Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 569/14889/19 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із трудових правовідносин, з них; про поновлення на роботі, з них.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 07.12.2021. Забезпечено надання загального доступу: 08.12.2021.
Дата набрання законної сили: 24.11.2021
Номер судового провадження: 61-1194ск20

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Постанова
		Іменем України 
		 
		24 листопада 2021 року 
		м. Київ
		 
		справа № 569/14889/19
		провадження № 61-1194св20
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
		головуючого - Фаловської І. М.,
		суддів: Ігнатенка В. М., Карпенко С. О., Мартєва С. Ю. (суддя-доповідач),  Стрільчука В. А., 
		учасники справи:
		позивач -  ОСОБА_1 ,
		відповідачі: Державне підприємство «Бурштин України», Державна служба геології та надр України,
		розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу адвоката Курінського Олександра Георгійовича в інтересах   ОСОБА_1 на рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 20 вересня 2019 року у складі суддіГалінської В. В. та постанову Рівненського апеляційного суду від 10 грудня 2019 року у складі колегії суддів: Бондаренко Н. В., Ковальчук Н. М., Гордійчук С. О.,
		ВСТАНОВИВ:
		Описова частина 
		Короткий зміст вимог скарги
		У серпні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Державного підприємства «Бурштин України» (далі - ДП «Бурштин України»), Державної служби геології та надр України про поновлення на роботі та скасування наказу.
		Позовну заяву мотивовав тим, що відповідно до наказу Державної служби геології та надр України від 17 червня 2015 року № 120-К його призначено виконуючим обов`язки генерального директора ДП «Бурштин України» з 18 червня 2015 року на період до призначення у встановленому законодавством порядку генерального директора ДП «Бурштин України».
		Із зазначеного наказу слідує, що укладений з ним строковий трудовий договір припиняється у тому разі, коли Державна служба геології та надр України у порядку визначеному законодавством, зокрема, відповідно до Порядку проведення конкурсного відбору керівників суб`єктів господарювання державного сектору економіки, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03 вересня 2008 року № 777, призначить генерального директора ДП «Бурштин України», уклавши з ним трудовий контракт.
		Державна служба геології та надр України, в особі виконуючого обов`язки голови В. Гончаренка, 23 липня 2019 року видала наказ № 143 про звільнення  ОСОБА_1  від виконання обов`язків генерального директора ДП «Бурштин України» - 24 липня 2019 року у зв`язку із закінченням строку трудового договору, відповідно до пункту 2 частини першої статті 36 КЗпП України.
		Також, 23 липня 2019 року Державна служба геології та надр України видала наказ № 144 про призначення Даниленка І. В. виконуючим обов`язки генерального директора ДП «Бурштин України» з 25 липня 2019 року, тимчасово, до вирішення питання щодо призначення генерального директора ДП «Бурштин України» у встановленому законодавством порядку.
		Позивач вважає, що його звільнення здійснене з порушенням положень чинного законодавства, оскільки єдиною безальтернативною підставою припинення строку трудового договору є призначення генерального директора. Однак, Державна служба геології та надр України, вказуючи підставою звільнення пункт 2 частини першої статті 36 КЗпП України, не здійснила призначення генерального директора, як шляхом проведення конкурсу, так і в іншому порядку (з укладенням контракту), а призначила іншого виконуючого обов`язки генерального директора.
		На підставі викладеного позивач просив суд визнати незаконним та скасувати наказ Державної служби геології та надр України від 23 липня 2019 року № 143, поновити його на посаді виконуючого обов`язки генерального директора ДП «Бурштин України» та допустити негайне виконання рішення суду відповідно до пункту 4 частини першої статті 430 ЦПК України.
		Короткий зміст рішення суду першої інстанції
		Рівненський міський суд Рівненської області рішенням від 20 вересня 2019 року у позові відмовив.
		Рішення місцевий суд мотивував тим, що трудовий договір між позивачем та Державною службою геології та надр України має строковий характер та укладений на визначений строк, а тому позивача звільнено у зв`язку із закінченням строку дії трудового договору на підставі пункту 2 частини першої статті 36 КЗпП України із дотриманням вимог чинного трудового законодавства.
		Позовні вимоги ОСОБА_1 не стосуються ДП «Бурштин України», оскільки виконуючий обов`язки генерального директора цього підприємства призначається та звільняється з посади Державною службою геології та надр України, що передбачено пунктом 9.2 Статуту ДП «Бурштин України» від 23 червня 2014 року. 
		Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
		Адвокат Курінський О. Г. в інтересах ОСОБА_1 на рішення суду першої інстанції подав апеляційну скаргу. 
		Рівненський апеляційний суд постановою від 10 грудня 2019 року апеляційну скаргу адвоката Курінського О. Г. в інтересах ОСОБА_1 залишив без задоволення, а рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 20 вересня 2019 року залишив без змін.
		Постанову суд апеляційної інстанції мотивував тим, що при вирішенні справи суд першої інстанції правильно визначив характер правовідносин між сторонами, вірно застосував закон, що їх регулює, повно і всебічно дослідив матеріали справи та надав належну правову оцінку доводам сторін і зібраним у справі доказам.
		Короткий зміст вимог касаційної скарги
		У січні 2020 року адвокат Курінський О. Г. в інтересах ОСОБА_1 подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 20 вересня 2019 року та постанову Рівненського апеляційного суду від 10 грудня 2019 року, а справу передати на новий розгляд до Шевченківського районного суду міста Києва за встановленою підсудністю.
		Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
		Верховний Суд ухвалою від 20 січня 2020року відкрив касаційне провадження, витребував справу з суду першої інстанції, надіслав учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз`яснив їм право подати відзив на касаційну скаргу. 
		У квітні 2020 року справа надійшла до Верховного Суду.
		Ухвалою Верховного Суду від 04 листопада 2021 року справу призначено до судового розгляду колегією у складі п`яти суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.
		Аргументи учасників справи
		Доводи особи, яка подала касаційну скаргу 
		Адвокат Курінський О. Г. в інтересах ОСОБА_1 касаційну скаргу мотивував тим, що суди попередніх інстанцій не повно з`ясували фактичні обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, у зв`язку з чим дійшли помилкового висновку про відмову у позові.
		Вважає, що наказ Державної служби геології та надр України від 17 червня 2015 року № 120-К не свідчить, що сторонами узгоджено строк дії трудового договору, оскільки він підписаний тільки однією із сторін - роботодавцем. Волевиявлення особи на укладення строкового трудового договору та на його припинення встановлюється на підставі заяви працівника. Матеріали справи не містять заяви ОСОБА_1 від 16 червня 2015 року про призначення його виконуючим обов`язки генерального директора ДП «Бурштин України» у зв`язку з чим висновки судів про те, що сторонами узгоджений строк дії трудового договору є необґрунтованим.
		Суд апеляційної інстанції залишив поза увагою доводи позивача щодо порушення принципу змагальності сторін під час розгляду спору, оскільки відзив ДП «Бурштин України» на позовну заяву позивач не отримав, чим був позбавлений можливості викласти щодо нього свої доводи та міркування.
		Зазначав, що адвокат Іванюк І. В., який в інтересах  ОСОБА_1 подав позов до суду першої інстанції, помилково зазначив ДП «Бурштин України» співвідповідачем у справі. Єдиним відповідачем у справі є Державна служба геології та надр України, яка знаходиться за адресою: вул. Антона Цедіка, буд. 16, м. Київ, що відноситься до територіальної юрисдикції (підсудності) Шевченківського районного суду м. Києва. 
		Позивач, погоджується із позицією викладеною у відзиві ДП «Бурштин України» щодо порушення територіальної юрисдикції (підсудності) розгляду справи та вважає, що даний спір підлягає розгляду Шевченківським районним судом м. Києва. 
		Свою згоду з відзивом ДП «Бурштин України» у частині порушення територіальної юрисдикції (підсудності) розгляду справи позивач не зміг висловити під час розгляду справи судом першої інстанції, оскільки відзив він не отримував. 
		ДП «Бурштин України» та Державна служби геології та надр України у відзивах на касаційну скаргу вказують на правильність висновків місцевого та апеляційного суду, просять касаційну скаргу залишити без задоволення.
		Фактичні обставини справи, встановлені судами
		Наказом Державної служби геології та надр України від 17 червня 2015 року № 120-К ОСОБА_1 призначено виконуючим обов`язки генерального директора ДП «Бурштин України» з 18 червня 2015 року на період до призначення у встановленому законодавством порядку генерального директора ДП «Бурштин України».
		Наказом Державної служби геології та надр України від 23 липня 2019 року № 143 ОСОБА_1 звільнено від виконання обов`язків генерального директора ДП «Бурштин України» 24 липня 2019 року у зв`язку із закінченням строку трудового договору згідно з пунктом 2 частини першої статті 36 КЗпП України.
		Виконуючим обов`язки голови Державної служби геології та надр України В. Гончаренком 23 липня 2019 року видано наказ № 144, яким призначено Даниленка І. В. виконуючим обов`язки генерального директора ДП «Бурштин Україна» з 25 липня 2019 року, тимчасово, до вирішення питання щодо призначення генерального директора ДП «Бурштин Україна» у встановленому законодавством порядку.
		Мотивувальна частина 
		Позиція Верховного Суду
		Відповідно до пункту 2 розділу II «Перехідні положення» Закону України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
		Частиною другою статті 389 ЦПК України (у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
		Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
		 
		 
		Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права 
		Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
		Згідно з частиною першою і другою статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
		Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
		Відмовляючи у позові ОСОБА_1 місцевий суд, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що трудовий договір між позивачем та Державною службою геології та надр України має строковий характер та укладений на визначений строк, а тому позивача звільнено у зв`язку із закінченням строку дії трудового договору на підставі пункту 2 частини першої статті 36 КЗпП України із дотриманням вимог чинного трудового законодавства.
		Позовні вимоги ОСОБА_1 не стосуються ДП «Бурштин України», оскільки виконуючий обов`язки генерального директора цього підприємства призначається та звільняється з посади Державною службою геології та надр України, що передбачено пунктом 9.2 Статуту ДП «Бурштин України» від 23 червня 2014 року. 
		Колегія суддів із таким висновком погодитись не може враховуючи наступне. 
		Щодо складу учасників справи
		Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (частини перша та третя статті 13 ЦПК України). 
		Здатність особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов`язки в суді (цивільна процесуальна дієздатність) мають фізичні особи, які досягли повноліття, а також юридичні особи (частина перша статті 47 ЦПК України).
		Позивачем і відповідачем можуть бути, зокрема, фізичні і юридичні особи (частина друга статті 48 ЦПК України).
		Визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи.
		Встановивши, що позов заявлений до неналежного відповідача та відсутні визначені процесуальним законом підстави для заміни неналежного відповідача належним, суд відмовляє у позові до такого відповідача (постанови Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц, від 21 листопада 2018 року у справі № 127/93/17-ц, від 12 грудня 2018 року у справі № 570/3439/16-ц, від 12 грудня 2018 року у справі № 372/51/16-ц, від 30 січня 2019 року у справі № 552/6381/17).
		Колегія суддів вважає, що суди попередніх інстанцій, дійшли помилкового висновку проте, що ДП «Бурштин України» є неналежним відповідачем у справі, оскільки укладення строкового трудового договору з працівником відповідно до пункту 9.2 Статуту ДП «Бурштин України» хоча і здійснює Державна служба геології та надр України, проте, ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах саме з ДП «Бурштин України». 
		Щодо суті позовних вимог
		Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.
		Згідно з частиною першою статті 21 КЗпП України трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноваженим ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
		Строковий трудовий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи, або умов її виконання, або інтересів працівника та в інших випадках, передбачених законодавчими актами.
		При укладенні трудового договору на визначений строк цей строк встановлюється погодженням сторін і може визначатись як конкретним терміном, так і часом настання певної події.
		Строк, на який працівник приймається на роботу, обов`язково має бути вказаний у наказі про прийняття на роботу, інакше буде вважатися, що працівник прийнятий на роботу за безстроковим трудовим договором. 
		Відповідно до пункту 2 частини першої статті 36 КЗпП України підставами припинення трудового договору є закінчення його строку, крім випадків, коли трудові відносини фактично тривають і жодна із сторін не поставила вимогу про їх припинення.
		Суди попередніх інстанцій установили, що наказом Державної служби геології та надр України від 17 червня 2015 року № 120-К ОСОБА_1 призначено виконуючим обов`язки генерального директора ДП «Бурштин України» з 18 червня 2015 року на період до призначення у встановленому законодавством порядку генерального директора ДП «Бурштин України».
		Тобто, при укладенні зазначеного трудового договору працівник та роботодавець погодили строк дії договору, який визначили часом настання певної події, а саме до призначення у встановленому законодавством порядку генерального директора ДП «Бурштин України».
		Наказом Державної служби геології та надр України від 23 липня 2019 року № 143 ОСОБА_1 звільнено від виконання обов`язків генерального директора ДП «Бурштин України» 24 липня 2019 року у зв`язку із закінченням строку трудового договору згідно з пунктом 2 частини першої статті 36 КЗпП України.
		Виконуючим обов`язки голови Державної служби геології та надр України В. Гончаренком 23 липня 2019 року видано наказ № 144, яким призначено Даниленка І. В. виконуючим обов`язки генерального директора ДП «Бурштин Україна» з 25 липня 2019 року, тимчасово, до вирішення питання щодо призначення генерального директора ДП «Бурштин Україна» у встановленому законодавством порядку.
		Таким чином, призначення у встановленому законодавством порядку генерального директора ДП «Бурштин України» не відбулося, що підтверджується наказом виконуючого обов`язки голови Державної служби геології та надр України В. Гончаренка від 23 липня 2019 року № 144, тобто строк дії договору укладеного Державною службою геології та надр України з ОСОБА_1 не закінчився, як помилково вважали суди попередніх інстанцій. 
		Об`єднана палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у постанові від 27 січня 2020 року у справі № 654/941/17 (61-576сво18) дійшла висновку, що тлумачення статті 5-1, частини першої статті 235 КЗпП України свідчать, що на особу, яка є виконуючим обов`язки, поширюється трудове законодавство, гарантії забезпечення права на працю, у тому числі й можливість захисту від незаконного звільнення.
		На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що суди попередніх інстанцій помилково застосували норми матеріального права, у зв`язку з чим дійшли помилкового висновку про відмову у позові, оскільки позовні вимоги до Державної служби геології та надр України є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
		Щодо територіальної юрисдикції (підсудності)
		Частиною другою статті 27 ЦПК України передбачено, що позови до юридичних осіб пред`являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
		З огляду на частину першу статті 28 ЦПК України позови, що виникають з трудових правовідносин, можуть пред`являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача.
		Відповідно до частини 15 статті 28 ЦПК України позови до кількох відповідачів, які проживають або знаходяться в різних місцях, пред`являються за місцем проживання або місцезнаходженням одного з відповідачів за вибором позивача.
		Отже, з огляду на статтю 28 ЦПК України позивач мав альтернативне право пред`явити позов за місцем проживання або місцезнаходженням одного з відповідачів, який знаходиться в Шевченківському районі м. Києва, про те таким правом не скористався. 
		На підставі викладеного, доводи касаційної скарги щодо порушення територіальної юрисдикції (підсудності) не знайшли свого підтвердження, оскільки відповідно до частини першої статті 28 ЦПК України справу розглянуто за місцем проживання позивача. 
		Під час перегляду справи в касаційному порядку, колегія суддів враховує також доводи касаційної скарги в частині порушення принципу змагальності сторін під час розгляду спору, з урахуванням того, що на адресу позивача не було направлено відзив на позовну заяву.
		Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги
		Відповідно до статті 412 ЦПК України (у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
		У справі не вимагається збирання або додаткової перевірки чи оцінки доказів, обставини справи встановлені судом повно, але допущено неправильне застосування норм матеріального права, судові рішення підлягають скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позову ОСОБА_1 до ДП «Бурштин Україна», Державної служби геології та надр України про поновлення на роботі та скасування наказу.
		Відповідно до положень статті 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.
		Щодо судових витрат
		Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (частина перша статті 141 ЦПК України).
		Згідно з частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України у разі, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанцій, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
		Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо) (частина восьма статті 141 ЦПК України).
		Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України постанова суду касаційної інстанції складається, зокрема з резолютивної частини із зазначенням у ній розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.
		За вимогами частини шостої статті 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
		Отже, сплата судового збору за подання позовної заяви, апеляційної та касаційної скарг, що складає 6 915,60 грн (1 536,80+2 305,20+3 073,60) покладається на Державну служби геології та надр України та ДП «Бурштин Україна».
		Керуючись статтями 400, 402, 409, 412, 416, ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
		ПОСТАНОВИВ:
		Касаційну скаргу адвоката Курінського Олександра Георгійовича в інтересах ОСОБА_1 задовольнити.
		Рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 20 вересня 2019 року та постанову Рівненського апеляційного суду від 10 грудня 2019 року скасувати, ухвалити нове рішення.
		Позов ОСОБА_1 до Державного підприємства «Бурштин України», Державної служби геології та надр України про поновлення на роботі та скасування наказу задовольнити. 
		Визнати незаконним та скасувати наказ Державної служби геології та надр України від 23 липня 2019 року № 143 «Про звільнення ОСОБА_1 ». 
		Поновити ОСОБА_1 на посаді виконуючого обов`язки генерального директора Державного підприємства «Бурштин України». 
		Стягнути з Державного підприємства «Бурштин України» та Державної служби геології та надр України  в дохід держави судовий збір у розмірі по 3 457,80 грн з кожного.
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		  Головуючий    І. М. Фаловська  Судді:  В. М. Ігнатенко     С. О. Карпенко     С. Ю. Мартєв     В. А. Стрільчук

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...