Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 449/1689/19 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти безпеки виробництва.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 07.12.2021. Забезпечено надання загального доступу: 08.12.2021.
Дата набрання законної сили: 02.12.2021
Номер судового провадження: 51-3089км21
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12018140260000017

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Постанова
		іменем України 
		2 грудня 2021 року
		м. Київ
		справа № 449/1689/19
		провадження № 51-3089км21
		Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального
		суду у складі
		головуючого    ОСОБА_1 , 
		суддів    ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
		за участю:
		секретаря судового
		засідання   ОСОБА_4 ,
		прокурора    ОСОБА_5 ,
		захисника   ОСОБА_6 (в режимі відеоконференції),
		особи, щодо якої закрито 
		кримінальне провадження ОСОБА_7 (в режимі відеоконференції),
		розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника ОСОБА_6 на ухвалу Львівського апеляційного суду від 18 травня 2021 рокуу кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018140260000017, за обвинуваченням
		ОСОБА_7 ,   ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, уродженки с. Чемеринці Перемишлянського району Львівської області, жительки АДРЕСА_1 , такої, що судимості не має, 
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 272 КК.
		Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
		Органом досудового розслідування  ОСОБА_7  обвинувачувалася у тому, що вона, будучи директором Дунаївської загальноосвітньої школи, і на яку було покладено обов`язок створити здорові та безпечні умови праці у формі справного обладнання та інструментів для виконання робіт з підвищеною небезпекою, не створила таких умов та не заборонила використання для порізки колод саморобної циркулярки, в наслідок чого ОСОБА_8 отримав тілесні ушкодження середнього ступеню тяжкості. 
		Ухвалою Перемишлянського районного суду Львівської області від 2 березня 2021року звільнено ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 272 КК на підставі ст. 49 КК, у зв`язку із закінченням строків давності. Кримінальне провадження закрито на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК. Процесуальні витрати на залучення експертів покладено за рахунок держави. Відмовлено у задоволенні клопотання представника потерпілого про стягнення з ОСОБА_7 витрат на правову допомогу.
		Апеляційний суд змінив ухвалу місцевого суду в частині вирішення питання щодо розподілу процесуальних витрат і постановив стягнути з ОСОБА_7 процесуальні витрати на правову допомогу адвоката ОСОБА_9 потерпілому ОСОБА_8 , а також процесуальні витрати на проведення судової експертизи з безпеки життєдіяльності на користь Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України. В решті ухвалу залишив без зміни.
		Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
		У касаційній скарзі захисник, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, просить скасувати ухвалу апеляційного суду та залишити без зміни ухвалу місцевого суду. Вказує на те, що апеляційний суд неправомірно стягнув з  ОСОБА_7  процесуальні витрати, пов`язані з проведенням експертизи, а також витрати на правову допомогу, оскільки чинним законодавством передбачено стягнення вищезазначених витрат лише у разі ухвалення обвинувального вироку.
		У запереченнях представник потерпілого просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу апеляційного суду без зміни.
		Позиції учасників судового провадження
		В судовому засіданні захисник підтримала касаційну скаргу, просила скасувати ухвалу апеляційного суду та призначити новий розгляд у цьому суді. ОСОБА_7 підтримала думку захисника.
		Прокурор заперечувала проти задоволення касаційної скарги.
		Мотиви Суду
		Згідно зі ст. 434 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального й процесуального права при ухваленні судових рішень у тій частині, в якій їх було оскаржено.
		Рішення про звільнення ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строку давності притягнення до кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження за ч. 1 ст. 272 КК захисником у касаційній скарзі не оспорюються. 
		Доводи, викладені у касаційній скарзі захисника про істотне порушення вимог КПК та безпідставне стягнення з ОСОБА_7 процесуальних витрат є необґрунтованими.
		Процесуальні аспекти звільнення від кримінальної відповідальності визначені у статтях 285-289 КПК. 
		Так, відповідно до приписів п. 1 ч. 2 ст. 284, ч. 3 ст. 285, ч. 4 ст. 286, ч. 3 ст. 288 КПК якщо під час здійснення судового провадження за обвинувальним актом сторона кримінального провадження звертається до суду з клопотанням про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності, суд має невідкладно розглянути таке клопотання та, у випадку встановлення передбачених у ст. 49 КК підстав і відсутності заперечень з боку обвинуваченого, закрити кримінальне провадження, звільнивши особу від кримінальної відповідальності.
		Як убачається з матеріалів кримінального провадження, усудовому засіданні 25лютого 2021 року захисник ОСОБА_6 звернулася до суду з клопотанням про звільнення  ОСОБА_7  від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності. ОСОБА_7 вказане клопотання підтримала та надала на це свою згоду, подавши до суду відповідну заяву.
		При цьому прокурор та представник потерпілого звернулися до суду з клопотаннями про стягнення з ОСОБА_7 процесуальних витрат пов`язаних з проведенням експертизи, а також витрат на надання потерпілому правової допомоги.
		Місцевий суд встановивши, що події, які інкримінуються ОСОБА_7 мали місце 24листопада 2017 року, визначений ст. 49 КК трирічний строк притягнення до кримінальної відповідальності сплив 24 листопада 2020 року, обґрунтовано задовольнив клопотання захисника, звільнив  ОСОБА_7 на підставі ст. 49 КК від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 272 КК та закрив кримінальне провадження на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК.
		При цьому компенсацію процесуальних витрат за проведення експертизи поклав за рахунок держави, а у задоволенні клопотання представника потерпілого про стягнення з ОСОБА_7  витрат на правову допомогу відмовив.
		Не погоджуючись з таким рішенням суду, прокурор та представник потерпілого звернулися до апеляційного суду з апеляційними скаргами, в яких просили ухвалу місцевого суду в частині вирішення процесуальних витрат змінити та стягнути з ОСОБА_7 процесуальні витрати за проведення експертизи, а також витрати на правову допомогу.
		Апеляційний суд, перевіривши доводи апеляційних скарг, прийшов до протилежного висновку та задовольнив апеляційні скарги прокурора та представника потерпілого, стягнувши з ОСОБА_7 процесуальні витрати як за проведення експертизи так і процесуальні витрати на правову допомогу потерпілому.
		Колегія суддів погоджується з таким висновком суду виходячи з наступного.
		Згідно з ч. 1 ст. 126 КПК питання щодо процесуальних витрат суд вирішує у вироку суду або ухвалою.
		Частиною 1 ст. 118 КПК встановлено, що процесуальні витрати складаються, зокрема, із витрат на правову допомогута витрат, пов`язаних із залученням потерпілих, свідків, спеціалістів, перекладачів та експертів.
		Процесуальні витрати виникають та пов`язані зі здійсненням кримінального провадження, є матеріальними витратами органів досудового розслідування, прокуратури, суду та інших учасників кримінального провадження.
		Як вбачається з матеріалів справи, кримінальне провадження щодо ОСОБА_7 закрито на підставі ст. 49 КК у зв`язку із закінченням строків давності, що є нереабілітуючою підставою.
		Нереабілітуючі підстави закриття кримінального провадження означають, що стосовно особи зібрано достатньо доказів для підозри у вчиненні кримінального правопорушення, однак у силу певних обставин кримінальне провадження щодо цієї особи виключається.
		Зазначена підстава дозволяє суду в більш спрощеній формі завершити кримінальне провадження. У разі згоди особи на завершення кримінального провадження у зазначеній формі, без використання своїх прав на доведення своєї невинуватості у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, всі процесуальні витрати, понесені органом досудового розслідування та пов`язані з розслідуванням кримінального провадження, повинна відшкодувати саме вона.
		Отже, доводи захисника з приводу відсутності підстав для сплати ОСОБА_7 процесуальних витрат є необґрунтованими, оскільки закриття кримінального провадження щодо неї на нереабілітуючих підставах і застосування до неї більш м`якої форми закінчення кримінального провадження, ніж обвинувальний вирок, не звільняє її від сплати процесуальних витрат, пов`язаних із проведенням експертиз та витрати на надання потерпілому правової допомоги.
		Твердження захисника у касаційній скарзі про те, що висновки апеляційного суду у частині необхідності стягнення з ОСОБА_7 процесуальних витрат не узгоджуються з правовими висновками зазначеними в ухвалі Вищого спеціалізованого суду України від 30 березня 2017 року у справі №441/926/16-к та у постановах Верховного Суду від 6 червня 2019 року у справі № 514/1231/17 та від 3 червня 2020року у справі № 712/1710/19, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки вказані рішення було ухвалено судом касаційної інстанції з урахуванням конкретних обставин кримінального провадження, які суттєво відрізняються від встановлених обставин у даному кримінальному провадженні.
		Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону або неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність, які були би підставами для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення, при розгляді кримінального провадження Суд не встановив, а тому касаційну скаргу захисника слід залишити без задоволення, а ухвалу апеляційного суду  без зміни.
		Керуючись статтями 433, 434, 436, 441, 442 КПК, Суд
		ухвалив:
		Ухвалу Львівського апеляційного суду від 18 травня 2021 року щодо ОСОБА_7 залишити без зміни, а касаційну скаргу захисника ОСОБА_6  без задоволення.
		Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає. 
		Судді:
		 
		ОСОБА_1  ОСОБА_2   ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...