Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 645/8042/21 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти громадського порядку та моральності; Хуліганство.
Надіслано для оприлюднення: 07.12.2021. Зареєстровано: 07.12.2021. Забезпечено надання загального доступу: 08.12.2021.
Дата набрання законної сили: 28.02.2022
Номер судового провадження: 1-кп/645/754/21
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12021226220000631

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		                                    
		Справа № 645/8042/21
		Провадження № 1-кп/645/754/21 
		 
		 
		 
		В И Р О К
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		07 грудня 2021 року                                      м. Харків     
		 
		Фрунзенський районний суд м.Харкова у складі:
		головуючого  судді ОСОБА_1 ,
		секретар судового засідання  ОСОБА_2 ,
		розглянувши у залі суду в м.Харкові у спрощеному провадженні (порядку) без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження кримінальне провадження № 120212262200000631 від 16 листопада 2021 року по обвинуваченню:
		ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, із середньою освітою, не працюючого, не одруженого, раніше не судимого в силу ст. 89 КК України, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає: АДРЕСА_2 , судимий 03 червня 2021 року Фрунзенським районним судом м.Харкова за ч. 1 ст. 125 КК України до 150 годин громадських робіт,
		у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України,-
		 
		в с т а н о в и в:
		 
		15.11.2021 року приблизно о 09.00 год. ОСОБА_3 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, зайшов до приміщення кафе «Чарка», розташованого за адресою: м.Харків, бульвар Юрьєва, 19-В, де знаходячись у громадському місці, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, яке виявилося в неповазі до устоїв суспільного життя, явному ігноруванні та нехтуванні елементарними та загальноприйнятими правилами поведінки людини, підійшов до бармена кафе ОСОБА_4 , з якою напередодні у нього виник конфлікт на ґрунті хуліганських дій останнього та привселюдно став виражатися нецензурною лайкою, принижуючи честь та гідність ОСОБА_4 .
		Продовжуючи виражатися нецензурною лайкою на адресу бармена кафе ОСОБА_4 . ОСОБА_3 , діючи умисно, з хуліганських спонукань, грубо порушуючи громадський порядок, використовуючи нікчемний привід, при цьому демонструючи свою перевагу у фізичній силі, прагнучі показати свою зневагу та самоутвердитись за рахунок приниження інших осіб, підняв з приміщення підлоги кафе кусок цегли, якою були підперті вхідні двері до кафе, та діючи умисно, з особливою зухвалістю, кинув у вітрину, в результаті чого розбив скло вітрини та товар, що знаходився на ній, а саме: винний напій «Грант» торгівельної марки «Bolgrad», об`ємом 3 літри, вартістю 104,00 грн, горілку торгівельної марки «Green day», об`ємом 1 літр, вартістю 186, 67 грн, горілку торгівельної марки «Хлібний дар», об`ємом 0,5 літрів, вартістю 89,58 грн, горілку торгівельної марки «Medoff», об`ємом 0,5 літрів, вартістю 85,10 грн. 
		Коли бармен ОСОБА_4 з метою припинення хуліганських дій ОСОБА_3 попросила останнього припинити хуліганські дії та покинути приміщення кафе, ОСОБА_3 , продовжуючи демонстрацію своєї сили, взяв тарілку з бутербродом, яка стояла на столі, та кинув її на підлогу, розбивши посуд.
		У результаті протиправних дій ОСОБА_3 ФОП « ОСОБА_5 » було завдано матеріальну шкоду, згідно висновку судової-товарознавчої експертизи № СЕ-19/121-21/25901-ТВ, на загальну суму 465, 35 грн.
		Протиправні дії ОСОБА_3 продовжувалися тривалий час та не припинялися до того часу, поки бармен кафе ОСОБА_4 не повідомила йому, що на місце події викликані працівники ТОВ «Охорона і безпека».
		Дії обвинуваченого ОСОБА_3 кваліфіковані за ч.1ст.296 КК України.
		Прокурор звернувся до суду з клопотанням про розгляд кримінального проступку у порядку спрощеного провадження без проведення судового розгляду в судовому засіданні та без його участі.
		Обвинувачений ОСОБА_3 , захист якого здійснює захисник - адвокат ОСОБА_6 , подав заяву, згідно якої він беззаперечно визнає свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального проступку, передбаченого ч.1ст.296 КК України, згоден із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, згоден на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні та без його участі; ознайомлений з обмеженнями права на апеляційне оскарження. 
		Представник потерпілого  адвокат ОСОБА_7 подала заяву, в якій зазначила, що не заперечує проти розгляду обвинувального акту у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні. Потерпілим заявлено цивільний позов про відшкодування матеріальної та моральної школи. 
		Враховуючи викладене, суд вважає за можливе розглянути справу про вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, що узгоджується з приписами частини 2статті 381 КПК України.
		Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до ч. 4 ст.107КПК України не здійснюється.
		Відповідно до ч.2ст. 382 КПК Українивирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному цим Кодексом, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.
		Суд кваліфікує дії ОСОБА_3 за ч. 1ст. 296 КК України, як хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю. 
		Суд вважає, що встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження, та докази на підтвердження встановлених судом обставин, долучені до обвинувального акту, доводять вину ОСОБА_3 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1ст. 296 КК України.
		Вивченням особи обвинуваченого встановлено, що він ранішесудимий 03 червня 2021 року Фрунзенським районним судом м.Харкова за ч. 1 ст. 125 КК України до 150 годин громадських робіт, на диспансерному (профілактичному) обліку лікарів психіатра та нарколога не перебуває, не одружений, офіційно не працевлаштований, характеризується задовільно, має неповнолітню дитину. 
		Обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченого, відповідно дост. 66 КК України, суд визнає щире каяття.
		Обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченого, відповідно дост. 67 КК України, суд визнає вчинення кримінального правопорушення у стані алкогольного сп`яніння. 
		Згідно з ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. 
		Вирішуючи питання про призначення обвинуваченому покарання у відповідності до вимог ст. 65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке віднесено законом до проступків, особу винного, обставити, які пом`якшують та обтяжують покарання. 
		Суд вважає необхідним та достатнім для виправлення ОСОБА_3 та запобігання вчиненню ним нових кримінальних правопорушень призначити обвинуваченому покарання у вигляді штрафу. 
		Таке покарання на думку суду буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
		Остаточне покарання визначити засудженому за сукупністю вирків на підставі ст. 71 КК України. 
		Згідно ч. 3 ст. 72 КК України основні покарання у виді штрафу та позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю при призначенні їх за сукупністю кримінальних правопорушень і за сукупністю вироків складанню з іншими видами покарань не підлягають і виконуються самостійно.
		Підстав для застосовування положень ст. 69 КК України судом не встановлено. 
		Представником потерпілої - ФОП ОСОБА_5  адвокатом ОСОБА_7 заявлено цивільний позов про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_3 матеріальної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, у сумі 960,00 грн. та моральної шкоди в сумі 5000,00 грн.
		Відповідност. 128 КПК України, ухвалюючи обвинувальний вирок, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.
		Під шкодою у кримінальному провадженні розуміються втрати, яких зазнала потерпіла сторона, зокрема,у результатівикрадення, знищення або пошкодження майна.
		При цьому майнова шкода - це наслідки кримінального правопорушення, що мають вартісну форму та полягають у безпосередньому зменшенні матеріального блага особи (викрадення, пошкодження, знищення майна), у позбавленні її можливості одержати заплановані доходи, а також у понесенні особою будь-яких додаткових майнових витрат (на відновлення знищеного чи пошкодженого майна, тощо ).
		Якщо злочин передбачає заподіяння потерпілому шкоди (майнової, моральної чи фізичної), це є підставою виникнення, поряд з кримінальною, також і цивільно-правової відповідальності.
		У свою чергу, статтеюст. 22 ЦК Українипередбачено, щоособа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.Збитками,окрім іншого,євтрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
		Відповідност. 1166 ЦК Українимайнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
		Шкода, яка підлягає стягненню в кримінальному провадженні має випливати з пред`явленого обвинувачення.
		У даному випадку суд слідує позиції Верховного Суду, висловленій у справах №135/112/17, №486/1223/17, яка зводиться до того, що шкода, заподіяна злочином,включає в себе не тільки вартість викраденого чи пошкодженогомайна, а й витрати, понесені на виконання робіт, необхідних для його відновлення.
		Однак, заслуговує на увагу також те, щоза змістом п. 3 ч. 1ст. 91 КПК Українивид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, належить до обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні.
		Доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.
		Статтею 94 КПК Українивизначено, що суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
		Тому, розмір шкоди також має бути підтверджений належними, допустимими тадостовірними доказами.
		Згідно ч. 5 ст. 128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.
		Відповідно закріпленим у Цивільному процесуальному кодексі України положенням, суд розглядає справи на принципах змагальності і диспозитивності, у межах заявлених позовних вимог на підставі доказів, наданих сторонами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ст.ст. 12, 13, 81 ЦПК України).
		Необхідно відмітити, що вартість ушкодженого майна визначається за роздрібними (закупівельними) цінами, що існували на момент вчинення кримінального правопорушення, а розмір відшкодування завданих злочином збитків - за відповідними цінами на час вирішення справи в суді. За відсутності зазначених цін вартість може бути визначено шляхом проведення відповідної експертизи.
		Слід зауважити, що п.6 ч.2ст.242 КПК Україничітко регламентовано, що розмір матеріальних збитків, завданих кримінальним правопорушенням, визначається виключно шляхом проведення відповідної експертизи.
		Тому, вирішуючи цивільний позов у даному кримінальному провадженні, судвиходитьіз тих доказів, що наявні в його розпорядженні, яким, відповідно дост.94 КПК України, надає належну правову оцінку.
		Так, предметом кримінального правопорушення, яке вчинив ОСОБА_3 є майно, яке належить потерпілому - ФОП ОСОБА_5 , вартість якого визначена судово - товарознавчою експертизою № СЕ-19/121-21/25901-ТВ, на загальну суму 465, 35 грн.
		Позивач зазначала, що матеріальна шкода, завдана кримінальним правопорушенням, у сумі 960,00 грн, складається з загальної вартості знищеного майна та упущеної вигоди. 
		Цивільний позов розглядається у кримінальному провадженні за правилами, визначенимиКПК України, із застосуванням нормЦПК України.
		Відповідно дост. 22 ЦК Українизбитками, що були завдані внаслідок упущеної вигоди, є такі збитки, які могли бути реально отримані при належному виконанні зобов`язання.
		Статтею 76 ЦПК Українивстановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, які мають значення для вирішення справи. Зокрема, такі докази можуть бути письмовими, речовими і електронними.
		Згідно ізст. 94 КПК Українисуд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
		З аналізу нормп. 2 ч. 2 ст. 22 ЦК Українивипливає, що позивач має право на відшкодування упущеної вигоди, однак зобов`язаний надати суду докази, які підтверджують той факт, що він міг і повинен був отримати відповідні доходи і лише неправомірні дії відповідача стали підставою, яка позбавила його можливості отримати прибуток.
		Верховний Суд у своїй постанові від 26.08.2021 у справі № 468/46/18-к також зазначив, що упущену вигоду у кримінальному процесі стягнути можна, але за умови надання належних доказів.
		 
		У матеріалах кримінального провадження міститься довідка за підписом ФОП ОСОБА_5 , з якої вбачається, що сума втраченої вигоди складає 409, 33 грн (різниця між вартістю напоїв за ціною постачальника та вартістю напоїв за продажною ціною) та 170,00 грн. недоотриманої торгівельної виручки за час простою, а всього втрачена вигода складає  579, 33 грн., загальні збитки 960,00 грн.
		Разом з тим, дослідивши вказаний доказ у порядку ст. 94 КПК України, встановлено, щопотерпілими не було надано жодних належних доказів на підтвердження суми упущеної вигоди, а тому цивільний позов у цій частині задоволенню не підлягає.
		Таким чином, доказами, які містяться у матеріалах справи, доведено, що ФОП ОСОБА_5 спричинена матеріальна шкода на загальну суму 465, 35 грн, в зв`язку із чим позовні вимоги про стягнення матеріальної шкоди підлягають частковому задоволенню на вказану суму. 
		За змістом п.5Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної немайнової шкоди», обов`язковому з`ясуванню при вирішенні справ про відшкодування моральної шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою та протиправними діяннями її заподіювача та вина останнього в її заподіянні. Зокрема, суд повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин та якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі позивач оцінює заподіяну шкоду та з чого він виходив при цьому.
		Відповідно ч. 3 ст.23ЦК України розміргрошового відшкодуванняморальної шкодивизначається судомзалежно відхарактеру правопорушення,глибини фізичнихта душевнихстраждань,погіршення здібностейпотерпілого абопозбавлення йогоможливості їхреалізації,ступеня виниособи,яка завдаламоральної шкоди,якщо винайого єпідставою длявідшкодування,а такожз урахуваннямінших обставин,які маютьістотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
		Згідно з чинним законодавствомморальна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, у моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, у порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.
		При визначенні розміру моральної шкоди, завданої потерпілій ОСОБА_5 , суд враховує обставини вчиненого обвинуваченим діяння, характер і глибину душевних страждань потерпілої, пов`язаних із спричиненням моральних страждань, які потягли за собою негативні зміни в житті потерпілої, а саме: побоювання можливості повторення подібних подій, негативні переживання, насторога, тривога, та виходячи із засад розумності і справедливості, суд оцінює моральну шкоду, спричинену потерпілій у 5000,00 грн.
		Судом також враховується, що моральну шкоду, зважаючи на її сутність, не можна відшкодувати в повному обсязі, оскільки немає (і не може бути) точних критеріїв майнового виразу душевного болю. Зважаючи на це, будь-яка компенсація моральної шкоди не може бути адекватною дійсним стражданням, тому будь-який її розмір може мати суто умовний вираз.
		Таким чином, з обвинуваченого ОСОБА_3 на користь потерпілої ОСОБА_5 підлягає стягненню матеріальна шкода у сумі 465, 35 грн та моральна шкода у сумі 5000,00 грн. 
		Запобіжний захід відносно обвинуваченого не обирався.
		Питання щодо речових доказів суд вирішує в порядку ст. 100 КПК України. 
		Судові витрати відповідно до вимог ч. 2 ст. 124 КПК України підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави. 
		На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 107, 373, 374 382 КПК України, суд,-
		 
		у х в а л и в:
		 
		ОСОБА_3  визнати винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України та призначити йому покарання у вигляді штрафу, в розмірі 1000 (одна тисяча) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 (сімнадцять тисяч) грн. 00 коп. 
		На підставіст.71 КК Українидо покарання, призначеного за даним вироком, повністю приєднати невідбуту частину покарання за вироком Фрунзенського районного суду м.Харкова від 03 червня 2021 року у виді 150 годин громадських робіт та остаточно призначити  ОСОБА_3  покарання у вигляді штрафу, в розмірі 1000 (одна тисяча) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 (сімнадцять тисяч) грн. 00 коп. та 150 (сто п`ятдесяти) годин громадських робіт
		Покарання у виді штрафу виконувати самостійно.
		Роз`яснити  ОСОБА_3 , що згідно п.п. 7, 9 Порядку
		виконання уповноваженими органами з питань пробації судових рішень про призначення покарання у виді штрафу, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 1301/5 від 27 квітня 2018 року, засуджений зобов`язаний сплатити штраф у місячний строк після набрання судовим рішенням законної сили і повідомити про це орган пробації шляхом пред`явлення документа про сплату штрафу. Якщо засуджений не з`явився до органу пробації та не підтвердив сплату штрафу шляхом пред`явлення документа після закінчення місячного строку від набрання судовим рішенням законної сили, орган пробації надсилає подання до суду, який виніс судове рішення, для вирішення питання про розстрочку виплати несплаченої суми штрафу або заміну несплаченої суми штрафу покаранням у виді громадських, виправних робіт або позбавлення волі відповідно до закону.
		Цивільний позов потерпілої  задовольнити частково. 
		Стягнути з  ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 матеріальна шкоду у сумі 465, 35 грн та моральну шкоду у сумі 5000,00 грн.
		У задоволенні решти позовних вимог - відмовити. 
		Стягнути з  ОСОБА_3  в дохід Держави судові витрати за проведення судової-товарознавчої експертизи № СЕ-19/121-21/25901-ТВ від 25.11.2021 року, по кримінальному провадженню № 12020226220000631 в сумі 858 гривень 10 копійок.
		Речові докази:
		- диск формату CD-R, на якому міститься папка з назвою ТОВ «Охорона і безпека» - після набрання вироком законної сили залишити зберігати у матеріалах справи. 
		Відповідно до ч. 4ст.382 КПК Україникопію вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.
		На вирок учасниками кримінального провадження до Харківського апеляційного суду через Фрунзенський районний суд м.Харкова протягом тридцяти днів з дня отримання копії вироку, ухваленого за результатами спрощеного провадження, може бути подана апеляційна скарга з урахуванням особливостей, передбаченихст.394 КПК України.
		Вирок суду, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями381та382 КПК України, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		 
		 
		 
		Суддя ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...