Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 645/80/18 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти громадського порядку та моральності; Хуліганство.
Надіслано для оприлюднення: 08.12.2021. Зареєстровано: 08.12.2021. Забезпечено надання загального доступу: 10.12.2021.
Дата набрання законної сили: 27.04.2023 (частково)
Результат оскарження 27.04.2023 Харківський апеляційний суд: скасовано вирок частково з поверненням справи на новий судовий розгляд у суд першої інстанції
Номер судового провадження: 1-кп/645/60/21
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12017220460002490

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		                                    
		Справа № 645/80/18
		Провадження № 1-кп/645/60/21 
		 
		                    В И Р О К
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 
		08 грудня 2021 року                                      м. Харків
		 
		 
		 
		Фрунзенський районний суд м. Харкова в складі: головуючого - судді ОСОБА_1 секретаря судових засідань  ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участю прокурорів Немишлянської окружної прокуратури м.Харкова Харківської області  ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , захисника обвинуваченого  ОСОБА_6 , представника потерпілих  ОСОБА_7 , розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, за обвинуваченням:
		ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Харкова, українця, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, не працюючого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,
		 
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 296 КК України,
		 
		В С Т А Н О В И В :
		 
		19.09.2017 року, близько 22.00 год. ОСОБА_8 , підходячи до під`їзду №2 будинку АДРЕСА_2 , у якому проживає, побачив свою сусідку ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка сиділа на лавці, між вказаними особами виник конфлікт, після чого ОСОБА_8 та ОСОБА_9 розійшлись по домівках, перебуваючи за місцем свого проживання, за адресою: АДРЕСА_3 , ОСОБА_9 повідомила своєму сину ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , про конфлікт з ОСОБА_8 . ОСОБА_10 з метою врегулювання конфлікту пішов до місця мешкання ОСОБА_8 , щоб поговорити, а ОСОБА_9 у цей час вийшла з будинку та сіла на лавку біля під`їзду. ОСОБА_8 , почувши стукіт у вхідні двері квартири, та усвідомлюючи, що це стукає ОСОБА_10 , діючи умисно, з мотивів явної неповаги до суспільства, взяв належний йому, спецзасіб для відстрілу гумових куль, що зберігав за місцем свого проживання, за адресою: АДРЕСА_1 , та вийшов з житлового помешкання у приміщення під`їзду. Перебуваючи в громадському місці, на сходовому майданчику під`їзду, на відстані 1-1,5 метрів від ОСОБА_10 , стоячи обличчям до обличчя потерпілого, ОСОБА_8 , усвідомлюючи всю протиправність своїх суспільно небезпечних дій, умисно, нехтуючи загальновизнаними правилами поведінки і моральності, ігноруючи існуючі у суспільстві елементарні правила поведінки, моралі, благопристойності, діючи з особливою зухвалістю, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, демонструючи потерпілому заздалегідь заготовлений спецзасіб для відстрілу гумових куль, погрожуючи його застосувати, підніс заздалегідь заготовлений спецзасіб для відстрілу гумових куль до голови потерпілого, а саме впритул до обличчя. Продовжую свої протиправні дії, та бажаючи діяти саме таким чином ОСОБА_8 навмисно, цілеспрямовано здійснив постріл з заздалегідь заготовленого спецзасобу для відстрілу гумових куль, поціливши в ділянку правого гомілково-стопного суглобу ОСОБА_10 . ОСОБА_8 своїми протиправними діями заподіяв сліпе кульове поранення м`яких тканин в ділянці правого гомілково-стопного суглобу ОСОБА_10 , що за ступенем тяжкості належить до легких тілесних ушкоджень, що спричинили за собою короткочасний розлад здоров`я, тривалістю понад 6 днів, але не більше 3 тижнів (21 дня). Потерпілий ОСОБА_10 , намагаючись втекти від ОСОБА_8 , вибіг з під`їзду, а ОСОБА_8 , переслідуючи ОСОБА_10 , побіг за ним, вибігши з під`їзду, ОСОБА_8 побачив ОСОБА_9 , яка сиділа на лавці, вона, помітивши в правій руці ОСОБА_8 схожий на пістолет спецзасіб для відстрілу гумових куль, піднялася з лавки. Продовжуючи свої хуліганські дії ОСОБА_8 , перебуваючи в громадському місці, на прибудинковій території будинку АДРЕСА_2 біля під`їзду, на відстані 1-1,5 метрів від ОСОБА_9 , стоячи обличчям до обличчя потерпілої, усвідомлюючи всю протиправність своїх суспільно небезпечних дій, умисно, нехтуючи загальновизнаними правилами поведінки і моральності, ігноруючи існуючі у суспільстві елементарні правила поведінки, моралі, благопристойності, діючи з особливою зухвалістю, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, безпричинно, здійснив постріл з заздалегідь заготовленого спецзасобу для відстрілу гумових куль, поціливши ОСОБА_9 в область живота. ОСОБА_8 своїми протиправними діями заподіяв сліпе кульове поранення животу ОСОБА_9 , що за ступенем тяжкості належить до легких тілесних ушкоджень, що спричинили за собою короткочасний розлад здоров`я, тривалістю понад 6 днів, але не більше 3 тижнів (21 дня). Після вчинення зазначених протиправних дій ОСОБА_8 залишив місце вчинення кримінального правопорушення.
		Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_8 винним себе визнав частково, пояснив суду, що дійсно у нього був конфлікт з сусідами ОСОБА_10 та ОСОБА_10 на ґрунті неприязних відносин, які всіляко провокували його на конфлікт. 19 вересня 2017 року, в вечірній час, він повертався додому, на лавочці, біля під`їзду АДРЕСА_4 , сиділа ОСОБА_9 , у них знову відбулася сварка, після чого він пішов додому, однак, через деякий час в двері його квартири почав стукати ОСОБА_10 , а він, в свою чергу, взяв з дому пістолет з гумовими кулями та вийшов з квартири. На сходовому майданчику знаходився ОСОБА_10 , в якого він здійснив в постріл, ОСОБА_10 в свою чергу намагався втекти, ОСОБА_8 побіг за ним, біля під`їзду він побачив ОСОБА_9 , в яку він також вистрілив, попавши їй в живіт. Також ОСОБА_8 зазначив, що наміру на порушення громадського порядку у нього не було, зазначені події відбулися через конфлікт з потерпілими, які всіляко нього провокували. 
		Не дивлячись на часткове визнання своєї провини, вина ОСОБА_8 у фактично скоєному підтверджується наступним.
		   Поясненнями потерпілих ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , які пояснила, що всі обставини, викладені в обвинувальному акті відповідають дійсності, 19 вересня 2017 року, в вечірній час, коли ОСОБА_8 повертався на додому, ОСОБА_9 сиділи біля другого під`їзду будинку АДРЕСА_2 , у них відбувся конфлікт, ОСОБА_8 пішов додому, а ОСОБА_9 поскаржилася на ОСОБА_8 своєму сину ОСОБА_10 , який направився додому до ОСОБА_8 , який, вийшовши з квартири, на сходовому майданчику вистрілив в ОСОБА_10 з пістолета з гумовими кулями, ОСОБА_10 намагався втекти, побіг з під`їзду, біля якого сиділа на лавочці ОСОБА_9 , в яку ОСОБА_8 , також вистрілив, наздоганяючи ОСОБА_10 . 
		Поясненнями свідка ОСОБА_11 даними в ході судового розгляду про те, що 19 вересня 2017 року, в вечірній час, вони з чоловіком ОСОБА_12 почула постріли, вибігли на вулицю, біля будинку АДРЕСА_2 побачили сусідку ОСОБА_9 , у якої був прострілений живіт, поруч знаходився ОСОБА_8 з пістолетом в руках, почав наводити пістолет на ОСОБА_12 , після чого ОСОБА_8 забіг до своєї квартири.
		Аналогічними поясненнями свідка ОСОБА_12 даними в ході судового розгляду.
		Поясненнями свідка ОСОБА_13 даними в ході судового розгляду про те, що у вересні 2017 року, в вечірній час, він знаходився вдома  в квартирі АДРЕСА_5 , на вулиці почув постріли, коли вибіг на вулицю, побачив сусідка ОСОБА_9 , у якої був прострілений живіт, а також її сина ОСОБА_10 , у якого була прострілена нога, неподалік стояв ОСОБА_8 , в руках якого був пістолет. Викликали швидку та поліцію.
		Поясненнями свідка ОСОБА_14 даними в ході судового розгляду про те, що у вересні 2017 року, після роботи, в вечірній час, дома за адресою: АДРЕСА_6 , вечеряли на кухні, почули постріли, відкрили вікно, побачили сусідку ОСОБА_9 , яка сиділи на лавочці з простріленим животом, викликали швидку допомогу та поліції. Зі своєї квартири вийшов ОСОБА_8 з пістолетом, почав направляти його на сусідів. Також свідок зазначила, що ОСОБА_8 до цього випадку неодноразово вибігав на вулицю с пістолетом та погрожував людям. 
		Також в судовому засіданні були досліджені наступні письмові докази.
		Протокол прийняття заяви ОСОБА_10 про вчинення кримінального правопорушення. 
		   Заява ОСОБА_9 про нанесення їй та її сину ОСОБА_10 тілесних ушкоджень ОСОБА_8 . 
		Витяг з кримінального провадження №12017220460002490 від 19.09.2017 року.
		   Фактичні дані, що містяться у протоколі огляду місця події та фототаблиці до нього від 19 вересня 2017 року, в ході якого була оглянута прибудинкова територія біля під`їзду №2 по вул. Багратіона, у м.Харкові, а також зазначений під`їзд, під час огляду виявлено та вилучено: змиви ВБЦ з вулиці та сходів, гільза з вулиці та 4 сходинки, які визнані в подальшому речовими доказами. 
		   З дослідженого судом, у порядку § 3 Глави 28 КПК України, у судовому засіданні, висновку експерта, тобто докладних описів проведених експертом досліджень та зроблених за їх результатами висновків, судовим розглядом встановлено наступне.
		   Відповідно висновку судової - медичної експертизи № 6019-Ая/17 від 06 листопада 2017 року, згідно наданої медичної документації та проведеного огляду ОСОБА_9 мало місце одне сліпе кульове поранення животу, що за ступенем тяжкості належить до легких тілесних ушкоджень, що спричинили за собою короткочасний розлад здоров`я, тривалістю понад 6 днів, але не більше 3 тижнів (21 дня).
		Відповідно висновку судової - медичної експертизи № 6020-Ая/17 від 06 листопада 2017 року, згідно наданої медичної документації та проведеного огляду ОСОБА_10 мало місце сліпе кульове поранення м`яких тканин в ділянці правого гомілково-стопного суглобу ОСОБА_10 , що за ступенем тяжкості належить до легких тілесних ушкоджень, що спричинили за собою короткочасний розлад здоров`я, тривалістю понад 6 днів, але не більше 3 тижнів (21 дня).
		Згідно висновку судово  балістичної експертизи №539 від 12 грудня 2017 року, надані на дослідження 2гільзи є складовими елементами нестандартних пістолетних патронів ударно  больової дії (небойового призначення) калібру 9 mm Р.А. виготовлених саморобним способом на базі гільз патронів калібру 5,56х45 (.223 Rem), призначеними для стрільби з травматичної зброї відповідного калібру і типорозміру патронника (пістолети та деякі моделі револьверів), слідоутворення на гільзах характеризує в якості застосування самозарядний пістолет ударно  больової дії калібру 9 mm Р.А. на базі системи Макарова («ПМР»), не виключені і інші моделі пістолетів зі схожим слідоутворенням. Представлені дві гільзи були вистріляні з одного екземпляра зброї. 
		Будь-яких інших доказів в ході судового розгляду сторонами з боку учасників кримінального провадження, які були вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб передбачених КПК України, враховуючи, що суд зберігаючи об`єктивність та неупередженість у ході розгляду даного кримінального провадження створив їм необхідні умови для реалізації ними їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків, надано не було. 
		Ст.91 КПК України визначає обставини які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні. зокрема: подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення. Доказування полягає у збирання перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.
		Досліджені і перевірені судом докази у справі, якими обґрунтовується винуватість ОСОБА_8 у вчиненому є узгодженими, співпадають між собою та сумніву у своїй належності та допустимості у суду не викликають.
		Відповідно до ст. 86 КПК України доказ є допустимим, якщо він отриманий в порядку, передбаченому цим Кодексом. Статтею 87 КПК України визначений вичерпний перелік підстав, за яких доказ може бути визнаний недопустимим. Достовірність та об`єктивність вищенаведених доказів у суду сумніву не викликає, адже вони отримані без порушення закону, узгоджуються один з одним, відносні, допустимі та достатні, у зв`язку з чим суд вважає можливим прийняти вказані докази. У відповідності до вимог ст.ст.85, 86 КПК України, суд вважає безпосередньо досліджені докази належними, допустимими, достовірними, і в сукупності достатніми для належної правової оцінки дій обвинуваченого та визнання його винуватості.
		Відповідно до вимог ст. 94 КПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
		Досліджені і перевірені судом докази у справі, якими обґрунтовується винуватість ОСОБА_8 у вчиненому є узгодженими, співпадають між собою та сумніву у своїй належності та допустимості у суду не викликають.
		Відповідно до п.2 ч.1 ст. 324, ст. 368 КПК України, суд, вирішуючи питання про наявність в діях обвинуваченого ознак злочину і за якою статтею кримінального закону це діяння має кваліфікуватися, для визначення умислу, а також для відмежування конкретного діяння проти життя чи здоров`я особи від суміжного, при дослідженні доказів виходить із сукупності всіх обставин вчиненого діяння.
		Проаналізувавши викладені по даному кримінального провадженню докази та оцінивши їх в сукупності, суд визнає необґрунтованими ствердження обвинуваченого про непричетність до вчинення кримінального правопорушення, оскільки вони спростовуються доказами викладеними у вироку, які об`єктивно узгоджуються з обставинами справи.
		Вирішуючи питаннявинуватості такваліфікації дійОСОБА_8 , суд виходить із наступного.
		Для кваліфікації хуліганства момент виникнення бажання його вчинити не є визначальним, оскільки не є конструктивною ознакою (складовою) цього посягання (ВССУ Інформаційний лист 30 січня 2013року№223-192/0/4-13).
		Правильну кримінально-правову оцінку хуліганства та відмежування його від, зокрема, посягань проти життя і здоров`я людини, належить проводити за сукупністю ознак суспільно небезпечного діяння, які згідно із законом про кримінальну відповідальність охоплюються поняттям склад злочину і визначають діяння як злочинне та кримінально каране. Зокрема, в основі відмежування хуліганства від злочинів проти здоров`я, крім інших ознак, перебувають об`єкт злочину, який значною мірою визначає правову природу (характер) кожного із цих діянь та їхню суспільну небезпечність, і така ознака суб`єктивної сторони злочину, як його мотив.
		Об`єктом захисту уст.296 ККє громадський порядок, який слід розуміти як стан суспільних відносин, що виник, сформувався, змінюється та існує під впливом дії правових норм (значною мірою), моральних засад, звичаїв, етичних правил, традицій, інших поза юридичних чинників і знаходить свій вияв (відображається) у безпечності громадського спокою, охороні здоров`я, честі та гідності людини, її прав та свобод, зокрема, права на відпочинок, усталених правил співжиття, комунікації (спілкування), у поведінці в побуті, у повазі і ставленні членів спільноти один до одного, у нормальному функціонуванні органів державної влади, місцевого самоврядування, різних установ, організацій, громадських об`єднань, інших інституцій, які займаються корисною суспільною діяльністю.
		Посягання на ці відносини здійснюються в активній формі, в основному з ініціативи правопорушника або через використання незначного (нікчемного) приводу, як правило, відбуваються в публічних сторони злочину, як його мотив.
		Хуліганські дії завжди посягають на громадський порядок та інші зазначені вище об`єкти захисту. Зміст та спрямованість цього діяння висновуються із характеру дій особи, яка їх вчиняє, а також із стосунків, які склалися між такою особою та потерпілим.
		В основі відмежування хуліганства від злочинів проти здоров`я, крім інших ознак, перебуває і така ознака суб`єктивної сторони злочину, як його мотив. Особливість мотиву хуліганства полягає у причинній умовленості. Спонуки вчинити такі дії можуть бути різні. Поєднує їх те, що вони, здебільшого, позбавлені будь-якої необхідності, нерідко постають із бажання особи показати свою ніби вищість (винятковість), чи з розгнузданого самолюбства, пов`язаного з неповагою до особи, людської гідності, байдужим ставленням до законів і правил поведінки.
		Верховний Суд у згаданій постанові (від 4.10.2012 №5-17кс12) акцентував увагу на роз`ясненні, наданому в постанові Пленуму ВС від 22.12.2006 №10 «Про судову практику у справах про хуліганство», згідно з яким суди мають відрізняти хуліганство від інших злочинів залежно від спрямованості умислу, мотивів, цілей винного та обставин учинення ним кримінально караних дій. Дії, що супроводжувалися погрозами вбивством, завданням побоїв, заподіянням тілесних ушкоджень, вчинені винним щодо членів сім`ї, родичів, знайомих і викликані особистими неприязними стосунками, неправильними діями потерпілих тощо, слід кваліфікувати застаттями Кримінального кодексу, що передбачають відповідальність за злочини проти особи. Як хуліганство зазначені дії кваліфікують лише у тих випадках, коли вони були поєднані з очевидним для винного грубим порушенням громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства та супроводжувались особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом.
		Початок прояву хуліганства (ст.296 КК) може бути різний: особа може завчасно передбачити, що перебуватиме у громадському місці під час проведення якихось заходів, й у зв`язку із цим готується, налаштовує себе на вчинення у той час відповідних протиправних дій, або ж рішення вчинити такі дії може виникнути спонтанно, раптово, ситуативно. Однак для кваліфікації хуліганства момент виникнення бажання його вчинити не є визначальним, оскільки не є конструктивною ознакою (складовою) цього посягання. Цей стан не виключає й того, що особа, яка не планувала або завчасно не готувалася і не мала наміру вчинити хуліганство, водночас може скоїти це діяння згодом за будь-яких обставин.
		При відмежуванні хуліганства від, зокрема, посягань проти життя і здоров`я людини судам необхідно враховувати, що суспільно небезпечне діяння не може бути кваліфіковано як хуліганство за наявності у сукупності таких обставин справи (провадження): 1) засуджені і потерпілі між собою були знайомі; 2) до злочинного посягання перебували в особистих неприязних стосунках; 3) поштовхом до заподіяння тілесних ушкоджень стала поведінка самих потерпілих; 4) зі змісту протиправних дій кожного із засуджених простежується бажання завдати шкоди власне здоров`ю потерпілих через особисту неприязнь до них.
		Судом взято до уваги правовий висновок вищого суду, згідно якого «для кваліфікації дій особи заст.296 ККобов`язковим є наявність умислу винного саме на порушення громадського порядку» (постанова ВСУ у справі № 5-17кс12 від 04.10.2012 р.).
		Зокрема, протиправні дії обвинуваченого були спрямовані проти громадського порядку, тобто проти усталених взаємовідносин громадян між собою та суспільством, заснованих на загальноприйнятих правилах співжиття, спокійних умов побуту та відпочинку людей. При цьому об`єктивна сторона протиправних дій мала умисний та активний характер, обвинувачений усвідомлено діяв з мотивів явної неповаги до суспільства, маючи на меті у грубій формі порушити існуючий громадський порядок.
		Суд переконався, що в діях обвинуваченого ОСОБА_8 наявний склад кримінального правопорушення за ч.4ст.296 КК України.
		Таким чином, оцінивши у сукупності досліджені в судовому засіданні докази, суд кваліфікує дії ОСОБА_8 за ч. 4 ст. 296 КК України, як - хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю, вчинене із застосуванням предмета, заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень.
		Вину обвинуваченого ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення суд вважає доведеною.
		Доводи обвинуваченого про те, що він не вчиняв хуліганських дій, а лише наніс потерпілим легкі тілесні ушкодження, суд розцінює як спосіб захисту та спробу уникнути кримінальної відповідальності за скоєне кримінальне правопорушення, тому що його доводи спростовуються вищезазначеними доказами.
		Обставин, які пом`якшують чи обтяжують покарання ОСОБА_8 судом не встановлено.
		Згідно ч.1ст.368 КПК України, ухвалюючи вирок, суд приймає до відома досудову доповідь з інформацією про соціально-психологічну характеристику обвинуваченого.
		Згідно досудової доповіді, складеної Немишлянським районним сектором Харківського міського відділу з питань пробації Північно  Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції від 06.03.2018 року щодо обвинуваченого ОСОБА_8 , орган пробації вважає, що ризик вчинення повторного кримінального правопорушення оцінюється як низький, ризик небезпечки для суспільства, у тому ислі для окремих осіб оцінюється як: низький. Беручи до уваги інформацію, що характеризує особистість ОСОБА_15 , його спосіб життя, історію правопорушень, а також низьку ймовірність вчинення повторного правопорушення, орган пробації вважає, що виправленя даної особи виправлення цієї оссоби без позбавлення або обмеження волі на певний стро можливе та не становить вискової небезпеки для суспільства. З огляду на те, шо рівень ризику повторного кримінального правопорушення та рівень ризику виникнення суспільно  небезпечної поведінки низький, ОСОБА_8 не потребує інтервенції для виправлення. У даному випадку може бути достатньо лише заходів мінімального контролю. 
		Вивченням особи обвинуваченого встановлено, що він одружений (свідоцтво про одруження серія НОМЕР_1 ), має на утриманні сина  ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який на моменту ухвалення вироку досяг повноліття (свідоцтво про народження серія НОМЕР_2 ), раніше не засуджений (вимога УІТ ГУНП в Харківській області від 28.09.2017 року), позитивно характеризується за місцем проживання (інформаційна довідка ст. УОП Немишлянського ВП ГУНП в Харківській області майора поліції ОСОБА_17 ), як вбачається з повідомлення КЗОЗ «Харківський міський психоневрологічний диспансер» від 28 вересня 2017 року на обліку у лікаря психіатра не перебуває, згідно повідомлення КЗОЗ «Обласний наркологічний диспансер» від 22 вересня 2017 року на обліку у лікаря  нарколога не перебуває, окрім того, як вбачається з наданої медичної документації, ОСОБА_8 страждає на Гіпертонічну хворобу ІІ ст. 3 ст. СН0.
		При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_8 суд, згідно з вимогами ст.ст. 65 - 67 КК Українита роз`ясненнямиПостанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання», враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особливості конкретного кримінального правопорушення й обставини його вчинення, особу винного, поведінку до вчинення кримінального правопорушення і після його вчинення, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання та вимоги ч. 2ст. 50 КК України, відповідно до якої, покарання має на меті не тільки кару, а і виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень засудженими. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення особи та попередження нових кримінальних правопорушень.
		Одночасно суд враховує особу обвинуваченого, відсутність обставин, що пом`якшують чи обтяжують покарання, той факт, що ОСОБА_8 вчинив тяжке кримінальне правопорушення, вважає необхідним та достатнім для його виправлення призначити покарання у виді позбавлення волі у межах санкції ч. 4 ст. 296 КК України із звільненням обвинуваченого від відбування призначеного покарання з іспитовим строком в порядку ст. 75 КК України, оскільки його виправлення та попередження скоєння ним нових кримінальних правопорушень можливо без ізоляції від суспільства. 
		Таке покарання за глибоким переконанням суду буде обґрунтованим і необхідним для виправлення обвинуваченогота попередження вчинення ним та іншими особами кримінальних правопорушень.
		У відповідності до ст. 65 КК України суд призначає покарання в межах, встановлених в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини КК України, яка передбачає відповідальність за скоєний злочин, враховуючи ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення, особу винного, обставини пом`якшуючи та обтяжуючі покарання. Особі, яка скоїла кримінальне правопорушення, повинно бути призначено покарання, необхідне та достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів.
		Окрім того, у зв`язку зі звільненням від відбування покарання з випробуванням покласти на засудженого обов`язки передбачені п.п.1, 2 ч.1 ст. 76 КК України. 
		Таке покарання за глибоким переконанням суду буде обґрунтованим і необхідним для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення інших кримінальних правопорушень.
		Потерпілим ОСОБА_10 заявлено цивільний позов на суму 1388 грн. 01 коп. у якості відшкодування матеріальної шкоди, в якості відшкодування моральної шкоди у розмірі 100000 грн. 
		Потерпілою ОСОБА_9 заявлено цивільний позов на суму 1760 грн. 19 коп. у якості відшкодування матеріальної шкоди, в якості відшкодування моральної шкоди у розмірі 100000 грн. 
		Що стосується цивільних позовів, то вони підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.
		Згідно ч. 2ст. 127 КПК Українишкода, завдана кримінальним правопорушенням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову у кримінальному провадженні. Відповідно до ч. 1ст. 129 КПК України, ухвалюючи обвинувальний вирок, суд, в залежності від доведеності підстав і розміру позову, задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.
		Відповідно до ч. 5ст. 128 КПК Україницивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються нормиЦивільного процесуального кодексу Україниза умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.
		Суд, заслухавши думку учасників процесу, дослідивши надані ними доказами з точки зору належності і допустимості, та розглянувши сам спір у кримінальному провадженні, на підставі ч. 5 ст. 128 КПК України, за правилами, встановленими цим Кодексом та в частині процесуальних відносин, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, які цим Кодексом не врегульовані, застосувавши норми Цивільного процесуальногокодексу України в частині, що не суперечать засадам кримінального судочинства, вважає за необхідне зазначити про таке.
		Згідно ч. 1 ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками зокрема є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки) (п. 1 ч. 2 ст. 22 ЦК України).
		Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала (ч. 1 ст. 1166 ЦК України). 
		Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
		Згідно правової позиції висловленої Верховним Судом України при розгляді справи N 6-183цс14 від 03.12.2014 року, законом не покладається на позивача обов`язок доказування вини відповідача в заподіянні шкоди, він лише повинен доказати факт заподіяння такої шкоди відповідачем та її розмір.
		Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
		Так, в даному випадку предметом доказування є сума матеріальної шкоди, даний факт відноситься до предмету доказування по цивільному позову та підлягає детальному аналізу судом.
		Так, в даному випадку предметом доказування є сума матеріальної шкоди, даний факт відноситься до предмету доказування по цивільному позову та підлягає детальному аналізу судом.
		Потерпілими та їх представником взагалі не обґрунтовано та не доведено розмір заподіяної матеріальної шкоди, не надано жодного належного доказу, надано лише три чеки з аптеки, датовані 2019 року, однак, не доведено, що зазначений у чеках препарат призначений лікарем саме у зв`язку з подіями, які мали місце 19 вересня 2017 року, у зв`язку з чим підстав для задоволення цивільних позовів в частині відшкодування заподіяної матеріальної шкоди задоволенню не підлягають. 
		Що стосується відшкодування моральної шкоди, заподіяної потерпілим то, суд вважає, що моральна шкода підлягає частковому стягненню з ОСОБА_8 на користь потерпілих, виходячи з наступного. 
		Згідно ч. 1ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
		Оцінюючи позовні вимоги в частині відшкодування моральної шкоди суд виходить з положеньст. 1167 ЦК України, Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 року „Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди, відповідно до яких моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини. 
		Відповідно до вимог ч. 1ст. 23 ЦК Україниособа має право на відшкодування моральної шкоди.
		Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
		У позовній заяві потерпіла зазначила що вона знаходилася у шоковому та депресивному стані через нецензурні висловлювання з боку обвинуваченого, своїми нецензурними виразами образив її перед іншими людьми, переживала, що за власні кошти їй прийдеться відшкодувати власнику транспортного засобу матеріальну шкоду.
		Відповідно до ч. 1 ст.1167, ст.23 ЦК України, а також п.п. 3, 9Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
		Суд, враховуючи обгрунтування моральної шкоди, викладені у позовній заяві, пояснення потерпілої дані у ході судового розгляду, враховуючи тривалий розгляд справи, приходить до висновку, що потерпіла дійсно зазнала моральних страждань у результаті протиправних дій обвинуваченого, однак, не в тому об`ємі та розмірі, як зазначає у позовній заяві. 
		Виходячи із вищевикладеного, суд вважає, що заявлені позивачами вимоги про відшкодування моральної шкоди підлягають частковому задоволенню у розмірі 7000 гривень на користь кожного, оскільки тягар цивільної відповідальності у даному випадку має нести винна у завданні шкоди особа.
		У справі наявні процесуальні витрати за проведення судово-балістичної експертизи № 539 від 12.12.2017 року, які у відповідності до ч. 2 ст. 124 КПК України підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави. 
		Питання про речові докази суд вирішує у відповідності до ч.9 ст. 100 КПК. 
		Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 89, 368, 374 Кримінального процесуального кодексу України, суд
		 
		 У Х В А Л И В:
		 
		ОСОБА_8 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України і призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком 4 (чотири) роки.
		На підставі ст.ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_8 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 (два) роки.
		У зв`язку зі звільненням засудженого ОСОБА_8 з випробуванням покласти на нього обов`язки, передбачені п.п.1,2 ч.1 ст. 76 КК України, а саме:
		-періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
		-повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання чи роботи,
		Стягнути з ОСОБА_8 на користь ОСОБА_9 7000 грн. (сім тисяч гривень) у якості відшкодування заподіяної моральної шкоди.
		Стягнути з ОСОБА_8 на користь ОСОБА_10 7000 грн. (сім тисяч гривень) у якості відшкодування заподіяної моральної шкоди.
		Стягнути з ОСОБА_8 на користь держави в особі Харківського науково  дослідного експертно  криміналістичного центру МВС України процесуальні витрати за проведення судово-балістичної експертизи № 539 від 12.12.2017 року у розмірі 4461 грн. 60 коп. (чотири тисячі чотириста шістдесят одна гривня шістдесят копійок).
		Речові докази  дві гільзи, які перебувають в окремому опечатаному спецпакеті «Експертна служба МВС України №1064511», два змиви рідини бурого кольору, поміщені до окремих паперових пакетів, які знаходяться на відповідальному зберіганні в камері речових доказів Відділу поліції №2 Харківського районного управління поліції №2 ГУ НП в Харківській області, після набрання вироком законної сили  знищити. 
		Вирок може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду через Фрунзенський районний суд м. Харкова протягом 30 днів з дня його проголошення.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження якщо таку скаргу не було подано. В разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		Вирок який набрав законної сили є обов`язковим для осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, а також для всіх фізичних та юридичних осіб, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх службових осіб і підлягає виконанню на всій території України.
		Відповідно до приписів ч.6ст. 376 КПК Україникопію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, прокурору.
		Роз`яснити сторонам кримінального провадження право подати клопотання про помилування, право ознайомитися з журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження.
		Роз`яснити, що учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.
		 
		Головуючий суддя:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...