Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 344/9493/21 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти безпеки руху та експлуатації транспорту; Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами.
Надіслано для оприлюднення: 08.12.2021. Зареєстровано: 08.12.2021. Забезпечено надання загального доступу: 09.12.2021.
Дата набрання законної сили: 11.01.2022
Номер судового провадження: 1-кп/344/907/21
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12021090000000126

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 344/9493/21 
		       Провадження № 1-кп/344/907/21 
		 
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		 
		 08 грудня 2021 року м. Івано-Франківськ 
		 
		Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі: 
		 головуючого-судді ОСОБА_1 , 
		 з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , 
		 рокурора ОСОБА_3 , 
		 обвинуваченого ОСОБА_4 , 
		 захисника ОСОБА_5 , 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Коропець Монастириського району Тернопільської області, громадянина України, проживаючого по АДРЕСА_1 , з середньою освітою, працюючого водієм-перевізником в ФОП « ОСОБА_6 », одруженого, раніше не судимого; РНОКПП НОМЕР_1 , 
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, - 
		 
		В С Т А Н О В И В: 
		 
		ОСОБА_4 , будучи особою, яка керує транспортним засобом, порушив правила безпеки дорожнього руху, що спричинило смерть потерпілої, за наступних обставин. 
		Так, 11 березня 2021 року приблизно о 19год. 20хв. в темну пору доби, суху погоду, за умов вуличного освітлення в м. Івано-Франківськ водій ОСОБА_4 керував автомобілем марки «MERCEDES-BENZ Sprinter 313» реєстраційний номер НОМЕР_2 та рухався по вул. Незалежності в напрямку перехрестя із вул. Йосипа Сліпого. Рух на перехресті вулиць Незалежності - Хриплинська - Йосипа Сліпого регулювався за допомогою світлофорів. На перехресті ОСОБА_4 мав намір виконати маневр повороту ліворуч на вул. Йосипа Сліпого. В той час по вул. Незалежності по ходу руху автомобіля лівим тротуаром до перехрестя підійшла пішохід похилого віку  ОСОБА_7 , 1946 року народження. Оскільки по вул. Йосипа Сліпого для пішоходів був увімкнений зелений сигнал світлофора, вона почала пішохідним переходом переходити її проїзну частину на протилежний бік. У відповідності до вимог п. 4.16 Правил дорожнього руху України пішохід ОСОБА_7 під час переходу проїзної частини регульованими пішохідними переходами за наявності на те відповідного сигналу світлофора, мала перевагу в русі. Однак, водій ОСОБА_4 проявив неуважність, під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху, не врахував дорожню обстановку, щоб мати змогу постійно контролювати рух транспортного засобу та безпечно керувати ним, перед початком та зміною напрямку руху не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, не дав дорогу пішоходу ОСОБА_7 , своєчасно не вжив заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу, внаслідок чого автомобілем вчинив наїзд на пішохода ОСОБА_7 , яка переходила проїзну частину пішохідним переходом. При цьому, ОСОБА_4 порушив наступні вимоги пунктів Правил дорожнього руху України: 
		п.2.3.б), п.2.3.д), відповідно до яких для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі та не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху; 
		п.4.16.а), згідно з яким пішохід має право на перевагу у русі під час переходу проїзної частини позначеними нерегульованими пішохідними переходами, а також регульованими переходами за наявності на те відповідного сигналу регулювальника чи світлофора; 
		п.10.1, відповідно до якого перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху; 
		п.12.1, згідно з яким під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен враховувати дорожню обстановку, стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним; 
		п.12.3, відповідно до якого у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об`єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди;
		п.16.2, згідно з яким на регульованих і нерегульованих перехрестях водій, повертаючи праворуч або ліворуч, повинен дати дорогу пішоходам, які переходять проїзну частину, на яку він повертає, а також велосипедистам, які рухаються прямо в попутному напрямку. 
		В результаті порушення водієм ОСОБА_4 даних пунктів Правил дорожнього руху України сталася дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої відповідно до висновку експерта № 184 від 11.05.2021року ОСОБА_7 отримала тілесні ушкодження у вигляді поєднаної закритої тупої травми грудної клітки, живота, тазу, їх органів, органів заочеревинного простору, хребта та кінцівок з множинними переломами кісток скелету, забоями внутрішніх органів яка ускладнилась тяжким травматичним шоком, від яких наступила її смерть. 
		В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення визнав повністю, беззастережно та суду пояснив, що 11 березня 2021 року приблизно о 19год. в темну пору доби він керував автомобілем марки «MERCEDES-BENZ Sprinter 313» реєстраційний номер НОМЕР_2 та рухався по вул. Незалежності в напрямку перехрестя із вул. Йосипа Сліпого. Виконуючи маневр повороту ліворуч на вул. Йосипа Сліпого недотримався зазначених в обвинувальному акті вимог Правил дорожнього руху і з необережності здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_7 , яку не помітив, оскільки заступав стовп. Він одразу підбіг до неї та почав надавати з перехожими допомогу, викликали швидку та поліцію, однак від отриманих травм пішохід померла. До вчиненого він ставиться критично, шкодує і щиро кається. Потерпілі претензій до нього не мають, шкоду він добровільно їм відшкодував. Просив суд його суворо не карати та не позбавляти права керування транспортними засобами, оскільки працює водієм і це його єдине джерело доходу. 
		На підставі ч. 3 ст. 349 КПК України за згодою всіх учасників судового провадження судом встановлено порядок дослідження доказів в даному кримінальному провадженні та визнано недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються і визнаються самим обвинуваченим. Суд обмежився допитом обвинуваченого, дослідженням письмових доказів, які характеризують його особу, дають можливість вирішити долю речових доказів та питання процесуальних витрат. При цьому судом з`ясовано, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин, сумніву у добровільності та істинності їх позиції немає, а також їм зрозуміло, що вони у такому разі будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку. 
		Відтак суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому кримінальному правопорушенні знайшла своє підтвердження та кваліфікує його дії за ч. 2 ст. 286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілої. 
		Згідно з ст. 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, а відповідно до ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами. 
		Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд враховує: ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином; дані про особу винного, який критично ставиться до вчиненого; його вік; стан здоров`я та його майновий стан; він працює водієм-перевізником в ФОП « ОСОБА_6 »; одружений; має на утриманні матір похилого віку  ОСОБА_8 , 1934р.н.; по місцю проживання характеризується виключно з позитивної сторони; на обліку в лікарів психіатра та нарколога не перебуває; вперше притягується до кримінальної відповідальності  раніше не судимий, а також відсутність претензій у потерпілих. 
		Обставинами, які пом`якшують покарання, суд визнає повне та беззастережне визнання вини, щире каяття та добровільне відшкодування завданих збитків. 
		Обставин, які б обтяжували покарання, судом не встановлено. 
		Крім цього, з досудової доповіді про обвинуваченого вбачається середній рівень ризику ймовірності вчинення повторного кримінального правопорушення та середній рівень ризику небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб, а виправлення ОСОБА_4 без позбавлення або обмеження волі на певний строк можливе та не становить високої небезпеки для суспільства, в тому числі окремих осіб. 
		Отже, враховуючи вищенаведене, думку прокурора, який просив призначити обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки без позбавленням права керування транспортними засобами та із встановленням іспитового строку 2 роки, потерпілих, яка викладена в їх письмових заявах та які просили волі обвинуваченого не позбавляти та не обмежувати, обвинуваченого, який просив суворо його не карати, та захисника, яка просила призначити обвинуваченому мінімальне покарання із встановленням іспитового строку, суд, виходячи з принципу індивідуалізації покарання, вважає, що ОСОБА_4 слід призначити основне покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч. 2 ст. 286 КК України, і таке покарання буде достатнім, справедливим та необхідним для його виправлення, а також для запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як ним, так і іншими особами. 
		В той же час з урахуванням викладених вище обставин суд вважає, що виправлення ОСОБА_4 можливе без ізоляції від суспільства, а тому до нього слід застосувати ст. 75 КК України, звільнивши його від відбування основного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, поклавши відповідні обов`язки. 
		Вирішуючи питання про призначення додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами суд враховує пом`якшуючі покарання обставини, про якій йшлося вище, відсутність обтяжуючих обставин, а також те, що обвинувачений ОСОБА_4 офіційно працює водієм-перевізником в ФОП « ОСОБА_6 » і це є єдиним його джерелом доходу. Тому з урахуванням викладеного та з метою надання обвинуваченому можливості й надалі офіційно працювати та заробляти на проживання суд вважає за можливе не призначати йому додаткового покарання. 
		Цивільний позов не заявлявся. 
		Процесуальні витрати покласти на обвинуваченого, долю речових доказів вирішити відповідно до ст. 100 КПК України, арешт, накладений на майно  скасувати. 
		Запобіжний захід щодо обвинуваченого судом не обирався. 
		Керуючись ст.ст. 368, 370, 373, 374 Кримінального процесуального кодексу України, суд  
		У Х В А Л И В :
		 
		ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки без позбавленням права керувати транспортними засобами. 
		На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного основного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 2 (два) роки. 
		Відповідно до ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 наступні обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації. 
		Стягнути з ОСОБА_4 в дохід держави 4029 (чотири тисячі двадцять дев`ять) гривень 01коп. процесуальних витрат в кримінальному провадженні за проведення експертиз. 
		Речові докази: одяг та речі ОСОБА_7 (постанова слідчого від 16.04.2021 року), які передані на зберігання потерпілій ОСОБА_9 , - вважати їй повернутими; автомобіль марки MERCEDES-BENZ Sprinter 313, реєстраційний номер НОМЕР_2 (постанова слідчого від 12.03.2021 року), який зберігається в ОСОБА_4 , - вважати йому повернутим. 
		Арешт на автомобіль марки MERCEDES-BENZ Sprinter 313, реєстраційний номер НОМЕР_2 , накладений відповідно до ухвали слідчого судді Івано-Франківського міського суду від 15 березня 2021 року, з урахуванням ухвали Івано-Франківського міського суду від 03 серпня 2021 року,  скасувати. 
		Копію вироку вручити обвинуваченому та прокурору негайно після його проголошення, інші учасники мають право отримати його копію в суді. 
		Вирок може бути оскаржено з урахуванням вимог ч. 2 ст. 394 КПК України шляхом подачі апеляційної скарги до Івано-Франківського апеляційного суду через Івано-Франківський міський суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. 
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. 
		 
		 Головуючий-суддя Роман ХОРОСТІЛЬ

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...