Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 520/9959/21 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу регулюванню містобудівної діяльності та землекористування, зокрема у сфері; землеустрою; державної експертизи землевпорядної документації; регулювання земельних відносин, з них; з питань здійснення публічно-владних управлінських функцій з розпорядження земельними ділянками.
Надіслано для оприлюднення: 08.12.2021. Зареєстровано: 09.12.2021. Забезпечено надання загального доступу: 10.12.2021.
Дата набрання законної сили: 29.11.2021
Номер судового провадження: 12825/21

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		29 листопада 2021 р.Справа № 520/9959/21Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
		Головуючого судді: Бартош Н.С.,
		Суддів: Подобайло З.Г. , Григорова А.М. ,
		за участю секретаря судового засідання Щеглової Г.О.
		розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Заступника керівника Харківської обласної прокуратури на рішення Харківського окружного адміністративного суду (головуючий І інстанції Спірідонов М.О.) від 10.08.2021 року по справі № 520/9959/21
		за позовом Керівника Шевченківської окружної прокуратури міста Харкова
		до Харківської міської ради
		третя особа  ОСОБА_1 
		про визнання протиправним та скасування рішення,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Позивач, Керівник Шевченківської окружної прокуратури міста Харкова, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду із позовною заявою, в якій просив визнати протиправним та скасувати пункт 33 додатку 1 до рішення Харківської міської ради від 24.06.2020 за № 2151/20 "Про надання громадянам та територіальній громаді м. Харкова дозволу та відмову в наданні дозволу на розробку документації із землеустрою", яким ОСОБА_1 надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки із земель територіальної громади м. Харкова площею орієнтовно 0,1 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд за адресою: АДРЕСА_1 . 
		В обґрунтування позовних вимог зазначив, що пункт 33 додатку 1 до рішення Харківської міської ради від 24.06.2020 за № 2151/20 "Про надання громадянам та територіальній громаді м. Харкова дозволу та відмову в наданні дозволу на розробку документації із землеустрою", яким ОСОБА_1 надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки із земель територіальної громади м. Харкова площею орієнтовно 0,1 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд за адресою: АДРЕСА_1 є протиправним та таким, що винесений з порушенням норм чинного законодавства України, а тому підлягає скасуванню.
		Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 10.08.2021 року по справі №520/9959/21 в задоволенні позовних вимог відмовлено.
		Заступник керівника Харківської обласної прокуратури не погодився з рішенням суду першої інстанції та подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права з підстав, викладених в апеляційній скарзі.
		Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому наполягає на законності рішення суду першої інстанції, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
		В судовому засіданні представник відповідача проти задоволення апеляційної скарги заперечував, просив залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
		Представник апелянта підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги.
		Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача та представника апелянта у судовому засіданні, перевіривши рішення суду першої інстанції, дослідивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
		Судом першої інстанції встановлено, що позивачем під час опрацювання відомостей публічної кадастрової карти України, генерального плану м. Харкова, плану зонування території (зонінгу) та Єдиного міського реєстру актів Харківської міської ради було встановлено, що пунктом 33 додатку 1 до рішення Харківської міської ради від 24.06.2020 за №2151/20 Про надання громадянам та територіальній громаді м. Харкова дозволу та відмову в наданні дозволу на розробку документації із землеустрою ОСОБА_1 надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки із земель територіальної громади м. Харкова площею орієнтовно 0,1 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд за адресою: АДРЕСА_1 .
		Позивач, вважаючи пункт 33 додатку 1 до рішення Харківської міської ради від 24.06.2020 за № 2151/20 протиправним, оскільки, на дамку позивача, генеральним планом м. Харкова, затвердженим рішенням Харківської міської ради від 23.06.2004 за № 89/04, зі змінами, затвердженими рішенням Харківської міської ради від 18.12.2019 за № 1902/19, територія по вул. Ковригінській в м. Харкові розташовується на території житлової багатоквартирної забудови, звернувся до суду із вищевказаними позовними вимогами.
		Відмовляючи в задоволенні позовних вимог позивачем не надано доказів на які вони посилаються, а отже оскаржуваний позивачем пункт 33 додатку 1 до рішення Харківської міської ради від 24.06.2020 р. за № 2151/20 "Про надання громадянам та територіальній громаді м. Харкова дозволу та відмову в наданні дозволу на розробку документації із землеустрою" є таким, що не підлягає скасуванню.
		Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.
		Відповідно до положень ст. 14 Конституції України земля визнана основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
		Згідно із ст. 2 Закону України «Про місцеве самоврядування» від 21.05.1997 № 280/97-ВР (Закон № 280/97-ВР) місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.
		Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.
		Згідно із ст. 25 Закону № 280/97-ВР сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.
		Відповідно до ст. 17 Закону № 280/97-ВР відносини органів місцевого самоврядування з підприємствами, установами та організаціями, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, будуються на засадах їх підпорядкованості, підзвітності та підконтрольності органам місцевого самоврядування. Органи місцевого самоврядування при здійсненні повноважень у сфері контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення можуть проводити перевірки на підприємствах, в установах та організаціях, що перебувають у комунальній власності відповідної територіальної громади.
		Пунктом 34 ч. 1 ст. 26 Закону № 280/97-ВР визначено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання регулювання земельних відносин.
		Так, суб`єктивне право на земельну ділянку виникає і реалізується на підставах і в порядку, визначених Конституцією України, Земельним Кодексом України та іншими законами України, що регулюють земельні відносини.
		Відповідно до ст. 12 Земельного кодексу України (ЗК України) до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить розпорядження землями територіальних громад, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.
		Згідно із ст. 1 ЗК України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.
		Частиною 1 ст. 3 ЗК України визначено, що земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.
		Відповідно до ч. 1 ст. 121 ЗК України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах: а) для ведення фермерського господарства - в розмірі земельної частки (паю), визначеної для членів сільськогосподарських підприємств, розташованих на території сільської, селищної, міської ради, де знаходиться фермерське господарство. Якщо на території сільської, селищної, міської ради розташовано декілька сільськогосподарських підприємств, розмір земельної частки (паю) визначається як середній по цих підприємствах. У разі відсутності сільськогосподарських підприємств на території відповідної ради розмір земельної частки (паю) визначається як середній по району; б) для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара; в) для ведення садівництва - не більше 0,12 гектара; г) для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у селах - не більше 0,25 гектара, в селищах - не більше 0,15 гектара, в містах - не більше 0,10 гектара; ґ) для індивідуального дачного будівництва - не більше 0,10 гектара; д) для будівництва індивідуальних гаражів - не більше 0,01 гектара.
		Згідно із ч. 1 ст. 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.
		Відповідно до ч. 6 ст. 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.
		Згідно із ч. 7 ст. 118 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
		Крім того, ч. 1 ст. 79 ЗК України визначено, що земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.
		Статтею 79-1 ЗК України передбачено, що формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.
		Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.
		Формування земельних ділянок здійснюється:
		- у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності;
		- шляхом поділу чи об`єднання раніше сформованих земельних ділянок;
		- шляхом визначення меж земельних ділянок державної чи комунальної власності за проектами землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, проектами землеустрою щодо впорядкування території для містобудівних потреб, проектами землеустрою щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій;
		- шляхом інвентаризації земель державної чи комунальної власності у випадках, передбачених законом.
		Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі.
		Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.
		Відповідно до ст. 38 ЗК України до земель житлової та громадської забудови належать земельні ділянки в межах населених пунктів, які використовуються для розміщення житлової забудови, громадських будівель і споруд, інших об`єктів загального користування.
		Використання земель житлової та громадської забудови згідно з приписами ст. 39 Земельного кодексу України здійснюється відповідно до генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації, плану земельно-господарського устрою з дотриманням будівельних норм.
		Згідно із ст. 16 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження генеральних планів населених пунктів, планів зонування територій і детальних планів території, їх оновлення та внесення змін до них.
		Згідно зі ст. 25 цього Закону режим забудови територій, визначених для містобудівних потреб, встановлюється у генеральних планах населених пунктів, планах зонування та детальних планах територій.
		Відповідно до ст. 17 цього Закону генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту.
		Відповідно до генерального плану м. Харкова, затвердженого рішенням сесії Харківської міської ради від 23.06.2004 № 89/04, зі змінами, затвердженими рішенням сесії Харківської міської ради від 18.12.2019 № 1902/19, вул. Ковригінська розташована на території житлової багатоквартирної забудови.
		Відповідно до приписів ст. 17 Закону у складі генерального плану населеного пункту може розроблятися план зонування території цього населеного пункту.
		План зонування території, як різновид містобудівної документації, згідно ст. 18 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", розробляється на основі генерального плану населеного пункту (у його складі або як окремий документ) з метою визначення умов та обмежень використання території для містобудівних потреб у межах (конкретно) визначених зон.
		План зонування території розробляється з метою створення сприятливих умов для життєдіяльності людини, забезпечення захисту територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, запобігання надмірній концентрації населення і об`єктів виробництва, зниження рівня забруднення навколишнього природного середовища, охорони та використання територій з особливим статусом, у тому числі ландшафтів, об`єктів історико-культурної спадщини, а також земель сільськогосподарського призначення і лісів та підлягає стратегічній екологічній оцінці.
		Згідно ч. 2 ст. 18 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", план зонування території встановлює: 1. функціональне призначення території, 2. вимоги до забудови окремих територій (функціональних зон) населеного пункту, 3. вимоги до ландшафтної організації окремих територій (функціональних зон) населеного пункту
		Згідно з п. 4.1 ДБН Б. 1-1-22-2017, планом зонування (зонінгом) на території населеного пункту визначаються межі зон (підзон) з однорідними видами та умовами використання та встановлюються містобудівні регламенти, що діють у межах цих зон (підзон).
		Територіальна зона - територія у визначених межах стосовно якої встановлені містобудівні регламенти. Територіальна підзона - це частина зони, в межах якої деякі умови та обмеження використання та забудови земельних ділянок відрізняються від аналогічних показників територіальної зони, що пов`язане з відповідними планувальними обмеженнями.
		Відповідно до ДБН 5.1.1-22:2017 "Склад та зміст плану зонування території" на схемі зонування території населеного пункту у відповідності з функціональним призначенням поділяється на територіальні зони, для кожної з яких встановлюється містобудівний регламент.
		Судом першої інстанції встановлено, що рішенням сесії Харківської міської ради від 18.12.2019 №1902/19 затверджено в складі генерального плану зміни до плану зонування території (зонінгу) міста Харкова, затвердженого рішенням 22 сесії Харківської міської ради 6 скликання від 27.02.2013 № 1024/13 (зі змінами), розроблені ТОВ "ФІРМА САТОР". Відповідно до плану зонування території (зонінгу) міста Харкова вул. Ковригінська розташована у житловій зоні, підзонах Ж-1, Ж-3 - підзона садибної забудови, підзона багатоквартирної житлової забудови.
		До житлових зон відносяться території, що призначаються для розташування житлових будинків, споруд для зберігання індивідуальних транспортних засобів, окремих вбудованих чи прибудованих об`єктів соціального і культурно-побутового обслуговування населення та інших об`єктів громадського, спортивно-оздоровчого призначення, що не потребують встановлення санітарно-захисних зон та не створюють негативного впливу на навколишнє середовище.
		Житлові зони формуються на території існуючої сельбищної забудови населеного пункту та в районах, передбачених містобудівною документацією під нову житлову забудову.
		Садибна забудова Ж-1 (зона садибної забудови) призначається для розташування одноквартирних житлових будинків до 4 поверхів (включно з мансардним поверхом) із земельними ділянками або зблокованих житлових будинків на сусідніх земельних ділянках.
		Багатоквартирна житлова забудова Ж-3 (зона багатоквартирної житлової забудови) призначається для розташування багатоквартирних житлових будинків до 4 поверхів включно, супутніх об`єктів повсякденного обслуговування, окремих об`єктів загальноміського та районного значення. 
		Також судом встановлено, що відповідно до Положення про Департамент містобудування та архітектури Харківської міської ради, затвердженого рішенням Харківської міської ради від 20.11.2015 р. № 7/15, зі змінами (у редакції, що діяло на час винесення оскаржуваного рішення), до повноважень Департаменту, зокрема, належить: аналіз стану містобудування на території міста, організація розробки, затвердження: у встановленому порядку містобудівних програм, містобудівної документації та внесення змін до них; координація діяльності суб`єктів містобудування щодо комплексного розвитку територій, планування, забудови і реконструкції міста, визначення відповідності намірів забудови земельної ділянки або місця розташування об`єкта будівництва вимогам державних будівельних норм, містобудівній документації, визначення територій для містобудівних потреб, розміщення об`єктів.
		Відповідно до висновку Департаменту містобудування та архітектури виконавчого комітету Харківської міської ради від 24.09.2020 року № 3201/0/608-20 по матеріалах проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_1 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1 було встановлено, що згідно з генеральним планом м. Харкова, затвердженим рішенням сесії Харківської міської ради від 23.06.2004 року № 89/04 із змінами, затвердженими рішенням сесії ХМР від 18.12.2019 року № 1902/19, земельна ділянка АДРЕСА_1 розташована: на території житлової багатоквартиної забудови, згідно з планом зонування території (зонінгом) міста Харкова земельна ділянка розташована в житловій зоні, підзонах Ж-1, Ж-3, садибна забудова, багатоквартирна житлова забудов (до 4 поверхів включно), поза межами червоної лінії вулиць, на теперішній час земельна ділянка по АДРЕСА_1 вільна від забудови.
		Підставою для звернення прокурора до суду із вимогою про визнання протиправним та скасування пункту 33 додатку 1 до рішення Харківської міської ради від 24.06.2020 за № 2151/20 "Про надання громадянам та територіальній громаді м. Харкова дозволу та відмову в наданні дозволу на розробку документації із землеустрою" слугувала та обставина, що за результатами опрацювання графічних матеріалів (графічного плану міста Харкова) (а.с. 52-54), на думку прокурора, спірна земельна ділянка знаходиться на території житлової багатоквартирної забудови.
		В апеляційній скарзі заступник керівника Харківської обласної прокуратури послався на те, що прокурор долучив до позовної заяви копію проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки із земель територіальної громади м. Харкова площею орієнтовно 0,1 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд за адресою: АДРЕСА_1 , виготовленого на замовлення ОСОБА_1 ФОП ОСОБА_2 .
		Вивченням вказаного проекту встановлено, що ОСОБА_1 до заяви від 11.02.2020 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою додала графічні матеріали місця розташування земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд за адресою: АДРЕСА_1 , виготовлені та затверджені Департаментом містобудування та архітектури Харківської міської ради. Ці матеріали містять ситуаційний план та схему розташування земельної ділянки.
		Також вказав, що проект землеустрою містить матеріали, що визначають місце розташування земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , у тому числі, матеріали геодезичних вишукувань, координати поворотних точок, плани та схеми, а також акти погодження меж земельної ділянки та прийомки-передачі межових знаків на зберігання.
		Крім того зазначає, що судом першої інстанції не враховано, що прокурором в якості доказу надано інформаційну довідку з Державного земельного кадастру із зазначенням кадастрового номеру земельної ділянки по АДРЕСА_1 - 6310136300:11:001:0534, що з урахуванням положень ст. 79-1 ЗК України підтверджує факт формування земельної ділянки як об`єкта цивільних прав, внесення відомостей щодо неї до Державного земельного кадастру, у тому числі про її місцезнаходження.
		Крім того, до позовної заяви прокуратурою долучено копії графічних матеріалів генерального плану м. Харкова та плану зонування (зонінгу) території міста Харкова, які були надані саме Харківською міською радою листом від 30.04.2021 за № 9016/0/226-21, та на яких зображено місце розташування спірної земельної ділянки з кадастровим номером 6310136300:11:001:0534 по АДРЕСА_1 .
		На підставі цього вважає, що висновки суду першої інстанції про те, що з наданих прокурором доказів не видається можливим встановити місце розташування спірної земельної ділянки ділянці є безпідставними та не ґрунтуються на матеріалах справи.
		З приводу наведених вище доводів суд зазначає, що в ході розгляду клопотання ОСОБА_1 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по АДРЕСА_1 , виконавчими органами Харківської міської ради, Департментом містобудування та архітектури Харківської міської ради в межах його повноважень було перевірене бажане місце розташування земельної ділянки, зазначене ОСОБА_1 у графічних матеріалах до клопотання, копія якого знаходиться у складі проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по АДРЕСА_1 .
		Під час розгляду клопотання ОСОБА_1 . Департаментом були підготовлені графічні матеріали місця розташування земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд ОСОБА_1 по АДРЕСА_1 , в яких зазначено, що місце розташування цієї земельної ділянки не суперечить затвердженій містобудівній документації.
		Таким чином, за відсутності підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, у зв`язку з наявністю позитивних висновків (графічних матеріалів, складених уповноваженим виконавчим органом міської ради) Харківська міська рада була зобов`язана прийняти рішення про надання відповідного дозволу.
		Крім того, як було правильно встановлено судом першої інстанції, згідно з чинною на момент прийняття оскаржуваного рішення Харківської міської ради містобудівною документацією, вулиця Ковригінська розташована на території житлової багатоквартирної забудови та у зоні житлової забудови - підзонах Ж-1 (садибної забудови) та Ж-3.
		В свою чергу, з наданих прокурором до суду графічних матеріалів неможливо встановити місце розташування спірної земельної ділянки саме на графічних планах міста Харкова. 
		Разом з тим, згідно висновку Департаменту містобудування та архітектури Харківської міської ради від 24.09.2020 № 3201/0/608-20, спірна земельна ділянка (бажане місце її розташування) безпосередньо знаходиться одночасно в підзонах садибної (Ж-1) та багатоквартирної (Ж-3) житлової забудови.
		При цьому, на момент прийняття спірного рішення Харківської міської ради генеральний план міста Харкова, затверджений рішенням Харківської міської ради від 23.06.2004 № 89/04 (зі змінами, затвердженими рішенням Харківської міської ради від 18.12.2019 № 1902/19), та план зонування території міста Харкова, затверджений рішенням Харківської міської ради від 27.02.2013 № 1024/13 (зі змінами, затвердженими рішенням Харківської міської ради від 18.12.2019 № 1902/19) були чинними і їх чинність не була оспорена або скасована у встановленому законом порядку.
		Також колегія суддів зазначає, що дозвіл і проект землеустрою, розроблений на його підставі, є стадіями єдиного процесу надання земельної ділянки у власність чи користування. Передача (надання) земельної ділянки у власність відповідно до ст. 118 ЗК України є завершальним етапом визначеної процедури безоплатної приватизації земельних ділянок. При цьому, отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає позитивного рішення про надання її у власність.
		На підставі наведених вище обставин колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивачем не надано доказів на які вони посилаються, а отже оскаржуваний позивачем пункт 33 додатку 1 до рішення Харківської міської ради від 24.06.2020 за №2151/20 "Про надання громадянам та територіальній громаді м. Харкова дозволу та відмову в наданні дозволу на розробку документації із землеустрою".
		Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
		Згідно ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
		У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.
		Керуючись ст. ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 326, 327 КАС України, суд, -
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Апеляційну скаргу Заступника керівника Харківської обласної прокуратури залишити без задоволення.
		Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10.08.2021 року по справі №520/9959/21 залишити без змін.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України відповідно до вимог ст.327, ч.1 ст.329 КАС України.
		 
		Головуючий суддя (підпис)Н.С. БартошСудді(підпис)  (підпис) З.Г. Подобайло   А.М. Григоров   
		Повний текст постанови складено 08.12.2021 року

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...