Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 756/9059/17 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти власності; Шахрайство.
Надіслано судом: 09.12.2021. Зареєстровано: 09.12.2021. Забезпечено надання загального доступу: 10.12.2021.
Дата набрання законної сили: 02.11.2022
Номер судового провадження: 1-кп/756/136/21
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 42016000000003253

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		26.11.2021 Справа № 756/9059/17
		                                       Справа № 756/9059/17
		    № 1-кп/756/136/21 
		 
		ВИРОК 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		26 листопада 2021 року м.Київ
		Оболонський районний суд м. Києва у складі:
		головуючого судді:                 ОСОБА_1 
		при секретарі :                 ОСОБА_2 
		за участю прокурора:             ОСОБА_3 
		захисника: ОСОБА_4 
		потерпілого:             ОСОБА_5 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі Оболонського районного суду м. Києва кримінальне провадження стосовно 
		ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Києва, громадянина України, освіта вища, не одруженого, працюючого приватним підприємцем, раніше не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
		який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 15, ч.3 ст. 190 КК України,- 
		В С Т А Н О В И В:
		Відповідно до формулювання обвинувачення, викладеного в обвинувальному акті, приблизно 10-15 жовтня 2016 року за адресою: АДРЕСА_2 , у приміщені споруди малої архітектурної форми, ОСОБА_5 відкрив «Інтернет центр» під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_2 », в якому розташував 6 стаціонарних комп`ютерів з доступом до мережі Інтернет, за користування якого, користувачі останньому здійснювали плату.
		Вказану діяльність ОСОБА_5 здійснював тимчасово, без відповідних дозвільних документів, оскільки на той час, він збирав документи для здійснення підприємницької діяльності відповідно до чинного законодавства.
		Через два дні після відкриття вказаного «Інтернет центру», приблизно о 16 год. 30 хв. до нього завітав громадянин ОСОБА_6 та представився офіційним помічником народного депутата України.
		В ході розмови із ОСОБА_5 , громадянин ОСОБА_6 повідомив про те, що його «Інтернет центр» незаконний та здійснює протиправну діяльність. Після чого, ОСОБА_6 , апелюючи своїми зв`язками з керівництвом правоохоронних органів, відразу запропонував ОСОБА_5 з ним товаришувати, а саме фактично давати йому грошові кошти у сумі 200 тис. грн. за рік, з можливою платою кожного місяця у сумі 15 тис. грн.
		Під час вказаної розмови ОСОБА_6 повідомив, що вказані грошові кошти він має намір брати за невтручання в роботу «Інтернет центру» ОСОБА_5 , при цьому частина вище вказаних грошових коштів буде йти через нього представникам правоохоронних органів м. Києва, яких саме не уточнив.
		Крім того, діючи умисно, протиправно, з корисливих мотивів, переслідуючи умисел спрямований на заволодіння коштами, 30.12.2016 на мобільний телефон ОСОБА_5 зателефонував ОСОБА_6 , який повідомив, що їм необхідно зустрітись та обсудити деякі питання. Того ж дня, ОСОБА_5 , за попередньою домовленістю зустрівся із ОСОБА_6 у м. Києві близько 15 год. 00 хв. біля входу до станції метро «Петрівка», а саме біля входу до приміщення кафе «МакДональдс».
		Під час розмови вказані особи, обговоривши події, а саме те що неділю тому співробітники поліції та прокуратури проводили слідчі дії та обшуки у розважальних «Інтернет центрах», схожих на центри ОСОБА_5 при цьому в ході обшуку останні вилучали комп`ютерну техніку. Далі під час розмови ОСОБА_6 переконав ОСОБА_5 , що він заздалегідь знає про те що співробітники правоохоронних органів будуть проводити операції по виявленню подібних «Інтернет-закладів» та при необхідності він особисто попередить ОСОБА_5 про вказані слідчі дії та саме коли необхідно буде тимчасово зупинити роботу «Інтернет-закладу», а в разі виникнення інших проблем із правоохоронцями ОСОБА_6 допоможе вирішити вказані проблеми.
		Після вказаної розмови, ОСОБА_5 будучи введеним в оману, передав ОСОБА_6 , як було домовлено раніше, кошти в сумі 5 тис. грн. який підтвердив, що вказана сума була частиною суми за надання ним послуг, саме за «Кришування» діяльності «Інтернет закладу» ОСОБА_5 від перевірок правоохоронних органів.
		21.01.2017 ОСОБА_6 перебуваючи за адресою: АДРЕСА_3 , діючи з метою доведення свого злочинного умислу на незаконне заволодіння грошовими коштами ОСОБА_5 до логічного завершення, зустрівся з останнім, після чого під час особистої розмови шляхом обману запевнив ОСОБА_5 про можливість вирішення ним питань з співробітниками правоохоронних органів щодо безперешкодного ведення ним ( ОСОБА_5 ) господарської діяльності без відповідних дозвільних документів.
		ОСОБА_5 , будучи введений ОСОБА_6 в оману шляхом обману, на виконання попередньої домовленості, 26.01.2017 передав ОСОБА_6 частину обумовленої суми грошових коштів, а саме кошти в сумі 5 тис. грн., а всього коштів у сумі 10 тис. грн., із обумовлених 200 тис. грн.
		Обвинувачений ОСОБА_6 вину не визнав, та пояснив, що приблизно в осені 2016 року йому зателефонував ОСОБА_5 та попросив надати йому консультацію, він зустрівся з ОСОБА_5 у ввечері приблизно у вересні 2016, той розповідав йому, що в нього є Інтернет клуб на який він не встиг оформити документи, просив надати юридичну консультацію як себе поводити, якщо до нього прийдуть працівники правоохоронних органів, та сам запропонував йому 5000 гривень за консультацію, які передав йому у листопаді, а у січні під час чергової зустрічі його затримали правоохоронці. 
		Всі зустрічі з ОСОБА_5 відбувалися біля станції метро «Петрівка», а саме у приміщенні кафе «Мак Дональдс»,він ніколи не вимагав з ОСОБА_5 грошові кошти, не вводив його в оману.
		Потерпілий ОСОБА_5 у судовому засіданні пояснив, що ОСОБА_6 не вчиняв стосовно нього шахрайства, грошовими коштами його він не намагався заволодіти, претензій до нього не має.
		Так, у жовтні 2016 року він займався підприємницькою діяльністю у сфері надання доступу до мережі інтернет, свою діяльність тимчасово здійснював без відповідних дозвільних документів, чим скористалися працівники правоохоронних органів і примусили співпрацювати з ними.
		Під впливом працівників правоохоронних органів він подав до Генеральної прокуратури України заяву від 08.11.2016 про вчинення стосовно нього кримінального правопорушення ОСОБА_6 , яка була написана ним безпосередньо в Генеральній прокуратурі України, куди він був доставлений співробітниками правоохоронних органів. Усі заяви по справі він писав як йому вказували працівники правоохоронних органів.
		Крім того, працівники правоохоронних органів надавали вказівки щодо його необхідної поведінки під час зустрічей із ОСОБА_6 , яка полягала у створенні штучних обставин нібито необґрунтованого отримання грошових коштів останнім.
		Під час зустріч з ОСОБА_6 30.12.2016 та 26.01.2017,він намагався спровокувати ОСОБА_6 на неправомірні дії та передати йому грошові кошти.
		Грошові кошти, які він передавав ОСОБА_6 під час зустрічей 30.12.2016 та 26.01.2017 в загальній сумі 10 тис. грн. йому не належали, а були вручені йому співробітниками поліції.
		У той же час, про суму грошових коштів у розмірі 200 тисяч грн. які відображені в заяві про злочин від 08.11.2016 , які він начебто мав сплачувати ОСОБА_6 на рік взагалі не йшлося мови ані під час зустрічей, ані у будь-який інший спосіб.
		Свідок ОСОБА_7 у судовому засіданні пояснила, що вона є дружиною обвинуваченого ОСОБА_6 , який є підприємцем та помічником народного депутата.
		Свідок ОСОБА_8 у судовому засіданні пояснив, що він здійснював правову допомогу розповсюджувачем лотерейних білетів ТОВ «Дрімлото», дату не пам`ятає, але йому зателефонували та повідомили, що на Оболоні багато чоловіків, прийшли до приміщення, де знаходилось «Дрімлото», серед яких був ОСОБА_6 , їх вимога полягала у закритті цього закладу, оскільки він є незаконним. У подальшому була викликана поліція, яка відібрала пояснення від учасників події, а заклад продовжив свою роботу. 
		Свідок ОСОБА_9 у судовому засіданні пояснила, що вона до декретної відпустки працювала інспектором в ПП ДПП, їй відомо, що ОСОБА_6 є приватним підприємцем в сфері транспорту, однак до неї з питань консультації або надати інформацію по її роботі не звертався. 
		Єксперт ОСОБА_10 у судовому засіданні пояснила, що у вказаному провадженні нею було надано висновок від 16.05.2017 щодо ОСОБА_5 , на всі питання, які були вказані у постанові слідчого було надано відповіді.
		Також, судом були досліджені наступні докази, надані стороною обвинувачення:
		-Повідомлення про початок досудового розслідування за заявою ОСОБА_6 від 
		-18.07.2017;
		-Заява про вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_6 від 05.07.2017;
		-Витяг з ЄРДР від 18.07.2017 про реєстрацію кримінального провадження за заявою ОСОБА_6 за ознаками кримінального правопорушення,передбаченого ч.1 ст.203-2 КК України;
		-Заява ОСОБА_5 до Генеральної Прокуратури України від 08.11.2016;
		-Протокол огляду від 26.01.2017 з додатками, а саме ксерокопію купюр згідно якого в приміщенні УЗЕ в м.Києві ДЗЕ НП України за адресою: м.Київ, вул. Антоновича,114 в кабінеті 528 оглянуто грошові кошти 10 купюр номіналом 500 в сумі 5000 гривень, на які нанесено хімічну речовину та передані ОСОБА_5 для подальшого імітування обставин та обстановки злочину;
		-Протокол затримання ОСОБА_6 від 26.01.2017 згідно якого ОСОБА_6 затримано за адресою: м. Київ, проспект Степана Бандери, 12А у приміщенні «Макдональдс», під час якого ОСОБА_6 добровільно надав, зокрема 10 купюр номіналом 500,які він отримав від чоловіка на ім`я « ОСОБА_11 »;
		-Постанова від 26.01.2017 про визнання речовими доказами: Мобільних телефонів «Iphone 7+»; «SAMSUNG Duos»;Грошових коштів: 10 купюр номіналом по 500 грн. кожна, грошових коштів, номіналом 500 грн. 8 купюр, 200 грн. 15 купюр, 100 грн. 18 купюр, 50 грн. 6 купюр, 20 грн. 1 купюра, 10 грн. 1 купюра, З грн. 1 купюра, 2 грн. 1 купюра, та 1 грн. З купюри.;чорнових записів на 13 аркушах білого кольору; чоловічої куртка з тканини чорного кольору у яку був вдягнутий ОСОБА_6 ;
		-ухвала Печерського районного суду м.Києва від 27.01.2017 про арешт майна, а саме: мобільних телефонів «Iphone 7+»; «SAMSUNG Duos»; грошових коштів: 10 купюр номіналом по 500 грн. кожна, грошових коштів, номіналом 500 грн. 8 купюр, 200 грн. 15 купюр, 100 грн. 18 купюр, 50 грн. 6 купюр, 20 грн. 1 купюра, 10 грн. 1 купюра, З грн. 1 купюра, 2 грн. 1 купюра, та 1 грн. 3 купюри.;чорнових записів на 13 аркушах білого кольору;чоловічої куртки з тканини чорного кольору у якій був вдягнутий ОСОБА_6 ;
		-Протокол огляду речей від 27.01.2017 згідно якого оглянуто, речі, які були вилучені у ОСОБА_6 під час його затримання,в порядку ст.208 КПК України,зокрема грошові кошти: 10 купюр номіналом по 500 грн. кожна;
		-Заява про залучення ОСОБА_5 потерпілим від 27.01.2017;
		-Постанова про призначення судово-хімічної експертизи від 21.02.2017;
		-Висновок експерта №11-1\97 від 26.04.2017,
		-Клопотання про надання дозволу на проведення негласної слідчої дії, зняття інформації з телефонів,якими користується ОСОБА_6 від 13.12.2016;
		-Клопотання про надання дозволу на проведення негласної слідчої дії, аудіо-відео контроль ОСОБА_6 від 13.12.2016;
		-Постанова про проведення контролю за вчиненням злочину від 23.01.2017;
		-Постанова про негайне припинення проведення негласних слідчих дій від 31.01.2017;
		-Протокол за результатами проведення негласної слідчої дії-аудіо,відео від 13.01.2017;
		-Протокол за результатами проведення негласної слідчої дії-аудіо,відео від 27.01.2017;
		-Протокол за результатами проведення негласної слідчої дії-аудіо,відео від 21.02.2017;
		-Постанова про призначення судово-технічної експертизи від 10.05.2017;
		-Висновок експерта №8-4/985 від 06.06.2017 згідно якого десять банкнот НБУ номіналом 500 гривень, відповідають аналогічним банкнотам, що знаходяться в офіційному обігу на території України;
		-Постанова про призначення амбулаторної судово-психіатричної експертизи від 11.05.2017;
		-Висновок судово-психіатричного експерта №294 від 19.05.2017 згідно якого ОСОБА_5 з своїм психічним станом на період кримінального правопорушення, міг правильно сприймати та запам`ятовувати факти, що мають значення в даному кримінальному провадженні, та давати про них свідчення;
		-Ухвала судді Апеляційного суду м.Києва від 14.12.2016 про проведення негласних слідчих дій, аудіо та відео- контроль ОСОБА_6 ;
		-Податкова декларація ОСОБА_12 ;
		-Розрахунок податкових зобов`язань;
		-Витяг з ЄРДР за №4201600000003253 від 08.11.2016 про реєстрацію кримінального провадження за заявою ОСОБА_5 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.190 КК України;
		-Постанова про здійснення досудового розслідування від 26.01.2017;
		-Постанова про визначення підслідності у кримінальному провадженні від 27.01.2017;
		-Постанова про залучення співробітників «КОРД» від 24.01.2017;
		-Заява ОСОБА_5 про згоду на залучення його до участі у проведенні негласних слідчих дій у кримінальному провадженні від 16.11.2016;
		Аналізуючи вищевказані докази у сукупності, вважаю, що вина ОСОБА_6 у вчинені кримінального правопорушення за вищевказаних обставин не доказана і його слід виправдати з наступних підстав. 
		За змістом ст.62 Конституції під час розгляду кримінальних проваджень має суворо додержуватись принцип презумпції невинуватості, згідно з яким особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком. 
		Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
		Згідно з вимогами ст.91 КПК України доказуванню у кримінальному провадженні підлягає, зокрема, подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), а також винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення.
		Обов`язок доказування зазначених обставин покладається на слідчого, прокурора та, в установлених КПК випадках,  на потерпілого.
		Відповідно до ст.92 КПК України на сторону обвинувачення покладається обов`язок доказування не лише обставин, передбачених ст.91 цього кодексу, а й обов`язок доказування належності та допустимості поданих доказів.
		Згідно з положеннями стст.86, 87 КПК доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим кодексом. Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може послатися суд при ухваленні судового рішення. Недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами, в тому числі внаслідок порушення права особи на захист та шляхом реалізації органами досудового розслідування чи прокуратури своїх повноважень, не передбачених КПК України, для забезпечення досудового розслідування кримінальних правопорушень.
		При вирішенні питання про достатність встановлених під час судового розгляду доказів для визнання особи винуватою суди мають керуватися стандартом доведення (стандартом переконання), визначеним чч.2 та 4 ст.17 КПК України , що передбачають: ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення недоведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.
		Вказане також узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах «Тейксейра де Кастро проти Португалії» від 9.06.98, «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011 та «Барбера, Мессеге і Ябардо проти Іспанії» від 6.12.98. У своїх рішеннях ЄСПЛ неодноразово наголошував, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за загальним правилом, саме національні суди повноважні оцінювати надані їм докази. При оцінці доказів суд має керуватися критерієм доведеності винуватості особи «поза будь-яким розумним сумнівом» і така «доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою».
		Органом досудового розслідування дії обвинуваченого кваліфіковані за ч.2 ст.15, ч.3 ст.190 КК України як закінчений замах на шахрайське заволодіння чужим майном, а саме грошовими коштами шляхом обману у великих розмірах 
		Таким чином, об`єктивна сторона складу цього кримінального правопорушення передбачає умисні дії обвинуваченого у вигляді обману, тобто повідомленні потерпілому неправдивих відомостей або приховування певних обставин з метою викликати у потерпілого впевненість у вигідності чи обов`язковості передачі йому майна або права на нього. Обов`язковою ознакою шахрайства є добровільна передача потерпілим майна чи права на нього.
		Разом з цим, як видно із показань обвинуваченого і потерпілого вони заперечували наявність вказаних вище обставин. Навпаки, вони вказали, що ініціатором їх зустрічей був сам потерпілий, який просив обвинуваченого надати йому консультацію щодо ведення підприємницької діяльності, за яку самостійно запропонував сплатити грошові кошти, які були надані йому для цього працівниками правоохоронних органів, обвинувачений не запевняв потерпілого, як це вказаного в обвинувальному акту,про його можливість вирішення питань з співробітниками правоохоронних органів щодо безперешкодного ведення потерпілим підприємницької діяльності без відповідних дозвільних документів. Допитані під час судового розгляду свідки та експерт також не підтвердили зазначені у обвинувальному акті обставини щодо умисних дій обвинуваченого спрямованих на обман потерпілого з метою заволодіння його грошовими коштами, оскільки вони не були очевидцями цієї події.
		Що стосується доказів, отриманих під час проведення органом досудового розслідування по кримінальному провадженню негласних слідчих дій, то сторона захисту, посилалася на недопустимість цих доказів через провокацію кримінального правопурушення в цій справі. Захисник, обвинувачений, а також потерпілий стверджували, що кримінальне провадження було ініційоване працівниками правоохоронних органів, що потерпілий діяв за їх вказівками.
		Відповідно до ч.3 ст.271 КПК України під час підготовки та проведення заходів з контролю за вчиненням злочину забороняється провокувати (підбурювати) особу на вчинення цього злочину з метою його подальшого викриття, допомагаючи особі вчинити злочин, який вона би не вчинила, якби слідчий цьому не сприяв. Здобуті в такий спосіб речі та документи не можуть бути використані у кримінальному провадженні.
		Указане також узгоджується з практикою ЄСПЛ, зокрема, у справах «Банніков проти Російської Федерації» від 4.11.2010, «Веселов та інші проти Російської Федерації» від 2.10.2010, «Матановіч проти Хорватії» від 4.04.2017, «Раманаускас проти Литви» від 20.02.2018. У своїх рішеннях ЄСПЛ розробив критерії для того, щоб відрізняти провокування вчинення злочину, яке суперечить ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, від дозволеної поведінки під час законних таємних методів у кримінальних розслідуваннях. Зокрема, у випадку визнання заяви про підбурювання такою, що не є явно необґрунтованою, для визнання доказів допустимими суду належить з`ясувати чи було слідство «по суті пасивним», чи був би злочин вчинений без втручання влади, чи мало місце з боку влади спонукання особи до вчинення злочину, наприклад, прояв ініціативи у контактах з особою, повторні пропозиції, незважаючи на початкову відмову особи, наполегливі нагадування, підвищення ціни вище середньої; вагомість причин проведення оперативної закупки, чи були у правоохоронних органів об`єктивні дані про те, що особа була втягнута у злочинну діяльність і ймовірність вчинення нею злочину була суттєвою. При цьому, тягар доведення того, що підбурення не було, покладається на сторону обвинувачення. Наведені критерії використовує і Верховний Суд при перевірці заяв щодо провокації злочину (наприклад, постанова ККС ВС від 07 жовтня 2020 року у справі № 725/1199/19, від 02 квітня 2019 року у справі № 734/2421/17 тощо).
		Під час судового розгляду, незважаючи на встановлений у ст.92 КПК України обов`язок доказування, жодних даних на спростування доводів сторони захисту, а також потерпілого щодо провокації злочину прокурором не було надано, тому визначаючи роль правоохоронних органів при розслідуванні цього кримінального провадження, суд вважає, що правоохоронні органи не обмежились при цьому пасивним розслідуванням, а штучно створили відповідні умови для вчинення кримінального правопорушення з метою його подальшого викриття, тобто дане кримінальне правопорушення було фактично змодельовано правоохоронними органами. 
		З урахуванням викладеного суд вважає, що отримані в результаті проведення НС(Р)Д докази є недопустимими в розумінні ст.86, 87, 94 КПК України, оскільки отримані за допомогою провокації, тобто внаслідок істотного порушення прав та свобод людини та не приймає їх до уваги.
		Інших доказів, які би беззаперечно підтверджували наявність умисних дій обвинуваченого спрямованих на обман потерпілого з метою заволодіння грошима потерпілого, тобто винуватість ОСОБА_6 у вчинені кримінального правопорушення, матеріали кримінального провадження не містять.
		За таких обставин, оскільки винуватість ОСОБА_6 не була доведена, відповідно до ч.1 ст.373 КПК України, суд вважає, що стосовно нього слід ухвалити виправдувальний вирок у зв`язку з недоведеністю складу кримінального правопорушення.
		Відповідно до п.3 ст.129 КПК України, цивільний позов потерпілого ОСОБА_5 слід залишити без розгляду. 
		Питання щодо речових доказів слід вирішити в порядку передбаченому ст.100 КПК України.
		На підставі викладеного, керуючись ст. 370, 373,374, 376 КПК України, суд,- 
		УХВАЛИВ:
		ОСОБА_6  визнати не винуватим у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст. 15, ч.3 ст. 190 КК України та виправдати його у зв`язку з недоведеністю складу цього кримінального правопорушення.
		Запобіжний захід ОСОБА_6 до набрання вироком законної сили не обирати. 
		Цивільний позов потерпілого ОСОБА_5 про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_6 матеріальних збитків у розмірі 10000 гривень та моральної шкоди у розмірі 5000 гривень залишити без розгляду. 
		Ухвалу Печерського районного суду м.Києва від 27.01.2017 про накладення арешту на грошові кошти, номіналом 500 грн. 8 купюр, 200 грн. 15 купюр, 100 грн. 18 купюр, 50 грн. 6 купюр, 20 грн. 1 купюра, 10 грн. 1 купюра, З грн. 1 купюра, 2 грн. 1 купюра, та 1 грн. 3 купюри.;Чорнові записи на 13 аркушах білого кольору;Чоловічу куртку з тканини чорного кольору, Мобільний телефон «Iphone 7+»;Мобільний телефон «SAMSUNG Duos»- скасувати. 
		Процесуальні витрати за проведення експертизи у кримінальному провадженні у розмірі 5353,92 гривень віднести за рахунок держави. 
		Речові докази по справі: грошові кошти: 10 купюр номіналом по 500 грн. кожна-повернути до УЗЕ в м.Києві ДЗЕ НП України. 
		Грошові кошти, номіналом 500 грн. 8 купюр, 200 грн. 15 купюр, 100 грн. 18 купюр, 50 грн. 6 купюр, 20 грн. 1 купюра, 10 грн. 1 купюра, 3 грн. 1 купюра, 2 грн. 1 купюра, та 1 грн. 3 купюри.; чорнові записи на 13 аркушах білого кольору;Чоловічу куртку з тканини чорного кольору, мобільний телефон «Iphone 7+»;мобільний телефон «SAMSUNG Duos»-повернути ОСОБА_6 ;
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
		Вирок може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через Оболонський районний суд м. Києва протягом тридцяти діб з моменту його проголошення, а обвинуваченим - з моменту отримання його копії.
		 
		   Головуючий                             ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...