Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 544/1615/19 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із відносин спадкування, з них.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 10.12.2021. Забезпечено надання загального доступу: 13.12.2021.
Дата набрання законної сили: 01.12.2021
Номер судового провадження: 61-18580ск20

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Постанова 
		Іменем України
		 
		01 грудня 2021 року
		м. Київ
		 
		справа № 544/1615/19
		провадження № 61-18580св20
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
		головуючого - Крата В. І. 
		суддів: Антоненко Н. О. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Краснощокова Є. В., Русинчука М. М.,
		 
		учасники справи:
		позивач -  ОСОБА_1 ,
		відповідачі: Пирятинська міська рада Полтавської області, ОСОБА_2 , 
		 
		розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 , підписану адвокатом Ковтуном Миколою Васильовичем, на постанову Полтавського апеляційного суду від 03 листопада 2020 року в складі колегії суддів Ординської Т. В., Дорош А. І., Триголова В. М.,
		 
		ІСТОРІЯ СПРАВИ
		Короткий зміст позовних вимог
		 
		В листопаді 2019 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до Пирятинської міської ради Полтавської області, ОСОБА_2 про встановлення факту родинних відносин та визначення додаткового строку для прийняття спадщини. 
		В обґрунтування позову зазначав, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 , який є рідним дядьком позивача. Після його смерті відкрилася спадщина, яка складається з домоволодіння, що розташоване за адресою АДРЕСА_1 . 
		 
		Відповідно до частини третьої статті 1266 ЦК України ОСОБА_1 є спадкоємцем майна померлого за правом представлення, оскільки рідний брат спадкодавця - його батько ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . 
		 
		Для отримання свідоцтва про право на спадщину позивачу необхідно підтвердити факт родинних відносини з ОСОБА_3 , оскільки свідоцтво про народження спадкодавця втрачено. У Державному архіві Полтавської області актовий запис про народження ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 не зберігся.
		 
		Вважає строк для звернення із заявою про прийняття спадщини пропущеним з поважних причин, оскільки йому як спадкоємцю другої черги за правом представлення було відомо, що ОСОБА_2 як спадкоємець першої черги за законом звернулася до державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини. Влітку 2019 року йому стало відомо, що ОСОБА_2 не входить до кола спадкоємців майна ОСОБА_3 . 
		 
		Посилаючись на вказані обставини, просив установити факт, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , є племінником ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати причину пропуску ОСОБА_1 строку для прийняття спадщини поважною та визначити додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини.
		 
		Вважаючи себе єдиним спадкоємцем майна ОСОБА_3 , позивач пред`явив вимоги до Пирятинської міської ради Полтавської області.
		 
		Короткий зміст рішення суду першої інстанції
		 
		Рішенням Пирятинського районного суду Полтавської області від 20 липня 2020 року позов ОСОБА_1 задоволено; установлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , є племінником ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ; визначено ОСОБА_1 додатковий строк у три місяці для подання заяви про прийняття спадщини, яка відкрилася ІНФОРМАЦІЯ_1 після смерті його рідного дядька ОСОБА_3 , та рахувати строк з дня набрання рішенням суду законної сили.
		 
		Рішення мотивоване тим, що родинні відносини позивача з ОСОБА_3 підтверджуються належними доказами. Суд уважав, що ОСОБА_1 пропустив установлений законом шестимісячний строк для подачі заяви про прийняття спадщини з поважних причин, оскільки йому не було відомо, що ОСОБА_2 не входить до кола спадкоємців ОСОБА_3 .Відповідач ОСОБА_2 , оспорючи своє право на спадкування після смерті ОСОБА_3 , мала би надати докази, що при її усиновленні особисті та майнові права і обов`язки між нею та батьком були збережені, проте таких доказів суду не надала. Інших доводів як підстав для непоновлення позивачу ОСОБА_1 пропущеного строку для подання заяви про прийняття спадщини не навела. 
		 
		Короткий зміст постанови апеляційного суду 
		 
		Постановою Полтавського апеляційного суду від 03 листопада 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено; рішення Пирятинського районного суду Полтавської області від 20 липня 2020 року скасовано та ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1 ; вирішено питання розподілу судових витрат. 
		 
		Постанова апеляційного суду мотивована тим, що позивач, вважаючи себе спадкоємцем майна ОСОБА_3 за правом представлення, не був позбавлений можливості звернутися до нотаріуса з відповідною заявою про прийняття спадщини у встановлений законом строк, проте таким правом не скористався, обґрунтованих доводів наявності перешкод, які б впливали на своєчасність подання заяви до нотаріальної контори щодо прийняття спадщини, не навів, у зв`язку з чим апеляційний суд зробив висновок про відсутність підстав для визначення позивачу додаткового строку для прийняття спадщини. 
		 
		Апеляційний суд уважав, що підстави для встановлення факту родинних відносин позивача з ОСОБА_3 відсутні, оскільки не породжують для позивача будь-яких юридичних наслідків та не тягнуть за собою виникнення, зміну чи припинення правовідносин. Крім того, ОСОБА_1 не звертався до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 і йому не було відмовлено в оформленні спадщини через відсутність правовстановлюючих документів. Факт того, що ОСОБА_1 є племінником ОСОБА_3 , сторонами не заперечується. 
		Аргументи учасників справи
		 
		У грудні 2020 року представник ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Полтавського апеляційного суду від 03 листопада 2020 року, просить її скасувати як таку, що прийнята з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, і залишити в силі рішення Пирятинського районного суду Полтавської області від 20 липня 2020 року. 
		 
		Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд неправильно визначився з характером спірних правовідносин, вказавши, що зазначені позивачем причини пропуску строку для прийняття спадщини є неповажними, оскільки позивач до 2019 року вважав ОСОБА_2 дочкою ОСОБА_3 та спадкоємцем першої черги після його смерті, проте у 2019 році йому стало відомо, що 22 грудня 1971 року ОСОБА_2 була усиновлена іншими особами ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , а тому позивач вважає, що вона не може бути спадкоємцем першої черги після смерті ОСОБА_3 , і такі причини пропуску строку для прийняття спадщини є поважними. 
		 
		Вказує, що апеляційний суд безпідставно вийшов за межі доводів апеляційної скарги та зробив неправильний висновок про відсутність підстав для встановлення факту родинних відносин, адже у позивача відсутній правовстановлюючий документ для підтвердження вказаних обставин.
		 
		Рух справи
		 
		Ухвалою Верховного Суду від 01 березня 2021 року відкрито касаційне провадження у справі. 
		 
		Ухвалою Верховного Суду від 19 листопада 2021 року справу призначено до судового розгляду. 
		 
		Межі та підстави касаційного перегляду
		 
		Переглядаючи в касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України). 
		 
		В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).
		 
		Відповідно до пункту 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках, зокрема, якщо судові рішення оскаржуються з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
		 
		В ухвалі Верховного Суду від 01 березня 2021 року вказано, що касаційна скарга містить підстави касаційного оскарження, передбачені пунктом 3 частини другої статті 389 ЦПК України, а саме, що відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
		 
		Фактичні обставини справи
		 
		Суди встановили, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 , який проживав за адресою АДРЕСА_1 . Після його смерті відкрилася спадщина на нерухоме майно. 
		 
		31 жовтня 2015 року ОСОБА_2 звернулася до Пирятинської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , на підставі якої була заведена спадкова справа № 420/2015. 
		 
		ОСОБА_1 є племінником та спадкоємцем майна ОСОБА_3 за законом другої черги  за правом представлення, у визначений законом строк заяву про прийняття спадщини не подав. 
		 
		На підтвердження родинних відносин з ОСОБА_3 позивач надав: копію свідоцтва про своє народження серія НОМЕР_1 від 01 липня 1962 року, в якому батьком позивача вказаний ОСОБА_4 ; копію свідоцтва про народження  ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , серія НОМЕР_2 від 23 травня 1951 року, в якому його батьком вказаний ОСОБА_7 , копію свідоцтва про смерть ОСОБА_4 серія НОМЕР_3 від 22 травня 2012 року, та повідомлення з Державного архіву Полтавської області Полтавської обласної державної адміністрації № 04-13/735 від 12 серпня 2019 року про відсутність у книзі реєстрації актових записів громадянського стану актового запису про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .
		 
		ОСОБА_2 не надала доказів, що при її усиновленні особисті та майнові права і обов`язки між нею та батьком були збережені. 
		 
		Позиція Верховного Суду
		 
		Щодо позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 .
		 
		Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
		 
		У постанові Верховного Суду від 16 червня 2021 рокув справі № 130/383/19 (провадження № 61-17498св19) зазначено, що позов спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини, про визначення йому додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини безпосередньо стосується прав, свобод, інтересів та (або) обов`язки спадкоємця, який спадщину прийняв, а тому належними відповідачами у спорах про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини є спадкоємці, які прийняли спадщину. За відсутності таких спадкоємців відповідачем виступає територіальна громада в особі органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини, а якщо до складу спадщини входить нерухоме майно - за його місцезнаходженням.
		 
		Відповідно до частини другої статті 117 КПШС України (в редакції, чинній на час усиновлення відповідачки) усиновлені втрачають особисті та майнові права і звільняються від обов`язків щодо своїх батьків та їх родичів. При усиновленні дитини однією особою ці права і обов`язки можуть бути збережені за бажанням матері, якщо усиновитель чоловік, або батька, якщо усиновитель жінка. 
		У разі спадкування за законом усиновлений та його нащадки, з одного боку, та усиновлювач і його родичі - з другого, прирівнюються до родичів за походженням. Усиновлений та його нащадки не спадкують за законом після смерті батьків усиновленого, інших його родичів за походженням по висхідній лінії. Батьки усиновленого та інші його родичі за походженням по висхідній лінії не спадкують за законом після смерті усиновленого та його нащадків. Якщо за рішенням суду про усиновлення збережений правовий зв`язок між усиновленим та його бабою, дідом, братом та сестрою за походженням, то у разі смерті його баби, діда за походженням усиновлений має право на спадкування за правом представлення, а у разі смерті його брата, сестри за походженням - має право на спадкування як спадкоємець другої черги. У разі смерті усиновленого його баба, дід, брат, сестра за походженням, з якими був збережений правовий зв`язок, спадкують на загальних підставах (стаття 1260 ЦК України). 
		 
		Аналіз вказаних норм свідчить, що для спадкування за законом мають існувати чітко визначені юридичні факти. Їх узагальнення надає можливість класифікувати їх на ті, що підтверджують наявність: родинних відносин (певний ступінь споріднення зі спадкодавцем); квазіродинних відносин (усиновлення спадкоємця чи спадкодавця); сімейних відносин (шлюб зі спадкодавцем; проживання  зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як 5 років до часу відкриття спадщини); відносин із утримання (перебування на утриманні спадкодавця спадкоємцем не менш як 5 років до часу відкриття спадщини).
		 
		Усиновлення є по своїй суті правоприпиняючим та правовстановлюючим юридичним фактом. В сфері спадкового права правоприпиняючий ефект полягає в тому, що з моменту здійснення усиновлення припиняються особисті та майнові права і обов`язки між батьками та особою, яка усиновлена, а також між нею та іншими її родичами за походженням.  Завдяки припиненню правового зв`язку поміж усиновленим і його батьками усиновлений та його нащадки не спадкують за законом після смерті батьків усиновленого, інших його родичів за походженням по висхідній лінії. Батьки усиновленого та інші його родичі за походженням по висхідній лінії не спадкують за законом після смерті усиновленого та його нащадків. Відповідно правостворюючий ефект зводиться до того, що з моменту усиновлення виникають взаємні особисті немайнові та майнові права і обов`язки між особою, яка усиновлена (а в майбутньому - між її дітьми, внуками), та усиновлювачем і його родичами за походженням. 
		 
		При збереженні правового зв`язку між усиновленим та його батьками відбувається вплив на набуття права на спадкування за законом, який виражається в тому, що:
		усиновлений та його нащадки, з одного боку, та усиновлювач і його родичі - з другого, прирівнюються до родичів за походженням. Як наслідок вони спадкують один після одного;
		один із батьків (батько чи мати) і його родичі й усиновлений та його нащадки спадкують один після одного;
		у разі смерті баби, діда усиновленого він має право на спадкування тільки за правом представлення, за дотримання умов викладених в частині першій статті 1266 ЦК. Усиновленому не надається права на спадкування в п`яту чергу; після смерті усиновленого його баба, дід спадкують на загальних підставах, тобто в другу чергу; у разі смерті брата, сестри за походженням усиновленого він має право на спадкування як спадкоємець другої черги; за умови смерті усиновленого його брат, сестра за походженням спадкують на загальних підставах, тобто в другу чергу.
		 
		У справі, що переглядається: суд першої інстанції встановив, що ОСОБА_2 не надала доказів, що при її усиновленні особисті та майнові права і обов`язки між нею та батьком були збережені тому вона не є спадкоємцем за законом після смерті ОСОБА_3 . 
		 
		Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі. Після спливу строків, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача. Про залучення співвідповідача чи заміну неналежного відповідача постановляється ухвала. За клопотанням нового відповідача або залученого співвідповідача розгляд справи починається спочатку (стаття 51 ЦПК України).
		 
		Пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача. Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження.
		Враховуючи наведене належним відповідачем за вимогою про встановлення факту родинних відносин і визначення додаткового строку для прийняття спадщини є Пирятинська міська рада. За таких обставин суд апеляційної інстанції зробив правильний висновок про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , проте помилився в мотивах відмови. Як наслідок постанова апеляційного суду в цій частині підлягає зміні. 
		 
		Щодо позовних вимог ОСОБА_1 до Пирятинської міської ради
		 
		Про встановлення факту родинних відносин 
		 
		Відповідно до пункту 1 частини першої статті 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.
		 
		Суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину, для оформлення права на пенсію в зв`язку із втратою годувальника тощо.
		 
		У відповідності до частини шостої статті 294 ЦПК України, якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.
		 
		Із системного аналізу частини шостої статті 294, статті 315 ЦПК України вбачається, що за наявності спору про право суд в порядку позовного провадження може розглядати справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, в тому числі й факту родинних відносин, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення або особа не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факти, що мають юридичне значення.
		 
		Зокрема, справи про спадкування повинні розглядатися судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов`язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними.
		Звертаючись до суду з цим позовом, ОСОБА_1 вказував, що встановлення факту родинних відносин йому потрібно для реалізації спадкових прав.
		 
		Згідно зі статтею 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.
		 
		Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
		 
		Ухвалюючи рішення про задоволення позову ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення, суд першої інстанції оцінив зібрані у справі докази у їх сукупності та зробив висновок про наявність підстав для встановлення юридичного факту про те, що позивач є племінником ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . 
		 
		Апеляційний суд, скасовуючи рішення суду першої інстанції, безпідставно вважав вимогу про встановлення факту родинних відносин похідною від вимоги про визначення позивачу додаткового строку для прийняття спадщини, адже додатковий строк для прийняття спадщини суд може визначити спадкоємцю, без установлення факту родинних відносин зі спадкодавцем позивач позбавлений можливості підтвердити своє право на спадщину. 
		 
		Постанова апеляційного суду в частині вирішення позову про встановлення факту родинних відносин не містить відповідних мотивів щодо законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції. 
		 
		За таких обставин оскаржена постанова апеляційного суду в цій частині ухвалена з порушенням норм процесуального права, а тому касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, постанова апеляційного суду в частині позовних вимог про встановлення факту родинних відносин - скасуванню із залишенням в силі в цій частині рішення суду першої інстанції.  
		 
		Про визначення додаткового строку для прийняття спадщини 
		 
		Згідно з частиною третьою статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
		 
		У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 17 листопада 2021 року в справі № 680/289/18 (провадження № 61-5837св21) вказано, що «поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Правила частини третьої 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними. У справі, яка переглядається, суди не взяли до уваги, що позивач знала про відкриття спадщини і, як спадкоємець за законом першої черги, яка на час смерті спадкодавця не проживала з ним, для прийняття спадщини мала подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини відповідно до вимог частини першої статті 1270 ЦК України, однак цього протягом шестимісячного строку з моменту відкриття спадщини не зробила. У справі, що переглядається, як на поважну причину неподання заяви про прийняття спадщини в установлені законом строки ОСОБА_1 посилався на необізнаність про існування заповіту, складеного спадкодавцем на його ім`я. При цьому суд першої інстанції встановив, що ОСОБА_1 за правом представлення є спадкоємцем другої черги спадкування за законом, оскільки на час смерті ОСОБА_3 його мати - сестра спадкодавця ОСОБА_4 померла. Спадкоємці ж першої черги спадкування за законом відсутні. За таких обставин незалежно від обізнаності позивача про наявність заповіту, складеного на його ім`я, ОСОБА_1 для підтвердження наміру прийняти спадщину в силу положень статей 1269, 1270 ЦК України мав би звернутися до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини після смерті НОМЕР_4 у шестимісячний строк з дня відкриття спадщини».
		 
		У справі, що переглядається, як на поважну причину неподання заяви про прийняття спадщини в установлені законом строки ОСОБА_1 посилався на необізнаність того, що ОСОБА_2 , яка звернулася із заявою про прийняття спадщини у встановлений законом строк, не має права на спадкування після смерті ОСОБА_3 . 
		 
		Суди встановили, що ОСОБА_1 є спадкоємцем другої черги спадкування за законом за правом представлення, оскільки до смерті ОСОБА_3 брат спадкодавця - батько позивача ОСОБА_4 помер. 
		 
		ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . ОСОБА_1 не звертався до Пирятинської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини у встановлений законом строк. 
		 
		За таких обставин апеляційний суд зробив правильний висновок про те, що зазначені позивачем обставини не дають підстав для висновку про поважність причин неподання заяви про прийняття спадщини в порядку спадкування за законом в передбачений законом строк, оскільки не свідчать про наявність істотних та непереборних перешкод для звернення до нотаріуса з відповідною заявою.
		 
		Аргументи касаційної скарги висновок апеляційного суду в цій частині не спростовують. Вони були предметом дослідження суду апеляційної інстанції та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановленні судом дотримані норми матеріального та процесуального права. 
		 
		Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
		 
		Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги. 
		 
		Доводи касаційної скарги, з урахуванням необхідності врахування висновку щодо застосування норми права, викладеного у постановах Верховного Суду від 16 червня 2021 року в справі № 130/383/19 (провадження № 61-17498св19), від 17 листопада 2021 року в справі № 680/289/18 (провадження № 61-5837св21) колегія суддів вважає, що касаційну скаргу необхідно задовольнити частково; постанову апеляційного суду в частині позовних вимог пред`явлених до ОСОБА_2 змінити, виклавши її мотивувальну частину у редакції цієї постанови; в частині позовних вимог пред`явлених до Пирятинської міської ради Полтавської області про встановлення факту родинних відносин скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції в цій частині, в частині відмови у задоволенні позовних вимог про визначення додаткового строку для прийняття спадщини - залишити без змін.
		 
		Відповідно до частини тринадцятої статті 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
		 
		Оскільки касаційну скаргу задоволено частково, тому сплачений ОСОБА_1 судовий збір за подання касаційної скарги за позовну вимогу немайнового характеру в розмірі 1536,80 грн слід стягнути на його користь з Пирятинської міської ради Полтавської області.
		 
		Керуючись статтями 400, 409, 410, 412, 413, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
		 
		ПОСТАНОВИВ :
		 
		Касаційну скаргу  ОСОБА_1 , підписану адвокатом Ковтуном Миколою Васильовичем, задовольнити частково.
		 
		Постанову Полтавського апеляційного суду від 03 листопада 2020 року в частині позовних вимог  ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту родинних та визначення додаткового строку для прийняття спадщини змінити, виклавши її в редакції цієї постанови
		 
		Постанову Полтавського апеляційного суду від 03 листопада 2020 року в частині відмови в задоволенні позовних вимог  ОСОБА_1 до Пирятинської міської ради Полтавської області про встановлення факту родинних відносин скасувати та зашити в силі в цій частині рішення Пирятинського районного суду Полтавської області від 20 липня 2020 року.
		 
		Постанову Полтавського апеляційного суду від 03 листопада 2020 року в частині відмови в задоволенні позовних вимог  ОСОБА_1 до Пирятинської міської ради Полтавської області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини залишити без змін. 
		 
		Стягнути з Пирятинської міської ради Полтавської області на користь  ОСОБА_1 1536,80 грн судового збору. 
		 
		Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
		 
		Головуючий                                                                    В. І. Крат
		 
		Судді                                                                              Н. О. Антоненко
		 
		І. О. Дундар
		 
		Є. В. Краснощоков
		 
		                                                                                      М. М. Русинчук

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...