Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 753/20347/20 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин, з них; про стягнення аліментів.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 10.12.2021. Забезпечено надання загального доступу: 10.12.2021.
Дата набрання законної сили: 01.12.2021
Номер судового провадження: 61-9584ск21

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		Постанова                                           
		Іменем України 
		 
		01 грудня 2021 року
		м. Київ
		 
		справа № 753/20347/20
		провадження № 61-9584св21
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
		головуючого - Червинської М. Є., 
		суддів: Бурлакова С. Ю., Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В.,     Тітова М. Ю.,
		 
		учасники справи:
		заявник - ОСОБА_1 ,
		суб`єкти оскарження: державний виконавець Дарницького районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Осовська Вікторія Вікторівна, державний виконавець Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Очеретяна Ірина Олександрівна,
		заінтересована особа - ОСОБА_2 ,
		 
		розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників цивільну справу за скаргою ОСОБА_1 на бездіяльність державного виконавця Дарницького районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Осовської Вікторії Вікторівни та державного виконавцяДніпровського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Очеретяної Ірини Олександрівни, зобов`язання вчинити дії та повернення коштів, заінтересована особа - ОСОБА_2 ,
		 
		за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Дарницького районного суду міста Києва від 25 березня 2021 року у складі судді                      Каліушка Ф. А. та постанову Київського апеляційного суду від 26 травня                       2021 року у складі колегії суддів: Махлай Л. Д., Немировської О. В., Ящук Т. І.,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		1. Описова частина 
		Короткий зміст скарги
		 
		У грудні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою, в якій просив визнати бездіяльність державного виконавця Дарницького районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (далі - Дарницький РВ ДВС)      Осовської В. В. та державного виконавця Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (далі - Дніпровський РВ ДВС) Очеретяної І. О., яка полягала у невжитті заходів щодо закриття виконавчого провадження, зобов`язати державного виконавця Дніпровського РВ ДВС Очеретяну І. О. закрити виконавче провадження № 60893780 та повернути йому надлишково утримані грошові кошти в сумі 28 803,83 грн.
		 
		Обґрунтовуючи вимоги скарги,  ОСОБА_1 посилався на те, що рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 30 жовтня 2019 року з нього стягнуто на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання сина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 09 вересня 2019 року до закінчення ним навчання - 30 червня 2020 року, але не більше ніж до 23 років. Виданий на підставі цього рішення виконавчий лист перебуває на виконанні                                           у Дніпровському РВ ДВС після його передання з Дарницького РВ ДВС. У зв`язку із закінченням ОСОБА_4 навчання в Економіко-правовому коледжі Київського кооперативного інституту бізнесу і права 26 червня 2020 року та його відрахуванням у зв`язку з успішним закінченням навчання, державні виконавці Дарницького та Дніпровського РВ ДВС допустили бездіяльність, яка полягає         у невжитті заходів щодо закриття виконавчого провадження, що призвело до неправомірного утримання з його заробітної плати аліментів у загальній сумі               28 803,83 грн. У зв`язку з цим просив скаргу задовольнити.
		 
		Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
		 
		Дарницький районний суд міста Києва ухвалою від 25 березня 2021 року                                    в задоволенні скарги відмовив.
		 
		Суд першої інстанції мотивував ухвалу тим, що ОСОБА_4 після закінчення         30 червня 2020 року навчання в Економіко-правовому коледжі Київського кооперативного інституту бізнесу і права, продовжив навчання в Університеті економіки у Бидгощі з 01 жовтня 2020 року, а відповідно до частини другої статті 199 СК України право на утримання припиняється лише в разі припинення навчання, якщо така обставина настала раніше виповнення 23 років.
		 
		Водночас місцевий суд дійшов висновку, що в порядку контролю за виконанням судових рішень суд може визнати лише конкретну бездіяльність виконавця неправомірною, тобто ту бездіяльність, яка стосується не вчинення конкретної виконавчої дії в рамках виконавчого провадження, тим самим зобов`язати державного виконавця усунути порушення шляхом зобов`язання вчинити певну дію.
		 
		Оскільки суд не встановив неправомірної бездіяльності державних виконавців щодо незакриття виконавчого провадження, суд відмовив у задоволенні заявлених у ній вимог в частині зобов`язання державних виконавців закрити виконавче провадження та повернути надлишково утримані кошти в межах виконавчого провадження № 60893780, оскільки ці вимоги є похідними від встановлення відповідної бездіяльності державних виконавців. Проте, це не перешкоджає скаржнику, у разі незгоди з надлишково утриманими сумами аліментних зобов`язань за певний період, звернутись до державного виконавця     з клопотанням про перерахунок утриманих сум та у разі його незадоволення звернутись в подальшому з відповідними вимогами до суду.
		 
		Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
		 
		Київський апеляційний суд постановою від 26 травня 2021 року ухвалу Дарницького районного суду міста Києва від 25 березня 2021 року залишив без змін.
		 
		Апеляційний суд мотивував постанову тим, що висновки місцевого суду по суті вирішеного спору є правильними, підтверджуються наявними у справі доказами, яким суд дав належну правову оцінку. Доводи апеляційної скарги не спростовують цих висновків і не свідчать про порушення судом норм матеріального та процесуального права. При цьому суд виходив з того, що              у рішенні про стягнення аліментів суд визначив можливість стягнення аліментів     і після 30 червня 2020 року у разі продовження навчання. У зв`язку з цим суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що державний виконавець вчиняв дії щодо виконання рішення суду відповідно до змісту такого рішення та виконавчого листа. Крім того, апеляційний суд вважав необґрунтованими доводи апеляційної скарги про те, що за довідкою державного виконавця станом на 01 липня 2020 року боржник не мав заборгованості зі сплати аліментів, оскільки як видно з довідок про навчання, син відповідача, закінчивши навчання у одному навчальному закладі, відразу вступив до іншого, а тому навчання не переривалося. До того ж, той факт, що у навчальних закладах літній період є канікулярним, є загальновідомим, проте перебування учнів чи студентів на канікулах не виключається з їх навчального періоду. Син відповідача не міг приступити до навчання в іншому навчальному закладі                          у літній період, оскільки навчальний процес в Університеті економіки в Бидгощі розпочався лише з 01 жовтня 2020 року. Водночас ця обставина не дає підстав вважати, що навчання у розумінні статті 199 СК України ОСОБА_4 було припинено. У зв`язку з цим суд першої інстанції дійшов правильних висновків про те, що неправомірної бездіяльності державних виконавців Дарницького та Дніпровського РВ ДВС щодо незакриття виконавчого провадження не було та відмовив у задоволенні скарги.
		 
		Короткий зміст касаційної скарги та її узагальнені аргументи, позиції інших учасників справи
		 
		У червні 2021 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу,           в якій, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати ухвалу Дарницького районного суду міста Києва від 25 березня 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 26 травня 2021 року                             і направити справу на новий розгляд.
		 
		Підставою касаційного оскарження вказує те, що відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах,                     а саме щодо правомірності стягнення аліментів у період, коли у повнолітніх дітей відсутній статус студента; суди встановили обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів (пункт 4 частини третьої статті                     411 ЦПК України).
		 
		Касаційна скарга мотивована неврахуванням судами того, що з моменту припинення у ОСОБА_4 статусу студента, а також настання терміну закінчення навчання - 30 червня 2020 року, зазначеного у рішенні суду                            від 30 жовтня 2019 року у справі № 753/17845/19, а саме з 01 липня 2020 року                  і до моменту подання стягувачем заяви 28 серпня 2020 року про початок нового навчання з 01 жовтня 2020 року, державні виконавці безпідставно не закрили виконавче провадження № 60893780 на підставі пункту 9 частини першої статті 39 Закону України Закону України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі - Закон № 1404-VIII), оскільки на той час не було підстав для продовження виконання виконавчого провадження. Безпідставним є і висновок апеляційного суду про те, що син боржника не міг приступити до навчання в іншому навчальному закладі у літній період, оскільки канікули - це відрізок часу, перерва у навчанні протягом року, які надаються саме учням, студентам. Водночас статус студента ОСОБА_4 втратив з 27 червня 2020 року і набув його лише з 01 жовтня 2020 року у зв`язку з початком навчання в новому навчальному закладі. Період часу, коли повнолітня дитина не має статусу студента, канікулами назвати неможливо.
		 
		Також суди попередніх інстанцій не розглянули вимогу скарги та не дослідили зібрані у справі докази щодо повернення надлишково утриманих грошових коштів, незаконно стягнутих Державною податковою службою України із  заробітної плати боржника в період з 01 липня 2020 року до 30 вересня 2020 року. 
		 
		У липні 2021 року ОСОБА_2 подала відзив на касаційну скаргу, в якому просила відмовити в її задоволенні. При цьому вказувала, що суди попередніх інстанцій, повно та всебічно дослідивши всі наявні у матеріалах справи докази, дійшли обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні скарги на бездіяльність державних виконавців.
		 
		Рух справи в суді касаційної інстанції
		 
		Ухвалою Верховного Суду від 22 червня 2021 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.
		 
		13 липня 2021 року справа № 753/20347/20 надійшла до Верховного Суду.
		 
		Ухвалою Верховного Суду від 16 листопада 2021 року справу призначено до судового розгляду.
		 
		Фактичні обставини справи
		 
		Суди попередніх інстанцій встановили, що рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 30 жовтня 2019 року у справі № 753/17845/19 стягнуто            з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання сина -      ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) щомісяця, починаючи з 09 вересня 2019 року до закінчення ним навчання - 30 червня 2020 року, але не більше ніж до 23 років.
		 
		На підставі зазначеного рішення видано виконавчий лист від 06 грудня             2019 року № 753/17845/19, який стягувач пред`явила до виконання до Дарницького районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві.
		 
		07 грудня 2019 року державний виконавець прийняла постанову про відкриття виконавчого провадження № 60893780, а 09 січня 2020 року - постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника.
		 
		У зв`язку з фактичним місцем проживання боржника за адресою: АДРЕСА_1 , постановою державного виконавця Дарницького РВ ДВС від 07 липня 2020 року виконавчий документ    від 06 грудня 2019 року № 753/17845/19 передано до Дніпровського РВ ДВС.
		 
		Постановою державного виконавця Дніпровського РВ ДВС від 12 серпня          2020 року виконавчий документ прийнятий до виконання, а постановою від цього ж дня - для усунення недоліків, зокрема у зв`язку з непідтвердженням місця проживання боржника за адресою: АДРЕСА_1 , виконавче провадження № 60893780 передано до Дарницького РВ ДВС.
		 
		Постановою державного виконавця Дарницького РВ ДВС від 22 вересня          2020 року виконавчий документ повторно передано до Дніпровського РВ ДВС.
		 
		Постановою державного виконавця Дніпровського РВ ДВС від 30 вересня        2020 року виконавчий документ прийнято до виконання.
		 
		У період між передачею виконавчого документа між відділами державної виконавчої служби, а саме 28 серпня 2020 року, стягувачка звернулась до державного виконавця із заявою про долучення до матеріалів виконавчого провадження договору на надання послуг від 22 липня 2020 року № 01/07/20-С та довідку Університету економіки в Бидгощі від 22 липня 2020 року про навчання ОСОБА_4 у цьому навчальному закладі з 01 жовтня 2020 року          до 31 березня 2024 року.
		 
		У подальшому постановою державного виконавця Дніпровського РВ ДВС                       від 12 листопада 2020 року звернуто стягнення на доходи боржника                     ОСОБА_1 , постановлено здійснювати відрахування із його доходів                      відповідно до законодавства та надано вказівку бухгалтеру підприємства, на якому працює боржник, проводити нарахування з початку навчання             ОСОБА_4 , а саме з 01 жовтня 2020 року, у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) щомісяця, до закінчення навчання, але не більш ніж до             23 років.
		 
		2. Мотивувальна частина
		Позиція Верховного Суду
		 
		Згідно з абзацом другим частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
		 
		Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи                                 у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. 
		 
		Перевіривши аргументи касаційної скарги та матеріали справи, Верховний Суд         у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку про наявність передбачених законом підстав для часткового задоволення касаційної скарги, виходячи з такого.
		 
		Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
		 
		Статтею 447 ЦПК України встановлено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
		 
		Відповідно до частин першої, другої статті 451 ЦПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними               і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).
		 
		Таким чином, у разі встановлення обґрунтованості скарги судовий контроль за виконанням судових рішень спрямований не лише на визнання (констатацію) неправомірності оскаржуваних рішень, дій чи бездіяльності виконавця, а й на поновлення порушеного права заявника.
		 
		Відповідно до частини першої статті 1 Закону № 1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
		 
		Згідно з частиною першою статті 18 Закону № 1404-VIII виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
		 
		Відповідно до частин першої, третьої статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
		 
		Звернувшись до суду зі скаргою на бездіяльність державних виконавців,       ОСОБА_1 , зокрема, обґрунтовував її тим, що у зв`язку із закінченням      ОСОБА_4 навчання в Економіко-правовому коледжі Київського кооперативного інституту бізнесу і права державні виконавці Дарницького та Дніпровського РВ ДВС допустили бездіяльність, яка полягала у невжитті заходів щодо закриття виконавчого провадження, що призвело до неправомірного утримання з його заробітної плати аліментів у загальній сумі 28 803,83 грн.
		 
		Відмовляючи в задоволенні скарги на бездіяльність державних виконавців, суд першої інстанції, з висновком якого погодився і апеляційний суд, виходив з того, що ОСОБА_4 після закінчення навчання 30 червня 2020 року, продовжив навчання з 01 жовтня 2020 року, а відповідно до частини другої статті 199 СК України право на утримання припиняється лише у разі припинення навчання, якщо така обставина настала раніше виповнення 23 років. Оскільки не встановлено неправомірної бездіяльності державних виконавців щодо незакриття виконавчого провадження, місцевий суд відмовив у задоволенні заявлених у ній вимог в частині зобов`язання державних виконавців закрити виконавче провадження та повернути надлишково утримані кошти в межах виконавчого провадження № 60893780, оскільки ці вимоги є похідними від встановлення відповідної бездіяльності державних виконавців.
		 
		Ці висновки судів попередніх інстанцій є передчасними з огляду на таке.
		 
		Правовідносини щодо утримання батьками повнолітніх дочки, сина регулюються главою 16 СК України, яка, зокрема, передбачає обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, у спосіб сплати аліментів (статті 199, 200, 201 СК України).
		 
		Статтею 199 СК України передбачено обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання. Якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу; право на утримання припиняється у разі припинення навчання; право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.
		 
		Стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов`язані утримувати своїх повнолітніх дітей, що продовжують навчатися, до досягнення ними 23 років.
		 
		Згідно з пунктом 9 частини першої статті 39 Закону № 1404-VIII виконавче провадження підлягає закінченню в разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом (посилаючись саме на цю підставу заявник звернувся до суду зі скаргою у цій справі).
		 
		У цій справі суди встановили, що рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 30 жовтня 2019 року у справі № 753/17845/19 з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 стягнуто аліменти на утримання сина - ОСОБА_4 ,                            ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) щомісяця, починаючи з 09 вересня 2019 року до закінчення ним навчання - 30 червня 2020 року, але не більше ніж до 23 років.
		 
		ОСОБА_4 26 червня 2020 року закінчив навчання у Економіко-правовому коледжі Київського кооперативного інституту бізнесу і права.
		 
		З довідки Університету економіки в Бидгощі від 22 липня 2020 року про навчання       ОСОБА_4 у цьому навчальному закладі відомо, що навчання абітурієнта розпочалося з 01 жовтня 2020 року.
		 
		ОСОБА_1 до суду звернувся зі скаргою у грудні 2020 року. Оскільки                     на цей час, та на час ухвалення судами оскаржуваних судових рішень             ОСОБА_4 продовжив навчання, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про відсутність підстав для задоволення скарги в частині зобов`язання державного виконавця закінчити виконавче провадження на підставі пункту 9 частини першої статті 39 Закону № 1404-VIII.
		 
		Водночас суди попередніх інстанцій не врахували того, що у зв`язку                           з припиненням навчання  ОСОБА_4 у червні 2020 року та зарахуванням його на навчання лише з 01 жовтня 2020 року не було підстав для стягнення                    з боржника грошових коштів за виконавчим листом у зазначений період. Таким чином, суди дійшли передчасного висновку про відмову у задоволенні скарги         в частині зобов`язання повернути надлишково утримані кошти. При цьому суди не надавали оцінки правильності розрахунку надлишково утриманих коштів. 
		 
		Згідно зі статтею 400 ЦПК України касаційний суд не має процесуальної можливості встановлювати нові обставини, які не були встановлені судами попередніх інстанції, та давати оцінку доказам, які судами не досліджено, а отже, не може вирішити вимоги скарги по суті за результатами касаційного перегляду.
		 
		Відповідно до пунктів 1, 3 частини третьої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається заявник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 389 цього Кодексу; або суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи. 
		 
		Верховний Суд взяв до уваги тривалий час розгляду цієї справи, однак з метою дотриманняпринципів справедливості, добросовісності та розумності, що                    є загальними засадами цивільного законодавства (стаття 3 ЦК України), а також основоположних засад (принципів) цивільного судочинства (частина третя статті 2 ЦПК України), дійшов висновку про передання справи на новий розгляд до апеляційного суду для повного, всебічного та об`єктивного дослідження                         і встановлення фактичних обставин, що мають важливе значення для правильного вирішення справи.
		 
		Під час нового розгляду суду належить врахувати викладене, розглянути справу         в установлені законом розумні строки з додержанням вимог матеріального                     і процесуального права, дослідити та належним чином оцінити подані сторонами докази, дати правову оцінку доводам і запереченням сторін з огляду на мотиви скасування судового рішення та на підставі належних доказів встановити дійсну суму безпідставно утриманих з боржника грошових коштів у спірний період            і можливість їх зарахування в рахунок майбутніх платежів, та з урахуванням таких обставинвирішити заявлену скаргу.
		 
		Керуючись статтями 400, 406, 409, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду 
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
		 
		Постанову Київського апеляційного суду від 26 травня 2021 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
		 
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту                      її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		 
		Головуючий                        М. Є. Червинська  Судді:                         С. Ю. Бурлаков                            А. Ю. Зайцев                            Є. В. Коротенко                            М. Ю. Тітов

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...