Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 531/700/19 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах про захист немайнових прав фізичних осіб, з них; про захист честі, гідності та ділової репутації, з них:.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 10.12.2021. Забезпечено надання загального доступу: 10.12.2021.
Дата набрання законної сили: 03.12.2021
Номер судового провадження: 61-12744ск20

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Постанова
		Іменем України
		 
		03 грудня 2021 року
		м. Київ
		 
		справа № 531/700/19
		провадження № 61-12744св20 
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду Антоненко Н. О. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Русинчука М. М.,
		 
		позивач - ОСОБА_1 ,
		відповідачі: товариство з обмеженою відповідальністю телерадіооб`єднання «Контакт», ОСОБА_2 ,
		 
		розглянувши в попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Полтавського апеляційного суду від 01 липня 2020 року в складі колегії суддів Бондаревської С. М., Абрамова П. С., Пилипчук Л. І.,
		 
		ІСТОРІЯ СПРАВИ
		Короткий зміст обставин справи
		 
		У квітні 2019 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до ТОВ телерадіооб`єднання «Контакт», ОСОБА_2 про захист честі, гідності, ділової репутації та відшкодування шкоди.
		 
		В обґрунтування позовних вимог вказував, що ТОВ телерадіооб`єднання «Контакт» здійснює свою діяльність у сфері телевізійного мовлення у форматі «розважально-інформаційний», територіальна категорія мовлення «Місцеве телемовлення», територія розповсюдження: м. Карлівка, Карлівський, Машівський, Чутівський, Полтавський райони Полтавської області. Керівником та журналістом ТОВ телерадіооб`єднання «Контакт» є ОСОБА_2 
		 
		27 лютого 2019 року позивачу стало відомо про те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в мережі Інтернет на сайті «YouTube» ТОВ ТРО «Контакт» поширило інформацію - репортаж під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_2». Автором репортажу є ОСОБА_2 . Тема репортажу - робочий візит народного депутата ОСОБА_3 , його помічника-консультанта ОСОБА_1 , інших осіб до Нижньоланнівського навчально-виховного комплексу «Загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів - дошкільного навчального закладу Карлівської районної ради Полтавської області». Інформація, що міститься у вказаному репортажі, є недостовірною та такою, що порочить його честь, гідність та ділову репутацію. Інформація щодо перебування його за кордоном за кошти орендодавців земельних паїв, що знаходяться в користуванні ТОВ «АПК Докучаєвські чорноземи», - не відповідає дійсності, оскільки поїздки за кордон він оплачував за власні кошти, ТОВ «АПК Докучаєвські чорноземи» не є орендарем земельних ділянок-паїв фізичних осіб.Інформація щодо існуючого цеху з виготовлення соку в с. Попівка Карлівського району також не відповідає дійсності, оскільки він входить до складу засновників ТОВ «Сади Карлівщини», це товариство створене за рахунок вкладів його учасників, а не за рахунок коштів «пайовиків Докучаєвських чорноземів». Щодо кафе « ІНФОРМАЦІЯ_5 » - це приміщення придбане у законний спосіб, а звинувачення позивача в рейдерському захопленні нерухомого майна не відповідає дійсності. 
		 
		Вказує, що він є засновником ТОВ «Агропромисловий комплекс Докучаєвські чорноземи», та ще дев`яти юридичних осіб, які здійснюють господарську діяльність на території Карлівського району, також він є помічником-консультантом народного депутата ОСОБА_3 , що свідчить про те, що він є публічною особою в галузях економіки, політики та суспільного життя Карлівського району Полтавської області, а поширена відповідачами недостовірна інформація негативно впливає на формування суспільної думки щодо нього як громадського діяча. 
		 
		Крім того, відповідачем поширена інформація про стан його психічного здоров`я, яка не відповідає дійсності, оскільки відповідно до довідок лікувальних закладів від 15 березня 2019 року та 22 березня 2019 року він на обліку в лікаря-психіатра не перебував та не перебуває, за відповідною допомогою не звертався.
		 
		Вважає, що відповідачами поширено інформацію, що не відповідає дійсності та порушує вимоги законодавства України щодо захисту немайнових прав осіб, а також яким регулюється діяльність телерадіоорганізацій, зокрема, статей 59, 60, 6 Закону України «Про телебачення і радіомовлення», статті 68 Конституції України. Зазначена інформація порочить його гідність, честь та ділову репутацію як громадянина, так і публічної особи.
		 
		Наміром умисних дій відповідачів є досягнення негативного враження у суспільстві відносно ОСОБА_1 , він отримав моральні, психологічні стражданння і перешкоди в особистому житті та реалізації своїх прав і обов`язків як посадової особи та засновника товариств. Наслідки поширеної недостовірної інформації в репортажі під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_2 » призводять до ускладнення подальшої його діяльності як публічної особи через підривну інформацію відповідачів серед населення Полтавської області. Умисні дії ТОВ ТРО «Контакт» та ОСОБА_2 спрямовані на створення відносно нього та товариств, засновником яких він є, негативного враження у жителів Полтавської області та контрагентів ТОВ «АПК Докучаєвські чорноземи» по всій території України, спричинили йому душевні переживання та погіршення стану здоров`я, у зв`язку з чим вважає, що відповідачі повинні компенсувати йому моральну шкоду в розмірі 120 000 грн.
		 
		Вказував, що він має захворювання за діагнозами «гіпертонічний криз» та «ішемічна хвороба серця», після перегляду 27 лютого 2019 року оскаржуваного репортажу його самопочуття погіршилось, що змусило його звернутися за невідкладною медичною допомогою. З урахуванням вартості його лікування, часу тимчасової втрати працездатності, розміру неодержаних доходів ТОВ «АПК Докучаєвські чорноземи» через неукладені угоди сума збитків визначена позивачем  у 180 000 грн.
		 
		Враховуючи наведене, позивач просив: 
		визнати недостовірною та такою, що порушує особисті немайнові права ОСОБА_1 на захист гідності, честі та ділової репутації, інформацію що порочить гідність, честь та ділову репутацію позивача та підлягає спростуванню у такий самий спосіб, у який була поширена  ІНФОРМАЦІЯ_1 ТОВ ТРО «Контакт» в мережі Інтернет на сайті «YouTube» за посиланням « ІНФОРМАЦІЯ_4 », в репортажі під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_2», а саме:
		«... на своє цілком закономірне зауваження з цього приводу ОСОБА_4 отримав конкретну відповідь у притаманному стилі людини несповна розуму, яка, як виявилося, є ще й помічником-консультантом депутата ОСОБА_3.»;
		«...цей так би мовити помічник-консультант ОСОБА_3 , який працює всього навсього на якихось там громадських засадах, не знає своїх обов`язків і знати їх не хоче, та воно й не дивно, адже законодавство, вочевидь, не під силу його розуму»;
		«... а от приводом для візиту народного обранця до Нижньої Ланни стало якесь примарне хвилювання, чи то видіння ОСОБА_1 , який наче той Дон Кіхот воює з вітряними млинами і намагається комусь в чомусь надати допомогу, і байдуже чи комусь взагалі потрібна ця ОСОБА_1 допомога»;
		«коли ж на зустріч прибули і народний депутат України, і голова Ланнівської об`єднаної територіальної громади, і колишній мер з дружиною, і люди, - забув, а можливо й не знав кому саме хотів допомогти і чим. Мабуть дається взнаки химерна хвороба, або ж її весняне загострення»;
		«з 11 березня 2009 року по 25 жовтня 2009 року з діагнозом «важкий депресивний епізод з психотичними симптомами» з 27 квітня 2010 року по 25 жовтня 2010 року з діагнозом «рекурентний депресивний розлад, тяжкий епізод з психотичними симптомати, стан ремісії» з 10 травня 2011 року по 19 вересня 2011 року з діагнозом «мачний розлад органічого походження внаслідок атрофічних змін головного мозку. Безперервний тип перебігу»;
		«зрозумівши, що в черговий раз дав маху і ситуацію необхідно виправляти, - почав верзти, що в голову взбреде, а взбрело чи забродило у замореній пришелепкуватими думками голові одне єдине газове господарство, яке йому муляє»;
		«по декілька разів на місяць буває за кордоном. Германія, Іспанія, Греція, Турція та багато інших заможних країн. І все це за рахунок власних орендодавців, яким недоплачують- ся обіцяні пайові. Сам же відношення до цієї землі не має і права власності належить виключно громаді...»;
		«якби хоч якось реабілітуватись перед народним обранцем, цей хизун повіз депутата Верховної ради до нового цеху з виробництва соку, облаштованого за кошти тих таки пайовиків Докучаєвських чорноземів та працівників, які місяцями не отримують зарплатні»;
		«потім до якогось недобудованого пілетного елеватору, а для того щоб повністю згладити обурення нардепа, - повіз його обідати у ресторан «ІНФОРМАЦІЯ_5», який ОСОБА_1 колись заграбастав шляхом рейдерства»;
		«висновок з візиту тільки один: замість допомоги - черговий Докучаєвський пшик. Люди ж яких намагаються використовувати у своїх брудних іграх засновники Докучаєвських чорноземів, залишаються зі своїми проблемами один на один»»
		стягнути з ТОВ ТРО «Контакт» та журналіста ТОВ ТРО «Контакт» - ОСОБА_2 моральну шкоду в розмірі 120 000 грн та збитки в розмірі 180 000 грн.
		 
		Короткий зміст рішення суду першої інстанції
		 
		Рішенням Машівського районного суду Полтавської області від 03 грудня 2019 року в складі судді Косик С. М. позов ОСОБА_1 задоволено частково; 
		визнано недостовірною та такою, що порочить честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_1 , інформацію, поширену ІНФОРМАЦІЯ_1 ТОВ ТРО «Контакт» в мережі Інтернет на вебсайті «YouTube» за посиланням « ІНФОРМАЦІЯ_4 », в репортажі під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_2», а саме:
		«з 11 березня 2009 року по 25 жовтня 2009 року з діагнозом «важкий депресивний епізод з психотичними симптомами» з 27 квітня 2010 року по 25 жовтня 2010 року з діагнозом «рекурентний депресивний розлад, тяжкий епізод з психотичними симптомати, стан ремісії» з 10 травня 2011 року по 19 вересня 2011 року з діагнозом «маячний розлад органічого походження внаслідок атрофічних змін головного мозку. Безперервний тип перебігу»;
		«по декілька разів на місяць буває за кордоном. Германія, Іспанія, Греція, Турція та багато інших заможних країн. І все це за рахунок власних орендодавців, яким недоплачуються обіцяні пайові. Сам же відношення до цієї землі не має і права власності належить виключно громаді...»;
		«...якби хоч якось реабілітуватись перед народним обранцем, цей хизун повіз депутата Верховної Ради до нового цеху з виробництва соку, облаштованого за кошти тих таки пайовиків Докучаєвських чорноземів та працівників, які місяцями не отримують зарплатні»;
		«потім до якогось недобудованого пілетного елеватору, а для того щоб повністю згладити обурення нардепа, - повіз його обідати у ресторан «ІНФОРМАЦІЯ_5», який ОСОБА_1 колись заграбастав шляхом рейдерства»;
		зобов`язано ТОВ телерадіооб`єднання «Контакт» спростувати вказану інформацію шляхом розміщення відповідного відео на каналі ТОВ ТРО «Контакт» Карлівка, який розміщений на вебсайті «YouTube», не пізніше семи днів з дня набрання рішенням суду законної сили;
		стягнуто з ТОВ телерадіооб`єднання «Контакт» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 10 000 грн;
		в задоволенні інших позовних вимог відмовлено;
		вирішено питання розподілу судових витрат. 
		 
		Врахувавши сюжет наданого позивачем відеоролику, зміст поданої інформації, її значення для відповідного регіону, стиль викладення інформації ТОВ ТРО «Контакт», а також виходячи з того, що позивач не є громадським діячем та не є публічною особою, суд зробив висновок, що висловлювання відповідачем в мережі інтернет суб`єктивної думки відносно позивача в брутальній, принизливій непристойній формі порочить його честь, гідність та ділову репутацію, у зв`язку з чим вважав за необхідне зобов`язати відповідача спростувати наведену ним недостовірну інформацію, а також частково відшкодувати позивачу моральну шкоду, завдану поширенням такої недостовірної інформації.
		 
		Короткий зміст постанови апеляційного суду
		 
		Постановою Полтавського апеляційного суду від 01 липня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення; апеляційну скаргу ТОВ телерадіооб`єднання «Контакт» задоволено частково; рішення Машівського районного суду Полтавської області від 03 грудня 2019 року в частині задоволених позовних вимог ОСОБА_1 та в частині розподілу судових витрат скасовано; ухвалено в цій частині нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог; в іншій частині рішення суду залишено без змін.
		 
		Постанова апеляційного суду мотивована тим, що ОСОБА_1 є публічною особою в галузях економіки, політики та суспільного життя Карлівського району Полтавської області. З урахуванням обставин справи та контексту поширеної інформації щодо позивача суд встановив, що поширена інформація не містить безспірних тверджень про достовірні факти, а ґрунтується на інформації, що містить оціночні судження і стосується критики дій позивача на посаді публічної (посадової) особи, рівень критики щодо якої є значно ширшим. Відповідач не повідомляє конкретних фактичних даних, а висловив по суті суб`єктивну характеристику діяльності позивача саме як публічної та відомої в районі особи, і така інформація носить оціночний, критичний характер та в силу статті 30 Закону України «Про інформацію» не підлягає спростуванню та доведенню її правдивості, що виключає стягнення на користь позивача будь-якої шкоди. 
		 
		Апеляційний суд установив, що долучений позивачем до матеріалів справи відеозапис репортажу «ІНФОРМАЦІЯ_2» відрізняється від репортажу «ІНФОРМАЦІЯ_2», автором якого є ТОВ ТРО «Контакт». В аудіовізуальному творі, наданому позивачем і прийнятому судом першої інстанції в якості належного і допустимого доказу, міститься інформація: «з 11 березня 2009 року по 25 жовтня 2009 року з діагнозом «важкий депресивний епізод з психотичними симптомами» з 27 квітня 2010 року по 25 жовтня 2010 року з діагнозом «рекурентний депресивний розлад, тяжкий епізод з психотичними симптомати, стан ремісії» з 10 травня 2011 року по 19 вересня 2011 року з діагнозом «маячий розлад органічого походження внаслідок атрофічних змін головного мозку. Безперервний тип перебігу.», яка відсутня в оригіналі аудіовізуального твору «ІНФОРМАЦІЯ_2», що виготовлений і розміщений ТОВ ТРО «Контакт» на своєму каналі в мережі Інтернет.
		 
		Аргументи учасників справи
		 
		У серпні 2020 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Полтавського апеляційного суду від 01 липня 2020 року й ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі. Посилається на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
		 
		Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд:
		не звернув увагу на те, що позивач не є політичним діячем чи посадовою особою, а здійснює лише господарську діяльність на території Карлівського району Полтавської області, тобто є відомою особою в галузі економіки політики та суспільного життя Полтавської області, а тому поширена відповідачами інформація не носить характеру суспільно необхідної; 
		безпідставно визнав наданий відповідачем відеозапис оскарженого репортажу неналежним доказом поширення відповідачами інформації про захворювання позивача;  
		не врахував наявність підстав для стягнення на його користь матеріальної та моральної шкоди, оскільки відповідачами умисно поширено інформацію, що не відповідає дійсності, негативно характеризує у суспільстві, порушує майнові права та порочить ділову репутацію. 
		 
		У листопаді 2020 року до Верховного Суду від ТОВ телерадіооб`єднання «Контакт» надійшов відзив, у якому його представник просить касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, посилаючись на законність та обґрунтованість оскарженої постанови апеляційного суду. Вказує, що апеляційний суд правильно встановив фактичні обставини справи та визначився з характером спірних правовідносин, оскільки позивач є публічною особою, відносно якої межа допустимої критики є значно ширшою.  Висловлені ТОВ телерадіооб`єднання «Контакт» відомості в оскарженому репортажі не містять фактичних даних, а є відтворенням власного суб`єктивного уявлення про права та необхідні дії помічника народного депутата в умовах ситуації, що склалася на той період, та суб`єктивне оціночне судження. Те, що вказана позивачем інформація є оціночним судженням, також підтверджується висновком № 13548 експерного лінгвістичного (сетамико-текстуального) дослідження писемного мовлення Харківського наукового-дослідного інституту судових експертиз ім. заслуженого професора М. С. Бокаріуса від 27 червня 2019 року. 
		 
		Рух справи
		 
		Ухвалою Верховного Суду від 16 вересня 2020 року відкрито касаційне провадження у справі.
		 
		Межі та підстави касаційного перегляду
		 
		Переглядаючи в касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України). 
		 
		В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).
		 
		Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої статті 389 ЦПК України, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
		 
		В ухвалі Верховного Суду від 16 червня 2020 року вказано, що наведені у касаційній скарзі доводи містять підстави, передбачені пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України, зокрема, що апеляційний суд не врахував висновки про застосування норми права в подібних правовідносинах, викладені в постановах Верховного Суду від 08 травня 2018 року в справі № 369/1052/16-ц та від 29 листопада 2017 року в справі № 761/6866/16-ц. 
		 
		Фактичні обставини
		 
		Суди встановили, що ТОВ телерадіооб`єднання «Контакт», яке здійснює свою діяльність у сфері телевізійного мовлення у форматі «розважально-інформаційний», територіальна категорія мовлення «Місцеве телемовлення», територія розповсюдження: м. Карлівка, Карлівський, Машівський, Чутівський, Полтавський райони, керівником та журналістом якого є ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в мережі Інтернет на сайті «YouTube» за посиланням « ІНФОРМАЦІЯ_4 », розмістило відеорепортаж під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_2».
		 
		Тема репортажу - робочий візит народного депутата ОСОБА_3, його помічника-консультанта ОСОБА_1 , інших осіб до Нижньоланнівського навчально-виховного комплексу Карлівської районної ради Полтавської області.
		 
		ОСОБА_1 є засновником благодійної організації «Фонд «Добробут, благодійність, розвиток», засновником ТОВ «Агропромисловий комплекс Докучаєвські чорноземи», ТОВ «АПК Докучаєвські чорноземи», ТОВ «Старт», ТОВ «Докучаєвське тепло», ТОВ «Україна», ТОВ «Агро прогрес Плюс», ТОВ Карлівський «Агрошляхбуд», місцезнаходження яких зареєстровано в м. Карлівка Полтавської області, та є помічником-консультантом народного депутата ОСОБА_3.
		 
		Відповідно до висновку № 13548 експертного лінгвістичного (семантико-текстуального) дослідження писемного мовлення Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. засл. проф. М. С. Бокаріуса від 27 червня 2019 року, підтверджено, що негативна інформація у текстовому матеріалі стенограми репортажу «ІНФОРМАЦІЯ_2» викладена у формі оціночного судження. 
		 
		Позиція Верховного Суду
		 
		Колегія суддів відхиляє аргументи, які викладені в касаційній скарзі, з таких мотивів.
		 
		Згідно з частинами першою, четвертою, шостою та сьомою статті 277 ЦК України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім`ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.
		 
		Відповідно до частини другої статті 30 Закону України «Про інформацію» оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовностилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та їх правдивість не доводиться.
		 
		У частині четвертій статті 10 ЦПК України визначено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.
		 
		Згідно з усталеною практикою ЄСПЛ свобода вираження поглядів є однією з важливих засад демократичного суспільства та однією з базових умов прогресу суспільства в цілому та самореалізації кожної окремої особи. Відповідно до пункту 2 статті 10 Конвенції вона стосується не тільки «інформації» чи «ідей», які сприймаються зі схваленням чи розглядаються як необразливі або нейтральні, але й тих, які можуть ображати, шокувати чи непокоїти. Саме такими є вимоги плюралізму, толерантності та широти поглядів, без яких немає «демократичного суспільства». Слід уважно розрізняти факти та оціночні судження. Наявність фактів можна довести, а правдивість оціночних суджень не можна (Lingens v. Austria, № 9815/82, § 46, ЄСПЛ, 08 липня 1986 року,Karpyuk And Others v Ukraine, № 30582/04, 32152/04, § 188, ЄСПЛ, 06 жовтня 2015 року).
		 
		ЄСПЛ вказує, що «у своїй практиці суд розрізняє факти та оціночні судження. Якщо існування фактів може бути підтверджене, правдивість оціночних суджень не піддається доведенню. Вимога довести правдивість оціночних суджень є нездійсненною і порушує свободу висловлення думки як таку, що є фундаментальною частиною права, яке охороняється статтею 10 Конвенції. Однак навіть якщо висловлення є оціночним судженням, пропорційність втручання має залежати від того, чи існує достатній фактичний базис для оспорюваного висловлювання. Залежно від обставин конкретної справи, висловлювання, яке є оціночним судженням, може бути перебільшеним за відсутності будь-якого фактичного підґрунтя (UKRAINIAN MEDIA GROUP v. UKRAINE, № 72713/01, § 41, 42, ЄСПЛ, 29 березня 2005 року).
		 
		Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
		 
		У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 04 серпня 2021 року в справі № 761/35290/19 (провадження № 61-12865св20) зроблено висновок, що «за змістом статті 277 ЦК України не є предметом судового захисту оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які, будучи вираженням суб`єктивної думки і поглядів відповідача, не можна перевірити на предмет їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів) і спростувати, що відповідає прецедентній судовій практиці Європейського суду з прав людини при тлумаченні положень статті 10 Конвенції. […] За своїм характером судження має оціночний характер та виражає ставлення того, хто говорить, до змісту висловленої ним думки, що пов`язано з такими психологічними станами, як віра, впевненість чи сумнів. Отже, будь-яке судження, яке має оціночний характер, будь-яка критика та оцінка вчинків, вираження власних думок не є підставою для захисту права на повагу честі, гідності та ділової репутації та, відповідно, не є предметом судового захисту. Вирішуючи справи про захист честі, гідності та ділової репутації, суди повинні перевіряти, чи містить інформація, що стала підставою для звернення до суду, конкретні життєві обставини, фактичні твердження. Якщо зміст та характер досліджуваної інформації свідчить про наявність фактів, така інформація або її частина не може вважатись оціночним судженням, оскільки є не результатом суб`єктивної оцінки, а відображенням об`єктивної істини, що може бути встановлена у судовому порядку. […] Таким чином, особа, яка висловлює не факти, а власні погляди, критичні висловлювання, припущення, не може бути зобов`язана доводити їх правдивість, оскільки це є порушенням свободи на власну точку зору, що визнається фундаментальною частиною права, захист якого передбачений статтею 10 Конвенції. Із змісту інформації, поширеної ТОВ «Європейська медіа група» в мережі Інтернет на веб-сайті ІНФОРМАЦІЯ_9, у публікаціях від ІНФОРМАЦІЯ_6 за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_1 під назвою: «ІНФОРМАЦІЯ_10 », та від ІНФОРМАЦІЯ_2 за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_3 під назвою: «ІНФОРМАЦІЯ_7», убачається, що висловлювання за своїм змістом є оціночними судженнями, які є вираженням суб`єктивної думки особи щодо зазначених в них обставин, тому не є недостовірною інформацією. Аналіз змісту оспорюваних публікацій свідчить про відсутність твердження про конкретні факти (час, спосіб, кількість тощо) і вказує на те, що по суті в ньому викладені оціночні судження особи. Оцінити правдивість чи правильність такого висновку неможливо, а оціночні судження спростуванню не підлягають».
		 
		У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 27 жовтня 2021 року в справі № 490/9966/19 (провадження № 61-9138св21) вказано про те, що «право на недоторканність ділової репутації та честь і гідність публічної особи підлягають захисту лише у випадках, коли політичний, державний або громадський діяч доведе, що інформація поширена «з явним злим умислом», тобто з нехтуванням питання про їх правдивість чи неправдивість, а не з метою доведення до громадськості тверджень про наміри і позицію політичних лідерів, інших публічних осіб та сформувати про них свою думку. Поряд з інформацією чи даними, що підлягають перевірці, стаття 10 Конвенції захищає погляди, критичні зауваження або припущення, правдивість яких не може бути піддана перевірці на правдивість. Оціночні судження також користуються захистом - це передумова плюралізму поглядів. Колегія суддів зауважує, що чинним законодавством не передбачена можливість притягнення до відповідальності за висловлювання оціночних суджень. Вони, як і думки, переконання, судження, критична оцінка певних фактів і недоліків не можуть бути предметом судового захисту, оскільки будучи вираженням суб`єктивної думки і поглядів не можуть бути перевірені на предмет їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів), а публічні особи мають бути толерантними до різкої, навіть некоректної критики. Хоча виступ ОСОБА_2 в програмі «Телевізійна служба новин» на телеканалі «1+1» і містив провокативні вислови, однак ці висловлювання не можна витлумачити як такі, що містять фактичні дані, оскільки вони є оцінкою дій і не містять ствердження про порушення позивачем законодавства чи моральних принципів, а лише дають можливість проаналізувати та сприйняти зміст інформації згідно з власними суб`єктивними переконаннями. Посилання суду апеляційної інстанції на те, що відповідач звинуватив позивача у скоєнні конкретних злочинів, не мають під собою жодних підстав, оскільки останній висловлював свою думку стосовно певного кола політичних діячів, використовуючи провокативну риторику та інші характерні для оціночних суджень мовно-стилістичні засоби, і до цього висловлювання не можуть застосовуватись критерії кримінальних звинувачень. Висловлювання ОСОБА_2 є оціночним судженням, оскільки відображають власні думки відповідача, його особисте сприйняття діяльності певного кола осіб і не можуть бути витлумачені як повідомлення конкретних фактів з життя позивача».
		 
		Отже, недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені). Вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації та з`ясовувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням, чи критикою та чи є вона такою, що виходить за межі допустимої критики за встановлених судами фактичних обставин справи. Повинно бути зроблене чітке розмежування між констатацією фактів та оціночними судженнями. У той час як наявність фактів може бути продемонстровано, достовірність оціночних суджень не піддається доведенню. Вимогу доводити достовірність оціночних суджень неможливо виконати, вона порушує свободу думки як таку.
		 
		Встановивши, що у контексті оскаржуваної інформації у цілому, з огляду на використані мовно-стилістичні засоби, вона має характер оціночних та особистих суб`єктивних суджень осіб, які виступають у вказаному відеосюжеті, їх особистому сприйнятті діяльності певного кола відомих діячів Карлівського району Полтавської області, не містить однозначного твердження про факт вчинення позивачем конкретних дій чи правопорушень, відповідність дійсності та правдивість цієї інформації не може бути піддана перевірці, апеляційний суд правильно відмовив у задоволенні позовних вимог. Такий висновок апеляційного суду підтверджено висновком № 13548 експерного лінгвістичного (сетамико-текстуального) дослідження писемного мовлення Харківського наукового-дослідного інституту судових експертиз ім. заслуженого професора М. С. Бокаріуса від 27 червня 2019 року. 
		 
		Аргументи касаційної скарги про те, що апеляційний суд безпідставно відхилив надані позивачем докази про поширення відповідачами інформації: «з 11 березня 2009 року по 25 жовтня 2009 року з діагнозом «важкий депресивний епізод з психотичними симптомами» з 27 квітня 2010 року по 25 жовтня 2010 року з діагнозом «рекурентний депресивний розлад, тяжкий епізод з психотичними симптомати, стан ремісії» з 10 травня 2011 року по 19 вересня 2011 року з діагнозом «маячий розлад органічого походження внаслідок атрофічних змін головного мозку. Безперервний тип перебігу.», не заслуговують на увагу, оскільки в записі відеосюжету, розміщеному ТОВ ТРО «Контакт» на своєму каналі в мережі Інтернет за посиланням « ІНФОРМАЦІЯ_4 », така інформація відсутня. Крім того у матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази того, що така інформація стосується ОСОБА_1 . 
		 
		Відповідно до статті 280 ЦК України, якщо фізичній особі внаслідок порушення її особистого немайнового права завдано майнової та (або) моральної шкоди, ця шкода підлягає відшкодуванню. Оскільки немає підстав для задоволення позову про захист честі, гідності та ділової репутації, апеляційний суд зробив правильний висновок про відмову в задоволенні вимог про стягнення моральної шкоди.
		 
		Доводи касаційної скарги про те, що позивач не є публічною особою, безпідставні, оскільки в обґрунтування позову він зазначав, що є відомою особою в галузях економіки, політики та суспільного життя Карлівського району Полтавської області а, отже, відіграє певну роль у суспільному житті жителів зазначеного регіону.
		 
		Згідно частини другої статті 410 ЦПК України не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
		 
		Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
		 
		Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги. 
		 
		Доводи касаційної скарги, з урахуванням необхідності врахування висновку щодо застосування норми права, викладеного у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 04 серпня 2021 року в справі № 761/35290/19 (провадження № 61-12865св20) та від 27 жовтня 2021 року в справі № 490/9966/19 (провадження № 61-9138св21), не дають підстав вважати, що оскаржена постанова апеляційного суду ухвалена без додержання норм матеріального та з порушенням норм процесуального права. У зв`язку з наведеним, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, постанову апеляційного суду залишити без змін. 
		Керуючись статтями 400, 401, 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Касаційну скаргу  ОСОБА_1 залишити без задоволення.
		 
		Постанову Полтавського апеляційного суду від 01 липня 2020 року залишити без змін.
		 
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		Судді:                                                                                      Н. О. Антоненко 
		 
		                                                                                              І. О. Дундар
		 
		                                                                                              М. М. Русинчук

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...