Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 489/58/20 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із трудових правовідносин, з них; у зв’язку зі звільненням за вчинення дисциплінарного проступку.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 10.12.2021. Забезпечено надання загального доступу: 10.12.2021.
Дата набрання законної сили: 09.12.2021
Номер судового провадження: 61-11862ск20

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Постанова
		Іменем  України 
		09 грудня 2021 року
		м. Київ
		справа № 489/58/20
		провадження № 61-11862св20
		Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: 
		Тітова М. Ю. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В.,
		учасники справи:
		позивач - ОСОБА_1 ,
		відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Ринок Колос»,
		провівши в порядку письмового провадження попередній розгляд справи за  касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Ринок Колос» на рішення Ленінського районного суду міста Миколаєва від 22 травня 2020 року в складі судді Коваленка І. В. та постанову Миколаївського апеляційного суду від  14 липня 2020 року в складі колегії суддів: Царюк Л. М., Базовкіної Т. М., Яворської Ж. М.,
		ВСТАНОВИВ:
		Короткий зміст позовних вимог
		У грудні 2019 року ОСОБА_1  звернувся до суду з позовом до Товариства з  обмеженою відповідальністю «Ринок Колос» (далі - ТОВ «Ринок Колос») та  просив скасувати накази ТОВ «Ринок Колос» № 137 к/тм від 13 грудня 2019  року про оголошення йому догани за порушення трудової дисципліни, № 93 к/тр від 18 грудня 2019 року про звільнення з роботи, поновити його на посаді рубача м`яса на ринку та стягнути на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу.
		Свої вимоги обґрунтовував тим, щоз 19 жовтня 2015 року він працював на посаді рубача м`яса на ринку ТОВ «Ринок Колос». 
		Наказом № 137 к/тм від 13 грудня 2019  року йому оголошено догану за  порушення трудової дисципліни, а наказом № 93 к/тр від 18 грудня 2019 року його звільнено з роботи на підставі пункту 3 статті 40 КЗпП України за  систематичне невиконання без поважних причин трудових обов`язків. 
		Вказував, що звільнення є незаконним, оскільки його звільнили за проступок від 12 грудня 2019 року, за який його вже було притягнуто до  дисциплінарної відповідальності наказом № 137 к/тм від 13 грудня 2019 року. 
		При цьому, вирішуючи питання про оголошення йому догани, відповідач не  зажадав від нього пояснень щодо знаходження на робочому місці 12 вересня 2019 року, не встановив обставин знаходження його на робочому місці шляхом опитування очевидців, не врахував ступінь тяжкості проступку та заподіяну ним шкоду, його попередню роботу й вирішення цього питання відбулося без попередньої згоди профспілкового органу, що свідчить про незаконність наказу № 137 к/тм від 13 грудня 2019 року.
		Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
		Рішенням Ленінського районного суду міста Миколаєва від 22 травня 2020 року, залишеним без змін постановою Миколаївського апеляційного суду від 14 липня 2020 року, позов задоволено.
		Скасовано наказ ТОВ «Ринок Колос» № 137 к/тм від 13 грудня 2019 року про оголошення догани  ОСОБА_1 та наказ № 93 к/тр від 18 грудня 2019 року про звільнення з роботи ОСОБА_1 .
		Поновлено ОСОБА_1 на роботі на посаді рубача м`яса на ринку ТОВ «Ринок Колос».
		Стягнуто з ТОВ «Ринок Колос» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за  час  вимушеного прогулу в розмірі 14 928, 30 грн без утримання податків та  загальнообов`язкових платежів.
		Вирішено питання про розподіл судових витрат.
		Суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, виходив з  того, що відповідач не довів вчинення позивачем дисциплінарного проступку, за який йому було оголошено догану, а тому наказ № 137 к/тм від 13 грудня 2019  року є незаконним та підлягає скасуванню, як і наказ № 93 к/тр від 18  грудня 2019 року про звільнення позивача, оскільки відсутня системність невиконання ним без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку.
		Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги
		У серпні 2020 року ТОВ «Ринок Колос» звернулося до Верховного Суду з  касаційною скаргою, у якій просить скасувати рішення Ленінського районного суду міста Миколаєва від 22 травня 2020 року та постанову Миколаївського апеляційного суду від 14 липня 2020 року й ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.
		Підставами касаційного оскарження зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме:
		- застосування норм права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 27 березня 2019 року в справі № 524/3490/17 та від 03 вересня 2019 року в справі № 466/8377/16 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України);
		- судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частиною третьою статті 411 ЦПК України (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
		Касаційна скарга мотивована тим, що при оголошенні догани відповідачем було дотримано приписів статей 147-149 КЗпП України, оскільки позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності за прогули та порушення трудової дисципліни, що мали місце 04, 05, 06 грудня 2019 року. Водночас звільнено позивача за  відсутність на робочому місці 12 грудня 2019 року в зв`язку з неодноразовим порушенням трудової дисципліни та з урахуванням усіх порушень, що мали місце й раніше. 
		Проте суди наведеного не врахували, не дослідили належним чином зібрані в  справі докази, внаслідок чого помилково вважали, що позивача двічі було притягнуто до відповідальності за вчинення одного й того ж самого порушення.
		Окрім цього, у касаційній скарзі відповідач просить передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, посилаючись на те, що справа містить виключну правову проблему.
		Рух справи в суді касаційної інстанції
		Ухвалою Верховного Суду від 04 грудня 2020 року відкрито касаційне провадження в цій справі та витребувано її матеріали із Ленінського районного суду міста Миколаєва.
		28 грудня 2020 року справа № 489/58/20 надійшла до Верховного Суду.
		Позиція Верховного Суду
		Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи  порушення норм процесуального права, зокрема, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку, та  якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
		Відповідно до частин першої і другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та  вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
		Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.
		Фактичні обставини, встановлені судами
		Установлено, що відповідно до наказу ТОВ «Ринок Колос» № 116 к/тр від 19  жовтня 2015 року позивач ОСОБА_1 був прийнятий на роботу рубачем м`яса на 0, 5 тарифної ставки з випробувальним терміном 5 місяців.
		Наказом № 84 к/тр від 04 грудня 2019 року «Про встановлення повного робочого часу» встановлено режим повного робочого дня рубачам м`яса на ринку, в тому числі ОСОБА_1 : вівторок - субота режим з 07:00 год до 14:45 год, перерва для відпочинку та харчування з 10:15 год до 11:00 год; неділя режим роботи з  07:00 год до 12:45 год; понеділок вихідний день. З наказом ОСОБА_1 ознайомлений під підпис.
		Наказом ТОВ «Ринок Колос» від 13 грудня 2019 року № 137 к/тм ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани в зв`язку з порушенням трудової дисципліни із позбавленням виплати премії протягом року.
		Позивач був обраний та входив до складу профспілкового комітету первинної профспілки ТОВ «Ринок Колос».
		Протоколом № 2 зборів профспілкового комітету від 17 грудня 2019 року погоджено звільнення рубача м`яса на ринку ОСОБА_1 в зв`язку із  систематичним грубим порушенням трудової дисципліни (перебування на  робочому місці в стані алкогольного сп`яніння, самовільне залишення робочого місця, прогули, виявлення неповаги до членів трудового колективу, неправомірне використання наданих службових обов`язків в особистих цілях), на  підставі пункту 3 частини першої статті 40 КЗпП України.
		Наказом ТОВ «Ринок Колос» № 93 від 18 грудня 2019 року к/тр ОСОБА_1 , рубача м`яса на ринку, звільнено з роботи з 18 грудня 2019 року в зв`язку із  систематичним невиконанням без поважних причин обов`язків, покладених на  нього трудовим договором і правилами внутрішнього трудового розпорядку, згідно з пунктом 3 частини першої статті 40 КЗпП України.
		Підставою звільнення в наказі вказано: акт про відсутність на робочому місці від 12 грудня 2019 року; копія наказу № 137 к/тм від 13 грудня 2019 року про оголошення ОСОБА_1 догани за порушення трудової дисципліни; акт про відмову ознайомлення з наказом; акт про відмову від надання пояснень про відсутність на робочому місці 12 грудня 2019 року; копія протоколу профспілкового комітету на надання згоди на звільнення ОСОБА_1 .
		Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
		Відповідно до статті 21 КЗпП України трудовий договір є угода між працівником і  власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а  власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи  фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і  забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін. 
		Статтею 139 КЗпП України встановлено, що працівники зобов`язані працювати чесно і  сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.
		Згідно з пунктом 3 частини першої статті 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий договір до закінчення строку його чинності, можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадку систематичного невиконання працівником без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного та громадського стягнення.
		Відповідно до частини першої статті 148 КЗпП України дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не  рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю або перебуванням його у відпустці.
		Статтею 149 КЗпП України передбачено, що до застосування дисциплінарного стягнення до працівника, власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. 
		За передбаченими пунктом 3 статті 40 КЗпП України підставами працівник може бути звільнений лише за проступок на роботі, вчинений після застосування до  нього дисциплінарного або громадського стягнення за невиконання без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку. У таких випадках враховуються ті заходи дисциплінарного стягнення, які встановлені чинним законодавством і не втратили юридичної сили за давністю або не зняті достроково (стаття 151 КЗпП України).
		У справах про поновлення на роботі особи, звільненої за невиконання без поважних причин обов`язків, покладених на неї трудовим договором, судам необхідно з`ясувати, у чому конкретно проявилося порушення, що стало приводом до звільнення, чи могло воно бути підставою для розірвання трудового договору  за пунктом 3 статті 40 КЗпП України, чи додержані власником або  уповноваженим ним органом передбачені статтями 147-1, 148, 149 КЗпП України правила і порядок застосування дисциплінарних стягнень, зокрема, чи не закінчився встановлений для цього строк, чи не застосовувалось вже за цей проступок дисциплінарне стягнення, чи враховувались при звільненні ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяна ним шкода, обставини, за яких вчинено проступок, і попередня робота працівника.
		Для правомірного розірвання роботодавцем трудового договору на підставі пункту 3 частини статті 40 КЗпП України необхідна наявність сукупності таких умов: порушення має стосуватися лише тих обов`язків, які є складовими трудової функції працівника чи випливають з правил внутрішнього трудового розпорядку; невиконання чи неналежне виконання працівником трудових обов`язків має бути винним, скоєним без поважних причин умисно або з необережності; невиконання або неналежне виконання трудових обов`язків повинно бути систематичним; враховуються тільки дисциплінарні й громадські стягнення, які накладаються трудовими колективами і громадськими організаціями відповідно до їх статутів; з моменту виявлення порушення до звільнення може минути не більше місяця.
		Систематичним невиконанням обов`язків вважається таке, що вчинене працівником, який раніше допускав порушення покладених на нього обов`язків і  притягувався за це до дисциплінарної відповідальності, проте застосовані заходи дисциплінарного чи громадського стягнення не дали позитивних наслідків і працівник знову вчинив дисциплінарний проступок.
		Згідно зі статтею 12, частиною першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
		Відповідно до частиною першою статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за  своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. 
		У справі, яка переглядається, встановлено, що 12 грудня 2019 року працівниками ТОВ «Ринок Колос» складено акт про те, що позивач близько 10:50 год покинув приміщення основного павільйону ринку та був відсутній на робочому місці до 12:10 год. Вказаний акт містить загальні відомості щодо відсутності позивача на робочому місці в основному павільйоні та не містить відомостей, чи покидав позивач територію підприємства. 
		Наказом № 137 к/тм від 13  грудня 2019 року ОСОБА_1 було притягнуто до  дисциплінарної відповідальності у вигляді догани за порушення трудової дисципліни, проте в чому саме полягало порушення трудової дисципліни, коли та де такі події мали місце, в наказі не зазначено.
		В якості підстави в наказі заначено: доповідна інженера з охорони праці ОСОБА_2 ; доповідна комірника м`ясного прокату ОСОБА_3 ; акти; пояснювальна записка позивача, при цьому будь-яких дат такі документи не містять.
		Дослідивши надані сторонами докази, встановивши, що оспорюваний наказ № 137 к/тм від 13  грудня 2019 року про оголошення позивачу догани не містить посилань на конкретне порушення трудової дисципліни позивачем, а факт вчинення ним дисциплінарного проступку не доведений належними та  допустимими доказами, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, обґрунтовано вважав, що такий є незаконним та підлягає скасуванню. 
		З огляду на викладене, оскільки відповідач не довів системність невиконання позивачем без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, правильними також є висновки судів про скасування наказу № 93 к/тр від 18  грудня 2019 року про звільнення позивача та поновлення його на роботі зі стягненням на його користь середнього заробітку за час вимушеного прогулу, розмір якого відповідачем не оспорюється.
		Висновки судів не суперечать висновкам, викладеним у постановах Верховного Суду від 27 березня 2019 року в справі № 524/3490/17 та від 03 вересня 2019 року в справі № 466/8377/16, а тому доводи касаційної скарги в цій частині безпідставні.
		Інші аргументи касаційної скарги не дають підстав для скасування оскаржуваних судових рішень, оскільки зводяться до незгоди заявника з  висновками судів стосовно встановлення обставин справи та стосуються переоцінки доказів. В  силу вимог статті 400 ЦПК України суд касаційної інстанції не вправі встановлювати нові обставини та переоцінювати докази.
		Порушень норм процесуального права, що призвели до неправильного вирішення справи, а також обставин, які є обов`язковими підставами для скасування судового рішення, касаційний суд не встановив.
		Висновки за результатом розгляду касаційної скарги
		Згідно з частиною третьою статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
		Оскаржувані судові рішення відповідають вимогам закону й підстав для їх скасування немає.
		Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу ТОВ «Ринок Колос» залишити без задоволення, а рішення Ленінського районного суду міста Миколаєва від 22 травня 2020 року та постанову Миколаївського апеляційного суду від  14 липня 2020 року без змін.
		Оскільки касаційна скарга залишена без задоволення, немає підстав для нового розподілу судових витрат. 
		Керуючись статтями 400, 401, 409, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
		ПОСТАНОВИВ:
		Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Ринок Колос» залишити без задоволення.
		Рішення Ленінського районного суду міста Миколаєва від 22 травня 2020 року та постанову Миколаївського апеляційного суду від  14 липня 2020 року залишити без змін.
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття,  є остаточною і оскарженню не підлягає.
		Судді:                                                                                                 М. Ю. Тітов
		                                                                                                            А. Ю. Зайцев
		                                                                                                            Є. В. Коротенко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...