Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 336/4774/21 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти життя та здоров'я особи; Умисне легке тілесне ушкодження.
Надіслано для оприлюднення: 09.12.2021. Зареєстровано: 10.12.2021. Забезпечено надання загального доступу: 13.12.2021.
Дата набрання законної сили: 11.01.2022
Номер судового провадження: 1-кп/336/550/2021
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12021087080000612

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		ЄУН № 336/4774/21
		пр. № 1-кп/336/550/2021
		ВИРОК
		Іменем України
		09 грудня 2021 року                     м. Запоріжжя
		Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі
		головуючого судді ОСОБА_1 
		при секретарі ОСОБА_2 
		за участі прокурора ОСОБА_3 
		обвинуваченого ОСОБА_4 
		захисника адвоката ОСОБА_5 
		потерпілої ОСОБА_6 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за звинуваченням
		ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Оріхів Запорізької області, громадянина України, проживає у АДРЕСА_1 , не одруженого, працюючого у АТ «Українська залізниця», раніше не судимого,
		у скоєнні кримінального проступку, передбаченого ст. 125 ч. 2 КК України,
		ВСТАНОВИВ:
		23 травня 2021 року ОСОБА_4 приблизно об 10.00 годині, знаходячись на сходовому майданчику п`ятого поверху сьомого під`їзду будинку АДРЕСА_2 , маючи умисел на спричинення тілесних ушкоджень, на ґрунті неприязних відносин із ОСОБА_6 , наніс ОСОБА_6 один удар кулаком правої руки в область обличчя, спричинивши закриту травму носа: поперечний перелом кісток спинки носа з кутовим зміщенням з наступним проведення репозиції кісток носа, із збереженою функцією носового дихання з обох сторін, синці з набряком м`яких тканин на спинці носа з розповсюдженням на скати носа, в навколоочних ділянках з обох сторін, що кваліфікуються як легке тілесне ушкодження, що спричинило короткотривалий розлад здоров?я, а також крововилив на кінчику язика зліва, що кваліфікується як легке тілесне ушкодження.
		Допитаний в судовому засіданні обвинувачений вину у скоєнні кримінального проступку визнав повністю, пояснивши, що потерпіла ОСОБА_6 це його колишня дружина, вони є батьками двох дітей: ОСОБА_7 , 2013 року народження, та ОСОБА_8 , 2016 року народження. За рішенням суду ОСОБА_4 встановлений порядок спілкування із дітьми та участь у їх вихованні, якого ОСОБА_6 постійно тривалий час не дотримується, порушуючи його право на спілкування із дітьми, налаштовує дітей проти нього. 23.05.2021 року у визначений судом час ОСОБА_4 приїхав до квартири, де мешкають ОСОБА_6 із дітьми та попросив потерпілу вивести дітей. Оскільки ОСОБА_6 дітей не вивела, ОСОБА_4 продовжував очікувати, піднявшись при цьому на сходовий майданчик квартири. Приблизно о 10.30 годині ОСОБА_6 вийшла разом із дітьми з квартири та сказала обвинуваченому, що вони йдуть у своїх справах. Будучи розлюченим поведінкою потерпілої, ОСОБА_4 вдарив її кулаком правої руки в обличчя в ніс, після чого з квартири вийшли співмешканець ОСОБА_6 та її старший син, які у свою чергу почали бити ОСОБА_4 . Причиною скоєння кримінального правопорушення вважає систематичне порушення ОСОБА_6 його батьківських прав, неможливість ефективного захисту своїх прав з боку держави.
		Інших доказів учасниками провадження не надавалось, прокурор вважав, що досліджених судом доказів достатньо для встановлення обставин скоєння злочину та доведеності вини обвинуваченого, з чим погодились потерпіла, обвинувачений та його захисник.
		Обвинувачений вказав, що вину у скоєнні кримінального правопорушення повністю визнає, з обставинами, зазначеними в обвинувальному акті погоджується, адже вони відповідають дійсності, кваліфікацію своїх дій вважає вірною.
		Оцінивши у сукупності досліджені в судовому засіданні докази, враховуючи позицію обвинуваченого щодо повного визнання вини у скоєнні кримінального правопорушнення, його докладні пояснення про обставини його скоєння, суд дійшов висновку, що вина ОСОБА_4 у скоєнні кримінального проступку знайшла своє підтвердження та кваліфікує його дії за ст. 125 ч. 2 КК України як умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров?я.
		При дослідженні документів, які характеризують особистість ОСОБА_4 судом встановлено, що обвинувачений раніше не судимий, працевлаштований, за місцем роботи характеризується позитивно, має постійне місце проживання.
		Обставин, які обтяжують покарання, судом не встановлено.
		Обставиною, яка пом`якшує покарання, суд вважає визнання обвинуваченим вини у скоєнні кримінального проступку.
		При призначенні покарання суд враховує відомості про особистість ОСОБА_4 , спричинення ним тілесних ушкоджень своїй колишній дружині та матері дітей в присутності двох малолітніх дітей, а також не вчинення обвинуваченим будь-яких дій, спрямованих на принесення ОСОБА_6 вибачень чи на відшкодування потерпілій завданої шкоди за наявності такої можливості, на очевидну відсутність каяття з боку обвинуваченого, який вказував лише на порушення його батьківських прав як на причину застосування ним насильства, що в даному випадку жодним чином не виправдовує його дій, тож суд не погоджується з позицією прокурора та сторони захисту щодо можливості призначення обвинуваченому мінімального покарання, передбаченого санкцією ст. 125 ч. 2 КК України.
		Після надходження кримінального провадження до суду ОСОБА_6 в межах кримінального провадження звернулась із цивільним позовом до ОСОБА_4 , в якому вказувала, що внаслідок дій ОСОБА_4 їй було спричинено матеріальну шкоду в сумі 2283,50 гривень, а також внаслідок отриманих тілесних ушкоджень вона відчувала фізичний біль, була вимушена тривалий час лікуватись. Наголошувала, що завдання їй тілесних ушкоджень сталось у присутності неповнолітніх дітей, що стало додатковим травмуючим фактором, у зв?язку з чим просила також стягнути з ОСОБА_4 50000 гривень на відшкодування моральної шкоди.
		В судовому засіданні ОСОБА_6 позовні вимоги підтримала.
		Цивільний відповідач ОСОБА_4 позов визнав частково, а саме в частині відшкодування матеріальної шкоди в сумі 1879 гривень, вважаючи, що інші витрати позивача не пов?язані із його діями. Позов в частині моральної шкоди повністю не визнав, вказуючи, що його дії були спровоковані виключно систематичним порушенням його прав як батька дітей з боку ОСОБА_6 , а також неможливістю отримання фактичного ефективного захисту з боку держави щодо належного виконання судового рішення.
		При вирішенні позовних вимог в частині відшкодування моральної шкоди суд виходить з наступного.
		Позивачем на підтвердження ґрунтовності своїх вимог надано консультативний висновок КНП «Міська лікарня екстреної та швидкої медичної допомоги» ЗОР та чеки на оплату послуг КУ «ЗОБ СМЕ» на суму 1199 гривень, дослідження МРТ на суму 680 гривень, а також придбання медичних препаратів, тощо.
		Водночас з наданого позивачем консультативного висновку не вбачається, щоб лікарями ОСОБА_6 були рекомендовані ті препарати, на придбання яких вона надала чеки, отже суд погоджується з доводами відповідача щодо відсутності підстав для стягнення цих витрат з відповідача.
		Враховуючи, що відповідачем ОСОБА_4 не заперечувався позов в частині стягнення витрат на проведення МРТ та послуг з визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень, суд вбачає підстави для стягнення суми у 1879 гривень з відповідача на користь позивача в якості відшкодування матеріальної шкоди.
		Щодо вимог про відшкодування моральної шкоди суд виходить з наступного.
		Статтею 23 ЦК України визначено право особи на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. 
		Моральна шкода полягає: 
		1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 
		2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 
		3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 
		4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
		Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. 
		Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. 
		Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування. 
		Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.
		Статтями 1167 та 1168 ЦК України встановлено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
		Моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів.
		Згідно роз`ясненням Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику по справам про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» № 4 від 31.03.1995 року під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Моральна шкода може полягати, зокрема: у моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.
		Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
		Оцінюючи у сукупності пояснення цивільного позивача та цивільного відповідача, консультативний висновок щодо тілесних ушкоджень ОСОБА_6 , суд дійшов висновку, що в результаті спричинення тілесного пошкодження ОСОБА_6 зазнала фізичного болю та була вимушена певний час проходити лікування (тривалість наданим позивачем документами не підтверджена). Також позивачем не підтверджено і те, що вона зверталась до дитячих психологів та понесла відповідні витрати. Посилання ОСОБА_6 на отримання нею внаслідок дій ОСОБА_4 струсу головного мозку судом до уваги не беруться, адже ці ушкодження не охоплюються обсягом пред?явленого обвинувачення.
		Таким чином, на переконання суду, заявлена позивачем сума відшкодування у 50000 гривень є явно завищеною та не відповідає обсягу та тривалості понесених нею страждань, а розумною та достатньою сумою для відшкодування моральних страждань позивача суд вважає суму у 5000 гривень, яку належить стягнути з відповідача на її користь.
		Судом не вирішується доля речових доказів та питання стягнення витрат на проведення експертиз під час досудового розслідування за відсутності відомостей про такі в матеріалах кримінального провадження.
		На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 368, 369, 373, 374 КПК України, ст. ст. 125 ч. 2 КК України,
		УХВАЛИВ:
		Визнати ОСОБА_4 винним у скоєнні кримінального проступку, передбаченого ст. 125 ч. 2 КК України, та призначити покарання у виді штрафу в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. що дорівнює сумі 1700 (одна тисяча сімсот) гривень.
		Цивільний позов ОСОБА_6 до ОСОБА_4 задовольнити частково та стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_6 1879 (одну тисячу вісімсот сімдесят дев?ять) гривень на відшкодування матеріальної шкоди та 5000 (п?ять тисяч) гривень на відшкодування моральної шкоди, спричинених кримінальним правопорушенням.
		Копію вироку учасники провадження мають право отримати в суді негайно після його проголошення. Учасникам судового провадження, які не були присутні в судовому засіданні, копію вироку надіслати не пізніше наступного дня після ухвалення.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, та може бути оскаржений до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Шевченківський районний суд м. Запоріжжя протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Суддя                              ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...