Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 383/407/19 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти громадської безпеки; Незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами.
Надіслано для оприлюднення: 09.12.2021. Зареєстровано: 10.12.2021. Забезпечено надання загального доступу: 14.12.2021.
Дата набрання законної сили: 09.12.2021
Номер судового провадження: 11-кп/4809/768/21
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12019120000000013

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		 
		Кропивницький апеляційний суд
		 
		Провадження № 11-кп/4809/768/21     Головуючий у І інстанції:  ОСОБА_1 
		Категорія: ст. 369-2 КК України Доповідач в суді ІІ інстанції: ОСОБА_2 
		 
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		09.12.2021 року. Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Кропивницького апеляційного суду у складі: 
		головуючого судді ОСОБА_2 ,
		суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , 
		з участю: 
		секретаря ОСОБА_5 ,
		прокурора ОСОБА_6 , 
		захисників  ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,
		обвинуваченого  ОСОБА_9 ,
		розглянувши у закритому судовому засіданні у м. Кропивницькому кримінальне провадження № 12019120000000013 за апеляційноюскаргою захисникапрокурора укримінальному провадженні ОСОБА_6  на вирок Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 24.09.2021, яким
		ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянин України, з повною вищою освітою, одружений, пенсіонер, працюючий майстром виробничого навчання ПТУ №32 м. Бобринець, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ,фактично проживає: АДРЕСА_2 ,раніше не судимий,
		засуджений: 
		- за ч.1 ст.190 КК України до покарання у виді штраф у розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850 грн.;
		- за ч.1 ст.263 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки. 
		На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки.
		На підставі ст.75 КК України звільнено ОСОБА_9 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком терміном на 2 (два) роки.
		Згідно ст.76 КК України зобов`язано ОСОБА_9 : 
		- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; 
		- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи.
		Стягнуто з ОСОБА_9 на користь держави процесуальні витрати за проведення експертизи у сумі 3146 грн.
		Доля речових доказів вирішена відповідно до ст.100 КПК України.
		 
		В С Т А Н О В И Л А:
		 
		Вироком суду обвинуваченого  ОСОБА_9 визнано винним та засуджено за вчинення заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), а також зберігання бойових припасів без передбаченого законом дозволу, за таких обставин: 
		06.12.2018 року щодо ОСОБА_10 складено протокол про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 КУпАП, який спрямовано до Бобринецького районного суду Кіровоградської області для розгляду, а справу зареєстровано за №383/1451/18. 
		ОСОБА_10 звернувся за допомогою до ОСОБА_11 , а 18.01.2019 року надав довіреність для представлення інтересів від свого імені в суді по зазначеній справі. 
		10.01.2019 року ОСОБА_11 звернувся за допомогою до ОСОБА_9 , який перебував на посаді провідного консультанта адміністратора територіального сервісного центру 3543 РСЦ МВС України в Кіровоградській області. 
		ОСОБА_9 створив уявне враження у ОСОБА_11 , що може сприяти, за грошову винагороду, у прийнятті Бобринецьким районним судом Кіровоградської області постанови про виправдання ОСОБА_10 . 
		За свої послуги ОСОБА_9 повинен був отримати грошові кошти в сумі 500 доларів США, які в еквіваленті повинні складати 14000 грн. 
		ОСОБА_11 погодився та вважав, що ОСОБА_9 передасть кошти представнику Бобринецького районного суду Кіровоградської області. 
		ОСОБА_9 зустрівся з судовим розпорядником Бобринецького районного суду Кіровоградської області ОСОБА_12 , яка згідно домовленості між ними склала проект клопотання про закриття справи про адміністративне правопорушення, а ОСОБА_9 у свою чергу повинен був надати ОСОБА_12 грошові кошти. 
		14.01.2019 року ОСОБА_9 отримав від ОСОБА_12 проект клопотання про закриття справи про адміністративне правопорушення, яка підготувала його на робочому комп`ютері, що знаходиться в службовому кабінеті №10 приміщення Бобринецького районного суду Кіровоградської області, що розташовано за адресою: Кіровоградська область, м. Бобринець, вул. Миколаївська, 80. 
		15.01.2019 року ОСОБА_9 передав вказане клопотання ОСОБА_11 
		18.01.2019 року суддею Бобринецького районного суду Кіровоградської області ОСОБА_13 ухвалено постанову по справі №383/1451/18, якою закрито провадження по справі щодо ОСОБА_10 . 
		22.01.2019 року ОСОБА_11 прибув до будівлі ТСЦ 3543 РСЦ МВС України в Кіровоградській області за адресою: Кіровоградська область, м. Бобринець, вул. Миколаївська, 172, де зустрівся з ОСОБА_9 і передав останньому грошові кошти в сумі 14000 грн. купюрами номіналом по 500 гривень у кількості 28 штук. 
		ОСОБА_9 передав 1000 грн. ОСОБА_12 . Після отримання грошових коштів ОСОБА_9 , знаючи про наявність постанови Бобринецького районного суду Кіровоградської області про закриття провадження по справі №383/1451/18, запевнив ОСОБА_11 у отриманні зазначеної постанови у найкоротші строки.
		 
		Крім цього, точної дати та часу слідством не встановлено, перебуваючи у м. Бобринець Кіровоградської області ОСОБА_9 незаконно придбав у невідомої особи набої, які перевіз у власний будинок. 
		23.01.2019 року в домоволодінні ОСОБА_9 , яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , проведено обшук і в дивані, який розташований у житловій кімнаті будинку, виявлено та вилучено набої 9x18 мм. у кількості 64 штуки, які згідно висновку експерта №16 від 12.02.2019 року є боєприпасами до пістолета системи Макарова (ПМ), автоматичних пістолетів Стечкіна (АПС), пістолетів ФОРТ-12, ФОРТ-14, ФОРТ-17 та інших, придатні для стрільби, які ОСОБА_9 зберігав без передбаченого законом дозволу.
		 
		В апеляційній скарзі прокурор укримінальному провадженніОСОБА_6 просить скасувати вирок районного суду через невідповідність висновків суду першої інстанції фактичним обставинам кримінального провадження та невідповідністю призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого.
		Ухвалити новий вирок, яким визнати ОСОБА_9 винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 369-2, ч. 1 ст.263 КК України та призначити покарання; за ч.3 ст.369-2 КК України у виді 5 років позбавлення волі, з конфіскацією майна; за ч. 1 ст.263 КК України у виді 3 років позбавлення волі.
		На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років, з конфіскацією майна.
		На підставі ч. 3 ст. 404 КПК України під час розгляду справи судом апеляційної інстанції повторно дослідити письмові матеріали кримінального провадження.
		 
		Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що для кваліфікації діяння особи за ч. 3 ст. 369-2 КК не має значення, чи здійснила особа, яка прийняла пропозицію, обіцянку або одержала неправомірну вигоду, вплив на того, хто уповноважений на виконання функцій держави. При цьому, уповноважена особа, яка приймає відповідне рішення, може і не знати про злочин, вчинюваний у зв`язку з таким рішенням, і навіть не прийняти «потрібне» рішення.
		Прийняття пропозиції (обіцянки) неправомірної вигоди згідно ч. 3 ст. 369-2 КК України є закінченим злочином, коли особа, яка, погоджується вчинити вплив, у будь-які формі висловила згоду на прийняття неправомірної вигоди та одержала її за здійснення впливу на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, поєднане з вимаганням такої вигоди.
		Безпосередньо сам вплив на особу, уповноважену на виконання функцій держави, значення для кваліфікації за ст. 369-2 КК України не має (він знаходиться поза межами складів злочину, описаних у різних частинах цієї статті), фактично у ст. 369-2 КК України йдеться про поведінку, що передує впливу на особу, уповноважену на виконання функцій держави.
		Вважає, що злочин, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_9 був закінченим, коли останній, погодився прийняти пропозицію та одержав неправомірну вигоду за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, та пообіцяв здійснити такий вплив за надання неправомірної вигоди. 
		Спосіб здійснення такого впливу, наявність у ОСОБА_9 відповідних службових повноважень для здійснення такого впливу, діянь, які б складали зміст такого впливу, їх наслідків (прийняття чи неприйняття відповідного рішення), наявності чи відсутності такого впливу  всі ці обставини знаходяться поза межами складу злочину, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України.
		Згідно обвинувачення ОСОБА_9 , внаслідок вимагання одержав неправомірну вигоду за здійснення впливу на службових осіб Бобринецького районного суду Кіровоградської області щодо винесення рішення про не притягнення ОСОБА_10 до адміністративної відповідальності, за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 КУпАП, а не за вирішення цього питання ОСОБА_9 особисто, оскільки такими повноваженнями наділений не був.
		Вважає, що суд першої інстанції неправильно оцінив надані стороною обвинувачення докази, що підтверджують дії обвинуваченого, яким внаслідок вимагання одержано неправомірну вигоду саме за здійснення впливу на службових осіб уповноважених на виконання функцій держави та помилково прийшов до висновку про необхідність зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення в діях обвинуваченого.
		   Зокрема, обставини наміру здійснення обвинуваченим ОСОБА_9 впливу на службових осіб Бобринецького районного суду Кіровоградської області з метою прийняття позитивного рішення у справі про адміністративне правопорушення та сам факт здійснення такого впливу підтверджено проведеними в ході досудового розслідування негласними слідчими (розшуковими) діями, протоколи про результатами проведення яких досліджено в ході судового розгляду, проте судом надано їм не правильну оцінку.
		   Так, протоколом про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії - зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж від 17.01.2019, відносно ОСОБА_9 , встановлено факти телефонних розмов, які велись обвинуваченим, в тому числі із заявником ОСОБА_11 , якому обвинуваченим пояснювалось, як і за яких обставин можливо буде вирішити вказане питання, спілкувався з працівниками Бобринецького районного суду Кіровоградської області, з`ясовуючи обставини розгляду справи про вчинення ОСОБА_10 адміністративного правопорушення та вказуючи на необхідність підготовки відповідних клопотань щодо закриття провадження у справі спілкуючись із судовим розпорядником Бобринецького районного суду Кіровоградської області ОСОБА_12 .
		   Крім того, протоколом про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії - зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж від 17.01.2019 відносно ОСОБА_11 встановлено факти телефонних розмов, які велись ОСОБА_11 із ОСОБА_9 , зокрема 17.12.2018, 09.01.2019 та 10.01.2019, в ході яких ОСОБА_9 запевняв про вирішення ним питання про не притягнення ОСОБА_10 до адміністративної відповідальності шляхом впливу на відповідних службових осіб.
		   Протоколом про результати аудіо-, відеоконтролю особи від 17.01.2019, відносно ОСОБА_9 , яким встановлено факти зустрічі ОСОБА_9 із ОСОБА_11 , зокрема 10.01.2019 в ході якої ОСОБА_9 запевняв, що має можливість і буде спілкуватися з службовими особами Бобринецького районного суду з метою вирішення вищезазначеного питання.
		   Згідно з протоколом про результати аудіо-, відеоконтролю особи від 25.01.2019 відносно ОСОБА_9 встановлено факт зустрічі ОСОБА_9 із ОСОБА_11 22.01.2019 о 14 год. 10 хв. в ході якої ОСОБА_9 спочатку запропонував ОСОБА_11 забрати рішення із суду, а потім сказав що йому для цього потрібно заяву. В ході вказаної розмови ОСОБА_11 повідомив ОСОБА_9 , що на суді ОСОБА_10 повідомили що все це пройшло завдяки йому (тобто ОСОБА_14 ). На це ОСОБА_9 сказав ОСОБА_11 що все це завдяки йому. 
		Крім того, ОСОБА_9 , у присутності ОСОБА_11 телефонує особі на ім`я ОСОБА_15 , в ході якої, повідомивши вказаному співрозмовнику що у них недавно був розгляд справи ОСОБА_16 і йому потрібно отримати копію постанови суду - на що отримує від співрозмовника відповідь, що її можна буде отримати лише через 10 днів. Після цього, ОСОБА_9 це ж саме роз`яснює ОСОБА_11 про строки отримання постанови суду та обіцяє допомогти його отримати. Наприкінці зустрічі ОСОБА_11 передає ОСОБА_9 грошові кошти, який бере їх правою рукою, нею ж прощається тримаючи кошти у руці а потім кладе їх до правої кишені куртки зі світлим комірцем. 
		   Аналогічні обставини зафіксовані протоколом про результати аудіо-, відеоконтролю особи від 25.01.2019 відносно ОСОБА_11 , яким встановлено факт зустрічі ОСОБА_9 із ОСОБА_11 22.01.2019. 
		   Зазначені докази, які досліджені судом першої інстанції, свідчать саме про намір та обіцянку обвинуваченого ОСОБА_9 здійснити вплив на прийняття позитивного для ОСОБА_11 та ОСОБА_10 рішення, та підтверджують безпосередньо і сам вплив на службових осіб Бобринецького районного суду з якими спілкувався обвинувачений з метою вирішення питання, в тому числі шляхом підготовки необхідних клопотань про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення. 
		   Крім того, намір та сам факт здійснення обвинуваченим впливу на службових осіб уповноважених на виконання функцій держави підтверджується іншими дослідженими доказами, зокрема згідно заяви ОСОБА_11 від 16.01.2019 про вчинення кримінального правопорушення вказувалось саме на вимагання у нього ОСОБА_9 неправомірної вигоди у розмірі 500 доларів США за вирішення питання про не притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП ОСОБА_10 та закриття справи про адміністративне правопорушення у Бобринецькому районному суді Кіровоградської області.
		   Допитана свідок ОСОБА_12 , що працює на посаді судового розпорядника Бобринецького районного суду Кіровоградської області, підтвердила що в січні 2019 року під час зустрічі з ОСОБА_17 , останній попросив її щоб вона підготувала клопотання про закриття провадження про притягнення до адміністративної відповідальності. Під час вказаної зустрічі ОСОБА_9 пояснив що є ситуація по ст. 130 КУпАП і у протоколі відсутні свідки події. Він просив чи можна по цій ситуації щось знайти щоб закрити провадження. Хоча і одночасно заперечила отримання будь-яких коштів в останнього за допомогу.
		   Показаннями свідка ОСОБА_10 , який показав, що 06.12.2018 співробітниками Бобринецького ВП ГУ НП в області відносно нього було про складено протокол про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 КУпАП, і матеріали скеровані до Бобринецького районного суду. 
		З цією проблемою він звернувся до свого знайомого ОСОБА_11 , який повідомив, що в нього є знайомий ОСОБА_9 , який зможе допомогти з вказаним питанням. У подальшому 10.01.2019 ОСОБА_10 , у Бобринецькому районному суді знайомився з матеріалами адміністративної справи і на виході із приміщення суду до нього з ОСОБА_11 , підійшов ОСОБА_9 , який цікавився обставинами складання відносно нього ( ОСОБА_10 ) протоколу про адміністративне правопорушення. 
		Після цього, ОСОБА_11 залишився і про щось розмовляв із ОСОБА_9 , а потім повідомив ОСОБА_10 що ОСОБА_9 , допоможе у його проблемі однак за це потрібно буде заплатити 500 доларів США і справа буде закрита.
		   Вказані докази, в тому числі показання свідків підтверджують активні дії обвинуваченого спрямовані на здійснення впливу у будь-якій формі на службових осіб Бобринецього районного суду та створило умови для сприйняття його дій як реальних та можливих для вирішення в інтересах ОСОБА_11 та ОСОБА_10 відповідного питання про не притягнення останнього до адміністративної відповідальності. 
		   При призначенні покарання судом в порушення вимог ст.65 КК України не враховано, що ОСОБА_9 вчинив кримінальне правопорушення, яке віднесене до корупційних, в скоєному не розкаявся, свою вину не визнав, що свідчить про підвищену суспільну небезпечність його особи. Вважає, що у такому випадку мета покарання не може бути досягнута. 
		 
		Заслухавши доповідача, прокурора, який просив ухвалити обвинувальний вирок, обвинуваченого ОСОБА_9 та його захисників ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , які просили залишити вирок суду без змін та заперечували проти задоволення апеляційної скарги, вивчивши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до таких висновків. 
		 
		Розглянувши справув межахподаної апеляції,в якійне оспорюютьсяфактичні обставиникримінального правопорушеннята правовакваліфікація дійобвинуваченого ОСОБА_9 за ч.1 ст.263 КК України, встановлено що викладені висновки ґрунтуються на сукупності зібраних по справі доказів, які у повному обсязі, відповідно до вимог параграфу 3 глави 28 КПК України, досліджені судом першої інстанції під час судового розгляду справи, та є взаємоузгодженими між собою і відповідають фактичним обставинам справи.
		Належність тадопустимість доказіву кримінальномупровадженні,а такожправильність кваліфікаціїдій обвинувачених ОСОБА_9 за ч.1 ст.263 КК України, у колегії суддів сумнівів не викликає. Тому, колегія суддів відповідно до вимог ст. 404 КПК України, переглядає судове рішення в межах апеляційних скарг.
		Оцінивши дослідженні у кримінальному провадженні докази в їх сукупності, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про доведеність винуватості обвинуваченого ОСОБА_9 та правильно кваліфікував його дії за ч.1 ст.263 КК України, як вчинення зберігання бойових припасів без передбаченого законом дозволу.
		 
		Відповідно до вимог ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
		Законним є вирок, постановлений за умови правильного застосування у ньому матеріального закону та дотримання при проваджені справи кримінально-процесуального закону. Вимога законності вироку означає, що вирок за своєю формою відповідає закону, та за своїм змістом ґрунтується на матеріалах кримінального провадження, попереднє розслідування і судовий розгляд якого проведені у точній відповідності з вимогами кримінально-процесуального закону. При постановленні вироку суд повинен дати оцінку всім доказам по справі з точки зору їх належності, допустимості, достовірності та достатності.
		   Відповідно до положень п.4 ч.1 ст. 409 КПК України підставою для скасування або зміни судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність. 
		   Згідно п.1, п.2 ч.1 ст. 413 КПК України неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, що тягне за собою скасування або зміну судового рішення є незастосування судом закону, який підлягає застосуванню, або застосування закону, який не підлягає застосуванню.
		 
		Допитавши під час апеляційного розгляду обвинуваченого, дослідивши письмові матеріали кримінального провадження, колегія суддів дійшла висновку про те, що суд першої інстанції помилкового кваліфікував дії  ОСОБА_9 за статтею 190 КК України, а не за ст.369-2 КК України.
		 
		Так, допитаний в судовому засіданні першої та апеляційної інстанції обвинувачений ОСОБА_9 , попри невизнання своєї вини уточнив, що у період січня 2019 року перебував на посаді провідного консультанта адміністратора територіального сервісного центру 3543 РСЦ МВС України в Кіровоградській області. 
		У той час до нього звернувся ОСОБА_11 за допомогою у вирішенні питання щодо закриття провадження по справі про притягнення ОСОБА_10 до відповідальності за ст.130 ч.1 КУпАП, яке перебувало на розгляді Бобринецького районного суду Кіровоградської області. Про будь-яку грошову винагороду чи вплив на суддю вони не домовлялися та не обговорювали. 
		Він повідомив, що адміністративні матеріали щодо ОСОБА_10 складено з грубими помилками, зокрема не було залучено двох свідків при проведенні освідування, а тому порадив ОСОБА_10 і ОСОБА_11 звернутися за правовою допомогою до адвоката. 
		ОСОБА_11 постійно дзвонив йому, нав`язувався, просив допомогти з вказаним питання, а тому він маючи знайому ОСОБА_12 , яка на той час працювала судовим розпорядником Бобринецького районного суду Кіровоградської області, попросив підготувати проект клопотання про закриття провадження по справі про адміністративне правопорушення за ст.130 ч.1 КУпАП. ОСОБА_12 за допомогою інтернет мережі склала проект відповідного клопотання від імені ОСОБА_18 та надала йому в паперовому виді, яке в свою чергу він передав ОСОБА_11 
		18.01.2019 року суддею Бобринецького районного суду Кіровоградської області розглянуто справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_10 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 ч.1 КУпАП, та винесено постанову, якою провадження по справі закрито у зв`язку з відсутністю в діях останнього складу адміністративного правопорушення. 
		22.01.2019 року йому зателефонував ОСОБА_11 і попросив зустрітися, ОСОБА_11 під`їхав до нього на власному автомобілі, він сів у салон авто, де вони поспілкувалися та в знак прощання ОСОБА_11 протягнув йому руку, яку він потиснув і відчув в руці якийсь предмет, висмикнувши долоню на підлогу випали грошові кошти номіналом по 500 грн. Оскільки вони не домовлялися про будь-які винагороди чи сплату коштів, він залишив гроші в автомобілі ОСОБА_11 і пішов у своїх справах. 
		Згодом дізнався, що у ОСОБА_12 працівники поліції виявили та вилучали кошти. 23.01.2019 року в його домоволодінні, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_3 , проведено обшук у ході якого працівники поліції виявили у шухляді шафи кошти номіналом по 500 грн., які він вважає підкинутими поліцейськими, оскільки він там ніколи не зберігав гроші, також працівники поліції постійно виходили та заходили з кімнати, держали руки в карманах і мали змогу підкинути вказані кошти. 
		У подальшому в дивані, який розташований у житловій кімнаті будинку було виявлено та вилучено набої для пістолетів. Вказані набої він у 2018 році знайшов під шифером на горищі, а потім заніс до будинку, де поклав у диван. Зазначені боєприпаси напевно належали померлому колишньому чоловіку його дружини, який працював в Бобринецькому районному відділі поліції. Мав намір, під час місячника добровільної здачі зброї, здати вказані набої до поліції. 
		Будь-яких коштів від ОСОБА_10 і ОСОБА_11 не отримував, впливу на суддю не здійснював та змоги будь-як вплинути на суддю не мав. 
		Інколи, під час роботи в сервісному центрі, до нього зверталися різні люди з проханнями про консультативну допомогу з питань пов`язаних з вилученням водійського посвідчення, оскільки працівники поліції чи суду направляли їх до сервісного центру, а тому приходилося роз`ясняти процедуру повернення вилучених документів.
		Його дружина ОСОБА_19 на той час працювала на посаді секретаря судового засідання Бобринецького районного суду Кіровоградської області у судді ОСОБА_20 .
		 
		Свідок ОСОБА_19 суду першої інстанції пояснила, що вона є дружиною ОСОБА_9 . 
		У січні 2019 року перебувала на посаді секретаря судового засідання Бобринецького районного суду Кіровоградської області усудді ОСОБА_20 . 
		Громадяни ОСОБА_10 і ОСОБА_11 їй не відомі, будь-яких пропозицій про вплив на суддю Бобринецького районного суду Кіровоградської області ОСОБА_13 не отримувала. 
		Вказані особи жодних коштів їй не передавали. 
		23.01.2019 року за адресою проживання її та чоловіка: АДРЕСА_3 , проведено обшук у ході якого в дивані, який розташований у житловій кімнаті будинку, виявлено та вилучено набої, а також у шухляді шафи в кімнаті кошти номіналом 500 грн., точної суми не пам`ятає. 
		Вважає, що вказані кошти були підкинуті працівниками поліції, оскільки виявлені кошти не належать їх родині. Під час обшуку в кімнаті, де виявлено гроші, весь час перебували троє працівників поліції, які постійно заглядали у тумбочку, ходили на двір і повертались, постійно відволікалися на телефонні розмови.
		 
		Свідок ОСОБА_12 суду першої інстанції пояснила, що вона у січні 2019 року перебувала на посаді судового розпорядника Бобринецького районного суду Кіровоградської області. 
		У той час, ОСОБА_9 звернувся до неї з проханням допомогти зі складанням клопотання про закриття провадження по справі про адміністративне правопорушення, передбаченого ст.130 КУпАП, оскільки протокол про адміністративне правопорушення не містив відомостей щодо свідків події. 
		Вона за допомогою інтернет мережі склала проект відповідного клопотання, де дані порушника вказала, як ОСОБА_18 , і передала ОСОБА_9 у паперовому виді. 
		Будь-яких коштів від ОСОБА_9 не отримувала. 
		У приміщенні її кабінету в Бобринецькому районному суді Кіровоградської області було проведено огляд місця події в ході якого на робочому столі комп`ютера було виявлено проект клопотання про закриття провадження по справі про адміністративне правопорушення в електронному виді. 
		Потім, було виявлено та вилучено з її гаманця кошти у сумі 1000 грн. номіналом по 500 грн., однак вказані гроші їй не належать, оскільки гаманця в неї не було з собою на роботі, а тому гаманець приніс її чоловік ОСОБА_21 із дому. 
		У гаманці знаходилося приблизно 200 грн. належних їй коштів, а вказана 1000 грн. їй не належить, як вони опинилися в її гаманці їй невідомо. 
		Перебуваючи на посаді судового розпорядника Бобринецького районного суду Кіровоградської області впливу на суддів не мала, доступу до судових справ також не мала. 
		З суддею Бобринецького районного суду Кіровоградської області ОСОБА_13 з приводу вирішення справи про адміністративне порушення щодо ОСОБА_10 не розмовляла, взагалі вказана особа їй не відома раніше.
		 
		Свідок ОСОБА_21 суду першої інстанції пояснив, що він є чоловіком ОСОБА_12 . 
		У січні 2019 року та на теперішній час перебуває на посаді головного спеціаліста з інформаційних технологій Бобринецького районного суду Кіровоградської області. ОСОБА_10 йому невідомий. 
		ОСОБА_19 відома, як колишня колега по роботі. 
		ОСОБА_9 відомий, як чоловік ОСОБА_19 . 
		У січні 2019 року в службовому кабінеті №10 у приміщенні Бобринецького районного суду Кіровоградської області, де працювала його дружина ОСОБА_12 , працівниками поліції було проведено огляд, поліцейські не знайшли гаманця дружини, оскільки він перебував вдома, а тому попросили привезти гаманець на роботу. 
		Відпросившись у керівника, він поїхав додому, де взяв гаманець дружини в якому перебувало приблизно 100-200 грн. різними купюрами, гаманець поклав у пакет і повернувся на роботу. У приміщенні суду працівник поліції забрав у нього пакет із гаманцем, інший поліцейський відволікав його, задаючи різноманітні питання, а дійшовши до кабінету №10 працівник поліції повернув йому пакет і повідомив, що йому необхідно занести пакет у кабінет і віддати гаманець дружині, що він і зробив.
		 
		Свідок ОСОБА_13 суду першої інстанції пояснила, що вона перебуває на посаді судді Бобринецького районного суду Кіровоградської області. 
		ОСОБА_19 відома, як колишній співробітник Бобринецького районного суду Кіровоградської області. ОСОБА_9 відомий, як чоловік ОСОБА_19 
		18.01.2019 року нею розглянуто справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_10 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 ч.1 КУпАП, та винесено постанову, якою провадження по справі закрито у зв`язку з відсутністю в діях останнього складу адміністративного правопорушення. 
		Будь-яких коштів чи пропозицій від ОСОБА_10 , ОСОБА_9 чи ОСОБА_19 не отримувала.
		 
		Свідки ОСОБА_22 і ОСОБА_23 суду першої інстанції пояснили, що вони перебувають на посадах помічника судді та секретаря судового засідання Бобринецького районного суду Кіровоградської області відповідно. 
		ОСОБА_19 відома, як колишній співробітник Бобринецького районного суду Кіровоградської області. ОСОБА_9 відомий, як чоловік ОСОБА_19 . 
		Відносно ОСОБА_10 у січні 2019 року у Бобринецькому районному суді Кіровоградської області розглядалася справа про адміністративне правопорушення за ст.130 ч.1 КУпАП. Будь-яких коштів чи пропозицій про закриття справи від ОСОБА_10 , ОСОБА_9 чи ОСОБА_19 не отримували.
		 
		Свідок ОСОБА_10 суду першої інстанції пояснив, що ОСОБА_9 знає, як мешканця м. Бобринець, а з ОСОБА_11 разом працювали у м. Кропивницький. 
		У січні 2019 року, після завершення робочого часу, поїхав у м. Бобринець за ліками, де його зупинили працівники поліції, оскільки на його автомобілі не працював покажчик повороту, поліцейський повідомив, що він начебто має ознаки сп`яніння, а тому необхідно продути алкотестер чи пройти медичний огляд в закладі охорони здоров`я на стан алкогольного сп`яніння. 
		Він погодився продути алкотестер, після першого продуття результат склав 1,25‰, оскільки спиртних напоїв на передодні він не вживав, то повторно продув, однак тест показав наявність алкоголю. 
		При використанні алкотестеру працівники поліції використовували трубку, яка не була новою, а тому їх дії не відповідали нормам проведення вказаного огляду. Поліцейським було складено щодо нього протокол про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 ч.1 КУпАП, а також вилучено водійське посвідчення. 
		Оскільки він працює водієм йому необхідне водійське посвідчення для роботи, а тому був вимушений звернутися до ОСОБА_9 із проханням про допомогу у вирішенні справи про адміністративне правопорушення, а саме щоб допоміг знайти адвоката. 
		Через деякий час вони із ОСОБА_9 зустрілися біля суду, де він розповів про вказану ситуацію, а потім до них підійшов ОСОБА_11 , після чого він пішов у своїх справах, а ОСОБА_11 і ОСОБА_9 залишилися разом і про щось спілкувалися. 
		Згодом ОСОБА_11 повідомив йому, що для закриття провадження по справі за ст.130 ч.1 КУпАП необхідно сплатити 500 доларів США. Він таких коштів не мав і вони з ОСОБА_11 домовилися, що ОСОБА_11 заплатить кошти за нього, а він буде відпрацьовувати, оскільки вони працюють разом. На той час, він не знав із ким ОСОБА_11 домовився та кому він повинен був передати кошти. 
		У день засідання ОСОБА_11 передав йому матеріали клопотання про закриття справи, а він підписав його та здав до канцелярії Бобринецького районного суду Кіровоградської області. Судом було розглянуто справу та винесено постанову, якою провадження по праві закрито у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. 
		Він віддав ОСОБА_11 борг у сумі 500 доларів США. Після закриття провадження по справі його було викликано до поліції.
		 
		Свідки ОСОБА_24 і ОСОБА_25 суду першої інстанції пояснили, що у січні 2019 року, в ранковий час, перебували на вулиці Велика Перспективна у м. Кропивницький, де до них підійшли працівники поліції та запропонували бути присутніми при проведенні слідчих дій, а вони погодилися та разом із поліцейськими поїхали до м. Бобринець за адресою: АДРЕСА_3 . Працівники поліції мали провести обшук житла, проте довелося довго чекати поки їм дозволять зайти до приміщення будинку. Спочатку господарі не пускали в будинок, а потім господарю стало зле та йому викликали швидку медичну допомогу. 
		Зрештою їх впустили в будинок, де працівники поліції провели обшук, переміщувалися усі разом, поступово, починаючи з входу в будинок. 
		У приміщенні кімнати у шухляді шафи працівником поліції виявлено грошові кошти декілька купюр по 500 грн., точної суми вони не пам`ятають, які було вилучено та поміщено до спеціального пакету. 
		Потім у дивані було виявлено та вилучено упаковки з набоями. У приміщенні гаражу було виявлено прилад для перебивання автомобільних номерів, а в салоні автомобіля банківські картки.
		 
		Крім того, вина обвинуваченого ОСОБА_9 підтверджується і письмовими доказами, дослідженими в суді апеляційної інстанції, а саме:
		- витягом із ЄРДР про реєстрацію кримінального провадження №12019120000000013 від 17.01.2019 року за ст.369-2 ч.3 КК України 
		(т.2, а.с.20-22);
		- заявою ОСОБА_11 від 16.01.2019 року до УЗЕ ДЗЕ НПУ про вимагання у нього ОСОБА_9 неправомірної вигоди у розмірі 500 доларів США за не притягнення до адміністративної відповідальності за ст.130 ч.1 КУпАП і закриття справи про адміністративне правопорушення у Бобринецькому районному суді Кіровоградської області 
		(т.2, а.с.24);
		- витягом із ЄРДР про реєстрацію кримінального провадження №42019120000000031 від 28.03.2019 року за ст.369-2 ч.2 КК України 
		(т.2, а.с.30);
		- протоколом огляду, ідентифікації (помічення) та вручення грошових коштів від 22.01.2019 року, згідно якого при понятих оглянуто грошові кошти в сумі 14000 грн. (28 купюр номіналом по 500 гривень кожна), які добровільно були надані ОСОБА_11 із метою документування злочинної діяльності ОСОБА_9 
		(т.2, а.с.33-41);
		-протоколом про результати аудіо-, відеоконтролю особи від 17.01.2019 року з використанням спеціальних технічних засобів відносно ОСОБА_9 (оптичний диск DVD-R №202т/18 від 20.11.2018 року), дозволеним ухвалою слідчого судді апеляційного суду Миколаївської області №795т від 13.11.2018 року, яким встановлено факти: зустрічі 10.01.2019 року ОСОБА_9 із ОСОБА_11 , а також їх телефонна розмова 11.01.2019 року 
		(т.2, а.с.42-44, 65, 138-139);
		-протоколом про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії: зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж від 17.01.2019 року (оптичний диск DVD-R №201т/18) дозволеним ухвалою слідчого судді апеляційного суду Миколаївської області №790т від 13.11.2018 року, яким встановлено факти телефонних розмов, які велись ОСОБА_11 із ОСОБА_9 , зокрема 17.12.2018 року, 09.01.2019 року та 10.01.2019 року 
		(т.2, а.с.45-47, 66, 140-141);
		-протоколом про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії: зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж від 17.01.2019 року (оптичний диск DVD-R №200т/18), дозволеним ухвалою слідчого судді апеляційного суду Миколаївської області №794т від 13.11.2018 року, яким встановлено факти телефонних розмов, які велись ОСОБА_9 із ОСОБА_26 , ОСОБА_22 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 
		(т.2, а.с.48-64, 67, 142-143);
		- протоколом про результати аудіо-, відеоконтролю особи від 25.01.2019 року (оптичний диск №197т/17), дозволеним ухвалою слідчого судді апеляційного суду Черкаської області №271т від 21.01.2019 року, яким встановлено факт зустрічі та розмови ОСОБА_9 із ОСОБА_11 о 14.10 год. 21.01.2019 року та передачу ОСОБА_11 грошових коштів ОСОБА_9 о 14.16 год. Після цього, ОСОБА_9 і ОСОБА_11 прощаються, ОСОБА_9 виходить з автомобіля в якому відбувалась вказана зустріч 
		(т.2, а.с.68-71, т.3, 147-148);
		- протоколом про результати аудіо-, відеоконтролю особи від 25.01.2019 року (оптичний диск №201т/17), дозволеним ухвалою слідчого судді апеляційного суду Черкаської області №272т від 21.01.2019 року, яким встановлено факт зустрічі ОСОБА_9 із ОСОБА_11 22.01.2019 року о 14.10 год. у ході якої ОСОБА_9 і ОСОБА_11 обговорили необхідність отримання копії постанови суду та повернення водійського посвідчення ОСОБА_10 . Передачу ОСОБА_11 грошових коштів ОСОБА_9 
		(т.2, а.с.72-75, т.3, 149-150);
		- протоколом про результати негласної слідчої (розшукової) дії контроль за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту від 25.01.2019 року, яким зафіксовано факт зустрічі 22.01.2019 року о 14.10 год. ОСОБА_9 із ОСОБА_11 у ході якої ОСОБА_11 передав грошові кошти, а ОСОБА_9 прийняв кошти 
		(т.2, а.с.76-78);
		- протоколом огляду місця події від 23.01.2019 року, яким проведено огляд кабінету №10 Бобринецького районного суду Кіровоградської області за адресою: Кіровоградська область, м. Бобринець, вул. Миколаївська, 80, дозвіл на який надано ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду м. Кіровограда від 25.01.2019 року, де за одним із столів працювала ОСОБА_12 , а при огляді ноутбука Dell Vostro 15 3000 Series, у його пам`яті виявлено папку з ім`ям «Яна» у якій містяться 2 файли формату .doc (Microsoft Word) з назвою «Судді Бобринецького районного суду» з останніми датами змін 14.01.2019 року о 16.38 год. та 16.47 год., що адресовані судді Бобринецького районного суду Кіровоградської області ОСОБА_13 про не притягнення до адміністративної відповідальності за ст.130 КУпАП, папку «Яна» скопійована на флеш накопичував Apacer АН334 8Gb, який вилучено. Крім того, ОСОБА_12 добровільно надано пакет із гаманцем у якому виявлено та вилучено 1148 грн., серед яких 2 грошові купюри номіналом по 500 грн. із номерами ЗЗ 0786843 та УЖ 9929858 
		(т.2, а.с.79-83);
		- протоколом обшуку від 23.01.2019 року, яким проведено обшук домоволодіння за адресою: АДРЕСА_3 , в якому проживає ОСОБА_9 , дозвіл на який надано ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду м. Кіровограда від 25.01.2019 року, де із шафи, що знаходилась у кімнаті №5 за фотографією виявлено та вилучено 1000 грн. номіналом 2 купюри по 500 грн., а також у вказаній кімнаті виявлено та вилучено 550 грн. номіналом 2 купюри по 200 грн., 1 купюра 100 грн. та 1 купюра 50 грн., а також із розкладного дивану, що розташований у кухні, виявлено та вилучено 64 предмети зовні схожих на набої 9x18 мм.
		(т.2, а.с.84-88);
		- протоколом огляду предметів від 25.01.2019 року, яким оглянуто поліетиленовий пакет експертної установи №0831566 при відкритті якого виявлено 2 грошові купюри номіналом по 500 грн. серії ЛИ 8879480 та БН 2468738 
		(т.2, а.с.89-91);
		- протоколом обшуку від 23.01.2019 року, яким проведено обшук квартири за адресою: АДРЕСА_2 , в якій проживає ОСОБА_27 , дозвіл на який надано ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду м. Кіровограда від 25.01.2019 року, де нічого не виявлено та не вилучено 
		(т.2, а.с.92-97);
		- протоколом обшуку від 23.01.2019 року, яким проведено обшук за адресою: АДРЕСА_3 , в автомобілі ВАЗ-2115, реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_19 , дозвіл на який надано ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду м. Кіровограда від 25.01.2019 року, де виявлено та вилучено свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, посвідчення водія, пенсійне посвідчення та службове посвідчення на ім`я ОСОБА_9 , банківські картки, предмет зовні схожий на прилад для набиття номерів на кузові та двигуні автомобіля у кількості 9 штук 
		(т.2, а.с.98-102, т.3, а.п.70);
		- протоколом обшуку від 01.02.2019 року, яким проведено обшук домоволодіння за адресою: АДРЕСА_3 , дозволений ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду м. Кіровограда від 25.01.2019 року, де ОСОБА_9 добровільно видав куртку синього кольору зі світлим коміром, яку вилучено 
		(т.2, а.с.103-109);
		- протоколом про результати візуального спостереження за особою від 06.02.2019 року (оптичний диск №82т/18), згідно якого проводилося спостереження за ОСОБА_9 
		(т.2, а.с.119-122);
		- ухвалою слідчого судді Кропивницького апеляційного суду №169т від 30.01.2019 року, якою надано дозвіл прокурору ОСОБА_28 на використання інформації отриманої під час проведених на підставі ухвал слідчого судді №790т, №794т, №795т від 13.11.2018 року негласних слідчих (розшукових) дій у кримінальному провадженні №42018120000000165 для кримінального провадження №12019120000000013 
		(т.2, а.с.169-171);
		- копією матеріалів справи №383/1451/18 про вчинення ОСОБА_10 адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 ч.1 КУпАП, які були долучені до матеріалів кримінального провадження, згідно заяви ОСОБА_10 від 26.03.2019 року, де міститься клопотання ОСОБА_10 про закриття справи на підставі ст.247 п.1 КУпАП у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, постанова Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 18.01.2019 року, якою провадження по справі закрито у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення 
		(т.2, а.с.172-202);
		-висновком експерта №123 від 25.02.2018 року, яким встановлено, що на наданих на дослідження банкнотах у кількості 2 (дві) штуки номіналом по 500 гривень (серії та номери ЛИ8879480 та БН2468738), наявна спеціальна хімічна речовина  люмінофор. На наданій на дослідження куртці наявна спеціальна хімічна речовина  люмінофор. Спеціальна хімічна речовина, що виявлена на наданих на дослідження банкнотах і куртці, збігається за хімічним складом і має спільну родову належність з наданим зразком спеціальної хімічної речовини 
		(т.2, а.с.209-221);
		-висновком експерта №39 від 27.02.2019 року, згідно якого надані на дослідження 4 грошові купюри номіналом 500 гривень, серія та номер: ЛИ 8879480, 2011 року; БН 2468738, 2006 року; УЖ 9929858, 2015 року; ЗЗ 0786843, 2006 року - відповідають аналогічним грошовим купюрам, які знаходяться в офіційному обігу на території України 
		(т.2, а.с.222-229);
		- протоколом огляду предметів і постановою про визнання предметів речовими доказами від 27.02.2019 року, якими оглянуто: полімерний спецпакет №0996998, де знаходяться 56 патронів, 8 гільз і 4 картонні коробки; полімерний спецпакет №3321322, де знаходяться куртка синього кольору та марлеві тампони; полімерний спецпакет №0650732, де знаходяться грошові кошти в загальній сумі 2000 грн., купюрами номіналом по 500 грн. у кількості 4 штуки серії та номери ЛИ 8879480, БН 2468738, ЗЗ 0786843, УЖ 9929858; полімерний спецпакет №4479903, де знаходяться пристрої для перебиття номерів в кількості 9 штук; полімерний пакет №0831565, де знаходяться грошові кошти в сумі 550 гривень; полімерний пакет №0831564, де знаходяться банківські картки ПриватБанк НОМЕР_2 та НОМЕР_3 , картки Ощадбанк НОМЕР_4 та НОМЕР_5 у загальній кількості 4 штуки; паперовий конверт вилучений в ході проведення огляду від 23.01.2019 року в якому знаходиться флеш носій 
		(т.2, а.с.230-236);
		- проектом клопотання від імені ОСОБА_18 на адресу судді Бобринецького районного суду Кіровоградської області ОСОБА_13 про закриття справи про адміністративне правопорушення за ст.184 ч.1 КУпАП у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення без підпису та дати 
		(т.2, а.с.237-238);
		- копією довіреності, яку посвідчено приватним нотаріусом Бобринецького районного нотаріального округу Кіровоградської області ОСОБА_29 , зареєстрованою в реєстрі за №12 від 18.01.2019 року, якою ОСОБА_10 уповноважив ОСОБА_11 бути його представником у державних, громадських, господарських, правоохоронних органах, в місцевих державних адміністраціях, органах виконавчої влади та місцевого самоврядування, в ЦНАП, в органах нотаріату, в архівах, інших підприємствах, установах, організаціях не залежно від їх підпорядкування, форм власності та галузевої належності, терміном до 18.01.2020 року 
		(т.2, а.с.239);
		 
		Також судом апеляційної інстанції досліджені докази, зокрема:
		Ухвала Миколаївського апеляційного суду № 795т від 13.11.2018 (не таємно), якою задоволено клопотання слідчого в ОВС СВ управління прокуратури Кіровоградської області ОСОБА_30 та надано дозвіл, строком на 60 (шістдесят) днів, на проведення негласної слідчої дії  аудіо, відео контроль розмов або інших звуків, рухів та дій ОСОБА_9 пов`язаних з його діяльністю або місцем перебування
		(т.2 а.с. 168-169)
		Ухвала Миколаївського апеляційного суду № 790т від 13.11.2018 (не таємно), якою задоволено клопотання слідчого в ОВС СВ управління прокуратури Кіровоградської області ОСОБА_30 та надано дозвіл, строком на 60 (шістдесят) днів, на проведення негласної слідчої дії  зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж, шляхом спостереження, відбору та фіксації змісту телефонних розмов, іншої інформації та сигналів, які передаються телефонними каналами зв`язку абонентським номером, яким користується ОСОБА_11 
		(т.2 а.с. 170-171)
		Ухвала Миколаївського апеляційного суду № 794т від 13.11.2018 (не таємно), якою задоволено клопотання слідчого в ОВС СВ управління прокуратури Кіровоградської області ОСОБА_30 та надано дозвіл, строком на 60 (шістдесят) днів, на проведення негласної слідчої дії  зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж, шляхом спостереження, відбору та фіксації змісту телефонних розмов, іншої інформації та сигналів, які передаються телефонними каналами зв`язку абонентським номером, яким користується ОСОБА_9 
		(т.2 а.с. 172-173)
		 
		Дослідивши вказані докази колегія суддів дійшла до висновку, що суд першої інстанції безпосередньо дослідивши зібрані під час досудового розслідування докази сторони обвинувачення та сторони захисту у їх сукупності щодо вчинення  ОСОБА_9 кримінального правопорушення, не дав їм належної оцінки, відповідно до вимог ст. 94 КПК України, та прийняв рішення, яке не відповідає фактичним обставинам справи.
		 
		З огляду на сформульоване обвинувачення, у даній справі встановленню підлягали такі ознаки зазначеного складу злочину:
		- одержання неправомірної вигоди обвинуваченим для себе та третьої особи;
		- вчинення таких дій обвинуваченим за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування;
		- спеціальний суб`єкт  особа, яка має реальну можливість вплинути на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування; 
		- кваліфікуюча ознака злочину - вимагання.
		Відповідно до Примітки до ст. 364-1 КК України, зокрема, у ст. 369-2 цього Кодексу під неправомірною вигодою слід розуміти грошові кошти або інше майно, переваги, пільги, послуги, нематеріальні активи, будь-які інші вигоди нематеріального чи негрошового характеру, які пропонують, обіцяють, надають або одержують без законних на те підстав.
		 
		Факт одержання неправомірною вигодою ОСОБА_9 та третьої особи підтверджується: 
		- протоколом огляду, ідентифікації (помічення) та вручення грошових коштів від 22.01.2019 року;
		- протоколами про результати аудіо-, відеоконтролю особи від 25.01.2019 року, яким встановлено факт зустрічі та розмови ОСОБА_9 із ОСОБА_11 та передачу ОСОБА_11 грошових коштів ОСОБА_9 
		- протоколом огляду місця події від 23.01.2019 року, яким проведено огляд кабінету №10 Бобринецького районного суду Кіровоградської області, де ОСОБА_12 добровільно надано пакет із гаманцем у якому виявлено та вилучено 1148 грн., серед яких 2 грошові купюри номіналом по 500 грн. із номерами ЗЗ 0786843 та УЖ 9929858;
		- протоколом обшуку від 23.01.2019 року, яким проведено обшук домоволодіння, в якому проживає ОСОБА_9 , дозвіл на який надано ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду м. Кіровограда від 25.01.2019 року, де вилучено 1000 грн. номіналом 2 купюри по 500 грн., а також у вказаній кімнаті виявлено та вилучено 550 грн. номіналом 2 купюри по 200 грн., 1 купюра 100 грн. та 1 купюра 50 грн;
		- висновком експерта №123 від 25.02.2018 року, яким встановлено, що на наданих на дослідження банкнотах у кількості 2 (дві) штуки номіналом по 500 гривень (серії та номери ЛИ8879480 та БН2468738), наявна спеціальна хімічна речовина  люмінофор. На наданій на дослідження куртці наявна спеціальна хімічна речовина  люмінофор. Спеціальна хімічна речовина, що виявлена на наданих на дослідження банкнотах і куртці, збігається за хімічним складом і має спільну родову належність з наданим зразком спеціальної хімічної речовини (т.2, а.п.209-221);
		- висновком експерта №39 від 27.02.2019 року, згідно якого надані на дослідження 4 грошові купюри номіналом 500 гривень, серія та номер: ЛИ 8879480, 2011 року; БН 2468738, 2006 року; УЖ 9929858, 2015 року; ЗЗ 0786843, 2006 року - відповідають аналогічним грошовим купюрам, які знаходяться в офіційному обігу на території України;
		 
		Таким чином, враховуючи те, що протоколами про результати аудіо-, відеоконтролю особи встановлено факт зустрічі передачі ОСОБА_11 грошових коштів ОСОБА_9 , на куртці ОСОБА_9 наявна спеціальна хімічна речовина  люмінофор, а також виявлені грошові купюри номіналом 500 гривень в домоволодіні ОСОБА_9 та в гаманці судового розпорядника Бобринецького районного суду Кіровоградської області ОСОБА_12 , колегія судді приходить до висновку про те, що стороною обвинувачення доведено одержання ОСОБА_9 неправомірної вигоди обвинуваченим для себе та третьої особи. 
		 
		Відповідні кошти одержані ОСОБА_9 для себе та третьоїособиу якості неправомірної вигодиза вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, що підтверджується сукупністю вищенаведених доказів, а також: 
		- протоколами про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії - зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж від 17.01.2019, відносно ОСОБА_9 , встановлено факти телефонних розмов, які велись обвинуваченим, в тому числі із заявником ОСОБА_11 , якому обвинуваченим пояснювалось, як і за яких обставин можливо буде вирішити вказане питання, спілкувався з працівниками Бобринецького районного суду Кіровоградської області, з`ясовуючи обставини розгляду справи про вчинення ОСОБА_10 адміністративного правопорушення та вказуючи на необхідність підготовки відповідних клопотань щодо закриття провадження у справі спілкуючись із судовим розпорядником Бобринецького районного суду Кіровоградської області ОСОБА_12 
		- протоколом огляду місця події від 23.01.2019 року, яким проведено огляд кабінету №10 Бобринецького районного суду Кіровоградської області за адресою: Кіровоградська область, м. Бобринець, вул. Миколаївська, 80, дозвіл на який надано ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду м. Кіровограда від 25.01.2019 року, де за одним із столів працювала ОСОБА_12 , а при огляді ноутбука «Dell Vostro» 15 3000 Series, у його пам`яті виявлено папку з ім`ям « ОСОБА_31 » у якій містяться 2 файли формату .doc (Microsoft Word) з назвою «Судді Бобринецького районного суду» з останніми датами змін 14.01.2019 року о 16.38 год. та 16.47 год., що адресовані судді Бобринецького районного суду Кіровоградської області ОСОБА_13 про не притягнення до адміністративної відповідальності за ст.130 КУпАП.
		 
		Так, вищенаведеними доказами, які є належні, допустимі та достовірні, в сукупності  достатні та узгоджені, поза розумним сумнівом доведено те, що 22.01.2019 від ОСОБА_11 обвинувачений отримав для себе та інших осіб 14000 грн саме у якості неправомірної вигоди за вплив прямо чи опосередковано на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави  суддею Бобринецького районного суду Кіровоградської області.
		 
		Відповідно до ст. 28 Конвенції ООН проти корупції, що ратифікована Законом України № 251-V від 18 жовтня 2006 року, усвідомлення, намір або умисел, які необхідні як елементи будь-якого злочину, визначеного цією Конвенцією, можуть бути встановлені з об`єктивних фактичних обставин справи.
		Із зазначених доказів судом встановлено, що як обвинувачений, так і ОСОБА_11 чітко усвідомлювали, що такі кошти передавались ОСОБА_9 за те, щоб останній вплинув на рішення Бобринецького районного суду Кіровоградської області, в провадженні якого перебувала справа про притягнення ОСОБА_10 до адміністративної відповідальності, у цих справах. 
		Зазначене в сукупності із іншими вищенаведеними доказами - чітко обумовлювалось між ними під час зустрічей та телефонних розмов. Обґрунтованих підстав трактувати такі розмови іншим чином у суду немає. І хоч обвинувачений, ОСОБА_11 , ОСОБА_12 спілкувались незавершеними фразами, завуальовано, однак із змісту розмов встановлено, що при цьому співрозмовники безуточнюючих запитань розуміли про що іде мова. Вказане свідчить про однозначне трактування таких розмов та усвідомленість їх змісту учасниками.
		Згідно з доказами, наданими суду, поза розумним сумнівом доведено, що у обвинуваченого не було визначених у законі підстав на отримання таких коштів.
		 
		Водночас, на момент вчинення ОСОБА_9 злочину, примітка до ст. 369-2 КК України при визначенні поняття «особою, уповноваженою на виконання функцій держави» відсилала до пунктів 1-3 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про засади запобігання та протидії корупції», який, натомість, втратив чинність у зв`язку з набранням та введенням в дію Закону України «Про запобігання корупції».
		Суду в такому разі належить встановити чи могла бути у цьому кримінальному провадженні з огляду на положення ч. 4ст. 3 КК Українитаст. 7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод(далі - Конвенція) застосована ч. 2ст. 369-2 КК України, якщо на час вчинення відповідного діяння примітка до цієї статті відсилала до положеньЗакону України «Про засади запобігання і протидії корупції», які на той час втратили чинність.
		Верховний Суд у рішенні від 03 червня 2020 року у справі № 722/28/17 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/89763057) дійшов висновку, що ч. 4ст. 3 КК Українизабороняє застосування закону про кримінальну відповідальність за аналогією. Стаття 7 Конвенції передбачає, що нікого не може бути визнано винним у вчиненні будь-якого кримінального правопорушення на підставі будь-якої дії чи бездіяльності, яка на час її вчинення не становила кримінального правопорушення згідно з національним законом або міжнародним правом. Також, не може бути призначене суворіше покарання ніж те, що підлягало застосуванню на час вчинення кримінального правопорушення.
		Верховний Суд встановив, що обов`язкові ознаки складу злочину визначаються не в примітці до статтіКК України, а в її диспозиції, тоді як примітка має підпорядковану (допоміжну) роль при з`ясуванні змісту окремих понять, які вживаються в диспозиції. І хоча в багатьох випадках зміст примітки має вирішальне значення для встановлення ознак складу того чи іншого злочину, у цьому конкретному випадку примітка конкретизує, кого слід розуміти під зазначеними у диспозиції цієї статті «особами, уповноваженими на виконання функцій держави», за вплив на прийняття рішення якими особа приймає пропозицію, обіцянку або одержує неправомірну вигоду (ч. 2). 
		Так, Верховний Суд дійшов висновку, що наявність у примітці дост. 369-2 КК Українив період з 26 квітня 2015 року до 20 березня 2020 року посилання наЗакон України «Про засади запобігання і протидії корупції», який у цей період уже не був чинним, не означає нечинностіст. 369-2 КК Українив цілому, а вимагає лише застосування вузького підходу до тлумачення поняття «особи, уповноважені на виконання функцій держави». 
		Більше того, Верховний Суд враховує те, що наявність у примітці посилання на Закон, який втратив чинність, обумовлена тим, що замість нього було ухвалено новий спеціальний закон -Закон України «Про запобігання корупції», який так само, як і попередній, відносить суддів і прокурорів до числа осіб, уповноважених на виконання функцій держави. Це вказує на відсутність наміру законодавця декриміналізувати склад злочину, передбаченогост. 369-2 КК України.
		Із урахуванням обставин цього кримінального провадження, застосування ч. 2ст. 369-2 КК Україниу даному випадку не виходить за межі вузького тлумачення поняття «особи, уповноваженої на виконання функцій держави», що міститься в диспозиції цієї статті, і не ґрунтується на аналогії закону. Водночас, зміст диспозиції ч. 2ст. 369-2 КК Українибув достатньо ясним і передбачуваним для ОСОБА_9 , який не міг не розуміти, тим паче, як особа з досвідом роботи в правоохоронних органах, що одержання неправомірної вигоди за вплив на прийняття рішення суддею є кримінально-караним діянням.
		 
		Відповідно до п. «ґ» ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» у редакції, чинній на момент вчинення злочину, професійні судді відносились до осіб, уповноважених на виконання функцій держави.
		Виходячи зі змісту ст. 18 Конвенції Організації Об`єднаних Націй проти корупції і ст. 12 Кримінальної конвенції Ради Європи про боротьбу з корупцією, особа, яка зловживає впливом, перебуває в становищі стороннього, вона не може приймати рішення самостійно, однак неналежним чином використовує свій реальний або стверджувальний вплив на інших осіб.
		Одержання неправомірної вигоди, у розумінні ч. 2 ст. 369-2 КК України, обумовлене здійсненням з боку особи-посередника впливу на прийняття рішення уповноваженою особою. Але, що стосується фактичного здійснення впливу та самого прийняття рішення уповноваженою особою, то вказане перебуває поза межами об`єктивної сторони даного злочину.
		З огляду на це, злочин, передбачений ч. 2 ст. 369-2 КК України, є злочином з формальним складом, тобто визнається закінченим з моменту фактичного одержання хоча б частини неправомірної вигоди, а тому фактичне здійснення впливу лежить за межами даного складу злочину.
		Натомість, суду належить встановити, чи мав ОСОБА_9 реальну можливість здійснити вплив на суддю для прийняття ними рішень у судових справах.
		КК України не встановлює того, який має бути характер впливу на особу, а тому це може бути будь-яка дія, спроможна внести корективи у процес ухвалення рішення особами, уповноваженими на виконання функцій держави.
		Зважаючи на зміст розмов обвинуваченого ОСОБА_9 та ОСОБА_11 , зафіксованих за результатами НС(Р)Д, ОСОБА_9 та ОСОБА_11 усвідомлювали таку можливість такого впливу, адже обвинувачений вчиняв дії на забезпечення зазначеного, зокрема з`ясував у розпорядника Бобринецького районного суду обставини вчинення адміністративного правопорушення та обставини складення протоколу і оформлення матеріалів, попрохав розпорядника підготувати проект клопотання про закриття провадження, а згодом телефонував працівникам суду для отримання копії постанови з метою передачі ОСОБА_11 і довів вказане до відома останнього.
		При цьому,колегія суддіввраховує,що ОСОБА_9 колишній працівникМВС України, на час вчинення кримінального правопорушення займав посаду провідного консультанта сервісного центру МВС України в Кіровоградській області, дружина обвинуваченого займала посаду секретаря Бобринецького районного суду, обвинувачений перебував у товариських стосунках з розпорядником, помічниками, головним спеціалістом з інформаційних технологій вказаного суду, а тому мав можливість здійснити такий вплив.
		В даному випадку колегія суддів вважає, що обвинувачений ОСОБА_9 , як колишній працівник правоохоронного органу в повній мірі усвідомлював, що одержання неправомірної вигоди за вплив на законність здійснення правосуддя та прийняття рішення суддею є суспільно небезпечним кримінально караним діянням.
		 
		Крім того, ч.2 ст. 369-2 КК України передбачає не лише кримінальну відповідальність за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, але і за обіцянку здійснити вплив. 
		Отже, обвинувачений мав реальну можливість здійснити вплив на ОСОБА_13 , а характер такого впливу не має правого значення та, відповідно, не підлягає встановленню.
		 
		В той же час, як зазначив Верховний Суд у постанові об`єднаної палати Касаційного кримінального суду від 29 березня 2021 року (справа №554/5090/16-к, провадження № 51-1878кмо20)зміст поняття «вплив» законодавець жодним чином не обмежує лише «впливом з використанням влади або службового становища», який є лише одним із способів вчинення цього злочину.Такий вплив полягає в тому, що особа завдяки своєму становищу вживає заходів до вчинення дій іншими особами (непідпорядкованими їй і які не перебувають від неї в службовій залежності), де використовує службовий авторитет, свої зв`язки зі службовими особами, інші можливості, обумовлені займаною посадою.
		Джерелом протиправного впливу, що визначений ч. 2 ст. 369-2 КК України, є особа, яка приймає пропозицію, обіцянку або одержує неправомірну вигоду для себе чи третьої особи за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, або пропонує чи обіцяє (погоджується) здійснити вплив за надання такої вигоди.
		Оскільки диспозиція ч. 2 ст. 369-2 КК України текстуально не конкретизує характеру впливу на особу, уповноважену на виконання функцій держави, а тому поняття впливу, в тому числі, використання дружніх, родинних, особистих стосунків з особою, уповноваженою на виконання функцій держави, тощо.
		В даному випадку колегія суддів вважає, що обвинувачений ОСОБА_9 , як колишній працівник правоохоронного органу в повній мірі усвідомлював, що одержання неправомірної вигоди за вплив на прийняття рішення суддею є суспільно небезпечним кримінально караним діянням.
		Отже, з урахуванням обставин цього кримінального провадження застосування ч. 2ст. 369-2 КК Українине вийшло за межі вузького тлумачення поняття «особи, уповноважені на виконання функцій держави», що міститься в диспозиції зазначеної статті, і не ґрунтувалося на аналогії закону. Водночас зміст диспозиції ч. 2ст. 369-2 КК Україниє достатньо ясним і передбачуваним. Саме тому, обіцянка обвинуваченого  ОСОБА_9 , який працював на посаді на посаді провідного консультанта-адміністратора територіального сервісного центру 3543 РСЦ МВС України в Кіровоградській області та запевнив ОСОБА_11 , що має можливість вплинути за грошову винагороду здійснити вплив на представника Бобринецького районного суду за винесення рішення про не притягнення ОСОБА_10 до адміністративної відповідальності, за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 КУпАП.
		 
		Доводи ОСОБА_9 про те, що стосовно нього та  ОСОБА_12 була провокація з боку правоохоронних органів є безпідставними, з таких підстав.
		Відповідно до ч. 3ст. 271 КПК України,забороняється провокувати (підбурювати) особу на вчинення злочину з метою подальшого його викриття, допомагаючи особі вчинити злочин, який би вона не вчинила, якби слідчий цьому не сприяв, або з цією ж метою впливати на її поведінку насильством, погрозами, шантажем.
		Згідно практики Європейського суду з прав людини, зокрема у справах«Банніков проти Російської Федерації» від 04 листопада 2010 року, «Веселов та інші проти Російської Федерації» від 02 жовтня 2010 року, застосування особливих методів ведення слідства зокрема, агентурних методів саме по собі не може порушувати право особи на справедливий суд. Ризик провокації з боку працівників правоохоронних органів, викликаний вказаними методами, означає, що їх використання повинно бути суворо регламентованим. Для застосування цих методів у правоохоронних органів мають бути докази на підтвердження аргументу схильності особи до вчинення злочину.
		Так, для визначення провокації злочину Європейський суд встановив, зокрема, такі критерії: чи були дії правоохоронних органів активними, чи мало місце з їх боку спонукання особи до вчинення злочину, наприклад, прояв ініціативи у контактах з особою, повторні пропозиції, незважаючи на початкову відмову особи, наполегливі нагадування, підвищення ціни вище середньої; чи був би скоєний злочин без втручання правоохоронних органів; чи були у правоохоронних органів об`єктивні дані про те, що особа була втягнута у злочинну діяльність і ймовірність вчинення нею злочину була суттєвою.
		Зважаючи на зміст розмов обвинуваченого ОСОБА_9 , зафіксованих за результатами НС(Р)Д, долучених до матеріалів провадження та на яких зафіксовані негласні слідчі дії: аудіо, відео контроль осіб - встановлено, що жодних провокаційних дій, перелічених вище, з боку правоохоронних органів при отриманні неправомірної вигоди не було.
		Зокрема, ОСОБА_9 особисто, за власною ініціативою, домовився про зустріч з  ОСОБА_12 з приводу розгляду справи матеріалів справи  ОСОБА_10 за ст. 130 КУпАП, надавав правову допомогу з приводу ухвалення рішення про закриття провадження у справі. 
		Тобто, жодних обставин, які б свідчили про провокацію злочину, колегія суддів з боку працівників правоохоронних органів не вбачає, адже - ОСОБА_9 свідомо, з метою отримання грошових коштів, без будь-якого стороннього впливу, в тому числі і без провокацій (умовлянь) самого ОСОБА_11 вказав, що питання буде вирішено. Жодних фактів про те, що ОСОБА_9 не бажав отримати кошти за сприяння в розгляді матеріалів справи  ОСОБА_10 за ст. 130 КУпАП в ході судового розгляду не встановлено . 
		Крім того, колегія суддів звертає увагу, що злочин передбачений ч. 2 ст. 369-2 КК України, вчинений ОСОБА_9 відноситься докатегорії латентних,вчинений вумовах неочевидностіта інституціоналізації практики учинення корупційних злочинів, при цьому обвинуваченим, як колишнім працівник органів внутрішніх справ, застосовані методи глибокої конспірації, маскування своїх дій та отримання неправомірної вигоди. 
		За такихприхованих дійобвинуваченого,з метоюефективноїборотьби зцим явищем, уникнення порушення прав громадянина, забезпечення охоронюваних законом інтересів суспільства, демократичного розвитку держави, з метою належного розкриття та попередження вчинення вказаного злочину та профілактики вчинення нових злочинів  виконання цих завдань та реалізації державнихзаходів протидії можливе було, виключно лише шляхом застосування агентурних методів роботи та проведення комплексу негласних слідчих (розшукових) дій.
		Також не може бути враховані доводи стосовно того, що ОСОБА_12 підкинули грошові кошти, а саме 2 грошові купюри номіналом по 500 грн. із відповідними номерами, оскільки як вбачається з протоколом огляду місця події від 23.01.2019 року, яким проведено огляд кабінету №10 Бобринецького районного суду Кіровоградської області за адресою: Кіровоградська область, м. Бобринець, вул. Миколаївська, 80, дозвіл на який надано ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду м. Кіровограда від 25.01.2019 року, ОСОБА_12 добровільно надано пакет із гаманцем у якому виявлено та вилучено 1148 грн.
		 
		Разом з тим, колегія суддів не погоджується з кваліфікуючою ознакою за ч.3 ст.369-2 КК України - вчинення злочину поєднане з вимаганням неправомірної вигоди.
		Так, відповідно до правової позиції з приводу правильного розуміння законодавчого визначення поняття вимагання Верховний Суду України неодноразово констатував, якщо особа, яка надає неправомірну вигоду зацікавлена у незаконній, неправомірній поведінці службової особи, прагне обійти закон, установлену процедуру вирішення того чи іншого питання, досягти задоволення своїх незаконних інтересів, уникнути заслуженої відповідальності, одержати незаконні пільги або переваги тощо, то вимагання неправомірної вигоди виключається (постанови Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України: № 5-14кс12 від 4 жовтня 2012 року, № 5-13кс13 від 23 травня 2013 року, № 5-14кс13 від 30 травня 2013 року, № 5-28кс13 від 5 вересня 2013 року, № 5-47кс13 від 12 грудня 2013 року, № 5-42кс13 від 7 листопада 2013 року, № 5-43кс13 від 26 грудня 2013 року, № 5-20кс14 від 13 листопада 2014 року, № 5-19кс14 від 26 червня 2014 року).
		Об`єктивна сторона частини 3 статті 369-2 КК (в редакції, яка діяла на момент вчинення злочину), вимаганням неправомірної вигоди визнаються дії особи, що супроводжуються погрозою вчинення або не вчинення дій у разі ненадання неправомірної вигоди, які можуть заподіяти шкоду правам чи законним інтересам того, хто дає неправомірну вигоду, або умисне створення службовою особою умов, за яких особа змушена дати неправомірну вигоду з метою запобігання шкідливим наслідкам щодо своїх прав і законних інтересів. 
		 
		Так, вимагання неправомірної вигоди матиме місце у випадку наявності трьох обов`язкових в своїй сукупності ознак:
		 ініціатива давання неправомірної вигоди повинна походити саме від особи  одержувача такої вигоди;
		 схиляння на давання неправомірної вигоди повинна містити чітку і беззаперечну вимогу із обов`язковою наявністю відкритих погроз або створення реальних умов, що не залишають особі вибору, як лише дати таку неправомірну вигоду;
		 вказані вище погрози або створення умов повинні бути прямо пов`язані зі можливостями особи, мати протизаконний характер та бути спрямованими на завдання шкоди правам та законним інтересам особи, що дає неправомірну вигоду.
		 
		Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_10 внаслідок складання відносно нього протоколу про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 КУпАП, прагнув уникнути встановленої КУпАП адміністративної відповідальності, що виключає факт вимагання неправомірної вигоди.
		Також, про відсутність факт вимагання неправомірної вигоди, свідчить зміст розмов обвинуваченого ОСОБА_9 , зафіксованих за результатами НС(Р)Д зі ОСОБА_11 , відповідно до яких ОСОБА_11 першим пропонував неправомірну вигоду ОСОБА_9 за його допомогу у закритті провадження по ОСОБА_10 за ст.130 КУпАП. 
		Наведене узгоджується з правим висновком Верховного Суду України, викладеним у постанові від 21 січня 2016 року (справа № 5-124кс15), відповідно до якого вимагання неправомірної вигоди виключається, якщо особа, яка надає неправомірну вигоду зацікавлена у незаконній, неправомірній поведінці службової особи, прагне обійти закон, установлену процедуру вирішення того чи іншого питання, досягти задоволення своїх незаконних інтересів, одержати незаконні пільги, переваги тощо.
		 
		В даному випадку колегія суддів враховує, що ініціатором давання неправомірної вигоди був ОСОБА_11 який попросив вирішити питання про не притягнення ОСОБА_10 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, а тому ініціатором отримання неправомірної вигоди не може вважатися ОСОБА_9 
		 
		Натомість, апеляційним судом встановлено, що ОСОБА_11 , діючи в інтересах ОСОБА_10 та надаючи неправомірну вигоду ОСОБА_9 намагався обійти закон, установлену процедуру судового розгляду справи.
		Таким чином, колегія суддів вважає безпідставними доводи сторони обвинувачення про необхідність кваліфікації дій ОСОБА_9 за ч.3 ст.369-2 КК України - вчинення злочину поєднане з вимаганням неправомірної вигоди. 
		 
		З огляду на викладене, приймаючи до уваги зібрані у справі докази та доводи апеляційної скарги прокурора в їх сукупності, колегія суддів вважає, що висновки суду, згідно яких дії ОСОБА_9 перекваліфіковано на ч. 1 ст. 190 КК України, не відповідають фактичним обставинам справи і зібраним доказам. Тому вирок суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового вироку.
		 
		Отже, апеляційним судом достовірно встановлено, що:
		На громадянина ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , 06.12.2018 складено постанову про притягнення до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ст. 130 КУпАП.
		За вказаними матеріалами спрямовано адміністративну справу про порушення правил дорожнього руху № 383/1451/18 до Бобринецького районного суду Кіровоградської області, для розгляду.
		В подальшому, ОСОБА_10 звернувся за допомогою до свого знайомого ОСОБА_11 та 18.01.2019 надав довіреність останньому для представлення інтересів від свого імені в суді по зазначеній справі.
		В свою чергу, ОСОБА_11 10.01.2019 звернувся до провідного консультанта адміністратора територіального сервісного центру 3543 РСЦ МВС України в Кіровоградській області ОСОБА_9 . 
		В цей час у ОСОБА_9 виник злочинний умисел на отримання неправомірної вигоди від ОСОБА_11 для власного матеріального збагачення. Реалізовуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_9 запевнив ОСОБА_11 , що має можливість вплинути за грошову винагороду на представника Бобринецького районного суду за винесення рішення про не притягнення ОСОБА_10 до адміністративної відповідальності, за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 КУпАП. За свої послуги, ОСОБА_9 вимагав у ОСОБА_11 та повинен був отримати грошові кошти в сумі 500 доларів США, які в еквіваленті повинні складати 14000 гривень. ОСОБА_11 розуміючи, що в інший спосіб вирішити вказане питання він не має можливості, погодився на пропозицію ОСОБА_9 , вважаючи, що останній передасть грошові кошти представнику Бобринецького районного суду за вирішення питання щодо не притягнення ОСОБА_10 до адміністративної відповідальності, за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 КУпАП.
		В подальшому, ОСОБА_9 під час зустрічі з судовим розпорядником Бобринецького районного суду ОСОБА_12 , попросив останню скласти проект клопотання, на підставі якого адміністративна справа відносно ОСОБА_10 . Бобринецьким районним судом буде закрита, у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, а ОСОБА_9 в свою чергу повинен був надати частину отриманих грошових коштів від ОСОБА_11 .
		Реалізуючи свій злочинний умисел, 14.01.2019 ОСОБА_9 отримав від ОСОБА_12 проект клопотання про закриття адміністративної справи про адміністративне правопорушення, у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
		Наступного дня, тобто 15.01.2019, вказане клопотання ОСОБА_9 передав ОСОБА_11 та зазначив, щоб останній не забув про виконання свого зобов`язання, а саме передати грошові кошти в сумі 14000 гривень. 
		18.01.2019 суддя Бобринецького районного суду Кіровоградської області ОСОБА_13 прийняла рішення в справі про порушення правил дорожнього руху № 383/1451/18, яким звільнила ОСОБА_10 від відповідальності та закрила провадження у справі.
		22.01.2019 відповідно до домовленостей ОСОБА_11 прибув в місто Бобринець, Кіровоградської області, де біля будівлі територіального сервісного центру 3543 РСЦ МВС України в Кіровоградській області, що знаходиться за адресою: Кіровоградська область, м. Бобринець, вул. Миколаївська, 172 зустрівся з ОСОБА_9 та передав йому грошові кошти в сумі 14 000 гривень купюрами номіналом по 500 гривень в кількості 28 штук. В подальшому, ОСОБА_9 передав частину грошових коштів в сумі 1000гривень. ОСОБА_12 . 
		Після отримання грошових коштів ОСОБА_9 достеменно знаючи про наявність рішення Бобринецького районного суду Кіровоградської області про закриття адміністративної справи № 383/1451/18 запевнив ОСОБА_11 про отримання зазначеного рішення в найкоротші строки.
		Таким чином, ОСОБА_9 діючи умисно, з корисливих мотивів, одержав від ОСОБА_11 неправомірну вигоду для себе та третьої особи за вплив на прийняття рішення уповноваженою на виконання функцій держави.
		 
		Отже, дії ОСОБА_9 , слід кваліфікувати за ч.2 ст.369-2 КК України, як одержання неправомірної вигоди для себе та третьої особи за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави та обіцянка здійснити вплив за надання такої вигоди.
		 
		Призначаючи обвинуваченому покарання ч. 2ст. 369-2 КК України, колегія суддів враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, яке згідно ч. 3 ст. 12 КК України є нетяжким злочином, особу обвинуваченого, а також обставини, які пом`якшують та обставини, які обтяжують покарання.
		Зокрема  ОСОБА_9 , вчинив одержання неправомірної вигоди для себе та третьої особи за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави та обіцянка здійснити вплив за надання такої вигоди, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 369-2КК України,яке,відповідно допримітки дост.45КК України,у даномувипадку єкорупційним злочином, а також кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.263КК України зберігання бойових припасів без передбаченого законом дозволу.
		Відтак, призначаючи обвинуваченому  ОСОБА_9 покарання за ч.2 ст. 369-2 та ч.1 ст. 263 КК України - застосуванням положень ст. 75 КК України є недопустимим.
		 
		    ОСОБА_9 характеризується позитивно зха місцем роботи та проживання, на обліку лікаря психіатра та нарколога не перебуває, пенсіонер, раніше не судимий, має хронічні захворювання. Згідно досудової доповіді ОСОБА_9 не становить високої небезпеки для суспільства та може виправитись без ізоляції від суспільства.
		   Обставин, які пом`якшують та обтяжують покарання обвинуваченого апеляційним судом не встановлено.
		   Призначаючи покарання колегія суддів враховує ставлення ОСОБА_9 до скоєного, який не усвідомив свою протиправну поведінку.
		При цьому, колегія суддів враховує фактичні обставини даної справи, ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_9 кримінального правопорушення, яке віднесено до категорії нетяжкого корупційного злочину та ступінь його небезпечності для суспільства, родовим об`єктом якого є використання влади, повноважень, становища службової особи та яке посягає на правильну, належну діяльність та режим роботи державних органів та їх службових осіб, обов`язкових похідних суспільно небезпечних наслідків широкому спектру інших суспільних відносин.
		Враховує також, відсутність пом`якшуючих та обтяжуючих обставин та вважає, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_9 можливе лише в умовах ізоляції його від суспільства, а отже йому необхідно призначити покарання у виді позбавлення волі, в межах санкції ч. 2ст. 369-2 КК України, яке буде необхідним і достатнім для його виправлення, перевиховання, а також попередження вчинення, як самим обвинуваченим, так і іншими особами аналогічних кримінальних корупційних правопорушень у майбутньому та підвищення рівня правової культури і правосвідомості громадян.
		   Цивільний позов в даному кримінальному провадженні відсутній.
		   
		Тому, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу прокурора задовольнити частково - постановити новий вирок, скасувати в частині кваліфікації дій обвинуваченого та призначеного покарання, призначивши обвинуваченому покарання, покарання передбачене санкцією ч. 2 ст. 369-2 КК України. 
		Керуючись ст.ст. 404-405, 407, 409, 413,418-420 КПК України, колегія суддів, 
		 
		У Х В А Л И Л А:
		 
		Апеляційну скаргупрокурора укримінальному провадженні ОСОБА_6   задовольнити частково. 
		Вирок Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 24.09.2021 стосовно  ОСОБА_9  скасувати в частині кваліфікації дій обвинуваченого та призначеного покарання. 
		Ухвалити новий вирок.
		ОСОБА_9 визнати винним:
		- за ч. 2ст.369-2КК України та призначити покарання у виді позбавлення волістроком на2(два)роки;
		- за ч.1 ст.263 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки. 
		На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки.
		Строк відбування покарання  ОСОБА_9 слідрахувати з моменту приведення вироку до виконання.
		В іншій частині вирок Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 24.09.2021, - залишити без змін. 
		Вирок можебути оскарженийдо ВерховногоСуду,як судукасаційної інстанції,протягом трьохмісяців здня йогопроголошення, аобвинуваченим ОСОБА_9 - в той самий строк з дня вручення йому копії вироку.
		                        
		Судді:
		 
		ОСОБА_2          ОСОБА_3              ОСОБА_4

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...