Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 560/2347/20 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо; бюджетної системи та бюджетного процесу; державного боргу.
Надіслано для оприлюднення: 09.12.2021. Зареєстровано: 10.12.2021. Забезпечено надання загального доступу: 10.12.2021.
Дата набрання законної сили: 09.12.2021
Номер судового провадження: К/9901/33027/21

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		09 грудня 2021 року 
		м. Київ
		справа № 560/2347/20
		адміністративне провадження № К/9901/33027/21 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
		головуючого - Губської О.А.,
		суддів: Білак М.В., Калашнікової О.В.,
		розглянувши у порядку письмового провадження в касаційній інстанції справу
		за позовом  ОСОБА_1 до Головного управління Державної казначейської служби України у Київській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, провадження у якій відкрито
		за касаційною скаргою Головного управління Державної казначейської служби України у Київській області на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 10 серпня 2021 року, постановлену у складі колегії суддів: Білої Л.М. (доповідач), Гонтарука В.М., Курка О.П.,
		І. Установлені судами фактичні обставини справи, короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанції
		1.  ОСОБА_1  (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Державної казначейської служби України у Київській області, в якому просив:
		1.1. визнати протиправними дії Головного управління Державної казначейської служби України у Київській області щодо повернення без виконання виконавчого листа, виданого Хмельницьким міськрайонним судом Хмельницької області від 12.02.2020 по справі 686/14899/19;
		1.2. зобов`язати Головне управління Державної казначейської служби України у Київській області здійснити виконання виконавчого листа, виданого Хмельницьким міськрайонним судом Хмельницької області від 12.02.2020 по справі № 686/14899/19, шляхом перерахування на користь ОСОБА_1 4000 грн. (чотири тисячі гривень) судових витрат.
		2. Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2020 року адміністративний позов задоволено частково. 
		2.1. Визнано протиправними дії Головного управління Державної казначейської служби України у Київській області щодо повернення без виконання виконавчого листа, виданого Хмельницьким міськрайонним судом Хмельницької області від 12.02.2020 по справі 686/14899/19. 
		2.2. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
		2.3. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної казначейської служби України у Київській області на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору у сумі 840 (вісімсот сорок ) грн. 80 коп. Встановлено ОСОБА_1 строк для надання доказів про розмір судових витрат на професійну правничу допомогу, протягом 10 днів з дня ухвалення рішення по даній справі.
		3. В подальшому, від представника позивача надійшла заява про включення до судових витрат позивача витрат на професійну правничу допомогу. У поданій заяві представник позивача просив суд включити до складу судових витрат ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8833,00 грн. та при ухваленні судового рішення щодо розподілу судових витрат, стягнути вказані витрати за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної казначейської служби України у Київській області.
		4. Додатковим рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 09 листопада 2020 року стягнуто на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу.
		5. Головне управління Державної казначейської служби України у Київській області оскаржило це рішення в апеляційному порядку. При цьому відповідачем подано клопотання про поновлення строку для подання апеляційної скарги. В обґрунтування поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження додаткового рішення суду першої інстанції у даній справі, скаржник посилався на те, що по-перше, примірник оскаржуваного рішення управлінням не отримано, а по-друге, вчасному зверненню до суду апеляційної інстанції завадило велике навантаження та відсутність доступу до інтернет мережі.
		6. Сьомий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 23 червня 2021 року відмовив у задоволенні клопотання Головного управління Державної казначейської служби України у Київській області про поновлення строку на апеляційне оскарження додаткового рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 09.11.2020. Визнав неповажними причини пропуску Головним управлінням державної казначейської служби України Київській області про поновлення строку на апеляційне оскарження додаткового рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 09.11.2020. Залишив без руху апеляційну скаргу Головного управління Державної казначейської служби України у Київській області на додаткове рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 09 листопада 2020 року   та надав строк для усунення недоліків апеляційної скарги протягом десяти днів з моменту вручення копії даної ухвали.
		7.   Підставою для залишення апеляційної скарги без руху суд апеляційної інстанції вказав те, що апелянтом пропущений встановлений   статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України   (далі -   КАС України) строк на апеляційне оскарження. Крім того вказано, що скаржник не навів поважних підстав для пропуску строку на апеляційне оскарження, матеріали справи не містять доказів, які підтверджують, що причина пропуску процесуального строку має об`єктивний і незалежний від скаржника характер, скаржником додатково такі докази не подано, обставини, на які покликається скаржник у заяві про поновлення строку на апеляційне оскарження, на переконання суду апеляційної інстанції, не є непереборними чи такими, що унеможливлювали реалізацію права на апеляційне оскарження.
		8.   Апелянтові запропоновано в строк протягом десяти днів з дня отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху усунути недоліки апеляційної скарги шляхом зазначення інших підстав для поновлення строку.
		9. На виконання вимог вказаної ухвали, 19 липня 2021 року до суду надійшло клопотання Головного управління Державної казначейської служби України у Київській області про поновлення строку на апеляційне оскарження, яке обґрунтовано тим, що скаржник ні примірник оскаржуваного рішення, ні довідки суду першої інстанції про відсутність можливості його надіслання засобами поштового зв`язку не отримував. Також, заявник посилався на велике навантаження, оскільки у відділі претензійно-позовної роботи працює один працівник.
		10. Сьомий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 10 серпня 2021 року відмовив у відкритті апеляційного провадження. 
		11. Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження суд апеляційної інстанції виходив з того, що вимоги ухвали Сьомого апеляційного адміністративного суду від   23 червня 2021 року апелянтом  не виконані, а саме, доводи апелянта фактично дублюють доводи наведені ним у попередньому клопотанні про поновлення процесуального строку, яке за наслідками його розгляду судом залишено без задоволення. Вказано, що скаржник не навів поважних підстав для пропуску строку на апеляційне оскарження, матеріали справи не містять доказів, які підтверджують, що причина пропуску процесуального строку має об`єктивний і незалежний від скаржника характер, скаржником додатково такі докази не подано, обставини, на які покликається скаржник у заяві про поновлення строку на апеляційне оскарження не є непереборними чи такими, що унеможливлювали реалізацію права на апеляційне оскарження.
		ІІ. Провадження в суді касаційної інстанції
		12. Головне управління Державної казначейської служби України у Київській області, вважаючи судове рішення суду апеляційної інстанції ухваленим із порушенням норм матеріального та процесуального права, подало касаційну скаргу.
		13. У касаційній скарзі просить скасувати оскаржуване судове рішення та поновити строки апеляційного провадження.
		14. В обґрунтування касаційної скарги вказує, що додаткове рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 09.11.2020 по справі 560/2347/20 не направлялось до відповідача ані в електронній формі, ані засобами поштового зв`язку, що є грубим порушенням судом першої інстанції вимог ст. 251 КАС України. 
		14.1. Скаржник також зазначає, що у своїй ухвалі від 23.06.2021 №560/2347/20 Сьомий апеляційний адміністративний суд звернув увагу, що відповідно до довідки від 10.11.2020 відповідач був повідомлений про відсутність можливості надіслання паперової копії ухваленого додаткового рішення засобами поштового зв`язку, але відповідач не отримував жодної інформації про відсутність можливості надіслання паперової копії ухваленого додаткового рішення засобами поштового зв`язку. Цей факт є об`єктивною обставиною, яка перешкоджала оскарженню судового рішення в межах встановленого законодавством строку. Вказує, що суд апеляційної інстанції у своїй ухвалі ніяким чином не підтвердив отримання відповідачем вищевказаної довідки, а також не спростував пояснення відповідача щодо її неотримання. Звертає увагу, що жодна довідка ніяк не звільняє суд першої інстанції від обов`язку вручення судового рішення учасникам справи, відповідно до п.5 ст. 251 КАС України.
		14.2. Відповідач в касаційній скарзі зазначає, що суд апеляційної інстанції не звернув уваги, що у Головному управлінні Державної казначейської служби України у Київській області на ділянці претензійно-позовної роботи працює тільки один співробітник з вищою юридичною освітою, який має право представляти інтереси Головного управління Казначейства відповідно до самопредставництва - головний спеціаліст-юрисконсульт Жилін Олександр Федорович, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань Міністерства юстиції У країни. Також не звернув уваги на те, що у нього в провадженні знаходиться більше 200 справ, де відповідач виступає учасником справи, а також то, що на час винесення рішення судом першої інстанції, у юридичному управлінні Головного управління Державної казначейської служби України у Київській області був відсутній доступ до мережі Інтернет.
		15. Позивач у відзиві на касаційну скаргу вказує на її безпідставність та просить залишити її без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін.
		16. Відповідач у запереченнях на відзив на касаційну скаргу зазначає, що доводи позивача у відзиві на касаційну скаргу є безпідставними і просить касаційну скаргу задовольнити повністю, а рішення суду апеляційної інстанції - скасувати.
		ІІІ. Джерела права й акти їх застосування 
		17. Завданням адміністративного судочинства в силу частини першої   статті 2 КАС   України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
		18. Відповідно до частин першої-четвертої   статті 242 КАС   України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
		Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
		Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
		Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
		19.   Пункт 8 частини другої   статті 129 Конституції України   серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи. Цим конституційним положенням кореспондують норми   статті 14 Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів»   і   статті 13 КАС України.
		20.   Згідно з частиною першою   статті 293 КАС   України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
		21.   Відповідно до частини першої   статті 295 КАС України   апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		22. Частиною другою   статті 295 КАС України   передбачено, що учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
		23.   Відповідно до частини третьої   статті 298 КАС   України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених   статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
		24.   За правилом пункту 4 частини першої   статті 299 КАС   України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
		25.   Частиною другою цієї ж статті обумовлено, що незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга прокурора, суб`єкта владних повноважень подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків подання апеляційної скарги суб`єктом владних повноважень у справі, про розгляд якої він не був повідомлений або до участі в якій не був залучений, якщо суд ухвалив рішення про його права та (або) обов`язки.
		26. За приписами частини п`ятої   статті 251 КАС України   учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено в порядку письмового провадження, копія судового рішення надсилається протягом двох днів із дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.
		27. Частиною шостою   статті 251 КАС України   встановлено, що днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
		ІV. Оцінка Верховного Суду
		28. Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з такого.
		29. Як встановлено судом апеляційної інстанції у цій справі, оскаржуване додаткове рішення Хмельницького окружного адміністративного суду прийнято в порядку письмового провадження 09.11.2020.
		30. Сьомий апеляційний адміністративний суд, визнаючи неповажними причини пропуску відповідачем строку на апеляційне оскарження й відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, виходив із того, що, відповідно до довідки від 10.11.2020 відповідач був повідомлений про відсутність можливості надіслання паперової копії ухваленого додаткового рішення засобами поштового зв`язку та що йому запропоновано ознайомитись із вказаним рішенням у Єдиному реєстрі судових рішень. Додаткове рішення, ухвалене 09.11.2020, до Єдиного реєстру судових рішень надіслано судом першої інстанції 10.11.2020, де 11.11.2020 зареєстровано та 12.11.2020 оприлюднене.
		31. Посилання апеляційного суду на те, що відповідно до довідки від 10.11.2020 відповідач був повідомлений про відсутність можливості надіслання паперової копії ухваленого додаткового рішення засобами поштового зв`язку та на що йому запропоновано ознайомитись із вказаним рішенням у Єдиному реєстрі судових рішень, колегія суддів оцінює критично, оскільки вказана обставина не тягне за собою правових наслідків, передбачених            статтею 251 КАС України.
		32. При цьому, колегія суддів погоджується із доводами касаційної скарги, що в матеріалах справи відсутні докази отримання відповідачем зазначено вище довідки. Доказів направлення оскаржуваного рішення на офіційну електронну адресу відповідача або у паперовій формі поштовим відправленням матеріали справи також не містять.
		33. Водночас оприлюднення судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень не скасовує обов`язок суду видати копії судових рішень учасникам справи або надіслати їм, якщо вони не були присутні під час його проголошення.
		34. За наведеного правового регулювання та встановлених у справі обставин, колегія суддів дійшла висновку про передчасність застосування апеляційним судом до спірних правовідносин наслідків, встановлених пунктом 4 частини першої   статті 299 КАС України.
		35. При застосуванні процесуальних норм потрібно уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до нівелювання процесуальних вимог, установлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі            статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
		36. Однією з основних засад судочинства, визначених пунктом 8 частини другої            статті 129 Конституції України, є забезпечення апеляційного перегляду справи. При цьому право на апеляційне оскарження судових рішень у контексті положень частини першої            статті 55 Конституції України            є складовою права кожного на звернення до суду.            КАС України            також визначено принципи здійснення адміністративного судочинства, одним із яких є забезпечення апеляційного оскарження судового рішення. Цей принцип полягає у тому, що особам, які беруть участь у справі, а також іншим особам, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи чи інтереси, у випадках та порядку, визначених цим Кодексом, надається право оскарження ухвалених судом рішень. Тому необґрунтована відмова у відкритті апеляційного провадження суперечить завданню адміністративного судочинства та не відповідає конституційним принципам щодо гарантованого доступу до правосуддя та права на апеляційний (другий) перегляд судового рішення.
		37. Колегія суддів також зазначає, що            Конституція України, як Закон прямої дії, має найвищу юридичну силу, а офіційне тлумачення конституційних положень здійснюється Конституційним Судом України, який у низці своїх рішень висловив правову позицію щодо права на оскарження судових рішень та доступу до правосуддя, згідно з якою кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку; суд не може відмовити у правосудді, якщо особа вважає, що її права і свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод; відмова суду у прийнятті позовних та інших заяв, скарг, оформлених відповідно до чинного законодавства, є порушенням права на судовий захист, яке, згідно зі            статтею 64 Конституції України, не може бути обмежене (пункти 1, 2 резолютивної частини Рішення від 25 грудня 1997 року № 9-зп, абзац 7 пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25 квітня 2012 року № 11 - рп/2012).
		38. Право на оскарження судових рішень у судах апеляційної інстанції є складовою конституційного права особи на судовий захист. Таке право гарантується визначеними Конституцією України основними засадами судочинства, які є обов`язковими для всіх форм судочинства та судових інстанцій, зокрема забезпеченням апеляційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом (пункт 8 частини третьої статті 129), (пункт 3.2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 25 квітня 2012 року №11-рп/2012 та пункт 3.2 мотивувальної частини            Рішення Конституційного Суду України від 2 листопада 2011 року №13-рп/2011).
		39. Перегляд судових рішень, зокрема, в апеляційному порядку гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів людини і громадянина (абзац третій підпункту 3.1 пункту 3 мотивувальної частини            Рішення Конституційного Суду України від 11 грудня 2007 року № 11-рп/2007).
		40. Відповідно до частини першої   статті 353 КАС України   підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.
		41. За наведеного правового регулювання та обставин справи Верховний Суд констатує, що суд апеляційної інстанції допустив порушення норм процесуального права, що призвело до постановлення незаконної ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню в справі.
		42 Враховуючи зазначене, касаційна скарга відповідача підлягає задоволенню, а ухвала Сьомого апеляційного адміністративного суду від 10 серпня 2021 року -      скасуванню із направленням справи до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
		V. Судові витрати
		43. З огляду на результат касаційного розгляду, суд не вирішує питання щодо розподілу судових витрат.
		Керуючись статтями 3, 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд
		ПОСТАНОВИВ:
		1. Касаційну скаргу Головного управління Державної казначейської служби України у Київській області задовольнити частково.
		2. Ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 10 серпня 2021 року у справі №560/2347/20 скасувати, а справу направити до Сьомого апеляційного адміністративного суду для продовження розгляду.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не може бути оскаржена.
		 
		Головуючий                                                                                          О. А. Губська
		 
		Судді                                                                                                    М.В. Білак
		 
		                                                            О.В. Калашнікова

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...