Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 761/37236/21 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; продовження строків тримання під вартою.
Надіслано для оприлюднення: 10.12.2021. Зареєстровано: 12.12.2021. Забезпечено надання загального доступу: 13.12.2021.
Дата набрання законної сили: 26.10.2021
Номер судового провадження: 1-кс/761/20773/2021
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12021100050001635

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 761/37236/21
		Провадження № 1-кс/761/20773/2021
		 
		УХВАЛА 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		20 жовтня 2021 року  місто Київ
		   
		Шевченківський районний суд міста Києва у складі слідчого судді ОСОБА_1 ,
		за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
		прокурора ОСОБА_3 ,
		захисника ОСОБА_4 ,
		підозрюваної ОСОБА_5 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщені суду клопотання слідчого СУ ГУ НП у м. Києві ОСОБА_6 , погоджене прокурором Київської міської прокуратури ОСОБА_3 , про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно
		ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Козаровичі Вишгородського району Київської області, громадянки України, українки, з середньою спеціальною освітою, не працевлаштованої, не заміжньої, зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої, 
		у кримінальному провадженні № 12021100050001635, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 20.07.2021, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 147, ч. 3 ст. 187, ч. 2 ст. 194 КК України,
		 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		До Шевченківського районного суду міста Києва надійшло клопотання слідчого СУ ГУ НП у м. Києві ОСОБА_6 , погоджене прокурором Київської міської прокуратури ОСОБА_3 , про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні № 12021100050001635, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 20.07.2021, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 147, ч. 3 ст. 187, ч. 2 ст. 194 КК України , строком на 60 днів.
		Клопотання обґрунтовано тим, що відділом розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУ НП у м. Києві здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні № 12021100050001635 від 20.07.2021 за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 194, ч. 3 ст. 187, ч. 1 ст. 147 КК України. 
		Так, з матеріалів клопотання вбачається, що у невстановлений час та місці у ОСОБА_5 виник злочинний умисел спрямований на вчинення нападу з метою заволодіння чужим майном з погрозою застосування насильства небезпечного для здоров`я особи, яка зазнала такого нападу, поєднаний із проникненням у інше приміщення, а саме вчинення нападу на банківське відділення № 342 АТ «УКРСИББАНК», що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Автозаводська, 99/4.
		Для реалізації свого злочинного умислу, ОСОБА_5 , заздалегідь розробила план нападу та підготувала знаряддя для його вчинення, а саме 20.07.2021 о 10 год. 20 хв., за адресою: м. Київ, вул. Вишгородська, 46, у приміщенні відділення № 47 ТОВ «Нова пошта» ОСОБА_5 забрала, заздалегідь придбаний предмет ззовні схожий на пістолет, а також у невстановлений час та місці остання придбала легкозаймисту суміш, з метою усунення перешкод, шляхом залякування осіб, які можуть бути присутніми в банківській установі на момент нападу шляхом запалювання вказаної легкозаймистої речовини.
		Так, 20.07.2021, приблизно о 11 год. 00 хв., ОСОБА_5 підійшла до банківського відділення № 342 АТ «УКРСИББАНК», що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Автозаводська, 99/4. У той же час та в тому ж місці у ОСОБА_5 , виник злочинний умисел спрямований на умисне пошкодження чужого майна вчинене шляхом підпалу, а саме майна належного АТ «УКРСИББАНК», за для залякування осіб, які на той момент перебували у приміщенні банківського відділення з метою недопущення вчинення ними опору, з метою здійснення розбійного нападу на банківське відділення № 342 АТ «УКРСИББАНК», що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Автозаводська, 99/4.
		Реалізуючи вказаний злочинний умисел, ОСОБА_5 зайшовши у той же день о 11 год. 22 хв. у приміщення відділення вказаного банку, дістала зі свого пакету заздалегідь заготовлену нею пластикову пляшку в якій знаходилась легкозаймиста речовина, у горловині якої знаходилась ганчірка просякнута вказаною речовиною, та за допомогою сірників підпалила ганчірку в горловині пляшки та кинула її у двері менеджера банківської установи, внаслідок чого відбулось загорання дверей, тим самим ОСОБА_5 , реалізувала свій злочинний умисел спрямований на умисне пошкодження чужого майна шляхом підпалу.
		Крім того, 20.07.2021, об 11 год. 23 хв., ОСОБА_5 , продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел спрямований на вчинення нападу з метою заволодіння чужим майном з погрозою застосування насильства небезпечного для здоров`я особи, яка зазнала такого нападу, поєднаному із проникненням в інше приміщення, перебуваючи у приміщенні відділення № 342 АТ «УКРСИББАНК» за адресою: м. Київ, вул. Автозаводська, 99/4, дістала зі свого пакету, заздалегідь застосований предмет ззовні схожий на пістолет та почала спрямовувати його на осіб присутніх в приміщенні банку, погрожуючи його застосуванням наказала всім залишатися на своїх місцях.
		У подальшому, ОСОБА_5 , тримаючи перед собою в правій руці предмет ззовні схожий на пістолет, підійшла до фахівця операційно-касового обслуговування ОСОБА_7 та погрожуючи останній застосуванням вказаного предмету, наказала їй віддати всі грошові кошти, які на той момент знаходились у касі банківського відділення. У свою чергу ОСОБА_8 , сприймаючи реально погрози ОСОБА_5 , дістала із касової шафи грошові кошти у розмірі 15 450 гривень та поклала їх на стійку, які ОСОБА_5 , забрала та поклала до лівої кишені своєї курточки, тим самим реалізувавши свій злочинний умисел на заволодіння грошовими коштами, які належать АТ «УКРСИББАНК».
		Також, 20.07.2021, об 11 год. 30 хв., ОСОБА_5 , перебуваючи в приміщенні відділення № 342 АТ «УКРСИББАНК», що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Автозаводська, 99/4, після реалізації злочинного умислу на усунення перешкод, шляхом залякування осіб, які можуть бути присутніми в банківській установі, усвідомлюючи, що залишивши відділення банку вона може бути затриманою, у неї виник злочинний умисел спрямований на захоплення особи з числа осіб, які перебували на той момент в приміщенні банку, як заручника з метою спонукання фізичної або службової особи до утримання від вчинення будь-якої дії як умови звільнення заручника.
		Реалізуючи вказаний злочинний умисел, ОСОБА_5 , перебуваючи у тому ж місці у той же час, тримаючи при собі предмет ззовні схожий на пістолет, підійшла до клієнта банку ОСОБА_9 та приставивши їй до спини предмет ззовні схожий на пістолет, наказала останній йти разом із нею із приміщення банківського відділення. 
		У свою чергу ОСОБА_9 , сприймаючи дії ОСОБА_5 , як такі, що несуть загрозу її життю або здоров`ю, виконала вимогу останньої та вийшла разом із нею з приміщення банку, тим самим ОСОБА_5 , реалізувала свій злочинний умисел. У подальшому, після виходу ОСОБА_5 , із відділення банку спільно із заручником ОСОБА_9 , працівниками приватної охоронної фірми «Статус» затримано ОСОБА_5 , та визволено ОСОБА_9 . 
		21.07.2021 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 147, ч. 3 ст. 187, ч. 2 ст. 194 КК України.
		В обґрунтування свого клопотання слідчим зазначено, що враховуючи характер вчинених підозрюваною ОСОБА_5 кримінальних правопорушень, з метою забезпечення досудового розслідування та судового розгляду кримінального провадження, а також беручи до уваги обставини, передбаченіст. 178 КПК України, а саме: наявність вагомих доказів, що підтверджують факт вчинення кримінальних правопорушень ОСОБА_5 , тяжкість вчинених злочинів, за які передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 3 до 12 років, які згідност. 12 КК Українивідноситься докатегорії тяжкихта особливотяжких злочинів, враховуючи наявність ризиків щодо можливості переховуваннявід органудосудового слідствата судуз метоюухилення відкримінальної відповідальності;незаконного впливуна свідків,потерпілих уданому кримінальномупровадженні; перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, а також той факт, що менш суворізапобіжнізаходи не достатні для запобігання вищевказаним ризикам, слідчий за погодженням із прокурором просив продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
		В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання та просив його задовольнити з підстав у ньому наведених, у зв`язку з чим просив продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком до 60 діб у межах строків досудового розслідування, без можливості внесення застави.
		Захисник ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання та вказала, що ризики неправомірної поведінки відсутні, просив врахувати особу підозрюваної ОСОБА_5 , яка раніше не судима, має постійне місце проживання з матір`ю та братом, працювала фельдшером, щиро розкаюється у вчиненому, а тому просив застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
		Підозрювана ОСОБА_5 підтримала позицію свого захисника та зазначила, що на момент вчинення злочину її психологічний стан здоров`я був важким і вона не може пояснити як це сталося, але зараз їй набагато краще, а тому просила суд застосувати до неї домашній арешт, щоб вона мала змогу проживати зі своєю хворою матір`ю і молодшим братом, який навчається у школі.
		Слідчий суддя, заслухавши доводи прокурора, захисника та підозрювану, дослідивши матеріали клопотання, дійшов висновку про наступне.
		Згідно зі ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
		Відповідно до ст. 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
		Статтею 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, в якому підозрюється, обвинувачується.
		Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
		Згідно з положеннями ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність у нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.
		Відповідно до вимог ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
		Водночас, слід зазначити, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві та, виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України, необхідно взяти до уваги позицію Європейського суду з прав людини, відображену у пункті 175 Рішення від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990, п.32, Series A, N 182).
		При цьому, обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.
		Такий висновок узгоджується з правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського Суду з прав людини, зокрема, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23.10.1994, в яких суд зазначив, що факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування.
		Так, для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри, оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи не доведення винуватості особи, що здійснюється судом при ухваленні вироку, а з метою визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
		Водночас, слідчому судді під час вирішення питання про застосування, продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не надається весь обсяг доказів, зібраних під час досудового розслідування та дані щодо джерел їх отримання. Такі матеріали мають надаватися суду при судовому провадженні відповідного кримінального провадження та саме на цій стадії, передбачено здійснення оцінки доказів з точки зору належності, допустимості, достовірності та сукупності доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, яким закінчується судове провадження.
		Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28.10.1994, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990).
		У справі «Мироненко і Мартенко проти України» від 10.12.2009 Європейський суд з прав людини зазначив, що компетентний суд повинен перевірити не лише дотримання процесуальних вимог національного законодавства, а й обґрунтованість підозри, на підставі якої здійснено затримання й подальшого тримання під вартою.
		При цьому, на стадії досудового розслідування кримінального провадження, слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування відносно неї запобіжного заходу
		Так, обґрунтованість підозри, пред`явленої ОСОБА_5 , та причетність підозрюваної до вчинення кримінальних правопорушень підтверджується долученими до клопотання матеріалами кримінального провадження, зокрема: показами потерпілих ОСОБА_7 (працівник АТ «Укрсиббанк»), ОСОБА_9 (клієнт АТ «Укрсиббанк»); показами свідків ОСОБА_10 та ОСОБА_11 (працівники АТ «Укрсиббанк»), ОСОБА_12 та ОСОБА_13 (працівники охоронної фірми ТОВ СБ «Статус»), ОСОБА_14 (клієнт АТ «Укрсиббанк»), ОСОБА_15 (виїзний лікар КНП «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф міста Києва»), ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 та ОСОБА_19 (особи, які залучалися як поняті при проведенні слідчих дій), показами свідка ОСОБА_20 (особа, у якої ОСОБА_5 купила предмет схожий на пістолет); протоколом огляду місця події від 20.07.2021 проведеного за адресою: м. Київ, вул. Автозаводська, 99/4, приміщенні банку АТ «Укрсиббанк»; актом про пожежу від 20.07.2021 та Звітом про причини виникнення пожежі у відділенні банку АТ «Укрсиббанк» 20.07.2021 по вул. Автозаводська, 99/4, складеним провідним інспектором відділу надзвичайних ситуацій та заходів цивільного захисту Оболонського РУ ГУ ДСНС України у м. Києві ОСОБА_21 ; актом ревізії цінностей АТ «Укрсиббанк» від 20.07.2021; протоколом затримання ОСОБА_5 від 20.07.2021; протоколами огляду речей і документів від 20.07.2021, згідно яких оглянуто вилучені речі та документи, та відеозаписи з камер відеонагляду; речовими доказами, що вилучені 20.07.2021 під час огляду місця події та особистого обшуку ОСОБА_5 та іншими матеріалами кримінального провадження в сукупності.
		Слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, оцінюючи сукупність зібраних доказів лише щодо пред`явленої підозри з точки зору їх достатності та взаємозв`язку, не вирішуючи наперед питання про винуватість підозрюваного у вчиненні інкримінованих їй злочинів, правильність кваліфікації її дій, допустимість доказів щодо встановлення винуватості підозрюваного, вважає, що зміст клопотання та долучених до нього матеріалів кримінального провадження можуть свідчити про існування фактів і інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача у тому, що ОСОБА_5 могла вчинити інкриміноване їй правопорушення.
		Відтак, з урахуванням змісту долучених до клопотання матеріалів кримінального провадження в їх сукупності слідчим суддею встановлено, що зазначені у клопотанні обставини підозри підтверджуються на даному етапі розслідування достатньою сукупністю доказів.
		Також слідчим суддею в судовому засіданні встановлено, що ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 20.10.2021 у справі № 761/37246/21 строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №12021100050001635, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 20.07.2021, продовжено до п`яти місяців.
		Як вбачається з матеріалів клопотання, завершити досудове розслідування до вказаного строку не видається за можливе, у зв`язку з неможливістю завершення наступних слідчих, процесуальних дій: отримання висновку призначеної комплексної пожежно-технічної експертизи та експертизи дослідження матеріалів, речовин і виробів; отримання висновку призначеної стаціонарної судово-психіатричної експертизи; отримання висновку призначеної експертизи дослідження матеріалів, речовин і виробів; отримання висновку призначеної експертизи вогнепальної зброї; виконання слідчих дій щодо зібрання матеріалів (згідно висновку амбулаторної судово-психіатричної експертизи від 31.08.2021 за № 498) для проведення стаціонарної судово-психіатричної експертизи; з урахуванням результатів проведених слідчих (розшукових), процесуальних дій та отриманих висновків експертиз вирішити питання про повідомлення ОСОБА_5 про зміну раніше повідомленої підозри; за результатами зібраних матеріалів прийняти рішення згідно ст. 283 КПК України та скласти відповідні процесуальні документи.
		У зв`язку з наявністю відомостей щодо можливої неосудності чи обмеженої осудності підозрюваної ОСОБА_5 відносно останньої 09.08.2021 призначено амбулаторну судово-психіатричну експертизу у Київському міському центрі судово-психіатричної експертизи.
		За результатами амбулаторної судово-психіатричної експертизи (висновок амбулаторної судово-психіатричної експертизи від 31.08.2021 за № 498) встановлено, що для з`ясування психічного стану підозрюваної ОСОБА_5 та надання відповіді на питання щодо її осудності необхідно призначити стаціонарну судово-психіатричну експертизу. 
		Для проведення стаціонарної судово-психіатричної експертизи необхідно надати протоколи допитів свідків родичів, знайомих підозрюваної та характеризуючі дані про неї.
		Постановою слідчого від 07.09.2021 у кримінальному провадженні призначено стаціонарну судово-психіатричну експертизу відносно ОСОБА_5 . На підставі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 14.09.2021 ОСОБА_5 поміщено до Київського міського центру судово-психіатричної експертизи для проведення відносно неї стаціонарної судово-психіатричної експертизи.
		Вищезазначені постанова, ухвала та матеріали даного кримінального провадження 15.09.2021 направленні на адресу Київського міського центру судово-психіатричної експертизи.
		Згідно листа Київського міського центру судово-психіатричної експертизи від 12.10.2021 за № 1592-01.10, який надійшов до слідчого, орієнтовний термін проведення відповідної експертизи щодо ОСОБА_5  21.10.2021. 
		Не проведення вказаних дій та не отримання висновків відповідних судових експертиз матиме негативний вплив на подальший розгляд цього кримінального провадження в суді та унеможливить прийняття обґрунтованого та законного судового рішення.
		Викладені обставини перешкоджали завершенню досудового розслідування до закінчення дії ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 14.09.2021, згідно якої відносно ОСОБА_5 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 20.10.2021 включно.
		Водночас, при розгляді клопотання та вирішенні питання про доцільність застосування тримання під вартою, слідчий суддя повинен переконатися, що існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які виправдовують тримання особи під вартою.
		Вирішуючи питання про існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки підозрюваної, слідчий суддя відзначає, що ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. При визначенні ризиків закон не вимагає неспростовних доказів того, що підозрювана однозначно, поза всяким сумнівом, здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає обґрунтування, що він має реальну можливість їх здійснити. Отже, ризики, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, слід вважати наявними за умови достатньої їх ймовірності.
		Як обов`язковий критерій застосування запобіжного заходу ризик кримінального провадження має прогностичний характер, його визначення у конкретний проміжок часу спрямоване на усунення негативного впливу на кримінальне провадження в майбутньому. Безумовно, наявність заявлених ризиків має обґрунтовуватися, а продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою,  бути у взаємозв`язку з ними. Однак, в переважній більшості випадків, враховуючи їх вірогідний характер, класичні категорії доказування, притаманні судовому процесу, при їх обґрунтуванні не застосовуються. При встановленні ризиків кримінального провадження слідчий суддя застосовує стандарт достатності підстав вважати, що підозрюваний може вдатися до дій на шкоду кримінальному провадженню. Оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, слідчий суддя має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності поза процесуальних дій зазначеної особи.
		Так,аналізуючи зазначеніслідчим тапрокурором ризики,слідчий суддядійшов висновкупро їхнаявність зогляду нафактичні обставиникримінального провадженнята особу ОСОБА_5 ,яка усвідомлюючитяжкість можливогопокарання,може переховуватисьвід органудосудового розслідуваннята судуз метоюухилення відкримінальної відповідальності;незаконно впливатина свідків,потерпілих,інших підозрюваниху даномукримінальному провадженні або іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню.
		Беззаперечних даних, які б виключали вказані ризики, слідчим суддею на даний час не встановлено.
		При цьому, відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «W. проти Швейцарії» небезпеку переховування не можна вимірювати тільки залежно від суворості можливого покарання, її треба визначати, зокрема, з урахуванням характеру підозрюваного, його моральних якостей, наявності у нього коштів, зв`язків з державою, у якій його переслідують.
		Також що стосується ризику втечі підозрюваного, то Європейський суд з прав людини вказує, що він не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитися з посиланням на ряд інших факторів, які можуть підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня «Панченко проти Росії». Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню «Бекчиєв проти Молдови».
		Водночас, відповідно до положень ч. 1 ст.183КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.
		Так, при розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов`язково має бути розглянуто можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів (п. 80 рішення ЄСПЛ від 10.02.2011 у справі «Харченко проти України»).
		Вирішуючи питання про продовження підозрюваній запобіжного заходу, слідчий суддя враховує мету застосування запобіжного заходу, тяжкість кримінальних правопорушень, які інкримінуються ОСОБА_5 , а також обставини у відповідності до вимог ст. 178 КПК України, що характеризують особу підозрюваної ОСОБА_5 .
		Так, в судовому засіданні слідчим суддею встановлено, що ОСОБА_5 має постійне місце проживання, працювала фельдшером, раніше не судима, проживає з хворою матір`ю та молодшим братом, який навчається у школі.
		Зазначені факти на переконання слідчого судді у разі продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 можуть негативно вплинути на її фізичний і моральний стан та стан її родини.
		Слідчим суддею також враховано і наявність у ОСОБА_5 постійного місця проживання та відсутність судимостей, а також той факТ. Що вона щиро розкаюється у скоєному.
		Так, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 14.10.2020 у справі «Хайредінов проти України» зазначив, що тримання особи під вартою буде свавільним, якщо національні суди не розглянули можливість застосування більш м`якого запобіжного заходу.
		Згідно з вимогами ч. 4 ст. 194 КПК України якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені п. п. 1, 2 ч. 1 цієї статті, але не доведе обставини, передбачені п. 3 ч. 1 цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені ч. 5 цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання. 
		Положеннями ч.ч.1та 2ст.181КПК Українипередбачено,що домашнійарешт полягаєв забороніпідозрюваному,обвинуваченому залишатижитло цілодобовоабо упевний періоддоби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
		У справі «Манчіні проти Італії» Європейський суд з прав людини зазначив, що за наслідками та способами застосування як тримання під вартою, так і домашній арешт прирівнюється до позбавлення волі для цілей ст.5§1(с)Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод,а томуможливо зробитивисновок проте,що цілодобовийдомашній арештцілком можезабезпечити виконанняпідозрюваною ОСОБА_5 покладених нанеї обов`язків. 
		Враховуючи викладене, а також те, що органом досудового розслідування доведено причетність ОСОБА_5 до подій інкримінованих правопорушень та наявність ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, однак не доведено, що більш м`який запобіжний захід не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваної, слідчий суддя приходить до висновку про необхідність відмови у задоволенні клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 та вважає за доцільне на даній стадії кримінального провадження застосувати до підозрюваної ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, у межах строку досудового розслідування, тобто до 18.12.2021 включно, з покладенням визначених ч. 5 ст. 194 КПК України обов`язків, з метою уникнення можливості вчинення дій, визначених ст. 177 КПК України.
		 
		Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 177,178, 181, 184, 186, 194, 196, 309, 532 КПК України, слідчий суддя, 
		 
		У Х В А Л И В:
		 
		У задоволенні клопотання слідчого СУ ГУ НП у м. Києві ОСОБА_6 , погодженого прокурором Київської міської прокуратури ОСОБА_3 , про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні №12021100050001635, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 20.07.2021, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 147, ч. 3 ст. 187, ч. 2 ст. 194 КК України  відмовити.
		Застосувати до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, заборонивши ОСОБА_5 залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , у межах строку досудового розслідування, тобто до 18.12.2021 включно.
		На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на підозрювану ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов`язки:
		- прибувати до слідчого СУ ГУ НП у м. Києві у вказаному кримінальному провадженні, прокурора, слідчого судді чи суду за кожною вимогою;
		- не відлучатися за межі міста Києва та Київської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;
		- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
		- утриматися від спілкування з потерпілими та свідками;
		-    здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну. 
		Підозрювану ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , письмово під розпис повідомити про покладені на неї обов`язки та роз`яснити, що в разі їх невиконання до неї може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на неї може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
		Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого та прокурора у даному кримінальному провадженні.
		На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Київського апеляційного суду прокурором, підозрюваним, його захисником протягом п`яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга.
		 
		 
		 
		Слідчий суддя ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...