Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 464/4722/19 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із відносин спадкування, з них.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 12.12.2021. Забезпечено надання загального доступу: 13.12.2021.
Дата набрання законної сили: 09.12.2021
Номер судового провадження: 61-12878ск21

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Постанова 
		Іменем України
		 
		09 грудня 2021 року
		м. Київ
		 
		справа № 464/4722/19
		провадження № 61-12878св21
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В., Коротуна В. М.,
		 
		учасники справи:
		позивач - ОСОБА_1 ,
		відповідач -  ОСОБА_2 , 
		третя особа - Шоста львівська державна нотаріальна контора,
		 
		розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Шоста львівська державна нотаріальна контора, про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,
		 
		за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Беня Богдана Зіновійовича на рішення Сихівського районного суду            м. Львова від 13 травня 2020 року у складі судді Дулебка Н. І., додаткове рішення Сихівського районного суду м. Львова від 01 червня 2020 року та постанову Львівського апеляційного суду від 29 червня 2021 року у складі колегії суддів: Левика Я. А., Савуляка Р. В., Шандри М. М.,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		1. Описова частина
		Короткий зміст позовних вимог
		 
		У серпні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, у якому просила визначити їй додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті її батька ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
		 
		Обґрунтовуючи позовні вимоги, ОСОБА_1 посилалася на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1  помер її батько ОСОБА_3 . Вона є громадянкою Чеської Республікита постійно проживає у місті Празі. Протягом 2018 - 2019 років вона тривалий час хворіла, перенесла складні операції, тому з поважних причин вчасно не змогла подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. У зв`язку з цим, вважає, що існують підстави для визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.
		 
		ОСОБА_2 , заперечуючи проти задоволення позову, посилалася на те, що ОСОБА_1 є її зведеною сестрою, яку вона вперше побачила на похороні батька ОСОБА_3 , де, серед іншого, обговорювала із сестрою питання щодо спадщини та необхідності звернутися до нотаріуса. У серпні 2019 року      ОСОБА_1 приїжджала до Львова та спілкувалась з відповідачкою, в ході чого позивачка запропонувала сплатити їй кошти за частку у спадщині. Також зазначила, що вона та її матір намагались самостійно розшукати                  ОСОБА_1 , пропонували їй приїхати в Україну для оформлення спадщини,       а також подавали відповідне оголошення в газету. Про відкриття спадщини позивачці було відомо, оскільки остання була присутня на похороні батька. У заяві про прийняття спадщини ОСОБА_2 повідомила нотаріуса, що спадкоємцем після смерті ОСОБА_3 є також ОСОБА_6 , яка змінила своє ім`я та прізвище на ОСОБА_1 . Позивачка протягом 2018-2019 років чотири рази була на території України, при цьому двічі протягом строку для прийняття спадщини, та мала можливість звернутись до нотаріуса із відповідною заявою.           З 2016 року ОСОБА_1 не потребувала стаціонарного лікування, а її травма мала місце у вересні 2019 року, тобто після закінчення строку для прийняття спадщини. 
		 
		Короткий зміст рішень суду першої інстанції
		 
		Сихівський районний суд м. Львова рішенням від 13 травня 2020 року                                           в задоволенні позову відмовив.
		 
		Суд першої інстанції мотивував рішення тим, що позовні вимоги є недоведеними, оскільки ОСОБА_1 була присутня на похороні свого батька ОСОБА_3 , тобто знала про відкриття спадщини. Крім цього, незважаючи на стан здоров`я, ОСОБА_1 протягом строку для прийняття спадщини двічі перебувала на території України протягом кількох днів. Доводи позивачки щодо несвоєчасного її повідомлення нотаріусом про відкриття спадщини суд вважав необґрунтованими, оскільки згідно зі статтею 63 Закону України «Про нотаріат», таке повідомлення здійснюється з метою повідомлення особи про відкриття спадщини яким про ці обставини не відомо.
		 
		Сихівський районний суд м. Львова додатковим рішенням від 01 червня 2020 року стягнув з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 11 462,40 грн.
		 
		Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
		 
		Львівський апеляційний суд постановою від 29 червня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишив без задоволення. Рішення Сихівського районного суду м. Львова від 13 травня 2020 року та додаткове рішення Сихівського районного суду м. Львова від 01 червня 2020 року залишив без змін.
		 
		Апеляційний суд мотивував судове рішення тим, що висновки місцевого суду по суті вирішеного спору є правильними, підтверджуються наявними у справі доказами, яким суд дав належну правову оцінку. Доводи апеляційної скарги не спростовують цих висновків і не свідчать про порушення судом норм матеріального та процесуального права. Також суд вважав, що судом першої інстанції правильно встановлено, що позивачці, яка була присутня на похороні свого батька ОСОБА_3 було відомо про відкриття спадщини. Крім цього, місцевим судом правильно встановлено, що стан її здоров`я у період шість місяців після смерті батька не був настільки критичним чи важким, що об`єктивно унеможливлював подання нею заяви про прийняття спадщини після смерті батька. У шестимісячний строк після смерті батька позивачка двічі перебувала на території України протягом кількох днів у приватних поїздках. Зазначене свідчить про ожливість її пересування на великі відстані, перетину кордону, поїздок                             в Україну, перебування в Україні та відповідно подання нею заяви про прийняття спадщини у період шести місяців після смерті батька та відсутність непереборних, істотних труднощів на вчинення цих дій.
		 
		Короткий зміст касаційної скарги та її узагальнені аргументи, позиції інших учасників справи
		 
		У липні 2021 року представник ОСОБА_1 - адвокат Бень Б. З. подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати рішення Сихівського районного суду          м. Львова від 13 травня 2020 року, додаткове рішення Сихівського районного суду м. Львова від 01 червня 2020 року та постанову Львівського апеляційного суду від 29 червня 2021 року і ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.
		 
		Підставою касаційного оскарження судових рішень вказував те, що суди попередніх інстанції в оскаржуваних судових рішеннях застосували норму права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 28 жовтня                         2019 року у справі № 761/42165/17-ц, від 13 березня 2020 року у справі                                      № 314/2550/17, від 07 квітня 2021 року у справі № 643/10618/19.
		 
		Касаційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції взяв до уваги докази сторони відповідача щодо перебування позивачки на території України, які подані з пропуском, визначеного ЦПК України строку на їх подання. Суд першої інстанції не врахував того, що в матеріалах справи відсутні належні докази, які підтверджують присутність позивачки на похороні батька. Крім того, місцевий суд детально описавши медичні довідки, які підтверджують її тривалу непрацездатність позивачки, пов`язані з травмою коліна та рядом операцій, складність у пересуванні не надав оцінки даним доказам. Місцевий суд не врахував і того, що перебування позивачки в Україні протягом кількох днів, в стані обмеженої рухливості, під час державних вихідних та неробочих днів свідчить про реальну неможливість реалізувати своє право на спадкування. Суди дійшли безпідставних висновків про те, що ОСОБА_1 непотрібно було повідомляти про відкриття спадщини, при цьому неправильно застосували статтю 63 Закону України «Про нотаріат».
		 
		У жовтні 2021 року представник ОСОБА_2 - адвокат Юхман Я. В. подав відзив на касаційну скаргу, в якому просив залишити її без задоволення,                      а оскаржувані судові рішення - без змін, посилаючись на те, що ці рішення                                  є законними і обґрунтованими. Позивачкою не доведено, що пропуск строку для подання заяви про прийняття спадщини пропущений з поважних причин. При цьому зазначив, що не звернення позивачки із заявою про прийняття спадщини протягом 17 місяців після смерті батька свідчить про небажання прийняття спадщини, а не про неможливість подання такої заяви.
		 
		Рух справи в суді касаційної інстанції
		 
		Ухвалою Верховного Суду від 15 вересня 2021 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.
		 
		29 вересня 2021 року справа № 464/4722/19 надійшла до Верховного Суду.
		 
		Фактичні обставини справи 
		 
		Суди попередніх інстанцій встановили, що ОСОБА_3 , який є батьком позивачки ОСОБА_1 , громадянки Республіки Чехія (попереднє ім`я - ОСОБА_6 ) та відповідачки ОСОБА_2 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Львові
		 
		Із матеріалів спадкової справи після смерті ОСОБА_3 відомо, що ОСОБА_2 18 квітня 2018 року звернулася до Шостої львівської державної нотаріальної контори із заявою при прийняття спадщини. У вказаній заяві ОСОБА_2 , серед іншого, повідомила про те, що крім неї спадкоємцем є ОСОБА_6 
		 
		20 серпня 2019 року до Шостої львівської державної нотаріальної контори надійшов лист ОСОБА_1 , в якому повідомила про намір звернутися до суду щодо визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_3 .
		 
		Причиною пропуску строку для прийняття спадщини ОСОБА_1 вказано те, що проживає на території Республіки Чехія, протягом 2018-2019 років тривалий час хворіла, у зв`язку з цим перенесла складні операції. 
		 
		З наданих позивачем ОСОБА_1 медичних довідок відомо, що позивачці 13 грудня 2016 року здійснено артроскопію правого коліна, пластику передньої хрестоподібної зв`язки, після операції - тривала реабілітація.
		 
		Згідно з медичною інформацією від 23 квітня 2018 року, тобто в період строку для прийняття спадщини, ОСОБА_1 висловлювались скарги на нестабільність прооперованого коліна та встановлено, що рухи вільні, злегка болючі, діагноз: «Нестабільність правого коліна». Пацієнтці від початку 2018 року важко пересуватися, у зв`язку з вираженою нестабільністю коліна, ходьба лише                    з опорою на короткі відстані, лікування поки що консервативне, тривала реабілітація, при продовженні нестабільності можливе оперативне рішення.
		 
		Інші медичні довідки, в яких зафіксовано отримання 27 вересня 2018 року травми та її лікування, отримання травми 13 лютого 2019 року та її лікування, МРТ-обстеження від 15 квітня 2019 року, лікування з приводу ЛОР-захворювання стосуються періоду після закінчення строку для прийняття спадщини.
		 
		ОСОБА_1 була присутня на похороні батька у березні 2018 року, а саме перебувала в Україні у період з 24 до 26 березня 2018 року (відповідь Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби                                   від 31 січня 2020 року № 0.184-3724/0/15-20). Зазначена обставина позивачкою не спростовувалась.
		 
		Також і з зазначеної відповіді про перетин ОСОБА_1 державного кордону України відомо, що з 23 березня 2018 року позивачка чотири рази перебувала на території України, зокрема: з 24 до 26 березня 2018 року, з 07 до      10 травня 2018 року, з 07 до 10 травня 2019 року, з 13 до 21 серпня 2019 року. Перетин кордону в усіх випадках здійснено через пункти пропуску на території Львівської області.
		 
		2. Мотивувальна частина
		Позиція Верховного Суду
		 
		Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті,                       є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;               2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
		 
		Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи                                       у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. 
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм права в межах касаційної скарги, дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
		 
		Мотиви і доводи Верховного Суду та застосовані норми права
		 
		За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270                       ЦК України).
		 
		Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно зі спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (частина перша статті 1269 ЦК України).
		 
		Таким чином, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем,                                              у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
		 
		Відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
		 
		Поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини вважаються причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення дій для прийняття спадщини.
		 
		Правила частини третьої статті 1272 ЦК України можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.
		 
		Такий правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду України             від 04 листопада 2015 року у справі № 6-1486цс15 та від 14 вересня 2016 року у справі № 6-1215цс16.
		 
		Згідно з частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
		 
		Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції, з висновком якого погодився і апеляційний суд, враховуючи вказані норми матеріального права, правильно встановивши фактичні обставини справи, які мають суттєве значення для її вирішення, дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав, передбачених статтею 1272 ЦК України, для визначення позивачці додаткового строку для подання до нотаріуса заяви про прийняття спадщини, оскільки вона не надала безспірних доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку для звернення із заявою про прийняття спадщини, не довела наявності об`єктивних, непереборних, істотних труднощів, які перешкоджали поданню заяви про прийняття спадщини у встановлений законом строк, що у силу статті 81 ЦПК України є її процесуальним обов`язком.
		 
		Щодо посилання в касаційній скарзі на те, що суди дійшли безпідставних висновків про те, що ОСОБА_1 непотрібно було повідомляти про відкриття спадщини через оголошення у пресі, необхідно зазначити таке.
		 
		Неповідомлення нотаріусом спадкоємця про відкриття спадщини, невчинення дій щодо його виклику, у тому числі шляхом публічного оголошення або повідомлення про це у пресі, на що посилається заявник за касаційною скаргою, є поважною причиною пропуску строку на прийняття спадщини у випадку спадкування за заповітом, з огляду на можливу необізнаність спадкоємця заповіту про його наявність.
		 
		У цій справі суди встановили, що  ОСОБА_1 була обізнана про смерть батька, тобто про відкриття спадщини, а тому могла звернутися із заявою про прийняття спадщини у встановлений строк, у зв`язку з чим невчинення нотаріусом дій щодо виклику ОСОБА_1 через оголошення в пресі не становить підставу для визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
		 
		Крім того в оцінці спірних правовідносин Верховний Суд виходить з такого.
		 
		Порядок видачі свідоцтв про право на спадщину регламентовано Главою                             10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 (далі - Порядок).
		 
		Згідно з пунктом 2.1 Глави 10 Порядку спадкова справа заводиться нотаріусом за місцем відкриття спадщини на підставі поданої (або такої, що надійшла поштою) першою заяви (повідомлення, телеграми) про прийняття спадщини, про відмову від прийняття спадщини, про відмову від спадщини, заяви про відкликання заяви про прийняття спадщини або про відмову від спадщини, заяви про видачу свідоцтва про право на спадщину, заяви спадкоємця на одержання частини вкладу спадкодавця у банку (фінансовій установі), заяви про видачу свідоцтва виконавцю заповіту, заяви виконавця заповіту про відмову від здійснення своїх повноважень, заяви другого з подружжя про видачу свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя у разі смерті одного з подружжя, заяви про вжиття заходів до охорони спадкового майна, претензії кредиторів.
		 
		Якщо заява, на якій справжність підпису спадкоємця не засвідчена, надійшла поштою, вона приймається нотаріусом, заводиться спадкова справа,                                          а спадкоємцю повідомляється про заведення спадкової справи та необхідність надіслати заяву, оформлену належним чином (справжність підпису на таких заявах має бути нотаріально засвідченою), або особисто прибути до нотаріуса за місцем відкриття спадщини (пункт 3.5 Глави 10 Порядку).
		 
		Пунктом 3.23 Глави 10 Порядку передбачено, що своєчасно надісланою вважається заява, справжність підпису особи на якій засвідчена (або не засвідчена) нотаріально, що направлена поштовим відправленням до закінчення шестимісячного строку для прийняття спадщини і яка надійшла нотаріусу після закінчення цього строку. Нотаріус приймає такі заяви, заводить спадкову справу та у випадку надходження заяви, справжність підпису на якій не засвідчено нотаріально, надсилає лист спадкоємцю, в якому пропонується надіслати заяву, оформлену належним чином, або особисто прибути до нотаріуса за місцем відкриття спадщини. У таких випадках конверт підшивається у спадкову справу.
		 
		Згідно з пунктом 2.1 розділу IV Порядку вчинення нотаріальних дій посадовими особами органів місцевого самоврядування, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 11 листопада 2011 року № 3306/5, спадкова справа заводиться посадовою особою органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини на підставі поданої (або такої, що надійшла поштою) першою заяви (повідомлення, телеграми), що свідчить про волевиявлення щодо спадкового майна, спадкоємців, визначених у статтях 1261, 1262, 1266 ЦК України, осіб, вказаних у заповіті, заінтересованих в охороні цього майна, або вимоги кредиторів.
		 
		Отже, позивач не була позбавлена можливості подати заяву про прийняття спадщини шляхом направлення її поштою до нотаріальної контори або до органів місцевого самоврядування, або подати заяву про прийняття спадщини, звернувшись до посадової особи консульської установи України у Чеській Республіці на підставі статті 38 Закону України «Про нотаріат», а тому саме по собі проживання позивачки за межами України (без доведення поважності інших причин пропуску строку для звернення із заявою про прийняття спадщини) не може вважатись поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини.
		 
		Близький за змістом висновок міститься у постановах Верховного Суду                                від 04 березня 2020 року у справі № 640/8507/17 (провадження № 61-28865св18), від 04 червня 2020 року у справі № 601/1157/19 (провадження № 61-4901св20),                         від 02 квітня 2020 року у справі № 420/23/18 (провадження № 61-1883св19).
		 
		Верховний Суд не бере до уваги посилання у касаційній скарзі на неврахування апеляційним судом висновків, викладених у постановахВерховного Суду                              від 28 жовтня 2019 року у справі № 761/42165/17-ц, від 13 березня 2020 року                          у справі № 314/2550/17, від 07 квітня 2021 року у справі № 643/10618/19, оскільки у всіх цих справах за позовом про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини у зазначених справах правовідносини                                        є подібними, але встановлені відмінні обставини, у порівнянні зі справою, що переглядається, і як наслідок викладені різні висновки судів про поважність чи неповажність пропуску строку для прийняття спадщини.
		 
		Порушення процесуальних норм, про які зазначає представник позивача не можуть бути підставою для скасування оскаржуваних судових рішень, оскільки касаційне провадження у цій справі відкрито лише з підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України.
		 
		Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
		 
		Оскільки немає підстав для скасування оскаржуваних судових рішень по суті спору, тому відсутні й підстави для скасування додаткового рішення Сихівського районного суду м. Львова від 01 червня 2020 року про розподіл судових витрат,      а також постанови апеляційного суду за наслідками його перегляду.
		 
		Оскаржувані судові рішення відповідають вимогам закону, і підстав для їх скасування немає.
		 
		Керуючись статтями 400, 401, 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду 
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Беня Богдана Зіновійовича залишити без задоволення.
		 
		Рішення Сихівського районного суду м. Львова від 13 травня 2020 року, додаткове рішення Сихівського районного суду м. Львова від 01 червня 2020 року та постанову Львівського апеляційного суду від 29 червня 2021 року залишити без змін. 
		 
		Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає. 
		 
		Судді:А. Ю. Зайцев   Є. В. Коротенко   В. М. Коротун

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...