Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 910/20857/20 : Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, щодо недоговірних зобов’язань; спонукання виконати або припинити певні дії.
Надіслано для оприлюднення: 10.12.2021. Зареєстровано: 12.12.2021. Забезпечено надання загального доступу: 13.12.2021.
Дата набрання законної сили: 28.06.2022
Результат оскарження 28.06.2022 Північний апеляційний господарський суд: залишено рішення місцевого суду без змін, а скаргу без задоволення
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		   ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		м. Київ
		17.11.2021Справа №  910/20857/20
		Господарський суд міста Києва у складі судді Селівона А.М., при секретарі судового засідання Стеренчук М.О., розглянувши в порядку загального позовного провадження матеріали господарської справи
		 
		за позовом Державного підприємства "Центральна учбово-тренувальна база по ковзанярському спорту "Льодовий стадіон"  просп.Академіка Глушкова 9, м. Київ, 03187 
		до     Київської міської ради вул.Хрещатик, 36, м. Київ, 01044 
		третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача - Міністерство молоді та спорту України (вулиця Еспланадна, 42, м. Київ, 01601)
		третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрсоцбудівест" (01601, м. Київ, вул. Мечнікова, буд. 2 літ А).
		Департамент комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 10).
		За участю Київської міської прокуратури (03150 ,м. Київ, вул. Предславинська, 45/9)
		про  визнання протиправним та скасування рішення 
		 
		Представники сторін: 
		Від позивача: Лісовський Л.Ф. - довіреність № 01/1.4  від 08.02.2021 року;
		Від відповідача та від третьої особи 3: Трохимчук В.С. - довіреність № 225-КМГ-3899 від 14.09.2021 року;
		Від третьої особи 1: Мних Н.М.;
		Від третьої особи 2: Салій М.В. - ордер № 800549 від 28.04.2021 року;
		Прокурор: Синюк І.А.
		ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
		 
		Державне підприємство "Центральна учбово-тренувальна база по ковзанярському спорту "Льодовий стадіон" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Київської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення Київської міської ради від 30.07.2020 року № 425/9504 "Про надання згоди на внесення змін до договору купівлі - продажу об`єкту незавершеного будівництва".
		В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що вказане рішення Київської міської ради щодо повторної пролонгації договору на 10 років не містить належного обґрунтування, розрахунку компенсації втрат територіальної громади та доказів сплати ТОВ "Укрсобудінвест" штрафних санкцій за невиконання своїх договірних зобов`язань, а отже не відповідає приписам ст. 26 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" та положень Наказу Фонду Державного майна України № 1328 від 18.10.2018 року "Про затвердження Порядку внесення змін до договорів купівлі - продажу державного (комунального майна)", внаслідок чого зазначене рішення має бути визнано протиправним та скасовано в судовому порядку.    
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.02.2021 року позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.02.2021 року за результатами розгляду заяви № 32/1.1 від 15.02.2021 року про усунення недоліків позовної заяви останню прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/20857/20, приймаючи до уваги характер спірних правовідносин та предмет доказування, господарським судом на підставі ч.3 ст. 12 ГПК України постановлено розгляд справи здійснювати в порядку загального позовного провадження, підготовче засідання у справі призначено на 01.04.2021 року.
		Судом доведено до відома сторін, що до початку судового засідання 22.03.2021 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву б/н б/д разом з доказами направлення на адресу позивача, в якому відповідач заперечує проти позовних вимог та зазначає, що оскаржуване рішення Київської міської ради є повністю законним та обґрунтованим, прийнятим відповідно до вимог законодавства України, зокрема, Закону України «Про приватизацію державного та комунального майна», та регламенту Київської міської ради, а отже Київська міська рада діяла в межах повноважень передбачених законодавством України. Також відповідач зазначає, що позивачем не обґрунтовано яким чином оскаржуване рішення порушує його права та охоронювані інтереси та не вказано, які саме права порушені, та окрім того рішення як ненормативний акт індивідуального характеру вичерпало свою дію шляхом виконання.  
		Через канцелярію суду 22.03.2021 від позивача надійшла заява № 67/1.1 від 18.03.2021 року про залучення до участі у справі третьої особи - Міністерство молоді та спорту України разом з доказами направлення на адресу позивача, а також 24.03.2021 року від відповідача заява про залучення до участі у справі як третіх осіб Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрсоцбудінвест" та Департамент комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради. Подані клопотання долучено судом до матеріалів справи.
		В судовому засіданні 01.04.2021 року представником позивача подано для долучення до матеріалів справи Довідку щодо об`єкту незавершеного будівництва - Крита спортивна арена цілісного майнового комплексу «Льодовий стадіон» від 31.03.2021 року.
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.04.2021 року за заявами сторін залучено до участі у справі третіх осіб, які не заявляються самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача - Міністерство молоді та спорту України, та на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрсоцбудінвест» та Департамент комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), відкладено підготовче засідання на 05.05.2021 року.
		Проте, у зв`язку з перебуванням судді Селівона А.М. у відпустці, судове засідання 05.05.2021 року не відбулось.
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.04.2021 року підготовче засідання призначено на 09.06.2021 року.
		Через канцелярію суду 25.05.2021 року від Київської міської прокуратури надійшла заява № 24-8747-21 від 19.05.2021 року про вступ у справу в порядку ст. 53 ГПК України на стороні третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Міністерства молоді та спорту України з посиланням на те, що дії органу місцевого самоврядування свідчать про неналежну реалізацію Київською міською радою наданих законодавством повноважень щодо захисту комунальної власності та збереження комунального майна, що може призвести до завдання значних збитків державі внаслідок тривалого невиконання умов договору № 712 від 26.03.2020 року з боку ТОВ «Укрсоцбудінвест» та втрати спортивної інфраструктури. При цьому зважаючи на те, що позивач - Державне підприємство "Центральна учбово-тренувальна база по ковзанярському спорту "Льодовий стадіон" є підпорядкованим Міністерству молоді та спорту України, останнім не вжито заходів щодо оскарження рішення КМР в судовому порядку.
		Від третьої особи 2 через канцелярію суду 09.06.2021 року надійшло клопотання про відкладення підготовчого засідання.
		У судовому засіданні 09.06.2021 року представником третьої особи 2 подано клопотання б/н від 09.06.2021 року про зупинення провадження у даній справі до розгляду справи № 910/2330/21 за позовом Міністерства молоді та спорту України до Київської міської ради про визнання нечинним рішення Київської міської ради №425/9504 від 30.07.2020 року про надання згоди на внесення змін до договору купівлі-продажу об`єкта незавершеного будівництва №712 від 26.03.2010 року.
		Судом протокольною ухвалою від 09.06.2021 року керуючись положеннями  ст. 131-1 Конституції України та ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" задоволено заяву Київської міської прокуратури про вступ прокурора у справу на згідно ст. 53 ГПК України з метою представництва інтересів держави у даній справі.
		Також у підготовчому засіданні 09.06.2021 року протокольно оголошено перерву на 21.07.2021 року.
		Від Київської міської прокуратури через канцелярію суду 08.07.2021 року надійшли пояснення № 24-18047-20 від 02.07.2021 року у справі, в яких вказувала на тривале невиконання третьою особою 2, яка є на даний час власником об`єкта незавершеного будівництва, що знаходиться в межах земельної ділянки, яка перебуває у державній власності, умов Договору купівлі-продажу об`єкта незавершеного будівництва №712 від 26.03.2010 року, а тому приймаючи оскаржуване рішення №425/9504 від 30.07.2020 року, Київська міська рада діяла всупереч інтересів територіальної громади міста Києва та держави. Вказані дії органу місцевого самоврядування свідчать про неналежну реалізацію наданих законодавством повноважень щодо захисту комунальної власності та збереження комунального майна, що як наслідок може призвести до завдання значних збитків Державі обумовлених невиконанням умов Договору та втрати об`єкта спортивної інфраструктури.
		Проте, у зв`язку з перебуванням судді Селівона А.М. на лікарняному судове засідання призначене на 21.07.2021 року не відбулось.
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.07.2021 року призначено підготовче засідання на 04.08.2021 року.
		Судом повідомлено, що до початку судового засідання 03.08.2021 року від третьої особи 2 - ТОВ «Укрсоцбудінвест» надійшли письмові пояснення б/н від 03.08.2021 року, в яких товариство заперечує проти задоволення позовних вимог, посилаючись на безпідставність та необґрунтованість позовних вимог, позаяк прийняття оспорюваного рішення відбулося з дотриманням усіх законодавчих вимог щодо оформлення змін до договорів купівлі-продажу, укладених в процесі приватизації, а також зазначаючи, що позовна заява подана особою, яка не мала права на звернення з відповідним позовом, оскільки починаючи з 2001 року об`єкт незавершеного будівництва вибув з управління Міністерства молоді та спорту України та позивача, отже оспорюване рішення №425/9504 жодним чином не впливає на права та обов`язки Державного підприємства.
		Окрім цього третя особа 2 зазначила в письмових поясненнях, що в процесі судового розгляду у справі №910/253/17 судом вже було встановлено факт того, що зі сторони ТОВ «Укрсоцбудінвест» відсутнє порушення умов Договору щодо строків завершення будівництва, оскільки завершення будівництва є неможливим не з його волі, а внаслідок неналежного виконання зобов`язань зі сторони органів державної влади, і вказаний факт згідно ст. 75 ГПК України доказуванню не підлягає.
		Розглянувши в судовому засіданні 04.08.2021 року клопотання третьої особи 2 про зупинення провадження у справі, у зв`язку з відсутністю правових підстав, передбачених п.5 ч. 1 ст. 227 Господарського процесуального кодексу України та які зумовлюють необхідність зупинення провадження у справі, зокрема, щодо неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої судової справи та, відповідно, можливістю суду самостійного дослідження рішення Київської міської ради від 30.07.2020 року № 425/9504 "Про надання згоди на внесення змін до договору купівлі-продажу об`єкту незавершеного будівництва" судом протокольно відмовлено в задоволенні відповідного клопотання ТОВ «Укрсоцбудінвест».
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.08.2021 року враховуючи те, що судом остаточно з`ясований предмет спору та характер спірних правовідносин, позовні вимоги та склад учасників справи, визначені обставини справи, які підлягають встановленню, та зібрані відповідні докази, вчинені усі дії з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті, закрито підготовче провадження у справі № 910/20857/20 та постановлено про початок розгляду справи по суті, судове засідання призначено на 09.09.2021 року.
		Проте, у зв`язку з перебуванням судді Селівона А.М. на лікарняному судове засідання призначене на 09.09.2021 року не відбулось.
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.09.2021 року розгляд справи призначено на 07.10.2021 року.
		До початку судового засідання 07.10.2021 року від третьої особи 2 через канцелярію суду 07.10.2021 року надійшло клопотання б/н від 07.10.2021 року про долучення до матеріалів справи доказів розгляду Північним апеляційним господарським судом 21.09.2021 року справі № 910/2330/21.
		У судовому засідання 07.10.2021 року судом протокольно оголошено перерву на стадії заключного слова на 03.11.2021 року.
		Проте, судове засідання призначене на 03.11.2021 року не відбулось.
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.11.2021 року судове засідання призначено на 17.11.2021 року.
		Інших доказів на підтвердження своїх вимог та заперечень, а також заяв та клопотань процесуального характеру, окрім наявних в матеріалах справи, сторонами та прокурором на час розгляду справи 17.11.2021 року суду не надано.
		Від третіх осіб 1 та 3 під час розгляду справи заяв та клопотань процесуального характеру, а також письмових пояснень щодо суті спору до суду не надходило.
		В свою чергу суд наголошує, що відповідно до частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
		Наразі, від третіх осіб 1 та 3 станом на час винесення рішення до суду не надходило жодних заяв про неможливість подання письмових пояснень та/або про намір вчинення відповідних дій у відповідності до статті 168 Господарського процесуального кодексу України та/або продовження відповідних процесуальних строків та заперечень щодо розгляду справи по суті.
		З огляду на вищевикладене, оскільки Міністерство молоді та спорту України та Департамент комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) не скористалися наданими їм процесуальними правами, зокрема, третіми особами не надано пояснень щодо позову та інших доказів, що впливають на вирішення даного спору по суті, суд дійшов висновку про можливість розгляду даної справи виключно за наявними матеріалами.
		У судові засідання з розгляду справи по суті 07.10.2021 року та 17.11.2021 року з`явилися уповноважені представники позивача, відповідача, третіх осіб 1, 2, 3 та прокурор.
		У судових засіданнях з розгляду справи по суті 07.10.2021 року та 17.11.2021 року прокурор та представник позивача підтримали позовні вимоги, викладені в позовній заяві та просили суд задовольнити позов в повному обсязі.
		Представник третьої особи 1 в судових засіданнях з розгляду справи по суті 07.10.2021 року та 17.11.2021 року підтримав позивача та просив задовольнити позов в повному обсязі.
		Представник відповідача та третьої особи 3 в судових засіданнях з розгляду справи по суті 07.10.2021 року та 17.11.2021 року проти задоволення позовних вимог заперечував з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.
		Представник третьої особи 2 в судових засіданнях з розгляду справи по суті 07.10.2021 року та 17.11.2021 року просив відмовити в задоволенні позовних вимог.
		Відповідно до статті 240 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 17.11.2021 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
		Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши в судових засіданнях пояснення прокурора та представників сторін, Господарський суд міста Києва, -
		ВСТАНОВИВ:
		Керуючись Законом України «Про передачу об`єктів права державної та комунальної власності» спільним наказом Державного комітету молодіжної політики, спорту та туризму України та Київської міської державної адміністрації від 09.10.2001 року № 2942/2142 за погодженням з Міністерством фінансів України, Фондом державного майна України та Міністерством економіки України об`єкт незавершеного будівництва - Криту спортивну арену цілісного майнового комплексу «Льодовий стадіон» (м. Київ, проспект Академіка Глушкова, 9) було безоплатно передано із сфери управління Державного комітету молодіжної політики, спорту та туризму України у власність територіальної громади міста Києва.
		Розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 20.12.2001 року №2756 затверджено акт приймання - передачі до комунальної власності територіальної громади міста Києва об`єкта соціальної інфраструктури незавершеного будівництва - Критої спортивної арени на проспекті Академіка Глушкова, 9, а також висновком комісії передбачено завершити будівництво критої спортивної арени та в подальшому використовувати її за призначенням.
		За приписами частини першої статті 1 Закону України «Про інвестиційну діяльність» інвестиціями є всі види майнових та інтелектуальних цінностей, що складаються в об`єкти підприємницької та інших видів діяльності, в результаті якої створюється прибуток (доход) або досягається соціальний ефект.
		У відповідності до статті 16 Закону України «Про інвестиційну діяльність» Верховна Рада Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування у межах своїх повноважень здійснюють регулювання інвестиційної діяльності на своїй території.
		Відповідно до ст. 4 Закону України «Про інвестиційну діяльність» об`єктами інвестиційної діяльності можуть бути будь-яке майно, в тому числі основні фонди і оборотні кошти в усіх галузях економіки, цінні папери (крім векселів), цільові грошові вклади, науково-технічна продукція, інтелектуальні цінності, інші об`єкти власності, а також майнові права.
		Між державним підприємством «Центральна учбово-тренувальна база по ковзанярському спорту «Льодовий стадіон» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрсоцбудінвест» 29.10.2005 року було укладено інвестиційний договір № 01-11/2005 року, який 01.11.2005 року був погоджений Міністром України у справах сім`ї, молоді та спорту Павленком Ю.О.
		Додатковими угодами №1 від 04.07.2006 р. та № 2 від 28.11.2007 р. до вказаного інвестиційного договору було внесено ряд змін і доповнень.
		Відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.
		Статтею 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено, що сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені  та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
		Згідно ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.
		Частинами 1, 5 ст. 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров`я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об`єкти, визначені відповідно до закону як об`єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження.
		Органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами орава комунальної власності.
		Відповідно до ст. 9 Закону України "Про столицю України - місто-герой Київ" у місті Києві діють представницькі органи місцевого самоврядування - Київська міська рада, районні в місті ради (у разі їх утворення), які є юридичними особами.
		Таким чином, Київська міська рада є представником територіальної громади міста Києва, яка приймає рішення в межах своїх повноважень.
		Рішенням Київської ради від 08.02.2007 року №62/723 "Про програму приватизації комунального майна територіальної громади міста Києва на 2007-2010 роки" до групи "Д" розділу "Головне управління комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) до Переліку об`єктів, що перебувають у комунальній власності та підлягають приватизації внесено об`єкт незавершеного будівництва - крита спортивна арена, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Академіка Глушкова, 9 та підлягає приватизації шляхом продажу на аукціоні.
		Основною умовою приватизації визначено збереження профілю - льодова арена (відповідно до вимог Європейської федерації з хокею). Додаткові умови: реконструкція протягом 5-ти років; інвестиційний вклад 25 млн. умовних одиниць з розстрочкою на термін реконструкції та будівництва - 5 років.
		На виконання зазначеного рішення Київської міської ради 20.01.2009 року Головним управлінням комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) проведено аукціон з продажу об`єкта незавершеного будівництва, переможцем аукціону, який відбувся 20.01.2009 року, було визначено ТОВ "Укрсоцбудінвест".
		В свою чергу рішенням Господарського суду міста Києва від 12.08.2009 року у справі № 51/450, яке набрало законної сили, за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрсоцбудінвест» до Головного управління комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про зобов`язання відповідача укласти договір купівлі-продажу об`єкта незавершеного будівництва - Критої спортивної арени, що розташована за адресою: м. Київ, пр-т. Академіка Глушкова, 9, за ціною та на умовах, визначених у протоколі № 4 про хід торгів на аукціоні з продажу зазначеного об`єкта незавершеного будівництва, складеним на Українській універсальній товарній біржі 20.01.2009 року, задоволено позовні вимоги та зобов`язано Головне управління комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) укласти з Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрсоцбудінвест» договір купівлі-продажу об`єкта незавершеного будівництва - Крита спортивна арена, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Академіка Глушкова, 9.
		Згідно з частиною 1, пунктом 1 частини 2 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.
		Частинами 1, 4 статті 202 Цивільного кодексу України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.
		Відповідно до частини 1 статті 174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
		Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
		Так, 26.03.2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрсоцбудінвест" покупець за договором, третя особа 2 у справі) та Головним управлінням комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) (продавець за договором) за результатами проведення відкритого аукціону укладено Договір №712 купівлі-продажу об`єкта незавершеного будівництва нерухомого майна - крита спортивна арена за адресою: м. Київ, проспект Академіка Глушкова, 9 (далі - Договір).
		Зазначений об`єкт незавершеного будівництва, згідно з умовами договору, продано ТОВ «Укрсоцбудінвест» в процедурі приватизації на підставі ст. 11 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", ст. 6 Закону України "Про особливості приватизації об`єктів незавершеного будівництва", рішення Господарського суду міста Києва від 12.08.2009 року № 51/450.
		Згідно п.1.1 Договору продавець продав, а покупець купив об`єкт незавершеного будівництва нерухомого майна - Крита спортивна арена за адресою: м. Київ, проспект Академіка Глушкова, 9, що знаходиться на балансі Головного управління по фізичній культурі і спорту виконавчого органу Київської міської ради (КМДА). Покупець зобов`язується прийняти об`єкт незавершеного будівництва та сплатити ціну відповідно до умов, що визначені у цьому договорі.
		Відчужуваний об`єкт належить територіальній громаді міста Києва на праві комунальної власності (п.1.2 Договору).
		Відповідно до умов п.1.7 Договору ТОВ "Укрсоцбудінвест" придбало у Головного управління комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради об`єкт незавершеного будівництва за адресою: м. Київ, проспект Академіка Глушкова, 9 вартістю 27 818 208,00 грн., в тому числі ПДВ.
		Розділами 2 - 13Договору сторони погодили порядок розрахунків за придбаний об`єкт приватизації, передачу об`єкту, права та обов`язки сторін, їх відповідальність, вирішення спорів, зміну мов договору та його розірвання тощо.
		Згідно п. 13.1 Договору останній підлягає нотаріальному посвідченню, державній реєстрації та реєстрації у відповідних органах місцевих рад у місячний термін з моменту підписання.
		Вказаний Договір підписаний представниками продавця та покупця та засвідчений печатками сторін, а також посвідчений нотаріусом Київського міського нотаріального округу Матвеєвим В.А. за реєстровим номером 712.
		Судом встановлено, що укладений правочин за своїм змістом та правовою природою є договором купівлі-продажу, який підпадає під правове регулювання норм § 1 глави 54 Цивільного кодексу України.
		Згідно ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
		Відповідно до ч. 1 ст. 632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін.
		Як зазначено в п. 1.5 Договору відповідно до протоколу аукціону від 20.01.2009 року № 4, затвердженого начальником Управління комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради, остаточна ціна продажу об`єкта незавершеного будівництва становить 27 818 208,00 грн., в тому числі ПДВ.
		Згідно із ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
		Згідно п. 5.1 Договору покупець зобов`язувався: сплатити ціну продажу критої спортивної арени; завершити будівництво критої спортивної арени із збереженням профілю - льодова арена(відповідно до вимог Європейської федерації хокею), здійснити реконструкцію критої спортивної арени протягом п`яти років з моменту нотаріального посвідчення договору та здійснити інвестиційний вклад у розмірі 25 000 000,00 у.о. зі розстрочкою на термін реконструкції та будівництва - п`ять років.
		Наразі, факт здійснення ТОВ "Укрсоцбудінвест" оплати повної вартості об`єкта незавершеного будівництва відповідно до п. 2.1 Договору сторонами не заперечується. 
		Відповідно до ст.ст. 662, 663 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу, та у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього кодексу.
		Так, згідно п. 3.1. Договору передача об`єкта незавершеного будівництва здійснюється продавцем покупцю у п`ятиденний термін після повної слати вартості.
		Передача об`єкта незавершеного будівництва продавцем і прийняття об`єкта покупцем оформляється актом приймання - передачі, який підписується сторонами (п. 3.2 Договору).
		Як встановлено судом за матеріалами справи, на виконання умов вказаного Договору 26.04.2010 року продавець Головне управління комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) передав, а покупець ТОВ «Укрсоцбудінвест» прийняв проданий шляхом продажу на аукціоні об`єкт незавершеного будівництва - Крита спортивна арена за адресою: просп. Глушкова Академіка, 9, що підтверджується підписаним сторонами Договору Актом № 615 приймання-передачі, копія якого наявна в матеріалах справи. 
		Отже, 13.05.2010 року на підставі Договору купівлі-продажу № 712 від 26.03.2010 року ТОВ "Укрсоцбудінвест" зареєструвало право власності на об`єкт незавершеного будівництва, що підтверджується реєстраційним посвідченням №032058 Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкт.
		Факт державної реєстрації підтверджується також наявною в матеріалах справи копією витягу з Державного реєстру правочинів № 8374302 від 26.03.2020 року (правочин № 3875383). 
		Рішенням Київської міської ради V сесії VI скликання від 08.07.2010 року № 1095/4533 затверджено проект землеустрою щодо відведення ТОВ «Укрсоцбудінвест» земельної ділянки площею 10,78 га у довгострокову оренду на 25 років для будівництва та реконструкції спортивно - розважально-торговельного комплексу, ведення діяльності у сфері спорту та торгівлі на проспекті Академіка Глушкова, 9 у Голосіївському районі м. Києва, за умови виконання обов`язків землекористувача, передбачених даним рішенням.
		Рішенням Київської міської ради IV сесії VII скликання від 08.10.2015 року № 136/2039 «Про надання згоди на внесення змін до договору купівлі - продажу об`єкта незавершеного будівництва» Товариству з обмеженою відповідальністю «Укрсоцбудінвест» було продовжено строк завершення будівництва об`єкта незавершеного будівництва - крита спортивна арена, що знаходиться за адресою проспект Академіка Глушкова, 9, на 5 років до 26.03.2020 року.
		На виконання вказаного рішення 27.11.2015 між ТОВ "Укрсоцбудінвест" як покупцем та Департаментом комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради як продавцем укладено Договір, посвідчений нотаріусом Київського міського нотаріального округу Матвєєвим В.А. за №2307, про внесення змін до Договору купівлі - продажу об`єкта незавершеного будівництва, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Матвеєєвим В.А. 26.03.2010 року за реєстровим номером 712, згідно п. 1 якого сторони погодили продовження строків реконструкції та будівництва до 26.03.2020 та визначили розмір інвестиційного вкладу ТОВ "Укрсоцбудінвест" у будівництво та реконструкцію об`єкта незвершеного будівництва у розмірі 383 662 125,00 грн. із розстрочкою платежу на термін реконструкції та будівництва до 25.03.2020 року. Копія зазначеного договору про внесення змін наявна в матеріалах справи.
		Вказаний Договір про внесення змін від 27.11.2015 року до Договору приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Матвєєвим В.А. зареєстровано 27.11.2015 року, номер запису про право власності 12251938, що підтверджується витягом № 48557402 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності.
		В подальшому у зв`язку з порушенням ТОВ "Укрсоцбудінвест" строків виконання договірних зобов`язань за Договором 22 грудня 2016 року Київською міською радою (КМР) прийнято рішення "Про питання використання об`єкта незавершеного будівництва - Крита спортивна арена", згідно з яким Київська міська рада вирішила розірвати вказаний договір купівлі-продажу від 26.03.2010 року, нотаріально посвідчений та зареєстрований 26.03.2010 року за № 712, зі змінами, внесеними договором від 27.11.2015 року, нотаріально посвідченим та зареєстрованим 27.11.2015 року за № 2307; доручено Департаменту комунальної власності здійснити організаційно-правові заходи, пов`язані з поверненням у комунальну власність об`єкта незавершеного будівництва - Крита спортивна арена, за адресою: м. Київ, проспект Глушкова Академіка, 9, та відшкодуванням збитків, завданих об`єкту приватизації за час володіння ним ТОВ «Укрсоцбудінвест»; визнано таким, що втратило чинність рішення Київської міської ради від 08.10.2015 року № 136/2039 "Про надання згоди на внесення змін до договору купівлі-продажу об`єкта незавершеного будівництва".
		Крім того, Київською міською радою зобов`язано Департамент комунальної власності виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та Департамент фінансів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) здійснити організаційно-правові заходи, пов`язані з поверненням у комунальну власність об`єкта незавершеного будівництва - крита спортивна арена, що знаходиться за адресою: м. Київ, проспект Академіка Глушкова, 9, та відшкодуванням збитків, завданих об`єкту приватизації за час володіння ним ТОВ «Укрсоцбудінвест».
		Не погодившись із вищезазначеним рішенням виконавчого органу Київської міської ради від 22.12.2016 року ТОВ "Укрсоцбудінвест" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою за участю третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Департаменту комунальної власності міста Києва; Державного підприємства "Центральна учбово-тренувальна база по ковзанярському спорту "Льодовий стадіон"; Міністерства молоді та спорту України; Департаменту земельних ресурсів про визнання незаконним акту органу місцевого самоврядування, а саме про визнання незаконним (недійсним) рішення Київської міської ради (ІІІ сесія V скликання) від 22.12.2016 року «Про питання використання об`єкта незавершеного будівництва - Крита спортивна арена».
		Рішенням Господарського суду міста Києва від 20.02.2017 року у справі № 910/253/17 у задоволенні позову ТОВ "Укрсоцбудінвест" відмовлено повністю. Постановою Київського апеляційного господарського суду від 19.06.2017 року рішення Господарського суду міста Києва від 20.02.2017року скасовано, прийнято нове рішення, яким задоволено в повному обсязі позовні вимоги ТОВ "Укрсоцбудінвест" та визнано незаконним і скасовано рішення Київської міської ради від 22.12.2016 року "Про питання використання об`єкта незавершеного будівництва - Крита спортивна арена". 
		Ухвалою Вищого господарського суду України від 24.07.2017 року у справі № 910/253/17 касаційну скаргу Київської міської ради на постанову Київського апеляційного господарського суду від 19.06.2017 року повернуто скаржнику.
		Пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" визначено, що приватизація (продаж) об`єктів, щодо яких рішення про приватизацію було прийнято до набрання чинності цим Законом, здійснюється та завершується відповідно до вимог цього Закону, крім випадків визначних цим пунктом.
		Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" укладення та внесення змін до договорів купівлі-продажу здійснюються відповідно до вимог законодавства.
		Зміни, що вносяться до договорів купівлі-продажу, укладених у процесі приватизації, здійснюються в порядку, що затверджується Фондом державного майна України, та не можуть передбачати: зменшення відповідальності покупця за невиконання ним зобов`язань; зменшення загального обсягу інвестицій, визначених договором купівлі-продажу.
		Наказом Фонду державного майна України від 18.10.2018 року № 1328 затверджено Порядок внесення змін до договорів купівлі-продажу державного (комунального) майна (далі - Порядок), згідно з яким право внесення пропозицій щодо змін умов договору купівлі-продажу мають орган приватизації, який уклав договір купівлі-продажу, та власник.
		Відповідно до Порядку зміни до договорів купівлі-продажу щодо перенесення строків виконання зобов`язань на пізніший строк порівняно зі строком, установленим договором купівлі-продажу, вносяться за таких умов: обґрунтованість необхідності внесення таких змін; недопущення зменшення суми встановлених умовами договору купівлі-продажу зобов`язань, що може виникнути внаслідок можливих протягом періоду їх виконання інфляційних процесів.
		Якщо внесення змін до договору купівлі-продажу передбачає продовження строків виконання інвестиційних зобов`язань, при укладанні договору про внесення змін враховується індекс інфляції (на дату фактичного виконання зобов`язань).
		Разом з тим, Порядком передбачено, що орган приватизації у двотижневий строк з дати надходження пропозицій щодо внесення змін до договору купівлі-продажу у разі відсутності необхідних документів для прийняття остаточного рішення повідомляє про це заявника листом.
		Для прийняття рішення про внесення змін до договору купівлі-продажу Фонд може затребувати такі документи: техніко-економічне обґрунтування внесення змін до договору купівлі-продажу; уточнений бізнес-план розвитку підприємства в частині інвестиційних зобов`язань; звіт про стан виконання договірних умов на день подання пропозиції про внесення змін до договору купівлі-продажу та підтвердні документи; проект договору про внесення змін до договору купівлі-продажу; письмову згоду з проектом договору про внесення змін керівника товариства, пакет акцій якого був об`єктом купівлі-продажу (відповідно до статуту - письмова згода керівника, рішення правління або загальних зборів); інші документи.
		У разі внесення змін до договорів купівлі-продажу об`єктів незавершеного будівництва щодо продовження строків будівництва заявник, крім документів, визначених у цьому пункті, надає рішення органу місцевого самоврядування про відповідну згоду.
		Визначені органом приватизації документи власник подає до органу приватизації, де їх реєструють в установленому законодавством порядку.
		У двадцятиденний строк після одержання від власника всіх потрібних документів їх розглядає орган приватизації. Якщо зауваження відсутні, договір про внесення змін підписується органом приватизації.
		Відтак, системний аналіз наведених вище правових актів дає підстави для висновку, що до повноважень Київської міської ради належить надання згоди на продовження строку будівництва за умов обґрунтованості необхідності внесення таких змін та недопущення зменшення суми встановлених умовами договору купівлі-продажу зобов`язань, що може виникнути внаслідок можливих протягом періоду їх виконання інфляційних процесів.
		Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрсоцбудінвест" 14.02.2019 року звернулося до Департаменту комунальної власності м. Києва з листом № 14/02/19, в якому просило продовжити товариству строк завершення будівництва об`єкта незавершеного будівництва на 20 років - до 26.03.2040 року. (Аналогічне звернення також подано  26.05.2020 року).
		Відповідно до приписів ст. 11 Регламенту Київської міської ради, затвердженого рішенням Київської міської ради від 07.07.2016 року №579/579 та ч. 4 ст. 5 Положення про постійні комісії Київської міської ради, затвердженого рішенням Київської міської ради від 19.06.2014 року №9/9, Департаментом направлено звернення ТОВ "Укрсоцбудінвест" на розгляд до профільної комісії Київської міської ради з питань власності для розгляду питання про укладення правочину (внесення змін до договору купівлі-продажу об`єкта незавершеного будівництва від 26.03.2010 року, зі змінами та доповненнями) в частині продовження товариству строку завершення будівництва об`єкта незавершеного будівництва - крита спортивна арена, що знаходиться за адресою: м. Київ, просп. Академіка Глушкова, 9.
		Згідно частини 4 статті 5 Положення про постійні комісії Київської міської ради Постійна комісія Київської міської ради з питань власності вивчає, попередньо розглядає, бере участь у підготовці та готує проекти рішень Київської міської ради, надає висновки та рекомендації, здійснює контроль за виконанням рішень ради, її виконавчого органу, зокрема, з питань володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності (включаючи питання приватизації, управління, надання і оренду (суборенду), застави, страхування, концесії).
		Так, за результатами розгляду означеного питання, Постійна комісія Київської міської ради з питань власності прийняла рішення, оформлене протоколом засідання №47/182 від 03.12.2019 року (п. 22), про доручення Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київради (КМДА) підготувати проект рішення Київської міської ради щодо продовження строку завершення будівництва - об`єкта незавершеного будівництва - Крита спортивна арена на просп. Академіка Глушкова, 9, до 26.03.2030 року.
		На виконання вказаного рішення, відповідно до статей 26, 29 Регламенту Київської міської ради, відповідний проект рішення Київської міської ради 18.06.2020 року № 08/231-150/ПР було подано на розгляд Київської міської ради та проведено передбачену регламентом Київської міської ради процедуру погодження, в тому числі шляхом надання Управлінням правового забезпечення діяльності Київської міської ради правового висновку № 0/230-1194 від 30.07.2020 року до проекту рішення Київської міської ради від 18.06.2020 року № 08/231-1530/ПР.
		На пленарному засіданні XI сесії Київської міської ради VIII скликання 30.07.2020 року проект рішення Київської міської ради "Про надання згоди на внесення змін до договору купівлі-продажу об`єкта незавершеного будівництва" № 08/231-1530/ПР від 18.06.2020 року було розглянуто як невідкладний та прийнято відповідним рішенням № 425/9504 від 30.07.2020 року.
		Зокрема, відповідно до пункту 1.2. оскаржуваного рішення Київська міська рада вирішила: "... Продовження до 26.03.2030 ТОВ "Укрсоцбудінвест" строку здійснення інвестиційного вкладу у будівництво та реконструкцію, розмір якого в повному обсязі перераховується з урахуванням індексу інфляції від 27.11.2015 до дати укладання договору про внесення змін до договору купівлі-продажу та його нотаріального посвідчення... ".
		Відтак, 30.07.2020 року рішенням Київської міської ради за №425/9504 надано згоду на внесення змін до договору купівлі-продажу об`єкта незавершеного будівництва від 26.03.2010 №712, укладеного між ТОВ "Укрсоцбудінвест" та Головним управлінням комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), з урахуванням договору про внесення змін до договору купівлі-продажу об`єкта незавершеного будівництва від 27.11.2015 за реєстровим №2307 в частині:
		1.1. Викладення абзацу 4 розділу 5 договору купівлі-продажу в такій редакції:
		"Здійснити будівництво та реконструкцію об`єкта незавершеного будівництва зі збереженням спортивного профілю, а саме: будівництво та реконструкція багатофункціонального спортивного комплексу, у складі якого універсальна спортивна Арена (площею 10000 кв.м на 5000 місць) відповідно до європейських стандартів, з можливістю проведення спортивних змагань по хокею та баскетболу міжнародного рівня.
		1.2. Продовжити до 26 березня 2030 року ТОВ "Укрсоцбудінвест" строк завершення будівництва об`єкта незавершеного будівництва, що знаходиться за адресою: м. Київ, проспект Глушкова Академіка, 9.
		1.3. Продовжити до 26 березня 2030 року ТОВ "Укрсоцбудінвест" строк здійснення інвестиційного вкладу у будівництво та реконструкцію, розмір якого в повному обсязі перераховується з урахуванням індексу інфляції від 27 листопада 2015 року до дати укладання договору про внесення змін до договору купівлі-продажу та його нотаріального посвідчення".
		1.4. Доповнити розділ 5 Договору зобов`язанням ТОВ "Укрсоцбудінвест" щодо укладання з виконавчим органом Київської міської ради (КМДА) договору про співпрацю та безкоштовне надання для потреб міста Києва багатофункціонального спортивного комплексу, у складі якого універсальна спортивна Арена.»
		Окрім цього листом від 26.05.2020 року ТОВ "Укрсоцбудінвест" звернулось до Департаменту комунальної власності м. Києва щодо продовження строку забудови земельної ділянки на проспекті Глушкова Академіка, 9 місто Київ, та пропозицією про укладення договору про внесення змін до Договору купівлі-продажу об`єкта незавершеного будівництва від 26.03.2010 року №712, з урахуванням договору про внесення змін від 27.11.2015 року № 2307, зокрема, про здійснення будівництва та реконструкції об`єкта незавершеного будівництва до 26.03.2030 року.
		На виконання вищенаведеного рішення Київської міської ради, 12.08.2020 року між ТОВ "Укрсоцбудінвест" як покупцем та Департаментом комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради як продавцем було укладено Договір, про внесення змін до Договору купівлі-продажу об`єкта незавершеного будівництва від 26.03.2010 року № 712.
		Відповідно до умов вищевказаного договору, сторони домовилися:
		- викласти абзац 4 пункту 5.1 розділу 5 в такій редакції: «здійснити будівництво та реконструкцію об`єкта незавершеного будівництва зі збереженням спортивного профілю, а саме: будівництво та реконструкція багатофункціонального спортивного комплексу, у складі якого універсальна спортивна Арена (площею 10000 кв.м на 5000 місць) відповідно до європейських стандартів, з можливістю проведення спортивних змагань по хокею та баскетболу міжнародного рівня»;
		- викласти абзац 5 пункту 5.1 розділу 5 в такій редакції: «здійснити будівництво та реконструкцію об`єкта незавершеного будівництва до 26 березня 2030 року»;
		- викласти абзац 6  пункту 5.1 розділу 5 в редакції: «здійснити інвестиційний вклад у будівництво та реконструкцію об`єкта незавершеного будівництва у розмірі 596 709 842,00 грн. до 26.03.2030 року»;
		- доповнити розділ 5 пункту 5 абзацом 11 такого змісту: «укласти з виконавчим органом Київської міської ради (КМДА) договір про співпрацю щодо безкоштовного надання для потреб міста Києва багатофункціонального спортивного комплексу, у складі якого універсальна спортивна Арена.»
		Вказаний договір про внесення змін від 12.08.2020 року підписаний представниками продавця та покупця, засвідчений печатками сторін та посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Матвєєвим В.А. за реєстровим номером 486.
		Отже, предметом даного спору є законність ухвалення Київською міською радою наведеного вище рішення № 425/9504 "Про надання згоди на внесення змін до Договору купівлі-продажу об`єкта незавершеного будівництва" від 30.07.2020 року.
		Позовні вимоги про визнання протиправним та скасування вказаного рішення Київської міської ради позивач обґрунтовує тим, що рішення Київської міської ради від 30.07.2020 року №425/9504 щодо повторної пролонгації договору на 10 років завдає шкоди інтересам громадян, а також інтересам ДП «ЦУТБ «Льодовий стадіон», прийнято з перевищенням наданих відповідачу повноважень та у непередбачений законом спосіб, у порушення Конституції України, статті 26 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» і положень Порядку внесення змін до договорів купівлі-продажу державного (комунального) майна, затвердженого наказом Фонду державного майна України від 18.10.2018 року № 1328, оскільки не містить належного обґрунтування та розрахунку компенсації втрат територіальної громади м. Києва, пов`язаних з інфляційними процесами, та доказів сплати ТОВ «Укрсоцбудінвест» штрафних санкцій за невиконання своїх договірних зобов`язань за Договором, а отже рішення є необґрунтованим та таким, що підлягає скасуванню.
		Окрім цього позивач наголосив, що в результаті бездіяльності покупця не виконано умови Договору щодо строків завершення будівництва об`єкту та допущено псування об`єкта приватизації, у зв`язку з чим відповідно до норм чинного законодавства та п. 11.3 Договору купівлі-продажу від 26.03.2010 року останній підлягає розірванню у встановленому законодавством порядку, з поверненням зазначеного об`єкта в державну власність.
		За приписами статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого майнового права та інтересу.
		У відповідності до статті 124, пунктів 2, 3, 4 частини 2 статті 129 Конституції України, статей 2, 7, 13 Господарського процесуального кодексу України основними засадами судочинства є рівність всіх учасників судового процесу перед законом та судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
		Згідно зі статтею 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
		Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
		Суд наголошує, що відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
		Таким чином обов`язок доказування, а отже і подання доказів відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України, покладено саме на сторони та інших учасників судового процесу, а тому суд лише створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.
		Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
		За змістом статті 41 Конституції України та статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю та мирно володіти своїм майном; право приватної власності є непорушним; ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.
		Виходячи зі змісту п. 32-35 рішення Європейського суду з прав людини від 24.06.2003 року № 44277/98 "Стретч проти Сполученого Королівства" майном у значенні статті 1  Першого протоколу до Конвенції вважається законне та обґрунтоване очікування набути майно або майнове право за договором, укладеним з органом публічної влади.
		Статтею 319 Цивільного кодексу України визначено, що власник володіє, користується і розпоряджається своїм майном на власний розсуд та має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.
		Згідно статті 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси (ч.1). 
		Отже, підставами для визнання недійсним акта (рішення) є невідповідність його вимогам законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт, і порушення у зв`язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів позивача.
		Акт державного чи іншого органу - це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов`язковий характер для суб`єктів цих відносин.
		Ненормативний (індивідуальний) правовий акт державного управління - це індивідуальний юридичний акт, який розв`язує конкретну управлінську справу, персонально визначає поведінку адресата, має державновладний характер, застосовується уповноваженим органом у встановленому порядку, одноразово й після реалізації вичерпують свою дію.
		Як зазначено в пункті 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 16.04.2009 № 7-рп/2009 у справі № 1-9/2009 за конституційним поданням Харківської міської ради щодо офіційного тлумачення положень ч. 2 ст. 19, ст. 144 Конституції України, ст. 25, ч. 14 ст. 46, частин 1, 10 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування) органи місцевого самоврядування, вирішуючи питання місцевого значення, представляючи спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, приймають нормативні та ненормативні акти. До ненормативних належать акти, які передбачають конкретні приписи, звернені до окремого суб`єкта чи юридичної особи, застосовуються одноразово і після реалізації вичерпують свою дію.
		Тобто, у зв`язку з прийняттям такого ненормативного акту виникають правовідносини, пов`язані з реалізацією певних суб`єктивних прав та охоронюваних законом інтересів.
		Відповідно до ст. 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
		За приписами ст. 59 вказаного Закону рада в межах своїх повноважень приймає нормативні акти та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. Рішення ради приймається відкритим (у тому числі поіменним) або таємним голосуванням.
		Згідно ст. 327 ЦК України у комунальній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить територіальній громаді. Управління майном, що є у комунальній власності, здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування.
		При цьому статтею 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" встановлено, що територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров`я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об`єкти, визначені відповідно до закону як об`єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження.
		Відповідно до ч. 5 ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об`єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, укладати договори в рамках державно-приватного партнерства, у тому числі концесійні договори, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об`єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду. 
		Доцільність, порядок та умови відчуження об`єктів права комунальної власності визначаються відповідною радою (ч. 6 ст. 60 вказаного Закону).
		Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Відтак, з аналізу наведених правових норм вбачається, що реалізуючи надані Конституцією та законодавством України повноваження у галузі комунальної власності, Київська міська рада зобов`язана діяти виключно в межах наданих їй повноважень та в інтересах її територіальної громади, дотримуючись приписів законодавства України у своїй діяльності.
		Територіальні громади у відповідності до частини 2 статті 2 Цивільного кодексу України є учасниками цивільних відносин, діючи у цивільних відносинах на рівних правах з іншими учасниками цих відносин, набуваючи та здійснюючи цивільні права та обов`язки через органи місцевого самоврядування у межах їхньої компетенції, встановленої законом (статті 169 та 172 Цивільного кодексу України).
		Цивільні права та інтереси суд може захистити в спосіб визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб (п. 10 ч. 2 ст. 16 ЦК України).
		Згідно зі ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»  рішення виконавчого комітету ради з питань, віднесених до власної компетенції виконавчих органів ради, можуть бути скасовані відповідною радою. Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування, з мотивів їхньої невідповідності  Конституції  або законам України, визнаються незаконними в судовому порядку (ч. 9, 10 ст. 59 Закону).
		Конституційний Суд України у рішенні від 16 квітня 2009 року № 7-рп/2009 у справі № 1-9/2009 зазначив, що в Конституції України закріплено принцип, за яким права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність (стаття 3). Органи місцевого самоврядування є відповідальними за свою діяльність перед юридичними і фізичними особами (стаття 74 Закону). Таким чином, органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов`язані з реалізацією певних суб`єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб`єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення. Це є "гарантією стабільності суспільних відносин" між органами місцевого самоврядування і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього рішення.
		Ненормативні правові акти органу місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, тому вони не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання.
		Окрім цього суд наголошує, що згідно з принципом «належного урядування» ризик будь - якої помилки державного органу має покладатися на саму державу і такі помилки, за загальним правилом, не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.
		При цьому судом приймаються до уваги викладені у вказаному рішенні Конституційного Суду України від 16.04.2009 № 7-рп/2009 висновки, згідно яких зі змісту частини другої ст. 144 Конституції України та частини десятої ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування» вбачається, що рішення органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб з мотивів невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними з ініціативи заінтересованих осіб судом загальної юрисдикції, тобто в судовому порядку. Однак, як вважає Конституційний Суд України, це не позбавляє орган місцевого самоврядування права за власною ініціативою або ініціативою інших заінтересованих осіб змінити чи скасувати прийнятий ним правовий акт (у тому числі і з мотивів невідповідності Конституції чи законам України).
		Отже, за загальним правилом, органи місцевого самоврядування мають право приймати рішення, вносити до них зміни та скасовувати їх на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені  Конституцією  і законами України, керуючись у своїй діяльності ними та актами Президента України, Кабінету Міністрів України. Орган місцевого самоврядування вправі за власною ініціативою або ініціативою інших заінтересованих осіб змінити чи скасувати прийнятий ним правовий акт (у тому числі і з мотивів невідповідності Конституції  чи законам України).
		Наразі підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт, а також порушення у зв`язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, у господарського суду немає правових підстав для задоволення позову.
		Правовий аналіз наведених вище положень законодавства свідчить про те, що для визнання недійсним оскаржуваного рішення, господарському суду перш за все необхідно встановити порушення цивільних прав або інтересів позивача у зв`язку з його прийняттям та можливість розв`язати спір щодо майна.
		Як встановлено судом, позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на невідповідність прийнятого відповідачем рішення від 30.07.2020 року № 425/9504 приписам ст. 26 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" та положень Наказу Фонду Державного майна України № 1328 від 18.10.2018 року "Про затвердження Порядку внесення змін до договорів купівлі - продажу державного (комунального майна)", як такого, що прийняте за відсутності належного обґрунтування органом місцевого самоврядування необхідності повторної пролонгації Договору на 10 років та відсутності розрахунку компенсації втрат територіальної громади, а також внесення змін до Договору за умови ненадання ТОВ "Укрсоцбудінвест" доказів сплати штрафних санкцій за невиконання своїх договірних зобов`язань. 
		Суд зазначає, що у відповідності до Положення про постійні комісії Київської міської ради та Регламенту Київської міської ради обґрунтування необхідності продовження строку виконання зобов`язань за договором купівлі-продажу міститься в Пояснювальній записці до проекту оскаржуваного рішення за підписом директора Департаменту комунальної власності м. Києва.
		Так, як встановлено судом за змістом вказаної Пояснювальної записки оскаржуване рішення підготовлено на підставі опрацювання звернення ТОВ "Укрсоцбудінвест" щодо обставин та причин, що унеможливили виконання товариством як покупцем зобов`язань за Договором купівлі-продажу об`єкта незавершеного будівництва - крита спортивна арена, що знаходиться за адресою: м. Київ, проспект Глушкова Академіка, 9, від 26.03.2010 року № 712, пов`язаних з неврегульованістю питання щодо поділу земельної ділянки, на якій розташовується об`єкт приватизації, закріпленої за попереднім забудовником цього комплексу ДП "Центральна учбово-тренувальна база по ковзанярському спорту "Льодовий стадіон" (орган управління майном Державного підприємства є Міністерство молоді та спорту України) та яка по сьогоднішній день залишилась у постійному користуванні цього ж підприємства (державний акт на право постійного користування від 24.06.1999 року, реєстраційний №79-4-00024), щодо необхідності уточнення зобов`язань товариства, відповідно до рішення постійної комісії Київської міської ради з питань власності (протокол №47/182 від 03.12.2019).
		При цьому в межах своєї компетенції і згідно приписів Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», приймаючи оскаржуване рішення від 30.07.2020 року № 425/9504 та визначаючи доцільність внесення змін до Договору, відповідач виходив з того, що реалізація зазначеного проекту рішення надасть можливість товариству врегулювати проблемні питання щодо користування земельною ділянкою, виконати зобов`язання за Договором щодо завершення будівництва та здійснення інвестиційного вкладу у будівництво та реконструкцію об`єкта. 
		Наразі, об`єкт незавершеного будівництва знаходиться на земельній ділянці (кадастровий номер 8000000000:79:392:0050), яка перебуває у постійному користуванні попереднього забудовника цього комплексу Державного підприємства «Центральна учбово-тренувальна база по ковзанярському спорту «Льодовий стадіон» (орган управління майном Державного підприємства - Міністерство молоді та спорту України) згідно державного акту на право постійного користування землею від 24.06.1999 року.
		Окрім цього згідно наявного в матеріалах справи Письмового обґрунтування № 001-01-68 від 29.07.2020 року невідкладності та винятковості розгляду вказаного проекту рішення останні були зумовлені прагненням оперативного вирішення питання щодо продовження до 26.03.3030 року будівництва та реконструкції об`єкта незавершеного будівництва, а також враховуючи визнання незаконним та скасування рішення Київської міської ради № 786/1790 від 22.12.2016 року «Про питання використання об`єкта незавершеного будівництва - Крита спортивна арена» щодо розірвання Договору купівлі-продажу об`єкта незавершеного будівництва - крита спортивна арена, що знаходиться за адресою: м. Київ, проспект Глушкова Академіка, 9, № 712 від 26.03.2010 року.
		Щодо посилання позивача як на одну з підстав незаконності оскаржуваного рішення на невиконання вимог Порядку щодо недопущення зменшення суми зобов`язань, встановлених умовами Договору купівлі-продажу об`єкта незавершеного будівництва від 26.03.2010 року № 712, що може виникнути внаслідок можливих протягом періоду виконання Договору інфляційних процесів, суд зазначає, що відповідно до пункту 1.2. оскаржуваного рішення Київська міська рада вирішила: "... Продовжити до 26.03.2030 ТОВ "Укрсоцбудінвест" строк здійснення інвестиційного вкладу у будівництво та реконструкцію, розмір якого в повному обсязі перераховується з урахуванням індексу інфляції від 27.11.2015 до дати укладання договору про внесення змін до договору купівлі-продажу та нотаріального посвідчення... ".
		На виконання вказаного рішення сторонами було внесено відповідні зміни до Договору шляхом укладення 12.08.2020 між ТОВ "Укрсоцбудінвест" та Департаментом комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради договору, посвідченого нотаріусом Київського міського нотаріального округу Матвєєвим В.А. за № 486, про внесення змін до Договору купівлі-продажу від 26.03.2010 № 712.
		Зокрема, відповідно до умов вищевказаного правочину сторони домовилися викласти абзац 6 пункту 5.1 розділу 5 Договору в редакції, яка передбачає збільшення розміру інвестиційного вкладу у будівництво та реконструкцію об`єкта незавершеного будівництва до 596 709 842,00 грн. та продовжили строк договору до 26.03.2030 року.
		При цьому за змістом укладеного договору про внесення змін від 20.08.2020 року до Договору вбачається, що додаткове зменшення відповідальності покупця за невиконання зобов`язань загального обсягу інвестицій не відбулось, оскільки відповідною додатковою угодою, прийнятою на виконання оспорюваного рішення, передбачається збільшення розміру інвестиційного вкладу ТОВ «Укрсоцбудінвест» з 383 662 125,00 грн. до 596 709 842,00 грн.
		Відтак, фактичними обставинами справи спростовуються твердження позивача про недотримання під час прийняття оспорюваного рішення органом місцевого самоврядування законодавчих вимог щодо оформлення змін до договорів купівлі - продажу, укладених в процесі приватизації.
		Окрім цього щодо тверджень позивача стосовно того, що в результаті бездіяльності покупця допущено псування об`єкта приватизації, у зв`язку з чим відповідно до норм чинного законодавства та п. 11.3 Договору купівлі-продажу від 26.03.2010 року № 712 останній підлягає розірванню у встановленому законодавством порядку, суд зазначає, що відповідно до положень статей 525, 526 Цивільного кодексу України, статті 193 Господарського кодексу України зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
		Згідно зі статтею 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом; договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом; істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору; у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.
		Згідно ст. 19 Закону України «Про особливості приватизації об`єктів незавершеного будівництва» обов`язковими умовами приватизації об`єктів незавершеного будівництва, крім продажу під розбирання, є: встановлення строку завершення будівництва об`єкта незавершеного будівництва; забезпечення вимог екологічної безпеки, охорони навколишнього природного середовища під час добудови та подальшого введення в експлуатацію об`єкта приватизації. У разі неможливості завершення будівництва в установлені строки за наявності відповідних обґрунтувань строки завершення будівництва можуть бути змінені за рішенням органу приватизації та органу місцевого самоврядування, про що укладається додатковий договір. 
		У разі невиконання умов, зазначених у цій статті, договір купівлі-продажу підлягає розірванню в установленому законодавством порядку. При цьому покупець, з яким розірвано договір купівлі-продажу, повертає об`єкт приватизації в державну власність за актом приймання-передачі, а також відшкодовує державі збитки, завдані невиконанням умов договору.
		Розірвання договору купівлі-продажу об`єкта незавершеного будівництва є підставою для розірвання договору купівлі-продажу або договору оренди земельної ділянки, на якій розташований об`єкт незавершеного будівництва.
		За умовами п. 11.3 Договору у разі невиконання однією із сторін умов цього договору він може бути змінений або розірваний на вимогу другої сторони в порядку, визначеному чинним законодавством України. У разі розірвання цього договору покупець повертає об`єкт незавершеного будівництва продавцю.
		Як зазначалось судом вище, у зв`язку з порушенням ТОВ «Укрсоцбудінвест» умов Договору в частині термінів завершення будівництва рішенням Київської міської ради III сесії VIII скликання від 22.12.2016 року № 786/1790 "Про питання використання об`єкта незавершеного будівництва - крита спортивна споруда" розірвано договір купівлі-продажу об`єкта незавершеного будівництва від 26.03.2010 року, нотаріально посвідчений та зареєстрований 26.03.2010 року за № 712, зі змінами, внесеними договором від 27.11.2015 року, нотаріально посвідченим та зареєстрованим 27.11.2015 року за № 2307.
		Постановою Київського апеляційного господарського суду від 19.06.2017 у справі № 910/253/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрсоцбудінвест" до Київської міської ради про визнання незаконними рішення органу місцевого самоврядування, рішення Господарського суду міста Києва від 20.02.2017 року, яким відмовлено в задоволенні позову, скасовано та позовні вимоги ТОВ "Укрсоцбудінвест" задоволено в повному обсязі, визнано протиправним та скасовано рішення Київської міської ради III сесії VIII скликання від 22.12.2016 року № 786/1790 "Про питання використання об`єкта незавершеного будівництва - крита спортивні споруда".
		При цьому як зазначено в постанові апеляційної інстанції, виконання інвестиційних зобов`язань можливе за умови переходу до ТОВ «Укрсоцбудінвест» права користування земельною ділянкою під забудову в порядку, визначеному земельним законодавством. В той же час, як вбачається з матеріалів справи, товариство не може приступити до виконання інвестиційних зобов`язань, в зв`язку з невиконанням з боку органів державної влади вимог закону щодо передачі земельної ділянки для будівництва.
		Суд зазначає, що одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що рішення суду з будь-якої справи, яке набрало законної сили, не може бути поставлено під сумнів (п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України №01-8/1427 від 18.11.2003 року "Про Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та юрисдикцію Європейського суду з прав людини").
		Європейський суд з прав людини також вказує, що одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який, між іншим, вимагає щоб при остаточному вирішенні справи судами їх рішення не викликали сумнівів (BRUMARESCU v. ROMANIA, № 28342/95 від 28 жовтня 1999 року, § 61). Якщо конфліктна практика розвивається в межах одного з найвищих судових органів країни, цей суд сам стає джерелом правової невизначеності, тим самим підриває принцип правової визначеності та послаблює довіру громадськості до судової системи (LUPENI GREEK CATHOLIC PARISH AND OTHERS v. ROMANIA, № 76943/11 від 29 листопада 2016 року, § 123). Судові рішення повинні бути розумно передбачуваними (S.W. v. THE UNITED KINGDOM, № 20166/92 від 22 листопада 1995 року, § 36).
		Даний принцип тісно пов`язаний з приписами ч. 4 ст. 75 ГПК України, якою передбачено, що обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
		При цьому, не має значення, в якому саме процесуальному статусі виступали відповідні особи у таких інших справах - позивачі, відповідачі, треті особи, тощо.
		Обставинами справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, є юридичні факти, що призвели до виникнення спірного правовідношення, настання відповідальності або інших наслідків, тобто такі факти, з якими норми матеріального права пов`язують виникнення, зміну чи припинення прав та обов`язків суб`єктів спірного матеріального правовідношення.
		Преюдиціальність - обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набуло законної сили, в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, адже їх істину вже встановлено у рішенні чи вироку, і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами.
		Правила про преюдицію спрямовані не лише на заборону перегляду фактів і правовідносин, які встановлені в судовому акті, що вступив в законну силу. Вони також сприяють додержанню процесуальної економії в новому процесі. У випадку преюдиціального установлення певних обставин особам, які беруть участь у справі (за умови, що вони брали участь у справі при винесенні преюдиціального рішення), не доводиться витрачати час на збирання, витребування і подання доказів, а суду - на їх дослідження і оцінку. Усі ці дії вже здійснювалися у попередньому процесі, і їхнє повторення було б не лише недоцільним, але й неприпустимим з точки зору процесуальної економії. Для рішень господарських судів важливою умовою преюдиціальності фактів, що містяться в рішенні господарського суду, є суб`єктний склад спору. Отже, преюдиціальне значення мають лише рішення зі справи, в якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Преюдицію утворюють виключно лише ті обставини, які безпосередньо досліджувалися і встановлювалися судом, що знайшло відображення в мотивувальній частині судового акта. 
		Наведений правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 24.05.2018 року у справі № 922/2391/16.
		Суд зазначає, що предметом дослідження судів у справі № 910/253/17 були умови Договору купівлі-продажу об`єкта незавершеного будівництва від 26.03.2010 року №712 і можливості їх виконання, та під час розгляду справи судом встановлено факт відсутності порушення умов Договору щодо строків завершення будівництва зі сторони третьої особи 2 - ТОВ "Укрсоцбудінвест", оскільки завершення будівництва не є можливим не з його волі, а внаслідок неналежного виконання зобов`язань зі сторони органів державної влади, яка не залежать від волі ТОВ "Укрсоцбудінвест".
		Таким чином, фактичні обставини, що зумовили прийняття рішення Київської міської ради від 22.12.2016 року про розірвання Договору, та виконання його умов ТОВ «Укрсоцбудінвест» як особою, на яку покладені зобов`язання, зокрема, зі здійснення реконструкції та звершення будівництва об`єкта незавершеного будівництва, як такі, що в силу імперативних вимог статті 75 Господарського процесуального кодексу України мають преюдиціальне значення для даної справи, встановлені постановою Київського апеляційного господарського суду від 19.06.2017 року у справі № 910/253/17, яка набрала законної сили, тобто не підлягають повторному доказуванню та мають обов`язкову силу для вирішення даної справи. 
		У свою чергу, для спростування преюдиційних обставин, передбачених статтею 75 ГПК України, учасник господарського процесу, який ці обставини заперечує, повинен подати суду належні та допустимі докази. Ці докази повинні бути оцінені судом, що розглядає справу, у загальному порядку за правилами встановленими ГПК України. Якщо суд дійде висновку про те, що обставини у справі, що розглядається, є інакшими, ніж установлені під час розгляду іншої господарської справи, то справу належить вирішити відповідно до тих обставин, які встановлені безпосередньо судом, який розглядає справу (постанова Касаційного Господарського Суду від 20.03.2020 року у справі № 910/2360/19).
		Відтак, з урахуванням вищенаведеного суд зазначає, що факти, до яких було застосовано преюдицію у даному спорі, стосуються саме можливості виконання Договору купівлі-продажу об`єкта незавершеного будівництва та відсутності порушень при його виконанні. 
		Поряд із цим судом враховано, що встановлені у справі № 910/253/17 обставини, які є причиною неможливості виконання інвестиційних зобов`язань ТОВ "Укрсоцбудінвест", на даний час продовжують існувати.
		Наразі позивачем належними та допустимими доказами не спростовано такі факти при розгляді даної справи та не надано доказів відповідної зміни обставин.
		Крім того, позивачем не надано жодного доказу на підтвердження обставин щодо псування об`єкта приватизації внаслідок бездіяльності ТОВ "Укрсоцбудінвест".
		Таким чином, з огляду на встановлені судом фактичні обставини, оскільки позивачем належними та допустимими доказами не доведено наявність порушень законодавчих норм в частині прийняття відповідачем оспорюваного рішення від 30.07.2020 року №425/9504 щодо оформлення змін до договорів купівлі - продажу, укладених в процесі приватизації, зокрема, спірного Договору від 26.03.2010 року № 712, які могли б бути підставою для визнання протиправним та скасування прийнятого Київською міською радою рішення, позаяк відсутнє зменшення відповідальності покупця за невиконання зобов`язань та загального обсягу інвестицій, відсутнє зменшення суми встановлених умовами Договору зобов`язань, внаслідок можливих протягом періоду його виконання інфляційних процесів, та внесення змін щодо строків виконання зобов`язання є необхідним у зв`язку з об`єктивною неможливістю ТОВ «Укрсоцбудінвест» приступити до виконання інвестиційних зобов`язань, зважаючи на невиконання з боку органів державної влади вимог щодо передачі земельної ділянки для будівництва, суд дійшов висновку щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення Київської міської ради від 30.07.2020 року № 425/9504 «Про надання згоди на внесення змін до договору купівлі-продажу об`єкта незавершеного будівництва».
		Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
		Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права (частина 1 статті 6 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").
		Аналіз практики Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (див. рішення від 21 січня 1999 року в справі "Гарсія Руїз проти Іспанії", від 22 лютого 2007 року в справі "Красуля проти Росії", від 5 травня 2011 року в справі "Ільяді проти Росії", від 28 жовтня 2010 року в справі "Трофимчук проти України", від 9 грудня 1994 року в справі "Хіро Балані проти Іспанії", від 1 липня 2003 року в справі "Суомінен проти Фінляндії", від 7 червня 2008 року в справі "Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії") свідчить, що право на мотивоване (обґрунтоване) судове рішення є частиною загального права людини на справедливий і публічний розгляд справи та поширюється як на цивільний, так і на кримінальний процес.
		Вимога пункту 1 статті 6 Конвенції щодо обґрунтовування судових рішень не може розумітись як обов`язок суду детально відповідати на кожен довід заявника. Стаття 6 Конвенції також не встановлює правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами. Проте Європейський суд з прав людини оцінює ступінь умотивованості рішення національного суду, як правило, з точки зору наявності в ньому достатніх аргументів стосовно прийняття чи відмови в прийнятті саме тих доказів і доводів, які є важливими, тобто такими, що були сформульовані заявником ясно й чітко та могли справді вплинути на результат розгляду справи.
		Відповідно до пункту 58 рішення ЄСПЛ Справа "Серявін та інші проти України" (Заява № 4909/04) від 10.02.2010 у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п. 29).
		Поряд із цим суд наголошує, що усі інші доводи та міркування сторін, окрім зазначених у мотивувальній частині рішення, взяті судом до уваги, однак не спростовують висновків суду та не суперечать дійсним обставинам справи і положенням чинного законодавства.
		Рішення суду про задоволення позову може бути прийнято виключно у тому випадку, коли подані позивачем докази дозволять суду зробити чіткий, конкретний та безумовний висновок про обґрунтованість та законність вимог позивача.
		У відповідності до пункту 1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 6 "Про судове рішення" рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з`ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.
		З огляду на вищевикладене, враховуючи те, що позивач не довів в розумінні приписів ст. 74 Господарського процесуального кодексу України ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх позовних вимог, а також у зв`язку з відсутністю фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання оскаржуваного рішення органу місцевого самоврядування недійсним і настання відповідних юридичних наслідків, зважаючи на відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог у даній справі, суд вважає за необхідне відмовити позивачу в задоволенні позову в повному обсязі.
		Відповідно до частини 1статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються судом на позивача.
		Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 73-80, 86, 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241  Господарський суд міста Києва, -
		 
		ВИРІШИВ:
		 
		1. В задоволенні позовних вимог відмовити повністю. 
		 
		Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).
		 
		Повний текст рішення складено та підписано 10 грудня 2021 року.
		    
		       Суддя                                                                                           А.М. Селівон

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...