Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 274/5915/20 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти життя та здоров'я особи; Умисне легке тілесне ушкодження.
Надіслано для оприлюднення: 13.12.2021. Зареєстровано: 13.12.2021. Забезпечено надання загального доступу: 14.12.2021.
Дата набрання законної сили: 13.01.2022
Номер судового провадження: 1-кп/0274/391/21
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 42020061340000045

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Провадження № 274/5915/20
		ВИРОК Провадження № 1-кп/0274/391/21
		І м е н е м У к р а ї н и
		13.12.2021 року м. Бердичів
		 
		Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області в складі: 
		головуючого - судді . . . . . . . . . ОСОБА_1 
		за участі 
		секретарів судового засідання . ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 274/5915/20 про обвинувачення 
		ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Бердичева Житомирської області, громадянки України, з вищою економічною освітою, вдови, маючої на утриманні двох малолітніх дітей ІНФОРМАЦІЯ_2 та ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрованої в АДРЕСА_1 , проживаючої в АДРЕСА_2 , раніше не судимої,
		за ч. 1 ст. 125 КК України, 
		за участі 
		прокурорів . . . . . . . . . ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 
		потерпілого . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . ОСОБА_8 
		законного представника потерпілого . ОСОБА_9 
		обвинуваченої . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . ОСОБА_4 ,
		в с т а н о в и в :
		20 грудня 2019 року приблизно о 13 годині малолітній ОСОБА_8 повертався з Гришковецької гімназії додому за адресою: АДРЕСА_3 .
		По дорозі до малолітнього ОСОБА_8 підійшов малолітній ОСОБА_10 , який за попереднім проханням ОСОБА_4 зупинив останнього та підвів до домоволодіння АДРЕСА_2 
		У цей час з будинку АДРЕСА_2 вийшла ОСОБА_4 , яка направилась до малолітнього ОСОБА_8 та на ґрунті неприязних відносин, діючи з прямим умислом, направленим на умисне спричинення тілесних ушкоджень, лівою рукою схопила за одяг малолітнього ОСОБА_8 , а долонею правої руки умисно нанесла декілька, не менше двох, ударів в обличчя останнього.
		Своїми діями ОСОБА_4 спричинила потерпілому ОСОБА_8 тілесні ушкодження у вигляді крововиливів на верхній повіці лівого ока та на лівому крилі носа, які є легкими тілесними ушкодженнями.
		 
		Кримінальна відповідальність за кримінальне правопорушення, у вчиненні якого ОСОБА_4 визнається винуватою, передбачена ч. 1 ст. 125 КК України. 
		 
		В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_4  свою вину у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення визнала та показала, що вони живуть через ставок від сім`ї потерпілого, відносини були добрі, діти між собою дружили. Але ОСОБА_11 почав вчиняти неправомірні дії. Так, влітку 2019 року її шестирічна донька була з ОСОБА_12 і ще одним п`ятирічним хлопчиком на ставку, щось не поділили за ставок. Тоді ОСОБА_13 взяв якусь палицю чи залізяку і зі всієї сили вдарив доньку по плечі, та тиждень не могла підняти руку. Донька в сльозах прибігла додому і поскаржилася старшому брату, 2010 року народження. Повернулися на ставок, де і старший брат також отримав  ОСОБА_12 почав рвати йому рот, штовхнув на землю. Також ОСОБА_13 ще вдарив залізякою третього хлопчика і той 10 хвилин лежав без свідомості. У потерпілого є друг ОСОБА_14 , який також веде себе дуже погано  виманює дітей, якось на ставку зняв штани і сказав її шестирічній доньці, що вона зараз буде робити йому приємно. Після літа ОСОБА_12 продовжував ображати її дітей, кидався камінцями. Вона зверталася у відділ по справам неповнолітніх, але це не дало результату. Врешті решт це її дістало і вона сама вирішила розібратися. Сказала ОСОБА_14 , щоб той привів до неї ОСОБА_15 . Чому через ОСОБА_14  тому, що хотіла, щоб той побачив, що може бути, якщо ображати її дітей. В той день в грудні 2019 року вона була вдома. Прийшли діти з школи, повідомили, що ОСОБА_14 веде потерпілого. Самі події відбувалися на вулиці біля її домоволодіння по АДРЕСА_2 в присутності дітей. Вона лівою рукою схопила ОСОБА_12 за куртку і зі словами про те, скільки він може ображати дітей, нанесла потерпілому два удари в обличчя долонею правої руки. Від ударів ОСОБА_13 потупився, присів і закрився руками. Більше ударів вона не наносила, в тому числі не била кулаком. Потерпілий встав і пішов додому. Впевнена, що від її ударів у потерпілого не могло бути тілесних ушкоджень у виді крововиливів  вона ж не чоловік, била несильно, долонею. Розуміє, що зробила неправильно, не мала права бити дитину, потрібно було поговорити з батьками. З матір`ю ОСОБА_12 говорила десь через півроку після подій, вибачалася, але сказала, що і та винувата, але вибачень від матері потерпілого не отримала, та хоче її покарати. На її думку, у поведінці Вані винна саме мати  як виховала, так і росте, наприклад, коли збирали класом кошти на подарунок вчительці, то мати потерпілого відмовилася і сказала, що вчительці треба цепа на шию повісити. Свою вину визнає, просить пробачення, провела виховну роботу зі своїми дітьми. 
		 
		Крім повного визнання вини обвинуваченою винуватість  ОСОБА_4 повністю підтверджується сукупністю зібраних та досліджених у судовому засіданні доказів.
		Так, допитаний в ході судового розгляду за участі педагога та законного представника малолітній потерпілий ОСОБА_8  пояснив суду, що взимку 2019 року він вийшов зі школи після уроків, які зазвичай закінчуються десь о 14.15. Його перестрів трохи старший хлопець і повів до  ОСОБА_4 , та вийшла, щось йому сказала, не пам`ятає, що саме, і почала бити. Вони стояли один до одного обличчям, обвинувачена тримала його рукою за правий рукав та нанесла долонею другої руки декілька ударів по обличчю. Взагалі під час події ОСОБА_4 била його по лицю долонями обох рук багато разів, і зліва, і справа, у нього все лице було синє, від ударів він два рази падав. Коли був на землі, обвинувачена вдарила один раз кулаком, влучила в руку, якою він прикривався. Також била ногою в живіт, але він зігнувся і вона влучила йому в ногу. Побиття тривало хвилин 5. Під час події поруч були діти ОСОБА_4 , а також його друзі  ОСОБА_16 і ОСОБА_17 , 7 і 9 років. Коли потім йшли додому, вони сказали, що подзвонили його мамі. Дійсно десь за тиждень було таке, що на ставку він пробрався у тяжкодоступне місце і тоді діти обвинуваченої і ще один хлопчик плескали на нього палкою холодною водою, хотіли зіштовхнути у холодну воду, тому так вийшло що він вдарив і розбив губу сину ОСОБА_4 , а другого хлопчика вдарив ключкою, але не по голові, а в руку. 
		Як показав малолітній свідок ОСОБА_10 , 2006 р.н., роки два тому у ОСОБА_12 Вані була бійка з дітьми обвинуваченої на халабуді біля ставка. Через що, не знає, але потерпілий побив і його меншого брата, у якого потім були синці. Обвинувачена  ОСОБА_4 попросила його привести ОСОБА_15 до неї додому, щоб розібратися. Про те, що вона буде бити, не знав. Він привів, хоча потерпілий і казав, що не хоче йти, потерпілого він не бив. Події відбувалися біля подвір`я обвинуваченої, він стояв за 5-6 метрів. Коли обвинувачена вийшла, щось сказала Вані, щось про побиття дитини, слів було небагато. Потім обвинувачена почала бити потерпілого  наносила ляпаси по лицю, до 10 ударів, била однією рукою, і зліва, і справа. Від ударів ОСОБА_13 впав, піднявся, намагався втекти, але метрів за 5 обвинувачена наздогнала і продовжила бити руками. Потерпілий знову впав і обвинувачена нанесла ще до 10 ударів  і долонями, і кулаком. Ногами не била. Як закінчилися події, не бачив, бо пішов додому.
		Малолітній свідок ОСОБА_18  під час допиту за участі педагога та законного представника пояснила суду, що тоді, два роки тому ОСОБА_19 йшов зі школи додому, вона йшла за ним. Коли проходили біля подвір`я обвинуваченої  ОСОБА_4 , ОСОБА_15 зупинив інший хлопчик  свідок ОСОБА_14 . Вибігла обвинувачена і почала бити потерпілого. Пам`ятає, що била кулаком по тілу, тримаючи за рукав, ударів долонею, ударів по обличчю, ударів ногами не пам`ятає. Ваня один раз падав. Ніхто у побиття не втручався, крім них також ще був присутнім син обвинуваченої. Після подій всі пішли додому. 
		Крім того, винуватість ОСОБА_4 також підтверджується:
		*даними протоколу прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 20.12.19, з якого видно, що попереджена про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину ОСОБА_9 заявила, що 20.12.19 о 13 годині поблизу амбулаторії селища ОСОБА_20 спричинила тілесні ушкодження її неповнолітньому сину ОСОБА_21 , 2010 р.н. (т. 1, а.п. 8);
		*даними висновку судово-медичної експертизи № 126 від 18.03.20, відповідно до якого у ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , виявлено тілесні ушкодження у вигляді крововиливів на верхній повіці лівого ока та на лівому крилі носа. Виявлені тілесні ушкодження відносяться до легких тілесних ушкоджень. Дані тілесні ушкодження виникли від дії тупого твердого предмету, що і можливо у термін, вказаний у постанові (тобто 20.12.19) (т. 1, а.п. 29);
		*даними протоколу проведення слідчого експерименту від 22.05.20 з фототаблицею до нього, під час якого малолітній свідок ОСОБА_10 за участі педагога, законного представника показав на місцевості, як ОСОБА_4 спричиняла тілесні ушкодження ОСОБА_8  тримаючи лівою рукою за одяг, долонею правої руки наносила удари по обличчю потерпілого, а потім коли той був на землі  кулаком у обличчя (т. 1, а.п. 35-38);
		*даними протоколу проведення слідчого експерименту від 22.05.20 з фототаблицею до нього, під час якого малолітній свідок ОСОБА_18 за участі педагога, законного представника показала на місцевості, як ОСОБА_4 спричиняла тілесні ушкодження ОСОБА_8  тримаючи лівою рукою за одяг, долонею правої руки наносила удари по обличчю потерпілого, а потім коли той був на землі  кулаком у тулуб та ногою по нозі (т. 1, а.п. 40-44);
		*даними протоколу проведення слідчого експерименту від 22.05.20 з фототаблицею до нього, під час якого малолітній потерпілий ОСОБА_8 показав на статистові, як йому спричиняла тілесні ушкодження обвинувачена  нанісши удари долонею правої руки по обличчю, а потім він присів і прикривався руками (т. 1, а.п. 45-49);
		*даними висновку судово-медичної експертизи № 247 від 13.06.20, відповідно до якого виявлені у ОСОБА_8 тілесні ушкодження могли утворитися в термін та за обставин, на які потерпілий вказує під час проведення слідчого експерименту за його участі, та на які вказують свідки ОСОБА_10 та ОСОБА_18 під час проведення слідчих експериментів за їхньої участі (т. 1, а.п. 52-53);
		*даними протоколу огляду предметів від 19.06.20, а саме фотознімків обличчя потерпілого з зафіксованими видимими тілесними ушкодженнями (т. 1, а.п. 61, 57-60).
		   Судом в ході судового розгляду досліджені всі процесуальні джерела доказів (ст. 84 КПК України), які були заявлені та надані сторонами на підтвердження обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні (ст. 91 КПК України), в обсязі, визначеному відповідно до ст. 349 КПК України та в порядку, передбаченому § 3 глави 28 КПК України. Про дослідження будь-яких інших джерел доказування сторони не зазначали, клопотань про долучення, дослідження або перевірку таких доказів до суду не надходило, сторони висловили свою думку про закінчення з`ясування обставин та перевірки їх доказами.
		   При цьому судом для забезпечення дотримання вимог статей 22, 42, 43 КПК України (щодо можливості ознайомлення з матеріалами обвинувачення, оцінки доказів), статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (Право на справедливий суд), судом до матеріалів провадження під час підготовчого судового засідання долучено й інші документи, які надано прокурором, в тому числі й інші докази, які можуть стосуватися допустимості, достовірності та повноти наведених вище доказів на підтвердження фактів та обставин, що підлягають доказуванню.
		 
		Суд виключає з обвинувачення, визнаного судом доведеним, посилання органу досудового розслідування на нанесення обвинуваченою ОСОБА_4 удару кулаком у обличчя, оскільки жодним з досліджених прямих доказів нанесення такого удару не підтверджено, і обвинувачена, і потерпілий спростували нанесення такого удару. 
		 
		На підставі викладеного, оцінивши наведені докази в їхній сукупності, суд вважає винуватість обвинуваченої ОСОБА_4 доведеною та кваліфікує її дії за ч. 1 ст. 125 КК України, як умисне заподіяння легких тілесних ушкоджень.
		 
		Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченій, суд визнає: щире каяття.
		Обставинами, які обтяжують покарання обвинуваченій, суд визнає: вчинення кримінального проступку щодо малолітнього та з використанням малолітнього.
		 
		При призначенні покарання  ОСОБА_4 суд керується загальними засадами призначення покарання, визначеними у ст. 65 КК України, і враховує ступінь тяжкості вчиненого нею кримінального правопорушення, дані про особу винної та обставини, що пом`якшують і обтяжують її покарання.
		Відповідно до ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 125 КК України, було злочином невеликої тяжкості (з 01.07.20 є кримінальним проступком).
		Обвинувачений раніше не судима, є приватним підприємцем, за місцем проживання характеризується як особа, скарг на поведінку якої не надходило. 
		З урахуванням наведеного, приймаючи до уваги ступінь суспільної небезпеки, причини, обставини та наслідки скоєного кримінального правопорушення, особу обвинуваченої, санкцію статті, приймаючи до уваги запропоновану учасниками міру покарання, суд призначає покарання у виді громадських робіт. На думку суду, саме призначене покарання сприятиме досягненню мети покарання та буде необхідним й достатнім для її виправлення та запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень.
		 
		Цивільний позов у кримінальному провадженні не подано, законний представник потерпілого має право звернення з таким позовом в порядку цивільного судочинства.
		Дані про процесуальні витрати матеріали провадження не містять. 
		Приймаючи до уваги призначене ОСОБА_4 покарання, її поведінку при проведенні досудового розслідування та судового розгляду, відсутність клопотань з даного приводу, підстав для застосування щодо неї запобіжного заходу не вбачається.
		Керуючись статтями 373, 374 КПК України, суд 
		у х в а л и в :
		ОСОБА_4 визнати винуватою у пред`явленому обвинуваченні у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, та призначити їй покарання у виді громадських робіт на строк 150 (сто п`ятдесят) годин.
		 
		Початок строку відбування покарання обчислюється з моменту початку виконання громадських робіт за визначеним місцем роботи. 
		 
		Речові докази у кримінальному провадженні після набрання вироком законної сили: чотири фотознімки з зображеннями обличчя потерпілого, які долучено до матеріалів провадження  залишити в матеріалах кримінального провадження.
		 
		Запобіжний захід до набрання вироком законної сили щодо обвинуваченої ОСОБА_4 - не застосовувати.
		 
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо він не скасований, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. 
		На вирок протягом тридцяти днів з дня проголошення може бути подана апеляційна скарга до Житомирського апеляційного суду через Бердичівський міськрайонний суд.
		 
		Копія вироку негайно після проголошення вручається обвинуваченій та прокурору. Учаснику, який не був присутнім в судовому засіданні, копія вироку надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.
		 
		 
		 
		Головуючий - суддя               ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...