Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 621/1130/17 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини у сфері службової діяльності; Перевищення влади або службових повноважень працівником правоохоронного органу.
Надіслано для оприлюднення: 13.12.2021. Зареєстровано: 13.12.2021. Забезпечено надання загального доступу: 14.12.2021.

Номер судового провадження: 1-кп/621/14/21
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 42017221440000020

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 621/1130/17
		Пр. № 1-кп/621/14/21
		 
		ВИРОК
		Іменем України
		 
		   13 грудня 2021 року                                м. Зміїв
		Зміївський районний суд Харківської області 
		в складі: головуючого судді - ОСОБА_1 ,
		за участю секретаря  ОСОБА_2 ,
		прокурора  ОСОБА_3 ,
		обвинуваченого ОСОБА_4 ,
		захисника - ОСОБА_5 
		потерпілого ОСОБА_6 
		представника потерпілого ОСОБА_7 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Змієві кримінальне провадження відносно:
		ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Краснокутськ Краснокутського району Харківської області, громадянина України, який працює на посаді поліцейського взводу № 3 роти № 1 батальйону особливого призначення ГУНП в Харківській області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раныше не судимого,
		за обвинуваченням у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 365 КК України,
		ВСТАНОВИВ:
		ОСОБА_4 призначений наказом начальника ГУНП в Харківській області № 569 о/с від 20.12.2016 на посаду поліцейського взводу № 3 роти № 1 батальйону особливого призначення ГУНП в Харківській області, будучи працівником правоохоронного органу, наділений повноваженнями представника влади, при здійсненні службових обов`язків, спрямованих на неухильне дотримування положень Конституції України, Законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції та Присяги поліцейського.
		Відповідно до п. 10 ст. 45 Закону України «Про Національну поліцію», поліцейський для забезпечення безпеки порядку застосовує спеціальні засоби, визначені цим законом, а саме пристрої для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями металевими снарядами несмертельної дії, для:
		а) захисту від нападу, що загрожує життю та здоров`ю людей, у тому числі поліцейського;
		б) відбиття збройного нападу на об`єкти, що перебувають під охороною, конвої, житлові та нежитлові приміщення, а також для звільнення їх у разі захоплення;
		в) затримання особи, яка підозрюється у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину і яка намагається втекти;
		г) затримання особи, яка чинить збройний опір або намагається втекти з-під варти;
		ґ) затримання озброєної особи, яка погрожує застосуванням зброї та інших предметів, що загрожують життю чи здоров`ю людей, у тому числі поліцейського;
		д) подання сигналу тривоги або виклику допоміжних сил;
		е) знешкодження тварини, яка загрожує життю чи здоров`ю людей, у тому числі поліцейського;
		є) припинення групового порушення громадського порядку чи масових заворушень;
		ж) відбиття групового нападу, що загрожує життю чи здоров`ю людей;
		Відповідно до наказу начальника ГУНП в Харківській області № 152 від 22.02.2017 ОСОБА_4 на період з 23.02.2017 до окремого наказу, з метою виконання службових завдань з забезпечення правопорядку і публічної безпеки в місцях масового перебування громадян і на об`єктах критичної інфраструктури, відряджений в розпорядження управляння оперативних розробок Департаменту карного розшуку Національної поліції України.
		22.03.2017 приблизно о 14:00 годині ОСОБА_4 , на виконання наказу № 152 від 22.02.2017, разом із поліцейським взводу № 3 роти № 1 батальйону особливого призначення ГУНП в Харківській області ОСОБА_8 та поліцейським взводу № 3 роти № 1 батальйону особливого призначення ГУНП в Харківській області ОСОБА_9 на службовому автомобілі «Рено Кенго» д.н.з. НОМЕР_1 прибули до Зміївського району Харківської області.
		Під час несення служби, ОСОБА_4 , разом з іншими працівниками поліції, перемістилися на службовому автомобілі на дорогу, розташовану приблизно в 2 км від с. Таранівка Зміївського району Харківської області, де, приблизно о 19:00 годині, побачили як з лісосмуги на мотоциклі Ява, д.н.з. НОМЕР_2 , виїхав невідомий чоловік, як пізніше встановлено, ОСОБА_6 , та почали його переслідувати на службовому автомобілі «Рено Кенго», д.н.з. НОМЕР_1 . 
		ОСОБА_6 , побачивши поліцейський автомобіль, став з`їджати у правий бік, щоб надати можливість проїхати поліцейському автомобілю.
		ОСОБА_4 , явно виходячи за межі наданих йому службових повноважень та перевищуючи їх, умисно, безпідставно, розуміючи протиправність своїхдій,без будь-якихпідстав,порушуючи вимогиЗакону України«Про Національнуполіцію»,яким передбаченіпідстави застосуванняспецзасобів,вийшов завтомобілю табез попереджанняпро застосуванняспеціального засобу,вистрелив у ОСОБА_6 з особистогопістолету  ПМР калібру 9 мм № НОМЕР_3 , який, відповідно до висновку судово-балістичної експертизи № 179 від 12.05.2017, відноситься до гладкоствольної вогнепальної зброї самозахисту  пістолетом «травматичної» дії.
		Своїми протиправнимидіями ОСОБА_4 спричинив ОСОБА_6 тілесні ушкодженняу виглядівогнепального сліпогокульового пораненняправової сідничноїобласті,які згідноз висновкомсудово-медичноїекспертизи №48-Зм/17від 23.03.2017відносяться долегких тілеснихушкоджень,що потягли короткочасний розлад здоров`я.
		Обвинувачений ОСОБА_4 винуватим себене визнав,вказав,що віндіяв відповіднодо вимогнормативно-правовихактів,які регламентуютьдіяльність поліціїта Присягиполіцейського.Пояснив,що 22.03.2017року вінразом ізнапарниками  ОСОБА_8 та ОСОБА_9 знаходились у Зміївському районі Харківської області біля с.Таранівка на польовій дорозі близько 18 години на службовому автомобілі «Рено Кенго». Вони побачили, що з лісосмуги виїхав чоловік на мотоциклі у форменому одязі з написом «поліція», на ньому не було шолому, мотоцикл був без підсвічування, водій постійно озирався, тому вони вирішили зупинити водія, встановити його особу, оскільки водієм було порушено ПДР. На службовому автомобілі були включені проблискові маячки та на прохання зупинитися через гучномовець, водій не зупинився, тому вони поїхали за ним. Через метрів двадцять мотоцикл заглух. ОСОБА_8 підійшов до водія, а він, ОСОБА_4 в метрах п`яти, стояв збоку ОСОБА_8 . Водій поводився агресивно та знаходився у нетверезому стані. Після того, як ОСОБА_8 звернувся до водія, він (водій) його ударив кулаком по обличчю та намагався втікти. Від нанесеного удару ОСОБА_8 присів, а водій почав щось шукати у карманах. ОСОБА_4 сприйняв таку поведінку водія як загрозу для життя ОСОБА_8 та свого життя, тому він попередив його про те, що ним буде застосовано спецзасіб,однак водійне реагував,тому він зробив один постріл в нього з особистого пістолету  ПМР. Попереджального вистрелу він не робив, оскільки в пістолеті була всього одна куля. Уточнив, що він повинен був зробити попереджувальний постріл у повітря, але він голосно попередив водія про застосування ним спецзасобу та оскільки була лише одна куля, вирішив зробити постріл у водія. Після пострілу водій почав нецензурно виражатись. Почувши постріл, з лісосмуги вибігли його родичі та почали кричати, погрожувати. При цьому ОСОБА_6 порвав форменний одяг на ньому та на його напарникові. Також він викликав карету швидкої допомоги та слідчо-оперативну групу. Цивільний позов не визнав.
		Суд критично ставиться до зазначених вище пояснень обвинуваченого щодо не визнання вини та обставин вчиненого кримінального правопорушення, оцінюючи їх як бажання уникнути встановленої законом відповідальності за вчинення злочинного діяння, так як винність останнього підтверджується сукупністю досліджених в судовому засіданні доказів, а саме:
		- даними протоколу огляду місця події від 22.03.2017 року, в ході якого зафіксована обстановка на ділянці автошляху, яка розташована на відстані 2 км від радіоцентру в с. Таранівка, де виявлено автомобіль білого кольору «Рено Кенго», державний номер НОМЕР_1 та на відстані 5 м. - молоцикл «Ява», дерджавний номер ДНН 2695 червоного кольору. З місця події вилучено молоцикл «Ява» та металевий предмет схожий на гільзу. (а. с. 27-29 т. 2)
		- даними протоколу огляду місця події від 22.03.2017, в ході якого в приміщенні Зміївської ЦРЛ у працівників поліції вилучено дві поліцейські куртки з пошкодженнями в виді пориву тканини та пістолет ПМР ХКОЕ 8055 з магазином без патронів. (а. с. 30-31 т. 2)
		- даними протоколу огляду місця події від22.03.2017 з доданими до нього фотознімками, в ході якого в приміщенні гіпсового кабінету Зміївської ЦРЛ виявлено та вилучено гумову кулю чорного кольору діаметром 9 мм, яку вийнято з раньового каналу у ОСОБА_6 (а. с. 32-34 т. 2)
		- даними довідки, виданої Зміївською ЦРЛ ОСОБА_6 22.03.2017 про видалення гумової кулі з правої сідниці (а. с. 37 т. 2);
		- даними висновку експерта №48-Зм/17, відповідно якого встановлено, що у потерпілого ОСОБА_6 мали місце: вогнепальне сліпе кульове поранення правової сідничної області. Вказане тілесне пошкодження утворилось від дії високошвидкісного кінетичного снаряду, випущеного з каналу стволу вогнепальної зброї з неблизької дистанції та могло бути отримано у строк та при обставинах, вказаних потерпілим. За ступенем тяжкості це легке тілесне ушкодження, що потягло за собою короткочасний розлад здоров`я (згідно п.2.3.3. «Правил судово - медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених приказом №6 МОЗ України від 17.01.1995 року. Об`єктивних судово-медичних даних, що вказують на спричинення вищезазначених тілесних ушкоджень самим потерпілим або самоспричинення не має. Покази ОСОБА_10 надані ним у протоколі його допиту у якості потерпілого у цілому не протирічать судово-медичним даним як у механізмі нанесення тілесного ушкодження, так і у способі його спричинення та відповідають об`єктивним судово-медичним даним, отриманим у ході судово-медичної експертизи. (а. с. 38-39 т. 2);
		- даними протоколу огляду предметів з фотознімками на диску від 24.03.2017: одягу, в якому ОСОБА_6 був одягнений 22.03.2017 (а. с. 41, 42 т. 2);
		- даними постанови від 24.03.2017 про визнання металевого предмету циліндричної форми схожий на гільзу, гумової кулі, діаметром 9 мм, пістолету ПМР з магазином до нього без набоїв; виданих добровільно ОСОБА_6 спортивних штанів та трусів - речовими доказами у кримінальному провадженні № 42017221440000020 (а. с. 43-44 т. 2);
		- даними дисків з відеозаписом, зробленим ОСОБА_6 та ОСОБА_11 , в який зафіксовано спілкування з працівниками поліції після спричинення поранення потерпілому. (а. с. 46-47 т. 2);
		- даними посвідчення на дозвіл ОСОБА_4 на право зберігання, носіння спецзасобу ПМР, калібру 9 мм, ХКОЕ №3055та довідкоюз АРМОРпро видачу ОСОБА_4 дозволу наспецзасіб ПМРсерії ХКОЕ№ 3055стоком до08.12.2017. (а.п.55- 57 т.2);
		- даними витягу з наказу ГУНП в Харківській області №569 о/с від 20.12.2016 про переміщення старшого сержанта поліції ОСОБА_4 на посаду поліцейського взводу №3 роти №1 батальйону поліції особливого призначення ГУНП в Харківській області, якого звільнено з посади поліцейського батальйону поліції особливого призначення (м. Харків) ГУНП в Харківській області та закріплено спеціальний жетон з індивідуальним номером 0083563 (а. с. 81 т. 2);
		- даними витягу з наказу ГУНП в Харківській області №20 о/с від 03.12.2015 про присвоєння ОСОБА_4 спеціального звання старшого сержанта поліції з 07.11.2015 (а. с. 82 т. 2);
		- даними присяги ОСОБА_4 на вірність Українському народові від 07.11.2015 (а. с. 86 т. 2);
		- даними «Тимчасових функціональних обов`язків поліцейського роти №1 БПОП ГУНП в Харківській області», відповідно яких поліцейський зобов`язаний: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та присяги поліцейського. Професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових обов`язків та наказів керівництва. Поважати та не порушувати права і свободи людини, незалежно від її соціального походження, расової та національної належності, громадянства, ставлення до релігії, статі. Забезпечувати публічний порядок і безпеку на вулицях та в інших публічних місцях шляхом пішого та автопатрулювання звертаючись до особи, або у разі звернення особи до поліцейського, поліцейський зобов`язаний назвати своє прізвище, посаду, спеціальне звання та пред`явити на її вимогу службове посвідчення, надавши можливість ознайомитися з викладеною в ньому інформацією, не випускаючи його з рук. (а. с. 93-95 т. 2 );
		- даними книги видачі і приймання озброєння та спеціальнизх засобів БПОП ГУНП в Харківській області, де зазначено, що 22.03.2017 ОСОБА_4 не отримував спецзасіб ПМР серії НОМЕР_3 , а отримав лише ПМ, магазин та набої до нього, АКМС, магазин та набої до нього (а. с. 96-97 т. 2 );
		- даними журналу інструктажів особового складу БПОП, в якому за 22.03.2017 міститься підпис ОСОБА_4 (а. с. 99-100 т. 2);
		- даними наказу начальника ГУНП в Харківській області ОСОБА_12 №152 від 22.02.2017 про відрядження, у тому числі старшого сержанта поліції ОСОБА_4 , на період з 23.02.2017 в розпорядження начальника відділу оперативних розробок у східному регіоні (м. Харків) управління оперативних розробок Департаменту карного розшуку НП України полковника поліції ОСОБА_13 для виконання службових завдань із забезпечення правопорядку і публічної безпеки в місцях масового перебування громадян і на об`єктах критичної інфраструктури окрему групу (а.с. 103-104 т. 2);
		- даними висновку судово-балісничної експертизи від 12.05.2017, за яким наданий на дослідження предмет є гладкоствольною вогнепальною зброєю самозахисту - пістолетом "Травматичної" дії виробництва України моделі "ПМР" калібру 9 mm Р.А., № НОМЕР_3 . Пістолет справний та придатний для стрільби. Надана на дослідження 1 гільза пістолетного патрону ударно-больової дії (небойового призначення) калібру 9 mm Р.А.була відстріляна з пістолета моделі "ПМР" 9 mm Р.А., № НОМЕР_3 . Надана на дослідження куля могла бути відстріляна з травматичної зброї відповідного калібру (пістолети, револьвери), в тому числі з наданого на дослідження пістолету. Надана на дослідження куля могла складати одне ціле з гільзою пістолетного патрону ударно-больової дії (небойового призначення) калібру 9 mm Р.А. , в тому числі і з наданою. (а. с. 107-115 т. 2);
		- даними листа №2902/734 КЗОЗ "ЦЕМД та МК" про доставку ОСОБА_6 з кільцевої дороги до Зміївської ЦРЛ з вогнепальним пораненням м`яких тканин правої сідниці (а. с. 123, 200 т. 2);
		- даними листа заступника командира БПОП ГУНП в Харківській області ОСОБА_14 від 19.04.2017 про те, що 22.03.2017 відпрацювання Зміївського району Харківської області здійснювалось на службовому автомобілі «Рено Кенго» (державний номер НОМЕР_1 ), який не обладнаний відеорегістратором (а. с. 177 т. 2);
		- даними відомості результатів перевірки рівня службової підготовленості поліцейських БПОП ГУНП в Харківській області за 2016 навчальник рік, а саме ОСОБА_4 (а. с. 181 т. 2)
		- даними листа заступника командира БПОП ГУНП в Харківській області ОСОБА_14 від 27.04.2017 про те, що особовий склад БПОП ГУНП в Харківській області у зв`язку з вчиненням у 2017 році на території м. Харків ряду розбійних нападів на кредитні установи, був орієнтований на забезпечення публічної безпеки і порядку, охорони прав та свобод людини, інтересів суспільства і держави, а також протидії злочинності, в тому числі й виявленню та припиненню незаконної діяльності осіб, які вчиняли розбійні напади (а. с. 182,183 т.2);
		- даними висновку експерта №165-МК/17 від 15.05.2017 року, згідно з яким на предметах одягу ОСОБА_10 : спортивних брюках та трусах виявлені пошкодження, які можуть бути віднесені до кульових вхідних та могли виникнути в результаті дії однієї кулі з полімерного матеріалу (гуми, пластизолю), вистреляної з пристрою для відстрілу патронів забійної дії. При дослідженні наскрізних пошкоджень на предметах одягу ОСОБА_6 яких небудь сторонніх включень в області вхідних кульових пошкоджень, в тому числі незгорілих, полузгорілих порошинок, металевих часток, скла, деревини не виявлено. Ознак термічної дії полум`я на нитці та волокні трикотажу не виявлено. Накладень мінеральних мастил ( мастила для зброї) не виявлено. Вуглецевмісних речовин (сажі, кіптяви, гуми) не виявлено. Надана на дослідження куля, виготовлена з еластичного полімерного матеріалу чорного кольору, яка за характеристиками схожа на резину, з накладеннями бурої речовини та волокнистих матеріалів, має сліди деформації у виді вм`ятин, счесу та розривів, що свідчать про контактування з перешкодою. Дана куля могла бути складовою частиною з гільзою пістолетного патрону ударно-забиттєвої дії (не бойового призначення) калібру 9 мм Р. А., у тому числі могла бути вистріляна з травматичної зброї, наданої на дослідження - пістолету моделі "ПМР" калібру 9 мм Р. А. № НОМЕР_3 .Відсутність додатковихфакторів пострілув областінаскрізного пошкодженняв спортивнихбрюках даєпідстави длявисновку проте,що пострілв ОСОБА_6 був проведенийз неблизькоїдистанції. (а. с. 190-192 т. 2);
		- даними висновку експерта №2752-Ая/17 від 18.05.2017, відповідно до якого встановлено, що у ОСОБА_6 мало місце кульове сліпе поранення правої сідниці. Дане ушкодження утворилося від ударно-забійної дії еластичного снаряду, що мав високу швидкість та був випущений із каналу ствола травматичної зброї. За ступенем тяжкості, враховуючи його звичайний клінічний перебіг, належить до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я, тривалість якого перевищує 6 днів, але не перевищує 3-х тижнів (21 день). ОСОБА_6 був розташований по відношенню до дульного зрізу зброї задньою поверхнею тіла, враховуючи локалізацію пошкоджень одягу та локалізацію та характер рани на шкірі. При дослідженні в крові ОСОБА_6 етанолу не виявлено.Повідомлені ОСОБА_6 обставини, що викладені у протоколі проведення слідчого експерименту від 26.04.2017 в цілому не суперечать наявним судово-медичним даним та способу спричинення встановленого у нього тілесного ушкодження (а. с. 195-199 т. 2); 
		- даними результату токсикологічного дослідження №864 від 26.03.2017, згідно якого в крові ОСОБА_6 етанол, в концентрації (за методикою ГРХ) не виявлено (а. с. 202 т. 2 );
		- даними медичної карти амбулаторного хворого №8-36 ОСОБА_6 , в якій міститься запис про встановлений діагноз: кульове поранення, проведено видалення з рани гумової кулі (а. с. 205 т. 2);
		- даними постанови від 27.04.2017 про визнання речовими доказами у кримінальному провадженні №42017221440000020 від 23.03.2017 двох дисків DVD-R Kaktus 4,7 Gb з відеозаписами, наданих ОСОБА_6 (а. с. 208 т. 2);
		- даними постанови про уточнення номеру пістолету від 15.05.2017 року, де зазначено, що вірним номер пістолету, вилученого у ОСОБА_4 вважати №ХК ОЕ-8055. (а. с. 217 т. 2);
		-даними постанови про визнання речовим доказом пістолету ПМР №ХК-ОЕ-8055, вилученого у ОСОБА_4  від 25.05.2017 (а. с. 218 т. 2);
		- даними чеку на суму 330, 87 грн, щодо придбання ліків ОСОБА_6 (а. с. 219, 220, 221 т. 2 )
		- даними постанови про визнання речовими доказами у кримінальному провадженні №42017221440000020 від 23.03.2017 двох чеків (№281597 від 23.03.2017 та чек Приватбанку) на суму 330,87 гр (а. с. 223 т. 2);
		- даними висновку службового розслідування за фактом травмування поліцейського БПОП ГУНП в Харківській області ОСОБА_8  та за фактом застосування спеціальних засобів поліцейським БПОП БПОП ГУНП в Харківській області ОСОБА_4 від 29.04.2017, відповідно якого у рамках проведення службового розслідування відомості щодо травмування працівника поліції ОСОБА_8 ні підтвердити, ні спростувати не вдалося. Відомості в частині застосування працівником БПОП ГУНП в Харківській області старшим сержантом поліції ОСОБА_4 спецзасобу  пістолету «ПМР» відносно ОСОБА_6 знайшли своє підтвердження. За порушення службової дисципліни , що виразилось в ігноруванні вимог ч.1 ст. 44 та підпункту А пункту 1 ч.3 ст. 45 Закону України «Про Національну поліцію» - ОСОБА_4 оголошено сувору догану. (а. с. 227- 234 т. 2);
		- даними наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності за порушення службової дисципліни працівників ГУНП в Харківській області, в тому числі, ОСОБА_4 від 16.05.2017 (а. с. 235 т. 2);
		- даними протоколу оглядупредмету від23.05.2017та постанови від 23.05.2017 про визнання речовими доказами у кримінальному провадженні № 42017221440000020 диску з написом вх. 14905, 14906, вих. №9634/3/кт; 9633/3/кт, вилученого у ПрАТ "Київстар" 19.05.2017 (а. с. 11 т. 3);
		- даними протоколу огляду предмету від 23.05.2017 та постанови від 23.05.2017 про визнання речовими доказами у кримінальному провадженні №42017221440000020 диску з написом 12656ВК, вилученого у ТОВ "Лайфселл" та диску з написом №1-кс/646/2196/2017, та №1-кс/646/2197/2017, вилученого у ТОВ "МТС України" (а. с. 13 т. 3);
		-даними протоколу проведення слідчого експерименту від 26.04.2017 року з доданим до нього диском, за участтю потерпілого ОСОБА_6 , де останній відтворює обставини, які мали місце 22.03.2017 року на автодорозі розташованої поблизу с.Таранівка, Зміївського району, Харківської області. (а.с.31-35 т.3)
		Крім того, вина ОСОБА_4 підтверджується показами потерпілого та свідків, які надані в судовому засіданні.
		Так, потерпілий ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснив, що 22.03.2017 року о 15-00 год. він зі своєю знайомою ОСОБА_15 , його сестрою ОСОБА_16 і її чоловіком ОСОБА_11 поїхали за село Таранівка збирати проліски. Близько 19-00 зібрались їхати додому, за час перебування в лісосмузі жарили сало та випили 0,5 л. пива. Він сів за кермо мотоцикла "Ява" та поїхав уперед. Був одягнений у міліцейський бушлат, який купив в секонд-хенді. Коли виїхав на дорогу, то зупинився, щоб дочекатись інших товарищів, котрі їхали на машині. Коли чекав, то побачив світло від автомобіля, який наближався. Хотів дати дорогу цьому автомобілю, з`їжджаючи на узбіччя, і в цей момент почув постріл та відчув біль. Після чого, до нього під`їхала поліцейська машина без проблискових маячків, із якої вийшли троє поліцейських. Вони були в однострої, проте не відрекомендувались. Опору він їм не чинив, тілесних ушкоджень не спричиняв. Він прохав викликати швидку допомогу, але поліцейські не погоджувались на це. Пропонували йому гроші за те, щоб він не розголошував про дану подію. Наряд поліції та швидку допомогу викликав ОСОБА_11 , який підійшов згодом. Після наведених подій, його доставили до медичного закладу. Проходив амбулаторне лікування. Зазначив, що на поліцейському автомобілі проблискових маячків не було, про зупинку транспортного засобу в гучномовець працівники поліції не оголошували, попереджального вистрілу також не було. Наполягав на задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
		В судовому засіданні свідок ОСОБА_11 пояснив, що він разом зі своєю дружиною, малолітньою донькою, братом дружини - ОСОБА_6 , ОСОБА_15 поїхали 22.03.2017 за село Таранівка у лісосмугу збирати проліски. Були там до 19-00 год. На мотоциклі вперед поїхав ОСОБА_6 , він був одягнений у міліцейський бушлат. Через деякий час він почув один постріл. Сказав, щоб усі залишались на місці, а сам побіг до дороги. Коли підійшов до ОСОБА_6 , то той тримався за сідницю. Біля нього були працівники поліції, стояв припаркований поліцейський автомобіль без проблискових маячків. Побачивши, що ОСОБА_6 поранений, він викликав карету швидкої допомоги та поліцію. Працівники поліції пропонували їм гроші за те, щоб вони не розголошували про дану подію. Вони відмовились від грошей, тому ОСОБА_4 та інші працівники поліції самі навмисно псували свій форменний одяг. Спротиву працівникам поліції не чинили.
		Свідок ОСОБА_16 пояснила, що вона разом зі своїм чоловіком, малолітньою донькою, братом ОСОБА_6 , ОСОБА_15 поїхали 22.03.2017 за село Таранівка у лісосмугу збирати проліски. Були там до 19-00 год. Хлопці пили спиртні напої. На мотоциклі вперед поїхав ОСОБА_6 , а вони ще не виїхали. Потім почули постріл. Її чоловік побіг до дороги, а вони чекали доки за ними приїде машина. Коли проїжджали по дорозі, то бачила як її брат ОСОБА_6 тримається за сідницю та біля нього були працівники поліції. Стояв припаркований білий автомобіль без проблискових маячків. ОСОБА_6 був одягнутий у міліцейський бушлат. 
		Свідок ОСОБА_7 пояснив, що 22.03.2017 року йому зателефонував ОСОБА_11 і попросив забрати його дружину, дочку та знайомих. Він приїхав на місце приблизно за два кілометри від села Таранівка біля лісосмуги. Там побачив пораненого ОСОБА_6 та трьох працівників поліції, форменний одяг на них був не пошкоджений. Коли він приїхав вдруге, то одяг на одному із працівників поліції був пошкоджений. Бачив, як швидка допомога забрала поліцейського у якого був пошкоджений одяг. 
		Свідок ОСОБА_8 пояснив, що він разом із ОСОБА_9 , ОСОБА_4 несли службу по оперативному відпрацюванню території Зміївського району Харківської області. Були споряджені гумовим кийком, газовим балончиком, кайданками, пістолетом, автоматом, спеціальним засобом для гумових куль. 22.03.2017 року близько 19-00 год за селом Таранівка з лісосмуги виїхав мотоцикліст у міліцейському бушлаті. 
		Свідок ОСОБА_9 також пояснив, що він разом із ОСОБА_8 , ОСОБА_4 несли службу по оперативному відпрацюванню території Зміївського району Харківської області. Були споряджені гумовим кийком, газовим балончиком, кайданками, пістолетом, автоматом, спеціальним засобом для гумових куль. 22.03.2017 року близько 19-00 год за селом Таранівка з лісосмуги виїхав мотоцикліст у міліцейському бушлаті. 
		Аналізуючи вищевказані докази, які суд вважає належними та допустимими, і які за своїм змістом співвідносяться та доповнюють один одного, враховуючи встановлені обставини по кримінальному провадженню, дійшов висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_4 повністю доведена.
		Від допиту свідків ОСОБА_14 та ОСОБА_15 прокурор відмовився. Вказана відмова прокурора була прийнята судом, при цьому інші учасники не наполягали на виклику та допиті цих свідків.
		Суд критично ставиться до позиції ОСОБА_4 та показань свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , наданих в судовому засіданні щодо увімкнених проблискових маячків на поліцейському автомобілі, вимоги у гучномовець ОСОБА_6 зупинитись, нанесення саме ОСОБА_6 . ОСОБА_8 тілесних ушкоджень, вимоги ОСОБА_17 на адресу ОСОБА_6 припинити протиправні дії, пошкодження саме ОСОБА_6 форменниого одягу та сприйняття ними дій ОСОБА_6 як загроза життю поліцейських, та відхиляє їх як неспроможні, оскільки на момент інкримінованих подій вони були напарниками та колегами обвинуваченого ОСОБА_4 , тобто як діючи працівники правоохоронного органу, особами зацікавленими в результатах розгляду цієї справи на користь ОСОБА_4 .
		Крім того, наведена обвинуваченим та свідками ОСОБА_8 та ОСОБА_9 версія подій, спростовується дослідженими в судовому засіданні доказами, які є послідовниим та такими, що узгоджуються між собою.
		Так, з наявних у матеріалах кримінального провадження письмових доказів, які долучені як стороною захисту, так і стороною обвинувачення, не вбачається факт доведності пошкодження саме ОСОБА_6 форменниого одягу поліцейських та нанесення саме потерпілим тілесних ушкоджень ОСОБА_8 .
		Наявний висновок судово-медичної експертизи № 47-3м/17 від 27.03.2017, відносно ОСОБА_8 лише доводь факт отримання останнім тілесних ушкоджень в період інкримінованих подій без встановлення особи, яка заподіяла такі тілесні ушкодження.
		Відомостей про притягнення ОСОБА_6 до кримінальної відповідальності за ч.2 ст. 342 КК України, матеріали кримінального провадження не містять, хоча сторона захисту не була позбавлена можливості долучити такі докази. 
		Натомість показаннями свідків ОСОБА_16 , ОСОБА_11 та потерпілого ОСОБА_6 , підтверджується, що проблискові маячки на автомобілі працівників поліції увікненні не були. Свідок ОСОБА_7 підтвердив, що коли приїхав першого разу, то вже побачив пораненого ОСОБА_6 та трьох працівників поліції, форменний одяг на них був не пошкоджений, тобто суд зазначає, що активна фаза конфлікту вже відбулась. При цьому, свідок ОСОБА_7 також зазначив, що коли приїхав згодом другий раз на місце подій, у працівників поліції був пошкоджений одяг.
		Також, версія обвинуваченого та свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_9 щодо опору працівникам поліції, нанесення телесних ушкоджень ОСОБА_8 та спробу втекти з місця події спростовується даними висновків експертів №165-МК/17 від 15.05.2017 та №2752-Ая/17 від 18.05.2017, згідно з якими при дослідженні пошкоджень на предметах одягу ОСОБА_6 яких -небудь сторонніх включень в області вхідних кульових пошкоджень, в тому числі незгорілих, полузгорілих порошинок, металевих часток, скла, деревини, ознак термічної дії полум`я на нитці та волокні трикотажу, накладень мінеральних мастил (мастила для зброї), вуглецевмісних речовин (сажі, кіптяви, гуми) не виявлено. Відсутність додаткових факторів пострілу в області наскрізного пошкодження в спортивних брюках дає підстави для висновку про те, що постріл в ОСОБА_6 був проведений з неблизької дистанції.Повідомлені ОСОБА_6 обставини, що викладені у протоколі проведення слідчого експерименту від 26.04.2017 в цілому не суперечать наявним судово-медичним даним та способу спричинення встановленого у нього тілесного ушкодження. 
		Крім того, твердження обвинуваченого та свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_9 щодо сприйняття ними дій ОСОБА_6 як реальної загрози життю поліцейських, спростовується даними трьох протоколів огляду місця події від 22.03.2017, згідно яких у ОСОБА_6 окрім мотоцикла, спідньої білизни та спортивних штанів, нічого більше вилучено не було, в тому числі будь-якого виду зброї або спеціальних засобів.
		Твердження ОСОБА_4 та його захисника щодо правомірності застосування спеціального засобу у виді пістолета травматичної дії ПМР, суд вважає необґрунтованими, виходячи з наступного.
		Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_4 на час інкримінованих подій мав дозвіл на право зберігання, носіння спецзасобу ПМР, калібру 9 мм, ХКОЕ №3055. 
		Даних про видачу ОСОБА_4 дозволу на спецзасіб ПМР серії НОМЕР_3 , матеріали кримінального провадження не містять. Таких даних не надала сторона захисту, хоча не була позбавлена такої можливості.
		Натомість з наявних письмових доказів вбачається, що ОСОБА_4 в день інкримінованих подій 22.03.2017 добровільно видав в приміщенні Зміївської ЦРБ пістолет травматочної дії ПМР ХКОЕ №8055 з магазином без патронів, з якого він поцілив у ОСОБА_6 .
		Отже, суд зазначає, що ОСОБА_4 згідно вимог чинного закодавства, яке регулює відносини у правоохоронній діяльності, міг застосувати відповідно до ст. 45 Закону України «Про Національну поліцію» тільки той спеціальний засіб, на який є дозвіл на його зберігання та носіння. Натомість відмості щодо маркувального позначення номеру (8055) на травматичному пістолеті моделі ПМР, який був добровільно виданий 22.03.2017 ОСОБА_4 та вилучений у нього відрізняються від даних номеру (3055) травматичного пістолета моделі ПМР, відображених у дозволі ОСОБА_4 на право зберігання та носіння спеціального засобу № 755132 від 08.12.2014. 
		При цьому, суд також вважає за необхідне надати оцінку діям ОСОБА_4 , у разі наявності описок у виданому дозволі щодо маркувального позначення номеру спеціального засобу моделі ПМР, і, як наслідок, правомірного зберігання та носіння цього спеціального засобу.
		Так, статтею 19 Конституції України закріплено, що посадові особи органів державної влади зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією і законами України.
		Згідно "Тимчасових функціональних обов`язків поліцейського роти №1 БПОП ГУНП в Харківській області" ОСОБА_4 повинен неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та присяги поліцейського. Професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових обов`язків та наказів керівництва. Поважати та не порушувати права і свободи людини, незалежно від її соціального походження, расової та національної належності, громадянства, ставлення до релігії, статі. Забезпечувати публічний порядок і безпеку на вулицях та в інших публічних місцях шляхом пішого та авто патрулювання. (а. с. 93-95 т. 2 );
		Згідно ст.6 Закону України "Про Національну поліцію", в редакції чинній на час інкримінованих подій, поліція у своїй діяльності керується принципом верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
		З п.8. Постанови Пленуму Верховного Суду України № 15 від 26 грудня 2003 року «Про судову практику у справах про перевищення влади або службових повноважень» вбачається, що насильство при перевищенні влади або службових повноважень може бути як фізичним, так і психічним, при цьому фізичне насильство полягає в завданні побоїв або ударів, заподіянні легких або середньої тяжкості тілесних ушкоджень, а дії винної особи потрібно кваліфікувати за ч. 2 ст. 365 КК України.
		Відповідальність за ст. 365 КК України настає лише за умови, що дії службової особи були зумовлені її службовим становищем і пов`язані з її владними чи службовими повноваженнями. Якщо такого зв`язку не встановлено, дії винного за наявності до того підстав можуть кваліфікуватися за статтями названого Кодексу, що передбачають відповідальність за злочини проти особи, власності, громадського порядку тощо.
		Під перевищенням влади або службових повноважень треба розуміти: а) вчинення дій, які є компетенцією вищестоящої службової особи цього відомства чи службової особи іншого відомства; б) вчинення дій, виконання яких дозволяється тільки в особливих випадках, або з особливого дозволу, або з додержанням особливого порядку, - за відсутності цих умов; в) вчинення одноособово дій, які могли бути вчинені лише колегіально; г) вчинення дій, які ніхто не має права виконувати або дозволяти.
		Відповідальність за кваліфіковані види перевищення влади або службових повноважень настає лише за наявності всіх ознак злочину, передбачених ч. 1 ст. 365 КК, і хоча б однієї кваліфікуючої ознаки, передбаченої ч. 2 або ч. 3 зазначеної статті.
		При цьому необхідно мати на увазі, що перевищення влади або службових повноважень, супроводжуване насильством, застосуванням зброї або болісними й такими, що ображають особисту гідність потерпілого, діями (ч. 2 ст. 365 КК ), як правило, вже за змістом цих дій свідчить про заподіяння істотної шкоди охоронюваним законом правам та інтересам громадян.
		Як зазначено у вказаній постанові, коли службова особа перевищила владу або службові повноваження з метою запобігти шкідливим наслідкам, більш значним, ніж фактично заподіяна шкода, і їх не можна було відвернути іншими засобами, її дії не можуть бути визнані злочинними.
		Перевищення службових повноважень - це дії службової особи, які виходять під час виконання своїх функцій за межі своїх повноважень. Явний вихід службової особи за межі наданих їй повноважень слід розуміти як відкритий, очевидний, ясний для всіх, у т.ч. для винного, безсумнівний, відвертий. Для того, щоб визначити, чи мало місце перевищення службовою особою влади або службових повноважень, необхідно з`ясувати компетенцію цієї службової особи і порівняти її із вчиненими діями.
		Повноваження, за межі яких виходить службова особа при їх перевищенні, повинні бути передбачені відповідним нормативно-правовим актом: законом, декретом, указом, постановою, статутом, положенням, інструкцією, правилами тощо. 
		Кваліфікованими видами злочину є: перевищення влади або службових повноважень, яке супроводжувалось насильством.
		Так, згідно закону України «Про національну поліцію» (в редакції, що діяла на момент вчинення кримінального правопорушення), а саме: п.п. (а-ж) п.10 ч.3 ст.45 передбачено, що пристрої для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, застосовуються для: 
		а) захисту від нападу, що загрожує життю та здоров`ю людей, у тому числі поліцейського; 
		б) відбиття збройного нападу на об`єкти, що перебувають під охороною, конвої, житлові та нежитлові приміщення, а також для звільнення їх у разі захоплення;
		в) затримання особи, яка підозрюється у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину і яка намагається втекти;
		г) затримання особи, яка чинить збройний опір або намагається втекти з-під варти; 
		ґ) затримання озброєної особи, яка погрожує застосуванням зброї та інших предметів, що загрожують життю чи здоров`ю людей, у тому числі поліцейського; 
		д) подання сигналу тривоги або виклику допоміжних сил; 
		е) знешкодження тварини, яка загрожує життю чи здоров`ю людей, у тому числі поліцейського; 
		є) припинення групового порушення громадського порядку чи масових заворушень; 
		ж) відбиття групового нападу, що загрожує життю чи здоров`ю людей.
		З викладеного вбачається, що в момент застосування ОСОБА_4 пістолету  ПМР ним порушено вимоги закону, адже жодної передбаченої законом ситуації не було.
		Позиція обвинуваченого та захисника про те, що дії потерпілого носили загрозливий характер для життя поліцейських, не підтвердилося у судовому засіданні дослідженими матеріалами кримінального провадження.
		У судовому засіданні достовірно встановлено, що ОСОБА_4 вчинив дії явно не з метою запобігти шкідливим наслідкам, більш значним, ніж фактично заподіяна шкода.
		Невизнання обвинуваченим своєї провини, в інкримінованому йому правопорушенні, суд розцінює як спосіб захисту з метою уникнути покарання.
		Судом встановлено, що єдиний постріл, який було здійснено в сторону потерпілого було здійснено саме обвинуваченим, при цьому попередження про застосування спеціального засобу не робив.
		З суб`єктивної сторони інкримінований злочин характеризується умисною формою вини. Ставлення його до наслідків є умисним, тобто ОСОБА_4 , як службова особа, усвідомлював, що дїї, які він вчиняє, виходять за межі наданих йому законом службових повноважень, і бажав їх вчинити. Таким чином, умисел ОСОБА_4 полягає у тому, що він застосував пристрій для відстрілу патронів, споряджених гумовими метальними снарядами несмертельної дії саме цілеспрямовано для спричинення кульового поранення потерпілому, тобто насильства.
		Згідно ст. 29 Закону України «Про Національну поліцію», поліцейський захід - це дія або комплекс дій превентивного або примусового характеру, що обмежує певні права і свободи людини та застосовується поліцейськими відповідно до закону для забезпечення виконання покладених на поліцію повноважень.
		Поліцейський захід застосовується виключно для виконання повноважень поліції. Обраний поліцейський захід має бути законним, необхідним, пропорційним та ефективним.
		Обраний поліцейський захід є законним, якщо він визначений законом. Поліцейському заборонено застосовувати будь-які інші заходи, ніж визначені законами України.
		Обраний поліцейський захід є необхідним, якщо для виконання повноважень поліції неможливо застосувати інший захід або його застосування буде неефективним, а також якщо такий захід заподіє найменшу шкоду як адресату заходу, так і іншим особам.
		Застосований поліцейський захід є пропорційним, якщо шкода, заподіяна охоронюваним законом правам і свободам людини або інтересам суспільства чи держави, не перевищує блага, для захисту якого він застосований, або створеної загрози заподіяння шкоди.
		Обраний поліцейський захід є ефективним, якщо його застосування забезпечує виконання повноважень поліції.
		На думку суду, застосування ОСОБА_4 спеціального засобу у виді пристрою для відстрілу патронів, споряджених гумовими метальними снарядами несмертельної дії шляхом спричинення потерпілому легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я не був необхідним, пропорційним та ефективним, оскільки шкода, заподіяна потерпілому, очевидно перевищила блага, для захисту яких він застосований, а також створеної загрози заподіяння шкоди тадля виконання повноважень поліції можливо було застосувати інший захід, який би заподіяв найменшу шкоду потерпілому.
		Відповідно дост.43 Закону України "Про Національну поліцію"поліцейський зобов`язаний заздалегідь попередити особу про застосування фізичної сили, спеціальних засобів і вогнепальної зброї і надати їй достатньо часу для виконання законної вимоги поліцейського, крім випадку, коли зволікання може спричинити посягання на життя і здоров`я особи чи та/або поліцейського або інші тяжкі наслідки, або в ситуації, що склалася, таке попередження є невиправданим або неможливим.
		Дослідженими у судовому засіданні доказами встановлено, що підстав для застосування спеціального засобу у обвинуваченого не було, та він міг уникнути пострілу в сторону потерпілого, що могло б виключити настання негативних наслідків у вигляді кульового поранення потерпілого. Крім того, ОСОБА_4 усвідомлював можливість настання таких наслідків, оскільки на думку суду, він, як працівник поліції, безумовно проходив відповідні інструктажі та навчання з використання пристроїв для відстрілу гумових куль. 
		Невідповідність дій ОСОБА_4 обстановці подій за участю потерпілого також підтверджуються наказом про притягнення до дисциплінарної відповідальності за порушення службової дисципліни працівників ГУНП в Харківській області, в тому числі, ОСОБА_4 від 16.05.2017 та даними висновку службового розслідування, крім іншого, за фактом застосування спеціальних засобів поліцейським БПОП ГУНП в Харківській області ОСОБА_4 від 29.04.2017, відповідно якого за порушення службової дисципліни, що виразилось в ігноруванні вимог ч.1 ст. 44 та підпункту А пункту 1 ч.3 ст. 45 Закону України «Про Національну поліцію» - ОСОБА_4 оголошено сувору догану.
		Доводи захисника щодо наявності обов`язкової ознаки перевищення вдади або службових повноважень  завдання істотної шкоди, яка в 100 і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян, простовуються правовим висновком сформованим у постанові Великої Палати Верховного Суду по справі № 301/2178/13-к від 05.12.2018. Так, колегія суддів дійшла висновку, що об`єктивна сторона злочину, передбаченого частиною другою статті 365 КК, вичерпується діями, які явно виходять за межі наданих працівнику правоохоронного органу прав чи повноважень і містять принаймні одну з ознак: супроводжуються насильством або погрозою застосування насильства, застосуванням зброї чи спеціальних засобів або болісними і такими, що ображають особисту гідність потерпілого, діями, за відсутності ознак катування. Заподіяння наслідків у вигляді істотної шкоди в розумінні пункту третього примітки до статті 364 КК не є обов`язковою умовою для кваліфікації дій за частиною другою статті 365 КК.
		Стосовно посилань обвинуваченого про те, що було орієнтування, відповідно якого за скоєння злочинів розшукується особа у поліцейській формі, яка вчинила у 2017 році на території м. Харкова ряд розбійних нападів на кредитні установи, тому на його думку він повинен був зупинити потерпілого на якому був вдягнений поліцейський бушлат, то до даного твердження суд відноситься критично, та розцінює як спосіб захисту. Оголошене орієнтування не виправдовує дії обвинуваченого по застосуванню спеціального пристрою для відстрілу гумових куль відносно потерпілого, який не вчиняв протиправних дій, під час яких законом надано право працівнику правоохоронного органу на застосування спеціального засобу.
		Таким чином, провина ОСОБА_4 у інкримінованому йому правопорушенні доведена зібраними і дослідженими в судовому засіданні доказами, його дії суд, кваліфікує за ч.2 ст.365 КК України, як перевищення службових повноважень, тобто умисне вчинення працівником правоохоронного органу дій, які явно виходять за межі наданих йому повноважень, яке супроводжувалось насильством, за відсутності ознак катування.
		Відповідно ст.12 КК України, кримінальне правопорушення вчинене ОСОБА_4 відноситься до тяжкого злочину.
		Обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання обвинуваченого відповідно ст.ст.66-67 КК України, відсутні. 
		Вивченням особи обвинуваченого, встановлено, що він раніше до кримінальної відповідальності не притягався, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, працевлаштований, за місцем роботи характеризується позитивно, не одружений.
		Відповідно досудової доповіді ризик вчинення повторного кримінального правопорушення ОСОБА_4 оцінюється як середній, ризик небезпеки для суспільства оцінюється як низький.
		При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 відповідно до вимог ст. ст. 65-67 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним криміналного правопорушення, ступінь здійснення злочинного наміру, відсутність обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання, особу винуватого.
		Враховуючи вказані обставини, суд дійшов висновку про необхідність і достатність призначення ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі з позбавленням права займати посади у правоохоронних органах в межах санкції ч.2 ст.365 КК України.
		Разом з тим, враховуючи ступінь тяжкості злочину, вчиненого ОСОБА_4 дані про його особу, відомості досудової доповіді згідно якої орган пробації дійшов висновку про можливість виправлення ОСОБА_4 без позбавлення волі, а також мету покарання, яка полягає не тільки в карі, а й виправленні засудженого, суд, керуючись ст. 75 КК України, прийшов до висновку про можливість виправлення обвинуваченого без ізоляції від суспільства, і вважає за необхідне звільнити його від відбування покарання з випробуванням на певний строк з покладенням обов`язків визначених у ст. 76 КК України.
		Суд вважає, що призначене покарання є необхідним та достатнім для виправлення ОСОБА_4 та попередження нових злочинів, відповідатє принципам законності, справедливості, індивідуалізації покарання.
		Відповідно до ст.54 КК України, суд вважає необхідним позбавити ОСОБА_4 спеціального звання - старший сержант поліції. 
		Щодо цивільного позову ОСОБА_6 до ОСОБА_4 , Головного управління Національної поліції в Харківській області, Державної казначейської служби України про стягнення матеріальної та моральної шкоди, суд зазначає наступне.
		Згідно ч.2 ст. 127 КПК України шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.
		Частиною 1 ст. 129 КПК України, ухвалюючи обвинувальний вирок, постановляючи ухвалу про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.    
		Згідно зі статтею 56 Конституції України, кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
		Відповідно до статті 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування майнової та моральної (немайнової) шкоди.
		Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду. При оцінці обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, та забезпечити поновлення порушеного права.
		Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
		У пунктах 5.6 і 5.7 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 березня 2019 року у справі N 920/715/17 (провадження N 12-199гс18) зазначено, що "шкода, завдана незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, розслідування, прокуратури або суду, відшкодовується державою лише у випадках вчинення незаконних дій, вичерпний перелік яких охоплюється частиною першою статті 1176 ЦК України, а саме у випадку незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт. За відсутності підстав для застосування частини першої статті 1176 ЦК України в інших випадках заподіяння шкоди цими органами діють правила частини шостої цієї статті - така шкода відшкодовується на загальних підставах, тобто виходячи із загальних правил про відшкодування шкоди, завданої органом державної влади, їх посадовими та службовими особами (статті 1173, 1174 ЦК України)".
		Шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи (стаття 1174 ЦК України).
		У пункті 32 постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 вересня 2019 року в справі N 916/1423/17 (провадження N 12-208гс18) вказано, що "застосовуючи стаття 1173, 1174 ЦК України, суд має встановити: по-перше, невідповідність рішення, дії чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування чи відповідно їх посадової або службової особи вимогам закону чи іншого нормативного акта; по-друге, факт заподіяння цим рішенням, дією чи бездіяльністю шкоди фізичній або юридичній особі. За наявності цих умов є підстави покласти цивільну відповідальність за завдану шкоду саме на державу, Автономну Республіку Крим або орган місцевого самоврядування".
		За загальним правилом підставою виникнення зобов`язання про компенсацію шкоди є завдання шкоди іншій особі. Зобов`язання про компенсацію шкоди завданої особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю службової особи органу державної влади при здійсненні своїх повноважень виникає за таких умов: наявність матеріальної та моральної шкоди; протиправність поведінки особи, яка завдала шкоду; наявність причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи яка завдала шкоду та її результатом  матеріальною та моральною шкодою.
		Згідно ст.22ЦК України,особа,якій завданозбитків урезультаті порушенняїї цивільногоправа,має правона їхвідшкодування.  Збитками,зокрема,є  витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
		Приписами ст.23ЦК українивизначено,що особамає правона відшкодуванняморальної шкоди,завданої внаслідокпорушення їїправ.  Моральнашкода полягає:  1)у фізичномуболю тастражданнях,яких фізичнаособа зазналау зв`язкуз каліцтвомабо іншимушкодженням здоров`я;  2)у душевнихстражданнях,яких фізичнаособа зазналау зв`язкуз протиправноюповедінкою щодонеї самої,членів їїсім`їчи близькихродичів;  3)у душевнихстражданнях,яких фізичнаособа зазналау зв`язкуіз знищеннямчи пошкодженнямїї майна;  4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
		Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
		Як вбачається з матеріалів справи потерпілим ОСОБА_6 під час лікування поранення, яке було нанесено ОСОБА_4 було витрачено на придбання медикаментів 330 грн. 87 коп., що підтверджується фіскальним чеком від 23.03.2017 (а.с. 221 т. 2).
		Крім того, судом встановлено, що внаслідок неправомірних дій ОСОБА_4 , як працівника поліції, потерпілому було нанесене легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я. Внаслідок вказаних подій потерпілому було завдано фізичного болю та душевних стражданнь, яких він зазнав у зв`язку з ушкодженням здоров`я та протиправною поведінкою щодо себе.
		Таким чином, виходячи із засад розумності та справедливості, характеру правопорушення, оцінюючи доводи позивача щодо обґрунтованості спричинення йому моральних страждань, суд дійшов висновку про те, що визначена позивачем сума моральної шкоди 100000 грн. є необґрунтовано завищеною та такою, що не відповідає ступеню перенесених страждань позивача, крім цього, позивач не надав доказів по справі щодо розрахунку моральної шкоди саме у такому розмірі. 
		Враховуючи встановлення наявності у позивача порушення нормальних життєвих зв`язків в результаті протиправних дій ОСОБА_4 як працівника поліції, що підриває довіру та сприяє формуванню у позивача негативного ставлення до даних органів, суд визначає розмір моральної шкоди в сумі 5000 грн., що є розумним та справедливим.
		Згідно з абзацом другим пункту 1 Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого Указом Президента України від 1304.2011 р. 3460/2011, реалізацію державної політики у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів здійснює Казначейство України.
		Відповідно до покладених завдань Казначейство України здійснює безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду (підпункт 5 пункту 4 цього Положення).
		Пунктами 1, 35, 38 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2011 р. № 845, у редакції постанови КабінетуМіністрів Українивід 30січня 2013р.№ 45 передбачено, що він визначає механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів, прийнятих судами.
		Казначейство здійснює безспірне списання коштів державного бюджету для відшкодування (компенсації): 2) шкоди, заподіяної фізичним та юридичним особам внаслідок незаконно прийнятих рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, їх посадових чи службових осіб під час здійснення ними своїх повноважень. Для забезпечення безспірного списання коштів державного бюджету згідно з пунктом 35 цього Порядку в Казначействі відкривається в установленому порядку відповідний рахунок.
		Згідно ч. 3ст. 19 Закону України «Про Національну поліцію»держава відповідно до закону відшкодовує шкоду, завдану фізичній або юридичній особі рішеннями, дією чи бездіяльністю органу або підрозділу поліції, поліцейським під час здійснення ними своїх повноважень.
		Враховуючи викладене, суд дійшов висвку про часткове задоволення позову шляхом стягнення з Держави України за рахунок коштів Державного бюджету України шляхом списання Державним казначейством України з єдиного казначейського рахунку на користь ОСОБА_6 5330 (п`ять тисяч триста тридцять) грн. 87 коп. в рахунок відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої неправомірними діями ОСОБА_4 , як службової особи Головного управління Національної поліції в Харківській області.
		У задоволенні позову ОСОБА_6 до Головного управління Національної поліції в Харківській області, ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди слід відмовити враховуючи наведені вище норми права.
		Запобіжний захід відносно  ОСОБА_4  на стадії судового розгляду сплинув. Підстав для обрання запобіжного заходу до набрання вироком законної сили суд не вбачає.
		Судові витрати у даному кримінальному провадженні слід поклати на обвинуваченого.
		Долю речових доказів вирішити у відповідності до ст. 100 КПК України.
		Арешт накладений ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 13.04.2017 слід скасувати відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України. 
		Керуючись ст. ст. 368-371, 373-376, 395 КПК України, суд, - 
		УХВАЛИВ: 
		ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 365 КК України та призначити йому покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади у правоохоронних органах строком на 3 (три) роки.
		На підставі статті 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 3 (три) роки.
		У відповідності до вимог ст. 76 КК України на період іспитового строку, покласти на ОСОБА_4 такі обов`язки:
		1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.
		2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання або роботи.
		Позбавити ОСОБА_4 спеціального звання - старший сержант поліції.
		Арешт накладений ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 13.04.2017 скасувати.
		Речові докази: два диски DVD-R Kaktus 4,7 Gb, наданих ОСОБА_6 ; диск з написом вх. 14905, 14906, вих. №9634/3/кт; 9633/3/кт, вилученого у ПрАТ "Київстар" 19.05.2017; диск з написом 12656ВК, вилученого у ТОВ "Лайфселл" та диск з написом №1-кс/646/2196/2017, та №1-кс/646/2197/2017, вилученого у ТОВ "МТС України"; чек № 281597 від 23.03.2017 та чек ПривтБанку на суму 330,87 грн., надані ОСОБА_6 - залишити в матеріалах кримінального провадження.
		Речові докази: пістолет ПМР №ХК-ОЕ-8055; кулю діаметром 9 мм., гільзу патрона  знищити.
		Речові докази: спортивні штани та труси ОСОБА_6 - повернути потерпілому ОСОБА_6 , а при відмові в отриманні  знищити.
		Стягнути з  ОСОБА_4 на користь держави процесуальні витрати за проведення судово-балістичної експертизи № 179 від 12.05.2017 в сумі 3569 (три тисячі п`ятсот шістдесят дев`ять) грн. 28 коп.;
		Цивільний позов ОСОБА_6 до ОСОБА_4 , Головного управління Національної поліції в Харківській області, Державної казначейської служби України про стягнення матеріальної та моральної шкоди  задовольнити частково.
		Стягнути з Держави України за рахунок коштів Державного бюджету України шляхом списання Державним казначейством України з єдиного казначейського рахунку на користь ОСОБА_6 (1992 року народження, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 )  5330 (п`ять тисяч триста тридцять) грн. 87 коп. в рахунок відшкодування матеріальної та моральної шкоди.
		В іншій частині позовних вимог щодо стягнення моральної шкоди  відмовити.
		У задоволенні позову ОСОБА_6 до Головного управління Національної поліції в Харківській області, ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди відмовити.
		Запобіжний захід до набрання вироком законної сили щодо ОСОБА_4 не обирати.
		Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
		Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.
		Вирок може бути оскаржено до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. 
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		Суддя                                      ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...