Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 203/4439/17 : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори про недоговірні зобов`язання; Спори про відшкодування шкоди.
Надіслано для оприлюднення: 13.12.2021. Зареєстровано: 14.12.2021. Забезпечено надання загального доступу: 15.12.2021.

Номер судового провадження: 2/932/3054/21

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		 
		                Справа № 203/4439/17
		Провадження № 2/932/3054/21 
		 
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		07 грудня 2021 року Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська у складі:
		головуючого судді Кондрашова І.А.,
		за участю секретаря судового засідання Мотуз Я.А.,
		представника позивача - адвоката Мезенцевої Л.І.,
		представника відповідача - адвоката Замкової І.А., 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпрі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «ДТЕК Дніпровські Електромережі», про відшкодування моральної шкоди, - 
		 
		ВСТАНОВИВ:
		У листопаді 2017 року позивач звернувся до суду з позовом до Акціонерного товариства «ДТЕК Дніпровські Електромережі», про відшкодування моральної шкоди. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 01 липня 2015 року до нього, за місцем його мешкання завітали працівники відповідача, а саме контролери - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та електромонтер ОСОБА_4 , під приводом перевірки електричного лічильника та перевірки дотримання правил використання електричної енергії. Коли позивач відчинив двері вказаним працівникам, між ними виник конфлікт, в ході якого контролери не давали йому закрити двері у квартиру, а ОСОБА_4 почав штовхати абонента, брати його за петельки. В подальшому працівники під приводом перевірки лічильника та виявлення незаконних підключень до електропроводки, попри спротив абонента та прохання залишити його, силоміць проникли до помешкання позивача, штовхнувши його в квартиру, чим порушили, на думку позивача, недоторканість житла. В подальшому ОСОБА_4 почав наносити позивачу удари по тулубу, душити його, бив ОСОБА_1 протягом декількох хвилин. У цей час контролери не робили зауваження ОСОБА_4 та мовчки спостерігали за тим, що відбувається. В ході конфлікту позивач від удару ОСОБА_4 впав та вдарився головою об стіну, втратив свідомість. Після чого працівники оглянули його лічильник та проводку, і покинули приміщення, від`єднавши квартиру від електропостачання. При цьому у позивача забрали ручку із золотим пером «Паркер», вартістю 1200 доларів США. 
		Жодних актів після відвідування квартири позивача не складалось. Позивач наголошує на тому, що електроенергію не крав, заборгованості на той момент не було. Внаслідок побиття позивачу були спричинені тілесні ушкодження, що підтверджується відповідним висновком експерта. У зв`язку із таким поводженням та незаконними діями позивач отримав психологічну травму. З часу побиття він став нервозним, тривожним, боїться відчиняти двері будь-кому, постійно відчуває страх та переживання, боїться за життя та здоров`я себе і своєї родини, сплачує послуги за електроенергію наперед, щоб до нього знову не прийшли працівники відповідача. Також йому заподіяна шкода здоров`ю, оскільки він постійно відчуває втому, запаморочення, у нього є блювота, тому що вдарився головою. Вважає, що такими незаконними діями порушився звичайний уклад його життя, бо він переніс надзвичайно сильні та глибокі страждання, що свідчить про заподіяння моральної шкоди. Моральну шкоду оцінює у 200 000, 00 грн., яку просить стягнути з відповідача.
		Відповідач подав відзив на позовну заяву, відповідно до змісту якого позовні вимоги не визнає. У відзиві представник відповідача вказує, що ОСОБА_1 не є абонентом та на нього не відкритий особовий рахунок, оскільки по цій квартирі особовий рахунок відкритий ОСОБА_5 , а позивач просто мешкає у квартирі. Відповідно до Правил користування електричною енергією, споживачі повинні забезпечувати збереження приладів обліку та забезпечувати безперешкодний доступ представникам енергопостачальника до квартири. Проте працівників відповідача до квартири, де мешкає ОСОБА_1 ніхто не пускав і вони були позбавлені можливості перевірити лічильник. По даній квартирі існувала заборгованість з 2009 - го року, споживачу постійно направлялись претензії. Також абонент тривалий час не надавав відповідачу доступ до лічильника, що є грубим порушенням Правил користування електричною енергією. З приводу події, що відбулась 01.07.2015 року, то твердження позивача про застосування до нього фізичної сили, побиття, не підтверджується жодним доказом. Навпаки позивач поводив себе агресивно, оскільки він є працівником суду та обіцяв всіх засудити. Позивач вводить всіх в оману, та його пояснення є брехнею. Так, енергопостачальник надіслав ОСОБА_5 попередження про те, що відповідно до п. 30 Правил через не допуск до приладу обліку, відповідач має право припинити енергопостачання, і лише 01.07.2015 року працівники прийшли до споживача з метою обстеження приладу обліку. В діях відповідача немає жодних порушень, оскільки обстеження та зняття показань лічильника є правом енергопостачальника, яке порушується позивачем. Щодо моральної шкоди та її розміру, то з позовної заяви не вбачається, яка саме шкода заподіяна позивачу, в чому полягає протиправна поведінка, який причинний зв`язок між такою поведінкою відповідача та заподіяною шкодою. Висновок спеціаліста вважає неправильним, оскільки він складений без свідків. В цілому вимог позивача є надуманими та безпідставними. За таких обставин просить у задоволенні позовних вимог відмовити.
		Ухвалою Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 01 грудня 2017 року відкрито провадження у справі.
		Ухвалою Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 16 лютого 2018 року справа передана на розгляд до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська - за підсудністю.
		Ухвалою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 06 квітня 2018 року справа прийнята в провадження судді ОСОБА_6 , відкрито провадження у справі. 
		У зв`язку із звільненням за власним бажанням судді ОСОБА_6 справа згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу від 16.04.2019 року передана судді ОСОБА_7 .
		Ухвалою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 29 травня 2019 року справа прийнята в провадження судді ОСОБА_7, ухвалено здійснювати судовий розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.
		Рішенням Третьої дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 11 грудня 2019 року суддю Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_7 було відсторонено від здійснення правосуддя у зв`язку із притягненням до дисциплінарної відповідальності у вигляді подання про звільнення з посади.
		Протоколом повторного автоматизованого розподілу від 13.03.2020 року справа передана судді ОСОБА_8 .
		Ухвалою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 17 березня 2020 року, справа прийнята в провадження судді ОСОБА_8 
		Рішенням Третьої дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 29 липня 2020 року за № 2299/3дп/15-20, суддю Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_8 відсторонено від здійснення правосуддя у зв`язку із внесенням подання про звільнення судді з посади.
		Протоколом повторного автоматизованого розподілу від 13.01.2021 року справа передана судді Кондрашову І.А.
		Ухвалою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 24 лютого 2021 року, справа прийнята в провадження судді Кондрашова І.А.
		З урахуванням обставин справи, предмету спору та ціни позову, характеру та обсягу доказів, спірних правовідносин, ця цивільна справа підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження із викликом (повідомленням) сторін.
		В судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги, просила їх задовольнити.
		Представник відповідача проти задоволення позову заперечувала, просила відмовити в його задоволенні.
		В судовому засіданні були допитані свідки: ОСОБА_9 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 .
		Вислухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до таких висновків.
		Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
		В силу положень ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
		Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
		Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
		Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
		Конституція України встановила, що Україна є суверенна і незалежна, демократична, соціальна, правова держава. Суверенітет України поширюється на всю її територію.
		Носієм суверенітету і єдиним джерелом влади є народ, який здійснює владу як безпосередньо, так і через органи державної влади та місцевого самоврядування.
		Відповідно до частини першої статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Верховенство права - це панування права в суспільстві. Верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, зокрема у закони, які за своїм змістом мають бути проникнуті передусім ідеями соціальної справедливості, свободи, рівності тощо.
		В Україні найвищою соціальною цінністю визнається людина, її життя та здоров`я, честь і гідність, недоторканість і безпека, а забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави (ст. 3 Конституції України).
		Стаття 21 Конституції України визначає, що всі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах. Права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними.
		Дотримання прав і свобод особи стало одним з найважливіших пріоритетних принципів незалежної української держави. Україна ратифікувала більшість найважливіших міжнародних актів в сфері прав людини - Загальну декларацію прав людини, Міжнародний пакт про громадянські і політичні права та Факультативний протокол до нього 1966 р., Міжнародний пакт про економічні, соціальні і культурні права 1966 р., Міжнародну конвенцію про ліквідацію всіх форм расової дискримінації 1965 р., Конвенцію про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок 1979 р., Конвенцію про права дитини 1989 р., Конвенцію ООН проти катувань та інших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність, видів поводження і покарання 1984 р. та інші.
		Згідно ст. 64 Конституції України Конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. В умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень.
		В судовому засіданні установлено, що 01 липня 2015 року працівники Акціонерного товариства «ДТЕК Дніпровські Електромережі», а саме ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 прибули за адресою: АДРЕСА_1 для перевірки лічильника та виявлення незаконних підключень до енергопостачання, оскільки квартира числилась як відключена від електроенергії. Почали гупати в двері квартири, які відчинив ОСОБА_1 . Між працівниками відповідача та ОСОБА_1 виник конфлікт, оскільки в коридорі квартири горіло світло, а квартира була відключена від постачання. ОСОБА_1 відмовився надавати доступ до електролічильника та намагався закрити двері; працівників відповідача до квартири пускати не бажав. Ці обставини не заперечуються сторонами. 
		Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_9 повідомив, що в той день вони разом з ОСОБА_1 повертались із судового засідання з розгляду справи щодо вбивства брата ОСОБА_9 , який був інвалідом. Вони зайшли до банку, проплатили якійсь квитанції. У цей час ОСОБА_1 повідомив, що йому необхідно зайти до квартири, щоб перевдягнутися. Вони разом піднялись на поверх, однак свідок до квартири не заходив, а стояв на сходовій клітці. У цей час він побачив як піднімаються 3 раніше йому невідомі особи: один чоловік та дві жінки. Свідок піднявся на поверх вище та став там чекати. У цей час ці особи почали тарабанити у двері позивача. ОСОБА_1 відкрив двері та між цими особами виник конфлікт. Свідок бачив, як позивач намагався закрити двері в квартиру, однак жінки тримали двері, а особа чоловічої статі, міцної статури, почав хватати ОСОБА_1 за руки, взяв за грудки, почалась штовханина. При цьому цей чоловік притримував ОСОБА_1 та не давав йому зайти назад до квартири. В подальшому ці особи перемістились у квартиру ОСОБА_1 та між ними досить довго тривав конфлікт, хвилин 15-20. Що відбувалось у квартирі свідок не бачив. На допомогу підійти не зміг, оскільки сам нещодавно втратив брата та злякався, що цей чоловік ( ОСОБА_4 ) може і його побити. Після чого працівники вийшли з квартири та зателефонували іншій бригаді на підмогу, які через кілька хвилин підійшли та відключили щось у електрокоробці над квартирою. Після події свідок зайшов у квартиру та виявив ОСОБА_1 у запамороченому стані, із зім`ятим одягом. Останній вказав, що його побили, однак викликати поліцію не змогли одразу, бо розрядився телефон, а світло відключили. Також позивач вказував, що вкрали ручку. Після події свідок та позивач викликали поліцію і швидку.
		Свідок ОСОБА_9 , перебуваючи під присягою, надав ці показання, при цьому він добре орієнтується в обставинах справи, всі показання надав чітко і логічно, тому у суду немає підстав не довіряти цим показанням чи ставити їх під сумнів. 
		Згідно висновку судово-медичного експерта Марченко Н.О. № 3207 від 16.07.2015 року, у ОСОБА_1 виявлено тілесне ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, садна в проекції потиличного бугра; садна по передній поверхні шиї праворуч, що спричинено від дії тупого твердого предмету, та відноситься до легких тілесних ушкоджень. Посилання представника відповідача на те, що подія мала місце 01.07.2015 року, а висновок складений 16.07.2015 року, і травми позивач міг отримати при інших обставинах, суд не приймає, оскільки з описової частини названого висновку видно, що ОСОБА_1 звернувся за медичною допомогою саме 01.07.2015 року, а висновок готується після одужання особи, яка перебувала на стаціонарному чи амбулаторному лікуванні.
		За даним фактом були внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань з правовою кваліфікацією за ч. 1 ст. 125 КК України. Кримінальному провадженню присвоєно номер 12015040660001362 від 10.08.2015 року.
		Постановою слідчого СВ Індустріального ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області від 18.11.2015 року ОСОБА_11 визнано потерпілим по даному кримінальному провадженню.
		Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_4 пояснив, що дійсно вони перебували на місці події. Так, вказана квартира рахувалась як відключена від електропостачання, і вони вирішили перевірити законність підключення та оглянути прилад обліку енергії, що був розташований у квартирі. Двері їм відкрив ОСОБА_1 , і в коридорі горіло світло, тобто вони запідозрили, що позивач самовільно підключився до електромережі. Однак позивач почав поводити себе агресивно, спровокував конфлікт, погрожував їм. ОСОБА_4 нікого не бив, не тримав, позивача не зачіпав та до квартири не заходили. Нікого стороннього на сходах не було. За результатами виходу на адрес та відключення квартири від електропостачання, будь-яких актів, документів не складалось.
		Суд до показань ОСОБА_4 відноситься критично, оскільки спочатку він пояснив, що квартира вже була відключена від електроенергії. Тому є незрозумілим, чому та з якою метою вся бригада вийшла перевіряти прилад обліку електроенергії у відключеній квартирі. В подальшому свідок ОСОБА_4 повідомив, що в коридорі горіло світло, що й спровокувало конфлікт, оскільки працівники відповідача вважали, що позивач краде електроенергію. Однак після цього свідок повідомив, що вони відключили цю квартиру від енергопостачання. При цьому будь-яких актів не складали, тобто взагалі не оформили та належним чином не зафіксували факт можливого самовільного підключення. В показаннях свідка ОСОБА_4 є певні суперечності. Він взагалі спростовує факт побиття та проникнення у квартиру, однак свідок ОСОБА_9 , який є взагалі незацікавленою та сторонньою особою, бачив саме кремезного чоловіка, міцної статури, ймовірно ОСОБА_4 , який міг нанести тілесні ушкодження позивачу. Показання ОСОБА_4 повністю спростовуються показаннями свідка ОСОБА_12 . Також ОСОБА_4 пояснив, що нікого вони на допомогу не викликали, однак ОСОБА_12 бачив інших осіб, зокрема, електрика Бец, який відключив квартиру. На запитання суду, звідки у позивача з`явились тілесні ушкодження, ОСОБА_4 не відповів.
		Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_3 надала аналогічні показання. Вказала, що вони хотіли пройти у квартиру, оскільки там горіло світло, однак позивач не пустив їх. Документів вони не складали, хоча відключили квартиру самостійно від електроенергії. 
		Суд критично відноситься до показань як ОСОБА_4 так і ОСОБА_3 , оскільки вони є зацікавленими особами, та їх показання суперечливі. Натомість АТ «ДТЕК Дніпровські Електромережі» не проводило з приводу даного інциденту будь-яких службових розслідувань чи перевірок. Всі працівники, які приймали участь у даному конфлікті, продовжують працювати в компанії. При цьому позивач отримав тілесні ушкодження саме у цей день, звернувся за медичною допомогою та до поліції. Але навіть вибачень не отримав від відповідача. Суд вважає, що таке ставлення до абонента (споживача) лише поглиблює моральні страждання ОСОБА_1 .
		Відповідно до змісту п.п. 34-35 Правил користування електричною енергією для населення, які затверджені Постановою Кабінету Міністрів України № 1357 від 26 липня 1999 року (в редакції чинній на час виникнення спірних відносин), користування електричною енергією може бути тимчасово припинено у разі: самовільного підключення до електричної мережі; розкрадання електричної енергії, навмисного пошкодження засобу обліку та зриву пломби; порушення термінів сплати за спожиту електричну енергію у порядку, визначеному пунктом 27 цих Правил, або порушення умов договору про реструктуризацію заборгованості; неоплати за встановлення нового засобу обліку відповідно до пункту 17 або інших платежів згідно з цими Правилами; невиконання припису Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної енергії; зниження показників якості електричної енергії з вини побутового споживача.
		Під час розгляду справи відповідач не довів належними і допустимими доказами, чому та з яких підстав було припинено електропостачання квартири позивача. Разом з тим, навіть якщо б у позивача й була заборгованість, не повірений лічильник та самовільні підключення, це не привід перевищувати працівниками енергопостачальної організації свої повноваження та вдаватись до неетичної поведінки, застосування насильства чи погроз.
		Так, в групі компаній ДТЕК затверджено Кодекс етики та ділової поведінки, відповідно до якого кожен співробітник повинен пам`ятати, що його поведінка безпосередньо впливає на його репутацію та репутацію ДТЕК, у зв`язку з чим дотримання Кодексу вітається також і в повсякденному житті співробітників. ДТЕК заявляє про неприпустимість будь-яких проявів домагання, психічного і фізичного насильства з боку або щодо співробітників. У процесі виконання своїх трудових обов`язків співробітники повинні дотримуватися ділового стилю поведінки.
		Оцінивши у сукупності докази, які є в матеріалах справи, зокрема, висновок судово-медичного експерта Марченко Н.О. № 3207 від 16.07.2015 року, а також зважаючи на показання свідків, суд приходить до переконання, що в рамках розгляду даної справи знайшли своє підтвердження доводи позивача про застосування до нього насильства, порушення недоторканості його житла та перевищення працівниками відповідача своїх посадових повноважень.
		Відповідно до статті 5 Конституції України кожен має право на свободу та особисту недоторканність. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом. Як видно з пояснень свідка ОСОБА_12 , працівники відповідача притримували двері у його квартиру, а ОСОБА_4 хватав його за грудки та притримував, не даючи можливість повернутися у квартиру. Цим було порушено основоположне право позивача на свободу пересування та на особисту недоторканість. При цьому, як вказує свідок, жінки (контролери) ОСОБА_3 та ОСОБА_2 в такій поведінці ОСОБА_4 не знайшли нічого дивного, не робили йому зауваження та мовчки дивились все це. В подальшому, бажаючи подолати спротив позивача, ігноруючи прохання покинути місце події, ОСОБА_4 штовхнув позивача в квартиру, і всі працівники зайшли до його помешкання, де перебували приблизно 15-20 хвилин. 
		Право на недоторканність житла - це право, яке гарантує захист від втручань у володіння особи, забороняє безпідставне втручання в особисте життя людини, шляхом незаконних посягань на недоторканність житла та іншого володіння людини. Право на недоторканність житла є одним із найголовніших особистих прав.
		Працівникам відповідача, згідно чинного законодавства України, не надано право примусово входити до житла абонентів з метою проведення там огляду лічильника, проводки, а також у разі наявності самовільних підключень. Так, Правила користування електричною енергією, що затверджені Постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України № 28 від 31.07.1996 року, покладають на споживача лише обов`язок надавати доступ до розрахункових засобів обліку електричної енергії, що встановлені на об`єктах споживачів, для візуального або автоматизованого зняття показів розрахункових засобів, а також на безперешкодний доступ до електричних установок споживача для проведення технічної перевірки засобів обліку контролю. Однак це відбувається добровільно. Навіть якщо є підозра, що абонент незаконно підключився до постачання енергії, працівники не можуть самовільно і примусово входити до помешкання абонента. В такому разі відключається постачання енергії на центральних вводах, поза межами квартири. Входження до квартири, якщо абонент не дав на це дозволу, є порушенням недоторканості житла. 
		Згідно ст. 30 Конституції України не допускається проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше як за вмотивованим рішенням суду.
		У невідкладних випадках, пов`язаних із врятуванням життя людей та майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні злочину, можливий інший, встановлений законом, порядок проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду і обшуку.
		В даному випадку проникнення до житла позивача, всупереч його волі, свідчить про порушення недоторканості житла особи. 
		Судом встановлено, що між позивачем та ОСОБА_4 в квартирі продовжувався конфлікт та штовханина. В результаті чого позивачу були заподіяні тілесні ушкодження, а саме закрита черепна-мозкова травма, садна на шиї, струс мозку. Після побиття працівники відключили квартиру від електропостачання та покинули місце події.
		Доводи відповідача про те, що за квартирою обліковувалась заборгованість, а абонент повинен надавати доступ до лічильника, тож зобов`язаний був пустити працівників до квартири, суд відхиляє, оскільки вони не спростовують фактів неетичної поведінки, перевищення своїх повноважень працівниками відповідача. Досліджувати питання наявності заборгованості чи відмови у доступі до квартири є недоцільним, оскільки такі дії повинні були належним чином фіксуватись, складатись відповідні акти та питання мало б вирішуватись у правовому полі, згідно чинного законодавства. Той факт, що працівники відповідача самовільно вдерлись до квартири абонента з метою перевірити стан лічильника та виявити приховані підключення, та ще й абонент після цього залишився з тілесними ушкодженнями, свідчить про порушення установленого порядку проведення перевірок абонентів на предмет дотримання правил користування електричною енергією. Також суд відхиляє доводи представника відповідача про те, що висновки судово-медичної експертизи є сумнівними, і тілесні ушкодження могли утворитись в іншому місці. Висновок спеціаліста є належними та допустим доказом. Цей доказ узгоджується з іншими доказами по справі та показаннями свідків, тому ставити його під сумнів суд не може. Водночас відповідач не надав будь-яких доказів на спростування вказаного висновку та не залучив свідків, що не є зацікавленими особами. Допит працівників, які приймали участь у вказаній події, не може бути об`єктивним, оскільки всі працівники працюють в одній компанії, є колегами по роботі, тому оцінка їх показань здійснюється судом критично. 
		Відповідно до ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
		Згідно ч. 2 ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
		Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 80 ЦПК України).
		В даному випадку представник відповідача ставить під сумнів певні докази, що надані позивачем, однак зі свого боку не надає жодних доказів на спростування позиції позивача. 
		Частиною першою статті 1167 ЦК України визначено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
		Юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків (ч. 1 ст. 1172 ЦК України).
		Відповідно до п. 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 року «Про практику в справах про відшкодування маральної (немайнової) шкоди», за моральну (немайнову) шкоду, заподіяну працівником під час виконання трудових обов`язків, відповідальність несе організація, з якою цей працівник перебуває у трудових відносинах, а останній відповідає перед нею в порядку регресу (статті 130, 132-134 КЗпП України), якщо спеціальною нормою закону не встановлено іншого.
		Беручи до уваги, що працівники відповідача, перебуваючи з ним у трудових відносинах, під час виконання своїх безпосередніх службових обов`язків, допустили неетичну поведінку та перевищили свої повноваження, чим заподіяли позивачу моральну шкоду, суд вважає, що майнову відповідальність за такі дії працівників повинно нести АТ «ДТЕК Дніпровські Електромережі».
		Відповідно до частин 1-3 статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
		У Постанові Великої Палати Верховного Суду від 01 вересня 2020 року по справі № 216/3521/16-ц вказано, що виходячи з положень статей 16 і 23 ЦК України та змісту права на відшкодування моральної шкоди в цілому як способу захисту суб`єктивного цивільного права, компенсація моральної шкоди повинна відбуватися у будь-якому випадку її спричинення - право на відшкодування моральної (немайнової) шкоди виникає внаслідок порушення права особи незалежно від наявності спеціальних норм цивільного законодавства.
		Також законодавством не обмежується право на відшкодування шкоди, коли внаслідок закриття кримінального провадження чи неефективного досудового розслідування, особі не було компенсовано заподіяну їй моральну шкоду. Так, посилаючись на свою попередню прецедентну практику (рішення у справах «Голдер проти Сполученого Королівства» від 21.02.75, п.36, заява №4451/70, та «Бака проти Угорщини» від 23.06.2016, п.120, №20261/12, ЄСПЛ зауважив, що право доступу до суду, зокрема право порушити справу в суді в цивільних правовідносинах, є елементом, який є невід`ємною частиною права, викладеного в §1 ст.6 конвенції, яка встановлює гарантії стосовно організації та складу суду й ведення провадження у справі. Все це загалом становить право на справедливий судовий розгляд, гарантоване ст. 6 Конвенції. 
		У рішенні ЄСПЛ «Фарзалієв проти Азербайджану» (заява № 29620/07) ЄСПЛ констатував, що закриття кримінальної справи не виключає можливості цивільно-правової відповідальності особи за шкоду, заподіяну нею.
		З огляду на встановлені обставини справи, суд вважає, що позивачу була заподіяна моральна шкода внаслідок незаконних дій працівників АТ «ДТЕК Дніпровські Електромережі». Вирішуючи питання щодо тривалості моральних страждань та власне, розміру моральної шкоди, суд відзначає, що працівники відповідача кожного дня працюють із абонентами, виконуючи свої повноваження, тому повинні дотримуватись високих стандартів поведінки, бути ввічливими та коректними. До їх поведінки ставляться підвищені вимоги, оскільки у споживача обмежено право на вибір постачальника електричної енергії, тому відділи обслуговування абонентів, бригади з перевірки дотримання правил користування електричною енергією, електромонтери та інші відповідальні особи повинні дотримуватись законодавства України, не допускати порушень прав та свобод людини і громадянина, дотримуватись в цілому законодавства про захист прав споживачів тощо.
		Дії ОСОБА_4 , ОСОБА_3 та ОСОБА_2 свідчать про явну зневагу до установлених правил поведінки у суспільстві та під час виконання безпосередніх обов`язків по службі, шкодять репутації відповідача, істотно порушили права абонента та завдали ОСОБА_1 моральні страждання.
		Приймаючи до уваги, що внаслідок незаконних дій працівників відповідача був порушений нормальний життєвий уклад ОСОБА_1 , суд вважає, що йому заподіяна моральна шкода. 
		Так, внаслідок побиття позивачу були спричинені тілесні ушкодження, зокрема, закрита черепно-мозкова травма, що призвело до погіршення стану здоров`я позивача, необхідності лікування та реабілітації. Після травми у позивача темніло в очах, він почав відчувати постійну головну біль, нудоту. Позивач став нервозним, тривожним. Весь час боїться, що до нього прийдуть працівники якихось служб, тому не відкриває нікому двері. Під час сутички, як вказує позивач, ОСОБА_4 казав, що він йому буде снитися у кошмарних снах. Позивач пережив душевну травму, злякався, що його можуть вбити, оскільки його душили, він втрачав свідомість.
		Суд враховує, що працівники відповідача порушили право на свободу та особисту недоторканість, право на повагу до людської гідності, силоміць проникли до помешкання позивача, чим порушили недоторканість житла особи. З часу побиття позивач став нервозним, тривожним, боїться відчиняти двері будь-кому, постійно відчуває страх та переживання, боїться за життя та здоров`я себе і своєї родини.
		Суд вважає, що в даному випадку, з урахуванням встановлених обставин справи, позивачу дійсно спричинені виняткові моральні страждання, і враховуючи їх характер, глибину і тривалість, необхідність вживати додаткових заходів для організації свого життя, обґрунтованим та справедливим розміром відшкодування буде 100 000, 00 грн. 
		Визначаючи саме такий розмір моральної шкоди суд враховує тривалість та глибину моральних страждань, зокрема, порушення основоположних прав людині і громадянина, та свобод позивача, порушення недоторканості житла, завдання психологічної травми та тілесних ушкоджень. Отже, позивачу необхідно було докладати значних зусиль для організації свого життя та приведення його в норму. Так, було необхідно звертатись до лікаря, проходити лікування. Позивач відчував біль, нудоту, запаморочення. Після конфлікту позивач має обґрунтовані побоювання працівників будь-яких служб, усамітнюється, не відкриває нікому двері. Така поведінка представників позивача є аморальною та заподіяла позивачу моральну шкоду. Саме такий розмір моральної шкоди, як визначає суд, є обґрунтованим та здатний задовольнити розумні потреби позивача, зважаючи на все те, що йому довелось пережити.
		В судовому засіданні представник відповідача підтвердила, що наразі комунальні послуги по даній квартирі сплачується повністю, претензій вони не мають. Тоді є незрозумілим, чи була нагальна потреба саме таким чином вирішувати питання з абонентом, вдаватися до порушень його прав та наносити тілесні ушкодження, а не відвідати квартиру іншим разом, чи звернутися для захисту своїх прав до суду тощо.
		ЄСПЛ ухвалив рішення у справі «A.G. проти Росії» (заява № 9800/12), де вказав, що недостатня компенсація моральної шкоди порушує ст. 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Так, у кожному випадку при вирішенні справи національні суди повинні брати до уваги всі обставини та враховувати всі умови, і визначати такий розмір відшкодування, яким би був справедливим та міг дійсно сприяти задоволенню потреб особи та відновити її порушені права. При розгляді даної справи суд враховує, що такий випадок є винятковим, тому порушення законних прав і свобод позивача, факт порушення людської гідності та допущення представником найбільшої енергетичної компанії такої поведінки, заслуговує на справедливу компенсацію моральної шкоди позивачу.
		Виходячи з наведеного, суд вважає, що позовні вимоги належить задовольнити частково. 
		На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 258, 259, 261, 263-265, 268, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
		 
		ВИРІШИВ:
		Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП не вказаний) до Акціонерного товариства «ДТЕК Дніпровські Електромережі» (49107, м. Дніпро, вул. Запорізьке Шосе, буд. 22, код ЄДРПОУ 23359034), про відшкодування моральної шкоди, задовольнити частково.
		Стягнути з Акціонерного товариства «ДТЕК Дніпровські Електромережі» (49107, м. Дніпро, вул. Запорізьке Шосе, буд. 22, код ЄДРПОУ 23359034) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП не вказаний) моральну шкоду у розмірі 100 000 (сто тисяч) гривень, 00 коп.
		В іншій частині позовних вимог - відмовити. 
		Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів із дня його проголошення особами, що брали участь у судовому засіданні, а особами, які не брали участі в судовому засіданні - протягом 30 днів з дня отримання його копії.
		       Рішення суду набирає законної сили протягом 30 днів з дня його проголошення, якщо не буде оскаржено у встановленому порядку.
		 
		Суддя                                                                                                         Ігор КОНДРАШОВ

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...