Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 686/5292/21 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із трудових правовідносин, з них; про поновлення на роботі, з них.
Надіслано для оприлюднення: 13.12.2021. Зареєстровано: 14.12.2021. Забезпечено надання загального доступу: 15.12.2021.
Дата набрання законної сили: 08.12.2021
Номер судового провадження: 22-ц/4820/1183/21

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		УКРАЇНА
		ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
		____________________________________________________________________
		                                       Справа № 686/5292/21
		Провадження № 22-ц/4820/1183/21
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 
		 
		08 грудня 2021 року м. Хмельницький
		       
		       Хмельницький апеляційний суд у складі колегії
		суддів судової палати з розгляду цивільних справ
		Грох Л.М. (суддя-доповідач), Гринчука Р.С., Костенка А.М.,
		        секретар судового засідання Кошельник В.М.,
		з участю представників сторін,
		 
		розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Споживчого товариства «Домашній хліб» про поновлення на роботі, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області в складі судді Продана Б.Г. від 27 травня 2021 року.
		 
		Заслухавши доповідача, пояснення учасників справи, дослідивши доводи апеляційної скарги і матеріали справи, суд, -
		 
		в с т а н о в и в:
		 
		У березні 2021 року ОСОБА_1 , звертаючись в суд з цим позовом до відповідача, зазначав, що він є одним із засновників СТ «Домашній хліб». Іншими засновниками є ОСОБА_2 та ОСОБА_3 
		17 лютого 2010 року засновано СТ «Домашній хліб» та обрано позивача головою товариства.
		З 20.02.2012 року та станом на момент подачі позову головою товариства є ОСОБА_4 .
		Наказом голови СТ «Домашній хліб» № 24 к/б від 01 червня 2011 року позивача призначено на посаду директора товариства.
		Відповідно до Статуту товариства вищим органом управління споживчого товариства є загальні збори його членів. Виборними платними посадами є голова правління (фактично - голова товариства), члени правління та члени ревізійної комісії. Посада директора є штатною (передбачена штатним розкладом).
		У період з 16 листопада 2020 року і на час пред`явлення позову до суду позивач хворів і був тимчасово непрацездатним.
		В лютому 2021 року на його адресу надійшло поштове відправлення, в якому містився лист № 27 від 02 лютого 2021 року, за змістом якого позивача звільнено із займаної посади відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України; копія наказу від 16 листопада 2020 року про скорочення посади директора СТ «Домашній хліб» та затвердження змін до штатного розпису; копія наказу від 15.12.2020 року № 15-12/20, яким внесені зміни до наказу від 16 листопада 2020 року № 16-11/20; копія наказу від 29 січня 2020 року № 29-01/21 про звільнення ОСОБА_1 з посади директора з 29 січня 2021 року з виплатою вихідної допомоги та грошової компенсації на підставі п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України та копія наказу № 9 типової форми П-4 від 29 січня 2021 року про припинення трудового договору.
		Позивач вважає своє звільнення незаконним, оскільки воно мало місце у період його тимчасової непрацездатності, Крім того, був порушений порядок його звільнення на підставі скорочення штату працівників  його не було попереджено про звільнення відповідно до закону та не запропоновано усі наявні вакантні посади.
		З цих підстав просив поновити його на посаді директора СТ «Домашній хліб».
		Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 27 травня 2021 року позовну заяву задоволено частково.
		Позовні вимоги ОСОБА_1 до Споживчого товариства «Домашній хліб» про поновлення його на роботі на посаді директора СТ «Домашній хліб» залишено без задоволення.
		Ухвалено вважати звільненим ОСОБА_1 з посади з 13 лютого 2021 року.
		Ухвалено виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію з 29.01.2021 року по 13.02.2021 року.
		В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду як незаконне, та задовольнити його позов. На думку апелянта, суд першої інстанції дійшов хибного висновку, що відповідач повідомив його про наступне звільнення та запропонував роботу на інших вакантних посадах у встановлений законом строк. Наказ про скорочення штату від 16 листопада 2020 року, наказ про внесення змін до наказу про скорочення штату від 15 грудня 2020 року та повідомлення про наявність вакантних посад він отримав 08 лютого 2021 року, тобто, після видачі відповідачем наказу про звільнення від 29 січня 2021 року. 
		Вважає, що товариством «Домашній хліб» не дотримано порядок звільнення при скороченні штату працівників, тому його права не можуть бути захищені шляхом зміни дати звільнення.
		У відзиві СТ «Домашній хліб» просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін. Зазначає, що ОСОБА_1 звільнено з посади директора з дотриманням трудового законодавства - повідомлено про наступне вивільнення не пізніше ніж за два місяці, та запропоновано іншу роботу на тому ж підприємстві.
		В засіданні апеляційного суду представниця апелянта підтримала апеляційну скаргу з викладених в ній мотивів.
		Представники відповідача просили відхилити апеляційну скаргу як безпідставну.
		Апеляційний суддійшов висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити з таких підстав.
		Відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
		Суд першої інстанції не в повній мірі з`ясував обставини, що мають значення для справи, допустив неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, у зв`язку з чим оскаржуване рішення слід скасувати та ухвалити нове судове рішення.
		Так, судом встановлено, що ОСОБА_1 є одним із засновників Споживчого товариства «Домашній хліб», головою товариства є ОСОБА_2 . 
		Наказом голови СТ «Домашній хліб» № 1-0000000001 від 01.06.2011 року ОСОБА_1 призначено на посаду директора товариства, яка передбачена штатним розписом підприємства. 
		Відповідно до п. 33 Статуту СТ «Домашній хліб» правління споживчого товариства самостійно визначає структуру управління і штати, встановлює форми, систему і розміри оплати праці. 
		31 серпня 2020 року головою СТ «Домашній хліб» Будним М.І. затверджено штатний розпис СТ «Домашній хліб» з 01.09.2020 року, згідно якого до посад адміністрації входять: голова товариства, директор, виконавчий директор та інші посади, зазначені в штатному розписі. 
		16.11.2020 року головою СТ «Домашній хліб» Будним М.І. затверджено штатний розпис СТ «Домашній хліб», згідно якого до адміністративних посад товариства входять: голова товариства, виконавчий директор, юрисконсульт, інженер з охорони праці, інспектор з кадрів та секретар. Посаду директора виключено зі штатного розпису.
		Наказом голови СТ «Домашній хліб» № 16-11/20 від 16.11.2020 року з 16.11.2020 року скорочено посаду директора СТ «Домашній хліб», затверджено відповідні зміни до штатного розпису, та прийнято рішення про вручення ОСОБА_1 , посада якого підлягає скороченню, повідомлення про наступне звільнення згідно зі ст. 492 КЗПП, тобто не пізніше 16.12.2020 року, та запропонувати ОСОБА_1 роботу на інших вакантних посадах (за наявності).
		Наказом «Про внесення змін до наказу № 16-11/20 від 16.11.2020 року «Про скорочення штату» № 15-12/20 від 15.12.2020 року внесено зміни до п. 3 наказу № 16-11/20 від 16.11.2020 року «Про скорочення штату», викладено його в наступній редакції: «Вручити ОСОБА_1 , посада якого підлягає скороченню, повідомлення про наступне звільнення згідно зі ст. 492 КЗпП, тобто не пізніше двох місяців з моменту вручення повідомлення. Запропонувати ОСОБА_1 , посада якого підлягає скороченню, роботу на інших вакантних посадах (за наявності)». Інші положення вказаного наказу залишилися без змін.
		16 листопада 2020 року ОСОБА_1 надіслано відповідне повідомлення про наступне звільнення рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
		Наказом голови СТ «Домашній хліб» № 29-01/21 від 29.01.2021 року у зв`язку зі скороченням штату працівників за п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП звільнено ОСОБА_1 з посади директора СТ «Домашній Хліб» з 29 січня 2021 року. Ухвалено виплатити ОСОБА_1 вихідну допомогу у розмірі середнього місячного заробітку згідно ст. 44 КЗпП та грошову компенсацію за всі невикористані ним дні щорічної відпустки згідно ст. 83 КЗпП.
		Наведені обставини підтверджуються матеріалами справи.
		Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 звільнений з посади директора СТ «Домашній хліб» у зв`язку зі скороченням штату під час його тимчасової непрацездатності, тому наслідки порушення гарантії, передбаченої ч.3 ст. 40 КЗпП України слід усунути шляхом зміни дати звільнення на 13.02.2021 року, перший день після закінчення періоду тимчасової непрацездатності, а також слід виплатити позивачу грошову компенсацію за період з 29.01.2021 року по 13.02.2021 року. При цьому підстави для поновлення позивача на роботі відсутні, оскільки звільнення відбулося відповідно до п.1 ст. 40 КЗпП у зв`язку зі скороченням штату.
		Проте з цим висновком суду не можна погодитися, зважаючи на таке. 
		Відповідно до пункту 1 частини першоїстатті 40 КЗпП Українитрудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.
		Згідно з частиною другоїстатті 40 КЗпП Українизвільнення з підстав, зазначених у підпунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.
		Відповідно до ч. 3 ст. 40 КЗпП України не допускається звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в період його тимчасової непрацездатності (крім звільнення запунктом 5цієї статті), а також у період перебування працівника у відпустці. Це правило не поширюється на випадок повної ліквідації підприємства, установи, організації.
		Суд першої інстанції правильно встановив, що звільнення позивача з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в порушення ч. 3 ст. 40 КЗпП України мало місце в період його тимчасової непрацездатності.
		Разом з тим, суд не дав належної оцінки доказам та не з`ясував, чи мали місце порушення процедури вивільнення працівника, передбаченої статтею 49-2 КЗпП України, на що також посилався позивач як на підставу позову.
		Так, згідно з частинами першою, третьоюстатті 49-2 КЗпП Українипро наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. Одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації. При відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації працівник, на власний розсуд, звертається за допомогою до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно.
		Дійсно, 16 листопада 2020 року Товариством надіслано ОСОБА_1 відповідне повідомлення про наступне звільнення у зв`язку зі скороченням штату згідно зі ст. 492 КЗпП за двома відомими адресами позивача ( АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 ) рекомендованими листами з повідомленням про вручення (трек-номери поштових відправлень  3100001038821, 3100001038813) (а.с. 76).
		Разом з тим, як вбачається з даних Укрпошти щодо відстеження (а.с. 98-99) ці поштові відправлення (трекномери 3100001038821, 3100001038813) не були вручені під час доставки ОСОБА_1 і були повернуті відправнику.
		В матеріалах справи відсутні й інші докази, які б підтверджували вручення позивачу письмового попередження про звільнення відповідно до вимог ст. 49-2 КЗпП України.
		Власник вважається таким, що належно виконав вимоги частини третьої статті49-2 КЗпП Українищодо працевлаштування працівника, якщо запропонував йому наявну на підприємстві роботу, тобто вакантну посаду чи роботу за відповідною професією чи спеціальністю, чи іншу вакантну роботу, яку працівник може виконувати з урахуванням його освіти, кваліфікації, досвіду тощо.
		Так, згідно з штатним розписом СТ «Домашній хліб», затвердженим на період з 01.09.2020 року (а.с. 65), на час звільнення позивача у товаристві була вакантна посада укладальника хлібобулочих виробів, як вбачається з повідомлення (а.с. 75), яке позивач не отримав у визначені законом строки. Відтак в порушення ч. 3 ст. 49-2 КЗпП України ця посада не пропонувалася ОСОБА_1 до його звільнення.
		Отже, відповідач при звільненні позивача не виконав вимоги частини другої статті40, частини третьої статті49-2 КЗпП Українищодо його працевлаштування, чим порушив право останнього на працю, відтак звільнення  ОСОБА_1 не можна визнатизаконним. 
		Відповідно до частини першоїстатті 235 КЗпП Україниу разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв`язку з повідомленням про порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції» іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. 
		Згідно правового висновку,викладеного у постановах Верховного Суду від 08 травня 2019 року (справа № 757/13677/17-ц), від 09 жовтня 2019 року (справа № 479/568/17), від 01 липня 2020 року (справа № 463/602/18) звільнення працівника з підстав, не передбачених законом, або з порушенням установленого законом порядку свідчить про незаконність такого звільнення та тягне за собою поновлення порушених прав працівника. При цьому закон не наділяє орган, який розглядає трудовий спір, повноваженнями на обрання іншого способу захисту трудових прав, ніж зазначені в частині першій статті 235 КЗпП України, у тому числі шляхом зміни дати звільнення працівника,а відтак, встановивши, що звільнення позивача відбулось із порушенням установленого законом порядку, суд зобов`язаний поновити працівника на попередній роботі.
		Наведене цілком спростовує висновки суду щодо наявності підстав для зміни дати звільнення позивача. 
		Враховуючи те, що позивач не попереджався про наступне звільнення за два місяці, відповідачем не виконано вимоги частини 3 статті49-2 КЗпП Українищодо його працевлаштування, права позивача при звільненні з роботи порушені, а тому підлягають захисту шляхом поновлення на посаді.
		Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
		Позивачем не заявлялася вимога про стягнення з відповідача на його користь грошової компенсації, тому суд першої інстанції, ухвалюючи рішення в цій частині, вийшов за межі заявлених позовних вимог, що суперечить принципу диспозитивності цивільного судочинства. 
		З врахуванням наведеного оскаржуване рішення суду слід скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову  поновити ОСОБА_1 на посаді директора Споживчого товариства «Домашній хліб».
		Відповідно до ч.ч. 1, 13 ст. 141 ЦПК України слід стягнути з відповідача на користь держави понесені судові витрати за подачу позовної заяви (908 грн.) та апеляційної скарги (1362 грн.). 
		Керуючись ст.ст.374,376, 382, 384,389,390 ЦПК України, апеляційний суд, 
		 
		п о с т а н о в и в:
		 
		Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
		Рішення Хмельницького міськрайонногосуду Хмельницької області від 27 травня 2021 року скасувати та ухвалити нове судове рішення.
		Позов задовольнити.
		Поновити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на посаді директора Споживчого товариства «Домашній хліб» (31000, м. Красилів, вул. Грушевського, 154, код ЄДРПОУ 36923720).
		Стягнути з Споживчого товариства«Домашній хліб»(31000,м.Красилів,вул.Грушевського,154,код ЄДРПОУ36923720)в дохід держави2270грн.судового збору. 
		Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
		 
		Повна постанова складена 13 грудня 2021 року.
		Судді                     Л.М. Грох
		 
		                        Р.С. Гринчук
		 
		А.М. Костенко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...