Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 718/1433/21 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти статевої свободи та статевої недоторканості особи; Зґвалтування.
Надіслано для оприлюднення: 13.12.2021. Зареєстровано: 14.12.2021. Забезпечено надання загального доступу: 15.12.2021.
Дата набрання законної сили: 25.10.2022
Результат оскарження 25.10.2022 Верховний Суд України: залишено без змін вирок суду першої інстанції
Номер судового провадження: 1-кп/718/75/21
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12021260000000047

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа №718/1433/21
		Провадження №1-кп/718/75/21
		 
		В И Р О К
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		13.12.2021 року Кіцманський районний суд Чернівецької області у складі колегії суддів:
		головуючого судді ОСОБА_1 ,
		суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
		за участю секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
		розглянувши узакритому судовомузасіданні узалі судув м.Кіцмань кримінальнепровадження,внесене доЄдиного реєструдосудових розслідуваньза №12021260000000047від 16.02.2021року за обвинуваченням:
		ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , офіційно непрацюючого, раніше не судимого, 
		у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.156, ч.3ст.15, ч.4 ст.152 КК України, 
		   за участю сторін кримінального провадження:
		прокурора ОСОБА_6 ,
		захисника ОСОБА_7 ,
		обвинуваченого ОСОБА_5 ,
		законного представника потерпілої ОСОБА_8 
		представника Служби у справах дітей Неполоковецької селищної ради ОСОБА_9 
		 
		У С Т А Н О В И В:
		 
		Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним
		Влітку 2016 року, ОСОБА_5 перебуваючи у сімейних відносинах з ОСОБА_10 та будучи вітчимом двох її малолітніх дітей ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , перебуваючи по місцю свого проживання, на території господарства, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, діючи умисно, протиправно, з метою задоволення статевої пристрасті, усвідомлюючи значення і суспільно небезпечний характер своїх дій, направлених на порушення нормального фізичного, психічного та соціального розвитку своєї падчерки ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , достовірно знаючи, що вона є малолітньою, використовуючи безпорадний стан потерпілої, яка не могла правильно розуміти сутність та характер вчинюваних з нею розпусних них дій через свій вік, вчинив розпусні дії, які виразились в оголенні ОСОБА_5 свого статевого органу та примушуванні останньої доторкатися до статевого органу.
		В подальшому ОСОБА_5 продовжуючи свої злочинні дії, систематично в період часу з літа 2016 року по літо 2020 року, перебуваючи на території домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , знаходячись у стані алкогольного сп`яніння, діючи умисно, протиправно, з метою задоволення статевої пристрасті, усвідомлюючи значення і суспільно-небезпечний характер своїх дій, направлених на порушення нормального фізичного, психічного та соціального розвитку своєї падчерки ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , достовірно знаючи, що вона є малолітньою, використовуючи безпорадний стан потерпілої ОСОБА_11 , яка не могла правильно розуміти сутність та характер вчинюваних з нею розпусних дій через свій вік, повторно вчинював розпусні дії, які виразились в оголенні ОСОБА_5 свого статевого органу, у примушуванні останньої доторкатися до його статевого органу та у вчиненні статевих зносин у присутності дитини.
		Таким чином, ОСОБА_5 , обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 156 КК України  розбещенні неповнолітньої, тобто у вчиненні розпусних дій щодо особи, яка не досягла шістнадцятирічного віку, за кваліфікуючою ознакою: розбещення, вчинене щодо малолітньої особи, вчинене членами сім`ї.
		Крім цього, весною 2018 року, у нічний час доби, ОСОБА_5 перебуваючи по місцюсвого проживання, на території домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , з метою задоволення статевої пристрасті без добровільної згоди ОСОБА_11 , яка внаслідок малолітства не могла усвідомлювати сутність та значення вчинював них відносно неї дій, вчинив дії сексуального характеру, намагався вчинити анальне проникнення в тіло малолітньої ОСОБА_11 з використанням геніталій.
		Так, ОСОБА_5 , знаходячись в одній із кімнат будинку за вище вказаною адресою, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, маючи умисел на згвалтування малолітньої ОСОБА_11 , реалізовуючи свій злочинний умисел, діючи умисно, протиправно, з метою задоволення статевої пристрасті, усвідомлюючи значення і суспільно-небезпечний характер своїх дій, підійшов до своєї падчерки ОСОБА_11 , яка спала на своєму ліжку в кімнаті, ліг їй на спину, чим розбудив останню, намагався ввести свій статевий орган в її анальний отвір, від чого остання відчула фізичний біль в області анального отвору. Свій умисел на згвалтування потерпілої ОСОБА_11 , шляхом анального проникнення з використанням геніталій ОСОБА_5 не довів до кінця з причин, що не залежали від його волі, оскільки до кімнати зайшла матір малолітньої ОСОБА_10 .
		Крім цього, влітку 2018 року, у нічний час доби, ОСОБА_5 , перебуваючи в домогосподарстві за адресою: АДРЕСА_2 , де зареєстрована та фактично проживає ОСОБА_13 , з метою задоволення своєї статевої пристрасті без добровільної згоди ОСОБА_11 , яка внаслідок малолітства не могла усвідомлювати сутність та значення вчинюваних відносно неї дій, повторно намагався вчинив дії сексуального характеру, повязаніі з вагінальним проникненням в тіло малолітньої ОСОБА_11 з використанням геніталій.
		Так, ОСОБА_5 , знаходячись в одній із кімнат будинку за вищевказаною адресою, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, маючи умисел на згвалтування малолітньої ОСОБА_11 , реалізовуючи свій злочинний умисел, умисно, протиправно, повторно, з метою задоволення статевої пристрасті, усвідомлюючи значення і суспільно-небезпечний характер своїх дій, ліг біля своєї падчерки ОСОБА_11 , яка спала на ліжку та намагався ввести свій статевий орган в її вагінальний отвір, спричинивши останній фізичний біль. Свій умисел на згвалтування потерпілої ОСОБА_11 , шляхом вагінального проникнення з використанням геніталій ОСОБА_5 не довів до кінця з причин, що не залежали від його волі, оскільки до кімнати зайшла матір малолітньої ОСОБА_10 .
		Крім цього, весною 2019 року, у нічний час доби ОСОБА_5 перебуваючи по місцю свого проживання, на території господарства, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , з метою задоволення своєї статевої пристрасті без добровільної згоди ОСОБА_11 , яка внаслідок малолітства не могла усвідомлювати сутність та значення вчинюваних відносно неї дій, намагався повторно вчинити дії сексуального характеру, пов`язані з оральним проникненням в тіло малолітньої ОСОБА_14 з використанням геніталій.
		Так, ОСОБА_5 , знаходячись в одній із кімнат будинку за вищевказаною адресою, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, маючи умисел на згвалтування малолітньої ОСОБА_11 , реалізовуючи свій злочинний умисел, умисно, протиправно, повторно, з метою задоволення статевої пристрасті, усвідомлюючи значення і суспільно-небезпечний характер своїх дій, використовуючи свою фізичну перевагу над малолітньою ОСОБА_11 , застосовуючи фізичну силу, що виразилось в утриманні своїми руками голови потерпілої, намагався ввести свій статевий орган у її ротову порожнину, тобто вчинити оральне проникнення з використанням власних геніталій. Свійу мисел на зґвалтування потерпілої ОСОБА_11 , шляхом орального проникнення з використанням геніталій ОСОБА_5 не довів до кінця з причин, що не залежали від його волі, оскільки до кімнати зайшла матір малолітньої ОСОБА_10 .
		Таким чином, ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст. 152 КК України незакінчений замах на зґвалтування, тобто вчинення дій сексуального характеру, пов`язаних із анальним, вагінальним та оральним проникненням в тіло іншої особи з використанням геніталій, за кваліфікуючими ознаками, згвалтування, вчинене повторно, вчинення таких діянь щодо іншої особи, з якою винний перебував у сімейних відносинах, вчинене щодо особи, яка не досягла чотирнадцяти років, незалежно від її добровільної згоди, в редакції Закону від 05.04.2001 року№2341-111, зі змінами, внесеними згідно із Законом №2295-V1 від 01.06.2010; в редакції Закону №2227- V111 від 06.12.2017, який набрав чинності 11.01.2019.
		Позиція учасників провадження.
		В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 після роз`яснення йому суті обвинувачення, свою вину у вчиненні кримінальних правопорушень не визнав. Надав покази про те, що коли розпочав спільно проживати з ОСОБА_10 в 2014 році однією сімєю, то з Чернігівської області м. Прилук забрав її малолітніх дітей, віком 4-5 років, ОСОБА_15 та ОСОБА_16 , та відправили в Оршівський будинок інтернат, а на вихідні дітей забирали додому. Арсен часто вчиняв крадіжки в школі, носив ніж при собі, мав погані звички, тікав з дому, за це він його карав. 1 раз на рік ОСОБА_15 перебував на лікування в психіатричній лікарні. ІНФОРМАЦІЯ_3 році померла його мати, яка проживала з ними. Арсен та ОСОБА_17 між собою бились, а тому він розділив дітей по різних кімнатах. ОСОБА_10 є неврівноваженою, не вміла виховувати дітей, а він карав дітей по ділу. На нього несправедливо зводять наклеп, з ОСОБА_17 у нього конфліктів не було, як і з ОСОБА_15 , який після того як втік з дому, сам до нього повернувся. ОСОБА_17 оговорила його , так як слухає маму, яка вкрала в нього гроші і пішла до іншого чоловіка проживати. Він заставляв ОСОБА_17 працювати по домогосподарству, вчитися , а тому в неї є підстави його оговорювати. Траплялось, що він вживав алкоголь при дітях, однак дітям не пропонував і Арсена до стану сп`яніння не доводив. 
		В 2017 році дійсно відпочивав в горах в Косові з жінкою та дітьми, там знімали житло  2 кімнати з ночівлею. Він з жінкою та ОСОБА_17 ночували в одній кімнаті , а ОСОБА_15 в іншій. Того дня алкогольних напоїв не вживав, а на другий день випивав із сусідами. 
		Починаючи з 2016-2017 року діти постійно проживали в нього в с.Оршівці, ОСОБА_17 спала з ним та матір`ю в одній кімнаті, а ОСОБА_15 в іншій. Дружина працювала по найму в денні та нічні зміни. 
		Арсен робив йому масаж на спину, сам виявляв бажання та пропонував зробити масаж. Каріну не просив робити масаж, вона сама хотіла , а він не дозволяв. Не було випадків, щоб в присутності дітей відбувався статевий акт між ним та дружиною. Насильство ніколи не застосовував ні до ОСОБА_17 , чи ОСОБА_15 , ні до жінки. Від мами ОСОБА_17 обізнана про статеві відносини. 
		Ні ОСОБА_17 , ні ОСОБА_15 не говорять правду, їм це забили в голову. З ОСОБА_15 працював психолог , він 4 рази лежав в психлікарні, а з ОСОБА_17 в школі мав займатись психолог. Він ніколи не оголявся перед дітьми. Жінка пішла від нього і діти на протязі 1 місяця проживали з ним в с.Оршівці. Згодом мати і ОСОБА_17 забрала невідомо куди, і ще тиждень Арсен проживав з ним. Мати надіслала йому смс щоб привіз їй речі в м.Чернівці, він повіз , а після цього йому повідомили, що ОСОБА_15 затримала поліція. Більше він їх не бачив. Вважає себе невинуватим.
		Законний представник потерпілої ОСОБА_8 в судовому засіданні пояснила, що вона працює на посаді директора Центру соціально-психологічної реабілітації дітей ССД ЧОДА. 21.08.2020 ОСОБА_18 поступила в центр в рамках вилучення і скерована службою у справах дітей. З дитиною працювала практичний психолог ОСОБА_19 , було розроблено план індивідуальної реабілітації. Дівчинка проявила себе відкритою та прямолінійно, легко йшла на контакт, розповідала про себе, матір, про місце проживання. Протягом літа мати ОСОБА_10 кілька разів навідувала дівчинку. Востаннє приходила в серпні 2020 року зі своїм новим чоловіком. 
		13.08.2020 в ОСОБА_20 поступив ОСОБА_21 , за направленням служби у справах дітей, як дитина, яка залишилась без батьківського піклування. Йому важче було спілкуватись, адже він більш замкнутий, вразливий та ранимий. Спочатку з сестрою не дуже добрі складались стосунки, однак згодом він навіть захищав ОСОБА_16 від інших дітей. ОСОБА_16 вважала, що через брата її розшукувала поліція. Карина прямолінійна, завжди говорила прямо те, що їй не подобалось. Як ОСОБА_16 , так і ОСОБА_15 до навіювання не схильні, не схольні до наклепу чи оговорювань. ОСОБА_16 розповідала про сімю, з якою проживала в с.Оршівцях, як батько ОСОБА_22 ( ОСОБА_23 називала батьком) ображав та виганяв на вулицю, тато часто перебував стані сп`яніння. Арсен вказував , що його били в сімї , коли не слухався. При цьому в Арсена відсутній негативізм, він швидко пробачає. 
		12.02.2021 до неї звернулась практичний психолог ОСОБА_19 із повідомлення про вчинення сексуального та фізичного насильства стосовно ОСОБА_17 та ОСОБА_15 . ОСОБА_17 вказувала на вчинення розпусних дій, які вчиняв її батько ОСОБА_22 відно неї. Вона одразу повідомила правоохоронні органи. Працівники поліції спілкувались з дитиною в її присутності та присутності психолого. Такі опитування ОСОБА_16 та ОСОБА_15 проводились неодноразово в ході досудового слідства, також ОСОБА_17 та ОСОБА_15 допитували в суді слідчий суддя. Вона та психолог також були присутні, жодного тиску на дітей не здійснювалось, діти вільно розповідали про всі обставини вчиненого насильства батьком ОСОБА_22 , в процесі допитів жодного разу не змінювали своїх свідчень, не вказували на іншу особу кривдника. Востаннє після допиту в слідчого судді ОСОБА_16 розплакалася, від стресової ситуації, так як розповідаючи про пережите насильство, дитиназнову його переживає. Після допиту психолог проводила з ОСОБА_16 реабілітаційну роботу над травмою. 
		Захисник ОСОБА_7 під час виступу в дебатах просив визнати усі докази по справі недопустимими , як такі, що зібрані з грубим порушенням норм КПК України, а обвинуваченого ОСОБА_5 виправдати, і провадження по справі закрити.
		Прокурор ОСОБА_6 у судовому засідання підтримала обвинувачення в межах обвинувального акту, клопотання захисника про визнання доказів недопустимими вважала безпідставним. 
		Докази на підтвердження встановлених судом обставин.
		В якості свідка судом допитувалась практичний психолог Центру соціально-психологічної реабілітації дітей ССД ЧОДА   ОСОБА_24 - ОСОБА_25 , досвід роботи якої на посаді практичного психолога складає 11 років. Свідок надала покази про те, що вона проводила роботу з ОСОБА_16 по прихильності до її біологічного батька, якого мали позбавити батьківських прав і в якийсь момент дитина «впала в ступор», вона переживала травмуючу ситуацію. ОСОБА_16 розплакалась, її «прорвало» і вона почала розповідати про події, що відбувались з нею коли проживала з татом ОСОБА_22 , матірю та ОСОБА_15 в с.Оршівцях. З 6 років дівчинка потерпала від різних форм систематичного насильства: сексуального, фізичного та морального, які вчиняв її вітчим ОСОБА_5 , відносно неї. Розказувала, що тато бив її, брата та маму, заставляв робити її масаж статевого органу, знімаючи штани, до поки не засинав або кликав маму і вони займались сексом, а її примушував дивитись, щоб вчилась. Вона плакала, забивалась в куток. Мама про це знала і навіть інколи спостерігала за цим, але ОСОБА_17 виправдовувала маму. ОСОБА_5 погрожував їй , що вижене з дому її та матір, а тому вона боялась. Мати радила їй швиденько робити масаж, а вітчим брав її руку, клав на свій статевий орган і показував як масажувати. Також ОСОБА_16 розповідала, що коли відпочивали в горах, то вночі прокинулась від того, що ОСОБА_5 намагався запхати свій статевий орган їй вагінально чи анально. Ій було боляче і вона втекла. При цьому погляд і реакція дитини були жахливі, її трясло і розповідь підтверджувалась реакцією тіла. А тому сумнівів у правдивості слів дівчинки у неї немає. Вона з дівчинкою працювали над травмою, адже її психоемоційний стан був жахливим. Дитина усвідомлювала, що мама не захистила її , але виправдовувала такі дії матері, як єдиної рідної людини. Карина перебувала в закладі з літа 2020 і тільки в лютому 2021 року наважилась їй розповісти, так як довіряла, до цього про насильство ніхто не знав. 
		Зауважила, що сексуальне насильство вчинялось над дівчинкою систематично та регулярно з 6 років , для того щоб дитина це запам`ятала. 
		З ОСОБА_15 вона також працювала, з ним були не прості стосунки. Арсен по іншому проявляв реакцію на насильство, він бунтував , тікав, крав. 
		Вона, як психолог була присутня під час усіх допитів як ОСОБА_15 , так і ОСОБА_17 , діти жодного разу покази не змінювали, не відмовлялись від показів, могли щось доповнити але не змінювати. Діти говорили вільно, без тимку, ці діти не схильні до навіювання. Навіть при допиті у зворотньому порядку показання не змінювались. ОСОБА_16 оперувала термінами, які б вона не мала знати в силу свого віку, тому її розповідь є реалістичною. Вона навіть показувала, на допиті, які рухи просив її робити вітчим. Після допитів діти повторно проживали всі події, у ОСОБА_16 «падав» голос , вона плакала, її трусило, тіло реагувало та не дозволяла до себе торкатись. У ОСОБА_16 проходила дисоціація  реакція на травмуючу ситуацію. 
		На уточнюючі запитання прокурора пояснила, що на даний момент повторно допитувати ОСОБА_16 у суді не доцільно, це регресне дитину, вони стільки зробили, щоб вивести дитини із стресової ситуації, що повторний допит в присутності сторонніх незнайомих людей та в присутності ОСОБА_5 , який здійснював відносно неї розпусні дії  це пряма шкода дитині, що може потягти непередбачувані наслідки. Адже стресовий розлад не має строків давності. Арсена також не доцільно повторно допитувати, це може спровокувати негативні реакції . 
		Щодо ОСОБА_26 , також пояснила, що він правдива дитина, коли тато заставляв його робити масаж, то він тікав, ховався під ліжком. Бачив як тато неодноразово закривався з ОСОБА_16 в кімнаті, звідки згодом було чутно плач ОСОБА_16 . 
		Діти не осуджують ні матір, ні ОСОБА_5 , адже не отримують допомоги. Вони тривалий час жили в насильстві і вважають такий спосіб життя нормою, не знають іншого. 
		Свідок ОСОБА_10  біологічна мати ОСОБА_27 , допитувалась в суді в присутності перекладача дактилолога ОСОБА_28 та показала, що в 2013 році познайомилась із ОСОБА_5 та почали спільно проживати однією сім`єю. Разом забрали дітей з інтернату в м.Чернігові та здали в притулок в с.Оршівці, на вихідні забирали додому. Приблизно з 2019 року, після смерті матері ОСОБА_22 , діти постіно проживали з ними в с.Оршівці. Вона, ОСОБА_22 та ОСОБА_16 розміщувались в одній кімнаті, а ОСОБА_15  в іншій. У неї з ОСОБА_5 склались погано стосунки в сім`ї, вони часто бились, сварились, влаштовували п`янки. До дітей він також погано відносився. ОСОБА_5 заставляв ОСОБА_16 брати в руку свій статевий орган, торкатись і примушував дивитись, як вони займаються сексом після цього. Карина часто жалілась на ОСОБА_22 , казала примушував робити масаж. Якщо ОСОБА_16 відмовлялась робити масаж  то ОСОБА_22 виганяв її та дочку з дому. Вони його боялись. Був випадок, що вони іздили в гори на відпочинок з ночівлею, вона, ОСОБА_16 та ОСОБА_5 спали на одному ліжку, а ОСОБА_15 в іншій кімнаті. Там вонивживали спиртні напої, сварились, потім мирились. На ніч дочку вона забирала в інішу кімнату. Нічого не бачила.
		В с. ОСОБА_29 , ОСОБА_16 часто жалілася на вітчима і вона її заспокоювала, жалілась, що примушує мастурбувати. Вона бачила, як ОСОБА_22 примушував ОСОБА_16 брати руками його статевий орган тамастурбувати. Також спостерігала, як ОСОБА_22 мастурбував і давав ОСОБА_16 в рот свій статевий член.Тоді вона доньку забирала і сама вступала з ОСОБА_23 в статеві відносини, а ОСОБА_16 ховалась під ковдрою. При цьому вона з ОСОБА_23 були оголені, а ОСОБА_16 одягнена.
		Вона займалась проституцією , ходила на роботу в м.Чернівцях кожен день: влітку після 20 години, зимою після 18 години і до пізньої ночі . ОСОБА_22 відвозив її до готелю ОСОБА_30 , вона залишалась працювати, а він повертався додому. В цей час ОСОБА_22 на одинці залишався в дома з ОСОБА_16 та ОСОБА_15 . Арсен також жалівся на ОСОБА_23 , казав примушує робити масаж на спину. 
		Шапка був п`яний кожен день , він кожного дня вживав спиртні напої і вона з ним також пила. 
		Приблизно в 2019 році ОСОБА_16 жалілась їй на біль в ділянці статевих органів та анальному отворі , тричі жалілась, а також на біль внизу живота , однак вона подумала, що в дівчинки критичні дні і давала їй таблетки, які порекомендували в аптеці. До лікаря доньку не водила. Про свою професію з дочкою не розмовляла, про статеві відносини їй не розповідала, ОСОБА_22 дочці показував як робити масаж та як мастурбувати. 
		З 2020 року одружилась та проживає з Проданчуком , проституцією не займається. Влітку забрала ОСОБА_16 до себе в Чернівці, однак бабуся чоловіка викликала поліцію , щось наговорила і ОСОБА_16 забрали. У ОСОБА_16 з теперішнім чоловіком склались довірливі стосунки і вона йому розказувала про ОСОБА_22 та про примушування мастурбувати. 
		На уточнюючі запитання пояснила, що більше нічого не пам`ятає. Повідомила суду, що боїться ОСОБА_5 , боіться розповідати. Сестра ОСОБА_22 писала їй смс погрозливого харарктеру перед засіданням, просила захистити ОСОБА_22 . 
		Свідок ОСОБА_31  надав суду покази про те, що коли познайомився з ОСОБА_32 , вона працювала проституткою, вони почали спільно проживати, потім одружилися. Люба покинула проституцію та працює двірником на даний час. Спільно проживали в м.Чернівцях в його бабки протягом місяця. Він знав, що в ОСОБА_33 є двоє дітей , які проживають в с.Оршівці з ОСОБА_5 . Дочка ОСОБА_16 часто телефонувала іписала смс матері, жалілася, плакала, що ОСОБА_22 примушує робити масажі, не дає вночі спати. Одного дня ОСОБА_34 повернулась додому з ОСОБА_16 . Він помічав, що з ОСОБА_16 , щось не те.Коли він з ОСОБА_32 займався коханням, то ОСОБА_16 не спить, а дивиться, через що він робив їй зауваження. Він почав розпитувати і ОСОБА_16 розповідала як брала пеніс ОСОБА_22 і мастурбувала. ОСОБА_17 боялась розповідати, а ОСОБА_34 взагалі не хотіла про це говорити, не хотіла щоб ОСОБА_16 розповідала, бо боялась ОСОБА_22 . Родичі ОСОБА_23 писали смс ОСОБА_35 погрозливого харарктеру, писали, що в ОСОБА_22 багато знайомих в поліції і її порубають за те, що наговорює на ОСОБА_22 . Арсен також телефонував , просив забрати його, казав ОСОБА_22 не дає їсти. Бабка не захотіла всіх і викликала поліцію, ОСОБА_16 забрали в притулок. А через тиждень і Арсена забрали в притулок. 
		За клопотанням сторони захисту допитувався свідок ОСОБА_36   батько обвинуваченого, який показав, що зареєстрований в с.Оршівці, але після смерті дружини, приблизно в 2018 переїхав в АДРЕСА_3 , де проживає до тепер. Працює двірником в ліцеї№4. За час спільного проживання в с.Оршівці з Любою та дітьми, у них склались неприязні відносити, яких він не приховував. ОСОБА_5 випивав часто, ОСОБА_34 глухоніма і він часто вказував синові, що вона йому не пара. Також наголошував синові, щоб повернув дітей в будинок інтернат , так як діти неслухняні, його не слухали. Люба десь постійно ходила, приходила з синяками, випивша. Син з ОСОБА_32 часто вживали алкогольні напої, сварились. Придблизно 2,5 роки тому пішов проживати в м.Чернівці, на орендовану квартиру. Не було випадків застосування до нього домашнього насильства з боку сина, однак коли ОСОБА_22 приходив випивший і гримав дверима , він викликав працівників поліції. До стосунків сина в сім`ї не втручався.
		В судовому засіданні при дослідженніписьмових матеріалівкримінального провадження встановлено, що згідно даних витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань№12021260000000047 від 16.02.2021 , внесені відомості за правовою кваліфікацією ч.2ст.156 КК України. (м.к.п.1-9,41-44)
		В подальшому 25.05.2021 року відомості внесено до ЄРДР за №12021260000000192 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.156 КК України, а також № 12021260000000191, № 12021260000000190 (епізод в с.Тюдів, Косівського району, Івано-Франківської області) та № 12021260000000189 від 25.05.2021 за правовою кваліфікацією ч.3 ст.15, ч.4 ст.152 КК України. 
		Постановою прокурора від 27.05.2021 року, вище перелічені матеріали досудових розслідувань об`єднані в одне провадження із присвоєнням реєстраційного номера №12021260000000047, оскільки в ході досудового розслідування були підстави вважати, що кримінальні правопрушеннявчинені однією особою. (м.к.п. 45-47)
		Першочерговою підставою внесення відомостей до ЄРДР стало повідомлення директора Центру соціально-психологічної реабілітації дітей ОСОБА_37 від 15.02.2021 року до ГУНП в Чернівецькій області, яке вона отримала від практичного психолога ОСОБА_19 (м.к.п.49)
		Як вбачається із повідомлення ОСОБА_19 від 15.02.2021  практичного психолога Центру соціально-психологічної реабілітації дітей щодо перебігу психологічної роботи з неповнолітньої ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відносно дівчини чинились протиправні дії , які нанесли шкоди її психічному , соматичному та психоемоційному стану. В цих діях був прояв психічного, фізичного та сексуального насилля. (м.к.п. 50-52)
		Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , ОСОБА_11 народилась ІНФОРМАЦІЯ_4 , батьком вказано ОСОБА_38 , матір`ю ОСОБА_39 . (м.к.п. 61)
		Під час досудового розслідування даного кримінального провадження 22.04.2021 року проводився допит малолітньої потерпілої ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м.Чернівцівід 21.04.2021 року , в порядку ст. 225 КПК України, що зафіксовано за допомогою звукозаписувальної техніки. (м.к.п. 88-110)
		При відтворенні технічного запису судового засідання від 22.04.2021 року встановлено, що малолітня ОСОБА_11 допитувалась слідчим суддею в суді за участі прокурора ОСОБА_6 , слідчої ОСОБА_40 , законного представника потерпілої ОСОБА_8 та психолога ОСОБА_19 .Так, дитина пояснила, що на даний час вона проживає в притулку в м.Чернівці. з 4 років вона проживала з мамою Любою, братом ОСОБА_15 та вітчимом ОСОБА_22 в АДРЕСА_1 . Життя з вітчимом було не дуже, адже він заставляв її робити масаж статевого органу . вперше це сталось коли їй виповнилось 6,5 років. Вона спала в кімнаті в с.Оршівці, тато був п`яний і наказав робити масаж на спину, а потім на статевий орган. Вітчим лежачи на ліжку, зняв нижню білизну. Вона не хотіла, але він наказав робити. Він взяв її руку і поклав на статевий орган, показував які рухи треба робити. Це тривало годину-півтори і припинилось бо зайшла мама. Мама нічого не бачила. В подальшому такі випадки повторювались майже щодня. Вітчим при ній вживав алкоголь дуже часто, а будучи п`яним бив і її і маму. Були 2 випадки коли вітчим примушував її дивитись як він займається сексом з мамою, казав дивитись. Востаннє вітчим пропонував їй робити масаж статевого органу літом 2020. Арсен також був в будинку, але в іншій кімнаті, вона не знає чи він бачив. Вона розповідала про масаж мамі, мама казала робити на спину. Вітчим такожторкався їїстатевих органівсвоїм статевиморганом,це було2рази.Перший випадок був вдома, по місцю проживання вітчима, вночі , коли їй виповнилось вісім з половиною років. Вона спала в ліжку і прокинулась від того, що на ній лежить вітчим, вона відчула біль в попі, куди він торкався своїм статевим органом. Їй було боляче, вона просила припинити. Він припинив бо зайшла мама. Вітчим їй погрожував , щоб нікому не розповідала, казав вижене з дому. Коли відмовлялась робити масаж статевого органу виганяв її з дому, таких випадків було 3. Другий випадокбув в горах, рік тому влітку, кудаіздили на відпочинок усією сім`єю з ночівлею. Там знімали 2 кімнати в будинку, ОСОБА_15 сам спав, а вона з батьками в іншій кімнаті на одному ліжку. Вночі вона прокинулась від дотику, відчула неприємно в «пісі», була роздягнута, без шортів та без трусиків . Це був вітчим, він торкався її статевого органу своїм статевим органом. Він припинив свої дії бо зайшла мама. Вона не знає чи мама щось бачила, бо вітчим відкинувся. Того вечора він вживав горілку, маму заставляв вживати. 
		Був випадок , коли їй було 7 років, що вітчим заставляв її брати в рот його статевий член. Коли вона відмовилась, вітчим примусив її, взяв її за голову та нахиляв, на це зайшла мама. Мама це бачила. Була весна, вночі, по місцю їх проживання в с.Оршівці. Коли вона відмовлялась робити масаж статевого органу вітчиму, він бив її руками по обличчю , маму також бив сильно до крові, бив за те, що вона відмовлялась і просто так бив, бо п`яний був. Арсена також бив. Братові вітчим теж пропонував робити йому масаж спини та стевого органу, однак чи погоджувався ОСОБА_15 вона не знає. Про всі події вона розповідала мамі та новому татові ОСОБА_41 . 
		Присутня в судовому засіданні в ходідопиту малолітньої потерпілої законний представник підтвердили, що жодного тиску на дитину не чинилось. 
		Відповідно до висновку експерта № 178 від 24.02.2021, при проведенні судово-медичної експертизи ОСОБА_11 будь-яких тілесних ушкоджень не виявлено, в ділянці статевих органів та ануса будь-яких ушкоджень, рубців, деформацій не виявлено. Цілісність дівочої пліви не порушена. (м.к.п. 113-114)
		Як вбачається з висновку судово-психіатричного експерта №335 від 24.02.2021, ОСОБА_11 надний час ознак будь-якого психічного захворювання не виявляє. На період часу з березня 2016 року по червень 2020 року неповнолітня також ознак будь-якого психічного захворювання не виявляла, за своїм психічним станом відповідно до віку вона могла сприймати тільки зовнішню сторону подій та може давати про це покази. Рівень інтелектуального розвитку знаходиться вмежах низької норми. 
		Ознак підвищеної схильності до навіювання, фантазування та брехливості не виявляє. 
		Враховуючи індивідуально-психологічні особливості, рівень інтелектуального розвитку малолітньої ОСОБА_42 та те, що на момент подій по справі у неї був відсутній смисловий та життєвий досвід, вона могла розуміти лише зовнішню сторону юридично значимих подій (час, місце, особу, послідовність подій) та давати по них покази. Однак, розуміння їх внутрішнього змісту , їх соціального та морального значення їй не доступне. 
		Враховуючи рівень сформованості психічних функцій малолітньої підекспертної, недостатню зрілість емоційно-вольових функцій вона не була здатна до вибору необхідних дій та не могла чинити опір. (м.к.п.118-119)
		З врахуванням наведеного, зазначені вище показання малолітньої потерпілої можуть бути покладені в основу вироку. Крім цього, такі її показання є послідовними та об`єктивно підтверджуються іншими зібраними в справі доказами.
		Як вбачається із повідомлення ОСОБА_19 від 02.03.2021  практичного психолога Центру соціально-психологічної реабілітації дітей щодо перебігу психологічної роботи з неповнолітнім ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , відносно ОСОБА_15 чинились протиправні дії, які нанесли шкоди його психічному, соматичному та психоемоційному стану. В цих діях був прояв психічного, фізичного та сексуального насилля. (м.к.п. 125-126)
		Під час досудового розслідування даного кримінального провадження 27.04.2021 року проводився допит малолітнього свідка ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , за ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м.Чернівці від 21.04.2021 року , в порядку ст. 225 КПК України, що зафіксовано за допомогою звукозаписувальної техніки. (м.к.п. 141-155)
		При відтворенні технічного запису судового засідання від 27.04.2021 року встановлено, що малолітній ОСОБА_43 допитувалась слідчим суддею в суді за участі прокурора ОСОБА_6 , слідчої ОСОБА_40 , законного представника ОСОБА_44 та психолога ОСОБА_19 . Так, дитина пояснила, що з літа 2020 проживає в притулку в м.Чернівці. До того він проживав з мамою ОСОБА_32 , сестрою ОСОБА_16 та вітчимом ОСОБА_22 в АДРЕСА_1 . Вітчим ОСОБА_22 погано відносився до мами, бив її, заставляв пити, виганяв з дому. Вітчим часто вживав алкогольна напої, заставляв його робити йому масаж на спину, що було йому неприємно. Якось вітчим розбудив його, закликав в свою кімнату , був одягнений лише в трусах та ляг на живіт. Він робив, а коли вітчим просив опуститись нищекопчика  він втік і заховався. ОСОБА_16 також вітчим заставляв масаж робити, вона плакала і не хотіла. ОСОБА_16 спала з батьками в одній кімнаті, а він в іншій. Він чув як з кімнати батьків доносилитсь різні звуки, скрипіло ліжко та а-а звуки. ОСОБА_16 в цей час також перебувала в тій кімнаті. Вітчим часто кликав ОСОБА_16 робити масаж, а вона його боялась, він був весь час п`яний. Вітчим бив його сильно. Був випадок , що їздили в гори сім`єю , в 2016-2017 точно не пам`ятає. ОСОБА_16 в кімнаті з батьками ночувала, там було 1 велике ліжко, а він окремо.Вітчим напився з сусідами, зчинив сварку з мамою та ОСОБА_16 . Зазвичай, коли вітчим кликав ОСОБА_16 робити йому масаж , вітчим закривав двері і він міг чути звідти тільки плач ОСОБА_16 . 
		Як вбачається з висновку судово-психіатричного експерта №336 від 28.04.2021, ОСОБА_12 на дний час ознак хронічного психічного захворювання не виявляє, а виявляє ознаки психічного розладу у формі змішаного розладу поведінки та емоцій. За своїм психічним станом на даний час, він може усвідомлювати свої дії. На період часу з березня 2016 року по червень 2020 року неповнолітній ознак хронічного психічного захворювання також не виявляв, а виявляв ознаки психічного розладу у формі змішаного розладу поведінки та емоцій, за своїм психічним станом він міг правильно сприймати обставини по справі та давати про це покази. 
		Ознак підвищеного навіювання або брехливості не виявляє. Ознак підвищеної схильності до фантазування не виявляє. (м.к.п.159-161)
		16.03.2021 проведено огляд місця події  господарства в с.Тюдів , Косівського району, Івано-Франківської області , за участі власника ОСОБА_13 , де влітку 2018 року відпочивав ОСОБА_5 з ОСОБА_10 , малолітніми ОСОБА_11 та ОСОБА_12 . Протоколом слідчої дії зафіксовано розташування будівель в господарстві, бесідки, а також вигляд кімнат в будинку, які винаймав ОСОБА_5 (м.к.п. 204-222)
		Проаналізувавши досліджені докази, колегія суддів приходить до висновку про те, що надані стороною обвинувачення докази є належними, допустимими та достатніми, і у своїй сукупності підтверджують вину ОСОБА_5 в інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях.
		Так, доводи обвинуваченого про те, що його обмовили і він не вчиняв злочинів, в яких обвинувачується, спростовуються послідовними показаннями малолітньої потерпілої ОСОБА_11 , яка будучи допитаною слідчим суддею в порядку ст.225 КПК України, без будь-якого примусу та тиску, в присутності законного представника та психолога, яким довіряє, послідовно виклала хід подій щодо ситематичного, регулярного, сексуального, фізичного та морального насильства , яке з нею чинив її вітчим ОСОБА_5 . Під час всіх попередніх опитувань потерпіла кожного разу підтверджувала свої покази,жодного разу не змінювала, не відмовлялась від їх дачі. 
		ОСОБА_16 вказувала на розпусні дії , які вчиняв відносно неї вітчим ОСОБА_5 за їх місцем проживання на протязі 2016-2020 років, оголявся перед нею, примушував доторкатись до статевого органу, після чого вступав в статеві відносини з ОСОБА_10 , а дівчинку примушував дивитись. Таке розбещення малолітньої повторювались майже щодня.
		Показання потерпілої ОСОБА_11 підтверджуються показаннями брата ОСОБА_12 , який неодноразо чув як вітчим примушував ОСОБА_16 робити йому масаж за місцем їх проживання. Зазвичай, коли вітчим кликав ОСОБА_16 робити йому масаж, вітчим закривав двері до кімнати і він міг чути звідти тільки плач ОСОБА_16 . Також чув скрипіння ліжка та а-а звуки, які доносились з кімнати, де перебувала ОСОБА_16 . 
		Так, малолітня потерпіла під час допиту розповідала, що весною 2018 року, коли вона спала в ліжку , то прокинулась від того, що на ній лежить вітчим, вона відчула більв попі,куди вінторкався своїмстатевим органом.Їй було боляче, вона просила припинити. Він припинив бо зайшла мама. Вітчим їй погрожував, щоб нікому не розповідала, казав вижене з дому.
		Свідки не заперечували, в тому числі і обвинувачений ОСОБА_5 , що влітку 2018 року, мала місце поїздка усією сім`єю в гори в с.Тюдів, Косівського району, Івано-Франківської області на відпочинок з ночівлею. З показань малолітньої потеріплої вбачається, що вночі вона прокинулась від дотиків, відчула, що роздягнена, а вітчим ОСОБА_5 намагається ввести свій статевий орган в їївагінальний отвір, вона відчула біль, в цей момент зайшла мама і вітчим припинив свої дії. Вона не знає чи мама щось бачила, так як з нею не обговорювала це. 
		ОСОБА_10 пояснила, що коли зайшла в кімнату, то вітчим лежав на ліжку із дочкою. 
		Малолітня потерпіла також надала покази про те, що весною 2019 року , вночі, за їх місцем проживання, вітчим заставляв її брати в рот його статевий член. Коли вона відмовилась, вітчим примусив її, взяв її за голову та нахиляв, на це зайшла мама. Мама це бачила.
		В цій частині, показання малолітньої потерпілої узгоджуються із показами біологічної матері ОСОБА_10 , яка показала, що  ОСОБА_5 заставляв ОСОБА_16 брати в руку свій статевий орган, торкатись і примушував дивитись, як вони займаються сексом після цього. Вона бачила, як ОСОБА_22 примушував ОСОБА_16 брати руками його статевий орган та мастурбувати. Також спостерігала, як ОСОБА_22 мастурбував і давав ОСОБА_16 в рот свій статевий член. Тоді вона доньку забирала і сама вступала з ОСОБА_23 в статеві відносини, а ОСОБА_16 ховалась під ковдрою. При цьому вона з ОСОБА_23 були оголені, а ОСОБА_16 одягнена. В силу своєї роботи ОСОБА_10 була відсутня вдома кожного вечора і до пізньої ночі, через що діти залишались з ОСОБА_5 на самоті. 
		ОСОБА_10 також показала, що декілька раз ОСОБА_16 жалілась їй на біль в ділянці статевих органів та анального отвору, однак вона це сприйняла як критичні дні у дівчинки, а тому давала їй якісь ліки, які порекомендували в аптеці. 
		Відповідно до висновків експертів №335 та №336, як ОСОБА_18 , так і ОСОБА_21 ознак підвищеної схильності до навіювання, фантазування та брехливості не виявляють.
		В той же час, як повідомила в суді практичний психолог Центру соціально-психологічної реабілітації дітей ССД ЧОДА  ОСОБА_24 - ОСОБА_25 , якій діти довіряють та яка була присутня під час усіх допитів дітей, повідомила, що ОСОБА_16 та ОСОБА_15 під час допиту у слідчого судді говорили вільно, без тиску, ці діти не схильні до навіювання. Навіть при допиті у зворотньому порядку показання не змінювались. ОСОБА_16 оперувала термінами, які б вона не мала знати в силу свого віку, тому її розповідь є реалістичною. Вона навіть показувала, на допиті, які рухи просив її робити вітчим, коли брав її руку та ставив на свій статевий орган. Після допитів діти повторно проживали всі події, у ОСОБА_16 «падав» голос , вона плакала, її трусило, тіло реагувало, вона не дозволяла до себе торкатись. У ОСОБА_16 проходила дисоціація  реакція на травмуючу ситуацію.
		Підстав сумніватися в правдивості показань малолітньої потерпілої, які є послідовними, узгоджуються з іншими доказами, суд не вбачає, жодних причин обмовляти ОСОБА_5 у останньої немає. Також відсутні підстави вважати, що ОСОБА_10 обмовляє ОСОБА_5 , як про це наголошує обвинувачений, адже відомості про вчинене кримінале правопрушення внесені на підставі повідомлення практичного психолога, якій ОСОБА_16 розкрилась під час реабілітуючої програми, ОСОБА_10 в центрі була кілька разів, однак ні з ким не контактувала, вона до проведення слідчих дій не залучалась, з матеріалами кримінального провадження не ознайомлювалась, вона взагалі не була визнана законним представником дівчинки. 
		Як малолітня потерпіла, так і усі допитані свідки, в тому числі і батько обвинуваченого ОСОБА_36 та ОСОБА_10 , суду показали, що обвинувачений ОСОБА_5 постійно, майже щодня, вживав алкоголь та перебував в стані алкогольного спяніння. 
		Отже відсутні підстави для виправдання обвинуваченого ОСОБА_5 , як про це просить сторона захисту. 
		Твердження сторони захисту, що висновком експерта № 178 від 24.02.2021, спростовується факт вагінального проникнення в тіло малолітньої ОСОБА_11 , оскільки під час дослідження будь-яких тілесних ушкоджень у малолітньої не виявлено, в ділянці статевих органів та ануса будь-яких ушкоджень, рубців, деформацій не виявлено, а цілісність дівочої пліви не порушена, то такі не заслуговують на увагу.
		ОСОБА_5 , серед іншого, обвинувачується у вчиненні незакінченого замаху на зґвалтування, за ч.3 ст.15, ч.4 ст.152 КК України, оскільки обвинувачений з причин, що не залежали від його волі, не вчинив усіх дій, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, оскільки до кімнати зайшла мати ОСОБА_10 і свої дії обвинувачений припиняв.
		І даний висновок експерта № 178, в сукупності з іншими дослідженими доказами в суді, доводить, що такий незакінчений замах на згвалтування малолітньої , мав місце. 
		Щодо тверджень сторони захисту про недопустимість доказів - допитів малолітнього свідка та потерпілої слідчим суддею в порядку ст.225 КПК, так як, на його думку, порушено принцип безпосередності, допит проводив прокурор , а не слідчий суддя, сторона захисту не брала участі в допиті,то такі доводи не заслуговують на увагу.
		За вимогами ч.1ст.225 КПК України, у виняткових випадках, пов`язаних із необхідністю отримання показань свідка чи потерпілого під час досудового розслідування, якщо через існування небезпеки для життя і здоров`я свідка чи потерпілого, їх тяжкої хвороби, наявності інших обставин, що можуть унеможливити їх допит в суді або вплинути на повноту чи достовірність показань, сторона кримінального провадження має право звернутися до слідчого судді із клопотанням провести допит такого свідка чи потерпілого в судовому засіданні. У цьому випадку допит свідка чи потерпілого здійснюється у судовому засіданні в місці розташування суду або перебування хворого свідка, потерпілого в присутності сторін кримінального провадження з дотриманням правил проведення допиту під час судового розгляду.
		Задовольняючи клопотання слідчого про проведення допиту малолітньої потрпілої та свідка, в порядку ст. 225 КПК України, слідчий суддя погодився із існуванням виняткових обставин по справі, допит потерпілої та свідка в суді може бути неможливим в майбутньому через їх вікові особливості та психоемоційний стан, такий допит проведено з метою попередження негативного впливу на повноту та достовірність судового розгляду.
		З такими висновками слідчого судді погоджується і колегія суддів. 
		Слід також зазначити, що допит в порядку ст.225 КПК України проводиться у судовому засіданні в присутності сторін кримінального провадження з дотриманням правил проведення допиту під час судового розгляду. Дані вимоги в повній мірі були дотримані в ході проведення слідчої дії, яка продилась за участі законного представника та психолога із дотриманням ст.ст.226, 227 КПК України.
		Крім того, слід зазначити, що допит особи згідно з положеннями ст.225КПК може бути також проведений за відсутності сторони захисту, якщо на момент його проведення жодній особі не повідомлено про підозру у цьому кримінальному провадженні.
		А як свідчать матеріали кримінального провадження, 28.05.2021 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2ст.156, ч.3 ст.15, ч.4 ст.152 КК України. Допити дітей проводились 22.04 та 27.04.2021 року. В подальшому стороні захисту були відкриті всі наявні матеріали кримінального провадження. (м.к.п. 332,33) 
		Колегія суддів не знайшла підстав для повторно виклику та допиту дітей в судове засідання з огляду на те, що свідок та потерпіла перебувають у вкрай вразливому становище через свій малолітній вік і повторний допит щодо обставин насильства, яке їм прийшлось пережити, може спричинити їх повторне травмування. Крім того такий допит мав би відбуватись в присутності обвинуваченого та великої кількості незнайомих людей, що може негативно вплинути на їх психоемоційний стан та призвести до непередбачуваних наслідків. 
		В статті 35 Конвенції Ради Європи про захист дітей від сексуальної експлуатаціїта сексуального насильства, яка ратифікована Україною 2012 року і з того часу є частиною нашого законодавства, зазначено, що кожна Сторона вживає необхідних законодавчих або інших заходів для забезпечення:а) проведення опитувань дитини без необґрунтованої затримки, відразу після повідомлення фактів компетентним органам;c) проведення опитувань дитини особою, спеціально підготовленою для цих цілей;d) проведення всіх опитувань дитини одними й тими самими особами, якщо це можливо та де це доцільно;e) якомога меншої кількості опитувань і настільки, наскільки це є вкрай необхідним для цілей кримінального провадження;
		Кожна Сторона вживає необхідних законодавчих або інших заходів для забезпечення можливості запису на відеоплівку опитування жертви або, де це доцільно, свідка дитини та прийняття таких відеосвідчень як доказу в суді згідно з нормами її національного законодавства.
		За таких обставих допит мальолітньоїпотрпілої та малолітнього свідка в порядку ст.225 КПК України під час досудового розслідування в судовому засіданні колегія суддів визнає належним та допустимим доказом по справі. 
		Стосовно доводівсторони захиступро порушенняорганом досудовогослідства територіальноїпідслідності підчас внесення25.05.2021відомостей до ЄРДР щодо епізоду, який мав місце в с.Тюдів, Косівського району, Івано-Франківськогої області, то слід заначити наступне. 
		Першочергово відомості внесені ГУНП в Чернівецькій області до ЄРДР 16.02.2021 за ч.2ст.156 КК України щодо епізоду, який мав місце в с.Оршівці, Чернівецького району, Чернівецької області. В подальшому в ході допиту малолітньої потерпілої та малолітнього свідка, органом досудового слідства  СВ ГУНП в Чернівецькій області, були виявлені ще й інші кримінальні правопорушення, вчинені однією і тією ж особою, зокрема 1 епізод за ч.2ст.156, та 3 епізоди за ч.3ст.15,ч.4ст.152 КК України (1 з епізодів мав місце в с.Тюдів, Косівського району, Івано-Франківськогої області і 3 інших - в с.Оршівці, Чернівецького району, Чернівецької області), відості про які внесені до ЄРДР 25.05.2021 . В подальшому дані кримінальні провопорушення були приєднані до вже розпочатого досудового розслідування щодо того ж криимінального правопорушення із присвоєнням єдиного початкового номера кримінального провадження.
		А як пояснила прокурор ОСОБА_6 в судовому засіданні, щоб не зашкодити кримінальному провадженню, постанова про зміну підслідності прокурором не приймалось в силу ч.4 ст.217 КПК України. 
		Зауваження захисту з приводу порушення п.5ч.2ст.291 КПК при складанні обвинувального акту, не знайшло свого підтвердження ні під час підготовчого провадження в суді, ні під час судового розгляду.
		Щодо неотримання ОСОБА_5 та його захисником письмових повідомлень в ході проведення слідчих дій на досудовому слідстві, згідно п.15,ч.3ст.42 КПК України, то такі доводи є надуманими з огляту на те, що тільки з 28.05.2021 ОСОБА_5 отримав статус підозрюваного в кримінальному провадженні і тільки з цього моменту в органу досудового слідства виникає обов`язок повідомляти учасника кримінального провадження про певну процесуальну дію. А як свідчать матеріали кримінального провадження після 28.05.2021 слідчі дії не проводились. 11.06.2021 Шапку та його захисника ОСОБА_7 ознайомлено з усіма матеріалами досудового розслідування. 
		Кваліфікація дій обвинуваченого судом
		Таким чином, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказівз точки зору достатності та взаємозв`язку, колегія суддів вважає, що дії обвинуваченого ОСОБА_5 слід кваліфікувати за ч.2 ст.156 КК України (2 епізоди), як розбещення неповнолітньої, адже ОСОБА_5 вчинив розпусні дії щодо особи, яка не досягла шістнадцятирічного віку, за кваліфікуючою ознакою: розбещення вчинене щодо малолітньої особи, вчинене членами сім`ї .
		А також дії обвинуваченого ОСОБА_5 слід кваліфікувати за ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст. 152 КК України (3 епізоди), як незакінчений замах на зґвалтування, тобто вчинення дій сексуального характеру, пов`язаних із анальним, вагінальним та оральним проникненням в тіло іншої особи з використанням геніталій, за кваліфікуючими ознаками, згвалтування, вчинене повторно, вчинення таких діянь щодо іншої особи, з якою винний перебував у сімейних відносинах, вчинене щодо особи, яка не досягла чотирнадцяти років, незалежно від її добровільної згоди, в редакції Закону від 05.04.2001 року №2341-111, зі змінами, внесеними згідно із Законом №2295-V1 від 01.06.2010; в редакції Закону №2227- V111 від 06.12.2017, який набрав чинності 11.01.2019.
		За сукупністю, колегія суддів кваліфікує дії ОСОБА_5 за ч.2ст.156, ч.3ст.15, ч.4ст.152 КК України.
		Мотиви призначення покарання.
		Відповідно до положення, викладеного у рішенні ЄСПЛ «Скополла проти Італії» від 17.09.2009 року, складовими елементами принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним.
		При призначенні покарання обвинуваченому колегія суддів, відповідно до вимог ст.ст. 65 - 67 КК України, враховує дані про його особу, ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, які відповідно до ст.12 КК України відносяться до тяжкого (ч.2 ст.156 КК України) танезакінчених особливо тяжких злочинів (ч.3 ст.15, ч.4 ст.152 КК України) проти статевої свободи та статевої недоторканості малолітньої особи, суспільну небезпеку вчиненого, кількість епізодів злочинної діяльності  5, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.
		Дослідивши дані про особу обвинуваченого ОСОБА_5 судом встановлено, що останній, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , не одружений, офіційно не працевлаштований, неповнолітніх дітей на утриманні не має, раніше не судимий. Згідно ухвали Вижницького районного суду Чернівецької області від 28.08.2020 у справі № 713/574/20 ОСОБА_5 звільнено від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопрушення, передбаченого ч.1ст.286 КК України у зв`язку із дійовим каяттям, кримінальне провадження закрито. (м.к.п. 247-248)
		Відповідно до постанови ГАА№014929 по справі про адміністративне правопорушення від 12.08.2020, ОСОБА_5 притягувався до адмінінстративної відповідальності за ст.180 КУпАП, тобто за доведення малолітнього ОСОБА_12 , 2007 р.н. до стану алкогольного сп`яніння. (м.к.п. 261)
		Відповідно до вимогст. 67 КК України, обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_5 , суд визнає вчинення ним усіх злочинів в стані алкогольного сп`яніння. А також вчинення злочину, передбаченого ч.2ст.156 КК України , повторно, відповідно до п.1ч.1ст.67 КК України. 
		Згідно довідки лікаря нарколога №50 КНП Кіцманської багатопрофільної лікарні інтенсивного лікування, ОСОБА_5 дійсно перебуває на обліку в наркологічного кабінеті з діагнозом F10. На обліку в лікаря психіатра не перебуває. (м.к.п.249)
		ОСОБА_5 , на даний час та на час інкримінованих діянь, ознак психічного захворювання не виявляє (не виявляв), він може усвідомлювати свої дії та керувати ними, застосування примусових заходів медичного характеру не потребує, згідно висновку судово-психіатричного експерта №382 від 01.06.2021 (м.к.п. 307-309)
		Разом із цим, колегія суддів враховує, що під час судового розгляду обвинувачений винним себе у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень не визнав, надавав суперечливі покази щодо обставин злочинів, що на думку суду, свідчить про відсутність усвідомлення обвинуваченим суспільно небезпечних наслідків його діянь, і як наслідок, відсутність розкаяння у вчиненому.
		При цьому, під час судового розгляду, обставин, що пом`якшують покарання обвинувачуваного ОСОБА_5 , відповідно до ст. 66 КК України, судом не встановлено.
		Отже, при призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_5 , колегія суддів насамперед виходить із ступеню тяжкості вчинених ним злочинів та враховує підвищену суспільну небезпеку даних кримінальних правопорушень, які відбувались в період весни 2016 до літа 2020 (ч.2ст.156 КК України), 3 епізоди злочинної діяльності за ч.3 ст.15, ч.4 ст.152 КК України, негативні наслідки, які настали для фізичного та психічного здоров`я малолітньої потерілої, ІНФОРМАЦІЯ_2 , думку законного представника при призначенні покарання. 
		Колегія суддів приходить до переконання, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_5 і попередження вчинення ним нових злочинів можливо тільки в умовах ізоляції від суспільства, та вважає, що останньому має бути призначено покарання у вигляді позбавлення волі, оскільки саме таке покарання, не думку суду, буде найбільш необхідним і достатнім для його виправлення та попередження скоєння ним нових злочинів.
		Разом із тим, при визначенні остаточної міри покарання ОСОБА_5 за вчинення злочину, передбаченого ч.3 ст.15ч.4 ст.152 КК України, суд враховує положення ч. 3ст. 68 КК України, згідно якої за вчинення замаху на злочин строк або розмір покарання не може перевищувати двох третин максимального строку або розміру найбільш суворого покарання, передбаченого санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини цьогоКодексу.
		За таких обставин, за вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст.15, ч.4 ст.152 КК України, покарання не може перевищувати двох третин максимального строку, тобто оскільки максимальне покарання за санкцією даної статті становить 15 років позбавлення волі (в редакції на момент скоєння), то за замах на вчинення данного злочину, покарання не може бути більшим як 2/3, що становить 10 років позбавлення волі.
		Колегією суддів встановлено, що ОСОБА_5 вчинив декілька кримінальних правопорушень, а тому суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому остаточне покарання за правилами ч. 1ст. 70 КК України, тобто за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим.
		Мотиви інших рішень
		Під час досудового розслідування до обвинуваченого ОСОБА_5 на підставі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м.Чернівці від 28 травня 2021 року застосований запобіжний захід у вигляді тримання підвартою. 28.05.2021 року ОСОБА_5 затримано на підставі ухвали слідчого судді. (м.к.п. 287-301)
		Отже, призначаючи ОСОБА_5 покарання у виді позбавлення волі, суд зобов`язаний відповідно до ч. 5ст. 72 КК Українизараховувати строк попереднього ув`язнення у строк призначеного за вироком суду покарання.
		Колегія суддів, вважає за необхідне залишити без змін застосований до обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до набрання вироком законної сили, про що клопотала сторона обвинувачення, та що на теперішній час слугуватиме меті забезпечення виконання призначеного вироком суду покарання.
		Строк відбування покарання ОСОБА_5 слід рахувати з моменту затримання останнього, тобто з 28.05.2021 року.
		Цивільний позов у данному кримінальному провадженні не заявлений.
		Процесуальні витрати по справі відсутні.
		Речові докази відсутні. 
		На підставі вище наведеного та керуючись ст.ст. 369-371, 373-374, 376, 392-395 КПК України, колегія суддів,
		 
		У Х В А Л И Л А:
		 
		Визнати  ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.156, ч.3ст.15, ч.4 ст.152 КК України та призначити йому покарання:
		-за ч.2 ст.156 КК України - у виді 7 (семи) років позбавлення волі;
		-за ч.3 ст.15, ч.4 ст.152 КК України - у виді 10 (десяти ) років позбавлення волі.
		На підставіч.1 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, визначити ОСОБА_5 остаточне покарання у виді 10 (десяти) років позбавлення волі.
		Початок строку відбування покарання ОСОБА_5 рахувати з часу затримання, тобто з 28 траня 2021 року, при цьому в строк призначеного останньому остаточного покарання зарахувати строк його попереднього ув`язнення, із розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.
		Запобіжний захід до вступу вироку в законну силу щодо обвинуваченого ОСОБА_5 залишити раніше обраний у виді тримання під вартою в Державній установі «Чернівецький слідчий ізолятор», за адресою: м. Чернівці, Соборна Площа,6.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції. 
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. 
		Копію вироку негайно після його проголошення вручити прокурору та обвинуваченому.
		Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
		Включити інформацію про обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до Єдиного реєстру осіб, засуджених за злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості малолітньої особи.
		 
		Головуючий суддя:                     ОСОБА_1 
		 
		Суддя ОСОБА_2 
		 
		Суддя ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...