Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 176/562/21 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах про захист немайнових прав фізичних осіб, з них.
Надіслано для оприлюднення: 14.12.2021. Зареєстровано: 15.12.2021. Забезпечено надання загального доступу: 16.12.2021.
Дата набрання законної сили: 14.12.2021
Номер судового провадження: 22-ц/803/8313/21

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
		Провадження № 22-ц/803/8313/21 Справа № 176/562/21   Суддя у 1-й інстанції - Гусейнов К. А. Суддя у 2-й інстанції - Єлізаренко І. А.
		 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		14 грудня 2021 року                                м. Дніпро
		 
		Колегія суддів судової палати у цивільних справах Дніпровського апеляційного суду у складі:
		головуючого судді Єлізаренко І.А.
		суддів Красвітної Т.П., Свистунової О.В., 
		за участю секретаря Усик А.Д.
		розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу  ОСОБА_1 на рішення Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 16 червня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю СС ЛОУН, третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю Фінфорс про захист прав споживачів та визнання кредитного договору недійсним,-
		 
		В С Т А Н О В И Л А :
		 
		   У квітні 2021 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ТОВ СС ЛОУН, третя особа ТОВ Фінфорс про захист прав споживачів та визнання кредитного договору недійсним.
		   В обґрунтовування позовних вимог ОСОБА_1 посилалася на те, що 28 серпня 2020 року о 20:35 на її мобільний номер надійшло повідомлення мобільного оператора Vodafone наступного змісту: Увага! Протягом 60 хвилин буде виконана заміна SIM-карти за Вашим номером. Одразу вона цього повідомлення не побачила та не звернула на нього увагу. Таким чином, приблизно в цей час її SIM-карта була заблокована та замінена на іншу невідомими особами. Наступного дня, зрозумівши, що її SIM-карта заблокована та замінена на іншу, позивач негайно повідомила усі фінансові установи про вказаний факт та заблокувала пенсійну та кредитну картки. 29 серпня вона відновила свою SIM-картку з прив`язкою до паспортних даних. Проте, 27 вересня 2020 року їй зателефонував представник ТОВ СС Лоун та повідомив, що у неї існує прострочена кредитна заборгованість у розмірі 1500 грн відповідно до укладеного кредитного договору №1007811-А від 29 серпня 2020 року. У листопаді 2020 позивач звернулась до Жовтоводського ВП ГУНП в Дніпропетровській області, однак отримала відмову слідчого внести відомості до ЄРДР. Ухвалою Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 09 грудня 2020 року було зобов`язано керівника органу досудового розслідування внести відповідні дані до ЄРДР. 12 грудня 2020 року Жовтоводським ВП ГУНП в Дніпропетровській області було відкрито кримінальне провадження №12020045220000157 за ч.1 ст.190 КК України за заявою позивача, досудове розслідування триває. Крім того, за заявою позивача ТОВ СС Лоун надало їй копію кредитного договору №1007811-А від 29 серпня 2020 року та повідомило, що верифікація під час отримання кредитних коштів була проведена належним чином і підстав списувати борг у них немає. Також, її було повідомлено, що відповідачем було відступлено право вимоги за кредитним договором та новим кредитором є ТОВ Фінфорс. Позивач стверджує, що ніколи не реєструвалась на сайті ТОВ СС Лоун, не заповнювала ніякої анкети, не отримувала ніяких кодів та не робила жодних дій, які підтверджували її наміри щодо отримання позики від даної фінансової установи. Крім того, позивач вказала, що її волі на укладення оспорюваного кредитного договору не було, невстановлена особа, використавши її персональні дані, шахрайським шляхом оформила кредитний договір, здійснивши дії, спрямовані на настання юридичних прав та обов`язків. На підставі викладеного, ОСОБА_1 просила суд визнати недійсним кредитний договір №1007811-А від 29 серпня 2020 року, який укладений між ТОВ СС ЛОУН та ОСОБА_1 .
		   Рішенням Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 16 червня 2021 року відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ТОВ СС ЛОУН, третя особа ТОВ Фінфорс про захист прав споживачів та визнання кредитного договору недійсним.
		В апеляційній скарзі  ОСОБА_1  просить рішення суду від 16червня 2021року року скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення її позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. 
		У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ СС ЛОУН просить рішення суду від 16 червня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, рішення суду залишити без змін, посилаючись на його законність та обгрунтованість.
		Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення з наступних підстав.
		Відповідно до ст.ст.12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. 
		Згідно ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
		   Згідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
		Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
		Отже, свобода договору означає право громадян або юридичних осіб вступати чи утримуватися від вступу у будь-які договірні відносини. Свобода договору проявляється також у можливості наданій сторонам визначити умови такого договору. 
		   За положеннями статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
		   Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору (ч. 1 статті 638 ЦК України).
		Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
		Відповідно до ч.1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5, 6 ст. 203 цього Кодексу, а саме: зміст правочину не може суперечити ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин повиннамати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
		   Частиною 1 статті 205 ЦК України визначено правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
		   Згідно з п. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.
		   Абзац другий частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
		   Однак важливо, щоб електронний договір включав всі істотні умови для відповідного виду договору, інакше він може бути визнаний неукладеним або недійсним, в зв`язку з недодержанням письмової форми в силу прямої вказівки закону.
		   З матеріалів справи вбачається, згідно Свідоцтва про реєстрацію фінансової установи ФК №737 від 14 квітня 2016 року, виданого Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг ТОВ СС Лоун є фінансовою установою (а.с.37).
		   ТОВ СС Лоун має ліцензію на провадження діяльності з надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, яка була видана ТОВ СС Лоун розпорядженням Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг від 13 квытня 2017 року №1127 (а.с.39, 40).
		   29 серпня 2020 року між ТОВ СС Лоун та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір 1007811-А, згідно якого ТОВ СС Лоун надало позичальнику ОСОБА_1 кредит в сумі 1500 грн., строком на 30 календарних днів (а.с.6-12).
		   Відповідно до п.2.2. даного кредитного договору, кредит надається в національній грошовій одиниці  гривні, в безготівковій формі, шляхом перерахування суми кредиту на платіжну картку, вказану позичальником в заявці на отримання кредиту, або в готівковій формі в пунктах надання фінансових послуг платіжною системою.
		   29 серпня 2020 року ОСОБА_1 уклала з ТОВ СС Лоун Угоду до кредитного договору №1007811-А від 29 серпня 2020 року, відповідно до якої строк користування кредитом продовжено з 28 вересня 2020 року по 17 жовтня 2020 року, реальна річна процентна ставка за користування кредитом становить 945,35 % (а.с.13, 14).
		   Надання кредиту здійснено за допомогою сервісу LiqPay АТ КБ Приватбанк, яке співпрацює з ТОВ СС Лоун на підставі договору №3537 про надання послуг в системі LiqPay від 08 серпня 2019 року, шляхом перерахування коштів на платіжну картку ОСОБА_1 , що підтверджується дослідженими судом документами, а саме: витягом з реєстру виданих кредитів, здійснених за допомогою сервісу LiqPay АТ КБ Приватбанк згідно договору №3537 від 08 серпня 2019 року; договором №3537 про надання послуг в системі LiqPay від 08 серпня 2019 року; карткою рахунку № НОМЕР_1 за 29 серпня 2020 року  23 квітня 2021 року; витягом з платіжної системи LiqPay щодо переказу коштів на платіжну картку; довідками АТ КБ Приватбанк від 26 квітня 2021 року щодо успішно проведеної транзакції типу верифікація та фінансової операції по переказу коштів, одержувач  ОСОБА_1 (а.с.85, 86, 87, 88-92).
		   Кредитний договір укладено на підставі примірного кредитного договору та Правил надання коштів в кредит ТОВ СС Лоун, затверджених наказом директора ТОВ СС Лоун від 29 липня 2020 року №2907-1 (а.с.41-49, 50-58).
		   Кредитний договір та Правила розміщені у вільному доступі на офіційному Веб-сайті ТОВ СС Лоун з вільним доступом для невизначеного кола осіб, на якому міститься інформація про можливість отримання кредиту.
		   Ці правила є публічною пропозицією (офертою) у розумінні ст.ст. 641, 644 ЦК України на укладення договору кредиту та визначають порядок і умови кредитування, права і обов`язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладення договору.
		   Згідно з договором факторингу №40071779-75 від 04 листопада 2020 року, укладеного між ТОВ ФІНФОРС та ТОВ СС Лоун, а також з витягом з реєстру прав грошових вимог до договору факторингу, Додатками до вказаного договору факторингу вбачається, що право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №1007811-А відступлено ТОВ ФІНФОРС (а.с.100-107,108).
		   Про відступлення права грошової вимоги за Кредитним договором ТОВ СС Лоун повідомило позичальника шляхом направлення на електронну адресу позичальника, вказану нею у особистому кабінеті та у Кредитному договорі (а.с.109, 110).
		   Звернувшись з цим позовом до суду, позивач ОСОБА_1 посилалася на те, що її волі на укладення оспорюваного кредитного договору не було, невстановлена особа, використавши її персональні дані, шахрайським шляхом оформила кредитний договір, здійснивши дії, спрямовані на настання юридичних прав та обов`язків та просила суд визнати недійсним кредитний договір №1007811-А від 29 серпня 2020 року, який укладений між ТОВ СС ЛОУН та ОСОБА_1 (а.с.1, 2).
		   Судом встановлено, оспорюваний договір укладений в електронній формі.
		   Відповідно ч.1 ст. 5 Закону України Про електронні документи та електронний документообіг електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.
		   У статті 3 Закону України Про електрону комерцію зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.
		   Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
		   Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України Про електронну комерцію).
		   Частина 5 статті 11 Закону України Про електронну комерцію передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
		   Відповідно до ч.1, 2 ст. 6 Закону України Про електронні документи та електронний документообіг електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
		   З врахуванням викладеного, лише наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.
		   Стаття 12 Закону України Про електронну комерцію визначає, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України Про електронний цифровий підпис, за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; - електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; - аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
		   Відповідно до п. 12 ч. 1 ст. 3 Закону України Про електронну комерцію одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.
		   Верховний Суд у постанові від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18 (провадження №61-8449св19) зазначив, що електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.
		   Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону України «Про електронну комерцію», є оригіналом такого документа.
		   Як вбачається з матеріалів справи, позивач ОСОБА_1 пройшла реєстрацію в ІТС (Інформаційно-телекомунікаційній системі товариства), з метою отримання кредиту. Верифікація позивача в системі свідчить, про те, що вона ознайомилась з Правилами та іншою наданою на сайті відповідача інформацією (а.с.71-80).
		   Про реєстрацію свідчить: надання позивачем своїх особистих/персональних та інших, супутніх даних (номер телефону, розмір доходів, номер телефону та ПІБ товариша; підтвердження свого номера мобільного телефону шляхом введення смс-коду, який відправлений на нього; надання згоди на обробку персональних даних, згідно із Законом України «Про захист персональних даних»; створення особистого кабінету; ознайомлення в особистому кабінеті з паспортом кредиту; подання в ІТС товариства кредитної заявки (з зазначенням бажаної суми та строку кредитування) .
		   Своєю відміткою в ІТС товариства позивач підтвердила ознайомлення та прийняття Правил.
		   Зі змісту заявки-анкети вбачається, що ОСОБА_1 підтверджує, що вона ознайомлена та приймає умови правил надання грошових коштів в кредит ТОВ СС Лоун, а також, що в повному обсязі отримала інформацію, зазначену в ч.2 ст. 12 Закону України Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг.     Слід зазначити, без поставлення вищевказаних відміток позивач не змогла би завершити процес подачі кредитної заявки в Інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ СС Лоун.
		   Крім того, пунктами 10.4, 10.5. підтверджується, що позичальник гарантує та підтверджує, що повністю ознайомився і погоджується з умовами договору, вони є зрозумілими й справедливими для нього, його волевиявлення є вільним, відповідає його внутрішній волі та він не перебуває під тиском й на момент укладення договору він не знаходиться під впливом тяжких обставин.
		   В процесі реєстрації в ІТС товариства позичальник також пройшла процедуру верифікації платіжної картки.
		   Позивач ОСОБА_1 підписала кредитний договір 1007811-А, шляхом використання електронного цифрового підпису одноразовим ідентифікатором для власних потреб, не пов`язаних з підприємницькою діяльністю, визначеного ч. 1 ст. 12 Закону України Про електрону комерцію.
		   Згідно з пунктом 5.3. Правил позичальник визнає, що всі документи, засвідчені з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, є еквівалентом документа в письмовій формі, які підписані власноручно. Позичальник визнає, що використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором в повідомленнях, переданих в рамках користування особистим кабінетом, призводить до юридичних наслідків, аналогічно з використанням власноручного підпису відповідно до вимог законів.
		   Згідно з п.5.4. сторони підтверджують, що даний електронний договір має таку саму юридичну силу для сторін, як документи, складені на паперових носіях та скріплені власноручними підписами сторін, тобто, вчинені в простій письмовій формі.
		   Електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи. Докази, подані в електронній формі та/або у формі паперових копій електронних повідомлень, вважаються письмовими доказами згідно із статтею 64 Цивільного процесуального кодексу України, статтею 36 Господарського процесуального кодексу України та статтею 79 Кодексу адміністративного судочинства України, що передбачено ч.13 ст.11 вищезазначеного закону.
		   Судом встановлено та підтверджено дослідженими доказами, що сторони кредитного договору досягли згоди з усіх істотних умов договору перед його укладанням (сума кредиту, строк кредиту, процентна ставка по кредиту, розмір процентів за користування кредитом в гривні, розмір неустойки (штрафу), річна процентна ставка, загальна вартість кредиту для позичальника з урахуванням процентної ставки та виходячи з обраних споживачем умов кредитування), позичальник ОСОБА_1 погодилася на укладення договору саме такого змісту, про що свідчить її заявка до ТОВ СС Лоун та підписання договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором, кредитні кошти перераховані кредитодавцем на рахунок позичальника, тому в силу частини першої статті 638 ЦК України договір вважається укладеним.
		   Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про те, що відсутні підстави для визнання договору про споживчий кредит №1007811-А від 29 серпня 2020 року, укладеного між ТОВ СС ЛОУН та  ОСОБА_1 недійсним та дійшов вірного висновку про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ТОВ СС ЛОУН, третя особа ТОВ Фінфорс про захист прав споживачів та визнання кредитного договору недійсним.
		   Доводи апеляційної скарги про те, що позивач не підписувала кредитного договору від 29 серпня 2020 року, не отримувала його, не була ознайомлена зі всіма істотними умовами договору, що вона не мала волі на укладення спірного правочину, як на підстави визнання договору недійсним спростовуються наявними доказами у справі.
		   Посилання позивача на Витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань, номер кримінального провадження 12020045220000157 є безпідставними, оскільки він є наслідком виконання слідчим, прокурором обов`язків, передбачених ст.25, ч.1 ст.214 КПК України щодо внесення відповідних відомостей до ЄРДР. 
		   Судові рішення, які набрали законної сили та свідчили б про те, що треті особи, заволодівши мобільним номером телефону позивача, отримали доступ до акаунта позивача в системі Приват24, електронної пошти, облікових записів, з незаконним використанням персональних даних позивача, оформили позику на ім`я позивача - відсутні.
		   Крім того, позивачем також не доведені належними та допустимим доказами обставини щодо заблокування 28 серпня 2020 року о 20:35 належної їй СІМ-карти та заміни її на іншу невідомими особами.
		   Доводи апеляційної скарги стосовно незаконності та необґрунтованості рішення суду є безпідставними.
		Приведені в апеляційній скарзі інші доводи зводяться до тлумачення діючого законодавства, незгоди з рішенням суду, переоцінки висновків рішення суду та не спростовують правильність рішення суду першої інстанції.
		Будь-яких інших доказів, що спростовують правильність рішення суду в апеляційній скарзі не наведено, тому рішення суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
		На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381, 382, 384 ЦПК України, колегія суддів
		 
		П О С Т А Н О В И Л А :
		 
		Апеляційну скаргу  ОСОБА_1  залишити без задоволення.
		Рішення Жовтоводського міськогосуду Дніпропетровськоїобласті від16червня 2021року  залишити без змін.
		Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
		 
		Головуючий суддя І.А.Єлізаренко 
		 
		 
		 
		Судді  Т.П.Красвітна
		 
		 
		О.В.Свистунова

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...