Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 345/1409/20 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти життя та здоров'я особи; Умисне легке тілесне ушкодження.
Надіслано для оприлюднення: 14.12.2021. Зареєстровано: 15.12.2021. Забезпечено надання загального доступу: 16.12.2021.
Дата набрання законної сили: 09.12.2021
Номер судового провадження: 11-кп/4808/507/21
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12020090170000341

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 345/1409/20 
		Провадження № 11-кп/4808/507/21 
		Категорія ч.1 ст.125 КК України 
		Головуючий у 1 інстанції  ОСОБА_1  
		Суддя-доповідач  ОСОБА_2  
		 
		У Х В А Л А
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		09 грудня 2021 року м. Івано-Франківськ
		Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Івано-Франківського апеляційного суду в складі:
		головуючого судді ОСОБА_3 ,
		суддів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
		за участю секретаря судового засідання ОСОБА_6 ,
		прокурора ОСОБА_7 ,
		обвинуваченого ОСОБА_8 
		захисника-адвоката ОСОБА_9 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження №12020090170000341 за апеляційними скаргами захисника  адвоката ОСОБА_9 , який діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 та прокурора Калуської окружної прокуратури ОСОБА_10 на вирок Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 11 жовтня 2021 року, яким 
		ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, одруженого, з вищою освітою, пенсіонера, депутатом не обирався, раніше не судимого,
		визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, -
		 в с т а н о в и л а :
		 
		За вироком суду ОСОБА_8 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, та призначено покарання у виді штрафу у розмірі 30 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 510 (п`ятсот десять) гривень.
		Вирішено питання щодо речових доказів.
		Судом першої інстанції встановлено, що обвинувачений ОСОБА_8 умисно заподіяв легке тілесне ушкодження. 
		Кримінальне правопорушення вчинено при наступних обставинах.
		23.03.2020 близько 12.30 год. ОСОБА_8 перебував в коридорі приміщення відділення поштового зв`язку № 4 ПАТ «Укрпошта», що розташоване в м. Калуш, проспект Лесі Українки, 19, де на ґрунті раптово виниклих особистих неприязних відносин між ним та ОСОБА_11 виник словесний конфлікт з приводу недотримання останньою черги проходу в приміщення. В ході даного конфлікту ОСОБА_8 наніс в ділянку голови ОСОБА_11 декілька ударів кулаками рук. Вказаними умисними діями ОСОБА_8 спричинив потерпілій тілесні ушкодження: чотири синці в ділянках обличчя, які згідно висновку експерта від 22.04.2020 відносяться до легких тілесних ушкоджень.
		Не погодившись з вироком суду, захисник  адвокат ОСОБА_9 , який діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 та прокурор Калуської окружної прокуратури ОСОБА_10 подали апеляційні скарги.
		Захисник ОСОБА_9 , який діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 просить вирок Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 11 жовтня 2021 року скасувати з підстав істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, невідповідності висновків суду, викладених у вироку, фактичним обставинам кримінального провадження. Ухвалити новий вирок, яким виправдати ОСОБА_8 у зв`язку із відсутністю в його діях складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 125 КК України.
		В обґрунтування апеляційних доводів захисник посилається на те, що мотиви, викладені у вироку суду, вказують на те, що аналіз, досліджених під час судового розгляду, доказів проведено односторонньо, а їх юридична оцінка - упереджена. Фактично суд оцінив кожний доказ з огляду на версію сторони обвинувачення та потерпілої ОСОБА_11 , що не узгоджується з вимогами ст.94 КПК України. Вважає, що суд прийшов до передчасного висновку про те, що ОСОБА_8 мав намір спричинити умисні легкі тілесні ушкодження потерпілій ОСОБА_11 . Вказані твердження спростовуються показаннями свідків ОСОБА_12 ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , які надали суду покази, що самого конфлікту між ОСОБА_8 та ОСОБА_11 не бачили, а бачили події вже після конфлікту, зокрема, бачили потерпілу в стані агресії, а обвинуваченого в стані шоку. Таким чином, суд невірно надав оцінку доказам, вказавши, що вина обвинуваченого підтверджується показами свідків. 
		Крім того, захисник звертає увагу на те, що суд дійшов безпідставного висновку про те, що на підлозі коридору, поблизу потерпілої була саме її кров, оскільки слідчим шляхом даний факт не встановлено і не спростовано, жодної судово-імунологічної експертизи в межах досудового розслідування не проведено. Вказує, що висновок суду про те, що ОСОБА_8 наносив потерпілій умисні удари не підтверджено жодним висновком експертизи, окрім показів потерпілої ОСОБА_11 , а сам факт виключення з обвинувачення заподіяння ОСОБА_15 потерпілій ОСОБА_11 , одного удару в область живота свідчить про непослідовність показів потерпілої та введення в оману органів досудового розслідування та суду.
		Прокурор Калуської окружної прокуратури ОСОБА_10 просить вирок Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 11 жовтня 2021 року скасувати у зв`язку із невідповідністю призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого. Ухвалити новий вирок, яким визнати ОСОБА_8 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 125 КК України та призначити покарання у виді штрафу у розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.
		Разом з тим, до початку апеляційного розгляду прокурор відмовився від апеляційної скарги на підставі ст. 403 КПК України, тому апеляція державного обвинувача колегією суддів не розглядалась.
		Під час апеляційного розгляду:
		- обвинувачений ОСОБА_8 та його захисник  адвокат ОСОБА_9 підтримали вимоги апеляційної скарги;
		- прокурор заперечив проти задоволення апеляційної скарги захисника обвинуваченого.
		Потерпіла ОСОБА_11 в судове засідання апеляційного суду не з`явилася, про дату, час і місце апеляційного розгляду була повідомлена належним чином, заяв про розгляд апеляційної скарги за її участю та про відкладення розгляду до суду апеляційної інстанції не надходило, а тому, відповідно до ч. 4 ст. 405 КПК України, колегія суддів вважає за можливе розглянути вказане кримінальне провадження за її відсутності.
		Заслухавши доповідь судді, доводи учасників кримінального провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
		Відповідно до вимог ч. 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає вирок суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. 
		Відповідно до ч. 3 ст. 370 КПК України обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу, якою встановлено, що суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
		Колегія суддів вважає, що зазначених вимог закону суд першої інстанції дотримався в повному обсязі.
		В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_9 вказує на недоведеність вини обвинуваченого ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 125 КК України. 
		Досліджені судом першої інстанції та покладені в основу вироку докази беззаперечно доводять винуватість ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, а саме в умисному спричиненні потерпілій ОСОБА_11 легких тілесних ушкоджень.
		Обвинувачений ОСОБА_8 свою провину у пред`явленому обвинуваченні не визнав, зазначив, що саме ОСОБА_11 спричинила конфлікт та очікувала на нього в коридорі, перекривши вихід, жодних тілесних ушкоджень потерпілій він не наносив. Разом з тим, не заперечував те, що між ним та потерпілою відбулась боротьба, оскільки остання перешкоджала йому вийти і він намагався звільнити собі вихід і вийти з пошти. 
		Суд першої інстанції обґрунтовано зазначив, що винуватість ОСОБА_8 в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, повністю підтверджується показаннями потерпілої ОСОБА_11 , свідків та письмовими доказами.
		Як слідує із, наданих суду першої інстанції, показань потерпілої ОСОБА_11 , 23.03.2020 року між нею та обвинуваченим дійсно відбувся конфлікт, оскільки останній вважав, що вона намагається без черги потрапити до приміщення пошти. Після цього працівники пошти сказали, що у зв`язку з карантином у приміщенні повинна перебувати обмежена кількість осіб, і вона вийшла із залу в коридор та стала чекати своєї черги. Через якийсь час вийшов обвинувачений і почав їй наносити удари по обличчю, животі та в область грудей. Ці удари він почав наносити безпричинно, при цьому кричав, чому вона не питає його, чи можна зайти, а у відповідь вона відповідала, що не повинна його про щось питати. Конфлікт між ними тривав декілька секунд. Тоді вибігли працівник пошти і почали їх розбороняти, вони початку конфлікту не бачили. Коли її побив обвинувачений, то вона впала на землю. Вказувала, що обвинувачений наніс їй 7-8 ударів, від яких вона обезсиліла і впала. Внаслідок дій обвинуваченого у неї були синці, було важко дихати, з носа текла кров. 
		Показання потерпілої ОСОБА_11 в частині часу та місця вчинення кримінального правопорушення узгоджуються з показаннями свідків ОСОБА_13 , ОСОБА_12 та ОСОБА_14 , які повністю підтвердили обставини відповідного конфлікту між потерпілою і обвинуваченим та наявність у потерпілої відповідних тілесних ушкоджень. 
		Так, свідки ОСОБА_13 та ОСОБА_12 показали суду, що працюють операторами поштового зв`язку у відділенні поштового зв`язку № 4 та були очевидцями конфлікту, який виник між обвинуваченим та потерпілою. Зокрема, почувши шум та крик в коридорі, вони вийшли до коридору, де розборонили обвинуваченого і потерпілу, оскільки, між ними була шарпанина. Потерпілій викликали карету швидкої допомоги. При цьому, вони не бачили, щоб обвинувачений наносив потерпілій тілесні ушкодження, оскільки прийшли вже після конфлікту. 
		Показання вищевказаних свідків повністю узгоджуються з показаннями свідка ОСОБА_14 , яка показала, що теж працює оператором поштового зв`язку у відділенні поштового зв`язку № 4, підтвердила наявність відповідного конфлікту між обвинуваченим та потерпілою, однак вказувала, що вона зі свого робочого місця не відлучалася і не бачила шарпанину між обвинуваченим та потерпілою. 
		Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що саме потерпіла розпочала конфлікт під час якого обвинувачений спричинив їй тілесні ушкодження. 
		При цьому, суд першої інстанції обґрунтовано вказав на неспроможність показань ОСОБА_11 , наданих суду, в тій частині, що їй були спричинені 7-8 ударів в обличчя, грудну клітку та живіт, оскільки вони суперечать показанням останньої під час слідчого експерименту, та спростовуються висновком експерта № 84 від 22.04.2020 року. 
		Зокрема, згідно висновку експерта № 84 від 22.04.2020 року, у ОСОБА_11 виявлені тілесні ушкодження: чотири синця в ділянках обличчя, які утворилися від дії тупих твердих предметів, якими могли бути, як кулаки рук, ноги, так і інші тупі тверді предмети, могли утворитися, як при нанесенні удару (ударів) тупими твердими предметами у вищевказані ділянки, так і при ударі (ударах) цими ділянками до таких, можуть відповідати терміну вказаному у постанові, відносяться до легких тілесних ушкоджень. Враховуючи кількість та локалізацію тілесних ушкоджень, слід вважати, що ОСОБА_11 було спричинено не менше 1-4х фізичних контактів тупими твердими предметами в ділянки обличчя.
		Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про те, що виявлені у потерпілої ОСОБА_11 легкі тілесні ушкодження були заподіяні їй обвинуваченим ОСОБА_8 за обставин, на які вона посилається у своїх показаннях. 
		Колегія суддів вважає, що висновки судово-медичної експертизи повністю узгоджуються із показаннями потерпілої ОСОБА_11 в частині характеру отриманих тілесних ушкоджень та їх локалізації, часу їх заподіяння та механізму утворення, відповідно до якого вони могли бути заподіяні внаслідок нанесення декількох ударів кулаками рук по голові потерпілій. 
		Колегія суддів звертає увагу на те, що обвинувачений ОСОБА_8 не заперечує наявність конфлікту між ним та потерпілою, вказує на те, що між ними дійсно відбувалась шарпанина, оскільки він намагався подолати супротив потерпілої, яка перешкоджала йому вийти з приміщення пошти. 
		Разом з тим, колегія суддів вважає, що вчиняючи правопорушення, обвинувачений не знаходився у стані необхідної оборони, оскільки було відсутнє суспільне небезпечне посягання на його законні права та інтереси і він діяв під час конфлікту, який виник між ним та потерпілою на ґрунті раптово виниклих особистих неприязних відносин.
		Так, згідно з ч. 3 ст. 27 Конституції України кожен має право захищати своє життя і здоров`я, життя і здоров`я інших людей від протиправних посягань. Відповідно до вимог ч. 1 ст. 36 КК України необхідною обороною визнаються дії, вчинені з метою захисту охоронюваних законом прав та інтересів особи, яка захищається, або іншої особи, а також суспільних інтересів та інтересів держави від суспільно небезпечного посягання шляхом заподіяння тому, хто посягає, шкоди, необхідної і достатньої в даній обстановці для негайного відвернення чи припинення посягання, якщо при цьому не було перевищення меж необхідної оборони.
		За встановленими судом фактичними обставинами провадження, виходячи із сукупності зазначених та досліджених у судовому засіданні доказів, які отримали відповідну правову оцінку у вироку, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції поза розумним сумнівом, прийшов до обґрунтованого висновку про доведеність вини ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення та правильно кваліфікував його дії за ч.1 ст. 125 КК України, оскільки він своїми умисними діями спричинив легке тілесне ушкодження потерпілій ОСОБА_11 .
		Апеляційним розглядом встановлено, що при призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_8 суд першої інстанції в повній мірі врахував ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого, відсутність обставин, що обтяжують покарання, позицію сторін, та дійшов висновку про необхідність призначення обвинуваченому покарання в мінімальних межах санкції ч.1 ст. 125 КК України, у виді штрафу.
		Колегія суддів вважає, що призначене судом першої інстанції покарання обвинуваченому ОСОБА_8 відповідає вимогам ст.ст. 50, 65 КК України та буде необхідне й достатнє для виправлення обвинуваченого та попередження нових злочинів, а також справедливим щодо досягнення мети покарання.
		Таким чином, колегія суддів вважає, що відсутні підстави для зміни чи скасування вироку суду першої інстанції, а тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
		Окрім цього, під час апеляційного розгляду колегією суддів не виявлено даних які б давали підстави вважати, що по кримінальному провадженні допускалися істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, які тягнуть скасування судового рішення, та які б перешкоджали чи могли перешкодити суду повно і всебічно розглянути кримінальне провадження та постановити законний, обґрунтований і справедливий вирок. 
		Керуючись ст.ст. 376, 404, 405, 407, 418, 419 КПК України, колегія суддів,-
		 
		 п о с т а н о в и л а :
		 
		Апеляційну скаргу захисника  адвоката ОСОБА_9 , який діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 залишити без задоволення.
		Вирок Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 11 жовтня 2021 року щодо ОСОБА_8 залишити без змін.
		Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня проголошення.
		 
		Головуючий суддя ОСОБА_3 
		 
		 Судді: ОСОБА_4 
		 
		 ОСОБА_5

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...