Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 640/26894/20 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо; організації господарської діяльності, з них.
Надіслано для оприлюднення: 14.12.2021. Зареєстровано: 15.12.2021. Забезпечено надання загального доступу: 16.12.2021.
Дата набрання законної сили: 06.12.2021
Номер судового провадження: A/855/21471/21

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		  ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 640/26894/20                                                                       Головуючий у 1 інстанції: Катющенко В.П.
		                                                                                  Суддя-доповідач: Вівдиченко Т.Р.
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		  06 грудня 2021 року                                                                                         м. Київ
		  Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
		Судді-доповідача                                    Вівдиченко Т.Р.
		Суддів                                                      Грибан І.О.
		                                                                 Лічевецького І.О.
		За участю секретаря                               Мельник К.О.
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Національного агентства з питань запобігання корупції на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 липня 2021 року у справі за адміністративним позовом Голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури ОСОБА_1 до Національного агентства з питань запобігання корупції, треті особи - Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури, Голова Національного агентства з питань запобігання корупції ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування припису,-
		 
		 
		ВСТАНОВИЛА:
		 
		Позивач - Голова Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Національного агентства з питань запобігання корупції (далі - Національне агентство), треті особи - Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури (далі - ВКДКА), Голова Національного агентства з питань запобігання корупції ОСОБА_2, в якому просив:
		- визнати протиправним та скасувати припис Національного агентства з питань запобігання корупції від 25.09.2020 № 23-07/45/20 про усунення порушень вимог частини третьої статті 53-4 Закону України "Про запобігання корупції". 
		Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 липня 2021 року адміністративний позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано припис Національного агентства з питань запобігання корупції від 25.09.2020 № 23-07/45/20 про усунення порушень вимог частини третьої статті 53-4 Закону України "Про запобігання корупції".
		Не погодившись з рішенням суду, відповідач - Національне агентство з питань запобігання корупції звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити у повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зокрема, апелянт вказує, що, враховуючи встановлений факт порушення КДКА прав викривача, Національне агентство, як центральний орган виконавчої влади зі спеціальним статусом, який забезпечує формування та реалізує державну антикорупційну політику, було зобов`язане, в порядку п. 8 ч. 1 ст. 12 Закону  України «Про запобігання корупції», вжити необхідних заходів щодо їх захисту та, відповідно, прийняти передбачене Законом рішення для усунення негативних наслідків, які настали для ОСОБА_3 шляхом внесення оскаржуваного Припису.
		06 жовтня 2021 року до Шостого апеляційного адміністративного суду від позивача - Голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури ОСОБА_1 надійшов відзив на апеляційну скаргу, яким підтримує позицію суду першої інстанції.
		Також, 06 жовтня 2021 року до Шостого апеляційного адміністративного суду від третьої особи - Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури надійшов відзив на апеляційну скаргу, яким підтримує позицію суду першої інстанції.
		29 листопада 2021 року до суду апеляційної інстанції від Ради адвокатів Харківської області надійшла заява про вступ у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на  предмет спору на стороні позивача.
		Протокольною ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 06 грудня 2021 року у задоволенні вищевказаної заяви відмовлено.
		06 грудня 2021 року до Шостого апеляційного адміністративного суду від відповідача - Національного агентства з питань запобігання корупції надійшли додаткові пояснення.
		Також, 06 грудня 2021 року електронною поштою до суду апеляційної інстанції від позивача - Голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури ОСОБА_1 надійшло клопотання про відкладення судового засідання, в якому вказує, що не має можливості бути присутнім у судовому засіданні 06.12.2020 р., оскільки, перебуває на навчанні, у зв`язку з чим, просить відкласти розгляд справи на іншу дату та час.
		Протокольною ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 06 грудня 2021 року у задоволенні даного клопотання про відкладення судового засідання відмовлено.
		Згідно ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
		Заслухавши у відкритому судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, які з`явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
		Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
		Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 14 липня 2020 року до Національного агентства з питань запобігання корупції надійшло звернення ОСОБА_3 , у якому він повідомляв, що існуюють обставини порушення Закону України "Про запобігання корупції".
		Вказане звернення зареєстровано у Національному агентстві з питань запобігання корупції за № ПК/321/20.
		Серед іншого, у вказаному зверненні ОСОБА_3 повідомив, що є адвокатом та під час здійснення своєї діяльності став викривачем, проте, рішенням Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області від 19.05.2020 його було притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю.
		При цьому, за твердженням заявника, вказаною комісією грубо порушено Закон України "Про запобігання корупції", з огляду на що, ОСОБА_3 просив:   
		- прийняти невідкладні заходи щодо порушення з боку голови Харківської кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури ОСОБА_4 та інших членів Харківської кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Закону України "Про запобігання корупції";
		- притягнути винних осіб до відповідальності та прийняти заходи щодо відновлення негативних наслідків, які настали у нього внаслідок порушення Закону України "Про запобігання корупції" на підставі рішення голови Харківської кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури ОСОБА_4 та інших членів Харківської кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.
		До вказаного звернення ОСОБА_3 зазначив, що додає: копію паспорта; копію рішення про порушення дисциплінарної справи від 14.01.2020; копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 002290 від 21.11.2018; копію вимоги адвокату; копію рішення КДКА Харківської області щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності.
		25 вересня 2020 року Національним агентством з питань запобігання корупції голові Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури ОСОБА_1 внесено Припис про усунення порушень вимог частини третьої статті 53-4 Закону України "Про запобігання корупції".
		У вказаному Приписі зазначено, що Національне агентство з питань запобігання корупції за скаргою ОСОБА_3 здійснило перевірку виконання вимог Закону України "Про запобігання корупції" щодо захисту викривачів кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури Харківської області та встановило порушення частини третьої статті 53-4 Закону України "Про запобігання корупції", що полягало в піддані його як викривача негативному заходу впливу.   
		Відповідно до частини третьої статті 53-4 Закону України "Про запобігання корупції", забороняється створювати перешкоди викривачу у подальшому здійсненні ним професійної діяльності, а також вживати будь-яких дискримінаційних заходів у зв`язку з повідомленням про можливі факти корупційних або пов`язаних з корупцією правопорушень.
		Однак, рішенням КДКА від 19.05.2020 адвоката ОСОБА_3 притягнуто до дисциплінарної відповідальності із застосуванням дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на зайняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України за його участь в конфіденційному співробітництві з органами досудового розслідування. При цьому, згідно з відповідними матеріалами кримінального провадження, адвокат ОСОБА_3 фактично не залучався до конфіденційного співробітництва в порядку статті 275 Кримінального процесуального кодексу України.
		У Приписі зазначено, що вказане рішення КДКА є заходом негативного впливу до викривача, у зв`язку з його заявою про кримінальне корупційне правопорушення. Прийняття КДКА такого рішення не тільки порушує права викривача, а також, нівелює міжнародні зобов`язання, взяті на себе Україною, зокрема, статтею 33 Конвенції Організації Об`єднаних Націй проти корупції, згідно з якою кожна держава-учасниця повинна забезпечити належні заходи для забезпечення захисту будь-яких осіб, які добросовісно й на обґрунтованих підставах повідомляють компетентним органам про будь-які факти, пов`язані зі злочинами, від будь-якого несправедливого поводження.
		У частині першій статті 52 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" встановлено, що Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури є колегіальним органом, завданням якого є розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність квалфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури. Згідно з частиною четвертою статті 52 цього Закону Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури розглядає скарги на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури.
		Керуючись пунктом 13 частини першої статті 11, пунктом 8 частини першої та частиною другою статті 12 Закону України "Про запобігання корупції", голова Національного агентства з питань запобігання корупції у вказаному Приписі вимагає: усунути порушення частини третьої статті 53-4 Закону України "Про запобігання корупції" шляхом скасування рішення КДКА від 19.05.2020 про притягнення ОСОБА_3 до дисциплінарної відповідальності в порядку статті 52 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".
		Згідно Витягу з протоколу № 117 засідання Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної   комісії адвокатури від 30.09.2020, відбулось обговорення Припису, що 29.09.2020 надійшов до Голови вказаної Комісії, за результатами якого вирішено рекомендувати Голові ВКДКА надати обґрунтовану відповідь на припис НАЗК, звернутись до правоохоронних органів із заявою про вчинення кримінального правопорушення, оскаржити припис до суду, повідомити Раду адвокатів України про даний факт.
		Не погоджуючись із вищевказаним приписом, позивач звернувся до суду з даним позовом.
		Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.
		Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Законом України «Про запобігання корупції» від 14 жовтня 2014 року № 1700-VII (далі - Закон №1700-VII, у редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин) визначено правові та організаційні засади функціонування системи запобігання корупції в Україні, зміст та порядок застосування превентивних антикорупційних механізмів, правила щодо усунення наслідків корупційних правопорушень.
		Частиною 1 статі 4 вищевказаного Закону визначено, що Національне агентство з питань запобігання корупції (далі - Національне агентство) є центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, який забезпечує формування та реалізує державну антикорупційну політику.
		Статтею 11 Закону №1700-VII закріплено повноваження Національного агентства.
		Так, відповідно до пункту 13 частини 1 статті 11 Закону №1700-VII, до повноважень Національного агентства належать отримання та розгляд повідомлень, здійснення співпраці з викривачами, забезпечення їх правового та іншого захисту, перевірка дотримання законодавства з питань захисту викривачів, внесення приписів з вимогою про усунення порушень трудових (звільнення, переведення, атестація, зміна умов праці, відмова у призначенні на вищу посаду, зменшення заробітної плати тощо) та інших прав викривачів і притягнення до відповідальності осіб, винних у порушенні їхніх прав, у зв`язку з такими повідомленнями.
		За приписами п. 8 ч. 1 ст. 12 Закону №1700-VII, Національне агентство з метою виконання покладених на нього повноважень має право вносити приписи про порушення вимог законодавства щодо етичної поведінки, запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, інших вимог та обмежень, передбачених цим Законом, захисту викривачів.
		В силу вимог частин 2 статті 12 Закону №1700-VII, у випадках виявлення порушення вимог цього Закону щодо етичної поведінки, запобігання та врегулювання конфлікту інтересів у діяльності осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та прирівняних до них осіб, захисту викривачів або іншого порушення цього Закону Національне агентство вносить керівнику відповідного органу, підприємства, установи, організації припис щодо усунення порушень законодавства, проведення службового розслідування, притягнення винної особи до встановленої законом відповідальності.
		Частинами 1,3 статті 54-1 Закону №1700-VII передбачено, що викривачу, його близьким особам не може бути відмовлено у прийнятті на роботу, їх не може бути звільнено чи примушено до звільнення, притягнуто до дисциплінарної відповідальності чи піддано з боку керівника або роботодавця іншим негативним заходам впливу (переведення, атестація, зміна умов праці, відмова у призначенні на вищу посаду, зменшення заробітної плати тощо) або загрозі таких заходів впливу у зв`язку з повідомленням про можливі факти корупційних або пов`язаних з корупцією правопорушень, інших порушень цього Закону.
		Викривачу, його близьким особам не може бути відмовлено в укладенні чи продовженні договору, трудового договору (контракту), наданні адміністративних та інших послуг у зв`язку з повідомленням про можливі факти корупційних або пов`язаних з корупцією правопорушень, інших порушень цього Закону. Забороняється створювати перешкоди викривачу, його близьким особам у подальшому здійсненні ними їх трудової, професійної, господарської, громадської, наукової або іншої діяльності, проходженні ними служби чи навчання, а також вживати будь-яких дискримінаційних заходів у зв`язку з повідомленням про можливі факти корупційних або пов`язаних з корупцією правопорушень, інших порушень цього Закону.
		Наказом Національного агентства з питань запобігання корупції від 04 травня 2020 року № 167/20, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 19 травня 2020 року за № 450/34733, затверджено Порядок внесення приписів Національним агентством з питань запобігання корупції, який був чинним станом на час виникнення спірних правовідносин (далі - Порядок № 167/20).
		Пунктом 2 Розділу І вказаного Порядку №167/20 передбачено, що припис є письмовою вимогою щодо усунення порушень вимог законодавства у сфері запобігання корупції та обов`язковим для виконання керівником відповідного органу, підприємства, установи, організації, політичної партії. Припис вноситься щодо усунення порушень вимог законодавства, проведення службового розслідування, притягнення винної особи до встановленої законом відповідальності. Про результати виконання Припису особа, якій його адресовано, інформує Національне агентство упродовж десяти робочих днів з дня одержання Припису.
		Відповідно до пункту 3 Розділу І Порядку №167/20, припис підписує Голова Національного агентства, заступник Голови Національного агентства відповідно до розподілу обов`язків або керівник відповідного самостійного структурного підрозділу апарату Національного агентства, якому згідно з положенням про самостійний структурний підрозділ надано право вносити Приписи.
		Згідно п. 1 Розділу ІІ вказаного Порядку №167/20, у випадках виявлення порушення вимог Закону щодо етичної поведінки, запобігання та врегулювання конфлікту інтересів у діяльності осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та прирівняних до них осіб, захисту викривачів, іншого порушення Закону з метою виявлення причин та умов, що сприяли вчиненню корупційного або пов`язаного з корупцією правопорушення або невиконанню вимог Закону в інший спосіб, Національне агентство вносить Припис керівнику відповідного органу, підприємства, установи, організації.
		У разі, якщо особа, стосовно якої вноситься Припис, займає посаду, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, або посаду в колегіальному органі, Припис вноситься керівнику органу, до повноважень якого належить звільнення та/або ініціювання звільнення з посади такої особи.
		Як вбачається з матеріалів справи, Національним агентством з питань запобігання корупції голові Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури ОСОБА_1 внесено Припис від 29 вересня 2020 року №23-07/45/20 про усунення порушень вимог частини третьої статті 53-4 Закону України "Про запобігання корупції" (Т. 1 а.с. 9-10).
		Із вказаного Припису вбачається, що Національне агентство з питань запобігання корупції за скаргою ОСОБА_3 здійснило перевірку виконання вимог Закону України "Про запобігання корупції" щодо захисту викривачів кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури Харківської області та встановило порушення частини третьої статті 53-4 Закону України "Про запобігання корупції", що полягало в піддані його як викривача негативному заходу впливу.   
		У даному Приписі вказано, що ОСОБА_3 06.09.2019 звернувся до органу досудового розслідування із заявою про кримінальне корупційне правопорушення, передбачене ст. 368 Кримінального кодексу України. Згідно з ч. 1 ст. 53 Закону, який діяв на момент повідомлення, викривачем вважається особа, яка за наявності обґрунтованого переконання, що інформація є достовірною, повідомляє про порушення вимог Закону іншою особою. З урахуванням викладеного ОСОБА_3 є викривачем з моменту звернення із заявою про корупційне кримінальне правопорушення до органу досудового розслідування. Крім того, його процесуальний статус заявника (викривача) підтверджується листом прокуратури Харківської області від 02.09.2020 № 15/1-7497-19.
		Національне агентство у Приписі зазначило, що рішенням КДКА від 19.05.2020 адвоката ОСОБА_3 притягнуто до дисциплінарної відповідальності із застосуванням дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на зайняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України за його участь в конфіденційному співробітництві з органами досудового розслідування. При цьому, згідно з відповідними матеріалами кримінального провадження, адвокат ОСОБА_3 фактично не залучався до конфіденційного співробітництва в порядку статті 275 Кримінального процесуального кодексу України.
		Також, у Приписі вказано, що вказане рішення КДКА є заходом негативного впливу до викривача, у зв`язку з його заявою про кримінальне корупційне правопорушення. Прийняття КДКА такого рішення не тільки порушує права викривача, а також, нівелює міжнародні зобов`язання, взяті на себе Україною, зокрема, статтею 33 Конвенції Організації Об`єднаних Націй проти корупції, згідно з якою кожна держава-учасниця повинна забезпечити належні заходи для забезпечення захисту будь-яких осіб, які добросовісно й на обґрунтованих підставах повідомляють компетентним органам про будь-які факти, пов`язані зі злочинами, від будь-якого несправедливого поводження.
		Оскільки, у ч. 1 ст. 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури є колегіальним органом, завданням якого є розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури та, згідно з ч. 4 ст. 52 цього Закону, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури розглядає скарги на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури, голова Національного агентства з питань запобігання корупції у вказаному приписі вимагає: усунути порушення частини третьої статті 53-4 Закону України "Про запобігання корупції" шляхом скасування рішення КДКА від 19.05.2020 про притягнення ОСОБА_3 до дисциплінарної відповідальності в порядку статті 52 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".
		Колегія суддів зазначає, що правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначаються законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" від 05.07.2012 № 5076-VI (далі - Закон № 5076-VI, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).
		Пунктом 4 частини 1 статті 32 вищевказаного Закону передбачено, що право на заняття адвокатською діяльністю припиняється шляхом анулювання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю у разі: накладення на адвоката дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю.
		Частиною 1 статті 34 Закону №5076-VI закріплено, що підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку.
		Положеннями статті 35 Закону №5076-VI передбачено, що за вчинення дисциплінарного проступку до адвоката може бути застосовано одне з таких дисциплінарних стягнень: 1) попередження; 2) зупинення права на заняття адвокатською діяльністю на строк від одного місяця до одного року; 3) для адвокатів України - позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України, а для адвокатів іноземних держав - виключення з Єдиного реєстру адвокатів України.
		Відповідно до ч. 1 ст. 41 Закону №5076-VI, за результатами розгляду дисциплінарної справи дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури приймає рішення про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку і застосування до нього дисциплінарного стягнення або про закриття дисциплінарної справи. Рішення дисциплінарної палати приймається більшістю голосів від її загального складу, крім рішення про припинення права на заняття адвокатською діяльністю, яке приймається двома третинами голосів від її загального складу.
		В силу вимог частини 8 статті 50 Закону №5076-VI, рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду.
		За приписами частини 1 статті 52 Закону №5076-VI, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури є колегіальним органом, завданням якого є розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури. Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури підконтрольна і підзвітна з`їзду адвокатів України та Раді адвокатів України.
		Згідно пункту 1 частини 4 статті 52 Закону №5076-VI, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури, зокрема, розглядає скарги на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури.
		Апелянт вказує, що, враховуючи встановлений факт порушення КДКА прав викривача, Національне агентство, як центральний орган виконавчої влади зі спеціальним статусом, який забезпечує формування та реалізує державну антикорупційну політику, було зобов`язане, в порядку п. 8 ч. 1 ст. 12 Закону, вжити необхідних заходів щодо їх захисту та відповідно прийняти передбачене Законом рішення для усунення негативних наслідків, які настали для ОСОБА_3 , шляхом внесення оскаржуваного Припису.
		З даного приводу, слід вказати наступне. 
		Як було вищезазначено, в оскаржуваному приписі, адресованому позивачу, Національне агентство вимагає усунути порушення частини третьої статті 53-4 Закону України "Про запобігання корупції" шляхом скасування рішення КДКА від 19.05.2020 про притягнення ОСОБА_3 до дисциплінарної відповідальності, в порядку статті 52 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".
		Так, у зверненні від 14.07.2020 №ПК/321/20 до Національного агентства з питань запобігання корупції ОСОБА_3 повідомив відповідача, що ним отримано рішення про порушення дисциплінарної справи від 14 січня 2020 року, яке оскаржується в Харківському окружному адміністративному суді у справі № 520/1285/2020.
		Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Рада адвокатів Харківської області, в якому, з урахуванням збільшених позовних вимог, просив: визнати протиправним та скасувати рішення про порушення дисциплінарної справи від 14.01.2020 року прийнятого Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури Харківської області; визнати протиправним та скасувати рішення про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності від 19.05.2020 року прийнятого Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури Харківської області. 
		Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 15 вересня 2020 року у справі 520/1285/2020 у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_3 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Рада адвокатів Харківської області про скасування рішень - відмовлено.
		Положеннями статті 255 КАС України передбачено, що рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Колегією суддів встановлено, що постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 07 липня 2021 року у вказаній справі апеляційну скаргу ОСОБА_3 - залишено без задоволення, рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15.09.2020 по справі № 520/1285/2020 залишено без змін.
		Отже, з вищевказаного вбачається, що ОСОБА_3 оскаржував в судовому порядку рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області від 19.05.2020 року про притягнення його до дисциплінарної відповідальності, однак, рішенням суду, яке набрало законної сили, у задоволенні позовних вимог відмовлено.
		Таким чином, рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області від 19.05.2020 року щодо скасування якого Національним агентством з питань запобігання корупції внесено відносно позивача оскаржуваний Припис, було предметом судового розгляду та рішенням суду встановлено правомірність його прийняття.
		Крім того, слід зазначити, що положеннями частини 8 статті 50 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачено, що рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду.
		В силу приписів пункту 3.49 Регламенту Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 4-5 липня 2014 року № 78, у разі оскарження одного і того ж рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, або/та дій чи бездіяльності кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури до ВКДКА та до суду, ВКДКА виносить постанову про закриття провадження, виходячи з принципу правової визначеності, встановленого Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
		Отже, відповідно до наведених норм, ОСОБА_3 , з метою оскарження рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області від 19.05.2020 року, мав право звернутися до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду.
		Разом з тим, чинне законодавство наділяє ВКДКА повноваженнями щодо прийняття одного з видів рішення, визначених ч. 5 ст. 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», лише на підставі відповідної скарги на рішення, дію чи бездіяльність КДКА, що подані до ВКДКА з дотриманням процедури, у порядку та спосіб, визначені діючим у цій сфері законодавством України.
		При цьому, норми чинного законодавства України не передбачають можливості оскарження одного й того ж рішення КДКА регіону однією стороною дисциплінарного провадження одночасно і до суду, і до ВКДКА, а відтак, не передбачають здійснення перегляду одного й того ж рішення КДКА регіону одночасно двома органами - судом та  ВКДКА.
		Матеріали справи свідчать, що ОСОБА_3 вирішив скористатися саме судовим способом захисту власних прав.
		Водночас, як наголошує позивач у відзиві на апеляційну скаргу, жодних скарг від ОСОБА_3 на вказане рішення КДКА Харківської області від 19.05.2020 до ВКДКА не надходило та у провадженні ВКДКА на розгляді не перебуває, що унеможливлює реалізацію повноважень ВКДКА, в порядку статті 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», щодо прийняття одного з видів рішення, визначених ч. 5 ст. 52 вказаного Закону.
		Крім того, як було вищезазначено, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури є колегіальним органом та її рішення приймається шляхом голосування більшістю голосів від загальної кількості членів її палат.
		Таким чином, позивач не наділений повноваженнями, в силу вимог чинного законодавства, приймати в одноособовому порядку жодного з видів рішень, визначених ч. 5 ст. 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», адже цими повноваженнями наділена лише ВКДКА як колегіальний орган та лише за результатом розгляду відповідної скарги на рішення, дію чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури регіону з дотриманням спеціальної встановленої законодавством процедури.
		Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, колегія суддів керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
		Враховуючи встановлені обставини справи в сукупності та правове регулювання спірних правовідносин, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правомірно визнано протиправним та скасовано припис Національного агентства з питань запобігання корупції від 25.09.2020 № 23-07/45/20 про усунення порушень вимог частини третьої статті 53-4 Закону України "Про запобігання корупції".
		Решта доводів та заперечень апелянта висновків суду першої інстанції не спростовують.
		Згідно п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
		Аналізуючи обставини справи та норми чинного законодавства, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог Голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури ОСОБА_1 та наявність правових підстав для їх задоволення.
		Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
		В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України).
		При цьому, доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
		Відповідно до ч. 3 ст. 242 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
		З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.
		Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-
		 
		П О С Т А Н О В И Л А:
		 
		Апеляційну скаргу Національного агентства з питань запобігання корупції залишити без задоволення.
		Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 липня 2021 року залишити без змін.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328-329 КАС України.
		 
		 
		 
		Суддя-доповідач                                                                                       Вівдиченко Т.Р.
		          
		Судді                                                                                             Грибан І.О.
		                                                                                                  
		                                                                                                      Лічевецький І.О.
		 
		 
		Повний текст постанови виготовлено 13.12.2021 р.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...