Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 640/7742/19 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу забезпечення функціонування органів прокуратури, адвокатури, нотаріату та юстиції (крім категорій 107000000), зокрема у сфері; адвокатури.
Надіслано для оприлюднення: 14.12.2021. Зареєстровано: 15.12.2021. Забезпечено надання загального доступу: 15.12.2021.
Дата набрання законної сили: 06.12.2021
Номер судового провадження: A/855/24874/21

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		  ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 640/7742/19                                                                       Головуючий у 1 інстанції: Шевченко Н.М.
		                                                                                Суддя-доповідач: Вівдиченко Т.Р.
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		  06 грудня 2021 року                                                                                        м. Київ
		              Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
		Судді-доповідача                                    Вівдиченко Т.Р.
		Суддів                                                      Грибан І.О.
		                                                                 Лічевецького І.О.
		За участю секретаря                               Мельник К.О.
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 вересня 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, третя особа - ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування рішення, -
		 
		ВСТАНОВИЛА:
		 
		Позивач - ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури (далі - ВКДКА), третя особа - ОСОБА_2 , в якому просив:
		- визнати протиправним та скасувати в повному обсязі рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 29.03.2019 № III - 015/2019; 
		- встановити судовий контроль за виконанням рішення у справі.
		Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 вересня 2021 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
		Не погодившись з рішенням суду, позивач - ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити у повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зокрема, апелянт вказує, що повідомлення про виклик адвоката ОСОБА_2 , надіслані на його робочу адресу, номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти, вказані ним в його особистому профайлі в Єдиному реєстрі адвокатів України, були належними, завчасними та єдино можливими повідомленнями про засідання дисциплінарної палати КДКА м. Києва щодо розгляду дисциплінарної справи відносно нього, які мали відбутися 16.01.2019 та 25.01.2019. Також, апелянт зазначає, що адвокатом ОСОБА_2 не надано доказів, що підтверджують тимчасову втрату ним працездатності.
		01 грудня 2021 року до Шостого апеляційного адміністративного суду від третьої особи - ОСОБА_2 надійшов відзив на апеляційну скаргу, яким підтримує позицію суду першої інстанції.
		Також, 06 грудня 2021 року до суду апеляційної інстанції від відповідача - Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури надійшов відзив на апеляційну скаргу, яким підтримує позицію суду першої інстанції.
		Згідно ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
		Заслухавши у відкритому судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, які з`явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
		Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
		Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 18 квітня  2018 року до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва (далі - КДКА м. Києва) звернувся ОСОБА_1 зі скаргою про дисциплінарний проступок адвоката ОСОБА_2 щодо порушення ним Присяги адвоката України, вимог Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та Правил адвокатської етики під час розгляду слідчим суддею Печерського районного суду м. Києва Шапутько С.В. клопотання Генеральної прокуратури України про надання дозволу на здійснення спеціального досудового розслідування відносно ОСОБА_1 у кримінальному провадженні №42017000000002014 (справа № 757/56487/17-к).
		17 вересня 2018 року за результатами розгляду дисциплінарної справи за вищевказаною скаргою ОСОБА_1 дисциплінарна палата КДКА м. Києва прийняла рішення № 65 про притягнення адвоката ОСОБА_2 до дисциплінарної відповідальності і застосування до нього дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України.
		Рішенням ВКДКА № XI-009/2018 від 29 листопада 2018 року скасовано вищевказане рішення КДКА м. Києва № 65 від 17 вересня 2018 року про притягнення адвоката ОСОБА_2 до дисциплінарної відповідальності та направлено матеріали даної дисциплінарної скарги до КДКА м. Києва на стадію розгляду дисциплінарної справи.
		За результатами повторного розгляду рішенням дисциплінарної палати КДКА м. Києва від 25 січня 2019 року № 106 адвоката ОСОБА_2 (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № НОМЕР_1 від 14.11.2006, видане Донецькою КДКА) притягнуто до дисциплінарної відповідальності і застосовано до нього дисциплінарне стягнення у вигляді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України.
		У вищевказаному рішенні дисциплінарна палата КДКА м. Києва прийшла до висновку, що своїми діями адвокат ОСОБА_2 грубо одноразово порушив Правила адвокатської етики, а саме, статті 8, 18, 41 Правил адвокатської етики, а також положення пунктів 1 та 3 частини 2 статті 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», чим вчинив дії, які підривають авторитет адвокатури. За таких обставин, на адвоката ОСОБА_2 накладено дисциплінарне стягнення у вигляді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю.
		Дане рішення КДКА м. Києва від 25 січня 2019 року № 106 адвокатом ОСОБА_2 було оскаржене до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.
		За результатами розгляду зазначеної скарги Вищою кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури було прийнято рішення від 29 березня 2019 року № ІІI-015/2019, яким скаргу адвоката ОСОБА_2 задоволено частково, скасовано рішення дисциплінарної палати КДКА м. Києва від 25.01.2019 № 106 про притягнення адвоката ОСОБА_2 до дисциплінарної відповідальності та застосування до нього дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з ЄРАУ та направлено дисциплінарну справу відносно адвоката ОСОБА_2 на новий розгляд до КДКА м. Києва на стадію розгляду дисциплінарної справи.
		Не погоджуючись із вищевказаним рішенням, позивач звернувся до суду з даним позовом.
		Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.
		Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначені Законом України від 05 липня 2012 року №5076-VI "Про адвокатуру та адвокатську діяльність (далі - Закон № 5076-VI, в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
		Відповідно до статті 2 Закону № 5076-VI, адвокатура України - недержавний самоврядний інститут, що забезпечує здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги на професійній основі, а також самостійно вирішує питання організації і діяльності адвокатури в порядку, встановленому цим Законом
		Адвокатуру України складають всі адвокати України, які мають право здійснювати адвокатську діяльність.
		З метою забезпечення належного здійснення адвокатської діяльності, дотримання гарантій адвокатської діяльності, захисту професійних прав адвокатів, забезпечення високого професійного рівня адвокатів та вирішення питань дисциплінарної відповідальності адвокатів в Україні діє адвокатське самоврядування.
		Статтею 3 Закону № 5076-VI передбачено, що правовою основою діяльності адвокатури України є Конституція України, цей Закон, інші законодавчі акти України.
		Розділом VI Закону №5076-VI визначено підстави та порядок дисциплінарної відповідальності адвоката.
		Згідно ч.ч. 1-3 ст. 33 Закону №5076-VI, адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом.
		Дисциплінарне провадження - процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.
		За приписами частини 3 статті 33 Закону №5076-VI, дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в Єдиному реєстрі адвокатів України.
		В силу вимог частини 1 статті 34 Закону №5076-VI, підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку.
		У відповідності до частини 2 статті 34 Закону №5076-VI, дисциплінарним проступком адвоката є: 1) порушення вимог несумісності; 2) порушення присяги адвоката України; 3) порушення правил адвокатської етики; 4) розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення; 5) невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов`язків; 6) невиконання рішень органів адвокатського самоврядування; 7) порушення інших обов`язків адвоката, передбачених законом.
		Частиною 3 статті 34 Закону №5076-VI закріплено, що не є підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності винесення судом або іншим органом рішення не на користь його клієнта, скасування або зміна судового рішення або рішення іншого органу, винесеного у справі, в якій адвокат здійснював захист, представництво або надавав інші види правової допомоги, якщо при цьому не було вчинено дисциплінарного проступку.
		Приписами п. 3 ч. 1 ст. 35 Закону №5076-VI встановлено, що за вчинення дисциплінарного проступку до адвоката може бути застосовано одне з таких дисциплінарних стягнень, зокрема: для адвокатів України - позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України, а для адвокатів іноземних держав - виключення з Єдиного реєстру адвокатів України.
		Частиною 2 статті 35 Закону №5076-VI передбачено, що адвокат може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності протягом року з дня вчинення дисциплінарного проступку.
		Положеннями статті 37 Закону №5076-VI визначено, що дисциплінарне провадження складається з таких стадій: 1) проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката; 2) порушення дисциплінарної справи; 3) розгляд дисциплінарної справи; 4) прийняття рішення у дисциплінарній справі.
		Відповідно до ч. 1 ст. 40 Закону №5076-VI, дисциплінарна справа стосовно адвоката розглядається дисциплінарною палатою кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури протягом тридцяти днів з дня її порушення
		Згідно ч.ч. 1-2 ст. 39 Закону №5076-VI, за результатами розгляду заяви (скарги) про дисциплінарний проступок адвоката, довідки та матеріалів перевірки дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури більшістю голосів членів палати, які беруть участь у її засіданні, вирішує питання про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката.
		Рішення про порушення дисциплінарної справи з визначенням місця, дня і часу її розгляду чи про відмову в порушенні дисциплінарної справи надсилається або вручається під розписку адвокату та особі, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, протягом трьох днів з дня прийняття такого рішення. До рішення про порушення дисциплінарної справи, яке надсилається або вручається адвокату, додається довідка члена дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, складена за результатами перевірки.
		За приписами положень частини 2 статті 40 Закону №5076-VI, розгляд дисциплінарної справи здійснюється на засадах змагальності. Під час розгляду справи дисциплінарна палата заслуховує повідомлення члена дисциплінарної палати, який проводив перевірку, про результати перевірки, пояснення адвоката, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, особи, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, та пояснення інших заінтересованих осіб.
		Адвокат, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, та особа, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, мають право надавати пояснення, ставити питання учасникам провадження, висловлювати заперечення, подавати докази на підтвердження своїх доводів, заявляти клопотання і відводи, користуватися правовою допомогою адвоката.
		У разі неможливості з поважних причин брати участь у засіданні кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури адвокат, стосовно якого розглядається справа, може надати по суті порушених питань письмові пояснення, які додаються до матеріалів справи. Письмові пояснення адвоката оголошуються на засіданні дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.
		Неявка адвоката чи особи, яка ініціювала питання дисциплінарної відповідальності адвоката, на засідання дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури без поважних причин за умови наявності доказів завчасного повідомлення зазначених осіб про місце, день і час засідання не перешкоджає розгляду дисциплінарної справи. У разі повторної неявки зазначених осіб на засідання палати розгляд справи здійснюється за їх відсутності незалежно від причин неявки.
		Частиною 1 статті 41 Закону №5076-VI закріплено, що за результатами розгляду дисциплінарної справи дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури приймає рішення про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку і застосування до нього дисциплінарного стягнення або про закриття дисциплінарної справи.
		Як вбачається з матеріалів справи, Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури м. Києва прийнято рішення від 25 січня 2019 року №106, яким вирішено притягнути адвоката ОСОБА_2 (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № НОМЕР_1 від 14 листопада 2006 року, видане Донецькою обласною КДКА) до дисциплінарної відповідальності і застосувати до нього дисциплінарне стягнення у вигляді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України (Т. 1 а.с. 28-62).
		Згідно ч. 1 ст. 42 Закону №5076-VI, адвокат чи особа, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, має право оскаржити рішення у дисциплінарній справі протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду. Оскарження рішення не зупиняє його дії.
		В подальшому, Вищою кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури за результатами розгляду скарги адвоката ОСОБА_2 прийнято рішення від  29 березня 2019 року №ІІІ-015/2019, яким скаргу адвоката ОСОБА_2 - задоволено частково. Рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва № 106 від 25 січня 2019 року про притягнення адвоката ОСОБА_2 до дисциплінарної відповідальності та застосування до нього дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України - скасовано. Направлено дисциплінарну справу відносно адвоката ОСОБА_2 на новий розгляд до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва на стадію розгляду дисциплінарної справи (Т. 1 а.с. 24-27).
		Приймаючи вищевказане рішення, відповідач виходив з того, що ОСОБА_2 не був належним чином повідомлений про дату, час та місце засідання дисциплінарної палати КДКА м. Києва щодо розгляду дисциплінарної справи відносно нього, у зв`язку з чим, розгляд дисциплінарної справи здійснено з порушенням засад змагальності. 
		Виходячи з наведеного, ВКДКА вказала, що рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури міста Києва № 106 від 25.01.2019 року не відповідає вимогам законності, що є підставою для його скасування.
		З даного приводу, колегія суддів зазначає наступне.
		Так, аналіз положень статті 40 Закону №5076-VI дає змогу прийти до висновку, що проведення такої стадії дисциплінарного провадження, як розгляд дисциплінарної справи, повинен здійснюватися з дотриманням принципу змагальності.
		Вказане означає, що адвокату, відносно якого здійснюється дисциплінарне провадження, гарантована можливість захищати себе. Адвокат може реалізувати таке право, шляхом участі у засіданні, надання пояснень, подання відповідних доказів, не тільки в письмовій формі, а й в усній за допомогою здійснення оцінки таких доказів сторін, заявлення клопотань та відводів членам дисциплінарної палати. 
		Змагальний метод спрямований на досягнення основної мети - дотримання прав адвоката під час здійснення дисциплінарного провадження з метою недопущення несправедливого ставлення до особи та безпідставного притягнення до дисциплінарної відповідальності.
		Вищевказані висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду, викладеною у постановах від 17 вересня 2020 року у справі № 1740/2484/18 та від 14 березня 2018 року у справі №826/23545/15.
		Водночас, положення абзацу 3 статті 40 Закону №5076-VI свідчать, що таке право адвоката в межах дотримання принципу змагальності під час розгляду відносно нього дисциплінарної справи, не є абсолютним, оскільки, з метою недопущення зловживань своїми правами, при повторній неявці на засідання щодо розгляду дисциплінарної справи, за умови належно повідомленого адвоката, КДКА наділена правом здійснювати розгляд без його участі, незалежно від поважності причин неявки.
		Як вірно зазначено судом першої інстанції, норми  статті 40 Закону № 5076-VI     розмежовують підстави відсутності адвоката під час розгляду справи, в залежності від наявності або відсутності поважних причин такої відсутності та факту належного повідомлення.
		Таким чином, абзацом 4 частини 2 статті 40 Закону №5076-VI прямо передбачено можливість розгляду дисциплінарної справи за відсутності адвоката, відносно якого здійснюється такий розгляд, однак вимагає дотримання обов`язкової умови, а саме наявності у КДКА доказів завчасного повідомлення адвоката про дату, час та місце розгляду його дисциплінарної справи, а також неповажності причин, за яких адвокат не прибув на засідання.
		Як вказує апелянт, повідомлення про виклик адвоката ОСОБА_2 надіслані на його робочу адресу, номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти, вказані ним в його особистому профайлі в Єдиному реєстрі адвокатів України, були належними, завчасними та єдино можливими повідомленнями про засідання дисциплінарної палати КДКА м. Києва щодо розгляду дисциплінарної справи відносно нього, які мали відбутися 16.01.2019 та 25.01.2019.
		З даного приводу, слід вказати наступне.
		Колегія суддів зазначає, що результатом належного та завчасного повідомлення у цьому розумінні, є фактична обізнаність адвоката про дату, час та місце розгляду дисциплінарної скарги, яка реалізована за такий період, який надає адвокату можливість належно підготуватися до розгляду дисциплінарної справи та взяти у ньому участь.
		При цьому, лише після з`ясування факту обізнаності можна робити висновок про поважність або неповажність неявки адвоката, оскільки в іншому разі необізнаність адвоката про розгляд справи можна розцінювати як поважність причин його відсутності, що, в свою чергу, буде зобов`язувати КДКА відкласти перший розгляд справи.
		Зазначене в сукупності свідчить про обов`язок у КДКА встановити факт повідомлення, тобто, обізнаності адвоката про дату, час та місце розгляду його дисциплінарної справи, перед початком здійснення такого розгляду.
		Даний висновок викладений у вищезазначеній постанові Верховного  Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 14 березня 2018 року у справі №826/23545/15.
		Порядок роботи кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі з реалізації повноважень, наданих Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», а також процедуру розгляду питань, віднесених до її компетенції Законом, іншими актами, що регулюють діяльність кваліфікаційно-дисциплінарних комісій визначає Регламент кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури затверджений рішенням Ради адвокатів України від 16.02.2013 № 77 (далі - Регламент, в редакції, чинній на час виникнення  спірних правовідносин).
		Нормами п. 7.7 Регламенту закріплено, що розгляд справи, питання, віднесених до порядку денного засідання КДКА (палати) може бути відкладений або зупинений, зокрема у випадку неявки учасників або інших підстав за рішенням КДКА.
		Відповідно до вимог абзацу 2 пункту 6.1.2 Регламенту, про місце, день, час та перелік питань порядку денного засідання КДКА (палати КДКА), члени КДКА (палати КДКА) та інші особи, які мають право брати участь у засіданнях, повідомляються не пізніше як за п`ять днів до дня проведення засідання.
		Згідно пункту 6.4.1 Регламенту, учасниками засідання КДКА серед інших є особи, відносно яких вирішується чи розглядається питання.
		Верховний  Суд у складі Касаційного адміністративного суду у постанові від 14 березня 2018 року у справі №826/23545/15 зазначив, що «вимоги закону, в деякій мірі диференціюють подальші дії КДКА, в залежності від факту повідомлення (обізнаності) адвоката, про час та дату засідання, а саме надають можливість комісії здійснювати розгляд за відсутності адвоката - у випадку належного повідомлення, відсутності поважності причин неявки, повторного розгляду після відкладення з підстав неявки, а також можливості відкласти розгляд за неявки учасника засідання - адвоката та/або відсутності доказів його обізнаності».
		Із оскаржуваного рішення вбачається, що розгляд дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_2 було призначено, зокрема, на 16 січня 2019 року та, згодом, на 25 січня 2019 року. 
		Матеріали справи свідчать, що листом Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва від 11 січня 2019 року за вих. № 2/698-229с-18 адвоката ОСОБА_2 запрошено на розгляд дисциплінарної справи стосовно нього на 16 січня 2019 року (Т. 1 а.с. 66).
		Також, листом КДКА м. Києва від 16 січня 2019 року за вих. № 2/708-229с-18 адвоката ОСОБА_2 запрошено на розгляд дисциплінарної справи стосовно нього на 25 січня 2019 року (Т. 1 а.с. 67).
		Слід зазначити, що КДКА м. Києва не взяла до уваги заяву адвоката ОСОБА_2 від 15 січня 2019 року, зареєстровану за вхід. № 1/610-229-С-18, в якій адвокат просив повідомити його про засідання дисциплінарної палати КДКА м. Києва, зазначивши, що у зв`язку із хворобою не матиме змоги взяти участь у засіданні протягом 20 днів, що підтверджується медичною довідкою від 15.01.2019. 
		Також, з матеріалів справи вбачається, що 25 січня 2019 року до КДКА м. Києва за вхід. № 1/629 надійшла заява адвоката ОСОБА_2, в якій він просить завчасно повідомити його про місце, день і час засідання КДКА м. Києва та повідомляє, що продовжує лікування, на підставі відкритого листка непрацездатності, що унеможливлює його участь у засіданні дисциплінарної палати під час проходження лікування (Т. 1 а.с. 79).
		Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури м. Києва було розглянуто дисциплінарну справу відносно адвоката ОСОБА_2 за відсутності адвоката та прийнято рішення від 25 січня 2019 року №106.
		Як вірно зазначено судом першої інстанції, КДКА м. Києва перед початком здійснення розгляду дисциплінарної справи зобов`язана була перевірити чи був повідомлений та чи дійсно був обізнаний адвокат ОСОБА_2 про призначення до розгляду дисциплінарної справи на 16 січня 2019 року та 25 січня 2019 року, чим саме забезпечити дотримання встановленого у  статті 40 Закону № 5076-VI    принципу здійснення розгляду дисциплінарної справи на засадах змагальності і вимог, передбачених ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
		Колегія суддів наголошує на тому, що в матеріалах справи відсутні докази отримання ОСОБА_2 листів від 11 січня 2019 року за вих. № 2/698-229с-18 та від 16 січня 2019 року за вих. № 2/708-229с-18, що свідчить про неналежне його повідомлення про час та місце розгляду дисциплінарної справи відносно нього.
		Посилання апелянта на те, що Регламентом не передбачено обов`язку кваліфікаційно-дисциплінарної комісії направляти виклики учасникам дисциплінарного провадження поштовими відправленнями з описом вкладення, на переконання колегії суддів, не спростовує обов`язку КДКА м. Києва повідомити належним чином особу про розгляд дисциплінарної справи відносно неї та надати належні докази такого повідомлення.
		При цьому, як вбачається із заяв адвоката ОСОБА_2 від 15.01.2019 та 25.01.2019, адресованих КДКА м. Києва, він не володів інформацією про те, що дисциплінарною палатою КДКА міста Києва призначено дати по розгляду дисциплінарної справи відносно нього.
		Доводи апелянта про те, що надіслані на робочу адресу адвоката ОСОБА_2, номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти, вказані ним в його особистому профайлі в Єдиному реєстрі адвокатів України, були належними, завчасними та єдино можливими повідомленнями про засідання дисциплінарної палати КДКА м. Києва щодо розгляду дисциплінарної справи відносно нього, колегія суддів вважає необгрунтованими, оскільки, із вищевказаних повідомлень неможливо встановити факт їх отримання ОСОБА_2 , а також, відсутні будь-які відповіді-підтвердження такого отримання.
		З огляду на зазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість та підтвердженість висновків Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про те, що ОСОБА_2 не був належним чином повідомлений про дату, час та місце засідання дисциплінарної палати КДКА м. Києва щодо розгляду дисциплінарної справи відносно нього, у зв`язку з чим, розгляд дисциплінарної справи здійснено з порушенням засад змагальності.
		Посилання апелянта на те, що адвокатом ОСОБА_2 не надано доказів, що підтверджують тимчасову втрату ним працездатності, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки, ОСОБА_2 було надано суду довідку Центру первинної медико-санітарної допомоги Комунального некомерційного підприємства "Центр первинної медико-санітарної допомоги № 2" Подільського району м. Києва від 15 січня 2019 року, з якої вбачається, що він 15.01.2019 звернувся до сімейного лікаря та знаходиться на амбулаторному лікуванні, відкритий листок непрацездатності,  а також, надано відповідні листки непрацездатності (Т. 1 а.с. 76, 103).
		Крім того, слід зазначити, що 13 червня 2019 року  КДКА м. Києва було прийнято рішення № 149 про закриття дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_2 (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № НОМЕР_1 від 14.11.2016, видане Донецькою обласною КДКА), оскільки, строк притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності закінчився, відповідно до ч. 2 ст. 35 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (Т. 2 а.с. 15-32). 
		Відповідно до частини 2 статті 6 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
		Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 №3477-ІV встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
		Згідно ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
		Тлумачення та застосування національного законодавства є прерогативою національних органів. Суд, однак, зобов`язаний переконатися в тому, що спосіб, в який тлумачиться і застосовується національне законодавство, призводить до наслідків, сумісних з принципами Конвенції з точки зору тлумачення їх у світлі практики Суду (див. рішення у справі "Скордіно проти Італії"(Scordino v. Italy) (№ 1) [ВП], № 36813/97, пункти 190 та 191, ECHR 2006-V та п.52 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Щокін проти України" (заяви №№ 23759/03 та 37943/06), від 14 жовтня 2010року, яке набуло статусу остаточного 14 січня 2011року ).
		Європейський Суд підкреслює особливу важливість принципу "належного урядування". Він передбачає, що в разі коли йдеться про питання загального інтересу, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (див. рішення у справах "Беєлер проти Італії" [ВП] (Beyeler v. Italy [GC]), заява № 33202/96, п. 120, ECHR 2000, "Онер`їлдіз проти Туреччини" [ВП] (Oneryэldэz v. Turkey [GC]), заява № 48939/99, п. 128, ECHR 2004-XII, "Megadat.com S.r.l. проти Молдови" (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява № 21151/04, п. 72, від 8 квітня 2008 року, і "Москаль проти Польщі" (Moskal v. Poland), заява № 10373/05, п. 51, від 15 вересня 2009 року). Також, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах "Лелас проти Хорватії" (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, п. 74, від 20.05.2010 року, і "Тошкуце та інші проти Румунії" (Toscuta and Others v. Romania), заява № 36900/03, п. 37, від 25.11.2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах.
		Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, колегія суддів керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
		Враховуючи встановлені обставини справи в сукупності й правове регулювання спірних правовідносин, колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 29 березня 2019 року № III-015/2019 щодо скасування рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва № 106 від 25 січня 2019 року про притягнення адвоката ОСОБА_2 до дисциплінарної відповідальності є обгрунтованим та правомірно прийнято відповідачем.
		Решта доводів та заперечень апелянта висновків суду першої інстанції не спростовують.
		Згідно п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
		Аналізуючи обставини справи та норми чинного законодавства, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необґрунтованість позовних вимог ОСОБА_1 та відсутність правових підстав для їх задоволення.
		Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
		В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України).
		При цьому, доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
		Відповідно до ч. 3 ст. 242 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
		З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.
		Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-
		 
		П О С Т А Н О В И Л А:
		 
		Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
		Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 вересня 2021 року залишити без змін.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328-329 КАС України.
		 
		 
		 
		Суддя-доповідач                                                                                        Вівдиченко Т.Р.
		          
		Судді                                                                                             Грибан І.О.
		                                                                                                  
		                                                                                                      Лічевецький І.О.
		 
		 
		Повний текст постанови виготовлено 13.12.2021 р.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...