Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 640/3186/19 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо; процедур здійснення контролю Рахунковою палатою, Державною аудиторською службою України, державного фінансового контролю.
Надіслано для оприлюднення: 14.12.2021. Зареєстровано: 15.12.2021. Забезпечено надання загального доступу: 16.12.2021.
Дата набрання законної сили: 09.12.2021
Номер судового провадження: A/855/22514/21

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		  ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД01010,  м. Київ,  вул. Московська, 8, корп. 30. тел/факс 254-21-99, e-mail: inbox@6apladm.ki.court.gov.ua
		 
		Головуючий у першій інстанції: Балась Т.П.
		                                                                                                      суддя-доповідач: Епель О.В.
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		09 грудня 2021 року                                                                                      Справа № 640/3186/19
		 
		        Шостий апеляційний адміністративний суд у складі: 
		Головуючого судді                      Епель О.В., 
		суддів:                                              Грибан І.О., Карпушової О.В., 
		за участю секретаря                    Сакевич Ж.В.,
		представниці позивача          Єршової С.В.,
		представниці відповідача          Чорної Ю.О.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеотранслювання в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» на рішення Окружного адміністративного суду м.  Києва від 11 серпня 2021 року у справі 
		 
		за позовом          публічного акціонерного товариства 
		«Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України»
		 
		до                     Державної аудиторської служби України
		 
		про                     визнання протиправною та скасування вимоги, 
		 
		В С Т А Н О В И В :
		 
		          Історія справи.
		1. Публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (далі - позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної аудиторської служби України (далі - відповідач) про визнання протиправною та скасування вимоги Державної аудиторської служби України від 20.02.2019 № 05-14/92-2019.
		В обґрунтування заявлених позовних вимог ПАТ «НАК «Нафтогаз України» стверджувало, що Відповідачем безпідставно було застосовано до нього положення постанови КМУ від 19.05.1999 № 859, оскільки норми цієї постанови, на переконання позивача, не поширюються та застосовуються до рішень Наглядової ради Нафтогазу щодо встановлення розміру оплати праці Голові і членам Правління. 
		При цьому, Позивач наполягав на правомірності рішення Наглядової ради Нафтогазу щодо виплати Голові правління Компанії ОСОБА_1 премії в розмірі 228 834 009,69 грн.
		Також Позивач стверджував про законність списання ним дебіторської заборгованості ПАТ «Газпром» на суму 11  762 126,61 грн.
		2. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.10.2019 в задоволенні позову було відмовлено повністю.
		Відмовляючи в задоволенні позову, суд дійшов висновку, що вказівка у спірній вимозі на порушення без чіткої вимоги щодо його усунення не порушує інтереси позивача.
		3. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 23.07.2020 рішення суду першої інстанції змінено в мотивувальній частині, а в іншій частині - залишено без змін.
		Змінюючи мотиви відмови в задоволенні позову, апеляційний суд виходив з того, що предметом оскарження в адміністративному судочинстві може бути лише така вимога, яка породжує обов`язки для підконтрольної установи, натомість зазначення у вимозі інформації про виявленні порушення не створює та не припиняє права чи обов`язки, а лише фіксує певні факти.
		4. Постановою Верховного Суду від 12.03.2021 зазначені судові рішення скасовано та направлено справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
		Ухвалюючи таке рішення, Верховний Суд зазначив, що висновки судів попередніх інстанцій є передчасними, оскільки така обставина як відсутність у вимозі конкретного способу її виконання не може свідчити про відсутність порушених прав, свобод та інтересів позивача і відсутність у нього права звернення до суду за їх захистом.
		Разом з тим, Верховний Суд вказав, що органи державного фінансового контролю мають право заявляти вимогу про усунення порушень, виявлених у ході перевірки підконтрольних установ, яка обов`язкова до виконання саме в частині усунення допущених порушень законодавства і за допомогою якої неможливо примусово стягнути виявлені в ході перевірки збитки. Щодо відшкодування виявлених збитків, завданих державі чи об`єкту контролю, то про їх наявність може бути зазначено у вимозі, але вони не можуть бути примусово стягнуті шляхом направлення вимоги. Такі збитки відшкодовуються у добровільному порядку або шляхом звернення до суду з відповідним позовом.
		Також, суд касаційної інстанції зауважив, що судами попередніх інстанцій не досліджувалось питання дотримання позивачем виконання вимог Порядку №  550, зокрема, щодо інформування про усунення виявлених поршень, або щодо звернення до органу контролю з метою отримання роз`яснень щодо способу виконання вимоги, зокрема, щодо притягнення до відповідальності працівників, винних у заподіянні збитків, якщо наявність та правильність останніх за позовом органу фінансового контролю у судовому порядку не перевірялась.
		5. За результатами нового розгляду цієї справи рішенням Окружного адміністративного суду мю. Києва від 11 серпня 2021 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.
		Ухвалюючи таке рішення, суд першої інстанції виходив з того, що пункти оскаржуваної вимоги Державної аудиторської служби України від 20.02.2019 № 05-14/92-2019, які пов`язані зі збитками підприємства, в даному випадку жодним чином не порушують прав НАК «Нафтогаз України», оскільки правомірність їх визначення має перевірятися в межах розгляду справи за позовом органу фінансового контролю.
		Крім того, суд першої інстанції зазначив, що в іншій частині вимогу НАК «Нафтогаз України» не виконало та з метою отримання роз`яснень щодо способу виконання вимоги до органу державного фінансового контролю не зверталося.
		При цьому, суд зазначив, що друга частина оскаржуваної вимоги (щодо притягнення винних осіб до відповідальності та інформування фінансового органу про вжиті заходи) є наслідком та нерозривно пов`язана зі встановленими в ході ревізії фінансовими порушеннями (матеріальними збитками підприємства), сама по собі в розриві від понесених підприємством збитків не створює для НАК «Нафтогаз України» жодних правових наслідків та не підлягає скасуванню.
		6. Не погоджуючись з такими рішеннями суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити постанову про задоволення позову в повному обсязі. 
		В обґрунтування заявлених апеляційних вимог апелянт зазначає, що оскаржувана ним вимога є неконкретизованою, а її зміст не дає можливості зрозуміти, які саме порушення чинного законодавства (фінансові порушення) допустив позивач у своїй діяльності, і яким чином їх необхідно усунути.
		Також апелянт наполягає на безпідставності висновків відповідача щодо порушення ПАТ «НАК «Нафтогаз України» вимог законодавства, заподіяння збитків у загальному розмірі 240 596 136,30 грн.
		З цих та інших підстав апелянт вважає, що оскаржуване ним рішення суду прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
		           7. Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 27.09.2021 було відкрито апеляційне провадження, встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу та призначено справу до судового розгляду.
		           8. Відповідачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить залишити таку скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, наполягаючи на необґрунтованості доводів апелянта та правильності висновків суду першої інстанції.
		          При цьому, у своєму відзиві відповідач стверджує про порушення Позивачем вимог постанови КМУ від 19.05.1999 № 859 при здійсненні виплати Голові Правління ОСОБА_1 премії в розмірі 238  834  009,69 грн та заподіяння цим збитків Компанії.
		Разом з тим, Відповідач наголошує на тому, що безпосередньо в протоколі засідання Правління ПАТ «НАК «Нафтогаз Україна» від 26.07.2017 № 318-КІ встановлено з посиланням на пункт 3 постанови КМУ від 19.05.1999 № 859 максимальний розмір преміювання голови правління за рік до 36 місячний посадових окладів з розрахунку мінімального посадового окладу, відповідно до умов колективного договору на 2017-2020 роки.
		Також відповідач звертає увагу на те, що відповідно до п. 3.8 Колективного договору ПАТ «НАК «Нафтогаз Україна» преміювання здійснюється за рахунок коштів, передбачених фінансовим планом Компанії, але фінансовий план на 2018 рік не затверджувався.
		Крім того, відповідач зазначає, що позивач безпідставно списав у бухгалтерському обліку дебіторську заборгованість 11  762  126,61 грн, чим також заподіяв збитки Компанії, оскільки в рішеннях Арбітражного трибуналу при Арбітражному інституті ТП м. Стокгольма та в протоколі № 103, на які посилається позивач, відомості про таку дебіторську заборгованість відсутні.
		Відповідач також наголошує на тому, що за даними бухгалтерського обліку ПАТ «НАК «Нафтогаз Україна» суми недоплат за жовтень-листопад 2015 року за розрахунками з ВАТ «Газпром» відсутні.
		9. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 23.11.2021, яка занесена до протоколу судового засідання, у позивача витребувано додаткові докази, зокрема належним чином завірену копію колективного договору, рішення Правління щодо преміювання, інформацію про преміювання інших працівників, відповідні розрахунки та документи, а також письмові пояснення, і оголошено перерву в судовому засіданні до 10:00 год. 09.12.2021.
		10. 08.12.2021 позивачем надано суду письмові пояснення, в яких зазначено, що частина витребуваних документів знаходиться в матеріалах справи, а інші частина, на переконання Компанії, не стосується предмета спору в цій справі.
		11. 09.12.2021 представниця позивача в судовому засідання підтримала апеляційну скаргу, просила її задовольнити з підстав, наведених у скарзі, а також додатково зазначила, що на її переконання у справі є достатньо документів на підтвердження правової позиції ПАТ «НАК «Нафтогаз Україна», а інші документи, які суд витребовує, не стосуються предмета спору.
		12. Представниця відповідача в судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги заперечувала з підстав, наведених у відзиві та наполягала на правомірності винесення ДАС України оскаржуваної позивачем вимоги.
		13. Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - без змін з наступних підстав.
		14. Обставини справи, установлені судом першої інстанції.
		Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, ПАТ «НАК «Нафтогаз України» утворено на виконання Указу Президента України від 25.02.1998 № 151 «Про реформування нафтогазового комплексу України».
		Засновником та єдиним акціонером ПАТ «НАК «Нафтогаз України» є держава.
		Функції з управління корпоративними правами держави у статутному капіталі Нафтогазу здійснює Кабінет Міністрів України.
		У складі органів управління ПАТ «НАК «Нафтогаз України» діє Наглядова рада.
		Державною аудиторською службою України на підставі направлення, виданого головою Державної аудиторської служби України проведено планову виїзну ревізію фінансово-господарської діяльності публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» за період з 01.04.2017 по 30.09.2018, за результатами якої складено акт від 27.12.2018 № 05-21/6.
		Про початок ревізії ПАТ «НАК «Нафтогаз України» повідомлено листом від 06.09.2018 № 05-14/709.
		Ревізію розпочато 26.09.2018, ревізія неодноразово зупинялась, до ревізії надано журнал реєстрації ревізій та перевірок, в якому зроблено записи про проведення ревізії.
		Позивачем надіслано листом від 28.01.2019 № 3-3КТ-5КТ Державній аудиторській службі України заперечення (зауваження) на акт ревізії від 27.12.2018 № 05-21/6.
		Контролюючим органом за наслідками розгляду заперечень надіслано ПАТ «НАК «Нафтогаз України» лист від 18.02.2019 № 05-14/8484-2019 з висновками на заперечення, за змістом яких зауваження враховано частково.
		На підставі акта ревізії від 27.12.2018 № 05-21/6 Державною аудиторською службою України сформовано вимогу від 20.02.2019 № 05-14/92-2019 «Щодо усунення порушень законодавства», відповідно до якої Державна аудиторська служба України на підставі пункту 2.16 Плану проведення заходів державного фінансового контролю Державної аудиторської служби України на ІІІ квартал 2018 року провела ревізію фінансово-господарської діяльності Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» за період з 01.04.2017 по 30.09.2018, за результатами якої складено акт від 27.12.2018 №05-2/6.
		У вимозі зазначено, що під час ревізії встановлено порушення законодавства, які не усунуто:
		1) у порушення підпункту 3 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 19.05.1999 № 859 «Про умови і розміри оплати праці керівників підприємств, заснованих на державній, комунальній власності, та об`єднань державних підприємств» (зі змінами та доповненнями) виплачено премії голові правління Компанії ОСОБА_1 у розмірі 228  834 009,69 грн, чим заподіяно збитків на зазначену суму;
		2) у порушення пункту 1 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», пунктів 2.2 та 3.4 «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку2, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, підпункту 7.7.4 Облікової політики Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», затвердженої наказом від 30.08.2016 №  526 у частині визнання її припинення, без підстав списано дебіторську заборгованість на суму 11  762  126,61 грн (509 592,74 дол. США), чим заподіяно збитків на зазначену суму;
		Крім цього, під час ревізії установлено низку порушень під час проведення державних (публічних) закупівель.
		На підставі пункту 1 частини першої статті 8, пункту 7 статті 10, частини другої статті 15 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», підпункту 9 пункту 4, підпункту 16 пункту 6 «Положення про Державну аудиторську службу України», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43, пунктів 46, 49-50, 52 «Порядку проведення інспектування Державною аудиторською службою, її міжрегіональними територіальними органами», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2006 № 550, Державна аудиторська служба України вимагала від Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України»:
		1) опрацювати матеріали ревізії та усунути виявлені порушення законодавства в установленому законодавством порядку.
		2) розглянути питання про притягнення працівників ПАТ «НАК «Нафтогаз України», винних у зазначених порушеннях, до встановленої законом відповідальності.
		Вичерпну інформацію про вжиті заходи з усунення порушень і недоліків разом із завіреними копіями підтвердних первинних, розпорядчих та інших документів необхідно було надати Державній аудиторській службі України до 19.03.2019.
		Поінформовано, що відповідно до пунктів 8, 10 статті 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів, орган Державна аудиторська служба України має право звернутися до суду в інтересах держави.
		Позивач, вважаючи таку вимогу ДАСУ протиправною, звернувся до суду з цим позовом.
		15. Нормативно-правове обґрунтування.
		Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, Законом України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» від 26.01.1993 № 2939-XII (далі - Закон № 2939-XII), постановою Кабінету Міністрів України від 28.10.2015 № 868 «Про утворення Державної аудиторської служби України» (далі - постанова № 868), Положенням про Державну аудиторську службу України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43 (далі - Положення № 43), постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.2016 № 266 «Про утворення міжрегіональних органів Державної аудиторської служби» (далі - Постанова № 266), Порядком проведення інспектування Державною аудиторською службою, її міжрегіональними територіальними органами, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2006 № 550 (далі - Порядок № 550).
		Так, відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Згідно з частиною першою статті 1 Закону № 2939-XII здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю.
		Постановою Кабінету Міністрів України від 28.10.2015 № 868 «Про утворення Державної аудиторської служби України», яка набрала чинності 03.11.2015, утворено Державну аудиторську службу України як центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів, реорганізувавши Державну фінансову інспекцію шляхом перетворення.
		Згідно з Положенням № 43 Державна аудиторська служба України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.
		Держаудитслужба, відповідно до підпункту 3 пункту 4 Положення № 43, реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки державних закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель.
		Відповідно до пункту 7 Положення № 43 Держаудитслужба здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи.
		У постанові Кабінету Міністрів України від 06.04.2016 № 266 передбачено, що до складу органів Державної аудиторської служби України входять Держаудитслужба та такі міжрегіональні територіальні органи: Північний офіс Держаудитслужби, Північно-східний офіс Держаудитслужби; Західний офіс Держаудитслужби та Східний офіс Держаудитслужби, які також наділені вищевказаними повноваженнями щодо вжиття в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб.
		Згідно зі статтею 4 Закону № 2939-XII інспектування здійснюється органом державного фінансового контролю у формі ревізії та полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності підконтрольної установи, яка повинна забезпечувати виявлення наявних фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб. Результати ревізії викладаються в акті. На підконтрольних установах, щодо яких за відповідний період їх фінансово-господарської діяльності відповідно до цього Закону проведено державний фінансовий аудит, інспектування за ініціативою органу державного фінансового контролю не проводиться.
		Відповідно до пункту 2 Порядку № 550 інспектування полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності об`єкта контролю і проводиться у формі ревізії, яка повинна забезпечувати виявлення фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб.
		Держаудитслужба для виконання покладених на неї завдань має право, зокрема, пред`являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства; у разі виявлення збитків, завданих державі чи підприємству, установі, організації, що контролюється, визначати їх розмір в установленому законодавством порядку (підпункти 16, 23 пункту 6 Положення №  43).
		Відповідно до пункту 50 Порядку № 550, за результатами проведеної ревізії у межах наданих прав контролюючі органи вживають заходів для забезпечення, зокрема, звернення до суду в інтересах держави щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства з питань збереження і використання активів, а також стягнення у дохід держави коштів, одержаних за незаконними договорами, без встановлених законом підстав або з порушенням вимог законодавства.
		Згідно з пунктом 10 частини 1 статті 10 Закону № 2939-XII органи державного фінансового контролю наділені повноваженнями звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.
		Висновки суду апеляційної інстанції.
		          16. Системний аналіз викладених правових норм дозволяє стверджувати, що органам державного фінансового контролю надано повноваження здійснювати контроль за використанням коштів державного і місцевого бюджетів та в разі виявлення порушень законодавства пред`являти обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень.
		           17. При цьому, пункти (частини) вимоги, які не вказують на стягнення збитків, можуть бути перевірені судом у справі за відповідним позовом підконтрольної установи з їх оскарження. Проте, пункти (частини) вимоги, які вказують на стягнення збитків мають перевірятись у судовому порядку за позовом органу державного фінансового контролю, а не за позовом підконтрольної установи про визнання вимоги протиправною. Збитки, щодо наявності яких зроблено висновок Держаудитслужбою, стягуються у судовому порядку за позовом органу державного фінансового контролю. Наявність збитків, правильність їх обчислення перевіряє суд, який розглядає позов про відшкодування збитків, а не позов підконтрольної установи про визнання вимоги протиправною.
		           18. Наведені правові висновки викладені в постанові Верховного Суду від 12.03.2021, ухваленій у цій справі № 640/3186/19, та відповідно до ч. 5 ст. 353 КАС України є обов`язковими для суду апеляційної інстанції при вирішенні даної справи.
		19. Перевіряючи доводи апеляційної скарги, колегія суддів звертає увагу на те, що спірною вимогою визначено виявлені контролюючим органом порушення із зазначенням конкретних сум заподіяних збитків, а також вказано ПАТ «НАК «Нафтогаз України» опрацювати матеріали ревізії, усунути виявлені порушення законодавства в установленому законодавством порядку та розглянути питання про притягнення працівників цього товариства, винних у зазначених порушеннях, до встановленої законом відповідальності.
		Тобто, основні пункти спірної вимоги вказують на збитки, виявлені контролюючим органом, та відповідно порушення, що полягають безпосередньо в заподіянні таких збитків, а решта пунктів вимоги (щодо опрацювання матеріалів ревізії та усунення виявлених порушень і притягнення винних до відповідальності) є похідними і їх перевірка є можливою виключно щодо дотримання позивачем відповідних вимог законодавства без дослідження основних порушень щодо заподіяння збитків підприємству.
		20. Таким чином, діючи на виконання висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 12.03.2021 у цій справі, та перевіряючи наявність у діях позивача порушень, щодо яких винесено спірну вимогу, не досліджуючи при цьому безпосередньо правильності нарахованих йому збитків, колегія суддів зазначає, що порушення законодавства, у зв`язку з виявленням яких позивачу нараховані відповідні збитки, полягають у  неправомірній виплаті премії голові правління на загальну суму 228 834 009,69 грн та у списанні дебіторської заборгованості ВАТ «Газпром» на суму 11  762 126,61 грн.
		21. Щодо виплати премії.
		Перевіряючи висновки контролюючого органу щодо порушення позивачем вимог законодавства при здійсненні преміювання Голови Правління у 2018 році, апеляційний суд зазначає, що постановою КМУ № 859 у редакції чинній, зокрема у 2018 році, було встановлено граничні розміри премії.
		При цьому, пунктом 2 цієї постанови прямо передбачено, що її приписи поширюються, зокрема на голів правлінь публічних акціонерних товариств. Тому, доводи апелянта про те, що до спірних правовідносин не застосовується постанова КМУ № 859, судова колегія відхиляє як безпідставні.
		Разом з тим, у контексті аналізу таких доводів, судова колегія звертає увагу на те, що застосування ПАТ «НАК «Нафтогаз» постанови КМУ № 859 при здійсненні преміювання голів правління передбачено безпосередньо у протоколі засідання Компанії від 26.07.2017 № 318-КІ.
		Тобто, при вирішенні питання щодо преміювання Голови Правління ПАТ «НАК «Нафтогаз» позивач був зобов`язаний враховувати обмеження, установлені вказаною постановою КМУ, що визначає відповідні граничні розміри премії.
		Доказів, які б підтверджували безпідставність відповідних висновків контролюючого органу щодо порушення вказаного нормативно-правового акта суду не надано.
		22. Крім, суд апеляційної інстанції звертає увагу й на те, що 18.09.2018 набрали чинності зміни, внесені до постанови КМУ № 859 постановою від 18.07.2018 № 718, згідно з якими виплата премії керівникам не може здійснюватися  без затвердження (погодження) річного фінансового плану.
		Втім, як вбачається з матеріалів перевірки, Голові Правління виплата премії здійснювалася, зокрема, 30.09.2018 за відсутності відповідного річного фінансового плану, затвердженого (погодженого) у порядку, визначеному законодавством. Зворотного апелянтом не доведено.
		23. Отже, установленні відповідачем факти порушення ПАТ «НАК «Нафтогаз» фінансової дисципліни, зокрема вищенаведених законодавчих приписів, при здійсненні преміювання Голови Правління апелянтом не спростовані.
		При цьому, колегія суддів зазначає, що апелянт, стверджуючи, що здійснення відповідного преміювання було врегульовано рішенням Правління, таке рішення суду не надало, а лише зазначило, що воно в нього відсутнє і копія не зберіглася.
		24. Щодо списання дебіторської заборгованості ВАТ «Газпром».
		Перевіряючи висновки контролюючого органу щодо порушення позивачем вимог законодавства при списання дебіторської заборгованості ВАТ «Газпром», колегія суддів звертає увагу на те, що в документах бухгалтерського обліку та звітності ПАТ «НАК «Нафтогаз Україна», які було надано позивачем та які містяться у справі, суми недоплат за жовтень-листопад 2015 року за розрахунками з ВАТ «Газпром» відсутні.
		Доводи апелянта щодо списання таких коштів взаємозаліком, зокрема у зв`язку з прийняттям рішення Арбітражного трибуналу при Арбітражному інституті ТП м. Стокгольма та на підставі протоколу № 103, колегія суддів відхиляє, оскільки в цих документах такі відомості про дебіторську заборгованість відсутні.
		25. Разом з тим, як відзначалося вище, судова колегія у межах цього апеляційного провадження перевіряє лише наявність або відсутність самого факту порушення, щодо якого відповідачем нараховано певні збитки Компанії, без здійснення перевірки відповідних розрахунків, що  можуть бути предметом судового розгляду в разі звернення контролюючого органу з позовом до ПАТ «НАК «Нафтогаз Україна» про стягнення таких збитків.
		Тому, доводи апелянта щодо здійснення між ним та ВАТ «Газпром» певних взаємозарахувань зустрічних вимог суд апеляційної інстанції до уваги не приймає.
		26. Аналізуючи всі доводи учасників справи, колегія суддів приймає до уваги висновки, викладені в рішення ЄСПЛ по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, Суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід.
		Враховуючи вищевикладене, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відсутності правових підстав для задоволення позову в цій справі.
		Отже, судом першої інстанції повно встановлено обставини цієї справи та правильно застосовано норми матеріального і процесуального права, що призвело до правильного вирішення спору в цілому.
		Згідно зі ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.          
		Таким чином, апеляційна скарга публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» підлягає залишенню без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 11 серпня 2021 року - без змін.
		Розподіл судових витрат.
		Відповідно до ст. 139 КАС України, судові витрати перерозподілу не підлягають.
		          Керуючись ст.ст. 242-244, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		          Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» - залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 11 серпня 2021 року - без змін.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.
		Повний текст судового рішення виготовлено 14 грудня 2021 року.
		 
		 
		Головуючий суддя                                                  О.В. Епель
		 
		Судді:                                                                      І.О. Грибан
		 
		                                                                                                      О.В. Карпушова

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...