Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 697/216/21 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти довкілля; Незаконне зайняття рибним, звіриним або іншим водним добувним промислом.
Надіслано для оприлюднення: 15.12.2021. Зареєстровано: 15.12.2021. Забезпечено надання загального доступу: 16.12.2021.

Номер судового провадження: 1-кп/697/98/2021
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12020250160000109

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 697/216/21 
		Провадження № 1-кп/697/98/2021 
		 
		В И Р О К
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		15 грудня 2021 року                        м. Канів
		 
		Канівський міськрайонний суд Черкаської області в складі:
		головуючого судді  ОСОБА_1 ,
		за участю секретаря судового засідання  ОСОБА_2 ,
		прокурорів  ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
		обвинуваченого  ОСОБА_5 ,
		обвинуваченого  ОСОБА_6 ,
		захисника обвинуваченого ОСОБА_5  ОСОБА_7 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Каневі кримінальне провадження за обвинуваченням:
		ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Ліпляве, Канівського району, Черкаської області, українця, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, маючого на утриманні двох малолітніх дітей, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , непрацюючого, раніше не судимого,
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України,
		ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Канів, Черкаської області, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 , непрацюючого, раніше не судимого,
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України, -
		 ВСТАНОВИВ:
		Згідно обвинувального акту ОСОБА_5 обвинувачується в тому, що він, перебуваючи на посаді інспектора з охорони природно-заповідного фонду відділу служби державної охорони Канівського природного заповідника Навчально-наукового центру «Інститут біології» Київського національного університету імені Т.Г. Шевченка згідно наказу № 08-1664-04 від 12.10.2015 та будучи працівником правоохоронного органу, відповідно до ст. 61 Закону України «Про природно-заповідний фонд України», діючи умисно, за попередньою змовою з ОСОБА_6 та неповнолітньою особою, відомості щодо якої виділено в окреме кримінальне провадження, 25 лютого 2020 року, близько 23 год., в забороненому місці  на дамбі Канівської ГЕС, розташованої поблизу метеорологічної станції в акваторії Канівського водосховища р. Дніпро в адміністративних межах м. Канів Черкаської області, за допомогою заборонених знарядь лову  трьох рибальських сіток, здійснив незаконний вилов риби «лящ» в кількості 189 шт., «Карась» в кількості 2 шт., «Окунь» в кількості 1 шт., «Судак» в кількості 7 шт., «Товстолоб» в кількості 1 шт., «Плітка» в кількості 5 шт. Внаслідок умисних протиправних дій водним біоресурсам України завдано істотної шкоди в сумі 36431,00 грн.
		Також, згідно обвинувального акту ОСОБА_6 обвинувачується в тому, що він, діючи умисно, за попередньою змовою з працівником правоохоронного органу  інспектором з охорони природно-заповідного фонду відділу служби державної охорони Канівського природного заповідника Навчально-наукового центру «Інститут біології» Київського національного університету імені Т.Г. Шевченка ОСОБА_5 та неповнолітньою особою, відомості щодо якої виділено в окреме кримінальне провадження, 25 лютого 2020 року, близько 23 год., в забороненому місці  на дамбі Канівської ГЕС, розташованої поблизу метеорологічної станції в акваторії Канівського водосховища р. Дніпро в адміністративних межах м. Канів, Черкаської області, за допомогою заборонених знарядь лову  трьох рибальських сіток, здійснив незаконний вилов риби «Лящ» в кількості 189 шт., «Карась» в кількості 2 шт., «Окунь» в кількості 1 шт., «Судак» в кількості 7 шт., «Товстолоб» в кількості 1 шт., «Плітка» в кількості 5 шт. Внаслідок умисних протиправних дій водним біоресурсам України завдано істотної шкоди в сумі 36431,00 грн.
		Стороною обвинувачення дії ОСОБА_5 та ОСОБА_6 кваліфіковані за ч. 1 ст. 249 КК України  незаконне зайняття рибним промислом, якщо воно заподіяло істотну шкоду.
		Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення за наведених вище обставин не визнав у повному обсязі. Суду пояснив, що 25.02.2020 близько 22 год. до нього зателефонував знайомий ОСОБА_8 і попросив під`їхати автомобілем на дамбу Канівської ГЕС, оскільки останньому була потрібна допомога. Яка саме допомога була потрібна  ОСОБА_9 не сказав. Тому ОСОБА_10 цього не було відомо. Вказав про те, що під`їхав, зупинився, вийшов з автомобіля та до нього підійшов ОСОБА_9 . Простоявши десь з хвилину, до них підбігли працівники екологічної інспекції та поліції і сказали, що у вас там риба в мішках та запропонували підійти до риби. Також вказав, що його автомобіль знаходився на відстані більше як 100 метрів від мішків з рибою. Працівники, які підбігли забрали ключі від автомобіля, однак ОСОБА_10 сказав, що нікуди від автомобіля не відійде. Потім приїхав слідчий ОСОБА_11 та свідки. Оглянувши місце події, віддали ключі від автомобіля та він поїхав. Також вказав, що ОСОБА_12 в той день він не бачив. Зазначив, що ОСОБА_9 його оговорив. Хто ставив сітки, та хто їх знімав з води, а також з приводу риби та мішків, йому взагалі нічого невідомо. Наголосив, що після того, як під`їхав до Дніпра, весь час перебував біля свого автомобіля.
		Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення за наведених вище обставин також не визнав у повному обсязі. Суду пояснив, що на місці події 25.02.2020 його взагалі не було та в цей час він перебував вдома за адресою: АДРЕСА_3 , протягом всього дня. Зазначив, що з ОСОБА_10 знайомий років чотири-п`ять, а з ОСОБА_9 знайомий років два. Спільного роду занять з ОСОБА_10 немає. 25.02.2020 ні з ОСОБА_10 , ні з ОСОБА_9 не зустрічався. Також вказав, що про мішки з рибою йому взагалі нічого невідомо.
		Стороною обвинувачення на підтвердження винуватості ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України, надані наступні докази та процесуальні рішення на підтвердження правомірності отримання доказів та проведення слідчих (розшукових) дій у даному кримінальному провадженні:
		- Витяги з ЄРДР по кримінальному провадженню за № 12020250160000109 від 26.02.2020, правова кваліфікація  ч. 1 ст. 249 КК України. Короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення: «25.02.2020, близько 22:00 в м. Канів Черкаської області, на дамбі Канівської ГЕС поблизу метеостанції за допомогою трьох сіток здійснили незаконний вилов риби в акваторії Канівського водосховища р. Дніпро, в результаті чого незаконно добули рибу виду «Лящ» в кількості 189 шт., карась в кількості 2 шт., судак в кількості 7 шт., окунь в кількості 1 шт., товстолоб в кількості 1 шт., завдавши рибному господарству України істотної шкоди» (Т.1 а.к.п.1, 125, 134, 144-145);
		- Рапорт від 25.02.2020, відповідно до якого 25.02.2020 о 22:15 год. зі служби 102 надійшло повідомлення, про те, що 25.02.2020 о 22.14 год. затримали двох осіб з трьома мішками сіток та рибою на дамбі Канівської ГЕС біля метеостанції (Т.1 а.к.п.2);
		- Рапорт інспектора взводу № 2 РОВО УПП в Черкаській області лейтенанта поліції ОСОБА_13 від 25.02.2020, про те, що 25.02.2020, заступивши на службу в складі екіпажу АГАТ 501, лейтенант поліції ОСОБА_14 , лейтенант поліції ОСОБА_13 , патрулюючи м. Канів поблизу ГЕС Канівського водосховища, було помічено човен, який виймав сітки з р. Дніпро. Було зроблено засідку. Дочекавшись коли човен причалив до берега, до нього підійшло два невідомих та допомогли особам, які були в човні вигрузити три мішки на берег, після чого човен знову пішов на воду. Два чоловіки заховали рибу та пішли в бік свого автомобіля. Даних чоловіків було затримано біля авто. Ними виявились ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Підійшовши до мішків, побачили сітки та свіжовиловлену рибу. На місце події було викликано СОГ. В ході слідчих дій було виявлено, що вказані громадяни виловили рибу забороненими знаряддями лову, а саме: месиновими сітками в кількості трьох штук вічком близько 70х70 мм. Було виявлено рибу лящ  189 шт., судак  7 шт., карась  2 шт., окунь  1 шт., плітка  5 шт., товстолоб  1 шт. Сума збитків завдана державі 36 627 грн. (Т.1 а.к.п.2);
		- письмові пояснення гр. ОСОБА_5 з яких вбачається, що 25.02.2020 близько 21:45 год. він разом з ОСОБА_15 приїхали до р. Дніпро Канівського водосховища неподалік Канівської ГЕС (маяк), щоб подивитись на воду. Коли вони хотіли від`їжджати, то до них підійшли працівники поліції та затримали. При цьому сказали, що з`ясовувати, що за мішки з рибою знаходяться на відкосі р. Дніпро (Т.1 а.к.п.4);
		- письмові пояснення гр. ОСОБА_15 з яких вбачається, що 25.02.2020 близько 20:30 год. він разом з ОСОБА_16 приїхали на його автомобілі ВАЗ 2102 зеленого кольору на дамбу Канівської ГЕС, що в м. Канів поблизу р. Дніпро Канівського водосховища. Коли вони приїхали, то ОСОБА_17 зняв з криші автомобіля резиновий човен та, сівши до човна, вони попливли. Як пояснив ОСОБА_17 , то ОСОБА_15 повинен був керувати човном, а йому необхідно було зняти сітки з рибою, які він напередодні поставив. Коли саме він ставив сітки та з ким, ОСОБА_15 невідомо. За те, що останній керував човном, ОСОБА_18 повинен був заплатити грошові кошти в сумі близько 300 грн. Коли ОСОБА_17 зняв сітки з рибою, то вони попливли до берега де очікував ОСОБА_19 . В подальшому вони вийняли мішки в яких знаходилися сітки з рибою та ОСОБА_15 вийшов на берег. Владислав відплив на човні від берега, щоб зняти ще сітки. В подальшому ОСОБА_20 з ОСОБА_21 пішли до автомобіля, щоб під`їхати та погрузити мішки з сітками та в цей час до них підійшли працівники поліції (Т.1 а.к.п.5);
		- Протокол огляду місця події від 26.02.2020 з доданою ілюстрованою фототаблицею, де об`єктом огляду є територія, яка розміщена в м. Каневі Черкаської області, р. Дніпро Канівського водосховища неподалік Канівської ГЕС (Маяк). При огляді встановлено, що на бетонному скосі розміщені три поліетиленові мішки в яких знаходиться свіжовиловлена риба та месинові сітки. При огляді та вічкуванні месинових сіток встановлено, що в них виявлено наступну свіжовиловлену рибу виду: «Лящ» - 189 шт., «Карась» - 2 шт., «Судак» - 7 шт., «Окунь» - 1 шт., «Товстолоб» - 1 шт., «Плітка» - 5 шт. При огляді сіток встановлено, що їх кількість складає 3 шт. вічком близько 70х70 мм. Під час огляду вилучено свіжовиловлену рибу виду: «Лящ» - 189 шт., «Карась» - 2 шт., «Судак» - 7 шт., «Окунь» - 1 шт., «Товстолоб» - 1 шт., «Плітка» - 5 шт. (Т.1 а.к.п.6-11);
		- Доручення начальника ВП  начальника СВ Канівського ВП Золотоніського ВП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_22 на проведення слідчому Канівського ВП Золотоніського ВП ГУНП в Черкаській області ст. лейтенанту поліції ОСОБА_23 досудового розслідування за фактом незаконного вилову риби від 26.02.2020 (Т.1 а.к.п.12);
		- Повідомлення слідчого Канівського ВП Золотоніського ВП ГУНП в Черкаській області ст. лейтенанта поліції ОСОБА_23 про початок досудового розслідування від 26.02.2020 (Т.1 а.к.п.13);
		- Повідомлення та постанова заступника керівника Золотоніської місцевої прокуратури ОСОБА_24 про призначення групи прокурорів у кримінальному провадженні від 26.02.2020 (Т.1 а.к.п.14, 15);
		- Накладна № 2 від 26.02.2020 (Т.1 а.к.п.16);
		- Акт про отримання для реалізації свіжовиловленої риби, яка вилучена під час огляду місця події від 26.02.2020 (Т.1 а.к.п.17);
		- Довідка ФОП ОСОБА_25 про вартість одного кілограму свіжовиловленої риби станом на 26.02.2020 (Т.1 а.к.п.18);
		- Клопотання слідчого СВ Канівського ВП Золотоніського ВП ГУ НП в Черкаській області ст. лейтенанта поліції ОСОБА_23 , погоджене прокурором Канівського відділу Золотоніської місцевої прокуратури ОСОБА_26 від 26.02.2020 про арешт майна (Т.1 а.к.п.26);
		- Ухвала слідчого судді Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 03.03.2020 про накладення арешту на три месинові сітки та рибу виду «Лящ» в кількості 189 шт., «Карась» в кількості 2 шт., «Судак» в кількості 7 шт., «Окунь» в кількості 1 шт., «Товстолоб» в кількості 1 шт., «Плітка» в кількості 5 шт., які вилучені в ході огляду місця події 26.02.2020 в м. Канів Черкаської області, на дамбі Канівської ГЕС поблизу метеостанції (Т.1 а.к.п.27);
		- Протокол огляду предметів від 27.02.2020, предметом якого були рибацькі сітки. Під час огляду предметів виявлено: сітка рибальська зеленого кольору довжиною 100 метрів, розмір вічка 65х65 мм; сітка рибальська зеленого кольору довжиною 50 метрів, розмір вічка 65х65 мм.; сітка рибальська зеленого кольору довжиною 50 метрів, розмір вічка 65х65 мм. (Т.1 а.к.п.28);
		- Постанова заступника начальника ВП  Начальника СВ Канівського ВП Золотоніського ВП ГУНП в Черкаській області підполковника поліції ОСОБА_27 про створення слідчої групи від 02.03.2020 (Т.1 а.к.п.29);
		- Лист ст. слідчого СВ Канівського ВП Золотоніського ВП ГУНП в Черкаській області підполковника поліції ОСОБА_28 начальнику Управління державного агентства рибного господарства у м. Києві та Київській області від 05.03.2020 про надання розрахунку збитків завданих рибному господарству України (Т.1 а.к.п.36);
		- Відповідь Управління державного агентства рибного господарства у м. Києві та Київській області від 24.03.2020 про надання розрахунку збитків заподіяних рибному господарству внаслідок добування або знищення цінних видів біоресурсів згідно такс затверджених Постановою Кабінету Міністрів від 21.11.2011 № 1209, за якими сума завданих ОСОБА_15 збитків складає 36431 грн. 00 коп. (Т.1 а.к.п.37);
		- Лист ст. слідчого СВ Канівського ВП Золотоніського ВП ГУНП в Черкаській області підполковника поліції ОСОБА_28 начальнику Управління державного агентства рибного господарства у м. Києві та Київській області від 05.03.2020 про проведення іхтіологічного дослідження з метою встановлення чи являються вилучені в ході огляду місця події три рибальські сітки забороненим знаряддям лову (Т.1 а.к.п.38);
		- Акт перевірки знарядь лову від 23.03.2020, з якого вбачається, що об`єктом огляду було: в мішку білого кольору знаходиться знаряддя лову виготовлене з сіткоснастевого матеріалу  1 од. з параметрами: крок вічка 60х60 мм, довжина 130 м, висота 4 м.; в мішку білого кольору з написом BauGut знаходиться знаряддя лову виготовлене із сіткоснастевого матеріалу  2 од. з параметрами 1 сітка: крок вічка 65х65мм, довжина 64м, висота 4 м; 2 сітка: крок вічка 65х65 мм, довжина 130 м, висота 4 м. Висновок: 1. Знаряддя лову вилучені працівниками поліції у гр. ОСОБА_15 є забороненим знаряддям лову; 2. Вказані заборонені знаряддя лову водних біоресурсів є забороненим до використання і не можуть застосовуватись для подальшого використання в промисловому лові риби; 3. Вказаним забороненими знаряддями лову водних біоресурсів можливо добути аналогічну рибу, яка була вилучена працівниками поліції в ході проведення огляду місця події від 26.02.2020 (Т.1 а.к.п.40-41);
		- Запит ст. слідчого СВ Канівського ВП Золотоніського ВП ГУНП в Черкаській області підполковника поліції ОСОБА_28 директору КНП «Канівська центральна районна лікарня» Канівської районної ради ОСОБА_29 про надання довідки щодо перебування ОСОБА_6 на обліку у лікаря-нарколога та психіатра Канівського КНП «Канівська центральна районна лікарня» (Т.1 а.к.п.43);
		- Відповідь головного лікаря КНП «Канівська центральна районна лікарня» Канівської районної ради ОСОБА_30 , про те, що ОСОБА_6 за медичною допомогою до лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не звертався (Т.1 а.к.п.44);
		- Вимоги ДІАП НП та УІАП ГУНП в Черкаській області від 12.03.2020 за № 1629/67-02-20 та № 1628/67-02-20 щодо ОСОБА_6 (Т.1 а.к.п.45, 46);
		- Постанова ст. слідчого СВ Канівського ВП Золотоніського ВП ГУНП в Черкаській області підполковника поліції ОСОБА_28 від 25.03.2020 про призначення екологічної експертизи та лист про її направлення на адресу Черкаського відділення Київського НДІСЕ від 25.03.2020 (Т.1 а.к.п.52-53, 54);
		- Акт № 326-20 здачі-приймання висновку судового експерта № 326/20-23 (Т.1 а.к.п.56);
		- Висновок експерта за результатами проведення судової інженерно-екологічної експертизи від 08.04.2020 № 326/20-23 з якого вбачається, що розмір шкоди, завданої водним біоресурсам України внаслідок незаконного вилову риби 25.02.2020 в акваторії Канівського водосховища р. Дніпро в адміністративних межах м. Канів Черкаської області поблизу Канівської ГЕС становить 36431 грн. 00 коп.; шкода, завдана водним біоресурсам України незаконним виловом 25.02.2020 в акваторії Канівського водосховища р. Дніпро в адміністративних межах м. Канів Черкаської області поблизу Канівської ГЕС, згідно п. 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 10.12.2004 № 17 «Про судову практику у справах про злочини та інші правопорушення проти довкілля» визнається істотною (Т.1 а.к.п.57-59);
		- Лист Державної екологічної інспекції Центрального округу від 17.03.2020 № 0215-18/1045 про направлення Канівському ВП Золотоніського ВП ГУНП матеріалів для прийняття рішень у зв`язку з наявністю в діях ОСОБА_5 ознак кримінального правопорушення, передбаченого ст. 249 КК України (Т.1 а.к.п.61);
		- Справа про адміністративне правопорушення відносно гр. ОСОБА_5 з протоколом про адміністративне правопорушення від 25.02.2020 за № 002927 та розрахунком обчислення розміру відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок незаконного добування (збирання) або знищення цінних видів водних біоресурсів в межах м. Канів, р. Дніпро (Т.1 а.к.п.62, 63, 64);
		- Запит ст. слідчого СВ Канівського ВП Золотоніського ВП ГУНП в Черкаській області підполковника поліції ОСОБА_28 від 06.05.2020 № 3078/67-02-20 до директора Канівського природного заповідника МНЦ «Інститут біології та медицини» КНУ ім. Т. Шевченка та характеристики за період роботи ОСОБА_5 , завірена копія наказу про прийняття на роботу та звільнення, завірена копія посадової інструкції (Т.1 а.к.п.94-100);
		- Вимоги УІАП ГУНП в Черкаській області та ДІАП НП від 07.05.2020 за № 4005/67-02-20 щодо ОСОБА_5 (Т.1 а.к.п.101, 102);
		- Запит ст. слідчого СВ Канівського ВП Золотоніського ВП ГУНП в Черкаській області підполковника поліції ОСОБА_28 директору КНП «Канівська центральна районна лікарня» Канівської районної ради ОСОБА_29 про надання довідки щодо перебування ОСОБА_5 на обліку у лікаря-нарколога та психіатра Канівського КНП «Канівська центральна районна лікарня» (Т.1 а.к.п.103);
		- Відповідь головного лікаря КНП «Канівська центральна районна лікарня» Канівської районної ради ОСОБА_30 , про те, що ОСОБА_5 за медичною допомогою до лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не звертався (Т.1 а.к.п.104);
		- постанова прокурора Канівського відділу Золотоніської місцевої прокуратури ОСОБА_31 про передачу матеріалів до органу досудового розслідування та доручення проведення досудового розслідування від 25.06.2020 (Т.1 а.к.п.123-124);
		- Доручення про проведення досудового розслідування від 08.07.2020 (Т.1 а.к.п.126);
		- Постанова про заміну групи прокурорів від 09.07.2020 (Т.1 а.к.п.128-129);
		- Постанова про визначення органу, який буде здійснювати досудове розслідування у формі дізнання, передачу матеріалів до органу досудового розслідування та доручення проведення досудового розслідування (Т.1 а.к.п.131-132);
		- Повідомлення про початок досудового розслідування від 06.08.2020 № 11-18731/03-2020 (Т.1 а.к.п.133);
		- Запит прокурора до КНУ ім. Шевченка про надання інформації щодо ОСОБА_5 (Т.1 а.к.п.136);
		- Відповідь на запит прокурора та завірені копії наказів про прийом на роботу та звільнення ОСОБА_5 (Т.1 а.к.п.137-140);
		- Постанова прокурора про об`єднання матеріалів досудових розслідувань від 20.07.2020 (Т.1 а.к.п.142-143);
		- Запит слідчого до КНУ ім. Шевченка про надання належним чином засвідчених копій наказів про призначення ОСОБА_5 та звільнення його з посади від 13.08.2020 (Т.1 а.к.п.146);
		- Відповідь на запит слідчого та завірені копії витягу з наказу про прийом на роботу та звільнення ОСОБА_5 (Т.1 а.к.п.147-148);
		- Постанова слідчого про визнання речових доказів від 26.02.2020, якою визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 12020250160000109 три месинові сітки довжиною близько 70 м кожна, вічком близько 70х70 мм. та риба виду: лящ в кількості 189 шт., карась в кількості 2 шт., судак в кількості 7 шт., окунь в кількості 1 шт., товстолоб в кількості 1 шт., плітка в кількості 5 шт. (Т.1 а.к.п.149-150);
		- Запит прокурора до ГУ НП в Черкаській області від 26.01.2021 щодо надання відомостей з інтегрованої інформаційно-пошукової системи «АРМОР» щодо ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_15 (Т.1 а.к.п.151) та відповідь на запит (Т.1 а.к.п.152-155);
		- Постанова прокурора про виділення матеріалів досудового розслідування від 29.01.2021 (Т.1 а.к.п.156-159);
		- Постанова прокурора про виділення матеріалів досудового розслідування щодо неповнолітньої особи від 29.01.2021 (Т.1 а.к.п.175-180);
		- Повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення складене та вручене ОСОБА_5 від 29.01.2021 з пам`яткою про процесуальні права та обов`язки (Т.1 а.к.п.181-184, 185-188);
		- Постанова прокурора про залучення захисника від 29.01.2021 (Т.1 а.к.п.194-195);
		- Повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення складене та вручене ОСОБА_6 від 29.01.2021 з пам`яткою про процесуальні права та обов`язки (Т.1 а.к.п.199-202, 203-206);
		- Повідомлення прокурора про надання копій матеріалів дізнання від 29.01.2021 (Т.1 а.к.п.217) та протоколи їх отримання ОСОБА_5 та ОСОБА_6 (Т.1 а.к.п. 218-227).
		- Ухвала Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 02.04.2021 у справі № 697/499/21, якою задоволено клопотання педагогічного колективу ДНЗ «Канівське вище професійне училище» про передачу обвинуваченого ОСОБА_15 на поруки педагогічному колективу, звільнено його від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 249 КК України у зв`язку з передачею його на поруки педагогічному колективу ДНЗ «Канівське вище професійне училище» та закрито відносно нього кримінальне провадження (а.с.130-132).
		Під час судового розгляду були допитані свідки обвинувачення.
		Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_32 , який займав посаду державного інспектора, показав, що, як екологічна, так і водна інспекція діють спільно, тому до них надійшла інформація про незаконний вилов риби. Вони з колегами приїхали на місце де повинні були ловити рибу за 2 дні до 26.02.2020. Бачили лотку з якої ставили сітки. Особи, які були в лотці поставили сітки і мали приїхати на наступний день їх знімати. Свідок з колегами приїхав на місце і почали стежить. Однак, коли вони приїхали ввечері, був сильний мороз і вода покрилася коркою льоду та на воду ніхто не вийшов. Інформатор повідомив про те, що особи, які ставили сітки мають вийти на наступний день. Так, на наступний день настала відлига. Свідок з колегами ввечері приїхали на місце, сіли в засідку і побачили вдалі автомобіль і лотку, в якій було двоє осіб. Ці двоє осіб випливли на воду та свідок з колегами почали стежить за цими особами в тепловізор. Вони випливли і почали знімати сітки. Зазначив, що марка автомобіля йому невідома, а бачив тільки ввімкнені фари. Сітки двома особами знімались по часу десь хвилин 40  одну годину. Знявши сітки, ці дві особи попливли до берега де вже під`їхав автомобіль ОСОБА_10 . Останній вийшов з автомобіля та почав оглядатися чи ніхто не спостерігає. Гумовий човен приплив до берега, він підійшов і вони почали вигружати з лотки мішки з сітками, здається було троє мішків. В цей момент свідок з колегами до них побігли, а ОСОБА_10 в цей час вже розвернувся та повертався до автомобіля, який стояв неподалік від нього. Чоловіка, який був в лотці свідок не бачив, оскільки він відплив відразу, а на березі залишилось двоє чоловіків  ОСОБА_10 та з ним неповнолітній хлопець, який сидів безпосередньо в човні. Їх обох затримали. Свідок зазначив, що ОСОБА_10 заперечив будь-яку причетність до вилову риби, вказав, що нічого не знає, його автомобіль стоїть окремо і ця вся риба не його. Свідок з колегами зателефонували на лінію 102, викликали оперативну групу, які по приїзду відразу оформили матеріали. Вказав також, що чоловік, який був на лотці відплив. Цього чоловіка вже встановлювало слідство. Коли на місце приїхала група, то зателефонували матері неповнолітнього та поїхали за нею. Свідок вказав, що посадив неповнолітнього в свій автомобіль та вони поїхали до його матері. З`їздили за нею та привезли і її і неповнолітнього на місце скоєння правопорушення. Коли їхали, то дорогою неповнолітній все розповів. Територія де вони ловили рибу була мимо маяка. Ця зона не для любительського і спортивного рибальства, будь-який вилов риби там заборонений. Це не був нерестовий період, оскільки це був місяць лютий, однак вони рибачили на човні, а навігація в цей період заборонена. Мішків було 3 штуки. Особу, яка відпливала не бачив, але вона була високої статури, і від свідка була на відстані приблизно 50 метрів. Свідок з колегами чекали коли особи візьмуть сітки. В тепловізор було видно, що сітки ставили 2 особи. Хто саме ставив сітки свідок сказати не зміг, оскільки в той час була темна пора та ці сітки у воду ставились за 2 дні та до них метрів 500. Від автомобіля до човна була відстань близько 50 метрів. ОСОБА_10 вийшов з автомобіля та дивився чи нікого не було, розмовляв по телефону, потім він пішов до лотки і вони безпосередньо втрьох вигружали ці мішки. Коли свідок з колегами підійшов до ОСОБА_10 , то сітки від нього були на відстані близько 50 метрів. Зазначив, що інформація надійшла саме стосовно ОСОБА_10 , як браконьєра.
		Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_15 в присутності матері ОСОБА_33 показав, що він з обвинуваченими знайомий, це його друзі, знає їх років як 4-5. Вказав, що він прийшов до ОСОБА_34 в гараж зимою, постояли там і потім з ОСОБА_16 поїхали до маяка ловить рибу. Приїхали туди, витягнули лотку, накачали, спустили лотку на воду і попливли. Потім витягнули сітки, припливли, сітки викинули на березі, піднялися на гору, де був ОСОБА_35 . ОСОБА_17 поплив далі, а свідок з ОСОБА_36 пішли до автомобіля, де вже підійшли працівники екологічної інспекції та поліції. Вказав, що вийшов на воду вперше та ОСОБА_12 пояснив як веслувати та куди пливти. Сам свідок зазначив про те що сітки не витягував та був на веслах. На воді були години півтори. Льоду на воді не було. Зняли з ОСОБА_12 сітки і пливли до берега. Куди пливти показував ОСОБА_37 . Вони пливли до берега. Свідок зазначив, що на березі стояв ОСОБА_35 , який потім підійшов та разом з ОСОБА_17 почали викидати мішки на берег. ОСОБА_17 поплив назад, а свідок разом з ОСОБА_21 пішли до автомобіля. Риба залишилася знизу в мішках на відкосі. ОСОБА_10 підійшов до місця водія автомобіля, а свідок до місця пасажира. Вказав також, що коли підбігли працівники рибінспекції, то вони нас затримали біля автомобіля, почали кричать. Ми з ОСОБА_10 були на відстані 100 метрів від сіток. Рибу ми зловили виду «лящ» і «судак», більше було «ляща».
		Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_13 показав, що 25.02.2020 було спільне відпрацювання з працівниками екології інформації по факту браконьєрства, а саме, що повинні виходити на воду люди й знімати сітки. Прибули в м. Канів десь приблизно о десятій годині. Патрулюючи прибережну зону, десь на початку одинадцятої години помітили на воді човен. Спостерігали за цим човном. Потім десь хвилин за 15 на одинадцяту без світла під`їхав автомобіль, який рухався по дамбі та зупинився. З нього вийшла особа, яка стояла біля автомобіля. Потім, через деякий час до берега причалив човен. Особа, яка стояла біля автомобіля підійшла до цієї лотки і допомогла вигрузити мішки. Після чого дві особи почали йти в бік автомобіля, а одна особа на човні відчалила від берега. Свідок з колегами почали бігти в сторону автомобіля і затримали біля нього двох осіб. Це були ОСОБА_10 і ОСОБА_8 . Підійшовши до місця куди підпливала лотка, було виявлено 3 мішки в яких знаходилася риба. Було викликано слідчо-оперативну групу, оформили всі матеріали, після чого викликали матір ОСОБА_9 , і в ході ОСОБА_9 повідомив обставини, що він був на човні з ОСОБА_12 і що вони витягували сітки з води. Хто ставив сітки свідок не пам`ятає, як і не пам`ятає, чи ОСОБА_9 повідомляв про це, чи ні. За тим хто ставив сітки свідок вказав, що цього вони не спостерігали. Під час затримання велася відеозйомка на боді-камеру, але запис не зберігся, оскільки з того часу минуло близько півтора року, а відеозаписи в управлінні зберігаються півроку. Зазначив також, що бачив як ОСОБА_10 допомагав ОСОБА_9 витягти з човна сітки, після чого вони вдвох пішли до автомобіля, а човен відплив від берега. Автомобіль стояв від сіток на відстані близько 50 метрів. У тепловізор бачили, що в автомобілі була одна особа. Це був автомобіль ОСОБА_10 . Коли затримали двох осіб, то з`ясувалося, що це були ОСОБА_10 та ОСОБА_9 . Також свідок вказав, що коли вони спостерігають за допомогою тепловізора, то не можна впізнати людину, оскільки видно лише силует.
		Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_14 показав, що 25.02.2020 спільно з ОСОБА_13 та ОСОБА_38 заступив на чергування для патрулювання прибережної смуги р. Дніпро в адміністративних межах м. Канева. Близько 22 год. 35 хв. ними в тепловізор було помічено човен на воді з двома особами в ньому, які вибирали сітки з води. Приблизно хвилин за десять до того як човен причалив до берега, заїхав автомобіль з вимкненими фарами і близько метрів за 50 до того місця де причалював човен, він зупинився. З автомобіля вийшов ОСОБА_10 і став біля автомобіля, схилившись на нього. Потім до берега, десь приблизно о 23 год. причалив човен. Одна особа вийшла з човна. Як потім з`ясувалося це був ОСОБА_8 . До нього підійшов ОСОБА_10 . Вони вивантажили з човна три мішки і почали йти до машини. В цей момент свідок з колегами почали бігти до них, зустріли їх вже біля автомобіля. Там були ОСОБА_10 і ОСОБА_9 , а човен, як тільки вигрузили мішки відразу відчалив і поплив далі. В човні після того як були вивантажені мішки була одна особа. Свідок також вказав, що коли він з колегами підійшли до мішків, то побачили, що в них знаходяться сітки та свіжовиловлена риба. Викликали потім слідчо-оперативну групу. Пояснив, що у тепловізор видно лише людей та чим вони займаються, ріст, статуру. Тоді в човні видно було дві особи по пояс. В повний зріст особа, яка попливла потім на човні не ставала. Що то був ОСОБА_12 з`ясувалося вже пізніше.
		Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_23 , який працював слідчим показав, що в той час перебував на добовому чергуванні та на лінію 102 працівники екології, чи водної поліції повідомили про факт незаконного вилову риби. Коли вони приїхали на місце події, то виявили мішки в яких знаходилася свіжовиловлена риба, а поблизу знаходився гр. ОСОБА_10 та з ним ще був неповнолітній. Інша особа була на човні, але вона відпливла. ОСОБА_10 відмовився від давання показань, а неповнолітній свої показання надав в присутності матері. В подальшому було проведено огляд місця події в присутності понятих. Месинові сітки та риба були вилучені до відділення поліції. Вони були у великих мішках сріблястого кольору. Риба, згідно накладної та квитанції передалася потім приватному підприємцю з яким ГУ НП укладено відповідний договір для її подальшого зберігання та реалізації, а три сітки, які вилучені знаходяться на території відділення поліції № 1. Щодо розмірів сіток зазначив, що спеціальної освіти в галузі іхтіології не має та не в змозі точно виміряти довжину сітки та вказати її розміри. Крім цього, йому невідомо як правильно розплутувати такі сітки для проведення замірів. Немає також чітко визначеного місця (території) для того, щоб розтягнути дані сітки для проведення замірів, тим більше, що сітки знаходяться в заплутаному вигляді. В таких умовах виміряти сітки неможливо, тому вони вимірювалися приблизно, частинами. Далі сітки передаються для іхтіологічного дослідження, де його вже безпосередньо іхтіолог проводить дослідження, визначає розмір вічка, довжину сітки, тощо. Також зазначив, що риба рахувалася поштучно та вона була немалих розмірів. По приїзду свідка на місце події риба була в сітках. Стосовно зазначення різних розмірів та вічок сітки свідок пояснити не зміг. Вказав, що розмір вічка сітки вимірювався звичайною рулеткою, розтягнувши при цьому саму сітку. Щодо особи, яка відпливла на човні, то свідок вказав, що особисто цю особу не бачив.
		За клопотанням сторони захисту судом також були викликані та допитані особи, які складали акт перевірки знарядь лову від 23.03.2020  заступник начальника відділу охорони водних біоресурсів « ІНФОРМАЦІЯ_4 » ОСОБА_39 та старший інспектор сектору транспорту та флоту  ОСОБА_40 .
		Так, допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_41 показав, що в минулому році від працівників поліції надійшов лист по кримінальному провадженню, надано двоє мішків знаряддя лову та просили провести іхтіологічне дослідження. Однак, іхтіологічне дослідження їхнє управління не має права проводити, оскільки немає таких повноважень, тому відповідно до положення про управління посадового сектору (на той час відділ) та посадових інструкцій було проведено огляд знарядь лову, визначати їх належність, а також визначати заборонені знаряддя лову. На дослідження було надано два мішки білого кольору: в одному була одна сітка та в другому  дві сітки. За допомогою рулетки, яка пройшла сертифікацію були виміряні ці сітки, складено акт та відправлено назад до правоохоронних органів в опечатаному вигляді з проставленням підпису відповідальної особи. Також вказав, що розмір риби не був взятий до уваги, а брали до уваги видовий склад, оскільки чим більший розмір вічка сітки, тим більшу рибу нею можна зловити. Зазначив, що при проведенні перевірки знаряддя лову та складення відповідного акту брали до уваги саме видовий склад риби, а не розмір риби, яка була вилучена працівниками поліції в ході проведення огляду. Тому відповідь була надана стосовно лише видового складу риби, а не в залежності від її розмірів. Крім цього, в судовому засіданні, надаючи свідку для огляду фототаблицю до протоколу ОМП від 26.02.2020 (фото №1 та фото №2), свідок вказав, що рибу, яка була вилучена, візуально можливо добути за допомогою сіток, яка надавались на перевірку знарядь лову, однак стверджувати цього не може.
		Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_42 показав, що в складі комісії проводив огляд сіток, які привезли на перевірку в двох мішках, а саме: в одному мішку була одна сітка, в іншому  дві сітки. Членами комісії були оглянуті ці сітки і передали працівниками поліції. Вимірювали сітки сертифікованими лінійками, які є в кожного члена комісії. Зазначив також, що спеціальної освіти в галузі іхтіології він не має. Вказав, що розмір вічка сітки має значення щодо того, яку рибу можливо нею виловити. З приводу можливості вилову саме тієї риби, яка саме була вилучена в ході огляду місця події сітками, які надані на перевірку, свідку цього не відомо, а зазначив лише про те, що його завданням було лише проведення виміру сіток. Крім цього, в судовому засіданні, надаючи свідку для огляду фототаблицю до протоколу ОМП від 26.02.2020 (фото №1 та фото №2), свідок вказав, що рибу, яка була вилучена, напевно можливо добути за допомогою сіток, яка надавались на перевірку знарядь лову.
		Суд, заслухавши учасників, оцінивши кожний наданий сторонами кримінального провадження доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, та сукупність наявних доказів з точки зору достатності та взаємного зв`язку для прийняття відповідного рішення, керуючись законом, дійшов до наступних висновків.
		Відповідно до ст. 84 КПК України, докази  це фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.
		Згідно з ч. 1 ст. 93 КПК України, збирання доказів здійснюється сторонами кримінального провадження у порядку, передбаченому цим Кодексом. Якщо доказ отриманий у порядку, який не встановлений КПК України, то згідно ст. 86 цього Кодексу такий доказ визнається недопустимим.
		Пункт 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод вимагає, щоб при здійсненні своїх повноважень суди відійшли від упередженої думки, що підсудний вчинив злочинне діяння, так як обов`язок доведення цього лежить на обвинуваченні та будь-який сумнів трактується на користь підсудного (Рішення ЄСПЛ у справі «Барбера, Мессегуе і Хабардо проти Іспанії»).
		У відповідності з вимогами ст. 62 Конституції України, п. 23 Пленуму Верховного Суду України №5 від 29.06.1990 року «Про виконання судами України законодавства і постанов Пленуму Верховного Суду України з питань судового розгляду кримінальних справ і постановлення вироку» із змінами та доповненнями, в основу вироку можуть бути покладені тільки достовірні докази, досліджені в судовому засіданні. Обвинувачення не може ґрунтуватись на припущені. Всі сумніви щодо доведеності обвинувачення, якщо їх неможливо усунути, повинні тлумачитись на користь обвинуваченого.
		Так, доводи наведені обвинуваченими на свій захист про те, що в їх діях відсутній склад злочину, стороною обвинувачення не спростовані. Саме обвинувачення фактично обґрунтоване на припущеннях.
		З диспозиції інкримінованої ОСОБА_5 та ОСОБА_6 ч. 1 ст. 249 Кримінального кодексу України вбачається, що кримінальна відповідальність за незаконне зайняття рибним добувним промислом настає тільки у разі, якщо таке діяння заподіяло істотну шкоду.
		Тобто, кримінальну відповідальність за вказаною статтею несуть суб`єкти кримінального правопорушення лише, якщо таке кримінальне правопорушення є закінченим в розумінні ст. 13 КК України та є доведеним причинно-наслідковий зв`язок між їх діями та настанням наслідків у виді істотної шкоди.
		Аналізуючи досліджені докази сторони обвинувачення, суд зазначає про те, що при пред`явленні обвинувачення ОСОБА_5 та ОСОБА_6 не додано жодного доказу про те, що саме вони 25 лютого 2020 року, близько 23 год., в забороненому місці  на дамбі Канівської ГЕС, розташованої поблизу метероологічної станції в акваторії Канівського водосховища р. Дніпро в адміністративних межах м. Канів Черкаської області займалися рибним добувним промислом.
		Що стосується показань свідків ОСОБА_14 , ОСОБА_13 та ОСОБА_43 , то на думку суду, їх показання не містять будь-яких посилань на вчинення кримінального проступку саме обвинуваченими. При цьому, вказані свідки є працівниками правоохоронних органів та, на думку суду, є зацікавленими особами.
		Зазначені свідки, будучи допитаними в судовому засіданні, не вказали про те, що саме ОСОБА_5 та ОСОБА_6 здійснювали будь-які дії спрямовані на незаконне зайняття рибним промислом, тобто жоден із вказаних свідків не зазначили того, що саме ОСОБА_5 та ОСОБА_6 встановлювали заборонені знаряддя лову, знімали їх або виплутували з них добуту рибу.
		При цьому, свідок ОСОБА_32 вказав, що до них надійшла інформація про незаконний вилов риби. Вони з колегами приїхали на місце де повинні були ловити рибу за 2 дні до 26.02.2020. Бачили лотку з якої ставили сітки. Особи, які були в лотці поставили сітки і мали приїхати на наступний день їх знімати. Свідок з колегами приїхав на місце і почали стежить. Однак, коли вони приїхали ввечері, був сильний мороз і вода покрилася коркою льоду та на воду ніхто не вийшов. Інформатор повідомив про те, що особи, які ставили сітки мають вийти на наступний день. На наступний день настала відлига, свідок з колегами ввечері приїхали на місце, сіли в засідку і побачили вдалі автомобіль, лотку, в якій було двоє осіб. Ці двоє осіб випливли на воду та свідок з колегами почали стежить за цими особами в тепловізор. Вони випливли і почали знімати сітки. Зазначив, що марка автомобіля йому невідома, а бачив тільки ввімкнені фари. Сітки двома особами знімались по часу десь хвилин 40  одну годину. Знявши сітки, ці дві особи попливли до берега де вже під`їхав автомобіль ОСОБА_10 . Останній вийшов з автомобіля та почав оглядатися чи ніхто не спостерігає. Гумовий човен приплив до берега, він підійшов і вони почали вигружати з лотки мішки з сітками. Здається було троє мішків. В цей момент свідок з колегами до них побігли, а ОСОБА_10 в цей час вже розвернувся до повертався до автомобіля, який стояв неподалік від нього. Чоловіка, який був в лотці свідок не бачив, оскільки він відплив відразу, а на березі залишилось двоє чоловіків  ОСОБА_10 та з ним неповнолітній хлопець, який сидів в човні.
		Тобто своїми показами свідок ОСОБА_32 не зміг підтвердити, що це саме обвинувачені ОСОБА_5 та ОСОБА_6 здійснювали вилов риби, а з його пояснень лише зрозуміло, що ОСОБА_5 , як з`ясувалось потім, був на березі біля автомобіля, який знаходився на відстані близько 50 м. від мішків з сітками та рибою. Той факт, що ОСОБА_5 під час виявлення правопорушення був на відстані 50 м. від мішків із сітками та рибою показали в судовому засіданні також свідки ОСОБА_14 та ОСОБА_13 .
		Крім цього, слідчий ОСОБА_23 , який був допитаний в судовому засіданні як свідок, пояснив, що він особисто на місце вчинення правопорушення прибув вже після того, як працівники рибінспекції виявили правопорушення. Коли він приїхав на місце події, то виявив мішки в яких знаходилася свіжовиловлена риба, а поблизу знаходився гр. ОСОБА_10 та з ним ще був неповнолітній. Інша особа була на човні, але вона відпливла.
		Тобто, слідчий ОСОБА_23 повідомив лише про події і факти, які мали місце вже після огляду місця події щодо виявлення риби та знарядь лову на березі.
		Жодним дослідженим безпосередньо судом доказом не підтверджено, що виявлені під час огляду місця події заборонені знаряддя лову риби були встановлені обвинуваченими та вони здійснювали за допомогою них незаконне зайняття рибним добувним промислом.
		Покази зазначених свідків не вказують прямо на причетність ОСОБА_5 та ОСОБА_6 до вчинено кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України, оскільки за їх версією в тепловізор вони бачили лише силуети людей та чим вони займалися, ріст, статуру. Покази цих свідків свідчать лише про перебування ОСОБА_5 з неповнолітнім ОСОБА_15 на березі річки та знаходження від них на відстані близько 50 м. мішків з трьома сітками та рибою, а тому такі показання свідків не доводять незаконного вилову риби з допомогою сіток саме обвинуваченими ОСОБА_5 та ОСОБА_6 .
		Суд також бере до уваги, що під час огляду місця події не зафіксовано жодного човна або іншого предмета за допомогою якого можливо було б встановити рибацькі сітки, які, враховуючи їх довжину та кількість, на думку суду, унеможливлює їх встановлення без допомоги човна або іншого засобу.
		Що стосується показань свідка ОСОБА_15 , які надані ним в судовому засіданні про причетність обвинувачених ОСОБА_5 та ОСОБА_6 до факту вилову риби за допомогою сіток, суд вважає, що окремі відомості показань свідків обвинувачення про нібито вчинення протиправних дій обвинуваченими не можуть бути сприйняті судом як достатні для підтвердження висунутого обвинувачення, позаяк поодинокі показання свідків без їх підкріплення іншими доказами не можуть бути покладені в основу обвинувального вироку, а тому ці показання, на основі правил ч. 1 ст. 94 Кримінального процесуального кодексу України щодо оцінки доказів, судом як докази вини відхиляються.
		Щодо доводів сторони обвинувачення стосовно преюдиційного значення ухвали Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 02.04.2021 у справі № 697/499/21 про закриття кримінального провадження щодо обвинувачення ОСОБА_15 у зв`язку з передачею його на поруки педагогічному колективу із звільненням від кримінальної відповідальності на цій підставі, для даного кримінального провадження, суд зазначає наступне.
		По-перше, в доктрині права преюдиції - це загальні положення (правила), в силу яких особа, яка здійснює оцінку доказів, і суд при постановленні вироку вправі вважати встановленими обставини, які мають значення для вирішення кримінальної справи. Преюдиційні факти не потребують повторного чи додаткового дослідження. Факт преюдиції розцінюється суддею як безспірний, встановлений компетентним органом і як такий, що спрощує оцінку даних.
		Відповідно до ст. 90 КПК України, рішення національного суду або міжнародної судової установи, яке набрало законної сили і ним встановлено порушення прав людини і основоположних свобод, гарантованих Конституцією України і міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, має преюдиціальне значення для суду, який вирішує питання про допустимість доказів.
		Отже, ст. 90 КПК України вказує лише на преюдиційне значення рішення національного чи міжнародного суду, яким встановлено порушення прав і свобод людини, для вирішення питання щодо допустимості тих чи інших доказів.
		Таким чином, КПК України не містить норми, яка б вказувала на преюдиційне значення судових рішень для доказування фактичних обставин кримінального правопорушення в межах іншого кримінального провадження щодо інших осіб.
		По-друге, згідно з п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України, кримінальне провадження закривається судом у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності;
		Закриття кримінального провадження або ухвалення вироку з підстави, передбаченої п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України, не допускається, якщо підозрюваний, обвинувачений проти цього заперечує. В цьому разі кримінальне провадження продовжується в загальному порядку, передбаченому цим Кодексом (ч. 8 ст. 284 КПК України).
		Статті 285-288 КПК України визначають загальні умови та порядок звільнення від кримінальної відповідальності.
		Згідно з п. 2 ч. 3 ст. 314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право закрити провадження у випадку встановлення підстав, передбачених пунктами 4-8, 10 частини першої або частиною другою статті 284 цього Кодексу.
		При цьому, обставини вчинення кримінального правопорушення в ухвалі про закриття кримінального провадження, постановленій у підготовчому провадженні, не встановлюються на підставі повного та всебічного дослідження доказів у межах змагальної процедури, а набувають значення правової презумпції в силу визнання цих обставин стороною захисту та встановлення судом обґрунтованості клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності.
		По-третє, надання ухвалі про закриття кримінального провадження у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності преюдиційного значення у кримінальному провадженні щодо інших осіб порушуватиме гарантії ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини.
		Так, у рішенні від 23 лютого 2016 року у справі «Навальний і Офіцеров проти Росії» Європейський суд з прав людини підкреслив, що обставини, встановлені у провадженні, в якому не беруть участь інші обвинувачені, не повинні мати преюдиційне значення для їх справ. Статус доказів, використаних в одній справі, повинен залишатися суто відносним, а їх сила - обмежуватися даними конкретного провадження.
		Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 23 березня 2020 року у справі № 757/3319/18 (провадження № 51-56 км 20).
		Отже, посилання сторони обвинувачення на ухвалу Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 02.04.2021 у справі № 697/499/21 про закриття кримінального провадження щодо обвинувачення ОСОБА_15 , як на встановлення винуватості ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у даному кримінальному провадженні є безпідставними, оскільки зазначена ухвала суду не має преюдиційного значення для даного кримінального провадження та не встановлює винуватість останніх у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України.
		Досліджений судом протокол огляду місця події від 26.02.2020 суд також не може прийняти як доказ вини обвинувачених, оскільки в ньому зафіксований лише огляд сіток та риби, які знаходилися на території, яка розміщена в м. Каневі Черкаської області поблизу р. Дніпро Канівського водосховища неподалік Канівської ГЕС (маяк).
		Крім цього, у вказаному протоколі огляду місця події зазначено, що під час огляду місця події вилучені три сітки з розміром вічка близько 70х70 мм. (Т.1 а.к.п.8).
		Тобто, в протоколі огляду місця події, ні довжина, ні ширина сіток не вказана взагалі, що свідчить про те, що під час проведення огляду довжина та ширина сіток не вимірювалася.
		Не зазначені також розміри сіток і в протоколі про адміністративне правопорушення № 002927 від 25.02.2020, який складено державним інспектором з охорони навколишнього середовища ОСОБА_38 відносно ОСОБА_5 за порушення останнім п. 3.15 Правил любительського та спортивного рибальства, а вказано лише про їх кількість  3 сітки та розмір вічок (70х70 мм) (Т.1 а.к.п.63).
		З приводу не зазначення розмірів сіток в протоколі огляду місця події від 26.02.2020, слідчий ОСОБА_23 , якого в судовому засіданні допитано в якості свідка зазначив, що спеціальної освіти в галузі іхтіології не має та не в змозі точно виміряти довжину сітки та вказати її розміри. Крім цього, йому невідомо як правильно розплутувати такі сітки для проведення замірів. Немає також чітко визначеного місця (території) для того, щоб розтягнути дані сітки для проведення замірів, тим більше, що сітки знаходилися в заплутаному вигляді. В таких умовах виміряти сітки неможливо, тому вони вимірювалися приблизно, частинами. Вказав, що розмір вічка сітки вимірювався звичайною рулеткою, розтягнувши при цьому сітку.
		При цьому, в протоколі огляду предметів від 27.02.2020 під час огляду предметів виявлено: сітка рибальська зеленого кольору довжиною 100 метрів, розмір вічка 65х65 мм; сітка рибальська зеленого кольору, довжиною 50 метрів, розміром вічка 65х65 мм.; сітка рибальська зеленого кольору довжиною 50 метрів, розміром вічка 65х65 мм. (Т.1 а.к.п.28).
		Тобто, в протоколі огляду предметів від 27.02.2020 зазначено про виявлення сіток та вже з вказівкою на їх довжину, проте з іншим розміром вічка, ніж це зазначено в протоколі огляду місця події від 26.02.2020.
		Натомість, згідно постанови про визнання речових доказів від 26.02.2020, речовим доказом у кримінальному провадженні № 12020250160000109 визнано, зокрема, три месинові сітки довжиною близько 70 м. кожна, вічком близько 70х70 мм. (Т.1 а.к.п.149-150).
		З листа ст. слідчого СВ Канівського ВП Золотоніського ВП ГУНП в Черкаській області підполковника поліції ОСОБА_28 начальнику Управління державного агентства рибного господарства у м. Києві та Київській області від 05.03.2020, вбачається, що для проведення іхтіологічного дослідження були направлені три рибальські сітки з наступними розмірами: месинова сітка довжиною 100 м. з розміром вічка 65х65 мм., месинова сітка довжиною 50 м. з розміром вічка 65х65 мм. та месинова сітка довжиною 50 м. з розміром вічка 65х65 мм. (Т.1 а.к.п.38).
		Проте, як вбачається з акту перевірки знаряддя лову від 23.03.2020, об`єктом огляду були: в мішку білого кольору знаходилося знаряддя лову виготовлене з сіткоснастевого матеріалу  1 од. з параметрами: крок вічка 60х60 мм, довжина 130 м, висота 4 м.; в мішку білого кольору з написом BauGut знаходилося знаряддя лову виготовлене із сіткоснастевого матеріалу  2 од. з параметрами 1 сітка: крок вічка 65х65мм, довжина 64 м, висота 4 м; 2 сітка: крок вічка 65х65 мм, довжина 130 м, висота 4 м. (Т.1 а.к.п.40).
		Тобто, довжина сіток та розмір вічка вказаних в акті перевірки знарядь лову не відповідає параметрам, зазначеним в листі ст. слідчого СВ Канівського ВП Золотоніського ВП ГУНП в Черкаській області підполковника поліції ОСОБА_28 про направлення сіток для проведення дослідження.
		Тому суд ставить під сумнів чи дійсно для проведення дослідження направлялися саме ті сітки, які виявлені під час огляду місця події 26.02.2020 та визнані речовими доказами у даному кримінальному провадженні.
		В судовому засіданні оглянуто один мішок на бирці якого зазначено про розміри сіток, які в ньому знаходилися (1 сітка: крок вічка  65х65 мм, довжина  64 м., висота  4 м.; 2 сітка: крок вічка  65х65 мм, довжина  130 м., висота  4 м.) з наявністю на обох сторонах бирки підпису заступника начальника відділу охорони водних біоресурсів «Рибоохоронний патруль» М. Орел та скріпленням печаткою, без зазначення номеру кримінального провадження. Вказаний мішок стороною обвинувачення надано як речовий доказ та зазначено, що саме він відноситься до даного кримінального провадження.
		Проте в наданому мішку містилося лише сітки в кількості двох одиниць, а не трьох.
		Суд зазначає, що обов`язок зберігання речових доказів покладається на сторону, якій він наданий. В даному кримінальному провадження суду не надано доказів того, що передані для дослідження сітки та які оглянуті в судовому засіданні в якості речових доказів є тими ж, які вилучені на місці події 26.02.2020. На це вказує зокрема і відсутність номеру кримінального провадження на бирці мішка з сітками, не зазначено ні місця їх вилучення, ні особи, яка здійснила вилучення даних сіток, а тому неможливо з`ясувати їх походження та чи мають вони відношення до даного кримінального провадження.
		Таким чином, виходячи з наявних розбіжностей по кількості сіток, їх довжині та розмірами вічок, суд має сумнів в тому, що саме оглянуті в судовому засіданні сітки є тим знаряддям лову, що вилучено під час огляду місця події 26.02.2020. З цих підстав, суд вважає такі докази неналежними та недопустимими.
		Не може бути визнаний допустимим доказом і акт перевірки знарядь лову від 23.03.2020 також з наступних підстав.
		Так, експертом у кримінальному провадженні є особа, яка володіє науковими, технічними або іншими спеціальними знаннями, має право відповідно до Закону України "Про судову експертизу" на проведення експертизи і якій доручено провести дослідження об`єктів, явищ і процесів, що містять відомості про обставини вчинення кримінального правопорушення, та дати висновок з питань, які виникають під час кримінального провадження і стосуються сфери її знань.
		Відповідно до ч. 2 ст. 84 КПК України, процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.
		Тобто, доказом у кримінальному провадженні може бути висновок експерта. Перед проведенням експертизи експерт попереджається про кримінальну відповідальність за ст. 384 КК України. В даному випадку акт перевірки знарядь лову від 23.03.2020 не є висновком експерта та особи, які його складали не попереджалися про кримінальну відповідальність за ст. 384 КК України
		Суд звертає увагу на покази свідка ОСОБА_41 , який в судовому засіданні показав, що іхтіологічне дослідження їхнє управління не має права проводити, оскільки немає таких повноважень, а тому відповідно до положення про управління посадового сектору (на той час відділ) та посадових інструкцій було проведено огляд знарядь лову, визначати їх належність, а також визначати заборонені знаряддя лову. На дослідження було надано два мішки білого кольору: в одному була одна сітка та в другому  дві сітки. Вказав, що розмір риби не був взятий до уваги, а брали до уваги її видовий склад, оскільки чим більший розмір вічка сітки, тим більшу рибу нею можна виловити. Зазначив, що при проведенні перевірки знаряддя лову та складення відповідного акту брали до уваги саме видовий склад риби, а не розмір риби, яка була вилучена працівниками поліції в ході проведення огляду. Тому відповідь була надана стосовно лише видового складу риби, а не в залежності від її розмірів. Свідок вказав, що рибу, яка була вилучена, візуально можливо добути за допомогою сіток, яка надавались на перевірку знарядь лову, однак підтвердити те, що рибу, яка була вилучена добуто за допомогою сіток вказаних в акті перевірки знарядь лову свідок ОСОБА_41 не зміг.
		Так само допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_42 з приводу можливості вилову саме тієї риби, яка саме була вилучена в ході огляду місця події сітками, які надані на перевірку, також не зміг, а зазначив лише про те, що його завданням було лише проведення виміру сіток.
		Суд також звертає увагу й на те, що сам акт перевірки знарядь лову від 23.03.2020 є не конкретизованим, таким, що має протиріччя, оскільки в ньому зазначено, що 26.02.2019 в ході огляду місця події на березі р. Дніпро поблизу Канівської ГЕС було виявлено та вилучено три месинові сітки, тоді як в обвинуваченим інкримінують правопорушення вчинене 26.02.2020. Перед особами, які проводили дослідження було поставлено питання щодо можливості здобуття вилученими знаряддями лову риби тій, яка була вилучена в ході проведення ОМП 26.02.2020. Проте на дослідження не надано інформації про розмір виловленої риби, а вказано лише її вид та кількість, хоча допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_41 та ОСОБА_42 , які проводили дослідження та складали цей акт пояснили, що це має важливе значення для вирішення даного питання.
		Висновок судової інженерно-екологічної експертизи від 08.04.2020 № 326/20-23 (Т.1 а.к.п.57-59) не є належним доказом у даній справі, оскільки він може бути доказом при встановленні істотної шкоди, завданої незаконним виловом риби. Однак, в даному випадку, в суді не знайшли свого підтвердження здійснення обвинуваченими будь-яких дій спрямованих на незаконне зайняття рибним промислом.
		Крім цього, обвинуваченим інкриміновано, що вони всього нібито виловили рибу виду «Лящ» в кількості 189 шт., «Карась» в кількості 2 шт., «Окунь» в кількості 1 шт., «Судак» в кількості 7 шт., «Товстолоб» в кількості 1 шт.; «Плітка» в кількості 5 шт.
		Однак, в матеріалах кримінального провадження не міститься також жодних доказів, які б підтверджували кваліфікацію осіб, які мають відповідні знання, в тому числі щодо встановлення видової належності риби, а тому на підставі чого зроблено висновок про видову належність риби  невідомо, та свідчить лише про те, що будь-які дії органом досудового розслідування, спрямовані на встановлення видової належності риби не здійснювалися.
		Суд також звертає увагу й на те, що диспозиція ч. 1 ст. 249 КК України має бланкетний характер та для з`ясування змісту умов незаконності зайняття рибним добувним промислом потрібно звертатись до нормативних правових актів, які регулюють порядок здійснення рибальства в Україні.
		Однак, ніяких порушень таких нормативних правових актів з посиланням на відповідні пункти, частини, статті, глави чи розділи цих нормативних правових актів, обвинуваченим ОСОБА_5 та ОСОБА_6 до вини не поставлено.
		Надані стороною обвинувачення характеризуючі дані на осіб обвинувачених, ніяким чином не можуть бути доказом вини у вчиненні ними кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України.
		Оцінюючи надані стороною обвинувачення докази, суд вважає, що вони не можуть бути покладені в основу обвинувального вироку суду, з огляду на наступне.
		Серед засад кримінального провадження за змістом ст. 7 КПК України є верховенство права, презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини.
		Згідно зі ст. 17 КПК України, особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому КПК України, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
		Зазначена норма закону повністю узгоджується з ст. 62 Конституції України, відповідно до положень якої обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях.
		Відповідно до п. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, тягар доказування лежить на стороні обвинувачення.
		Вказана норма знайшла своє закріплення у ч. 1 ст. 92 КПК України, де зазначено, що обов`язок доказування обставин, передбачених ст. 91 цього Кодексу, за винятком випадків, передбачених ч. 2 цієї статті, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого.
		У п. 45 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бочаров проти України» від 17 червня 2011 року зазначено, що суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних не спростованих презумпції щодо фактів.
		У ч. 1 ст. 91 КПК України визначено, що у кримінальному провадженні поряд з іншим підлягають доказуванню подія кримінального правопорушення - час, місце, спосіб та інші обставини його вчинення, а також винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення.
		Як неодноразово зазначав у своїх рішеннях Верховний Суд, стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був вчинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.
		Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння: як тих, що утворюють об`єктивну сторону діяння, так і тих, що визначають його суб`єктивну сторону.
		Обов`язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи у цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія обвинувачення має пояснювати всі встановлені обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду. Суд не може залишити без уваги ту частину доказів та встановлених на їх підставі обставин лише з тієї причини, що вони суперечать версії обвинувачення. Наявність таких обставин, яким версія обвинувачення не може надати розумного пояснення або які свідчать про можливість іншої версії інкримінованої події, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи.
		З одного боку, стандарт доведення поза розумним сумнівом передбачає, що сумнів не повинен бути суто умоглядним, а має ґрунтуватися на певних установлених судом обставинах або недоведеності важливих для справи обставин, що дає підстави припускати такий розвиток подій, який суперечить версії обвинувачення і який неможливо спростувати наданими сторонами доказами.
		З іншого боку, для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом недостатньо, щоб версія обвинувачення була лише більш вірогідною за версію захисту. Законодавець вимагає, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, - є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною за пред`явленим обвинуваченням (постанови Верховного Суду від 4 липня 2018 року у справі № 688/788/15-к, від 8 жовтня 2019 року у справі № 195/1563/16-к, від 21 січня 2020 року у справі № 754/17019/17, від 16 вересня 2020 року у справі № 760/23459/17).
		Отже, суд повинен ретельно перевіряти доводи сторони захисту, які обґрунтовано ставлять під сумнів версію сторони обвинувачення.
		Так, доводи наведені стороною захисту про те, що насправді незаконним рибним добувним промислом ОСОБА_5 та ОСОБА_6 не займалися, стороною обвинувачення не спростовані. Саме обвинувачення фактично обґрунтоване на припущеннях. Отримані безпосередньо в суді показання свідків обвинувачення не містять об`єктивних, конкретних і неоспорюваних відомостей про вчинення саме обвинуваченими інкримінованого їм кримінального правопорушення.
		Оцінюючи досліджені у справі докази з точки зору належності, допустимості та достовірності, сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного рішення, суд дійшов висновку, що стороною обвинувачення поза розумним сумнівом не надано доказів, які б підтверджували, що ОСОБА_5 та ОСОБА_6 вчиняли вищезазначені дії, які передбачені об`єктивною стороною складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України.
		За вказаних обставин, суд дійшов висновку про наявність достатніх підстав для визнання обвинувачених ОСОБА_5 та ОСОБА_6 невинуватими та їх виправдання на підставі п. 3 ч. 1 ст. 373 КПК України, а саме у зв`язку з недоведеністю, що в діянні обвинувачених є склад кримінального правопорушення.
		Цивільний позов по кримінальному провадженню не заявлений.
		Під час досудового розслідування вказаного кримінального провадження ухвалою слідчого судді Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 03.03.2020 був накладений арешт на три месинові сітки та рибу виду «Лящ» в кількості 189 шт., «Карась» в кількості 2 шт., «Судак» в кількості 7 шт., «Окунь» в кількості 1 шт., «Товстолоб» в кількості 1 шт., «Плітка» в кількості 5 шт., які вилучені в ході огляду місця події 26.02.2020 в м. Канів Черкаської області, на дамбі Канівської ГЕС поблизу метеостанції, який у зв`язку з виправданням обвинувачених підлягає скасуванню.
		Інші заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжні заходи, щодо обвинувачених у даному кримінальному провадженні не застосовувались.
		Питання про долю речових доказів підлягає вирішенню в порядку ст. 100 КПК України.
		Витрати на залучення експерта за виконання в ході досудового розслідування судової інженерно-екологічної експертизи № 326/20-23 від 08.04.2020 в розмірі 1 634 грн. слід компенсувати за рахунок держави.
		На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 369-371, 373, 374 Кримінального процесуального кодексу України, суд -
		 УХВАЛИВ:
		Визнати ОСОБА_5 невинуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України, та виправдати у зв`язку з недоведеністю, що в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення.
		Визнати ОСОБА_6 невинуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України, та виправдати у зв`язку з недоведеністю, що в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення.
		Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 03.03.2020 на три месинові сітки та рибу виду «Лящ» в кількості 189 шт., «Карась» в кількості 2 шт., «Судак» в кількості 7 шт., «Окунь» в кількості 1 шт., «Товстолоб» в кількості 1 шт., «Плітка» в кількості 5 шт., які вилучені в ході огляду місця події 26.02.2020 в м. Канів Черкаської області, на дамбі Канівської ГЕС поблизу метеостанції  скасувати.
		Після набрання вироком законної сили, речові докази, а саме:
		- месинові сітки, які зберігаються у кімнаті зберігання речових доказів Канівського міськрайонного суду Черкаській області  знищити;
		- рибу виду «Лящ» в кількості 189 шт., «Карась» в кількості 2 шт., «Судак» в кількості 7 шт., «Окунь» в кількості 1 шт., «Товстолоб» в кількості 1 шт., «Плітка» в кількості 5 шт., яку передано ФОП « ОСОБА_25 » для її подальшої реалізації  конфіскувати в дохід держави.
		Витрати на залучення експерта за виконання в ході досудового розслідування судової інженерно-екологічної експертизи № 326/20-23 від 08.04.2020 в розмірі 1 634 грн.  компенсувати за рахунок держави.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду через Канівський міськрайонний суд Черкаської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
		Копію судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надіслати учасникам судового провадження, які не були присутні в судовому засіданні. 
		 
		Головуючий                             ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...