Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 908/3467/19 : Господарські справи (до 01.01.2019); Корпоративних відносин; визнання недійсними господарських договорів, пов’язаних з реалізацією корпоративних прав.
Надіслано для оприлюднення: 15.12.2021. Зареєстровано: 15.12.2021. Забезпечено надання загального доступу: 16.12.2021.
Дата набрання законної сили: 01.12.2021
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		01 грудня 2021 року 
		м. Київ
		 
		Справа №  908/3467/19 
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
		Кібенко О.Р. - головуючий, Кондратова І.Д., Мамалуй О.О.,
		 
		за участю секретаря судового засідання - Янковського В.А.,
		учасників справи та/або їх представників: 
		ОСОБА_1 - Феденко Л.А. (адвокат),
		Кудінова Тараса Арсенійовича - не з`явився,
		ОСОБА_2 - Богач А.О. (адвокат), Доброчинська А.С. (адвокат),
		Федоренко Олени Федорівни - не з`явився, 
		Товариства з обмеженою відповідальністю "Дружба" - Феденко Л.А. (адвокат),
		Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради - не з`явився,
		розглянув у відкритому судовому засіданні касаційні скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_3 
		на рішення Господарського суду Запорізької області від 11.02.2021 (суддя Горохов І.С.)
		та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 22.06.2021 (колегія суддів: Кузнецов В.О., Коваль Л.А., Чередко А.Є.)
		у справі за позовом  ОСОБА_2 
		до відповідачів:
		1)           ОСОБА_1 , 
		2)           ОСОБА_3 ,
		3)           ОСОБА_4 ,  
		4)          Товариства з обмеженою відповідальністю "Дружба" (далі - Товариство)
		за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідачів Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради
		про визнання недійсним договору та скасування рішення, скасування державної реєстрації змін до установчих документів.
		СУТЬ СПОРУ 
		1.           ОСОБА_2 був учасником Товариства з часткою у статутному капіталі у розмірі 80%. У 2008 році він видав довіреність на ім`я своєї дочки ОСОБА_1 , яка передбачала право продажу його частки третім особам. У січні 2017 року ОСОБА_1 на підставі цієї довіреності уклала договір про відступлення частки, що належала ОСОБА_2 , на власну користь, у результаті чого стала володільцем частки у статутному капіталі Товариства у загальному розмірі 95%.
		2.          У квітні 2017 року ОСОБА_1 продала частку у розмірі 45% на користь ОСОБА_3 і у розмірі 30% - на користь ОСОБА_2 .
		3.          Наприкінці 2019 року ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом про визнання недійсним договору відступлення частки 80% у статутному капіталі на користь ОСОБА_1 , скасування рішення загальних зборів про погодження такого відчуження та скасування відповідних реєстраційних дій.
		4.          Суд першої інстанції позов задовольнив частково. Суд апеляційної інстанції рішення змінив та виклав його у редакції, відповідно до якої задовольнив лише вимогу позивача про визнання договору недійсним. ОСОБА_1 та ОСОБА_3 звернулися до Верховного Суду з касаційними скаргами.
		5.          Перед Верховним Судом постало питання:
		-          чи може правочин, вчинений представником від імені довірителя у своїх інтересах (з самим собою), бути у наступному схвалений довірителем, зокрема шляхом вчинення дій, якій свідчать про прийняття або виконання правочину, відповідно до положень ст.241 ЦК. 
		6.          Верховний Суд відмовив у задоволенні касаційних скарг, виходячи з таких мотивів. 
		ІСТОРІЯ СПРАВИ
		Фактичні обставини справи, встановлені судами
		7.          17.06.2008 приватний нотаріус Новомиколаївського районного нотаріального округу Запорізької області Моргунов О.В. нотаріально посвідчив та зареєстрував в реєстрі за №1255 довіреність, якою ОСОБА_2 як учасник (засновник) Товариства уповноважив ОСОБА_1 на представництво його інтересів у будь-яких установах, на підприємствах, в організаціях незалежно від їх організаційно-правової форми та підпорядкування (серед іншого - в органах державної влади та управління, міністерствах, відомствах, їх структурних підрозділах; державних комітетах та підвідомчих їм органах; в органах юстиції, у тому числі в управліннях юстиції будь-якого рівня, органах державної виконавчої служби; органах нотаріату, у правоохоронних органах України; в органах місцевої влади та місцевого самоврядування, в їх структурних підрозділах будь-якої направленості; у Товаристві з обмеженою відповідальністю "Дружба";  у судах будь-якої ланки та юрисдикції (у тому числі господарських), а також перед фізичними особами з питань управління та розпорядження від його імені корпоративними правами, що належить йому як учаснику (засновнику) Товариства відповідно до закону та статуту Товариства. З метою виконання наданих довіреністю повноважень, від імені довірителя як учасника товариства та його інтересів, у межах, що допускаються чинним законодавством України, представник, крім зазначеного, також вправі, зокрема: порушувати питання про скликання зборів учасників Товариства, коли того будуть вимагати обставини; представляти інтереси на загальних зборах Товариства, приймати рішення та голосувати від імені довірителя з будь-яких питань, що попередньо усно узгоджуються з ним, без доказування факту такого узгодження третім особам (у тому числі з питань, пов`язаних з його майновими правами як учасника товариства); розпоряджатися належними йому корпоративними правами у межах, що допускаються чинним законодавством України та статутним документами Товариства; у разі необхідності та на умовах, які відмові представнику - підписувати протоколи зборів учасників, підписувати документи про внесення змін до статутних документів Товариства (або нову редакцію статутних документів), підписувати заяви та/чи інші правочини про продаж чи інше оплатне відступлення належної частки (або частки від цієї частки) у статутному капіталі Товариства, заставу у забезпечення виконання ним взятих на себе зобов`язань; підписувати заяву про вихід зі складу учасників (засновників) Товариства тощо та виконати весь комплекс дій, що пов`язані із зазначеним вище; та інше.
		8.          05.12.2016 на адресу ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ) надіслано повідомлення за підписом заступника директора  Товариства   ОСОБА_1 про скликання чергових загальних зборів його засновників, які відбудуться 13.01.2017 о 12:00 за адресою: АДРЕСА_2 . У повідомленні зазначено порядок денний: про розгляд договору про відступлення частки у статутному капіталі учасника Товариства ОСОБА_2 на користь учасника Товариства - ОСОБА_1 ; про перерозподіл часток учасників Товариства у зв`язку зі зміною складу; про зміну виконавчого органу Товариства (директора); про розгляд, затвердження та підписання нової (четвертої) редакції статуту Товариства; про доручення щодо внесення змін до установчих документів та відомостей про юридичну особу в ЄДР. Аналогічні повідомлення про проведення загальних зборів надіслані учасникам Товариства -   ОСОБА_4 , ОСОБА_1 .
		9.          07.12.2016 ОСОБА_4 отримала пропозицію про переважне право купівлі частки, що відчужується ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 .
		10.          15.12.2016 ОСОБА_4 повідомила про відсутність заперечень щодо продажу ОСОБА_2 своєї частки у розмірі 80% статутного капіталу Товариства учаснику ОСОБА_1 .               
		11.          13.01.2017 проведено загальні чергові збори учасників Товариства.
		12.          На зборах були присутні: ОСОБА_2 - 80% статутного фонду, в особі представника за нотаріально посвідченою довіреністю від 17.06.2008 ОСОБА_1 ; ОСОБА_1 - 15% статутного фонду; не з`явилася: ОСОБА_4 - 5% статутного фонду. На загальні збори запрошена адвокат Дерев`янко І.О.
		13.          13.01.2017 ОСОБА_2 (продавець), що є учасником Товариства, та ОСОБА_1 (покупець), що є учасником Товариства, на підставі протоколу від 13.01.2017 №1 загальних зборів Товариства, уклали договір, зокрема про погодження відчуження частки (далі - Договір), за умовами якого:
		-          продавець зобов`язується передати у власність покупця свою частку в Товаристві, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити цю частку (п.1.1);
		-          відомості про Товариство: фірмове найменування: "Дружба"; організаційно-правова форма: товариство з обмеженою відповідальністю; відомості про частку продавця: розмір вкладу 5 920,00 грн, розмір частки на момент укладення даного договору у відповідності до балансу Товариства за продавцем складає 5 920,00 грн; покупець належним чином повідомлений про характер діяльності та про фінансовий стан справ Товариства на момент укладання Договору (пункти 1.2 - 1.4);
		-          покупець після підписання договору може звернутися до Товариства з проханням про переоформлення на його ім`я свідоцтва про внесення вкладу до статутного фонду Товариства, яке повинно бути оформлено відповідно до статуту Товариства (п.2.1);
		-          покупець вважається повноважним учасником Товариства з моменту підписання цього договору (п.2.2);
		-          за відступлення частки покупець зобов`язується сплатити продавцю суму 5 290,00 грн (п.3.1);
		-          термін оплати складає до 01.03.2017 включно (п.4.1);
		-          порядок оплати: на картковий балансовий рахунок продавця, вид розрахунків: безготівковий (пункти 4.2, 4.3).
		14.          13.01.2017 за результатами проведення загальних зборів Товариства прийняті наступні рішення, які оформлені протоколом №1, а саме: 
		-          на підставі договору про відступлення частки у статутному капіталі, частку учасника (засновника) Товариства ОСОБА_2 , яка складає 5 290 часток у статутному капіталі Товариства у розмірі 5 920,00 грн, що становить 80% від загального розміру статутного капіталу Товариства, відступити на користь учасника (засновника) Товариства - ОСОБА_1 ; 
		-          перерозподіл часток учасників (засновників) у статутному капіталі Товариства здійснити наступним чином: ОСОБА_1 - володіє часткою у статутному капіталі Товариства в розмірі 95%, що становить 7 030,00 грн; ОСОБА_5 - володіє часткою у статутному капіталі Товариства в розмірі 5%, що становить 370,00 грн; 
		-          звільнити з посади директора Товариства з 13.02.2017 та призначити на посаду директора Товариства ОСОБА_1 з 14.02.2017; 
		-          зобов`язати ОСОБА_1 перерахувати ОСОБА_2 вартість його частки на його картковий банківський рахунок до 01.03.2017; 
		-          у зв`язку із зміною у складі учасників Товариства затвердити та підписати нову (четверту) редакцію статуту Товариства та доручити адвокату Дерев`янко І.О. внести зміни до установчих документів та відомостей про юридичну особу в ЄДР, надавши їй відповідну довіреність для реєстрації нової редакції статуту Товариства (четверта редакція). 
		Учасники Товариства з усіх питань порядку денного проголосували одноголосно за прийняття рішень.
		15.          Від продавця ( ОСОБА_2 ) Договір підписала ОСОБА_1 як представник за нотаріальною довіреністю від 17.06.2008, та від покупця -   ОСОБА_1 особисто.     
		16.          13.02.2017 директор Товариства ОСОБА_1 підписала наказ №3 про звільнення ОСОБА_2 з посади директора Товариства за власним бажанням на підставі ст.38 Кодексу законів про працю України; підстава: рішення загальних зборів засновників Товариства. На наказі міститься відмітка про те, що ОСОБА_2 ознайомлений з цим наказом та підпис.     
		17.          21.02.2017 ОСОБА_1 (платник) перерахувала  кошти у сумі 6 000,00 грн на картковий рахунок ОСОБА_2 відповідно до квитанції №155529573.
		18.          24.03.2017 ОСОБА_4 під розпис вручено повідомлення про проведення 26.04.2017 загальних зборів учасників Товариства із зазначенням порядку денного.   
		19.          24.03.2017 учаснику Товариства ОСОБА_4 вручено під розпис пропозицію надання згоди на продаж ОСОБА_1 належної їй частки у статутному капіталі Товариства на користь третіх осіб за ціною продажу часток.
		20.          27.03.2017 ОСОБА_4 повідомила про відсутність заперечень щодо продажу частки на користь третіх осіб.
		21.          26.04.2017 проведено загальні збори учасників Товариства. На зборах були присутні ОСОБА_1 - 95% статутного капіталу та ОСОБА_4 - 5% статутного капіталу. Запрошені: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 .
		22.          За результатами проведення загальних зборів учасників Товариства прийняті рішення, оформлені протоколом від 26.04.2017, а саме: 
		-          надано згоду ОСОБА_1 на продаж часток у статутному капіталі Товариства: у розмірі 45% номінальною вартістю 3 330,00 грн на користь ОСОБА_3 ; у розмірі 30% номінальною вартістю 2 220,00 грн на користь ОСОБА_2 за ціною продажу 2 220,00 грн;
		-          затверджено наступний склад учасників та розподіл часток у статутному капіталі Товариства: ОСОБА_3 - частка у статутному капіталі складає 3 330,00 грн (45% або 45 часток статутного капіталу Товариства); ОСОБА_2 - частка у статутному капіталі складає 2220,00 грн (30% або 30 часток статутного капіталу Товариства); ОСОБА_1 - частка у статутному капіталі Товариства складає 1 480,00 грн (20% або 20 часток статутного капіталу Товариства); ОСОБА_4 - частка у статутному капіталі складає 370,00 грн (5% або 5 часток статутного капіталу Товариства); 
		-          внесено зміни до статуту Товариства та затверджено нову (шосту) редакцію статуту; уповноважено учасників Товариства, зазначених у п.3 цього протоколу загальних зборів учасників, на підписання нової (шостої) редакції статуту Товариства; уповноважено ОСОБА_6 здійснити всі необхідні дії для державної реєстрації нової (шостої) редакції статуту Товариства.   
		23.          26.04.2017 ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 підписали нотаріально посвідчений договір про відступлення (купівлю-продаж) частки в статутному капіталі Товариства, зареєстрований в реєстрі за №363.
		24.          Відповідно до п.1.1 цього договору за згодою решти учасників, оформленою протоколом №3 загальних зборів учасників Товариства від 26.04.2017, продавець ОСОБА_1 продала та передала у власність, а покупці ОСОБА_3 та ОСОБА_2 купили та прийняли у власність з належних продавцеві часток у статутному капіталі Товариства наступні частки та сплатили за них визначену за домовленістю сторін грошову суму, а саме: ОСОБА_3 - 45 часток в статутному капіталі Товариства, що становить 45% статутного капіталу Товариства вартістю 3 330,00 грн; ОСОБА_2 - 30 часток в статутному капіталі Товариства, що становить 30% статутного капіталу Товариства вартістю 2 220,00 грн.   
		25.          26.04.2017 ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 підписали шосту редакцію статуту Товариства, затверджену Протоколом №3.
		26.          20.11.2017 учасник Товариства ОСОБА_2 підписав нотаріально посвідчену заяву (зареєстровано в реєстрі за №4135), адресовану загальним зборам Товариства, у якій ОСОБА_2 підтверджує своє волевиявлення щодо відчуження 80% частки у статутному капіталі Товариства шляхом укладення з ОСОБА_1 договору про відступлення частки у статутному капіталі Товариства від 13.01.2017, зазначив про схвалення укладення такого договору та про те, що вчинення таких дій відповідало його дійсним намірам та інтересам; вартість частки була сплачена у повному обсязі; подальше придбання частки у розмірі 30% статутного капіталу Товариства у ОСОБА_1 було здійснено за взаємною згодою, на законних підставах, без порушень норм чинного законодавства, з оплатою продавцю вартості частки у повному обсязі; ОСОБА_2 не має будь-яких претензій до ОСОБА_1 та до Товариства.
		27.          20.11.2017 ОСОБА_2 підписав нотаріально посвідчену заяву (зареєстровано в реєстрі за №4134) про добровільний вихід зі складу учасників Товариства, у якій ОСОБА_2 просив виплатити вартість частини майна Товариства, пропорційну його частці у розмірі 30% у статутному капіталі Товариства та відповідну частину прибутку, а також зазначив, що будь-яких інших майнових, фінансових та інших претензій (вимог) до Товариства та його учасників (засновників) не має.
		28.          01.02.2021 Приватний нотаріус Кияниця Н.В. у довідці №31/01-16 повідомила, що за даними реєстру для реєстрації нотаріальних дій, 20.11.2017 за реєстровим №4134 було засвідчено справжність підпису ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_3 , особу якого було встановлено за паспортом громадянина України, на заяві про його добровільний вихід зі складу учасників Товариства з 31.12.2017; для вказаної нотаріальної дії було використано спеціальний бланк нотаріальних документів НМХ 422654.
		29.          01.02.2018 загальні збори учасників Товариства прийняли рішення, оформлене протоком №2 про: 
		-          збільшення кредитного ліміту за договором кредитної лінії з АТ "Ощадбанк" від 03.04.2017 №547 до 1 300 000,00 грн; 
		-          залишення в заставі/іпотеці майна, що належить Товариству на праві власності та виступає забезпеченням зобов`язань за договором кредитної лінії  від 04.04.2017 № 547; 
		-          передачу в заставу додаткового майна Товариства, що виступатиме забезпеченням виконання зобов`язань Товариства перед АТ "Ощадбанк"; 
		-          звернення до ОСОБА_3 , ОСОБА_2 виступити фінансовими поручителями за зобов`язаннями Товариства перед АТ "Ощадбанк". 
		Протокол підписали всі учасники Товариства, зокрема ОСОБА_2 . 
		30.          02.07.2019 ОСОБА_2 підписав нову редакцію статуту Товариства.
		31.          02.03.2020 у нотаріально посвідченій заяві свідка ОСОБА_7 повідомила, що її чоловік ОСОБА_2 у 2016 році неодноразово повідомляв її про те, що бажає передати свою частку у розмірі 80% у Товаристві та керівництво Товариством доньці -   ОСОБА_1 ; ОСОБА_7 як дружина, надала згоду на передачу частки у розмірі 80% статутного капіталу Товариства у власність ОСОБА_1 , яка також надала відповідну згоду; ОСОБА_2 сказав ОСОБА_1 переоформити його частку на неї та залучити онука ОСОБА_3 до ведення справ Товариства, а також про наявність у ОСОБА_8 повноважень на підписання усіх необхідних документів відповідно до раніше наданої довіреності; після отримання ОСОБА_1 частки у розмірі 80% статутного капіталу Товариства у власність, ОСОБА_2 звільнився з посади директора та передав керівництво підприємством ОСОБА_1 ; приблизно у березні 2017 року свідку стало відомо від ОСОБА_2 про розподіл між ним, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 часток у Товаристві; при цьому, ОСОБА_7 надала письмову згоду у присутності нотаріуса на придбання її чоловіком ( ОСОБА_2 ) 30% статутного капіталу Товариства.
		32.          13.11.2020 у нотаріально посвідченій заяві свідка ОСОБА_4 повідомила, що ОСОБА_2 як працівник Товариства отримав заробітну плату у розмірі 1 530,00 грн, яка нарахована з 01.02.2017 по 13.02.2017 і зазначена в відомості про виплату грошей №3 за першу половину лютого 2017 року; вказана відомість була підписана ОСОБА_2 особисто в присутності свідка; протоколом загальних зборів учасників Товариства від 13.01.2017 №1 було передбачено, що директор ОСОБА_2 звільняється з посади з 14.02.2017; до повноважень свідка, як головного бухгалтера, відноситься також ведення кадрового обліку; ОСОБА_4 підготувала та зареєструвала наказ по підприємству щодо звільнення ОСОБА_2 з посади директора від 13.02.2017 за №3, а також особисто ознайомила ОСОБА_2 з наказом, який поставив свій підпис про ознайомлення з ним.
		33.          У нотаріально посвідченій заяві свідка ОСОБА_9 , який працює на посаді менеджера ПП "Бізон-Тех 2006", щодо обставин справи в частині підписання договору поруки від 28.04.2017 між ПП "Бізон-Тех 2006" та учасником Товариства ОСОБА_2 пояснив, що у 2017 році між сторонами було підписано основний договір поставки №КК-55 від 10.04.2017 на умовах забезпечення грошових зобов`язань Товариства перед ПП "Бізон-Тех 2006" за цим договором шляхом укладення договорів поруки, договору застави майна, або банківської гарантії; така умова була зазначена у п.8.5. договору поставки №КБ-55 від 10.04.2017, який був підписаний директором Товариства ОСОБА_1 ; з метою забезпечення зобов`язань Товариства за основним договором поставки, учасники Товариства ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та ОСОБА_3 виступили поручителями та уклали відповідні договори поруки; одночасно було укладено договір застави врожаю Товариства 2017 року, а саме насіння соняшнику в кількості 240 тонн; договір поруки підписаний ОСОБА_2 особисто в присутності свідка.
		Короткий зміст позовних вимог
		34.          11.12.2019 ОСОБА_2 звернувся до Господарського суду Запорізької області з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про: 
		-          визнання недійсним договору про відступлення частки в статутному капіталі Товариства від 13.01.2017, згідно з яким 80% статутного капіталу Товариства, що належали позивачу, були відступлені на користь ОСОБА_1 ; 
		-          скасування рішення загальних зборів Товариства про погодження відчуження частки в статутному капіталі, що оформлене протоколом №1 від 13.01.2017;
		-          скасування державної реєстрації змін до установчих документів Товариства за №10901050018000158 та до відомостей про юридичну особу за №10901070019000158, що була проведена Департаментом реєстраційних послуг Запорізької міської ради 20.02.2017;
		-          скасування державної реєстрації змін до установчих документів Товариства від 26.04.2017 за №10901050020000158 та до відомостей про юридичну особу від 03.05.2017 за №10901050021000158, що була проведена Департаментом реєстраційних послуг Запорізької міської ради.
		35.          Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідно до виданої довіреності позивач уповноважував ОСОБА_1 розпоряджатися належними йому корпоративними правами у межах, що допускаються чинним законодавством України та статутними документами Товариства і представляти його інтереси на загальних зборах Товариства, приймати рішення та голосувати від його імені з будь-яких питань, що попередньо усно узгоджуються з ним. ОСОБА_1 вчинила спірний правочин в порушення вимог ст.238 Цивільного кодексу України (далі - ЦК) та приймала рішення і голосувала від імені позивача з питання відступлення належної йому частки у статутному капіталі без попереднього узгодження з ним. Правочин вчинено не в інтересах довірителя.
		36.          Позивач просив застосувати до правовідносин, які склалися з ОСОБА_1 , приписи ч.1 ст.216 ЦК, оскільки вона є стороною недійсного правочину. Позивач вважає ОСОБА_3 добросовісним набувачем частки в статутному капіталі, у зв`язку з чим просив щодо вимог до нього застосувати ст.388 ЦК.
		Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій 
		37.                     Господарський суд Запорізької області рішенням від 11.02.2021 позов задовольнив частково:
		-          визнав недійсним договір про відступлення частки в статутному капіталі Товариства від 13.01.2017, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 ;
		-          скасував рішення загальних зборів Товариства, оформлене протоколом №1 від 13.01.2017 про погодження відчуження частки в статутному капіталі товариства;
		-          скасував державну реєстрацію змін до установчих документів Товариства за №10901050018000158 та до відомостей про юридичну особу за №10901070019000158, що була проведена 20.02.2017 Департаментом реєстраційних послуг Запорізької міської ради (реєстратор Шолудько Світлана Володимирівна). 
		-          стягнув з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 2 401,25 грн, та витрати, пов`язані із проведенням експертизи у розмірі 4 086,00 грн;
		-          стягнув з Товариства на користь ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 2 401,25 грн, витрати, пов`язані із проведенням експертизи у розмірі 4 086,00 грн;
		У задоволенні позову до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та в частині скасування державної реєстрації змін до установчих документів Товариства від 26.04.2017 за №10901050020000158 та до відомостей про юридичну особу від 03.05.2017 за №10901050021000158, що була проведена Департаментом реєстраційних послуг Запорізької міської ради (реєстратор Давидюк Ліна Валентинівна), відмовив.
		38.           Рішення мотивоване тим, що:
		-           ОСОБА_1 уклала договір купівлі-продажу від 13.01.2017 з порушенням вимог законодавства, а саме ч.3 ст.238 ЦК, внаслідок чого він підлягає визнанню недійсним;
		-          відсутні належні докази повідомлення позивача про час та місце проведення, порядок денний загальних зборів 13.01.2017, враховуючи надсилання повідомлення про проведення загальних зборів не за місцем фактичного проживання позивача, яке було відомо ОСОБА_1 ;
		-           ОСОБА_1 на загальних зборах 13.01.2017 одноособово розглянула питання щодо відступлення ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 частки статутного капіталу у розмірі 80%; при цьому ОСОБА_1 діяла не на користь довірителя ОСОБА_2 та розпорядилась належними останньому корпоративними правами поза межами повноважень, що допускаються чинним законодавством України та всупереч умовам довіреності від 17.06.2008, чим порушила корпоративні права та законні інтереси позивача як учасника Товариства щодо володіння своєю часткою в статутному капіталі Товариства;
		-          вимога про скасування рішення загальних зборів не суперечить способу захисту порушеного права та є альтернативним варіантом, які заявник може обрати на власний розсуд;
		-          враховуючи наявність порушень під час скликання та проведення загальних зборів, вирішення на загальних зборах питання про відступлення частки учасника на підставі договору, який вчинено з порушенням вимог ч.3 ст.238 ЦК, прийняття рішень, які є наслідком незаконного позбавлення ОСОБА_2 його частки у статутному капіталі, рішення, оформлені протоколом загальних чергових зборів Товариства від 13.01.2017, є такими, що прийняті з порушенням вимог законодавства України;
		-          щодо клопотання Товариства про застосування позовної давності в один рік згідно із п.8 ч.2 ст.258 ЦК до вимог про скасування рішення зборів учасників від 13.01.2017, то спірне рішення загальних зборів прийнято 13.01.2017, положення п.8 ч.2 ст.258 ЦК щодо спеціальної позовної давності в один рік до вимог про визнання недійсним рішення загальних зборів товариства набрали чинності з 17.06.2018; наведені вище вимоги не розповсюджуються на правовідносини, які виникли до набрання ними чинності, а відтак підстави для застосування позовної давності до такої позовної вимоги відсутні;
		-          позов у частині скасування державної реєстрації змін до установчих документів Товариства за №10901050018000158 та до відомостей про юридичну особу за №10901070019000158, що була проведена Департаментом реєстраційних послуг Запорізької міської ради 20.02.2017, підлягає задоволенню внаслідок недійсності правочину від 13.01.2017;
		-          враховуючи те, що ОСОБА_3 в цьому випадку є добросовісним набувачем частки 45% в статутному капіталі Товариства на підставі договору відступлення шляхом купівлі-продажу частки в статутному капіталі Товариства від 26.04.2017, який не є первісним правочином щодо відчуження спірної частки, підстави для задоволення позову щодо ОСОБА_3 відсутні;
		-          суд першої інстанції не вбачає підстав для задоволення позову в частині скасування державної реєстрації змін: до установчих документів Товариства 26.04.2017 та до відомостей про юридичну особу 03.05.2017, що була проведена Департаментом реєстраційних послуг Запорізької міської ради (реєстратор Давидюк Ліна Валентинівна);
		-          суд вважає, що будь-якими діями ОСОБА_4 не порушені права та інтереси ОСОБА_2 та її частка у статутному капіталі Товариства залишилася незмінною - 5%.
		39.          Центральний апеляційний господарський суд постановою від 22.06.2021 апеляційну скаргу Товариства задовольнив частково, рішення Господарського суду Запорізької області від 11.02.2021 змінив, виклавши його резолютивну частину в редакції, згідно з якою позов задоволено частково: визнано недійсним договір про відступлення частки в статутному капіталі Товариства від 13.01.2017, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 ; у задоволенні решти позовних вимог відмовив.
		40.          Постанова суду апеляційної інстанції мотивована наступним:
		-          оспорюваний договір усупереч вимог ч.3 ст.238 ЦК укладений від імені продавця та покупця однією й тією ж особою, тобто договір направлений на реалізацію інтересів однієї особи; вказана норма є імперативною і не дозволяє представнику за довіреністю укладення договорів, фактично, із самим собою, а також покликана гарантувати інтереси особи, яку представляють, від можливих зловживань з боку представника; будь-які виключення з цього правила відсутні, а тому такий договір підлягає визнанню недійсним;
		-          Товариство виконало обов`язок щодо належного повідомлення позивача про проведення загальних зборів учасників Товариства, а останній на них не з`явився з незалежних від Товариства обставин;
		-          у загальних зборах учасників 13.01.2017 взяли участь учасники товариства, які володіють 95 % статутного капіталу товариства, а саме: ОСОБА_1 (від ОСОБА_2 за довіреністю) - 80% та особисто ОСОБА_1 (як учасник Товариства) - 15%; протокол від 13.01.2017 підписано ОСОБА_1 як від себе так і від ОСОБА_2 за довіреністю; протокол нотаріально посвідчено приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Щербиною В.С. та зареєстровано в реєстрі за №№ 111, 112;
		-          у цьому випадку ОСОБА_1 діяла в інтересах ОСОБА_2 на підставі довіреності, в межах наданих їй повноважень;
		-          збори, на яких прийнято ці рішення проводилися не за місцезнаходженням товариства, однак вказані обставини самі по собі не є підставою для визнання недійсними рішень, ухвалених на таких зборах;
		-          оскільки відсутні обставини, які в силу прямих вказівок закону є безумовними підставами для визнання недійсним рішення загальних зборів, у задоволенні позовних вимог в частині скасування рішення загальних зборів  Товариства про погодження відчуження частки в статутному капіталі, що оформлене протоколом № 1 від 13.01.2017 необхідно відмовити;
		-          позовні вимоги в частині скасування державної реєстрації змін до установчих документів Товариства та до відомостей про юридичну особу, що була проведена Департаментом реєстраційних послуг Запорізької міської ради 20.02.2017 є похідними від вимоги про скасування рішення загальних зборів, а тому задоволенню не підлягають.
		Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу, інших заяв учасників справи 
		41.          30.07.2021 ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду Запорізької області від 11.02.2021 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 22.06.2021, у якій просить їх скасувати в частині визнання правочину недійсним та ухвалити в цій частині нове рішення про відмову у позові. 
		42.          Скаржниця як на підставу касаційного оскарження посилається на пункти 1 та 3 ч.2 ст.287 ГПК.
		43.           ОСОБА_1 зазначає, що висновок судів попередніх інстанцій про недійсність договору про відступлення частки у статутному капіталі Товариства від 13.01.2017 зроблений з порушенням норм матеріального права (статей 15, 215, 241 ЦК, ст.4 ГПК, ст.17 Закону "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань") та без урахування висновку щодо застосування цих норми у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Великої Палати Верховного Суду від 22.10.2019 у справі №923/876/16 (щодо ст.17 Закону "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань"), Верховного Суду України від 25.05.2016 у справі №6-2612цс15, Верховного Суду від 15.07.2020 у справі № 910/13150/19, від 02.04.2019 у справі №908/6214/14, від 05.11.2019 у справі № 908/2604/18, від 16.05.2018 у справі №910/1163/17, від 25.04.2018 у справі №910/9915/17, від 10.04.2018 у справі №910/11079/17, від 16.10.2018 у справі №910/20790/17 (щодо ст.241 ЦК), від 14.06.2019 по справі №910/6642/18 (щодо статей 15, 215 ЦК та ст.4 ГПК).
		44.          Обґрунтовуючи підставу, передбачену п.3 ч.2 ст.287 ГПК, скаржниця зазначає, що відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування норм ч.3 ст.238 та ст.241 ЦК в контексті наступного схвалення довірителем правочину, укладеного представником з порушенням обмежень, встановлених ч.3 ст.238 ЦК, та застосування до таких правочинів наслідків, передбачених ст.241 ЦК у випадку його наступного схвалення довірителем.
		45.          Окрім цього, скаржниця зазначає, що суди безпідставно та невмотивовано відхилили як доказ волевиявлення позивача на укладення правочину від 13.01.2017 заяву ОСОБА_2 від 20.11.2017, яка отримана Товариством законно і особисто від позивача у 2017 році в умовах відсутності спору.
		46.          02.08.2021 ОСОБА_3 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду Запорізької області від 11.02.2021 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 22.06.2021, у якій просить постанову суду апеляційної інстанції в частині визнання недійсним договору відступлення частки у статутному капіталі скасувати та ухвалити у цій частині нове рішення про відмову у позові.
		47.          Скаржник посилається на п.3 ч.2 ст.287 ГПК та зазначає, що висновок Верховного Суду щодо спільного застосування ч.3 ст.238 та ч.2 ст.241 ЦК у подібних правовідносинах відсутній.
		48.          Скаржник у касаційній скарзі наводить такі доводи:
		-          обставина укладення правочину представником від імені особи, яку він представляє, у своїх інтересах, на що посилається позивач, має розглядатися у взаємозв`язку з усіма іншими обставинами справи та з урахуванням всього комплексу норм цивільного законодавства, а не лише у вузьких межах змісту ч.3 ст.238 ЦК, на яку посилався позивач;
		-          норма ч.3 ст.238 ЦК не має імперативного характеру, і сама норма передбачає винятки з основного правила, перелік яких не є вичерпним, зокрема, до таких винятків належить і ч.2 ст.241 ЦК;
		-          наступне схвалення позивачем спірного правочину підтверджується доказами, що містяться у матеріалах справи і досліджені судами попередніх інстанцій;
		-          схвалений довірителем правочин не підлягає визнанню недійсним, оскільки з огляду на норми ст.241 ЦК такий правочин створює, змінює і припиняє права і обов`язки довірителя з моменту його вчинення представником.
		49.          Від ОСОБА_2 надійшли письмові пояснення по справі, в яких він просить відмовити у задоволенні касаційних скарг.
		50.          Від ОСОБА_1 надійшли письмові пояснення із запереченням проти висновку судової почеркознавчої експертизи у справі та наданням альтернативного висновку експертизи, проведеного на замовлення Товариства, які залишаються без розгляду, оскільки вони зводяться до надання нових доказів та переоцінки вже наявних, що перебуває поза межами компетенції суду касаційної інстанції згідно зі ст.300 ГПК.
		Надходження касаційної скарги на розгляд Верховного Суду
		51.          Верховний Суд ухвалами від 27.09.2021 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 та за касаційною скаргою ОСОБА_3 , розгляд касаційної скарги призначив на 20.10.2021; ухвалою від 20.10.2021 оголошено перерву у судовому засіданні до 01.12.2021.
		ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
		52.          Скаржники оскаржують рішення судів попередніх інстанцій у частині визнання недійсним договору відчуження частки у статутному капіталі Товариства від 13.01.2017, а тому в частині інших позовних вимог зазначені рішення не переглядаються в силу положень ст.300 ГПК.
		Щодо можливості наступного схвалення довірителем правочину представника, вчиненого з самим собою 
		53.          Позовні вимоги ОСОБА_2 обґрунтовані порушенням вимог ч.3 ст.238 ЦК, оскільки правочин вчинено не в інтересах довірителя.
		54.          Так, ч.3 ст.238 ЦК передбачено, що представник не може вчиняти правочин від імені особи, яку він представляє, у своїх інтересах або в інтересах іншої особи, представником якої він одночасно є, за винятком комерційного представництва, а також щодо інших осіб, встановлених законом.
		55.          Касатори зазначають, що норма ч.3 ст.238 ЦК не має імперативного характеру і передбачає винятки, зокрема доводять, що у спірних відносинах мало місце наступне схвалення правочину довірителем, а тому до спірних відносин має бути застосована ч.1 ст.241 ЦК. 
		56.          У ч.1 ст.241 ЦК передбачено, що правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов`язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання.
		57.          У справі, що переглядається, представник був наділений необхідним обсягом повноважень на укладення договорів від імені довірителя.
		58.          Верховний Суд не погоджується із доводом скаржників про відсутність імперативного характеру у ч.3 ст.238 ЦК, адже у наведених скаржником постановах подібних висновків щодо застосування цієї норми не міститься; такий довід є довільним трактуванням скаржником зазначеної норми. 
		59.          Скаржники посилаються на висновки Верховного Суду щодо перевищення повноважень та наступного схвалення правочину, тобто щодо застосування ст.241 ЦК (постанови Верховного Суду України від 25.05.2016 у справі №6-2612цс15, Верховного Суду від 15.07.2020 у справі № 910/13150/19, від 02.04.2019 у справі №908/6214/14, від 05.11.2019 у справі № 908/2604/18, від 16.05.2018 у справі №910/1163/17, від 25.04.2018 у справі №910/9915/17, від 10.04.2018 у справі №910/11079/17, від 16.10.2018 у справі №910/20790/17), але ці висновки не стосуються відносин, коли представник вчинив правочин щодо самого себе. 
		60.          Верховний Суд звертає увагу, що випадок, передбачений ч.3 ст.238 ГПК, є імперативно забороненою дією, а не виходом представника за межі наданих йому повноважень.
		61.          Відповідно до ч.1 та ч.3 ст.215 ЦК підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1 - 3, 5, 6 ст.203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
		62.          Відповідно до частин 1 та 3 ст.237 ЦК представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов`язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.
		63.          Представництво характеризується такими ознаками: цивільні права та обов`язки належать одній особі, а здійснюються безпосередньо іншою; представник вчиняє певні юридичні дії (вчинення виключно фактичних (не юридичних) дій представництвом не охоплюється); представник діє не від свого імені, а від імені іншої особи; представник діє виключно в межах наданих йому повноважень; правові наслідки настають не для представника, а для особи, яку він представляє (постанова Верховного Суду від 17.03.2021 у справі №360/1742/18).
		64.          Тобто, правочин завжди має вчинятися в інтересах сторони, яку представляють, незалежно від того, вчиняється такий правочин з перевищенням наданих представнику повноважень, чи без такого перевищення.
		65.          З метою забезпечення інтересів цієї особи представнику заборонено вчиняти представницький правочин у своїх інтересах або в інтересах іншої особи, представником якої він одночасно є.
		66.          При цьому словосполучення "у своїх інтересах" потрібно розуміти таким чином, що представник не може вчиняти від імені особи, яку він представляє, правочин щодо себе особисто (тобто бути стороною цього правочину) або іншим шляхом на шкоду інтересам довірителя, в тому числі на користь інших осіб, включаючи і тих, представником яких він одночасно є.
		67.          Представник, який вчиняє правочин від імені довірителя сам с собою, завжди знаходиться в ситуації конфлікту інтересів, адже інтерес різних сторін правочину не співпадає. Зокрема, у випадку укладення договору купівлі-продажу, інтерес продавця полягає у реалізації товару за найбільшу ціну, а інтерес покупця - за найменшу, інтерес продавця полягає у скороченні строків розрахунку, а покупця - у їх збільшенні, тощо. 
		68.          У випадку укладення представником правочину з самим собою довіритель не повинен доводити, що цей правочин укладено не в його інтересах, збитковість правочину, недобросовісність чи нерозумність дій довірителя. По суті, положення ч.3 ст.238 ЦК надають довірителю право визнати недійсним відповідний правочин, незалежно від того на яких умовах він укладений. На довірителя не покладається тягар доведення невигідності умов такого договору, його збитковості. Його укладення не в інтересах довірителя презюмується. 
		69.          У постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.10.2019 у справі №923/876/16 вказано, що представник має завжди діяти у найкращих інтересах довірителя і, відповідно до ч.3 ст.238 ЦК, представник не може вчиняти правочин від імені особи, яку він представляє, у своїх інтересах або в інтересах іншої особи, представником якої він одночасно є, за винятком комерційного представництва, а також щодо інших осіб, встановлених законом (п.49).
		70.          Вчинення правочину щодо самого себе, тобто не в інтересах довірителя, а у своїх власних, є підставою для визнання такого правочину недійсним. Правило, передбачене ч.3 ст.238 ЦК, покликане гарантувати інтереси особи, яку представляють, від можливих зловживань з боку представника.
		71.          Зазначене узгоджується із висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 16.05.2019 у справі №401/2995/16-ц, від 10.11.2021 у справі №757/50762/18-ц.
		72.          Таким чином, ОСОБА_1 , маючи необхідний обсяг повноважень на укладення договорів від імені довірителя, не просто допустила їх перевищення, а вчинила правочин щодо самої себе, у своїх інтересах (а не в інтересах ОСОБА_2 ) усупереч імперативному обмеженню ч.3 ст.238 ЦК, що є підставою для визнання спірного договору недійсним. 
		Щодо застосування принципу заборони суперечливої поведінки  
		73.          У постанові від 01.10.2019 у справі №909/1294/15 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що відступлення учасником товариства з обмеженою відповідальністю частки у статутному капіталі товариства є відчуженням частки. Таке відчуження потребує волевиявлення особи, яка відчужує частку, й особи, яка приймає частку у власність. Відступлення (відчуження) частки не є самостійним непоіменованим видом договору, оскільки воно відбувається шляхом укладання договору купівлі-продажу, міни, дарування тощо. Такий договір може укладатися в усній або письмовій формі залежно від вимог чинного законодавства України та статуту товариства. Недодержання сторонами письмової форми правочину, яка встановлена законом, не має наслідком його недійсність, крім випадків, встановлених законом. Аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 16.09.2021 у справі №923/404/20. 
		74.          У постанові Великої Палати Верховного Суду від 01.10.2019 у справі №909/1294/15 зазначено, що волевиявлення сторін щодо відчуження частки може бути викладено в заяві учасника на ім`я товариства та протоколі загальних зборів учасників товариства. 
		75.          Верховний Суд доходить висновку, що волевиявлення ОСОБА_2 щодо відчуження частки у розмірі 80% на користь ОСОБА_1 міститься у його нотаріально посвідченій заяві від 20.11.2017 (зареєстрована в реєстрі за №4135), у якій ОСОБА_2 повідомляє ТОВ "Дружба", що він підтверджує своє волевиявлення щодо відчуження 80% належної йому частки шляхом укладення договору купівлі-продажу з ОСОБА_1 13.01.2017, зазначає, що укладення цього договору відповідає його дійсним намірам та інтересам, а вартість відчуженої частки сплачена ОСОБА_1 у повному обсязі. 
		76.           ОСОБА_2 неодноразово вчиняв дії, які можуть свідчити про наявність договору між ним та ОСОБА_1 : 
		-           26.04.2017 підписав нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі Товариства, згідно з яким позивач придбав у ОСОБА_1 частку у розмірі 30% статутного капіталу Товариства, а ОСОБА_3 - частку у розмірі 45% статутного капіталу Товариства; 
		-           26.04.2017 разом з іншими учасниками підписав нотаріально посвідчену шосту редакцію статуту Товариства, згідно з яким змінено склад учасників у результаті придбання позивачем та ОСОБА_3 корпоративних прав; введено нових учасників ОСОБА_2 (30%), ОСОБА_3 (45%), а частка ОСОБА_1 зменшилася до 20%;
		-           20.11.2017 підписав у нотаріуса заяву за №4134 про добровільний вихід зі складу учасників Товариства як власника 30% частки; 
		-           01.02.2018 підписав рішення зборів учасників Товариства, що оформлене протоколом №2 (як учасник Товариства із часткою у статутному капіталі 30%);
		-           02.07.2019 з іншими учасниками Товариства підписав нову редакцію статуту Товариства (як учасник Товариства із часткою у статутному капіталі 30%); 
		-           29.11.2019 разом з іншими учасниками Товариства підписав рішення зборів учасників Товариства №6.
		77.          Пояснення представника ОСОБА_2 , що останній не міг розуміти змісту документів, які підписував, і дій, які вчиняв, не беруться судом до уваги, оскільки позивач є дієздатною фізичною особою, яка має діяти розумно і обачливо. Підписуючи документи, особа засвідчує, що вона розуміє їх зміст та юридичні наслідки своїх дій. Відповідні дії ОСОБА_2 вчиняв послідовно, зі значним розривом у часі (тобто не йдеться про одноразову помилку). 
		78.          Договір купівлі-продажу часток у статутному капіталі між позивачем, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 від 26.04.2017, рішення зборів учасників від 01.02.2018 та від 29.11.2019 не були оскаржені ОСОБА_2 в судовому порядку, як такі, що вчинені під впливом помилки чи внаслідок введення в обману. 
		79.          Окрім цього, Верховний Суд звертає увагу на те, що позов у цій справі був поданий лише наприкінці 2019 року, що свідчить про те, що протягом значного періоду часу (майже 3 років) (адже відчуження частки у розмірі 80% ОСОБА_1 відбулося у січні 2017 року, а набуття частки у розмірі 30% - у квітні цього ж року) позивач так чи інакше не міг не бути обізнаним про стан своїх корпоративних прав у Товаристві.
		80.          Верховний Суд неодноразово наголошував на необхідності врахування принципу добросовісності (п.6 ст.3 ЦК) - стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення (постанови Верховного Суду від 10.04.2019 у справі № 390/34/17, від 28.09.2021 у справі №918/1045/20).
		81.          Доктрина "venire contra factum proprium" (заборони суперечливої поведінки), в основі якої лежить принцип добросовісності, базується ще на римській максимі - "non concedit venire contra factum proprium" (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці). Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона розумно покладається на них (постанови Верховного суду від 28.04.2021 у справі №910/9351/20, від 09.06.2021 у справі №911/3039/19, від 08.09.2021 у справі №910/10444/20).
		82.          Поведінка позивача не відповідає зазначеним засадам. 
		83.          Також Верховний Суд звертає увагу, що ОСОБА_2 не заявляв позовні вимоги про витребування частки до відповідачів. 
		84.          Верховний Суд погоджується з доводом ОСОБА_1 , наведеним у касаційній скарзі, про те, що Постанова Великої Палати Верховного Суду від 22.10.2019 у справі №923/876/16 містить правовий висновок, згідно якого позовні вимоги про скасування рішення загальних зборів учасників, визнання недійсним правочину, скасування державної реєстрації таких змін, які мають на меті поновлення становища до дати правочину, не відповідають належним та ефективним способам захисту, передбаченим ст.17 Закону "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань". 
		85.          У разі, якщо позивач прагне відновити склад учасників товариства, який існував до стверджуваного порушення його прав або інтересів, і таке відновлення не може бути здійснене шляхом стягнення (витребування з володіння) з відповідача частки (частини частки) у статутному капіталі товариства (пп."е" п.3 ч.5 ст.17 цього Закону), то належним способом захисту в цьому разі є позов про визначення розміру статутного капіталу товариства та розмірів часток учасників товариства (пп."д" п.3 ч.5 ст.17 цього Закону). Відповідачами за таким позовом є не тільки господарське товариство, але й особи - учасники товариства, які внаслідок задоволення позову можуть бути позбавлені своїх часток у статутному капіталі або їх частин у грошовому або відсотковому виразі (постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі №466/3221/16-а, від 01.04.2020 у справі №813/1056/18, Верховного Суду від 03.11.2021 у справі №903/199/20, від 23.09.2021 у справі № 908/2005/20, від 16.11.2021 у справі №924/1304/20).
		86.          Відповідно до зазначеної позиції Великої Палати Верховного Суду, якщо позивач мав намір повернути право власності на частку у статутному капіталі ТОВ "Дружба" у розмірі 50% (на момент подання позову володів 30% відповідно до договору від 26.04.2017 №363), то він повинен був звертатися із відповідними позовними вимогами до тих учасників товариства, які на його думку незаконно володють своїми частками у статутному капіталі. 
		Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
		87.          Відповідно до частин 1 та 2 ст.300 ГПК, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
		88.          Згідно з ч.1 ст.309 ГПК суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених ст.300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		Судові витрати
		89.          Оскільки суд касаційної інстанції не змінює та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат не здійснюється (ч.14 ст.129 ГПК).
		Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
		ПОСТАНОВИВ:          
		1.          Касаційну скаргу ОСОБА_1 та касаційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення.
		2.          Рішення Господарського суду Запорізької області від 11.02.2021 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 22.06.2021 у справі №908/3467/19 в оскаржуваній частині залишити без змін.
		Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		Головуючий суддя                                                                                О. Кібенко
		 
		Судді                                                                                                    І. Кондратова
		 
		                                                                                                                        О. Мамалуй

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...