Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 817/2407/16 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них; податку на додану вартість (крім бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, податку на додану вартість із ввезених на митну територію України товарів (продукції), зупинення реєстрації податкових накладних).
Надіслано для оприлюднення: 15.12.2021. Зареєстровано: 16.12.2021. Забезпечено надання загального доступу: 16.12.2021.
Дата набрання законної сили: 14.12.2021
Номер судового провадження: К/9901/51376/18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		14 грудня 2021 року 
		м. Київ
		справа № 817/2407/16
		адміністративне провадження № К/9901/51376/18 
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
		судді-доповідача - Хохуляка В.В., 
		суддів - Бившевої Л.І., Ханової Р.Ф., 
		розглянув у попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Колор С.І.М.» до Головного управління Державної фіскальної служби у Рівненській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Головного управління Державної фіскальної служби у Рівненській області на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 12.12.2017 (суддя - Махаринець Д.Є.) та постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 18.04.2018 (головуючи суддя - Охрімчук І.Г., судді: Капустинський М.М., Моніч Б.С.) у справі №817/2407/16.
		 
		встановив:
		Товариство з обмеженою відповідальністю «Колор С.І.М.» (далі - ТОВ «Колор С.І.М.») звернулося до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Рівненській області (далі - ГУ ДФС у Рівненській області) від 26.09.2016 №0003091401 та №0003101401.
		 
		Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 12.12.2017, залишеною без змін постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 18.04.2018, позов задоволено.  
		 
		Не погодившись з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, ГУ ДФС у Рівненській області оскаржило їх у касаційному порядку.
		 
		У касаційній скарзі відповідач, просить скасувати постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 12.12.2017, постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 18.04.2018 та прийняти нове рішення яким відмовити в позові.
		 
		В обґрунтування своїх вимог ГУ ДФС у Рівненській області посилається на те, що позивачем не підтверджено правомірність формування даних податкового обліку за оспорюваними господарськими операціями з огляду на відсутність у контрагентів позивача необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності та ненадання належним чином оформленої первинної документації. 
		 
		У відзиві на касаційну скаргу ТОВ «Колор С.І.М.» зазначає, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, правову оцінку обставинам справи судами надано правильно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими. Отже, позивач просить залишити касаційну скаргу відповідача без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
		 
		Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
		 
		Як з`ясовано судами попередніх інстанцій, ГУ ДФС у Рівненській області проведено планову виїзну документальну перевірку ТОВ «Колор С.І.М.» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2015 по 31.03.2016.
		 
		За результатами проведеної перевірки складено акт від 12.09.2016 № 218/17-00-14-01/31299514, в якому відображено висновки про порушення позивачем пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, пунктів 200.1, 200.2, 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на  517403,00 грн. та завищено від`ємне значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного податкового періоду в декларації за березень 2016 року на суму 20500,00 грн.
		 
		На підставі названого акту перевірки, ГУ ДФС у Рівненській області 26.09.2016 прийнято наступні спірні податкові повідомлення-рішення:
		 
		№ 0003091401, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на 776105,00 грн., у тому числі 517403,00 грн. - за основним платежем та 258702,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями; 
		 
		№ 0003101401, яким зменшено розмір від`ємного значення суми ПДВ за березень 2016 року на 20500,00 грн.
		 
		Обґрунтовуючи свою позицію, відповідач посилався на відсутність у постачальників позивача в достатній кількості майна, основних фондів та трудових ресурсів, необхідних для провадження фактичної господарської діяльності та виконання договірних зобов`язань перед контрагентами, спірні угоди спрямовані на здійснення операцій з надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов`язання, з метою штучного формування витрат та податкового кредиту, які не мають реального товарного характеру, що свідчить про відсутність реального вчинення господарських операцій з отримання товарно-матеріальних цінностей та субпідрядних робіт від спірних постачальників та їх подальше використання в господарській діяльності.  
		 
		Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що придбання позивачем товарів та робіт за досліджуваними господарськими операціями відповідає основному реєстраційному виду господарської діяльності                      ТОВ «Колор С.І.М.» та спрямоване на одержання прибутку в результаті реалізації виробленої продукції кінцевому споживачу, а їх реальність підтверджена належними та допустимими доказами.
		 
		Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України  податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
		 
		За правилами пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
		 
		Згідно із статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
		 
		Відповідно до частини першої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. 
		 
		Таким чином, підставою для виникнення у платника права на податковий кредит з податку на додану вартість є факт реального здійснення операцій з придбання товарно-матеріальних цінностей та послуг з метою їх використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, а також оформлення відповідних операцій належним чином складеними первинними документами, які містять достовірні відомості про їх обсяг та зміст.
		 
		При цьому наявність формально оформлених (складених) первинних документів та/або сплати грошових коштів не може слугувати підставою для формування даних податкового обліку за відсутності факту придбання відповідного активу.
		 
		В той же час, сама собою наявність або відсутність окремих документів, а також недоліки в їх оформленні не можуть бути підставою для висновку про відсутність господарських операцій та відмови у формуванні податкового кредиту, якщо з інших даних вбачаються зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі платника у зв`язку з його господарською діяльністю.
		 
		Як встановлено судами, основним видом діяльності ТОВ «Колор С.І.М.» є виробництво фарб, лаків і подібної продукції, друкарської фарби та мастик.
		 
		27.04.2015 між позивачем та ТОВ «Укрдорпласт» було укладено договір субпідряду                 № 7/15 на надання послуг з нанесення горизонтальної розмітки доріг в м. Києві.
		 
		З метою фактичного надання послуг по нанесенню дорожньої розмітки ТОВ «Укрдорпласт» було укладено договір від 21.04.2015 р. з КАТП № 273904 про надання автопослуг машинами Hofmann H-18-1 та Line Lazer V-5900, договір № 131-15 від 30.04.2015 з ДП «ДерждорНДІ» по обстеженню експлуатаційного стану автодороги.
		 
		На підтвердження виконання зазначеного договору позивачем надано відомості про обладнання та матеріально - технічні бази, які необхідні для надання послуг, гарантійний лист № 17 від 29.04.2015, сертифікат RR № 000082 від 26.06.2014 відповідності фарби для розмічання проїзної частини автодоріг, довідку про наявність працівників відповідної кваліфікації від 21.05.2015, протокол № 328/24 ДП «ДерждорНДІ» від 03.06.2015 випробування фарби для розмічання проїзної частини автодоріг.
		 
		В подальшому, на виконання умов договору позивачем здійснено на користь                    ТОВ «Укрдорпласт» попередню оплату в сумі 600 000,00 грн. (30 %, від суми вартості послуг).
		 
		Факт надання послуг ТОВ «Укрдорпласт» з нанесення горизонтальної розмітки доріг підтверджується листами про виявлені недоліки при нанесенні розмітки та відповідями на них, актами ДП «ДерждорНДІ» проведення обстеження стану горизонтальної дорожньої розмітки на вулицях м. Києва, актами прийому - передачі виконаних робіт/наданих послуг, підписаних також представниками                                          КП «Київавтодор» тощо.
		 
		Фактично надані послуги ТОВ «Укрдорпласт» були повністю оплачені позивачем. На підтвердження цього до суду були надані переписку між сторонами, яка пов`язана з виконанням договорів (документи щодо дотримання технічних вимог, зауваження та відповіді - реагування на них), податкові накладні, акти прийому - передачі виконаних робіт/наданих послуг, платіжні доручення на підтвердження оплати робіт ТОВ «Колор С.І.М.».
		 
		Між ПП «Проектбудторг» (постачальник) та ТОВ «Колор С.І.М.» (покупець) 30.01.2015 укладено договір, відповідно до якого постачальник зобов`язався передати у власність покупця товар: ПЕТФ-пластівці, сортовану по кольорам, упаковану в мішки, що отримана в результаті його господарської діяльності.
		 
		На виконання умов договору ПП «Проектбудторг» впродовж 2015 року та січня - березня 2016 року здійснювалась поставка вказаного товар, про що свідчать наявні в матеріалах справи видаткові накладні, податкові накладні, довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей, товарно-транспортні накладні.
		 
		За умовами договору ТОВ «КОЛОР С.І.М.» проводилась 100 % попередня оплата за кожну партію товару постачальнику ПП «Проектбудторг», що підтверджено виписками по розрахунковому рахунку, журналом-ордером і відомістю по рахунку 631 та актом відповідача.
		 
		Придбаний у ПП «Проектбудторг» у 2015 року товар: ПЕТФ-пластівці оприбутковано ТОВ «КОЛОР С.І.М.» по рахунку Дт 201 Кт 631. ПЕТФ-пластівці використані позивачем в господарській діяльності при виготовленні лакофарбової продукції, що підтверджується журналом проводок.
		 
		Оцінивши подані платником докази суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про те, що ці документи оформлені з дотриманням вимог чинного законодавства, містять необхідні для цілей оподаткування відомості про зміст та обсяг розглядуваних операцій.
		 
		Податковим органом, у свою чергу, не наведено переконливих доводів, що ґрунтуються на об`єктивній інформації та спростовують факти господарської діяльності, засвідчені вказаними документами, а також не представлено жодних доказів на підтвердження того, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі.    
		 
		Не подано відповідачем і належних доказів на підтвердження недобросовісності позивача як платника податків або можливої фіктивності його постачальників, не наведено будь-яких доводів щодо здійснення ТОВ «КОЛОР С.І.М.» розглядуваних операцій за відсутності розумних економічних причин (ділової мети) та наміру одержати економічний ефект тощо.
		 
		На момент здійснення спірних угод позивач та його контрагенти були належним чином зареєстровані як юридичні особи та платники податку на додану вартість, установчі документи недійсними в судовому поряду не визнавались. 
		          
		Також судові інстанції обґрунтовано не взяли до уваги посилання відповідача на наявну в нього податкову інформацію щодо контрагентів позивача як на підставу для відмови в задоволенні позову, оскільки податкове законодавство не ставить у залежність податковий облік (стан) певного платника податку від дотримання його контрагентами податкової дисципліни та правильності ведення ними податкового або бухгалтерського обліку, зокрема, від фактичної сплати контрагентами податків до бюджету, а також від їх господарських та виробничих можливостей. Тобто, у разі підтвердження реального характеру здійснених поставок, як у даній ситуації, платник не може відповідати за порушення, допущені постачальником, якщо не буде доведено його безпосередню участь у зловживанні цієї особи. Проте, посадовими особами податкового органу під час здійснення перевірки таких обставин не встановлено.
		          
		Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
		 
		Отже, враховуючи, що спірні господарські операції здійснена позивачем з метою подальшого їх використання в оподаткованих операціях у межах своєї господарської діяльності, спричинили реальну зміну його майнового стану, а також наявні в матеріалах справи документи бухгалтерського та податкового обліку є достатніми, належними та допустимими доказами для підтвердження реальності здійснення господарських операції з вищезазначеними контрагентами позивача, суд погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про задоволення позовних вимог та скасування спірних податкових повідомлень-рішень.
		 
		З огляду на викладене та враховуючи, що за правилами частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, судами першої та апеляційної інстанцій виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки судів про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі, не вбачається.
		 
		 
		Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
		 
		постановив:
		Касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Рівненській області - залишити без задоволення.
		 
		Постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 12.12.2017 та постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 18.04.2018 у справі №817/2407/16 - залишити без змін. 
		 
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
		                    
		 
		СуддіВ.В. Хохуляк Л.І. Бившева   Р.Ф. Ханова

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...