Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 480/1286/19 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо; державного регулювання цін і тарифів.
Надіслано для оприлюднення: 15.12.2021. Зареєстровано: 16.12.2021. Забезпечено надання загального доступу: 16.12.2021.
Дата набрання законної сили: 15.12.2021
Номер судового провадження: К/9901/1216/20

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		15 грудня 2021 року 
		м. Київ
		справа № 480/1286/19
		адміністративне провадження № К/9901/1216/20 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: 
		судді-доповідача Калашнікової О.В.,
		суддів: Білак М.В.,  Жука А.В., 
		розглянувши у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу №480/1286/19 
		за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "А-Муссон" до Головного управління Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів у Сумській області про визнання протиправним та скасування припису, провадження по якій відкрито 
		за касаційною скаргою  Головного управління Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів у Сумській області на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 08 липня 2019 року (суд у складі головуючого судді - Кунець О.М.) та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 27 листопада 2019 року (суд у складі колегії: головуючого судді - Сіренко О.І., суддів: Калиновського В.А., Кононенко З.О.)
		І РУХ СПРАВИ
		1.           08 квітня 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "А-Муссон" (далі - ТОВ «А-Муссон») звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів у Сумській області (далі - ГУ Держпродспоживслужби), у якому просило визнати протиправним та скасувати припис ГУ Держпродспоживслужби від 07.03.2019 №3.
		2.          В обґрунтування позовних вимог ТОВ «А-Муссон» зазначило, що висновки перевіряючого органу щодо виявлених порушень, викладені в акті та довідці, є незаконними, а припис - протиправним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки розрахунок тарифів на послуги, що стали предметом перевірки, здійснювався ТОВ «А-Муссон» у відповідності до Закону України від 09.11.2017 № 2189-VIII «Про житлово-комунальні послуги», Порядку формування тарифів на послуги з вивезення побутових відходів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.2006 №1010, постанови Кабінету Міністрів України від 10.12.2008 №1070 «Про затвердження Правил надання послуг з вивезення побутових відходів».
		3.          Сумський окружний адміністративний суд рішенням від 08 липня 2019 року, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 27 листопада 2019 року, задовольнив позовні вимоги. Визнав протиправним та скасував припис ГУ Держпродспоживслужби від 07.03.2019 №3 про виконання законних вимог щодо усунення порушень порядку формування, встановлення та застосування державних (регульованих) цін.
		4.          03 січня 2020 року ГУ Держпродспоживслужби звернулось до Верховного Суду із касаційною скаргою, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення ними норм процесуального права, просить скасувати рішення Сумського окружного адміністративного суду від 08 липня 2019 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 27 листопада 2019 року, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.
		5.          Верховний Суд ухвалою від 17 лютого 2020 року відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою та витребував матеріали справи.
		6.          16 березня 2020 року від позивача до суду касаційної інстанції надійшов відзив на зазначену касаційну скаргу, у якому ТОВ «А-Муссон» просить залишити останню без задоволення, а оскаржувані відповідачем судові рішення - без змін.
		7.          Розпорядженням в.о. заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 23 квітня 2020 року №642/0/78-20 призначено повторний автоматизований розподіл цієї судової справи між суддями у зв`язку з ухваленням Вищою радою правосуддя рішення від 09.04.2020 №923/0/15-20 «Про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у зв`язку з поданням заяви про відставку».
		8.          Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23 квітня 2020 року визначено склад колегії суддів для розгляду даної справи: Рибачук А.І. - головуючий суддя, судді: Стеценко С.Г., Чиркін С.М.
		9.          Ухвалою судді Верховного Суду від 23 квітня 2020 року прийнято зазначену справу до свого провадження.
		10.           Суддею-доповідачем Рибачуком А.І. та суддями Стеценком С.Г., Чиркіним С.М. заявлено самовідводи, які обґрунтовані порушенням порядку визначення суддів для розгляду справи, встановленого статтею 31 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), а саме, без урахування спеціалізації.
		11.           Ухвалою Верховного Суду від 23 листопада 2021 року задоволено заяви суддів Рибачука А.І., Стеценка С.Г., Чиркіна С.М. про самовідвід та відведено їх від участі у розгляді касаційної скарги Головного управління Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів у Сумській області на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 08 липня 2019 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 27 листопада 2019 року у справі № 480/1286/19. Передано матеріали касаційної скарги разом із справою до Секретаріату Касаційного адміністративного суду для визначення складу суду в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України, Положенням про автоматизовану систему документообігу суду та Тимчасовими засадами використання автоматизованої системи документообігу суду та визначення складу суду у Верховному Суді.
		12.           Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24 листопада 2021 року визначено склад колегії суддів для розгляду даної справи: Калашнікова О.В. - головуючий суддя, судді: Білак М.В., Жук А.В.
		II ОБСТАВИНИ СПРАВИ
		13.           12 лютого 2019 року позивачу було вручено повідомлення про проведення Головним управлінням Держпродспоживслужби в Сумській області планової перевірки дотримання вимог чинного законодавства ТОВ "А-Муссон" з 25.02.2019 по 11.03.2019.
		14.          Наказом Головного управлінням Держпродспоживслужби в Сумській області від 22 лютого 2019 року №280-ОД доручено завідувачу сектору контролю за регульованими цінами ОСОБА_2 провести у період з 25.02.2019 по 11.03.2019 планового державного нагляду (контролю) ТОВ "А-Муссон".
		15.          На виконання наказу ГУ Держпродспоживслужби в Сумській області №280-ОД від 22 лютого 2019 року, видано направлення №24-10/1371 від 22.02.2019 на проведення перевірки ТОВ "А-Муссон" у період з 25.02.2019 по 11.03.2019.
		16.           В подальшому, уповноваженими особами ГУ Держпродспоживслужби в Сумській області у визначений період проведено перевірку "А-Муссон", яку оформлено Актом №4 від 07 березня 2019 року. До Акту складено довідку.
		17.          Перевіркою встановлено порушення:
		- п.5 ст.20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги";
		- п.10.11 Порядку формування тарифів на послуги вивезення побутових відходів, затверджених постановою КМУ від 26.07.2006 №1010.
		18.           У висновках Акту зазначено, що необґрунтований розрахунок обсягів наданих послуг, статті собівартості "паливно-мастильні матеріали", "заробітна плата основних робітників", неправомірне застосування норм надання послуг, відсутність графіків вивезення великогабаритних та ремонтних відходів по приватному сектору та підтверджуючих документів про надання цих послуг, у зв`язку з чим товариством за період з 19.07.2018 по 28.02.2019 було зайво нараховано споживачам 1 087 584,28 грн., в тому числі, отримано необґрунтовану виручку у розмірі 391 769,93 грн.
		19.           07 березня 2019 року завідувачем сектору контролю за регульованими цінами ГУ Держпродспоживслужби в Сумській області складено припис №3 від 07.03.2019, яким зобов`язано позивача у місячний термін:
		1. усунути порушення порядку формування, встановлення та застосування державних (регульованих) цін шляхом приведення розрахунків тарифів на послуги з організації збирання, вивезення твердих побутових, великогабаритних та ремонтних відходів у відповідності до Порядку формування тарифів на послуги з вивезення побутових відходів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.2006 №1010;
		2. провести перерахунки зайво нарахованих споживачам приватного сектору коштів за період з 19.07.2018 по 28.02.2019 у сумі 1 087 584,28 грн.
		3. У триденний термін з моменту виконання припису повідомити ГУ Держпродспоживслужби в Сумській області про вжиті заходи.
		ІIІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
		20.            Суди першої та апеляційної інстанцій, розглядаючи справу по суті, прийшли до висновку, що тарифи та норми послуг, які перевірялись Держпродспоживслужбою, були встановлені виконавчим комітетом Сумської міської ради, а ТОВ"А-Муссон" не є суб`єктом, що вирішує питання щодо формування, зміни, коригування та затвердження цін/тарифів на вивезення побутових відходів і невідповідності рішення суб`єкта владних повноважень вимогам закону.
		IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
		21.          У касаційній скарзі касатор вказав, що судами попередніх інстанцій не надано належної правової оцінки зібраним по справі доказам, що, у відповідності до частини 2 статті 353 КАС України, є підставою для скасування спірних рішень судів та направлення справи но новий розгляд до суду першої інстанції.
		22.           Зокрема, заявник вказав, що ним під час перевірки було виявлено завищення розміру плати для споживачів приватного сектору шляхом безпідставного застосування норм надання послуг з вивезення великогабаритних та ремонтних відходів для населення приватного сектору. Зокрема, вказує, що позивач неправомірно застосував  норми надання послуг з вивезення великобаритних відходів в розмірі 0,23 куб.м. на рік та ремонтних відходів в розмірі 0,078 куб.м. на рік для населення приватного сектору, які встановлені для одноквартирних будинків з наявністю усіх видів благоустрою, у зв`язку з чим, товариством за період з 19.07.2018 року по 28.02.2019 року було зайво нараховано споживачам 1  087 584, 28 грн. та отримано необґрунтовану виручку у розмірі 391 769,93 грн. 
		23.           Касатор також зазначив про відсутність підтверджуючих документів щодо фактичного виконання послуг з вивезення великогабаритних та ремонтних відходів по приватному сектору.
		V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
		24.           Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанції, згідно зі статтею 341 КАС України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.
		25.          Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
		26.          08 лютого 2020 року набрали чинності зміни до КАС України, внесені Законом України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ».
		27.          За правилом пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» зазначеного Закону касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
		28.           Оскільки касаційна скарга була подана 03 січня 2020 року, за  наведених підстав касаційний розгляд здійснюється за правилами, що діяли до набрання чинності цим Законом, а саме за правилами КАС України в редакції зі змінами, внесеними Законом України від 19 грудня 2019 року № 394-IX.
		29.            Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених у статті 341 КАС України, а також надаючи оцінку правильності застосування судами попередніх інстанцій норм процесуального права, виходить із такого. 
		30.           Спірні правовідносини регулюються Законом України від 09.11.2017 № 2189-VIII «Про житлово-комунальні послуги» (далі - Закон №2189-VIII), Порядком формування тарифів на послуги з вивезення побутових відходів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.2006 №1010 (далі - Порядок №1010), постановою Кабінету Міністрів України від 10.12.2008 №1070 «Про затвердження Правил надання послуг з вивезення побутових відходів» (далі - Постанова №1070).
		31.            Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 2 Закону №2189-VIII державна політика у сфері житлово-комунальних послуг базується на таких принципах, зокрема, регулювання цін/тарифів на житлово-комунальні послуги, перелік яких визначено цим Законом, з урахуванням досягнутого рівня соціально-економічного розвитку, природних особливостей відповідного регіону та технічних можливостей.
		32.           Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 13 Закону №2189-VIII комунальні послуги (централізоване постачання холодної води, централізоване постачання гарячої води, водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), газопостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо) є одним із видів житлово-комунальних послуг за функціональним призначенням.
		33.           Згідно з частиною 2 статті 14 Закону №2189-VIII ціни/тарифи на комунальні послуги та послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій формуються і затверджуються центральними органами виконавчої влади, національними комісіями, що здійснюють державне регулювання у відповідних сферах, та органами місцевого самоврядування відповідно до їхніх повноважень, визначених законом.
		34.           Як вбачається зі змісту касаційної скарги, відповідач наголошує на тому, що ТОВ «А-МУССОН» порушено пункт 6 Постанови КМУ № 1070.
		35.          Пунктом 6 Правил надання послуг з вивезення побутових відходів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 грудня 2008 року №1070 (далі - Правила №1070) визначено, що обсяг надання послуг розраховується на підставі норм, затверджених органом місцевого самоврядування.
		36.           З цього приводу судами попередніх інстанцій встановлено, що ТОВ «А-МУССОН» при розрахунку тарифів керувалось нормами надання послуг з вивезення твердих побутових відходів в місті Суми, затверджених рішенням виконавчого комітету Сумської міської ради від 19.11.2013 №591 «Про затвердження норм надання послуг з вивезення твердих побутових відходів в місті Суми» зі змінами, внесеними рішенням виконавчого комітету Сумської міської ради від 18.04.2018 №208 «Про внесення змін до рішення виконавчого комітету Сумської міської ради від 19.11.2013 №591 «Про затвердження норм надання послуг з вивезення твердих побутових відходів в місті Суми» зі змінами», та рішенням виконавчого комітету Сумської міської ради від 11.12.2018 №684 «Про внесення змін до рішення виконавчого комітету Сумської міської ради від 19.11.2013 №591 «Про затвердження норм надання послуг з вивезення твердих побутових відходів в місті Суми» зі змінами».
		37.          Згідно цього рішення виконкомом Сумської міської ради затверджені норми надання послуг для:
		1.1. багатоквартирних житлових будинків з наявністю усіх видів благоустрою:
		з вивезення твердих побутових відходів - 2,27 м3/ рік на одну людину;
		великогабаритних відходів - 0,23 м3/ рік на одну людину;
		ремонтних відходів - 0,078 м3/ рік на одну людину;
		1.2. одноквартирних будинків з наявністю усіх видів благоустрою:
		з вивезення твердих побутових відходів - 1,92 м3/ рік на одну людину;
		великогабаритних відходів - 0,23 м3/ рік на одну людину;
		ремонтних відходів - 0,078 м3/ рік на одну людину.»
		38.          Касатор вважає, що "будинки приватного сектору" не можна вважати "одноквартирними будинками з наявністю усіх видів благоустрою", тому застосування норми накопичення для приватного сектору не є правомірними.
		39.          Відповідно до пунктів 4-7 Постанови №1070 виконавець послуг визначається:
		для об`єктів державної та комунальної власності - за результатом конкурсу, який проводиться відповідно до Порядку, затвердженому  постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 р. № 631 (Офіційний вісник України, 2005 р., № 30, ст. 1812);
		для житлових будинків приватної власності - органом місцевого самоврядування, крім випадків, коли власники будинків виявили бажання визначити виконавця послуг самостійно.
		Послуги надаються з урахуванням розміру території та інших умов, передбачених законодавством у сфері житлово-комунального господарства.
		Надання послуг з вивезення відходів як вторинної сировини, що є у складі побутових відходів, здійснюється з урахуванням вимог статті 35 Закону України "Про відходи".
		Обсяг надання послуг розраховується на підставі норм, затверджених органом місцевого самоврядування.
		7. Норми надання послуг визначаються: 
		1) шляхом проведення вимірювання кількості  побутових відходів, що утворюється за одиницю часу (доба, місяць), або на підставі фактичного обсягу надання послуг за попередній період; 
		2) за двома джерелами їх утворення: 
		житлові будинки (багатоквартирні та одноквартирні); 
		підприємства, установи та організації; 
		3) окремо для фізичних осіб, що проживають: 
		у будинках  з наявністю всіх видів благоустрою - центрального опалення, водопостачання, каналізації, газопостачання; 
		у будинках, в яких відсутній один або два види благоустрою, - центральне опалення, водопостачання, каналізація. 
		Зазначені норми переглядаються один раз на п`ять років.
		40.          Пунктом 8 Постанови №1070 визначено, що у разі коли норми не затверджено органом місцевого самоврядування, застосовують мінімальні норми згідно з додатком 2.
		Згідно з додатком 2 серед видів об`єктів, щодо яких органом місцевого самоврядування затверджуються норми надання послуг визначені окремо:
		-          багатоквартирні та одноквартирні будинки з наявністю усіх видів благоустрою, на одну людину та
		-          одноквартирні будинки з присадибною ділянкою.
		41.          Судами встановлено, що згідно листа виконавчого комітету Сумської міської ради від 05.07.2019 року (а.с. 132-133, II том) у рішенні органу місцевого самоврядування для споживачів послуг приватного сектору норми послуг визначені як для «одноквартирних будинків з наявністю усіх видів благоустрою». Виконком Сумської міської ради при встановленні тарифу для приватного сектору брав за основу саме норму для «одноквартирних будинків з наявністю усіх видів благоустрою».
		42.          Відтак, суди дійшли висновку, що у ТОВ "А-Муссон" як суб`єкта надання послуг із  вивезення побутових відходів не було правових підстав для самостійного визначення тарифів окремо для будинків приватного сектору з огляду на наявність рішення органу місцевого самоврядування. Відтак позивач цілком обґрунтовано та з урахуванням приписів п.6 Постанови КМУ №1070, згідно якого - обсяг надання послуг розраховується на підставі норм, затверджених органом місцевого самоврядування, керувався рішенням органу місцевого самоврядування для споживачів послуг приватного сектору норми послуг означені як для «одноквартирних будинків з наявністю усіх видів благоустрою».
		43.          При цьому, суди зазначили, що застосування норм накопичення побутових відходів для приватного сектору із розрахунку як для «одноквартирних будинків з наявністю усіх видів благоустрою» є підставою для перегляду рішення органу місцевого самоврядування, яким такі тарифи визначені, а не для притягнення суб`єкта надання послуг із вивезення відходів до відповідальності.
		44.          Колегія суддів Верховного Суду вважає наведені висновки судів першої та апеляційної інстанцій передчасними з огляду на наступне.
		45.          Як вбачається з оскаржуваного припису ГУ Держпродспоживслужби від 07.03.2019 №3, відповідачем встановлено, зокрема, - неправомірне застосування норм надання послуг з вивезення великогабаритних відходів у розмірі 0,23 куб.м на рік та ремонтних відходів у розмірі 0,078 куб.м на рік для населення приватного сектору, які встановлені для одноквартирних будинків з наявністю усіх видів благоустрою.
		46.          Позивач вважає, що у вказаному вище рішенні виконавчого комітету Сумської міської ради для споживачів послуг приватного сектору встановлено обсяг наданих послуг, як для одноквартирних будинків з наявністю усіх видів благоустрою, та стверджує, що іншої норми не існує.
		47.          Відповідач, як у запереченнях на позов і апеляційній скарзі, так і в касаційній скарзі вважає неправомірним застосування до розрахунку тарифу вищенаведеного обсягу наданих послуг, зазначаючи, що позивач не надавав послуги вказаним об`єктам, оскільки побутові відходи утворювались у житлових будинках «приватного сектору», які не мають у наявності усіх видів благоустрою.
		48.          Так, Законом України «Про відходи» регулюются відносини, пов`язані з утворенням, збиранням і заготівлею, сортуванням, перевезенням, зберіганням, обробленням (переробленням), утилізацією, видаленням, знешкодженням та захороненням відходів, що утворюються в Україні, перевозяться через її територію, вивозяться з неї, а також з перевезенням, обробленням та утилізацією відходів, що ввозяться в Україну як вторинна сировина.
		49.          За приписами статті 1 цього Закону джерело утворення побутових відходів - об`єкт, на якому утворюються побутові відходи (житловий будинок, підприємство, установа, організація, земельна ділянка).
		50.          В свою чергу, у підпункті 8 пункту 5 Порядку проведення конкурсу на надання послуг з вивезення побутових відходів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 16 листопада 2011 року №1173 надається характеристика об`єктів утворення побутових відходів за джерелами їх утворення, зокрема, для одноквартирних житлових будинків визначено такі критерії: 
		- загальна кількість будинків, кількість мешканців таких будинків; 
		- місцезнаходження будинків, їх характеристика залежно від наявності видів благоустрою (каналізації, центрального опалення, водо- та газопостачання); 
		- кількість будинків, у яких відсутнє централізоване водопостачання  та  каналізація, а  рідкі  відходи зберігаються у вигрібних ямах; 
		- наявність, кількість, місцезнаходження, об`єм і належність контейнерів (контейнерних майданчиків) для зберігання та збирання різних побутових відходів; 
		- характеристика під`їзних шляхів. 
		51.          Разом тим, судами попередніх інстанцій не надано належної оцінки доводам відповідача, що позивач не надавав послуги одноквартирним будинкам з наявністю усіх видів благоустрою, оскільки побутові відходи утворювались у житлових будинках «приватного сектору», які не мають у наявності усіх видів благоустрою.
		52.          Зокрема, Верховний Суд звертає увагу, що суди попередніх інстанцій надаючи оцінку спірним правовідносинам, обмежившись наявністю рішення виконавчого комітету Сумської міської ради щодо затвердження норм надання послуг для одноквартирних будинків з наявністю усіх видів благоустрою, не встановлювали наявність чи відсутність та види благоустрою для одноквартирних житлових будинків, яким позивачем надавались послуги з вивезення великогабаритних відходів.
		53.          В свою чергу, лист виконавчого комітету Сумської міської ради від 05.07.2019 року не є беззаперечною підставою в розумінні КАС України для вищенаведених висновків судів попередніх інстанцій.
		54.          У зв`язку із вказаними обставинами, Верховний Суд вважає висновки судів попередніх інстанції передчасними.
		55.          Оскільки вказані обставини та фактичні дані залишилися поза межами дослідження судів першої та апеляційної інстанцій, тому з урахуванням повноважень касаційного суду (які не дають касаційній інстанції права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні) відсутня можливість перевірити Верховним Судом правильність їх висновків в цілому по суті спору.
		56.          Колегія суддів наголошує, що до повноважень Верховного Суду не входить дослідження доказів, встановлення фактичних обставин справи або їх переоцінка, тобто об`єктом перегляду касаційним судом є виключно питання застосування права.
		57.          Зважаючи на встановлені судами обставини, Суд вважає висновки судів першої та  апеляційної інстанції передчасними, та такими, що зроблені без повного з`ясування обставин, що мають значення для вирішення справи, а оцінка наявних у матеріалах справи доказів здійснена без дотримання положень статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України, а відтак таке судове рішення не є таким, що відповідає вимогам законності та обґрунтованості, що встановлені статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства України.
		58.          Верховний Суд також звертає увагу, що одне із призначень обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті, та надати стороні можливість його оскарження у разі незгоди з аргументами суду. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватися публічний контроль за здійсненням правосуддя. А тому при оскаржені рішення суду слід звертати увагу на те, що залишення без уваги ключових доводів сторони є прямим порушенням процесу.
		59.          Частиною 2  статті 353 КАС України  передбачено, що підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо: 1) суд не дослідив зібрані у справі докази; або 2) суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів, або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи; 3) суд встановив обставини, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів.
		60.          З огляду на викладене, а також ураховуючи той факт, що судами попередніх інстанцій не було встановлено обставини, що мають значення для вирішення справи, в той час як їх не встановлення впливає на правильність вирішення спору, і цей недолік неможливо усунути на стадій касаційного перегляду, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку про наявність підстав для задоволення касаційної скарги та скасування рішення Сумського окружного адміністративного суду від 08 липня 2019 року та постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 27 листопада 2019 року з підстав порушення норм процесуального права та направлення справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.
		61.          Під час нового розгляду справи суду слід дослідити усі обставини, що мають значення для правильного розв`язання суті спірного питання, надати оцінку наявним у справі належним та допустимим доказам, зважаючи на закріплені статтею 6 КАС України вимоги принципу верховенства права, одночасно відповівши на кожен важливий та доречний аргумент учасників справи тією мірою, якою така відповідь вимагається з огляду на предмет спору та в залежності від встановленого, правильно застосувати до спірних правовідносин норми матеріального права та постановити рішення відповідно до вимог статті 242 КАС України.
		VIІ. Судові витрати
		62.          З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, суд не вирішує питання щодо розподілу судових витрат.
		Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду
		П О С Т А Н О В И В :
		1. Касаційну скаргу Головного управління Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів у Сумській області - задовольнити.  
		2. Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 08 липня 2019 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 27 листопада 2019 року скасувати, а справу направити на новий розгляд до Сумського окружного адміністративного суду.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.                                                                                                                                                                                       
		 
		 
		СуддіО.В. Калашнікова М.В. Білак   А.В. Жук

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...