Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 757/60606/21-к : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; скасування арешту майна.
Надіслано для оприлюднення: 16.12.2021. Зареєстровано: 17.12.2021. Забезпечено надання загального доступу: 20.12.2021.

Номер судового провадження: 1-кс-52164/21
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 42021000000000893

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		      
		 
		печерський районний суд міста києва
		 
		Справа № 757/60606/21-к 
		 
		УХВАЛА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		02 грудня 2021 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту майна накладеного на підставі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 20.10.2021, у рамках кримінального провадження № 42021000000000893,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		В провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва надійшло клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту майна накладеного на підставі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 20.10.2021, у рамках кримінального провадження № 42021000000000893.
		Мотивуючи означене клопотання, заявник вказує, що арешт накладено необґрунтовано, з порушенням положень ст. 170 КПК України, без перевірки обставин та підстав накладення такого арешту. Також посилається на те, що накладений арешт грубо порушує право на вільне володіння, користування та розпорядження своїм майном, а також що при накладенні арешту не було враховано відсутність правової підстави для арешту майна, вказує, що арештоване майно, не відповідає ознакам визначених ст. 98 КПК України.
		Заявник вказує, що вилучення майна під час обшуку було проведено із суттєвими порушеннями КПК України, оскільки проведено у приміщенні, яке орендується з метою здійснення адвокатської діяльності, що було проігноровано слідчими та не припинено проведення обшуку. Окрім того, зазначає, що вилучені грошові кошти зберігались у сейфах на підставі договорів зберігання, при цьому вилучені протоколи допиту становлять адвокатську таємницю, а відтак не є речовими доказами у кримінальному провадженні.
		Окрім того, заявник вказує, що товариство відношення до розслідуваного кримінального провадження не має.
		До суду надійшла заява адвоката ОСОБА_3 про розгляд клопотання за його відсутності, вимоги визначені у клопотанні підтримує, просить задовольнити.
		Особа, за клопотанням якої було арештовано майно у судове засідання не з`явився.
		Слідчий суддя, вивчивши матеріали провадження за клопотанням, приходить до наступного висновку.
		Так, СУ ГУ СБ України в АР Крим здійснюється досудове розслідування за процесуальним керівництвом з Офісом Генерального прокурора у кримінальному провадженні №42021000000000893 від 21.04.2021 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 110-2, ч. 2 ст. 200, ч. 2 ст. 361 КК України.
		В рамках наведеного кримінального провадження, ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 20.10.2021 справа №761/37081/21, накладено арешт на тимчасово вилучене майно під час проведеного обшуку з 13.10.2021 р. по 14.10.2021 р. нежитлових приміщень з №1 по №7 (групи приміщень №2, в літері «В») за адресою: АДРЕСА_1 , які належать на праві приватної власності ОСОБА_4 , а саме:
		-    грошові кошти у розмірах: 774434 доларів США, 646750 євро, 13546 гривень;
		-    протокол допиту потерпілого від 28.01.2021 р. на 4-х аркушах (копія);
		-    протокол допиту від 01.02.2021 року (копія) на 5-х аркушах;
		-    протокол допиту від 01.02.2021 року (копія) на 7-х аркушах.
		Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
		Відповідно до ч. 1ст. 174 КПК Українипідозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
		Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
		Виходячи із аналізу викладеного, вказана норма пов`язує право слідчого судді на скасування арешту майна, із можливістю надання учасникам процесу, доказів та відомостей, які вказуватимуть, що арешт накладено необґрунтовано або в його застосуванні відпала потреба та доведеності перед слідчим суддею їх законності та переконливості.
		Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя, згідно вимог ст.94, ст.132, ст.173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатніх доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту для третіх осіб, а також розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
		Відповідно мотивувальної частини ухвали від 18.10.2021 року, метою арешту майна, є визначеною в п. 1 ч. 2ст. 170 КПК України, тобто з метою забезпечення збереження речового доказу у кримінальному провадженні.
		Аналізуючи положення кримінально процесуального законодавства з приводу накладення арешту на майно особи, обов`язковою передумовою, яка обґрунтовує необхідність застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, є наявність достатніх доказів, що вказують на вчинення злочину, наявність обґрунтованої підозри, підставу для арешту майна; наслідки арешту для третіх осіб, а також розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, що визначено положенням ч. 2ст. 173 КПК України.
		Європейський суд з прав людини наголошує на тому, що слід врахувати необхідність забезпечення справедливого балансу між конкуруючими інтересами відповідної особи і суспільства в цілому. Необхідно зважати й на те, що цілі, згадані в цьому положенні можуть мати певне значення при визначені того, чи забезпечено баланс між вимогами відповідних суспільних інтересів і основоположним правом заявника на власність. В обох контекстах держава користується певним полем розсуду при визначені заходів, які необхідно вжити для забезпечення дотримання Конвенції. Рішення «Sargsyan v. Azerbaijan», n.220.
		Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ісмаїлов проти Росії» від 06.11.2008 року, де вказувалися порушення ст. 1 Першого протоколу доКонвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в якому зазначено, що кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права».
		Нормоюст. 41 Конституції Українивстановлюється непорушність права особи на володіння, користування і розпорядження своєю власністю.
		Відповідно до положеньст. 98 КПК Україниречовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
		Разом з тим, як вбачається із наданих суду матеріалів, відсутні відомості вважати, що арештоване майно відповідає критеріям визначенимст. 98 КПК Україниі є безпосередньо предметом кримінального правопорушення що розслідується, а прокурором не доведено зворотнього, а відтак посилання на наявність правових підстав, передбачених п. 1 ч. 2ст. 170 КПК України, при цьому підозра ОСОБА_3 та будь-яким іншим особам не пред`являлась, що в свою чергу вказує на безпідставність такого обмеження права власника на мирне володіння та користування своїм майном.
		У відповідності до практики Європейського Суду з прав людини, володіння майном повинно бути законним (рішення у справі «Іатрідіс проти Греції»). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (рішення у справі «Антріш проти Франції», «Кушоглу проти Болгарії»). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (рішення у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції»).
		Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати впевненість у тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.
		Разом з тим, слідчому судді не надано доказів та не доведено існування правових підстав для подальшого збереження арешту майна, та відсутніми ризиками які слугували підставами для накладення арешту на майно, а відтак клопотання підлягає задоволенню.
		При цьому, посилання прокурора на обставини порушення правил територіальної підсудності розгляду даного клопотання є безпідставними, оскільки ГУ СБ України в АР Крим зареєстроване за адресою: 01011, м. Київ, вул. Мирного Панаса, буд. 19, що знаходиться у Печерському районі міста Києва, тобто підпадає під територіальну юрисдикцію Печерського районного суду міста Києва.
		Враховуючи вказане, підстав вважати, що існує правова підстава для арешту майна заявника взагалі спростовується, а також слідчий суддя приходить до висновку про відсутність в кримінальному провадженні даних, які б виправдовували подальше втручання держави у право на мирне володіння заявника належним йому майном, у зв`язку з чим вважає за доцільне скасувати арешт майна.
		Керуючись,ст. 41 Конституції України, ст. 1 Протоколу 1Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст.ст.174,309 КК України, -
		 
		ПОСТАНОВИВ :
		 
		Клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту майна накладеного на підставі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 20.10.2021, у рамках кримінального провадження № 42021000000000893 - задовольнити.
		Скасувати арешт майна накладений ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 20.10.2021 справа №761/37081/21, на тимчасово вилучене майно під час проведеного обшуку з 13.10.2021 р. по 14.10.2021 р. нежитлових приміщень з №1 по №7 (групи приміщень №2, в літері «В») за адресою: АДРЕСА_1 , які належать на праві приватної власності ОСОБА_4 , а саме:
		-    грошові кошти у розмірах: 774 434 доларів США, 646 750 євро, 13 546 гривень;
		-    протокол допиту потерпілого від 28.01.2021 р. на 4-х аркушах (копія);
		-    протокол допиту від 01.02.2021 року (копія) на 5-х аркушах;
		-    протокол допиту від 01.02.2021 року (копія) на 7-х аркушах.
		Ухвала оскарженню не підлягає.
		 
		Слідчий суддя ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...