Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 303/8049/21 : не визначено.
Надіслано судом: 17.12.2021. Зареєстровано: 17.12.2021. Забезпечено надання загального доступу: 20.12.2021.

Номер судового провадження: 2/303/2049/21

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		                            
		 
		                                 Справа № 303/8049/21
		                                                       2/303/2049/21
		                               Номер рядка статистичного звіту 25
		                    
		Р І Ш Е Н Н Я
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		16 грудня 2021року               м. Мукачево 
		Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:
		головуючої-судді                            Гутій О.В.
		         за участю секретаря судового засідання         Зарева А.Ю.
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Мукачево цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «ФК «Авансар», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, приватний виконавець Роман Роман Михайлович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,-
		в с т а н о в и в:
		Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про визнання виконавчого напису від 28 травня 2021 року, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Євгеном Михайловичем, зареєстрованого в реєстрі за № 68145, таким, що не підлягає виконанню.
		Позовні вимоги мотивує тим, що приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Євгеном Михайловичем 28.05.2021 року вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 68145, яким стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Авансар» заборгованість за кредитним договором в розмірі 78 129,70 гривень, яка складається з 41565,06 гривень  заборгованість за тілом кредиту, 34814,64 гривень заборгованість по відсоткам, 900,00 гривень заборгованість за пенею. 
		З оскаржуваного виконавчого напису нотаріуса вбачається, що такий вчинено на кредитному договорі № 200438151 від 22.01.2016 року. Кінцевий термін повернення кредиту 22.01.2018 року. Стягнення заборгованості проводиться за період з 22.01.2016 року по 01.06.2020 року. Отже, строк позовної давності щодо права вимоги за кредитним договором від 22.01.2016 року № 200438151 сплив 23.01.2021 року. 
		Посилається, що виконавчий напис вчиняється у разі наявності безспірної заборгованості боржника перед стягувачем, підтвердженої належними документами. Це також свідчить про незаконність дій нотаріуса при вчиненні згаданого виконавчого напису, оскільки заборгованість за кредитним договором ніяким чином не могла виникнути після закінчення кредитного договору зазначене свідчить, що грошова сума кредитної заборгованості не є безспірною, оскільки нарахована за період за який строк кредитного договору закінчився.
		Також, даний договір укладений у простій формі, нотаріально не посвідчувався. 
		Крім того, зазначає, що постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року у справі № 826/20084/14, залишеною без змін постановою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 (справа № К/800/7651/17), Постанову КМУкраїни від26.11.2014№ 662 визнано незаконною та нечинною в частині пункту 2. Змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, а саме, щодо доповнення переліку розділом 2 «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин»
		А тому,враховуючи наведеніобставини,просить судвизнати виконавчийнапис  від 28 травня 2021 року, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Євгеном Михайловичем, зареєстрований в реєстрі за № 68145, таким, що не підлягає виконанню.
		Ухвалою Мукачівського міськрайонного суду від 18.10.2021 року відкрито провадження у даній справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
		Учасники справи заперечень щодо можливості судового розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін не висловили, тому з урахуванням положень частини п`ятоїст. 279 Цивільного процесуального кодексу України, суд розглянув справу на підставі наявних у ній матеріалів.
		Представник відповідача відзив на позов не подавав.
		Судом встановлено, що приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Євгеном Михайловичем 28.05.2021 року вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 68145, яким стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Авансар» заборгованість за кредитним договором в розмірі 78 129,70 гривень, яка складається з 41565,06 гривень  заборгованість за тілом кредиту, 34814,64 гривень заборгованість по відсоткам, 900,00 гривень заборгованість за пенею (а.с.71).
		З оскаржуваного виконавчого напису нотаріуса вбачається, що такий вчинено на кредитному договорі № 200438151 від 22.01.2016 року. Кінцевий термін повернення кредиту 22.01.2018 року (а.с. 37-38) . Стягнення заборгованості проводиться за період з 22.01.2016 року по 01.06.2020 року. (а.с. 71).
		Вказаний виконавчий напис за заявою ТОВ «ФК «Авансар» було пред`явлено до виконання, у зв`язку з чим приватним виконавцем Романом Р.М. 04.10.2021 року було відкрито виконавче провадження та 04.10.2021 року було винесено постанову про арешт майна боржника (а.с.74-75).
		З`ясовуючи питання щодо дня виникнення у ТОВ «ФК «Авансар» права вимоги за порушеними позивачем зобов`язань за кредитним договором від № 200438151 від 22.01.2016 року, суд виходить із наступного.
		Відповідно ст. 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і порядку, встановлених законом.
		Статтею 87 Закону України «Про нотаріат» передбачено, що для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
		Відповідно до ст. 88 Закону України «Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
		Таким чином, основними умовами вчинення нотаріусом виконавчого напису є подання документів, які встановлюють заборгованість боржника перед кредитором, підтверджують безспірність вимоги та подачі вимоги в межах строку позовної давності у три роки та у межах річного строку щодо вимоги про стягнення неустойки.
		Крім того, відповідно до п. 13 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах за скаргами на нотаріальні дії або відмову в їх вчиненні» при вирішення справ пов`язаних з оскарженням відмови у видачі виконавчого напису або його видачею відповідно до Закону України «Про нотаріат» виконавчий напис може бути вчинено нотаріусом за умови, що наявність безспірної заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем підтверджується відповідними документами. Пунктом 8 зазначеної вище постанови передбачено, що суд при вирішенні питання про обґрунтованість повинен виходити з того, що нотаріальні дії повинні вчинятись у суворій відповідності з встановленими для даного органу чи особи компетенцією і порядком їх вчинення.
		Згідно з п. 2 «Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року, № 1172 для одержання виконавчого напису про стягнення кредитної заборгованості кредитором надаються оригінал кредитного договору; засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.
		Як зазначив Верховний Суд України в своїй постанові від 05 липня 2017 року по справі № 754/9711/14-ц безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
		Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.
		Тому суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.
		Отже, на думку суду, у даному випадку, нотаріус також при вчиненні оспорюваного виконавчого напису не переконався належним чином у безспірності розміру сум, що підлягають стягненню за виконавчим написом, (заборгованість за кредитним договором ніяким чином не могла нараховуватись до 01.06.2020 року, оскільки строк дії кредитного договору закінився 22.01.2018 року (а.с. 37-38), зазначене свідчить, що грошова сума кредитної заборгованості не є безспірною чим порушив норми Закону України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
		Так, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц (провадження № 14-154цс18) висловлено правову позицію (яка продубльована в наступних за нею постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 17 жовтня 2018 року по справі № 675/869/16-ц, від 31 жовтня 2018 року по справі № 155/1315/15-ц та ін.) про те, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно частини другої статті 1050 ЦК України.
		Крім того, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 у справі № 826/20084/14, залишеною без змін постановою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 (справа № К/800/7651/17), Постанову КМУкраїни від26.11.2014№ 662 визнано незаконною та нечинною в частині пункту 2. Змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, а саме, щодо доповнення переліку розділом 2 «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин».
		Подібна позиція наведена у постанові Касаційного цивільного судуу складі Верховного Судувід 15 квітня 2020 року у справі № 158/2157/17, в якій, зокрема, суд зазначив: «Оскаржений виконавчий напис вчинений нотаріусом 27 березня 2017 року, тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14. Укладений між банком та позивачем кредитний договір, який був наданий нотаріусу для вчинення виконавчого напису, не був посвідчений нотаріально, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника».
		Зазначене вище дає підстави для визнання спірного виконавчого напису № 68145 таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку із недотриманням приватним нотаріусом під час їх вчинення вимог статей87,88 Закону України «Про нотаріат»та Переліку документів.
		Порушення нотаріусом порядку вчинення виконавчого напису є самостійною і достатньою підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, така правова позиція викладена Великою Палатою Верховного суду у справі № 910/10374/17 від 21.09.2021 року.
		З врахуванням вищенаведеного, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги слід задоволити та визнати виконавчий напис від 28.05.2021 року, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Євгеном Михайловичем, зареєстрованого в реєстрі за № 68145, таким, що не підлягає виконанню.
		Згідно статті 141 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
		Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 77, 81, 89,133, 137, 259, 263-265, 268, 280-282 ЦПК України, ст.ст. 87, 88 Закону України «Про нотаріат», суд,-
		У Х В А Л И В:    
		Позов ОСОБА_1 задоволити.    
		Визнати виконавчий напис від 28 травня 2021 року, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Євгеном Михайловичем, зареєстрованого в реєстрі за № 68145 таким, що не підлягає виконанню.
		Стягнути з ТОВ «ФК «Авансар» на користь ОСОБА_1 908,00 (дев`ятсот вісім) гривень судового збору та 454 (чотириста п`ятдесят чотири) гривень, сплачених за забезпечення позову. 
		Заходи забезпеченняпозову,вжиті ухвалоюМукачівського міськрайонногосуду Закарпатськоїобласті від 18 жовтня 2021 року, продовжують діяти протягом дев`яносто днів з дня набранням рішенням суду законної сили, або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
		Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Закарпатського апеляційного суду.
		Позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 .
		Відповідач: ТОВ «ФК «Авансар», м.Київ, вул. Кудрявський Узвіз, буд. 5-Б, 501/5.
		Треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, м.Київ, вул. Мала Житомирська,6/5; приватний виконавець Роман Роман Михайлович, м.Хуст, вул. Карпатської Січі, буд. 40, к.13-14.
		Рішення суду виготовлено 16.12.2021 року.
		Головуюча               О.В.Гутій

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...