Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 459/3642/21 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із трудових правовідносин, з них.
Надіслано для оприлюднення: 17.12.2021. Зареєстровано: 19.12.2021. Забезпечено надання загального доступу: 20.12.2021.
Дата набрання законної сили: 04.04.2022
Номер судового провадження: 2/459/1153/2021

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 459/3642/21 
		Провадження № 2/459/1153/2021
		 
		Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		   14 грудня 2021 року Червоноградський міський суд Львівської області 
		в складі: головуючого  судді                Новосад М.Д.
		з участю: 
		секретаря судових засідань                    Канюки В.Р.
		позивача                             ОСОБА_1 
		представника відповідача, третьої особи            Красільчук Б.Я.         
		    
		   розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Червонограді за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Червоноградської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №5 Червоноградської міської ради Львівської області, третьої особи Директора Червоноградської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №5 Червоноградської міської ради Львівської області Красільчук Богдани Ярославівни про визнання незаконними та скасування наказу про відсторонення від роботи і поновлення на роботі, 
		 
		В СТ АН ОВ ИВ : 
		 
		      Позивач звернулась до суду з позовом до Червоноградської загально-освітньої школи I-III ступенів № 5 Червоноградської міської ради Львівської області, третьої особи директора Червоноградської загально-освітньої школи I-III ступенів № 5 Червоноградської міської ради Львівської області Красільчук Ю.Я., яким просить визнати незаконним та скасувати наказ № 191-к від 08.11.2021 року про його відсторонення від роботи та поновити його на роботі; зобов`язати виплатити заробітну плату за час незаконного відсторонення від роботи.
		   Свої вимоги мотивує тим, що він працює вчителем фізики Червоноградської загально-освітньої школи I-III ступенів № 5 Червоноградської міської ради Львівської області. Вказав, що у листопаді 2021 року він стикнувся з грубим порушенням його конституційного права на роботу, яке полягало у постійному незаконному вимаганні медичної інформації щодо вакцинації від респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 та обмеження права щодо повноцінної роботи. 08.11.2021 року позивачу було вручено наказ про відсторонення від роботи з підстав відсутності щеплення від респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 з посиланням на наказ МОЗ України. Вказує, що ані в трудовому контракті, ані в посадовій інструкції, ані в будь-якому іншому документі не вказано обов`язку працівника проводити вакцинацію, та відсутнє право відповідача на відсторонення позивача з роботи з такої підстави. З посиланням на норми Конституції України, Загальної декларації прав людини, Європейської соціальної хартії та КЗпП України вважає своє відсторонення незаконним.
		   Ухвалою від 15.11.2021 відкрито провадження у справі за правила спрощеного позовного провадження та призначено до судового розгляду на 14.12.2021.
		   29.11.2021 на адресу суду надійшов відзив проти позову, яким відповідач заперечив позовні вимоги повністю, посилаючись на те, що оспорюваний наказ був виданий відповідно до ч.2 ст.12 ЗУ «Про захист населення від інфекційних хвороб», Постанови КМУ «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 09.12.2020 № 1236 зі змінами і доповненнями, у відповідності до якої на території України встановлено карантин до 31.12.2021 року та відповідні обмежувальні заходи та на виконання Постанови КМУ «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2020 р. № 1236» від 20.10.2021 № 1096, яка зобов`язує керівників установ, організацій, підприємств забезпечити контроль за проведенням обов`язкових профілактичних щеплень проти COVID-19 та відсторонення від роботи (виконання робіт) працівників, обов`язковість профілактичних щеплень проти COVID-19 яких визначена переліком, та які відмовляються або ухиляються від проведення таких обов`язкових профілактичних щеплень проти COVID-19. Наказом МОЗ «Про затвердження Переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням» від 04.10.2021 № 2153, який набрав чинності з 08.11.2021 року затверджено Перелік професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням, у відповідності до якого обов`язковим профілактичним щепленням проти респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, підлягають зокрема працівники закладів вищої, післядипломної, фахової перед вищої, професійної (професійно-технічної), загальної середньої, у т. ч. спеціальних, дошкільної, позашкільної освіти, закладів спеціалізованої освіти та наукових установ незалежно від типу та форми власності. Зазначає, що відповідач не надав довідки про протипоказання та застереження до проведення профілактичних щеплень, перелік яких встановлено Наказом МОЗ № 595 від 16.09.2011 року зі змінами та доповненнями. Вважає неспроможними доводи позивача на неконституційність вказаних положень, оскільки Наказ МОЗ № 2153 від 04.10.2021 року пройшов реєстрацію в Міністерстві юстиції України та відповідає Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, практиці Європейського суду з прав людини. Додатково зазначає, що ст.46 КЗпП України передбачає відсторонення працівника від роботи власником або уповноваженим органом, зокрема, в інших випадках, передбачених законодавством. Оскільки Постановою КМУ від 20.10.2021 р. № 1096 внесено зміни до постанови КМУ від 09.12.2020 р. № 1236, то керівникам державних органів (державної служби), керівникам підприємств, установ та організацій наказано забезпечити: 1)контроль за проведенням обов`язкових профілактичних щеплень проти COVID-19 працівниками та державними службовцями, обов`язковість профілактичних щеплень яких передбачена переліком професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням, затвердженим наказом Міністерства охорони здоров`я від 4 жовтня 2021 р. № 2153, 2)відсторонення від роботи (виконання робіт) працівників, обов`язковість профілактичних щеплень проти COVID-19 яких визначена переліком та які відмовляються або ухиляються від проведення таких обов`язкових профілактичних щеплень проти COVID-19 відповідно до ст.46 КЗпП України та ч.2 ст.12 ЗУ «Про захист населення від інфекційних хвороб», окрім тих, які мають абсолютні протипоказання до проведення таких профілактичних щеплень проти COVID-19 та надали медичний висновок про наявність протипоказань до вакцинації проти COVID-19, виданий закладом охорони здоров`я. Додатково зазначає, що відсторонення не є порушенням права позивача на працю, оскільки за ним зберігається робоче місце, трудовий договір не розірвано, а трудові відносини лише призупинено, а в даному випадку не мало місце відсторонення за порушення трудової дисципліни.
		Також наголошує, що на виконання листа Департаменту освіти і науки ЛОДА від 20.01.2021 року № 21-67/0/21, постанови Головного державного санітарного лікаря України № 50 від 22.08.2020 року, наказу відділу освіти від 21.01.2021 № 16 «Про затвердження заходів, спрямованих на запобігання поширенню COVID-19» Червоноградською загально-освітньою школою I-III ступенів № 5 Червоноградської міської ради Львівської області 27.01.2021 року видано наказ № 10 «Про затвердження заходів, спрямованих на запобігання поширенню COVID-19», п.5.3. якого передбачав проведення інструктажу для працівників щодо запобігання поширенню коронавірусної інфекції, що і було проведено з позивачем, наголошено на важливості вакцинування та засвідчено підписом позивача.
		   Відповідно до постанови Головного державного санітарного лікаря України №4 від 23.04.2021 року «Про затвердження протиепідемічних заходів у закладах освіти на період карантину у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)», наказу Відділу освіти від 07.05.2021 року № 117 «Про затвердження заходів, спрямованих на запобігання поширенню COVID-19» Червоноградською загально-освітньою школою I-III ступенів №5 Червоноградської міської ради Львівської області 07.05.2021 року видано наказ № 61 «Про затвердження заходів, спрямованих на запобігання поширенню COVID-19», п.5.2.3. якого передбачав проведення інструктажу для працівників із записом у журналі інструктажів на робочому місці. 
		   З позивачем проведено такий інструктаж та роз`яснено важливість вакцинування, як дієвого засобу запобігання захворювання на COVID-19 і його наслідків, що засвідчено підписом позивача у журналі інструктажів.
		   02.09.2021 року відбулося засідання педагогічної ради школи (протокол №1), під час якого розглядалося питання про виконання Постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.20 № 1236 (зі змінами). Прийнято колегіальне рішення забезпечити у школі виконання Постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 № 1236 (зі змінами).
		   29.10.2021 на черговому засіданні педради (протокол №6) розглядали питання про забезпечення дотримання обмежувальних протиепідемічних заходів, передбачених для «червоного» рівня епідемічної небезпеки та про Постанову КМУ від 20.10.2021 № 1096 (п.46) та рішенням педради (п.3) вирішено забезпечити виконання у школі Постанови КМУ від 20.10.21 № 1096 (п.461).
		   Результатом проведеної роз`яснювальної роботи більшість членів колективу школи пройшли вакцинування, що позитивно вплинуло на освітній процес та задоволення численних звернень батьків щодо очного навчання та надання якісних освітніх послуг школою. Проте, позивач в категоричній формі відмовився виконувати вимоги Законів України, законодавчих актів в частині запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширення гострої респіраторної хвороби COVID-19.
		   На нараду при директору 22.10.2021 року (протокол №3) по питанню індивідуальної роз`яснювальної роботи з невакцинованими працівниками школи щодо важливості вакцинування від COVID-19 (на виконання наказу МОЗ від 04.10.2021 № 2153 та постанови КМУ від 20.10.2021 № 1096) був запрошений позивач, однак, останній, в категоричній формі відмовилася виконувати вимоги Законів України, законодавчих актів в частині запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширення гострої респіраторної хвороби COVID-19.
		01.11.2021 позивачу було вручено повідомлення про можливе відсторонення та роз`яснено умови, за яких відсторонення не відбудеться. У повідомленні міститься інформація про те, що за ним зберігається його робоче місце, але не зберігається заробітна плата (ч.1.ст.94 КЗпП, ч.1 ст.1 ЗУ «Про оплату праці»).
		   05.11.2021 було складено акт № 01-14/326 у присутності ОСОБА_2 , директора школи, ОСОБА_3 , заступника директора з навчально-виховної роботи, ОСОБА_4 , завідувача господарством школи, про відмову ОСОБА_1 від проходження щеплення від COVID-19. Медичного висновку щодо наявності протипоказань до вакцинації проти гострої респіраторної хвороби (форми №028-1/0) позивач не надав. З актом позивач був ознайомлений під підпис. 08.11.2021 позивач був ознайомлений з наказом про відсторонення під підпис.
		   В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав повністю. Суду пояснив, що уряд порушує його права своїми неправомірними рішеннями. Він не бажає примусово вакцинуватись. Просить задовольнити позов повністю.
		   Представник відповідача та одночасно третя особа за позовом ОСОБА_2 в судовому засіданні позов заперечила. Підтримала пояснення, викладені у відзиві. Просила відмовити в задоволенні позову.
		Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про безпідставність позовних вимог виходячи з наступного.
		Відповідно доч.3ст.12ЦПК Україникожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
		Згідно з ч.1 ст. 76 ЦПК Українидоказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
		Належними єдокази,які містятьінформацію щодопредмета доказування.Предметом доказуванняє обставини,що підтверджуютьзаявлені вимогичи запереченняабо маютьінше значеннядля розглядусправи іпідлягають встановленнюпри ухваленнісудового рішення(ч.1,2ст.77 ЦПК України).
		Відповідно до частини другоїстатті 78 ЦПК Україниобставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
		Згідно зістаттею 80 ЦПК Українидостатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
		Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
		Ч.1ст. 89 ЦПК Українивизначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
		   Судом встановлено, що позивач працює вчителем фізичики Червоноградської загально-освітньої школи I-III ступенів № 5 Червоноградської міської ради Львівської області.
		   Наказом Червоноградської загально-освітньої школи I-III ступенів №5 Червоноградської міської ради Львівської області № 10 від 27.01.2021 року «Про затвердження заходів, спрямованих на запобігання поширенню COVID-19» затверджено алгоритм дій на випадок надзвичайної ситуації, пов`язаної з реєстрацією випадків захворювання на коронавірусну хворобу серед здобувачів освіти та працівників школи (п.1); та проведення інструктажу для працівників щодо запобігання поширенню коронавірусної інфекції (п.5.3) Вказаний наказ доведений до відома позивача, що підтверджується його підписом 28.01.2021 року (а.с.35-37зворот).
		   Як вбачається з протоколу №3 засідання педагогічної ради Червоноградської загально-освітньої школи I-III ступенів №5 Червоноградської міської ради Львівської області від 22.10.2021 позивачу було запропоновано до 08.11.2021 року надати документ, що засвідчує проходження щеплення від COVID-19 або медичну довідку про наявність протипоказань.
		   01.11.2021 позивач був попереджений про можливе майбутнє відсторонення, про що свідчить його підпис.
		   Як вбачається з акту про відмову від проходження щеплення проти COVID-19, 05.11.2021 позивач відмовився від проходження щеплення від COVID-19, висновку про наявність протипоказань до вакцинації проти гострої респіраторної хвороби COVID-19 не надав. Позивач ознайомлений з таким актом, що підтверджується його підписом.
		   Наказом №191-к від 08.11.2021 Червоноградської загально-освітньої школи I-III ступенів №5 Червоноградської міської ради Львівської області «Про відсторонення від роботи ОСОБА_1 ) позивача було відсторонено від роботи з 08.11.2021 без збереження заробітної плати до усунення причин, що спричинили відсторонення.
		   Відповідно до ст.46 КЗпП України передбачає, що відсторонення працівників від роботи власником або уповноваженим ним органом допускається у разі: появи на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп`яніння; відмови або ухилення від обов`язкових медичних оглядів, навчання, інструктажу і перевірки знань з охорони праці та протипожежної охорони; в інших випадках, передбачених законодавством.
		   Вирішуючи спір в межах предмету доказування, а саме перевірки законності відсторонення позивачки суд виходить з того, що відповідно до преамбули ЗУ «Основи законодавства України про охорону здоров`я» кожна людина має природне невід`ємне і непорушне право на охорону здоров`я. Суспільство і держава відповідальні перед сучасним і майбутніми поколіннями за рівень здоров`я і збереження генофонду народу України, забезпечують пріоритетність охорони здоров`я в діяльності держави, поліпшення умов праці, навчання, побуту і відпочинку населення, розв`язання екологічних проблем, вдосконалення медичної допомоги і запровадження здорового способу життя. Основи законодавства України про охорону здоров`я визначають правові, організаційні, економічні та соціальні засади охорони здоров`я в Україні, регулюють суспільні відносини у цій сфері з метою забезпечення гармонійного розвитку фізичних і духовних сил, високої працездатності і довголітнього активного життя громадян, усунення факторів, що шкідливо впливають на їх здоров`я, попередження і зниження захворюваності, інвалідності та смертності, поліпшення спадковості.
		   Згідно із ст.1 цього ж закону законодавство України про охорону здоров`я базується наКонституції Україниі складається з цих Основ та інших прийнятих відповідно до них актів законодавства, що регулюють суспільні відносини у сфері охорони здоров`я.
		   Відповідно до ст.5 цього ж закону визначено, що державні, громадські або інші органи, підприємства, установи, організації, посадові особи та громадяни зобов`язані забезпечити пріоритетність охорони здоров`я у власній діяльності, не завдавати шкоди здоров`ю населення і окремих осіб, у межах своєї компетенції надавати допомогу хворим, особам з інвалідністю та потерпілим від нещасних випадків, сприяти працівникам органів і закладів охорони здоров`я в їх діяльності, а також виконувати інші обов`язки, передбачені законодавством про охорону здоров`я.
		   За п.п. б, г ч.1 ст.10 цього ж закону громадяни України зобов`язані у передбачених законодавством випадках проходити профілактичні медичні огляди і робити щеплення; виконувати інші обов`язки, передбачені законодавством про охорону здоров`я.
		   ЗУ «Про захист населення від інфекційних хвороб» визначає правові, організаційні та фінансові засади діяльності органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, спрямованої на запобігання виникненню і поширенню інфекційних хвороб людини, локалізацію та ліквідацію їх спалахів та епідемій, встановлює права, обов`язки та відповідальність юридичних і фізичних осіб у сфері захисту населення від інфекційних хвороб.
		   Згідно із ст.1 цього закону протиепідемічні заходи - комплекс організаційних, медико-санітарних, ветеринарних, інженерно-технічних, адміністративних та інших заходів, що здійснюються з метою запобігання поширенню інфекційних хвороб, локалізації та ліквідації їх осередків, спалахів та епідемій.
		   Відповідно до ст.11 цього закону організація та проведення профілактичних і протиепідемічних заходів, зокрема щодо санітарної охорони території України, обмежувальних заходів стосовно хворих на інфекційні хвороби та бактеріоносіїв, виробничого контролю, у тому числі лабораторних досліджень і випробувань при виробництві, зберіганні, транспортуванні та реалізації харчових продуктів і продовольчої сировини та іншої продукції, при виконанні робіт і наданні послуг, а також організація та проведення медичних оглядів і обстежень, профілактичних щеплень, гігієнічного виховання та навчання громадян, інших заходів, передбачених санітарно-гігієнічними та санітарно-протиепідемічними правилами і нормами, у межах встановлених законом повноважень покладаються на органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, органи державної санітарно-епідеміологічної служби, заклади охорони здоров`я, підприємства, установи та організації незалежно від форм власності, а також на громадян.
		Згідно із ч.ч.1,2 ст.12 цього ж закону профілактичні щеплення проти дифтерії, кашлюка, кору, поліомієліту, правця, туберкульозу є обов`язковими і включаються до календаря щеплень. Працівники окремих професій, виробництв та організацій, діяльність яких може призвести до зараження цих працівників та (або) поширення ними інфекційних хвороб, підлягають обов`язковим профілактичним щепленням також проти інших відповідних інфекційних хвороб. У разі відмови або ухилення від обов`язкових профілактичних щеплень у порядку, встановленому законом, ці працівники відсторонюються від виконання зазначених видів робіт. Перелік професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням проти інших відповідних інфекційних хвороб, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я.
		   Відповідно до ст.27 ЗУ «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» профілактичні щеплення з метою запобігання захворюванням на туберкульоз, поліомієліт, дифтерію, кашлюк, правець та кір в Україні є обов`язковими. Обов`язковим профілактичним щепленням для запобігання поширенню інших інфекційних захворювань підлягають окремі категорії працівників у зв`язку з особливостями виробництва або виконуваної ними роботи. У разі необгрунтованої відмови від щеплення за поданням відповідних посадових осіб державної санітарно-епідеміологічної служби вони до роботи не допускаються. Групи населення та категорії працівників, які підлягають профілактичним щепленням, у тому числі обов`язковим, а також порядок і терміни їх проведення визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я.
		   Згідно із п.й ч.1 ст.41 вказаного закону до повноважень головних державних санітарних лікарів Автономної Республіки Крим, областей, районів, міст, районів у містах та їх заступників, головних державних санітарних лікарів на транспорті та їх заступників у межах відповідних територій (об`єктів транспорту) віднесено визначення необхідності профілактичних щеплень та інших заходів профілактики у разі загрози виникнення епідемій, масових отруєнь та радіаційних уражень.
		   Таким чином, профілактичні щеплення є одним з засобів реалізації протиепідемічних заходів, спрямованих на забезпечення санітарного благополуччя населення з метою запобігання поширенню інфекційних хвороб, а описані вище нормативні акти є формою реалізації норм Конституції України у сфері охорони здоров`я.
		   Постанова Головного державного санітарного лікаря «Про затвердження протиепідемічних заходів у закладах освіти на період карантину у зв`язку поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» № 50 від 22.08.2020 року втратила чинність на підставі Постанови Головного державного санітарного лікаря№ 4від 23.04.2021 року.
		   Відповідно до Постанови «Про затвердження протиепідемічних заходів у закладах освіти на період карантину у зв`язку поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» № 4від 23.04.2021 року втратила чинність на підставі Постанови Головного державного санітарного лікаря№ 9від 26.08.2021 року.
		   Постановою Головного державного санітарного лікаря України 26 серпня 2021 року №9, з посиланням на постанову Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2020 року № 1236 "Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2"» затверджено протиепідемічні заходи у закладах освіти на період карантину у зв`язку поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), в преамбулі яких вказано, що з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) у навчальному 2020 - 2021 році суб`єкти, що відповідальні за влаштування, утримання закладів позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти (далі - заклади освіти), мають здійснювати свою діяльність з урахуванням вимог санітарного законодавства, вимог встановлених Кабінетом Міністрів України на період карантину та необхідності забезпечення належних протиепідемічних заходів (далі - заходи), спрямованих на запобігання ускладнення епідемічної ситуації внаслідок поширення коронавірусної хвороби (COVID-19).
		   Постановою КМУ «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» № 1236 від 9 грудня 2020 р (в редакції від 26.10.2021 року, що діяла на час спірних правовідносин) з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - COVID-19), з 19 грудня 2020 р. до 31 грудня 2021 р. установити на території України карантин, продовживши дію карантину, встановленого постановами Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р.№ 211Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (Офіційний вісник України, 2020 р., № 23, ст. 896, № 30, ст. 1061), від 20 травня 2020 р.№ 392Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (Офіційний вісник України, 2020 р., № 43, ст. 1394, № 52, ст. 1626) та від 22 липня 2020 р.№ 641Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (Офіційний вісник України, 2020 р., № 63, ст. 2029).
		   Постановою КМУ № 1096 від 20 жовтня 2021 р. «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2020 р. № 1236» постанова № 1236 доповнена п.41-6, відповідно до якого «керівникам державних органів (державної служби), керівникам підприємств, установ та організацій забезпечити: 1) контроль за проведенням обов`язкових профілактичних щеплень проти COVID-19 працівниками та державними службовцями, обов`язковість профілактичних щеплень яких передбаченапереліком професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням, затвердженим наказом Міністерства охорони здоров`я від 4 жовтня 2021 р. № 2153 (далі - перелік); 2) відсторонення від роботи (виконання робіт) працівників та державних службовців, обов`язковість профілактичних щеплень проти COVID-19 яких визначена переліком та які відмовляються або ухиляються від проведення таких обов`язкових профілактичних щеплень проти COVID-19 відповідно достатті 46Кодексу законів про працю України,частини другоїстатті 12 Закону України Про захист населення від інфекційних хвороб тачастини третьоїстатті 5 Закону України Про державну службу, крім тих, які мають абсолютні протипоказання до проведення таких профілактичних щеплень проти COVID-19 та надали медичний висновок про наявність протипоказань до вакцинації проти COVID-19, виданий закладом охорони здоров`я.
		   Наказом МОЗ України № 2153 від 04.10.2021 року «Про затвердження Переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням» визначено, що обов`язковим профілактичним щепленням проти гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, підлягають працівники закладів вищої, післядипломної, фахової передвищої, професійної (професійно-технічної), загальної середньої, у тому числі спеціальних, дошкільної, позашкільної освіти, закладів спеціалізованої освіти та наукових установ незалежно від типу та форми власності (п.3 переліку) * В разі відсутності абсолютних протипоказань до проведення профілактичних щеплень, відповідно доПереліку медичних протипоказань та застережень до проведення профілактичних щеплень, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров`я України від 16 вересня 2011 року № 595, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10 жовтня 2011 року за № 1161/19899 (у редакції наказу Міністерства охорони здоров`я України від 11 жовтня 2019 року № 2070).
		   На думку суду, в даному випадку відсторонення позивача від роботи ґрунтувалось на вимогах закону, здійснено в спосіб, передбачений законом та існування правових та фактичних підстав. Щодо посилань позивача на ту обставину, що відсторонення від роботи суперечить Конституції України, то з цього приводу слід вказати наступне.
		   Європейським судомз правлюдини (далі-ЄСПЛ)у справіСоломахін протиУкраїниу рішеннівід 15березня 2012року вказанонаступне: ст.8передбачається право кожного на повагу до приватного і сімейного життя. Кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції. Органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров`я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб. Отже ЄСПЛ, розглядаючи порушеннястатті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободу цій справі, вказав, що відповідно до його прецедентної практики фізична недоторканність особи охоплюється поняттям приватне життя, яке охороняєтьсястаттею 8 Конвенції.Примусова вакцинація  як примусове медичне лікування  означає втручання в право на повагу до приватного життя, що включає фізичну та психологічну недоторканність особи, як це гарантується пунктом 1 статті 8(див. Сальветті проти Італії, № 42197/98, 9 липня 2002 р., та Маттер проти Словаччини, № 31534/96, 5 липня 1999 р.) Втручання у фізичну недоторканність заявника можна вважативиправданим міркуваннями охорони здоров`я та необхідністю контролювати поширення інфекційних захворювань у регіоні.
		   Одночасно, постановою Верховного Суду від 10 березня 2021 року у справі № 331/5291/19 (провадження № 61-17335св20) вказано, що вирішуючи питання про співвідношення норм статей 3 та 53 Конституції України, не можна не визнати пріоритетність забезпечення безпеки життя, здоров`я і безпеки людини над правом на освіту, а право дитини позивачки на освіту в шкільному навчальному закладі було тимчасово обмежено з огляду на суспільні інтереси.
		   В даному випадку, суд вважає, що відсутнє порушення права позивача на працю, визначене ст.43 Конституції України, оскільки за нею зберігається робоче місце, трудовий договір не припинений, обмеження позивача було правомірним та відповідало пріоритету забезпечення безпеки життя, здоров`я і безпеки людини.
		Крім цього, суд звертає увагу, що завданням цивільного судочинстває справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішенняцивільнихсправ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ст.2 ЦПК України)
		   За змістом статті 15 ЦК України право кожної особи на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу визначено статтею 16 цього Кодексу.
		   Таким чином, у розумінні закону, суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.
		   При цьому, під порушенням слід розуміти такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке, порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.
		   Враховуючи те, що позивачем не доведено протиправності дій відповідача щодо відсторонення позивача від роботи, то і правових підстав для поновлення її права судом не встановлено.
		   Відповідно до ст.141 ЦПК України судові витрати покласти на позивача.    
		Керуючись ст.ст. 2, 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 273, 279, 354 ЦПК України, суд
		 
		                       В И Р І Ш И В:
		 
		У позовних вимогах  ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Червоноградської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №5 Червоноградської міської ради Львівської області (ЄДРПОУ 20827822, вул.Грінченка,9, м.Червоноград, Львівська область), третьої особи Директора Червоноградської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №5 Червоноградської міської ради Львівської області Красільчук Богдани Ярославівни (ЄДРПОУ 20827822, вул.Грінченка,9, м.Червоноград, Львівська область) про визнання незаконними та скасування наказу про відсторонення від роботи і поновлення на роботі та зобов`язання виплатити заробітну плату за час незаконного відсторонення від роботи  відмовити.
		Стягнути з ОСОБА_1 в користь держави 908 грн. судового збору.    
		На рішення може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.    
		Повний текст рішення складено 16.12.2021.
		 
		   
		   
		 
		   Суддя:                        М. Д. Новосад

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...