Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 916/2064/20 : Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Право власності на землю у тому числі:; Інший спір про право власності на землю; невиконання або неналежне виконання зобов’язань; купівля - продаж; зміна, розірвання та визнання недійсним договору оренди.
Надіслано судом: 17.12.2021. Зареєстровано: 19.12.2021. Забезпечено надання загального доступу: 20.12.2021.
Дата набрання законної сили: 07.12.2021
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		07 грудня 2021 року 
		м. Київ
		 
		Справа №  916/2064/20 
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
		Багай Н. О. - головуючого, Дроботової Т. Б., Зуєва В. А., 
		 
		секретар судового засідання - Гогусь В. О.,
		 
		за участю представників:
		позивача - не з`явилися, 
		відповідача 1 - Неплія І. А. (самопредставництво),
		відповідача 2 - Римарчука С. В. (самопредставництво),
		третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів - не з`явилися,
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Біляївської міської ради Біляївського району Одеської області
		 
		на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 02.09.2021 (колегія суддів: Колоколов С. І. - головуючий, Головей В. М., Разюк   Г.   П.) та рішення Господарського суду Одеської області від 30.03.2021 (суддя Шаратов Ю. А.) у справі
		 
		за позовом Приватного підприємства Агрофірма "Промінь"
		до 1) Біляївської міської ради Біляївського району Одеської області, 2)   Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕР ЕН ЕС ЕНЕРДЖИ ДЕВЕЛОПМЕНТ"
		за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів - Біляївської районної державної адміністрації Одеської області
		про   визнання протиправним та скасування рішення Біляївської міської ради та про визнання недійсним договору оренди землі, 
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		1. Короткий зміст позовних вимог 
		 
		1.1. У липні 2020 року Приватне підприємство Агрофірма "Промінь" (далі - ПП Агрофірма "Промінь") звернулося до Господарського суду Одеської області з позовом до Біляївської міської ради Біляївського району Одеської області (далі - Біляївська міська рада), Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕР ЕН ЕС ЕНЕРДЖИ ДЕВЕЛОПМЕНТ" (далі - ТОВ "ЕР ЕН ЕС ЕНЕРДЖИ ДЕВЕЛОПМЕНТ") визнання протиправним та скасування рішення Біляївської міської ради "Про затвердження проекту землеустрою та передачу земельної ділянки в оренду" від 28.11.2019 № 1077-51/VII; визнання недійсним договору оренди землі від 28.11.2019 (далі - договір оренди), укладеного між Біляївською міською радою та ТОВ "ЕР ЕН ЕС ЕНЕРДЖИ ДЕВЕЛОПМЕНТ" щодо оренди земельної ділянки загальною площею 40,00 га (кадастровий номер 5121010100:02:009:0146) (далі - спірна земельна ділянка).
		 
		1.2. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що спірна земельна ділянка, що передана ТОВ "ЕР ЕН ЕС ЕНЕРДЖИ ДЕВЕЛОПМЕНТ" в довгострокову оренду на 35 років на підставі рішення Біляївської міської ради "Про затвердження проекту землеустрою та передачу земельної ділянки в оренду" від 28.11.2019 № 1077-51/VII та договору оренди землі від 28.11.2019, входить до складу земель, які орендує позивач за договором оренди землі від 10.07.2006, що належним чином зареєстрований відповідно до вимог діючого на момент його укладення законодавства, і є чинним. З огляду на це позивач вважав, що спірне рішення прийнято, а договір оренди землі укладено із порушенням чинного законодавства.
		 
		2. Короткий зміст судових рішень 
		 
		2.1. Рішенням Господарського суду Одеської області від 30.03.2021, залишеним без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 02.09.2021 у справі № 916/2064/20, позовні вимоги ПП Агрофірма "Промінь" до Біляївської міської ради та ТОВ "ЕР ЕН ЕС ЕНЕРДЖИ ДЕВЕЛОПМЕНТ" про визнання протиправним та скасування рішення Біляївської міської ради, визнання недійсним договору оренди землі задоволено у повному обсязі. 
		 
		Визнано протиправним та скасовано рішення Біляївської міської ради від 28.11.2019 № 1077-51/VII "Про затвердження проекту землеустрою та передачу земельної ділянки в оренду". Визнано недійсним договір оренди землі від 28.11.2019, укладений між Біляївсьою міською радою та ТОВ "ЕР ЕН ЕС ЕНЕРДЖИ ДЕВЕЛОПМЕНТ", щодо оренди земельної ділянки загальною площею 40,00 га (кадастровий номер 5121010100:02:009:0146).
		 
		2.2. Задовольняючи позовні вимоги, господарські суди попередніх інстанцій виходили з того, що договір оренди землі від 10.07.2006, на підставі якого позивач користується спірною земельною ділянкою, на час його укладення було зареєстровано належним чином, що в свою чергу виключає можливість стверджувати, що такий договір є неукладеним, а відповідно нікчемним. Тому господарські суди попередніх інстанцій дійшли висновку про те, що за умови наявності чинного договору оренди, прийняття рішення Біляївською міською радою від 28.11.2019 № 1077-51/VII та укладення договору оренди спірної земельної ділянки з іншою особою є неправомірними та такими, що порушують права позивача як орендаря за договором оренди землі від 10.07.2006.
		 
		3. Короткий зміст вимог касаційної скарги та заперечень на неї 
		 
		3.1. Не погоджуючись із постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 02.09.2021 та рішенням Господарського суду Одеської області від 30.03.2021 у справі № 916/2064/20, до Верховного Суду звернулася Біляївська міська рада Біляївського району Одеської області із касаційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення, якими відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. 
		 
		3.2. Обґрунтовуючи підстави касаційного оскарження, Біляївська міська рада Біляївського району Одеської області зазначає, що судові рішення господарських судів попередніх інстанцій ухвалені з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права. Біляївська міська рада Біляївського району Одеської області, звертаючись із касаційною скаргою, зазначає, що касаційна скарга подається на підставі пункту 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України. Крім того, скаржник посилається на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права у передбачених пунктом 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України випадках.
		 
		Скаржник наголошує, що господарські суди попередніх інстанцій, ухвалюючи оскаржувані судові рішення, застосували Порядок державної реєстрації договорів оренди землі, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.1998 № 2073, та положення статті 228 Цивільного кодексу України без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду України від 13.06.2016 у справі № 570/3056/15-ц (провадження № 6-643цс16), від 19.02.2014 у справі № 0426/14068/2012 (провадження № 6-162цс13), від 13.04.2016 у справі № 6-1528цс15, постановах Великої Палати Верховного Суду від 15.01.2020 у справі № 322/1178/17, від 29.09.2020 у справі № 688/2908/16-ц, постановах Верховного Суду від 19.05.2020 у справі № 369/5489/18, від 02.06.2021 у справі №   152/671/19. 
		 
		3.3. У відзиві на касаційну скаргу Біляївської міської ради ПП Агрофірма "Промінь" просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін. ПП Агрофірма "Промінь" зазначає, що наведені в касаційній скарзі аргументи не можуть бути підставами для скасування ухвалених у справі судових рішень, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи, ґрунтуються на неправильному тлумаченні скаржником норм матеріального права та зводяться до переоцінки встановлених судами обставин.
		 
		4. Встановлені судами обставини справи
		 
		4.1. Господарські суди попередніх інстанцій установили, що 04.05.2006 комісією у складі заступника начальника управління агропромислового розвитку райдержадміністрації, заступника начальника управління районного відділу земельних ресурсів, землевпорядника Біляївської міської ради та заступника директора ПП Агрофірма "Промінь" було проведено обстеження земельної ділянки загальною площею 149,2 га, яка розташована на території Біляївської міської ради Одеської області і знаходиться у тимчасовому користуванні ПП Агрофірма "Промінь", за результатами якої було складено акт від 04.05.2006, котрим рекомендовано результати обстеження земельної ділянки загальною площею 149,2 га розглянути на засіданні районної земельної комісії.
		 
		4.2. Відповідно до витягу із протоколу засідання комісії з питань регулювання земельних відносин № 7 від 01.06.2006 ухвалено зобов`язати ПП Агрофірма "Промінь" укласти договір оренди землі з Біляївською райдержадміністрацією на земельні ділянки, які розташовані на території Біляївської міської ради, та встановити орендну плату згідно з уточненими розрахунками грошової оцінки земель резервного фонду з урахуванням коефіцієнта індексації на 2006 рік.
		 
		4.3. Господарськими судами зазначено, що у матеріалах цієї справи наявний договір оренди землі від 10.07.2006, укладений між ПП Агрофірма "Промінь" (орендар) та Біляївською районною державною адміністрацією Одеської області (орендодавець), відповідно до пунктів 1, 2 якого орендодавець надає, а орендар приймає в довгострокове платне користування земельні ділянки сільськогосподарського призначення, які знаходяться за адресою: територія Біляївської міської ради (за межами населеного пункту) Одеської області, загальною площею 149,2 га з них: 1-й масив - 4,00 га (фермерська сівозміна) - сміттєзвалище; 2-й масив - 32,6 га, 4-поле овочевої сівозміни, землі малопродуктивні, знаходяться в межах населеного пункту; 3-й масив - 31,00 га 1-2 поле овочевої сівозміни; 4-й масив - 38,5 га, 5 - поле польової сівозміни; 5-й масив - 43,00 га, 7- поле польової сівозміни.
		 
		4.4. Пунктом 4 договору оренди визначено, що цей договір укладено на 25 років. Договір підписано та скріплено печатками сторін. Також договір містить відомості про його реєстрацію в Книзі реєстрації договорів оренди землі в ДП "ЦДЗК" ОРФ Біляївський реєстраційний офіс 17.07.2006 № 6.
		 
		4.5. Відповідно до листа відділу у Біляївському районі Головного управління Держгеокадастру в Одеській області від 12.03.2019 № 568/105-19 в Книзі реєстрації державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою відсутній такий запис. При цьому матеріали справи містять підписаний головою Біляївської районної державної адміністрації, головою Біляївської міської ради, начальником Біляївського райвідділу земресурсів, землевпорядником Біляївської міської ради, директором ПП Агрофірма "Промінь" та скріплений печатками сторін договору акт приймання-передачі об`єкта оренди в користування ПП Агрофірма "Промінь".
		 
		4.6. Судами зазначено, що відповідь відділу Держкомзему у Біляївському районі Одеської області від 27.01.2012 року № 6-6-03/22407, відповідь відділу Держкомзему у Біляївському районі Одеської області від 29.01.2013 №6-6-10/180, відповідь відділу Держкомзему у Біляївському районі Одеської області від 06.02.2014 № 01-05-14/651, відповідь відділу Держкомзему у Біляївському районі Одеської області від 13.02.2015 № 27-1502-05-870/215, відповідь відділу Держкомзему у Біляївському районі Одеської області від 02.02.2016 №250/86-16, відповіді Відділу Держкомзему у Біляївському районі Одеської області від 14.02.2017 № 493/86-17 свідчать, що ПП Агрофірма "Промінь" використовує земельні ділянки на підставі договорів оренди, в тому числі, в цих відповідях зазначений договір оренди від 17.07.2006 № 6.
		 
		4.7. Господарськими судами встановлено, що 27.09.2018 за актом приймання-передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення із державної у комунальну власність Головне управління Держгеокадастру в Одеській області передало із державної власності, а Біляївська міська рада Біляївського району Одеської області прийняла у комунальну власність Біляївської міської ради Біляївського району Одеської області земельні ділянки згідно з додатком.
		 
		4.8. 04.04.2019 Біляївською міською радою Біляївського району Одеської області розглянуто клопотання ТОВ "ЕР ЕН ЕС ЕНЕРДЖИ ДЕВЕЛОПМЕНТ" щодо розробки детального плану території та прийнято рішення № 867-43/VI "Про розроблення містобудівної документації - детального плану", згідно з яким Біляївська міська рада вирішила стати замовником розроблення детального плану території для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об`єктів енергогенеруючих підприємств, установ і організацій та кладовища за адресою: м. Біляївка, вул. Отамана Головатого.
		 
		4.9. Рішенням від 04.04.2019 № 867-43/VI "Про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ТОВ "ЕР ЕН ЕС ЕНЕРДЖИ ДЕВЕЛОПМЕНТ" Біляївська міська рада вирішила надати ТОВ "ЕР ЕН ЕС ЕНЕРДЖИ ДЕВЕЛОПМЕНТ" дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 40,0 га у довгострокову оренду строком на 35 років для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об`єктів енергогенеруючих підприємств, установ і організацій за адресою: м. Біляївка, вул. Отамана Головатого.
		 
		4.10. ПП Агрофірма "Промінь" із зазначеним рішенням Біляївської міської ради не погодилось та оскаржило його в порядку адміністративного судочинства, за результатами розгляду якого рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 08.11.2019 у справі № 420/3397/19, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 31.03.2020, у задоволенні позову відмовлено.
		 
		4.11. 30.07.2019 Управлінням контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру в Одеській області було проведено перевірку дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом - земельна ділянка орієнтовною площею 99,5 га, що розташована на території Біляївської міської ради, за результатами проведення якої було складено акт від 30.07.2019 № 458/ДК/495/АП/08/01/-19, який свідчить про те, що земельну ділянку сільськогосподарського призначення, орієнтовною площею 99,5 га, що розташована на території Біляївської міської ради Біляївського району Одеської області, ПП Агрофірма "Промінь" використовує без належних чином оформлених правовстановлюючих документів, що є порушенням положень статей 125, 126 Земельного кодексу України.
		 
		4.12. 15.08.2019 Управлінням контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру в Одеській області ПП Агрофірма "Промінь" було видано припис № 458/ДК/0173Пр/03/01/-19 на усунення порушень земельного законодавства щодо земельної ділянки, яка розташована на території Біляївської міської ради Біляївського району Одеської області, орієнтовною площею 99,5 га.
		 
		4.13. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 19.02.2020 у справі № 420/6054/19 зазначений припис було скасовано. Рішення суду в цій частині було залишено без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 09.06.2020 та постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 05.10.2020.
		 
		4.14. Господарськими судами зазначено, що 13.09.2019 Біляївська міська рада направила на адресу ПП Агрофірма "Промінь" лист № 07-16/982, яким, як власник земельної ділянки, вимагала припинити фактичне використання земельної ділянки, що розміщена за адресою: м. Біляївка, вул. Отамана Головатого. У відповідь на цей лист ПП Агрофірма "Промінь" листом від 22.10.2019 № 212 повідомило Біляївську міську раду про те, що вимога про невикористання ПП Агрофірма "Промінь" земельної ділянки є незаконною, оскільки підприємство використовує зазначену земельну ділянку на підставі діючого договору оренди від 10.07.2006.
		 
		4.15. Господарськими судами встановлено, що 18.11.2019 в Державний земельний кадастр України було внесено відомості щодо земельної ділянки площею 40 га, цільове призначення: для розміщення будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об`єктів енергогенеруючих підприємств, установ і організацій, що розміщена за адресою: м. Біляївка, вул. Отамана Головатого, (кадастровий номер 5121010100:02:009:0146).
		 
		4.16. 28.11.2019 рішенням № 1077-51/VІI "Про затвердження проекту землеустрою та передачу земельної ділянки в оренду" Біляївська міська рада вирішила затвердити ТОВ "ЕР ЕН ЕС ЕНЕРДЖИ ДЕВЕЛОПМЕНТ" проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 40,0 га у довгострокову оренду строком на 35 років для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об`єктів енергогенеруючих підприємств, установ і організацій за адресою: м. Біляївка, вул. Отамана Головатого; передати ТОВ "ЕР ЕН ЕС ЕНЕРДЖИ ДЕВЕЛОПМЕНТ" земельну ділянку орієнтовною площею 40,0 га у довгострокову оренду строком на 35 років для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об`єктів енергогенеруючих підприємств, установ і організацій за адресою: м. Біляївка, вул. Отамана Головатого.
		 
		4.17. Судами констатовано, що 28.11.2019 між ТОВ "ЕР ЕН ЕС ЕНЕРДЖИ ДЕВЕЛОПМЕНТ" (орендар) та Біляївською міською радою (орендодавець) області було укладено договір оренди землі, відповідно до пункту 1 якого орендодавець надає, а орендар приймає у строкове платне користування земельну ділянку для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об`єктів енергогенеруючих підприємств, установ і організацій, яка розташована за адресою м. Біляївка, вул. Отамана Головатого, (кадастровий номер 5121010100:02:009:0146).
		 
		4.18. Згідно з пунктом 2 зазначеного договору, в оренду передається земельна ділянка площею 40 га. На земельній ділянці відсутні об`єкти нерухомого майна, а також інші об`єкти інфраструктури (пункт 3 договору). Відповідно до пункту 7 договору строк його дії складає 35 років. Також 28.11.2019 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно було внесено запис про реєстрацію іншого речового права щодо вказаної земельної ділянки, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права.
		 
		4.19. Спір виник у зв`язку з тим, що, на думку позивача, рішення Біляївської міської ради "Про затвердження проекту землеустрою та передачу земельної ділянки в оренду" від 28.11.2019 № 1077-51/VII та договір оренди землі від 28.11.2019, укладений між Біляївською міською радою та ТОВ "ЕР ЕН ЕС ЕНЕРДЖИ ДЕВЕЛОПМЕНТ", щодо оренди земельної ділянки загальною площею 40,00 га (кадастровий номер 5121010100:02:009:0146), порушують права ПП Агрофірма "Промінь". 
		 
		5. Позиція Верховного Суду 
		 
		5.1. Заслухавши суддю-доповідача, представників учасників справи, дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі та відзиві на неї, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга повинна бути частково задоволена з огляду на таке. 
		 
		5.2. Предметом позову в цій справі є вимоги ПП Агрофірма "Промінь" про визнання протиправним та скасування рішення Біляївської міської ради "Про затвердження проекту землеустрою та передачу земельної ділянки в оренду" від 28.11.2019 № 1077-51/VII та визнання недійсним договору оренди землі від 28.11.2019, укладеного між Біляївською міською радою та ТОВ "ЕР ЕН ЕС ЕНЕРДЖИ ДЕВЕЛОПМЕНТ" щодо оренди земельної ділянки загальною площею 40,00 га (кадастровий номер 5121010100:02:009:0146). 
		 
		5.3. Підставою позовних вимог, на думку позивача, є порушення прав та охоронюваних законом інтересів ПП Агрофірма "Промінь" оспорюваним рішенням Біляївської міської ради та договором оренди землі, який укладено між Біляївською міською радою та ТОВ "ЕР ЕН ЕС ЕНЕРДЖИ ДЕВЕЛОПМЕНТ".
		 
		5.4. З урахуванням положень статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. 
		 
		5.5. Верховний Суд зазначає, що згідно з частиною 1 статті 124 Земельного кодексу України (тут і далі у редакції станом на момент укладення договору оренди між ПП Агрофірма "Промінь" та Біляївською районною державною адміністрацією Одеської області) передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.
		 
		5.6. За змістом частини 1 статті 125 Земельного кодексу України, право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.
		 
		5.7. Відповідно до статті 13 Закону України "Про оренду землі" (тут і далі у редакції станом на момент укладення договору оренди між ПП Агрофірма "Промінь" та Біляївською районною державною адміністрацією Одеської області), договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
		 
		5.8. Як передбачено частинами 2, 4 статті 4 Закону України «Про оренду землі», орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у комунальній власності, є сільські, селищні, міські ради в межах повноважень, визначених законом. Орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у державній власності, є районні, обласні, Київська і Севастопольська міські державні адміністрації, Рада міністрів Автономної Республіки Крим та Кабінет Міністрів України в межах повноважень, визначених законом.
		 
		5.9. Частиною 1 статті 14 Закону України "Про оренду землі" установлено, що договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально.
		 
		5.10. Статтею 18 Закону України "Про оренду землі" визначено, що договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.
		 
		5.11. Положеннями статті 20 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації. Державна реєстрація договорів оренди землі проводиться у порядку, встановленому законом.
		 
		5.12. Скаржник у касаційній скарзі зазначає, що господарські суди попередніх інстанцій, ухвалюючи оскаржувані судові рішення, застосували Порядок державної реєстрації договорів оренди землі, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.1998 № 2073 та положення статті 228 Цивільного кодексу України без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду України від 13.06.2016 у справі №   570/3056/15-ц (провадження № 6-643цс16), від 19.02.2014 у справі № 0426/14068/2012 (провадження № 6-162цс13), від 13.04.2016 у справі № 6-1528цс15, постановах Великої Палати Верховного Суду від 15.01.2020 у справі № 322/1178/17, від 29.09.2020 у справі № 688/2908/16-ц, від 10.04.2019 у справі № 463/5896/14-ц, від 04.06.2019 у справі № 916/3156/17, постановах Верховного Суду від 19.05.2020 у справі № 369/5489/18, від 02.06.2021 у справі № 152/671/19.
		 
		5.13. Розглянувши наведені доводи скаржника, Верховний Суд не може взяти до уваги посилання скаржника про те, що господарськими судами попередніх інстанцій, під час ухвалення оскаржуваних судових рішень не враховано висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 19.05.2020 у справі № 369/5489/18 (за позовом про визнання протиправними та неправомірними дії Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру щодо ненадання ОСОБА_1 безоплатної адміністративної послуги, передбаченої земельним законодавством, і порушення відповідачем прав позивача; зобов`язання Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру надати ОСОБА_1 безоплатну адміністративну послугу у вигляді присвоєння кадастрового номера земельній ділянці), постанові Верховного Суду України від 13.04.2016 у справі № 6-1528цс-15 (за позовом про визнання недійсним свідоцтва про право власності на квартиру, скасування реєстрації права власності), оскільки зазначені справи, на які посилається скаржник, суттєво відрізняються предметом і підставами позовних вимог, а також установленими фактичними обставинами, від справи, що розглядається. Відмінність предметів позовів, установлених фактичних обставин у цій справі та справах, на які посилається скаржник, відмінність підстав позову та змісту позовних вимог свідчать про неподібність правовідносин. 
		 
		При цьому посилання скаржника на те, що господарські суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку про застосування Порядку державної реєстрації договорів оренди землі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.1998 № 2073, колегія суддів відхиляє як безпідставні, оскільки наведена постанова втратила чинність згідно з постановою Кабінету Міністрів від 17.10.2012 № 1051 «Про затвердження Порядку ведення Державного земельного кадастру», а відтак - була чинною на момент виникнення спірних правовідносин.
		 
		5.14. Водночас Верховний Суд установив, що у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.01.2020 у справі № 322/1178/17 (за позовом про витребування земельної ділянки), на яку посилається скаржник, викладено висновок про те, що: "Отже, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору, дотрималися письмової форми договору та підписали його, він вважається укладеним. Із системного аналізу ЦК України можна зробити висновок, що вказане правило визначення моменту укладення договору стосується лише договорів, які повинні бути укладені у простій письмовій формі.
		 
		Права й обов`язки, на досягнення яких було спрямоване волевиявлення учасників при укладенні договору оренди земельної ділянки, набуваються лише після його державної реєстрації, як передбачено статтями 18, 20 Закону № 161-XIV, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин.
		 
		Верховний Суд України вказував, що поняття «момент укладення договору» та «момент набрання чинності договором оренди земельної ділянки» різняться змістовим наповненням, а також можуть відрізнятися у часі, про що зазначено і у мотивувальних частинах постанов від 19 лютого 2014 року у справі № 0426/14068/2012 (провадження № 6-162цс13) та від 13 червня 2016 року у справі № 570/3056/15-ц (провадження № 6-643цс16)".
		 
		У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.01.2020 у справі № 322/1178/17 також наведено висновок, на який посилається скаржник у касаційній скарзі про те, що: «У спеціальному Законі № 161-XIV вказано, що договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації (стаття 18). Можна зробити висновок, що сторони в договорі оренди землі мали право зазначати про момент початку перебігу та припинення дії вказаного договору, оскільки такі права прямо передбачені принципами та закріплені загальними нормами цивільного законодавства.
		 
		Разом з тим якщо сторони не вказали про час (термін, календарну дату, подію) початку перебігу та закінчення строку договору, діють загальні правила, передбачені спеціальним Законом № 161-XIV, який прямо встановлював, що договір оренди земельної ділянки набирає чинності після його державної реєстрації.
		 
		Отже, для визначення початку перебігу та закінчення строку дії саме цього договору має значення не момент його підписання, а момент вчинення реєстраційних дій, тобто внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень як єдиної державної інформаційної системи, яка містить відомості про речові права на нерухоме майно, їх обтяження, суб`єктів речових прав, технічні характеристики об`єктів нерухомого майна (будівель, споруд тощо), кадастровий план земельної ділянки, а також відомості про правочини, вчинені щодо таких об`єктів нерухомого майна, з якими закон пов`язує набрання чинності договору, а саме можливість реалізації сторонами своїх суб`єктивних прав та обов`язків».
		 
		Подібні висновки щодо набрання чинності договором оренди земельної ділянки зроблено у постанові Верховного Суду України від 13.06.2016 у справі № 570/3056/15-ц (провадження № 6-643цс16), постанові від 19.02.2014 у справі № 0426/14068/2012 (провадження № 6-162цс13).
		 
		Також, на думку скаржника, при ухваленні оскаржуваних судових рішень судами не враховано, що Верховним Судом у постанові Верховного Суду від 05.10.2020 у справі № 420/6054/19 між цими ж сторонами зазначеного, що «в першу чергу, Суд звертає увагу на те, що питання чи вважається даний договір укладеним (його правові наслідки), питання правової оцінки умов (належність суб`єкта, що передав в оренду; належність ознак об`єкта оренда, як-от, відсутність кадастрового номеру, визначення меж ділянки, тощо) за яких може бути укладено договір оренди не є предметом цього спору». Тому, як зазначає скаржник, обставини щодо правомірності договору оренди та його державної реєстрації у справі № 420/6054/19 не встановлювалися, що не взято до уваги при ухваленні оскаржуваних судових рішень у справі, яка розглядається.
		 
		Розглянувши такі доводи скаржника, колегія суддів зазначає, що оскаржувані рішення господарських судів попередніх інстанцій не суперечать наведеним висновкам Верховного Суду, а ухвалені з урахуванням таких висновків. Зокрема, у оскаржуваній постанові у цій справі апеляційний господарський суд зазначив, що договір оренди від 10.07.2006 підписано та скріплено печатками сторін; також договір містить відомості про його реєстрацію в Книзі реєстрації договорів оренди землі в ДП «ЦДЗК» ОРФ Біляївський реєстраційний офіс 17.07.2006 року за № 6, містить на собі гербову печатку Біляївської районної державної адміністрації Одеської області та підпис її голови Тарлева І.М.; на договорі наявний підпис начальника Біляївського районного відділу земельних ресурсів Валюха В.О. та печатка цієї установи. /т. І а.с. 12-18/. На підставі таких установлених обставин суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що вказане підтверджує засвідчення факту державної реєстрації Договору оренди землі від 10.07.2006.
		 
		5.15. Скаржник посилається також на висновки Верховного Суду, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 29.09.2020 у справі № 688/2908/16-ц (за позовом про про визнання наказу про надання у користування земельної ділянки на умовах оренди протиправним та його скасування, визнання договору оренди землі недійсним і скасування рішення про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки) та постанові Верховного Суду від 02.06.2021 № 152/671/19 (за позовом про визнання незаконним та скасування наказу, визнання недійсним договору оренди земельної ділянки та зобов`язання повернути земельну ділянку) щодо нікчемності договорів оренди у зв`язку із порушенням публічного порядку та недотриманням вимог земельного законодавства при наданні земельних ділянок в оренду.
		 
		Скаржник також посилається на неврахування судами висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постановах від 10.04.2019 у справі № 463/5896/14-ц (за позовом про визнання договору нікчемним), від 04.06.2019 у справі № 916/3156/17 (за позовом про визнання договору недійсним) про те, що «за наявності спору щодо правових наслідків недійсного правочину, одна зі сторін якого чи інша заінтересована особа вважає його нікчемним, суд перевіряє відповідні доводи та у мотивувальній частині судового рішення, застосувавши відповідні положення норм матеріального права, підтверджує чи спростовує обставину нікчемності правочину».
		 
		При цьому, на думку скаржника, при вирішенні спору судами попередніх інстанцій не було враховано такі обставини: відсутність будь-якого рішення органів місцевого самоврядування або розпорядження районної державної адміністрації про надання земельної ділянки в оренду позивачу; відсутність землевпорядної документації щодо земельної ділянки, виготовлення якої передує укладенню договору оренди землі; укладення договору районною державною адміністрацією щодо земель комунальної власності. Зокрема, скаржник у касаційній скарзі зазначає, що лист архівного відділу Біляївської районної державної адміністрації від 26.06.2019 № 67 свідчить про те, що рішень (розпоряджень) щодо передачі в оренду будь-яких земель ПП Агрофірма "Промінь" Біляївською районною державною адміністрацією не приймалось. 
		 
		5.16. Верховний Суд зазначає, що відповідно до частини 1 статті 124 Земельного кодексу України (у редакції, станом на момент укладення договору оренди між ПП Агрофірма "Промінь" та Біляївською районною державною адміністрацією Одеської області) передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснювалася на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки. 
		 
		Відтак, для правильного вирішення спору у цій справі важливе значення має також встановлення обставин щодо правових підстав передачі земельної ділянки в оренду та укладення договору оренди між ПП Агрофірма "Промінь" і Біляївською районною державною адміністрацією Одеської області, наявності повноважень у Біляївської районної державної адміністрації Одеської області на передачу в оренду спірної земельної ділянки на момент укладення договору оренди від 10.07.2006.
		 
		5.17. Загальними вимогами процесуального законодавства, передбаченими у статтях 73, 74, 76, 77, 86, 236-238 Господарського процесуального кодексу України визначено обов`язковість встановлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки всіх доказів, з яких суд виходив при вирішенні позову. Без виконання цих процесуальних дій ухвалити законне й обґрунтоване рішення у справі неможливо. 
		 
		5.18. У урахуванням наведених правових висновків Великої Палати Верховного Суду та зазначених положень матеріального та процесуального законодавства, колегія суддів вважає частково обґрунтованими доводи скаржника, викладені у пункті 5.15 цієї постанови, щодо неврахування висновків Верховного Суду у подібних правовідносинах при вирішенні спору та порушення норм процесуального права щодо необхідності оцінки доказів та встановлення обставин, що мають значення для справи.
		 
		5.19. Тому господарським судам попередніх інстанцій під час нового розгляду цієї справи необхідно установити правові підстави передачі земельної ділянки в оренду та укладення договору оренди між ПП Агрофірма "Промінь" і Біляївською районною державною адміністрацією Одеської області. Також, господарським судам під час нового розгляду цієї справи слід з`ясувати, чи діяла Біляївська районна державна адміністрація Одеської області у межах визначених законодавством повноважень, укладаючи договір оренди від 10.07.2006.
		 
		5.20. Частиною 2 статті 300 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
		 
		5.21. Отже порушення попередніми судовими інстанціями норм процесуального права унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення цієї справи, та які не можуть бути усунуті Верховним Судом, ураховуючи межі повноважень касаційного суду, визначені статтею 300 Господарського процесуального кодексу України. 
		 
		5.22. Враховуючи викладене, та з огляду на те, що частково підтвердилися доводи касаційної скарги, Верховний Суд зазначає, що під час нового розгляду цієї справи, місцевому господарському суду слід врахувати викладене в цій постанові, дослідити та об`єктивно оцінити аргументи учасників справи і всі зібрані у справі докази в їх сукупності, всебічно і повно з`ясувати фактичні обставини справи та залежно від установленого ухвалити обґрунтоване і законне судове рішення.
		 
		6. Висновки Верховного Суду
		 
		6.1. Відповідно до частин 1-5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
		 
		6.2. Згідно зі статтею 300 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
		 
		6.3. Пунктами 1, 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.
		 
		6.4. Пунктами 1, 4 частини 3 статті 310 Господарського процесуального кодексу України установлено, що підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу, чи встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів.
		 
		6.5. Ураховуючи межі перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що оскаржувані судові рішення у цій справі слід скасувати, оскільки вони ухвалені з порушенням норм права, а справу №   916/2064/20 передати на новий розгляд до місцевого господарського суду для ухвалення обґрунтованого і законного судового рішення, з урахуванням викладеного в цій постанові.
		 
		7. Судові витрати
		 
		7.1. Оскільки у цьому випадку суд касаційної інстанції не змінює та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат судом касаційної інстанції не здійснюється (частина 14 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).
		 
		Керуючись статтями 300, 301, 308, 310, 314, 315, 316, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд 
		 
		П О С Т А Н О В И В :
		 
		1. Касаційну скаргу Біляївської міської ради Біляївського району Одеської області задовольнити частково.   
		 
		2. Постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 02.09.2021 та рішення Господарського суду Одеської області від 30.03.2021 у справі №   916/2064/20 скасувати, справу передати на новий розгляд до Господарського суду Одеської області.  
		 
		Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		Головуючий                                                                                             Н. О. Багай
		 
		Судді                                                                                                          Т. Б. Дроботова
		                                                                                                                   
		             В. А. Зуєв

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...