Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 240/10799/19 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них; податку на додану вартість із ввезених на митну територію України товарів (продукції).
Надіслано для оприлюднення: 17.12.2021. Зареєстровано: 19.12.2021. Забезпечено надання загального доступу: 20.12.2021.
Дата набрання законної сили: 13.12.2021
Номер судового провадження: К/9901/21961/20

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		13 грудня 2021 року 
		м. Київ
		справа № 240/10799/19
		адміністративне провадження № К/9901/21961/20 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: 
		судді-доповідача Усенко Є.А.,
		суддів: Гончарової І.А.,  Ханової  Р.Ф., 
		секретар судового засідання Буденко В.І.,
		представники: позивача - Сичов Д.В., відповідача - Коршак Л.А.,
		розглянувши у судовому засіданні з фіксуванням судового процесу технічними засобами справу за позовом Іноземного підприємства «Євроголд Індестріз ЛТД» до Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, касаційне провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 20.03.2020 (суддя Чернова Г.В.) та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 06.08.2020  (головуючий суддя  Франовська К.С., судді: Совгира Д.І., Кузьменко Л.В.) ,
		У С Т А Н О В И В :
		У жовтні 2019 року Іноземне підприємство «Євроголд Індестріз ЛТД» (далі - позивач, ІП «Євроголд Індестріз ЛТД», Підприємство) звернулося до адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Житомирській області (далі - відповідач, ГУ ДПС) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 23.09.2019: №0022131412 - про збільшення суми грошового зобов`язання зі сплати ввізного мита на товари, що ввозяться суб`єктами підприємницької діяльності, на  971 028,65 грн (з яких 776   822,92 грн - основний платіж, 194 205,73 грн - штрафні (фінансові) санкції), №0022141412 - про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість з ввезення на територію України товарів на 194   205,71 грн (з яких 155   364,57 грн  - основний платіж, 38    841,14 грн - штрафні (фінансові) санкції).
		Обґрунтовуючи позов, позивач зазначає, що     на момент поставки товару (складових частин комплектного об`єкту «Автоматичне обладнання для технології порошкового фарбування», виготовленого у Данії, тобто в державі - члені Європейського Союзу) ним було надано  документи, які підтверджують преференційний статус походження складових комплектного товару з Данії, в тому числі, єдине підтвердження (декларацію-інвойс №225015  від 23.03.2018) відповідно Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, від 27 червня 2014 року (далі також - Угода про асоціацію) та Протоколу 1 "Щодо визначення концепції "походження товарів" і методів адміністративного співробітництва" до Угоди про асоціацію.
		Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 20.03.2020, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 06.08.2020, позов задоволено.
		Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що ІП «Євроголд Індестріз ЛТД» було надано всі належні документи, підтверджуючі преференційний статус комплектного товару «Автоматичне обладнання для технології порошкового фарбування» з країни Європейського Союзу Данії, в тому числі, і декларацію-інвойс №225015 від 23.03.2018, що є основоположним при вирішенні питання про застосування пільгової ставки ввізного мита при ввезенні товару на митну територію України, відтак у контролюючого органу не було правових підстав для донарахування сум податкових зобов`язань із ввізного мита та з податку на додану вартість. При цьому, помилкове зазначення в аркушах коригування до митних декларацій коду "0380" (рахунок-фактура) документа № 225015 від 23.03.2018 не впливає на його правовий статус як документа, що підтверджує преференційне походження товару, оскільки він відповідає критеріям декларації-інвойсу, передбаченим додатком IV до Протоколу 1 "Щодо визначення концепції "походження товарів" і методів адміністративного співробітництва" до Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, а його дійсність контролюючим органом не оспорюється.
		ГУ ДПС подало до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 20.03.2020 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 06.08.2020.
		У касаційній скарзі відповідач просить скасувати зазначені судові рішення і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ІП «Євроголд Індестріз ЛТД» відмовити повністю.
		Підставою касаційного оскарження рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 20.03.2020 та постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 06.08.2020 відповідач зазначив пункт 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), посилаючись на  відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування норм частини першої статті 281, частини першої статті 289 Митного кодексу України (далі  - МК), частини першої статті 29 Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії та їхніми державами-членами, з іншої сторони, від 27.06.2014, статті 26 Протоколу № 1 «Щодо визначення концепції «походження товарів» і методів адміністративного співробітництва» до Угоди про асоціацію у подібних правовідносинах. Відповідач зазначає, що інвойс від 23.03.2018 №225015 не задекларований ІП «Євроголд Індестріз ЛТД» як документ «декларація - інвойс, складена уповноваженим (схваленим) експортером», був поданий до митного органу лише через 10 місяців після завершення митного оформлення комплектного об`єкта, не містить опису складових комплектного об`єкта, що не дає змоги їх ідентифікувати, а тому не може бути документом, який є підтвердженням того, що товар «Автоматичне обладнання для технології порошкового фарбування» є товаром преференційного походження з Данії.
		Верховний Суд ухвалою від 27.07.2020 відкрив касаційне провадження у цій справі на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС.
		Заперечуючи проти касаційної скарги у відзиві, позивач просить залишити скаргу без задоволення як безпідставну. 
		У судовому засіданні суду касаційної інстанції представник відповідача підтримав вимоги касаційної скарги, а представник позивача заперечував проти її задоволення, вважаючи наведені у скарзі доводи необґрунтованими та такими, що не відповідають обставинам у справі.
		Верховний Суд перевірив наведені у касаційній скарзі доводи відповідача, правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права та дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
		Суди попередніх інстанцій встановили, що податкові повідомлення-рішення, з приводу правомірності яких виник спір, були прийняті ГУ ДПС на підставі акта перевірки від 05.09.2019 №619/06-30-14-12/32265502 «Про результати документальної невиїзної перевірки дотримання законодавства України з питань державної митної справи щодо обґрунтованості та законності надання (отримання) пільг і звільнення від оподаткування ІП «Євроголд Індестріз ЛТД» за митними деклараціями: №UА101070/2018/020659 від 18.06.2018,    №UА 101070/2018/020748 від 18.06.2018, №UА101070/2018/020850 від 19.06.2018, № UА101070/2018/021404 від 22.06.2018, № UА101070/2018/021669 від 25.06.2018, №UА101070/2018/021744 від 25.06.2018, №UА101070/2018/021746 від 25.06.2018, № UА101070/2018/021934 від 26.06.2018» (далі - акт перевірки). 
		Перевіркою встановлено, зокрема, що Підприємством порушено: частину першу статті 281, частину першу статті 289  МК, пункт      190.1      статті 190 Податкового кодексу України      (далі - ПК), частину першу статті 29 Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, від 27 червня 2014 року; статтю 26 Протоколу №1 "Щодо визначення концепції "походження товарів" і методів адміністративного співробітництва"; підпункт 7.1 пункту 7 наказу Міністерства фінансів України від 30.05.2012    №651,    в результаті чого були занижені податкові зобов`язання зі сплати ввізного мита на 776 822,92 грн та з податку на додану вартість на 155    364,57 грн.
		Такі висновки в акті перевірки вмотивовані тим, що Підприємством неправомірно застосовано тарифну пільгу (тарифну преференцію) у вигляді звільнення від оподаткування ввізним митом при ввезені на митну територію України окремими складовими комплектного об`єкта «Автоматичне обладнання для технології порошкового фарбування», оскільки всупереч вимогам статті 26 Протоколу      №1 «Щодо визначення концепції «походження товарів» і методів адміністративного співробітництва» до Угоди про асоціацію при митному оформленні таких складових після ввезення першої частини комплектного об`єкта не було надано єдиного підтвердження походження товару.
		Ці висновки в акті перевірки стали підставою для прийняття 23.09.2019 податкових повідомлень-рішень №0022131412 - про збільшення суми грошового зобов`язання зі сплати ввізного мита на товари, що ввозяться суб`єктами підприємницької діяльності,  на 971   028,65 грн (в тому числі, штрафні (фінансові) санкції) та  №0022141412 - про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість з ввезення на територію України товарів на 194    205,71 грн (в тому числі, штрафні (фінансові) санкції).
		У судовому процесі встановлено, що ІП «Євроголд Індестріз ЛТД» та компанія "Ideal Engineering A" (Denmark) (продавець) уклали зовнішньоекономічний контракт № 23/0318 від 23.03.2018 (далі - контракт) про купівлю-продаж на умовах поставки FCA - Фааборг, Данія, товару "Автоматичне обладнання для технології порошкового фарбування" згідно з додатком №1 до контракту загальною вартістю 499 000 Євро.
		Зазначений товар був ввезений на митну територію України у вигляді комплектуючих частин за кодом УКТ ЗЕД 8424200090 за митними деклараціями (далі - МД): від 18.06.2018 № UA101070/2018/020659, від 18.06.2018 № UA101070/2018/020748, від 19.06.2018 №UA101070/2018/020850, від 22.06.2018 № UА101070/2018/021404, від 25.06.2018 №UА101070/2018/021669, від 25.06.2018 № UА101070/2018/021744, від 25.06.2018 №UA101070/2018/021746, від 26.06.2018 №UА101070/2018/021934. При митному оформленні товару Підприємством була застосована тарифна пільга (тарифна преференція) у вигляді звільнення від оподаткування ввізним митом (код пільги 410 "Товари, що ввозяться в Україну та походять з країн ЄС") на загальну суму 932      187,49 грн, в тому числі, ввізне мито - 776    822,92 грн та податок на додану вартість -155    364,57 грн.
		При здійсненні митного оформлення складових комплектного об`єкта  "Автоматичне обладнання для технології порошкового фарбування" Підприємством в  графі 44 МД з кодом 7012 задекларовано «декларації-інвойс, складені уповноваженим (схваленим) експортером» та вказано інвойси №2112/001 від 08.06.2018;  №2112/002 від 08.06.2018; №2112/003 від 08.06.2018;  №2112/004 від 08.06.2018; №2112/005 від 08.06.2018; №2112/006 від 08.06.2018; №2112/007 від 08.06.2018; №2112/008 від 08.06.2018.
		Відповідно до частини першої статті 271 МК мито - це загальнодержавний податок, встановлений Податковим кодексом України та цим Кодексом, який нараховується та сплачується відповідно до цього Кодексу, законів України та міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
		Згідно з пунктом 4 частини першої статті 281 МК ввізне мито на товари, митне оформлення яких здійснюється в порядку, встановленому для підприємств, нараховується за ставками, встановленими Митним тарифом України.
		Ввізне мито є диференційованим щодо товарів, що походять з держав, які спільно з Україною входять до митних союзів або утворюють з нею зони вільної торгівлі. У разі встановлення будь-якого спеціального преференційного митного режиму згідно з міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, застосовуються преференційні ставки ввізного мита, встановлені Митним тарифом України (пункт 5 статті 280 МК).
		Статтею 289 МК передбачені тарифні пільги (тарифні преференції).
		Зокрема, допускається встановлення тарифних пільг (тарифних преференцій) щодо ставок Митного тарифу України у вигляді звільнення від оподаткування ввізним митом, зниження ставок ввізного мита або встановлення тарифних квот відповідно до законодавства України та для ввезення товарів, що походять з держав, з якими укладено відповідні міжнародні договори.
		Частинами другою, третьою статті 36 МК встановлено, що країною походження товару вважається країна, в якій товар був повністю вироблений або підданий достатній переробці відповідно до критеріїв, встановлених цим Кодексом. Під країною походження товару можуть розумітися група країн, митні союзи країн, регіон чи частина країни, якщо є необхідність їх виділення з метою визначення походження товару.
		Повністю вироблені або піддані достатній переробці товари преференційного походження визначаються на основі законів України, а також міжнародних договорів України, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України.
		Документами, що підтверджують країну походження товару, є сертифікат про походження товару, засвідчена декларація про походження товару, декларація про походження товару, сертифікат про регіональне найменування товару (частина перша статті 43 МК).
		Підстави та способи здійснення контролюючим органом перевірки документів, що підтверджують країну походження товару, визначені нормами  статті 45 МК.
		Так, згідно з частиною першою цієї статті у разі виникнення сумніву з приводу дійсності документів про походження товару чи достовірності відомостей, що в них містяться. Включаючи відомості про країну походження товару, орган доходів і зборів може звернутися до компетентного органу, що видав документ, або до компетентних організацій країни, зазначеної як країна походження товару із запитом про проведення перевірки цих документів про походження товару чи надання додаткових відомостей.
		Законом України  "Про ратифікацію Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони" від 16 вересня 2014 року № 1678-VII ратифіковано Угоду про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони.
		Відповідно до пункту 1 статті 29 Угоди про асоціацію кожна Сторона зменшує або скасовує ввізне мито на товари, що походять з іншої Сторони, відповідно до графіків, встановлених у додатку I-A до цієї Угоди.
		Пунктами 1, 2 статті 26 Угоди передбачено, що її положення  застосовуються до торгівлі товарами, що походять з територій Сторін. Для цих цілей  "походження" означає, що товар підпадає під правила походження, викладені в Протоколі I до цієї Угоди ("Щодо визначення концепції "походження товарів" і методів адміністративного співробітництва").
		Статтею 16 Розділу V Протоколу 1 "Щодо визначення концепції "походження товарів" і методів адміністративного співробітництва" до Угоди про асоціацію (надалі - Протокол 1) встановлено, що товари, що походять з Європейського Союзу, і товари, що походять з України, після ввезення до України чи Європейського Союзу відповідно підпадають під дію цієї Угоди за умови подання одного з таких документів:
		(a) сертифікат з перевезення товару EUR.1, зразок якого наведений у додатку III до цього Протоколу; або UA/EU/P1/ua 14;
		(b) у випадках, вказаних у статті 22(1) цього Протоколу, - декларація, що надалі іменуватиметься «декларацією-інвойс», надана експортером до інвойса, повідомлення про доставку чи будь-якого іншого комерційного документа, який описує розглядувані товари достатньо детально для того, щоб їх можна було ідентифікувати (текст декларації-інвойс наведений у додатку IV до Протоколу).
		Статтею 22 Розділу V Протоколу 1 встановлені умови складання декларації-інвойс, зокрема, декларація-інвойс, зазначена в статті 16(1)(b) цього Протоколу, може бути складена:
		(a) затвердженим експортером у розумінні статті 23 цього Протоколу, або
		(b) експортером будь-якої партії товару, що складається з одного чи декількох місць товарів, що походять з певної країни, сукупна вартість яких не перевищує 6000 євро.
		Декларація інвойс може бути складена, якщо розглядувані товари можуть бути визнані такими, що походять з Європейського Союзу або України і відповідають іншим вимогам цього Протоколу.
		Статтею 26 Розділу V Протоколу 1 передбачено, що, якщо на запит імпортера і на умовах, указаних митними органами країни імпорту, розібрані чи незібрані товари в розумінні Загального правила 2(a) Гармонізованої системи, що підпадають під дію Розділів XVI і XVII або позицій 7308 і 9406 Гармонізованої системи, імпортуються частинами, після ввезення першої частини імпортер повинен подати митним органам країни імпорту єдине підтвердження походження цих товарів.
		Норми Протоколу 1 є спеціальними щодо підтвердження країни походження товару для надання преференцій, установлених Угодою про асоціацію. Норма статті 26 Протоколу 1 не є виключенням з цього правила. Відтак, декларант у разі ввезення на митну територію України розібраних чи незібраних товарів у розумінні Загального правила 2(a) Гармонізованої системи, що підпадають під дію Розділів XVI і XVII або позицій 7308 і 9406 Гармонізованої системи та імпортуються частинами, після ввезення першої частини повинен надати контролюючому органу, що здійснює митне оформлення, єдине підтвердження походження товарів відповідно до вимог статті 16 Розділу V зазначеного Протоколу.
		Позивач не оспорює, що імпортований ним комплектний об`єкт  "Автоматичне обладнання для технології порошкового фарбування" підпадає під дію статті 26 Розділу V Протоколу 1 і що станом на 18.06.2018 (дата ввезення першої частини обладнання) єдиного підтвердження походження товару (зазначеного обладнання) контролюючому органу не надав. Разом з тим, контролюючий орган при здійсненні митного оформлення такий документ у позивача не витребував, визнав достатніми для підтвердження країни походження товару надані позивачем документи, зокрема зазначені вище інвойси від 08.06.2018 та завершив митне оформлення на умовах преференційного ввезення товару на митну територію України. Запитів щодо країни походження товару, зазначеної у митних деклараціях позивачем, відповідно до статті 45 МК  контролюючий орган не направляв. В судовому процесі ГУ ДПС не посилалося на виникнення після закінчення митного оформлення обставин, які б ставили під сумнів, що країною походження ввезеного позивачем товару є Данія.
		Суди попередніх інстанцій встановили, що 16.04.2019 Підприємство подало митниці аркуші коригування до графи 44 перелічених вище МД у частині зазначення документа, що підтверджує країну походження, а саме: рахунок-фактуру (інвойс) № 225015 від 23.03.2018 за кодом "0380", який не було подано під час митного оформлення товару.
		Суди дослідили, що рахунок-фактура № 225015 від 23.03.2018 складений на підтвердження виконання контракту № 23/0318 щодо поставки ІП «Євроголд Індестріз ЛТД» компанією «Ideal Engineering A/S» товару "Автоматичне обладнання для технології порошкового фарбування" вартістю 499 000 євро. У ньому зазначено: "Експортер продукції, на яку поширюється цей документ (митний дозвіл № DK/15/241547), заявляє, що за винятком випадків, де це явно зазначено, ці товари є товарами преференційного походження з Данії", що відповідає вимогам, встановленим до документа «декларація-інвойс»      у додатку IV до Протоколу 1, та дозволяє ідентифікувати імпортований товар як "Автоматичне обладнання для технології порошкового фарбування", поставлений згідно з контрактом № 23/0318.
		Доводи відповідача, що рахунок-фактура від 23.03.2018 №225015 не може бути документом, який підтверджує, що товар "Автоматичне обладнання для технології порошкового фарбування" є товаром преференційного походження з Данії, оскільки не задекларований Підприємством як документ «декларація-інвойс, складена уповноваженим (схваленим) експортером», був поданий до митниці лише через 10 місяців після завершення митного оформлення комплектного об`єкта, не містить опису складових комплектного об`єкта, що не дає змоги їх ідентифікувати, обґрунтовано визнані судами попередніх інстанцій безпідставними з огляду на перелічені вище докази, які, згідно з оцінкою судів, у сукупності підтверджують преференційний статус імпортованого позивачем товару.
		Суди попередніх інстанцій зробили правильний висновок, що зазначення в аркушах коригування до МД коду "0380" щодо рахунка-фактури № 225015 від 23.03.2018 не позбавляє його значення як доказу, що підтверджує преференційне походження товару, оскільки він відповідає критеріям декларації-інвойсу, передбаченим додатком IV до Протоколу 1. 
		Наведені в касаційній скарзі доводи відповідача не спростовують встановлених судами попередніх інстанцій обставин у справі та зробленого на підставі їх юридичної оцінки висновку про задоволення позову.
		Ухвалені у справі судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій відповідають вимогам частин першої - третьої статті 242 КАС щодо законності і обґрунтованості судового рішення.
		Відповідно до частини першої      статті 350 КАС України      суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
		Керуючись ст.    250, 344, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		Касаційну    скаргу   Головного   управління   ДПС   у  Житомирській  області   залишити  без  задоволення,  а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 20.03.2020  та  постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 06.08.2020 - без змін.
		Постанова набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.
		 
		 
		СуддіЄ.А. Усенко І.А. Гончарова   Р.Ф. Ханова

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...