Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 129/3452/21 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із трудових правовідносин, з них.
Надіслано для оприлюднення: 17.12.2021. Зареєстровано: 20.12.2021. Забезпечено надання загального доступу: 21.12.2021.
Дата набрання законної сили: 21.01.2022
Номер судового провадження: 2/129/1301/2021

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 129/3452/21 
		Провадження по справі № 2/129/1301/2021
		 
		Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		"16" грудня 2021 р. Гайсинський районний суд Вінницької області
		в складі головуючого судді Ковчежнюка В. М.,
		розглянувши без учасників справи в м. Гайсині за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Ліцею № 7 м.Гайсин Гайсинської міської ради про визнання незаконним та скасування наказу про відсторонення від роботи, поновлення на роботі, зобов`язання виплатити невиплачену заробітну плату за час вимушеного прогулу, - 
		Установив:
		01.12.2021 р. до суду заявлено цей позов, 02.12.2021 р. відкрито провадження в справі, зобов`язано відповідача надати суду відзив, а також, в разі наявності, документи про порядок застосування заходів дисциплінарного впливу та пояснення позивача про причини невакцинації від COVID-19.; справу до розгляду в спрощеному провадженні призначено на 16.12.2021 р.
		Позивач в судове засідання не з`явився, письмово свої вимоги підтримав, просив задовільнити їх з наведених в позові підстав і пояснив, що відсторонення його від роботи вчителя історії та правознавства ліцею № 7 м.Гайсина в зв`язку з його невакцинуванням від COVID-19 з 30.11.2021 р. без збереження заробітної плати на час відсутності щеплення проти COVID-19 є грубим порушенням його конституційного права на працю і отримання винагороди за неї як засобу до існування; зазначив при цьому, що відмовився від вакцинації через відсутність законних підтверджень безпечності протиковідних вакцин, наявність у нього трьох неповнолітніх утриманців та дружини у відпустці по догляду за дитиною до трьох років; перед відстороненням відповідач не зажадав від нього письмових пояснень про причини відмови; заявив, що в період відсторонення навчання в ліцеї № 7 було дистанційним.
		Представник відповідача у відзиві проти позову заперечила, вважала відсторонення позивача від роботи законним і обґрунтованим, оскільки той відмовився від щеплення проти COVID-19, в зв`язку з чим просила у позові відмовити, справу розглянути без неї.
		З урахуванням позицій учасників справи, досліджених доказів та вимог закону суд визнає за необхідне позовні вимоги частково обґрунтованими з таких мотивів і підстав.
		Доведено, що завчасно повідомленого 19.11.2021 р. про необхідність протиковідного щеплення наказом директора ліцею № 7 м.Гайсина Гайсинської міської ради № 139/к/тр від 29.11.2021 р. вчителя історії та правознавства ОСОБА_1 відсторонено від роботи без збереження заробітної плати з 30.11.2021 р. на час відсутності щеплення проти COVID-19, перед відстороненням адміністрація ліцею не зажадала від нього письмові пояснення про причини відмови від протиковідної вакцинації, таке відсторонення позбавило позивача професійної взаємодії та засобів до існування на невизначений строк його і чотирьох його утриманців; на час відсторонення навчання в ліцеї № 7 було дистанційним.
		Спірні правовідносини у системному взаємозв`язку регламентуються:
		-ч.1 ст.129 Конституції України, ч.1 ст.10 ЦПК України, за якими суддя і суд, здійснюючи правосуддя, під час розгляду справи керуються принципом верховенства права;
		-ч.2 ст.3 Конституції України, згідно з якою права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави; держава відповідає перед людиною за свою діяльність; утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави;
		-ч.9 ст.10 ЦПК України, відповідно до якої в разі неврегульованості законом спірних правовідносин суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону);
		-ст.139 КЗпП України, за якою працівники зобов`язані своєчасно і точно виконувати розпорядження власника чи уповноваженого ним органу, додержуватись трудової дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці;
		-ч.1 ст.60 Конституції України, відповідно до якої ніхто не зобов`язаний виконувати лише явно злочинні розпорядження чи накази;
		-ст.140 КЗпП України, згідно з якою трудова дисципліна на підприємствах, в установах, організаціях забезпечується, зокрема, заохоченням за сумлінну працю та (чи) в необхідних випадках заходами дисциплінарного впливу щодо окремих несумлінних працівників;
		-ст.147 КЗпП України, відповідно до якої за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких видів стягнення (дисциплінарного впливу):
		1). догана;
		2). звільнення.
		Законодавством… можуть бути передбачені для окремих категорій працівників й інші дисциплінарні стягнення.
		-ст.46 КЗпП України, за якою відсторонення працівників від роботи власником або уповноваженим ним органом допускається у разі: появи на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп`яніння; відмови або ухилення від обов`язкових медичних оглядів, навчання, інструктажу і перевірки знань з охорони праці та протипожежної охорони; в інших випадках, передбачених законодавством;
		-ст.12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб, за змістом якої працівники окремих професій, виробництв та організацій, діяльність яких може призвести до зараження цих працівників та поширення ними інфекційних хвороб, підлягають обов`язковим профілактичним щепленням проти відповідних хвороб; у разі відмови або ухилення від обов`язкових профілактичних щеплень у порядку, встановленому законом, цей працівник відстороняється від виконання зазначених видів робіт;
		-Наказом МОЗ України від 04.10.2021 р. № 2153, зареєстрованого 07.10.2021 р. № 1306/36928, затвердженим ним Переліком професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням проти гострої респіраторної хвороби COVID-19, за яким працівники закладів загальної середньої освіти незалежно від типу та форми власності підлягають обов`язковій вакцинації проти COVID-19;
		-чинним з 08.11.2021 р. п.41-6 Постанови Кабінету міністрів України від 09.12.2020 р. № 1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», згідно з яким керівники підприємств, установ та організацій зобов`язані видати накази чи розпорядження про відсторонення від роботи працівників, обов`язковість профілактичних щеплень проти COVID-19 яких визначена переліком та які, за відсутності абсолютних протипоказань до таких щеплень, відмовляються або ухиляються від них; оплата праці за час відсторонення здійснюється з урахуванням ч.1 ст.94 КЗпП України, тобто не проводиться; відсторонення провадиться за наказом чи розпорядженням керівника з обов`язковим доведенням його до відома працівника; строк відсторонення встановлюється до усунення причин, що його зумовили;
		-ч.1 ст.149 КЗпП України, відповідно до якої до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення;
		-ч.4 ст.43 Конституції України, відповідно до якої кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом;
		-ч.2 ст.235 КЗпП України, згідно з якою при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік;
		-п.п.22,23 Рішення ЄСПЛ в справі «Бігаєва проти Греції» № 26713/05 від 28.05.2009 р., за змістом якого поняття «приватне життя» є широким і включає в себе також і професійну взаємодію (діяльність); 
		-ст.8 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції. Органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров`я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб;
		-усталеною практикою Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), відповідно до якої втручання держави в захищені Європейською Конвенцією 1950 р. права повинно відповідати одночасно співіснуючим трьом критеріям: законності, законної (легітимної) мети, пропорційності (справедливого балансу);
		-п.2 ч.1 ст.430 ЦПК України, за яким суд допускає негайне виконання рішень у справах про присудження працівникові виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць.
		Оскільки повідомлення керівника відповідача позивачу про необхідність зробити обов`язкове профілактичне щеплення проти COVID-19 від 19.11.2021 р. № 01-06/407 має характер розпорядження власника чи уповноваженого ним органу, то, за відсутності доказів явної його злочинності, позивач в межах обов`язку підкорятися трудовій дисципліні повинен був це розпорядження виконати з наданням підтверджуючих документів установленого зразка, тобто зробити профілактичне щеплення проти COVID-19 прийнятною з точки зору ефективності і безпечності вакциною і підтвердити цей факт документально.
		З огляду на те, що відсторонення позивача від роботи вчителя історії та правознавства спричинило невиконання ним на невизначений час своїх посадових обов`язків, неотримання заробітної плати, і, відтак, незарахування часу відсторонення до його страхового стажу, то таке відсторонення має всі ознаки покарання як заходу дисциплінарного впливу, за наслідками для працівника проміжним між доганою і звільненням, тобто поза розумним сумнівом є стягненням за порушення трудової дисципліни в аспекті системної дії ч.2 ст.147, ст.46 КЗпП України, ст.12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», п.41-6 Постанови Кабінету міністрів України від 09.12.2020 р. № 1236.
		Зважаючи на те, що керівник відповідача як уповноважений власником орган до застосування дисциплінарного стягнення щодо позивача у виді відсторонення останнього від роботи не зажадав від порушникаі трудової дисципліни обов`язкових в такому випадку письмових пояснень про причини відмови чи ухилення від вакцинації проти COVID-19, то цим самим він допустив істотне порушення норм чинного законодавства про працю стосовно своїх обов`язків і стосовно прав працівника - позивача, усунути яке необхідно шляхом визнання незаконним та скасування наказу відповідача № 139/к/тр від 29.11.2021 р. про відсторонення ОСОБА_1 від роботи.
		В зв`язку з тим, що за час незаконного відсторонення від роботи позивач не мав професійної взаємодії та не отримував заробітної плати, що грубо порушило його конституційне право, то для забезпечення цього права позивача необхідно зобов`язати відповідача виплатити йому середній заробіток за час вимушеного прогулу.
		Крім того, право на оплачувану працю є елементом приватного життя, оскільки робота і заробіток забезпечує приватні життєві потреби позивача та його сім`ї; з цих міркувань зазначене право захищається ст.8 Конвенції, а тому втручання в нього держави повинно одночасно відповідати всім трьом критеріям ЄСПЛ: законності, законної (легітимної) мети і пропорційності (справедливого балансу); таке втручання визнається ЄСПЛ неправомірним, якщо хоча б одного з критеріїв дотримано не було.
		Відсторонюючи позивача від роботи, відповідач діяв на підставі зазначеного вище матеріального законодавства з істотним порушенням процедурного і переслідував законну (легітимну) мету, - гіпотетично захистити інших осіб від поширення COVID-19; разом з цим, відстороненням від роботи позивача без збереження заробітку відповідач позбавив його професійної взаємодії та засобів до існування на невизначений строк його і сім`ю, що само по собі, - та ще й в умовах дистанційного навчання, - є очевидно непропорційним (несправедливим); з цих мотивів втручання держави є неправомірним, що тягне необхідність судового захисту його права на повагу до приватного життя.
		Оскільки позивача не було звільнено з займаної посади вчителя історії та правознавства ліцею № 7 м.Гайсина Гайсинської міської ради в юридичному сенсі цього поняття, то його вимоги про поновлення на роботі на цій посаді є безпідставними і задоволенню не підлягають.
		Висновки суду підтверджуються такими доказами.
		З наказу від 28.08.2021 р. № 76-к та копії трудової книжки (а.с.4-5) видно, що ОСОБА_1 з 28.08.2021 р. прийнято на роботу вчителем історії та правознавства в ліцей № 7 м.Гайсина Гайсинської міської ради.
		Повідомленням № 01-06/407 доведено, що вчителя історії та правознавства ліцею № 7 м.Гайсина Гайсинської міської ради ОСОБА_1 19.11.2021 р. повідомлено про необхідність обов`язково здійснити профілактичне щеплення проти COVID-19 та надати про це підтверджуючий документ (а.с.14).
		Наказом № 139/к/тр підтверджено, що 29.11.2021 р. вчителя історії та правознавства ліцею № 7 м.Гайсина Гайсинської міської ради з 30.11.2021 р. відсторонено від роботи без збереження заробітної плати на час відсутності щеплення проти COVID-19 (а.с.6).
		Відсутність вимоги про надання письмового пояснення в зв`язку з невакцинуванням позивача встановлена фактом ненадання цих пояснень суду відповідачем, повідомлення ж позивача від 23.09.2021 р. про відмову інформувати про стан здоров`я такими поясненнями не є, а тому до уваги судом не беруться (а.с.30).
		Також письмовими поясненнями позивача підтверджено загальновідомий факт дистанційного навчання в ліцеї № 7 на час відсторонення його від роботи (а.с.37), на наявність у нього чотирьох утриманців вказують документи на а.с.16-19.
		Керуючись ст. ст.10, 11, 259, 263, 264, 265 ЦПК України, суд,
		Вирішив:
		Позов задовільнити частково.
		Визнати незаконним та скасувати наказ № 139/к/тр від 29.11.2021 р. про відсторонення від роботи ОСОБА_1 .
		Зобов`язати Ліцей № 7 м.Гайсина Гайсинської міської ради виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за час незаконного відсторонення від роботи.
		В решті позовних вимог відмовити через безпідставність.
		Рішення в частині зобов`язання сплатити за один місяць середній заробіток за час незаконного відсторонення від роботи допустити до негайного виконання.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30-ти днів до Вінницького апеляційного суду через Гайсинський районний суд Вінницької області.
		Учасник справи, якому повне рішення не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 30-ти днів із дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений у разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 ЦПК України.
		 
		Суддя:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...