Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 541/2309/20 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти життя та здоров'я особи; Умисне вбивство.
Надіслано для оприлюднення: 20.12.2021. Зареєстровано: 20.12.2021. Забезпечено надання загального доступу: 22.12.2021.

Номер судового провадження: 1-кп/551/37/21
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12020170260000482

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 541/2309/20
		 
		 
		ВИРОК
		Іменем України
		 
		17 грудня 2021 року Шишацький районний суд Полтавської області в складі 
		головуючого - судді ОСОБА_1 ,
		судді ОСОБА_2 ,
		присяжних: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
		секретаря судових засідань  ОСОБА_6 , 
		за участю прокурора ОСОБА_7 ,
		 обвинуваченого ОСОБА_8 ,
		 його захисника  адвоката ОСОБА_9 ,
		 потерпілих ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , 
		 їх представника  адвоката ОСОБА_12 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду селища Шишаки Полтавської області матеріали кримінального провадження № 12020170260000482 від 18 червня 2020 року по обвинуваченню 
		ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Зелений Гай Стародубського району Брянської області, мешканця АДРЕСА_1 , росіянина, громадянина України, з середньою технічною освітою, одруженого, пенсіонера, маючого інвалідність 3 групи, раніше не судимого, 
		у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 263, ч.2 ст. 15 п. 1 та п. 5 ч.2 ст. 115 КК України, 
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Між ОСОБА_8 та членами його сім`ї, що проживають по АДРЕСА_1 , з одного боку, та ОСОБА_10 та членами його сім`ї, що проживають по АДРЕСА_1 , з іншого боку, склались сталі неприязні стосунки з приводу права власності на земельну ділянку площею 0,0423га для ведення садівництва, що розташована за адресою АДРЕСА_2 ( АДРЕСА_1  на яку претендують відразу обидві родини.
		Так рішенням 18 сесії Миргородської міської ради 5 скликання від 06 грудня 2007 року ОСОБА_8 було надано дозвіл на розробку технічних документацій із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 . 
		За рішенням 36 сесії Миргородської міської ради 5 скликання від 25 вересня 2009 року № 59 ОСОБА_8 було надано дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою щодо надання документів, що посвідчують право користування земельною ділянкою орієнтованою площею 423 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 , для ведення городництва та зобов`язано ОСОБА_8 подати технічну документацію із землеустрою щодо надання документів, що посвідчують право користування земельною ділянкою, міській раді для розгляду та затвердження у встановленому порядку.
		Рішенням 3 сесії Миргородської міської ради 6 скликання № 51 від 19 листопада 2010 року ОСОБА_10 було надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки для ведення садівництва.
		За рішенням 21 сесії Миргородської міської ради 6 скликання від 22 червня 2012 року №95 було затверджено проект землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки площею 0,0423га по АДРЕСА_1 , передано її у власність ОСОБА_10 для ведення садівництва та видано Державний акт про право власності на земельну ділянку серії ЯМ № 282701, який зареєстровано 19 жовтня 2012 року.
		Рішенням виконавчого комітету Миргородської міської ради від 18 липня 2012 року № 562 змінено поштову адресу спірної земельної ділянки з АДРЕСА_1 на АДРЕСА_1 .
		11 вересня 2019 року ОСОБА_8 звернувся до суду з позовом до Миргородської міської ради про визнання незаконним та скасування рішення 21 сесії 6 скликання Миргородської міської ради №95 від 22 червня 2012 року «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачі у власність ОСОБА_10 земельної ділянки площею 423 кв.м., для садівництва за адресою АДРЕСА_1 » та визнання недійсним Державного акту на право власності на земельну ділянку, серія ЯМ №282701, виданий ОСОБА_10 на підставі вказаного рішення Миргородської міської ради.
		ОСОБА_10  приймав участь у вказаній справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору.
		Рішенням Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 10 березня 2020 року № 541/2036/19 у задоволенні вказаних позовних вимог ОСОБА_8 відмовлено. 
		Не погодившись із даним рішенням ОСОБА_8 оскаржив його в апеляційному порядку, зокрема просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги в повному обсязі. 
		Постановою Полтавського апеляційного суду від 18 червня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_8 залишено без задоволення, а рішення Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 10 березня 2020 року без змін. Судове засідання відбулось без участі апелянта ОСОБА_8 в присутності його представника. 
		Таким чином, спірна земельна ділянка залишилась у власності ОСОБА_10 . 
		Про вказану обставину ОСОБА_8 довідався від свого представника - адвоката ОСОБА_13 , зв`язавшись з нею по телефону після закінчення судового засідання Полтавського апеляційного суду близько 11-00 год. 18 червня 2020 року. 
		З мотивів невдоволення даним судовим рішенням, яким земельний спір був остаточно вирішений на користь ОСОБА_10 , у ОСОБА_8 виник остаточний умисел на вбивство трьох осіб, способом небезпечним для життя багатьох осіб, а саме: ОСОБА_10 , його дружини ОСОБА_14 та їхнього сина ОСОБА_11 .
		Реалізації вказаного злочинного наміру сприяло вчинення ОСОБА_8 ряду послідовних дій, що виразились в умисному придбанні у невстановленої особи, за невстановлених обставин без передбаченого законом дозволу ручної осколкової гранти РГО, яка являється вибуховим пристроєм та подальшим зберіганням її за місцем свого постійного проживання за адресою АДРЕСА_1 до настання слушного моменту (на його думку)для її застосування. 
		Дочекавшись повернення ОСОБА_10 та його сина ОСОБА_11 з м Полтави, де вони приймали участь в засіданні Полтавського апеляційного суду, близько 13-00 год. 18 червня 2020 року ОСОБА_8 , реалізуючі свій вищенаведений злочинний умисел по позбавленню ОСОБА_10 та членів його родини життя, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання взяв наявну у нього гранату РГО, а також скляну банку об`ємом 3 літри, після чого наблизився до паркану, який відділяє його домоволодіння від домоволодіння родини ОСОБА_15 . 
		Надалі, щоб привернути увагу сусідів, ОСОБА_8 кинув скляну банку на їх подвір`я, що розташоване по АДРЕСА_2 . На звук розбитого скла з приміщення літньої кухні на подвір`я вийшли ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_14 . В цей самий момент ОСОБА_8 , перебуваючи за парканом свого домоволодіння, висмикнув запобіжну чеку з кільцем, привівши таким чином вибуховий пристрій у бойовий стан, після цього кинув його на сусідське подвір`я у напрямку вищевказаних осіб. При цьому епіцентр вибуху припав на ганок літньої кухні біля якого в той момент перебували всі потерплі. 
		Внаслідок вибуху гранати всі потерпілі отримали ряд тілесних ушкоджень, зокрема ОСОБА_11 - тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості, що спричинили тривалий розлад здоров`я, ОСОБА_10 та ОСОБА_14  легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад їх здоров`я. 
		Таким чином ОСОБА_8 повністю виконав усі дії, які вважав необхідними для доведення кримінального правопорушення щодо позбавлення життя потерпілих до кінця, але кримінальне правопорушення не було закінчено з причин, що не залежали від його волі, оскільки потерпілим вчасно було надано невідкладну медичну допомогу. 
		Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_8 свою вину у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень заперечив. Пояснив, що дійсно його родина та родина сусідів ОСОБА_15 перебуває у ворожих відносинах з 2003 року, які ще більш погіршились в 2007 році. Однією з передумов поганих взаємовідносин став той факт, що сусіди протиправним шляхом увійшли у змову з посадовцями Миргородської міської ради та незаконно отримали у власність земельну ділянку, яка по праву належить родині обвинуваченого та раніше використовувалась його родиною, зокрема у ній було насаджено фруктовий садок та встановлено паркан. 
		Сусіди неодноразово застосовували силу до членів його родини, але він зі свого боку наміру позбавляти їх життя чи завдавати тілесних ушкоджень не мав.
		18 червня 2020 року він через стан здоров`я не зміг поїхати на засідання апеляційного суду з приводу спірної земельної ділянки та залишився вдома. В обідній час він пішов налити води собаці, яка знаходилась у вольєрі поряд з парканом, що відділяє його домоволодіння від домоволодіння ОСОБА_15 . З цією метою в руках він тримав скляну банку.
		Наливши води собаці він вирішив через дірки у паркані подивитися чим зайняті сусіди. В цей час сусіди ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , знаходилась на дворі та ОСОБА_10 тримав у руках якийсь предмет, схожий на гранату. Побачивши рух за парканом, сусіди почали вигукувати в бік обвинуваченого погрози вбивством та наближатись до паркану. З метою упередження їх дій він кинув в їх бік через паркан трилітрову банку, а сам розвернувся спиною до паркану та почав уходити. Через декілька секунд роздався вибув та він почув, біль в область спини. 
		Про вказані обставин він повідомив дружину, яка викликала швидку медичну допомогу. На час вказаної події він перебував в сорочці чорного кольору з довгим рукавом. В зв`язку з тим, що сорочка мала пошкодження та була в крові, він перед госпіталізацією змінив її на іншу Вказав, що з адвокатом ОСОБА_13 18 червня 2020 року він спілкувався телефоном після засідання апеляційного суду, але про результати розгляду справи від неї так і не довідався. 
		Знайдені в його домоволодіння два штик ножі та кастет належать йому та були придбані в 2014-2015 роках. 
		Аналогічні показання з приводу обставин події 18.06.2000 він надав під час проведеного з ним 11 серпня 2020 року слідчого експерименту за адресою його проживання (т.2 а.с.184-191). 
		Незважаючи на заперечення ОСОБА_8 своєї вини, на думку суду, вона в повній мірі підтверджується сукупністю нижче наведених доказів по справі, які були досліджені та оцінені судом в їх сукупності та взаємозв`язку.
		Зокрема, поясненнями потерпілих ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , . ОСОБА_14 які пояснили суду, що тривалий час перебувають у неприязних стосунках з сім`єю обвинуваченого ОСОБА_8 з приводу спору щодо належності суміжної земельної ділянки, яка з 2012 року належить ОСОБА_10 проте вказане право оспорюєтся обвинуваченим, який разом зі своєю родиною перешкоджає потерпілим у користуванні даною земельною ділянкою, постійно вчиняє сварки погрожує фізичною розправою. Раніше мали місце випадку вчинення членами сім`ї обвинуваченого насильницьких дій по відношенню до членів сім`ї потерпілих.
		18 червня 2020 року відбулось засідання Полтавського апеляційного суду з приводу права власності на спірну земельну ділянку, яким було прийнято рішення на користь ОСОБА_10 . Засідання відбулось без участь ОСОБА_8 , який в черговий раз не звився до апеляційного суду, за участю його представника ОСОБА_13 . З боку потерпілих до суду їздили ОСОБА_11 та ОСОБА_10 , а ОСОБА_14 очікувала їх вдома.
		Потерпілі вважають, що адвокат телефоном повідомила ОСОБА_8 про прийняття апеляційним судом рішення не на його користь. 
		Потерпіла ОСОБА_14 вказала, що близько 12-00 год. бачила ОСОБА_8 , одягнутого в темну сорочку та білку кепку на його подвір`ї. 
		Близько 13-00 год. ОСОБА_11 та ОСОБА_10 прибули додому за адресою: АДРЕСА_2 та мали намір пообідати.
		Знаходячись в приміщенні літньої кухні, куди вони увійшли через декілька хвилин після приїзду та де знаходилась ОСОБА_14 всі вони почули звук розбитого скла з боку подвір`я ОСОБА_8 та вийшли перевірити, що сталось. 
		При цьому ОСОБА_10 вийшов перший та знаходився на відстані декількох метрів від порогу кухні ближче до домоволодіння ОСОБА_8 , за ним вийшов ОСОБА_11 , який знаходився біля входу в літню кухню ззовні, а ОСОБА_14 знаходилась практично на порозі літньої кухні з внутрішнього боку. 
		В цей час роздався сильний вибув, який супроводжувався задимленням. Після вибуху всі члени родини на деякий час втратили орієнтацію у просторі, а вже після того як відійшли від первісного шоку побачили тілесні ушкодження у ОСОБА_11 та ОСОБА_10 . Враховуючи те, що вибух відбувся позаду ОСОБА_10 ушкодження прийшлись на задню частину його тіла, ОСОБА_11 отримав найбільші з усіх ушкодження оскільки вибув відбувся близько від його ніг. Найменші тілесні ушкодження отримала ОСОБА_14 , яку від вибуху прикрила половина вхідних дверей. 
		Потерпілий ОСОБА_11 вказав, що він чув два вибухи різної гучності та припустив, що спочатку зірвався запал від гранати, а потім сама граната. При цьому він чітко бачив саму гранату на місці її падіння за мить до вибуху. 
		В подальшому потерпілі на розі літньої кухні в безпосередній близькості від паркану ОСОБА_8 виявили рештки скляної банки об`ємом 3 літри, на звук розбиття якої вони й вийшли з літньої кухні. 
		Після даної події на місце прибули працівники поліції та декілька машин швидкої допомоги якими були госпіталізовані ОСОБА_11 та ОСОБА_10 . При цьому потерпілі вказали, що перша машина швидкої, що прибула на місце події, була викликана не для потерпілих, а для обвинуваченого ОСОБА_8 , який також отримав ураження від вибуху. 
		Обґрунтовуючи заявлений цивільний позов потерпілі вказали, що пережили страх за своє життя в момент вибуху та продовжують переживати дотепер. Участь у слідчих діях та судовому розгляд вимушує їх постійно згадувати події та викликає негативні емоції та почуття. Потерпілі ОСОБА_11 та ОСОБА_10 були вимушені тривалий час лікуватись стаціонарно та амбулаторно, витрачаючи власні кошти на придбання ліків та медичних засобів, втрачаючи заробіток через тривале знаходження на лікарняному. В внаслідок отриманих травм суттєво погіршився стан здоров`я ОСОБА_16 , що призвело до встановлення йому 3 групи інвалідності. Крім того, в зв`язку з ОСОБА_11 та ОСОБА_10 та необхідністю постійного догляду за ними з боку ОСОБА_14 суттєві змінився сталий режим життя всіх потерпілих. Всі ці обставини викликали моральні страждання потерпілих, яки були оцінені ними в грошовому еквіваленті відповідно до заявленого ними цивільного позову. 
		Аналогічні пояснення щодо взаємовідносин з ОСОБА_8 та обставин події 18 червня 2020 року потерпілі ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_14 надали під час слідчих експериментів з ними та детально показали це на місці події із застосуванням відеозйомки даної слідчої дії (т.2 а.с. 165-183). 
		Допитаний судом свідок ОСОБА_17 пояснив, що працює на посаді старшого-інспектора вибухотехніка Вибухотехнічного відділу ГУНП в Полтавській області. До цього декілька років працював експертом вибухотехніком НДЕКЦ МВС в Полтавській області. 
		Пояснив, що влітку 2020 року він разом з іншими працівниками вибухотехнічного відділу виїздив до м. Миргорода на місце вчинення кримінального правопорушення в домогосподарстві потерпілої ОСОБА_14 . На місці події ними було виявлено воронку, рештки та осколки від гранати, кільце та важіль, які були направлені слідчим на експертизу. Все вищевикладене свідчило про вибух однієї гранати. 
		Також приймав участь в якості спеціаліста при проведені слідчого експерименту з потерпілими та обвинуваченим. 
		Вказав, що місцем знаходження чеки з кільцем та важеля від гранати, який при вибуху відлітає на декілька метрів та не міг залетіти за ріг будівлі, він вважає, що граната не була кинута з місця знаходження потерпілих, а більш за все була кинута з місця знаходження обвинуваченого. 
		При цьому з огляду на характер пошкоджень на подвір`ї та у потерпілих вважає, що потерпілим дуже пощастило залишитись живими внаслідок вибуху гранати РГО.
		Пояснив, що запобіжна чека у даної гранати виймається зі значним зусиллям, що фактично унеможливлює приведення її в бойовий стан ненавмисно, внаслідок необережного поводження з нею. При киданні даної гранати відбувається два вибуху, перший - негучний схожий на звук петарди, під час якого відділяється та відлітає на декілька метрів важіль, а другий  коли вибухає сама граната. Механізм даної гранати має подвійну дію. Так, вона може вибухнути як від зіткнення з перешкодою миттєво, так і через певний час (3-4 секунди) після активації. 
		При цьому для обстановки, коли б граната вибухнула внаслідок її падіння при необережному поводженні з нею характерна наявність механічних пошкоджень важеля від гранати її рештками. 
		Допитаний судом свідок ОСОБА_18 пояснив, що під час відпочинку в обідній час в один з днів в влітку 2020 року він почув звук вибуху на АДРЕСА_3 на вулицю та побачив дим на подвір`ї ОСОБА_15 . В крові перебували ОСОБА_10 та ОСОБА_11 .. ОСОБА_19 госпіталізувала швидка медична допомога, яка прибула на місце події. 
		В подальшому він залучався понятим для огляду місця події та особисто бачив багато крові на подвір`ї та завдані вибухом пошкодження. Всю обстановку на місці події було зафіксовано у відповідному протоколі. 
		Через певний проміжок часу після вибуху він разом з сусідами ОСОБА_20 та ОСОБА_21 стояли у дворі свідка та спілкувались. В цей час до автомобіля швидкої медичної допомоги, який стояв на відстані 2-3х метрів, поміщали ОСОБА_22 який сказав: «Я наробив шороху». 
		Аналогічні показання з приводу обставин вибуху та участі при огляді місця події в якості понятого надав свідок ОСОБА_23 . 
		Допитаний судом свідок ОСОБА_24 пояснив, що раніше ОСОБА_8 йому постійно неодноразово погрожував фізичною розправою, раніше кидався на нього з вилами. Між ними тривали судові спори з приводу користування проїздом до будинку. 
		В один з днів в літку 2020 року він почув вибух неподалік свого будинку. Потім побачив автомобілі поліції та швидкої, що прибули до домогосподарства його сусідів ОСОБА_15 . 
		Через деякий час він та декілька осіб стояли у дворі ОСОБА_18 . Коли ОСОБА_8 вивели з двору працівники поліції та поміщали його до швидкої допомоги, останній повернувся та сказав: «Оце шухеру наробив, ментам хоч робота буде». 
		Допитана судом свідок ОСОБА_25  пояснила, що працює фельдшером виїзної бригади КП «Центр екстреної медичної допомоги м. Миргород» та в денний час в літку 2020 року (точної дати не пам`ятає) за викликом здійснювала виїзд до домоволодіння обвинуваченого. Останній мав незначне поранення в області спини від вибуху гранати. На його вимогу він був госпіталізований в супроводі працівників поліції. Під час того як він сидів до автомобіля швидкої він повернувся та на загал досить голосно сказав: «Я шороху навів, буде ментам робота». 
		Допитана в судовому засіданні ОСОБА_26 , повідомила, що є дружиною обвинуваченого ОСОБА_8 . Між її родиною та родиною потерпілих існують тривалі неприязні стосунки з приводу володіння спірною присадибною земельною ділянкою. З приводу даної земельної ділянки між ними триває тривала судова суперечка.
		18 червня 2020 року ОСОБА_8 не зміг за станом здоров`я прийняти участь в засіданні Полтавського апеляційного суду з приводу спірної земельної ділянки. У чоловіка дуже боліла голова, в зв`язку з чим він пив по 3-4 таблетки пенталгину. Чи були йому відомі результати судового розгляду їй невідомо. 
		В денний час чоловік пішов налити води собаці, яка знаходилась у вольєрі поряд з парканом домогосподарством ОСОБА_15 . Хвилин через 5 роздався хлопок. Чоловік повернувся та сказав, що його зачепило. Він розказав, що дивився за сусідами через дірки у шиферному паркані. Останні побачили його та старший ОСОБА_15 почав рухатись в його бік. Чоловік з метою захисту кинув у нього через паркан скляну банку, після чого відразу пролунав вибух. 
		Як вона дізналась пізніше, він отримав поранення від осколків шиферу. Чоловік зняв чорну сорочку зі слідами крові та перевдягнувся в іншу сорочку. В подальшому одяг, який він зняв, був вилучений працівникам поліції. Коли чоловік йшов наливати воду собаці ніяких предметів у нього в руках чи у кишенях вона не бачила. 
		Крім неї та чоловіка на момент вибуху у їхньому дворі нікого не було, зокрема їх син знаходився на роботі. 
		Допитаний судом свідок ОСОБА_27 повідомив, що є сином обвинуваченого ОСОБА_8 . Про вибух у домогосподарстві сусідів він довідався того ж дня після приїзду до нього на роботу працівників поліції. В цей день з батьком, в тому числі по телефону, він не спілкувався, з самого ранку перебував на роботі. Вказав, що телефонними апаратами вони з батьком безпосередньо перед вибухом, або після нього не обмінювались. Кожен з них користувався власним телефоном. 
		Всі вилучені під час обшуку їх домогосподарства залишки боєприпасів, кастет, штик-ножі належать йому. Вказані речі він отримав у власність в зв`язку з тим, що здійснює діяльність по прийому металобрухту та стикається з такими речами. 
		Крім показань потерпілих та свідків вина ОСОБА_8 підтверджується сукупністю досліджених та оцінених судом письмових доказів у кримінальному провадженні, а саме:
		- Витягом з ЄРДР у кримінальному провадженні № 12020170260000482. Згідно якого кримінальне провадження за вказаним номером було розпочато за ч.2 ст. 15 п.1 та п.5 ч.2 ст. 115 КК України о 15-18 год. 18 червня 2020 року (т.1 а.с.161). 
		- Рапортами оперативного чергового Миргородського МРВ з якого вбачається що першою по телефону 102 до органів Національної поліції о 13-16 год. 18.06.2020 звернулась ОСОБА_14 та повідомила, що сусід ОСОБА_8 зі свого двору по АДРЕСА_1 кинув предмет схожий на гранату після цього відбувся вибух, поранено чоловіка заявниці. Після цього інформація про вказану події надходила від різних джерел в тому числі й лікувальних закладів (т.1 а.с.166-170). 
		- Протоколом тимчасового доступу до речей і документів від 23.11.2020, протоколом огляду речей (прослуховування аудіофайлу) центру 102 ГУНП в Полтавській області щодо змісту телефонного повідомлення ОСОБА_14 на номер 102 з інформацією про подію 18 червня 2020 року. Під час даного дзвінка потерпіла вказала, що гранату у їх двір кинув сусід - ОСОБА_8 (т.3 а.с. 245-249). 
		- Протоколом обшуку за адресою АДРЕСА_2  (місце події) від 18 червня 2020 року з додатками у вигляді фототаблиць та матеріальних носіїв інформації (оптичних дисків) з відеозаписом ходу даної слідчої дії. Під час даної слідчої дії детально зафіксовано обстановку на місце події, зокрема епіцентр вибуху, значна кількість механічних пошкодження різних елементів в домогосподарстві потерпілих, наявність значної кількості слідів речовини бурого кольору, елементи вибухового пристрою у вигляді осколків у різних частинах домогосподарства потерпілих, а також металева скоба, металево кільце від гранати, рештки скляної банки в безпосередній близькості від паркану домогосподарства ОСОБА_8 (т.1 а.с. 176-212, 223-233).
		- Протоколом обшуку за місцем проживання ОСОБА_8 за адресою: АДРЕСА_1 від 18 червня 2020 року з додатками у вигляді матеріальних носіїв інформації (оптичних дисків) з відеозаписом ходу даної слідчої дії. (т. 1 а.с. 225-232, 241-242). Під час даної слідчої дії в гаражі було виявлено: відстріляний тубус від гранатомету РПГ-22 з написом «Віталію з повагою від Миргородців з АТО 27.10.2018», шість уламків мінометних мін зі слідами іржі та корозії часів ВВВ без вибухової речовини, 8-м макетів патронів 30мм, не бойова частина від пострілу до гранатомету, частина снаряду 45мм зі слідами іржі та корозії часів ВВВ без вибухової речовини, металевий кастет, два штик ножі, сорочка чорного кольору з пошкодженням та слідами речовини бурого кольору на спині, кепка білого кольору.
		Присутня при проведені обшуку ОСОБА_26 повідомила, що саме в цій сорочці на момент вибуху перебував її чоловік ОСОБА_8 
		- Висновком експертизи холодної зброї від 13.08.2020 № 1623 згідно якого наданий на дослідження багнет відноситься до категорії середньо клинкової холодної зброї колючої дії. Являється багнетом голчатого типу моделі 1886/1893/1916/1935рр. (Франція), виготовлений промисловим способом (т. 5 а.с. 205-208). 
		- Висновком експертизи холодної зброї від 13.08.2020 № 1624 згідно якого наданий на дослідження багнет-ніж, відноситься до категорії холодної зброї колючо-ріжучої дії. Являється багнет-ножом до 7,92мм магазинного карабіна системи Маузера, зразка 1898/1935рр, К98К, (Німеччина), серійний номер 1777, виготовлений промисловим способом (т.5 а.с.213-216). 
		- Висновком експертизи холодної зброї від 13.08.2020 № 1625 згідно якого наданий на дослідження предмет, являється холодною зброєю кастетом ударно-дробильної дії, виготовленого саморобним способом (т.5 а.с. 221-222).
		- Висновком судової вибухово-технічної експертизи від 27 липня 2020 року № 106 згідно якого наданий на дослідження предмет є спрацьованим реактивним двигуном гранати ПГ-22 (т. 4 а.с. 99-103).
		- Висновком судової вибухово-технічної експертизи від 25 серпня 2020 року № 107 згідно якого надані на дослідження предмети є макетами 30мм артилерійських пострілів (т.4 а.с. 89-94).
		- Висновком судової вибухово-технічної експертизи від 31 серпня 2020 року № 108 згідно якого надані на дослідження предмети є: об`єкт дослідження № 1  неспоряджений корпус 76 мм артилерійського снаряду без розривного заряду; об`єкти №№ 2-3 - неспоряджені корпуси 82 мм мінометної міни без розривного заряду, об`єкт № 4  уламок корпусу 82 мм мінометної міни; об`єкт № 5 уламок корпусу мінометної міни; об`єкт № 6  неспоряджений корпус 50 мм мінометної міни без розривного заряду; об`єкт № 7  хвостова частина 82 мм мінометної міни (т.4 а.с. 74-84).
		- Висновком судової вибухово-технічної експертизи від 05 серпня 2020 року № 109 згідно якого наданий на дослідження предмет є неспорядженим (використаним) пусковим пристроєм реактивної протитанкової гранати РПГ-22 (т.4 а.с. 107-113).
		Переліченими у вищенаведених експертних висновках речовими доказами, оглянутими в судовому засіданні. 
		Вилучені в домогосподарстві ОСОБА_8 залишки боєприпасів та холодна зброя не є безпосередніми доказами інкримінованого йому кримінального правопорушення та факт їх зберігання за місцем проживання останнього не тягне за собою кримінальної відповідальності, натомість вони в своїй сукупності мають опосередковане значення для справи, оскільки вказують на схильність ОСОБА_8 та його сина ОСОБА_27 до збирання та накопичення даних артефактів, а також на наявність у обвинуваченого ОСОБА_8 реальної можливості для придбання зброї та вибухових пристроїв (в даному випадку гранати РГО). 
		Крім вищенаведеного вина обвинуваченого в підтверджується: 
		- Протоколом огляду за адресою АДРЕСА_1 від 18 червня 2020 року з додатками у вигляді фототаблиць (т. 2 а.с. 2-15). В ході даної слідчої дії зафіксовано пошкодження паркану з боку господарства ОСОБА_8 
		- Протоколом огляду від 18.06.2020 яким вилучено одяг потерпілих ОСОБА_11 а ОСОБА_10 зі слідами речовини бурого кольору (т.2 а.с.7-15).
		- Протоколом огляду речей (документів) від 25 червня 2020 року згідно якого ОСОБА_14 видано слідчому 7 осколків (5 металевих та 2 пластикові), а також одяг з плямами речовини бурого кольору в якому вона перебувала під час вибуху (т.2 а.с. 110-117); 
		- Протоколом огляду від 21 червня 2020 року згідно якого лікарем Миргородської ЦРЛ ОСОБА_28 видано слідчому металеві залишки, що були видалені хірургічним шляхом з тіла ОСОБА_11  (т.2 а.с. 119-121).
		- Протоколом огляду речей від 19 липня 2020 року згідно якого старшою медичною сестрою Миргородської ЦРЛ ОСОБА_29 видалено металеві осколки, що були вилучені з тіла ОСОБА_10 (4 шт.) та ОСОБА_14 (1 шт.) (т.2 а.с. 123-125).
		- Проколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 18 червня 2020 року з додатками у вигляді диску з відеозаписом згідно якого у ОСОБА_8 при затриманні вилучено сорочку білу в синю смужку зі слідами речовини бурого кольору на спині, штани синього кольору, паспорт громадянина України на його ім`я, мобільний телефон «Samsung» модель «DUOS» в корпусі сіро-чорного кольору (т.3 а.с. 10-14).
		- Протоколом огляду речей від 14 серпня 2020 року згідно якого оглянуто вилучений у ОСОБА_8 мобільний телефон «Samsung» модель «DUOS GTE1182» у корпусі чорного кольору, задня кришка сірого кольору. Встановлена у ньому сім картка оператора мобільного зв`язку ТОВ «Лайфселл» має абонентський номер НОМЕР_1 (т.2 а.с. 194-197).
		- Протоколом тимчасового доступу до речей і документів від 23 вересня 2020 року з додатками, згідно якого за ухвалою слідчого судді отримано тимчасовий доступ до інформації оператора телекомунікацій ТОВ «Лайфселл» про зв`язок в період з 18 травня по 18 червня 2020 року абонентських номерів НОМЕР_1 ( ОСОБА_8 ) та НОМЕР_2 ( ОСОБА_27 ).
		Зокрема з роздруківки дзвінків абонентського номера НОМЕР_1 ( ОСОБА_8 ) встановлено надходження йому об 11-00 год. 18.06.2020 року дзвінка з абонентського номеру НОМЕР_3 , який в телефонній книзі вилученого у ОСОБА_8 мобільного телефону підписаний, як « ОСОБА_30 ». Тривалість розмови склала 1 секунду. Після цього в той самий час (11-00 год. 18.06.2020) зафіксовано зворотній дзвінок від абонента НОМЕР_1 абоненту НОМЕР_3 (« ОСОБА_31 »), тривалість якого склала 42 секунду (т.2 а.с. 213-220).
		- Протоколом огляду речей від 02 жовтня 2020 року згідно якого оглянуто телефонну книгу та журнал дзвінків мобільного телефону телефон «Samsung» модель «DUOS GTE1182», що був вилучений у ОСОБА_8 . Виявлено вхідні дзвінки від контакту позначеного « ОСОБА_30 » абонентський номер НОМЕР_4 : 18 червня 2020 року о 10-02 год. тривалість 07 сек., 09-56 тривалість 00 сек., 09-09 год. тривалість 01-20 хв, 17 червня 2020 року о 16-25 год. тривалість 01-36 хв. Також дзвінки від абонента « ОСОБА_30 » абонентський номер НОМЕР_5 : 18 червня 2020 року о 10-00 год. тривалість 41 сек. (вхідний), о 10-00 год. тривалість 00 сек. (вихідний) (т.2 а.с. 221-228).
		- Висновком судової комп`ютерно-технічної експертизи № 398 від 30 жовтня 2020 року згідно якого наданий на дослідження мобільний телефон («Samsung» модель GT-E1182) знаходиться в працездатному стані. В пам`яті телефону містяться дані журналу дзвінків з датою 18.06.2020, а саме 33 записи. У пам`яті телефону містяться дані щодо 71 контакту. Налаштування дати та часу на мобільному телефоні не відповідає літньому загально українському часові UTC+2. 
		З описової частини експертного висновку встановлено, що станом на 23.10.2020 15:10 дата та час в мобільному телефоні становить «22.01.2011 20:06». В переліку контактів під номерами 54 та 55 є контакт « ОСОБА_30 » з абонентськими номерами НОМЕР_4 та НОМЕР_5 . Згідно журналу дзвінків останні розмови з вказаним абонентом не нульової тривалості 18.06.2020 зафіксовані о 09:09 год,10-00 та 10:02 год. (т.4 а.с. 51-58). 
		- Висновком судово-медичної експертизи № 290 від 10 вересня 2020 року згідно якого при судово-медичній експертизі ОСОБА_10 , враховуючи історію хвороби Миргородської ЦРЛ на його ім`я, у нього були виявлені наступні тілесні ушкодження: рожевуваті плями (що могли утворитись на місці бувших саден), які розташовані: на задній поверхні грудної клітини зліва; на задній поверхні грудної клітини зправа; в підпахвовій ділянці зправа; в проекції тазостегнового суглобу зправа; на задній поверхні лівого плеча, в нижній третині; на задній поверхні лівої гомілки, в верхній третині; в нижній третині; на задній поверхні правої гомілки, в середній третин, рубці (які могли утворитись на місці бувших ран), що розташовані: на тильній поверхні лівого передпліччя; на передній поверхні лівої гомілки, в нижній третині, які могли утворитись від дії вогнепальної зброї, а також і від вибуху невідомого предмету (про що вказано в описовій частині постановити та на що вказує підекспертний) по давності могли відповідати даті 18.06.2020 та по ступеню тяжкості, оцінюються у своїй сукупності, відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я (т.4 а.с. 144-145).
		- Висновком додаткової судово-медичної експертизи № 398 від 19 жовтня 2020 року згідно якого враховуючи кількість, характер та локалізацію тілесних ушкоджень, виявлених на тілі ОСОБА_10 експерт вважає, що вони могли утворитись за вказаних ним при проведенні слідчого експерименту обставин (т.4 а.с. 147).
		- Висновком судово-медичної експертизи № 290 від 10 вересня 2020 року згідно якого при судово-медичній експертизі ОСОБА_11 враховуючи історію хвороби Миргородської ЦРЛ на його ім`я, у нього були виявлені наступні тілесні ушкодження: відкритий перелом першої плюсневої кістки правої стопи, зі зміщенням; відкритий перелом верхньої третини правої ліктьової кістки, зі зміщенням, плями (які могли утворитись на місці бувших саден), які розташовані по всій передній поверхні грудної клітини та живота, передній поверхні правого плеча, майже по всім поверхням правого та лівого стегна та гомілок; рубці (які могли утворитись на місці бувших ран), які розташовані: на передній поверхні грудної клітини зправа, по підпахвовій лінії, на лінії 3-го ребра; на тильній поверхні правого передпліччя, в верхній третині; на передній поверхні правого стегна, в нижній третині; на зовнішній поверхні правої гомілки в середній третині; на передній поверхні правої гомілки, в нижній третині; на внутрішній поверхні лівої гомілки в нижній третині; на передній поверхні лівої гомілки в нижній третині, на зовнішній поверхні правої гомілки, в верхній третині, які могли утворитись від дії вогнепальної зброї, також можливо за обставин викладених в описовій частині постанови та вказаних підекспертним, по давності можуть відповідати даті 18.06.2020 та по ступеню тяжкості, відносяться до пошкоджень середнього ступеня тяжкості, як спричинивші тривалий розлад здоров`я (т.4 а.с. 150-151).
		- Висновком додаткової судово-медичної експертизи № 397 від 19 жовтня 2020 року згідно якого враховуючи кількість, характер та локалізацію тілесних ушкоджень, виявлених на тілі ОСОБА_11 експерт вважає, що вони могли утворитись за вказаних ним при проведенні слідчого експерименту обставин (т.4 а.с. 153).
		- Висновком судово-медичної експертизи № 226 від 07 липня 2020 року згідно якого при судово-медичній експертизі ОСОБА_14  виявлені наступні тілесні ушкодження: рана, що розташована на животі зправа (на фоні синця), садна, що розташовані: на животі зправа (навкруг синця та рани); на нижній щелепі зправа, на 4,0 см нижче від мочки вуха; на передній поверхні правої молочної залози; на передній поверхні правого стегна в середній третині; в нижній третині; на передній поверхні лівого стегна в верхній третині; в нижній третині, які могли утворитись від дії твердих предметів, також, можливо внаслідок вибуху гранати (на що вказує підекспертна), по давності утворення можуть відповідати строку та обставинам, вказаним в описовій частині постанови, по ступеню тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень, як спричинивші короткочасний розлад здоров`я (т.4 а.с.155-156). 
		- Висновком додаткової судово-медичної експертизи № 400 від 20 жовтня 2020 року згідно якого враховуючи кількість, характер та локалізацію тілесних ушкоджень, виявлених на тілі ОСОБА_14 експерт вважає, що вони, загалом, могли утворитись за вказаних нею при проведенні слідчого експерименту обставин (т.4 а.с. 158).
		- Висновком судово-медичної експертизи № 219 від 25 червня 2020 року згідно якого при судово-медичній експертизі у ОСОБА_8 виявлені наступні тілесні ушкодження: рана, що розташована в ділянці грудної клітини зліва по лопатковій лінії на рівні 8-го ребра; синці, що розташовані: в ділянці лівої ліктевої ямки та на внутрішній поверхні правого стегна в верхній третині; садно, що розташоване в ділянці лівої ліктевої ямки (на фоні синця), які могли утворитись від дії твердих предметів, також можливо внаслідок вибуху, по давності утворення можуть відповідати строку та обставинам, вказаним в описовій частині постанови, по ступеню тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень, як спричинивші короткочасний розлад здоров`я (т. 4 а.с. 160).
		- Висновком додаткової судово-медичної експертизи № 399 від 20 жовтня 2020 року згідно якого враховуючи кількість, характер та локалізацію тілесних ушкоджень, виявлених у ОСОБА_8 експерт вважає, що вони, загалом, могли утворитись за вказаних ним при проведенні слідчого експерименту обставин (т.4 а.с.162). 
		- Висновком судової молекулярно-генетичної експертизи від 06 листопада 2020 року № 9/1159СЕ-20 згідно якого встановити генетичні ознаки клітин з ядрами, виявлених на металевому кільці (чеці) та металевому предметі з маркуванням «УЗД 350ф-6-89» не представляється за можливе у зв`язку з надзвичайно низьким вмістом ДНК у даних об`єктах(т.4 а.с. 34-44). 
		- Висновком комплексної судової вибухово-технічної експертизи від 23 червня 2020 року № 84/232 згідно якого на поверхнях наданих на дослідження металевих фрагментів та в зразку бетонного покриття виявлено вибухову речовину на снові гексогену. В контрольному зразку ґрунту вибухових речовин не виявлено. Рештки (осколки) вилучені з епіцентру вибуху (воронки) та на території домоволодіння є залишками ручної осколкової гранати РГО (т.4 а.с.62-69).
		- Висновком судової вибухово-технічної експертизи від 04 вересня 2020 року № 119 згідно якого рештки (осколки) вилучені з тіла ОСОБА_10 , ОСОБА_14 та ОСОБА_11 є рештками ручної осколкової гранати РГО (т.4 а.с. 118-126).
		- Висновком судової вибухово-технічної експертизи від 22 жовтня 2020 року № 156 згідно якого з огляду на місце розташування воронки від вибуху гранати РГО та місця виявлення чеки з кільцем та важелем від гранати РГО, вірогідно, що потерпілі ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_14 гранату не кидали. Питання, що гранату кинув підозрюваний ОСОБА_8 неможливо вирішити в зв`язку з відсутністю повної достовірної інформації про місце знаходження і дії підозрюваного ОСОБА_8 в момент вибуху (т.4 а.с. 136-141). 
		- Висновком додаткової судової вибухово-технічної експертизи від 09.12.2020 № 15/248СЕ-20 згідно якого з огляду на особливість розташування об`єктів на території домоволодіння, на місці розташування воронки від вибуху гранати РГО та місця виявлення чеки з кільцем та важелем від гранати РГО потерпілі ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_14 не могли здійснити кидок гранати РГО, підозрюваний ОСОБА_8 міг здійснити кидок гранати РГО. В описовій частині експертного висновку мається план-схема з зазначення ймовірного місця здіснення кидка гранати (із за паркану ОСОБА_8 ) та ймовірна траєкторія польоту гранати (т.6 а.с. 1-6).
		Доводи захисту про те, що вказаний висновок є неналежним доказом, оскільки не був відкритий на стадії досудового розслідування в порядку ст. 290 КПК на увагу не заслуговують, оскільки на момент затвердження обвинувального акту (30.11.2020) та надходження кримінального провадження до суду (01.12.2020) вказаного висновку, ще не існувало. Його відкриття сторонам було здійснено вже на стадії судового розгляду, в порядку ч.11 ст. 290 КПК України. 
		- Висновком судової трасологічної експертизи від 11.08.2020 № 1866 згідно якого надані на дослідження уламки скла різного розміру є частинами банки (ок) скляної (их) для консервації об`ємом 3 літри (т.5 а.с. 231-243). 
		- Висновком судової імунологічної експертизи від 11.09.2020 № 113 згідно якого на наданому на дослідженні фрагменті тканини (примітка суду - фрагмент занавіски з літньої кухні на місці події ) виявлено кров людини. Визначити групову належність крові не виявляється можливим (т. 5 а.с. 76-84).
		- Висновком судової імунологічної експертизи від 28.08.2020 № 114 згідно якого на наданому на дослідженні змиві РБК (примітка суду - поріг будинку з місця події) виявлена кров людини, яка може походити від осіб з групою крові А(ІІ) за ізосерологічною системою АВ0 (т.5 а.с.67-71).
		- Висновком судової імунологічної експертизи від 28.08.2020 № 115 згідно якого на наданому на дослідженні об`єкті (примітка суду - ніж чорного кольору з місця події) виявлено кров людини. Визначити групову належність крові не виявляється можливим (т.5 а.с. 89-93).
		- Висновком судової імунологічної експертизи від 10.09.2020 № 109 згідно якого на наданих на дослідження чоловічих туфлях виявлена кров людини (примітка суду  взуття ОСОБА_10 ). Визначити групову належність крові не виявляється можливим (т.5 а.с. 98-105).
		- Висновком судової імунологічної експертизи від 04.09.2020 № 108 згідно якого на наданих на дослідження шльопанцях (примітка суду  взуття ОСОБА_11 ) виявлена кров людини, яка може походити від осіб з групою крові А(ІІ) за ізосерологічною системою АВ0 (т.5 а.с.110-116).
		- Висновком судової імунологічної експертизи від 24.07.2020 № 98 згідно якого на наданих на дослідження бриджах (примітка суду - видані ОСОБА_14 ) виявлена кров людини, яка може походити від осіб з групою крові А(ІІ) за ізосерологічною системою АВ0 (т.5 а.с.121-125).
		- Висновком судової імунологічної експертизи від 27.07.2020 № 99 згідно якого на наданій на дослідження майці (примітка суду - видані ОСОБА_14 ) виявлена кров людини, яка може походити від осіб з групою крові А(ІІ) за ізосерологічною системою АВ0 (т.5 а.с.130-135).
		- Висновком судової імунологічної експертизи від 31.08.2020 № 110 згідно якого на наданих на дослідження джинсових штанах (примітка суду - одяг ОСОБА_10 ) виявлена кров людини. Визначити групову належність крові не виявляється можливим (т. 5 а.с. 140-145).
		- Висновком судової імунологічної експертизи від 04.09.2020 № 111 згідно якого на наданих на дослідження джинсових шортах (примітка суду - одяг ОСОБА_11 ) виявлена кров людини, яка може походити від осіб з групою крові А(ІІ) за ізосерологічною системою АВ0 (т. 5 а.с. 150-156).
		- Висновком судової імунологічної експертизи від 09.09.2020 № 112 згідно якого на наданій на дослідження сорочці (примітка суду - одяг ОСОБА_11 ) виявлена кров людини, яка може походити від осіб з групою крові А(ІІ) за ізосерологічною системою АВ0 (т. 5 а.с. 161-166).
		- Висновком судової імунологічної експертизи від 27.07.2020 № 100 згідно якого на наданій на дослідження сорочці (примітка суду - вилучена у ОСОБА_8 при затриманні) виявлена кров людини, яка може походити від осіб з групою крові 0(І) з ізогемаглютинінами анти-А і анти-В, за ізосерологічною системою АВ0 (т.5а.с.171-175).
		- Висновком судової імунологічної експертизи від 30.07.2020 № 101, згідно якого на наданих на дослідження спортивних штанах (примітка суду - вилучені у ОСОБА_8 при затриманні) виявлена кров людини, яка може походити від осіб з групою крові 0(І) з ізогемаглютинінами анти-А і анти-В, за ізосерологічною системою АВ0 (т.5 а.с.180-184).
		- Висновком повторної судово-імунологічної експертизи від 20 травня 2021 року згідно якого кров обвинуваченого ОСОБА_8 відноситься до 0(І) групи з ізогемаглютинінами анти А і анти-В за ізосерологічною системою АВ0. 
		Кров свідків ОСОБА_26 та ОСОБА_27 відноситься до А(ІІ) групи з ізогемаглютинінами анти-В та супутнім антигеном Н за ізосерологічною системою АВ0.
		На наданих на дослідження сорочці чорного кольору, сорочці білого кольору у синю смужку та спортивних штанах темно-синього кольору знайдена кров людини, яка може походити від особи з групою крові 0 (І) з ізогемаглютинінами анти А і анти-В, в тому числі від обвинуваченого ОСОБА_8 .. Походження цієї крові від свідків ОСОБА_26 та ОСОБА_27 виключається (т. 6 а.с.181-184). 
		Даний висновок повністю спростовує висновок судової імунологічної експертизи НДЕКЦ МВС від 31.07.2020 № 97 згідно якого на наданій на дослідження сорочці (примітка суду - вилучена в будинку ОСОБА_8 під час обшуку) виявлена кров людини, яка може походити від осіб з групою крові B(ІІІ) з ізогемаглютинінами анти-А, за ізосерологічною системою АВ0 (т. 5 а.с.195-200).
		При цьому суд надає перевагу саме висновку Полтавського ОБСМЕ, як більш повному та виконаному експертною судово-медичною установою яка на протязі багатьох років спеціалізується на проведенні даного виду профільних експертиз. Так, стаж експерта-імунолога Полтавського ОБСМЕ ОСОБА_32 , який проводив повторну судово-імунологічну експертизу становить більше 15 років. При цьому в Полтавському НДЕКЦ МВС судово-імунологічні експертизи проводяться лише на протязі останнього року, а загальний стаж експерта імунолога НДЕКЦ ОСОБА_33 , яка виконала висновок № 97 від 31.07.2020 складає 5 років. 
		- Висновком судово-цитологічної експертизи від 21 травня 2021 року № 136 згідно якого при судово-медичні експертизі слідів крові на сорочці чорного кольору, сорочці білого кольору у синю смужку та на спортивних штанах темно-синього кольору (примітка суду - одяг ОСОБА_8 ) знайдені поодинокі епітеліальні клітини. Статеву належність крові та клітин встановити не представилось можливим у зв`язку з деструктивними змінами ядер клітинних елементів та малою кількістю епітеліального клітин і деструктивними змінами їх ядер (т.6. а.с. 176-177).
		- Висновком судової медико-криміналістичної експертизи від 12 травня 2021 року № 83-МК згідно якого проведенням судово-медико-криміналістичної експертизи одягу обвинуваченого ОСОБА_8 виявлений на сорочці чорного кольору, на спинці зліва, розрив тканини, який утворився від дії тупого граничного предмету. На контактограммах навколо пошкодження металізації сполуками заліза не виявлено. Враховуючи обставини справи, які вказані, відсутність на контактограммах металізації сполуками заліза, можливо допустити, що виявлене пошкодження могло утворитись від дії тупого граничного предмету, можливо внаслідок вибуху. На сорочці білого кольору в синю смужку та спортивних штанах механічних пошкоджень не виявлено (т.6 а.с. 178-179). 
		- Висновком судової медико-криміналістичної експертизи від 30 вересня 2021 року № 142-МК згідно якого проведенням судово-медико-криміналістичної експертизи одягу обвинуваченого ОСОБА_8 виявлені на сорочці чорного кольору, на спинці зліва, розрив тканини, який міг утворитись від дії тупого твердого граничного предмету. На контактограммах, на сорочці навколо пошкодження металізації сполуками заліза, свинцю, слідів продуктів детонації не виявлено. На іншому одязі обвинуваченого (спортивні штани, кепка) пошкоджень, металізації, слідів продуктів детонації не виявлено. 
		На джинсових штанах потерплого ОСОБА_10 , по передній поверхні правої та лівої штанини, по задній поверхні правої та лівої штанини, виявлено розриви тканини, які утворились від дії тупих твердих граничних предметів. На контактограммах навколо пошкоджень металізації сполуками заліза, свинцю, слідів продуктів детонації не виявлено. На шкіряних туфлях будь-яких механічних пошкоджень не виявлено. 
		На передній поверхні сорочки потерпілого ОСОБА_11 , а також на його джинсових шортах, по передній поверхні правої та лівої штанини, по задній поверхні правої та лівої штанини, виявлено розриви тканини, які утворились від дії тупих твердих граничних предметів. На контактограммах навколо пошкоджень металізації сполуками заліза, свинцю, слідів продуктів детонації не виявлено. На шльопанцях буд-яких механічних пошкоджень не виявлено (т. 7 а.с. 167-170). 
		- Висновком комплексної судової вибухово-технічної, трасологічної та судово-медичної експертизи від 29 жовтня 2021 року № КСЕ-19/117-21/7628/74/75/76 згідно якої враховуючи анатомічну локалізацію, морфологічну характеристику, кількість тілесних ушкоджень, виявлених на тілі ОСОБА_8 , їх розміщення на різних частинах тіла та по їх різних поверхнях, локалізацію та характер пошкоджень на тілі ОСОБА_8 , характер та розміщення пошкоджень шиферного паркану, розміщення воронки від вибуху гранати, а також інших пошкоджень предметів обстановки на місці події експерти пришли до висновку, що ОСОБА_8 в момент вибуху гранати міг перебувати у місці та на відстані від епіцентру вибуху, на які вказує в ході слідчого експерименту 11.08.2020, при цьому його положення відносно травмуючих предметів (склок), вірогідніше за все, змінювалось шляхом обертання навколо вертикальної вісі тулубу.
		Об`єктивних судово-медичних даних про точне місце знаходження ОСОБА_8 18.06.2020 року за 3-4 секунди до вибуху немає.
		Об`єктивні судово-медичні дані про неможливість здійснення ОСОБА_8 18.06.2020 кидання гранати, в тому числі з огляду на характер та взаєморозміщення об`єктів на місці події, відсутні. ОСОБА_8 , кинувши гранату, міг перекинути через огорожу чеку з кільцем та переміститись на місце свого знаходження на момент отримання ним тілесних ушкоджень внаслідок вибуху. 
		Враховуючи локалізацію тілесних ушкоджень у гр. ОСОБА_10 , характер та локалізацію пошкоджень на його одязі, відсутність слідів продуктів детонації на його одязі та взутті, характер пошкоджень на об`єктах місця події експерти вважають, що в момент вибуху ОСОБА_10 перебував на деякій відстані від епіцентру вибуху, яка може обчислюватись кількома метрами та був обернений до нього задньою поверхнею тіла і знаходився, вірогідніше за все у вертикальному чи наближеному до нього положенні, що не суперечить відомостям щодо його місця знаходження, на яке вказують ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_14 11.08.2020 в ході слідчого експерименту. 
		Враховуючи локалізацію тілесних ушкоджень у гр. ОСОБА_11 , характер та локалізацію пошкоджень на його одязі, відсутність слідів продуктів детонації на його одязі та взутті, характер пошкоджень на об`єктах місця події експерти вважають, що в момент вибуху ОСОБА_11 перебував на невеликий відстані від епіцентру вибуху, яка обчислюється десятками сантиметрів  кількома метрами, перебував у вертикальному або ж наближеному до нього положенні та був обернений передньою поверхнею тіла, більше праворуч, до епіцентру вибуху, що узгоджується з відомостями про його місце знаходження на яке вказують ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_14 11.08.2020 в ході слідчого експерименту.
		Об`єктивних судово-медичних даних про місце розташування ОСОБА_10 та ОСОБА_11 18.06.2020 за 3-4 секунди до моменту вибуху гранати не має. 
		Місце знаходження ОСОБА_11 та ОСОБА_10 , їх взаєморозміщення з епіцентром вибуху гранати та розміщенням чеки не є характерним для утворення тілесних ушкоджень за умови вибуху гранати при падінні її з рук через необережне поводження з нею. 
		Зафіксоване місце перебування чеки з кільцем від гранати РГО може не відповідати реальному місці кидка гранати (реальному місцю падіння внаслідок (після) вибуху. Зафіксоване місце перебування важеля запала УДЗ гранати РГО може відповідати його реальному місцю падіння після відкидання від гранати в момент метання гранати (реальному місцю паданні в наслідок (після) вибуху (т.7 а.с. 135-165). 
		- Матеріалами аудіо-, відео контролю особи  ОСОБА_8 в умовах ізолятора тимчасового тримання із використанням особи зі зміненими анкетними даними, що на умовах конфіденційності співпрацює з органами Національної поліції (т.3 а.с 137-151, т.4 а.с. 18-29).
		Під час даної негласної слідчої (розшукової) дії ОСОБА_8 16.07.2020 розповідав співкамернику, що планує уникнути кримінальної відповідальності за вчинене, посилаючись на наявність у нього психічних захворювань. 
		- Актом амбулаторної судово-психіатричної експертизи № 275 від 15 липня 2020 року згідно якого ОСОБА_8 в період часу, що відносяться до інкримінованих протиправних дій будь-якими хронічними психічними захворюваннями чи тимчасовим розладом психічної діяльності не страждав, а виявляв ознаки розладу особистості органічного походження, який не позбавляв його здатності повною мірою усвідомлювати свої дії та керувати ними. ОСОБА_8 в даний час не страждає будь-яким хронічним психічним захворюванням і не перебуває в стані тимчасового розладу психічної діяльності, а виявляє ознаки розладу особистості органічного походження. 
		ОСОБА_8 під дію ч.ч.2,3 ст. 19 та ст. 20 КК України не підпадає, застосування примусових заходів медичного характеру не потребує. Може правильно сприймати обставини, що мають значення у справі і давати по них відповідні показання. 
		При дослідженні індивідуально-психологічних особливостей, ОСОБА_8 виявляє: середню активність психічних процесів і станів, середній рівень ситуаційної та особистістної тривоги - нестійка самооцінка, ускладнення у прийнятті самостійних рішень, особливо у невизначених умовах, може виникати невмотивована стурбованість, високий рівень ригідності, середній рівень фрустрованості, низький рівень агресивності, емоційна сфера нестійка, стреси викликані розчаруванням призвели до збудження та агресивності (т.4 а.с.193-200).
		- Висновком судової психологічної експертизи № 100 від 22.09.2020 згідно якого психологічні особливості комунікативного процесу відтворення ОСОБА_8 обстановки та обставин події в ході слідчого експерименту 11.08.2020 за його участю, характеризуються наявністю психологічно значимих умов, що не відповідають психологічній специфіці (проявам та закономірностям) реконструкції події. У цілому, реконструкція ОСОБА_8 обставин та перебігу події не відображає достатній комплекс ознак, що за своєю суттю є психологічними «слідами» минулого досвіду відносно реконструйованих подій. При проведені слідчої дії від 11.08.2020 за участю ОСОБА_8 в його комунікативній поведінці констатуються психологічні особливості, не властиві для самостійного відтворення подій, що розслідуються за справою. Ознаки вибіркового розширення інформативності своїх відповідей, не конгруентність між смисловим навантаженням повідомлень та невербальними проявами дозволяють констатувати наявність орієнтовно-настановчої поведінки. Епізод що стосується зв`язування відрізку часу протягом якого відбувались певні дії підекспертного (кидання банки) та хронології факту побаченої підекспертним гранати в руках учасників події характеризується сугестивним питанням адвоката, який вчинив суттєвий вплив на побудову відповідей ОСОБА_8 , зумовивши їх несамостійність у вказаній частині (т.5 а.с. 42-62). 
		- Актами судово-психіатричної експертизи № 377 від 29.09.2020 щодо ОСОБА_11 , № 379 від 02.10.2020 щодо ОСОБА_10 , № 380 від 05.10.2020 щодо ОСОБА_14 згідно яких останні буд-якими хронічними захворюваннями чи тимчасовими розладами психічної діяльності не страждали та не страждають, не перебували в період скоєння відносно них протиправних дій в стані тимчасового розладу психічної діяльності, вірно могли оцінювати характер та значення таких дій, сприймати, запам`ятовувати і в подальшому відтворювати події та факти, що мають доказове значення. Схильності до навіювання не виявляють (т.4 а.с. 205-213, 218-224, 229-238).
		- Висновками судової психологічної експертизи № 98 від 14.09.2020 щодо ОСОБА_10 , № 99 від 16.09.2020 року щодо ОСОБА_11 , № 101 від 17.09.2020 щодо ОСОБА_14 , згідно яких у цілому, реконструкція підекспертними в ході слідчих експериментів з ними обставин перебігу подій, відображає достатній комплекс ознак, що за своєю суттю є психологічними «слідами» минулого досвіду відносно реконструйованих подій. Опис підекспертними подій, що розслідуються за справою, дозволяє скласти цілісний сюжет реконструйованої події. В комунікативній поведінці підекпертних констатуються психологічні особливості, властиві для самостійного відтворення подій, що розслідуються за справою. Суттєвих ознак психологічного впливу на них з боку осіб, які брали участь у проведені даної слідчої дії, в основному, не виявлено (т.4 а.с 244-255, т.5 а.с. 6-18, 25-36).
		- Матеріалами психофізіологічного дослідження із застосуванням поліграфа (ПФДП) щодо ОСОБА_10 та ОСОБА_11 від 07.10.2020. В ході ПФДП були виявлені стійки, виражені психофізіологічні реакції, які свідчать про те, що є достовірними свідчення ОСОБА_10 , що він особисто не причетний до вибуху 18.06.2020 на території свого домогосподарства, не зберігав у своєму господарстві саморобних чи бойових вибухових пристрів, по причині земельного конфлікту не намагався кинути бойову гранату сусіду ОСОБА_8 , граната яка розірвалась у його домогосподарстві йому не належать. Аналогічні результати отримані при проведенні ПФДП щодо ОСОБА_11 (т.3 а.с.222-239). 
		Матеріали психофізіологічного дослідження суд оцінює виключно в сукупності з результатами вищенаведених судово-психіатричних та судово-психологічних експертиз щодо ОСОБА_11 та ОСОБА_10  
		- Даними ДКП «Миргородтехінвентаризація» та іншою технічною і правовстановлюючою документацією, згідно якої право власності на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 належить ОСОБА_26 , а на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_2 ОСОБА_10 (т.2 а.с. 21-50).
		- Копією Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯМ № 282701 виданого 19.10.2012 згідно якого ОСОБА_10 належить земельна ділянка площею 0,0423га для індивідуального садівництва за адресою: АДРЕСА_2 (т.2 а.с.45). 
		- Постановою Полтавського апеляційного суду Полтавської області від 18 червня 2020 року у справі № 541/2036/19 якою апеляційну скаргу ОСОБА_8 залишено без задоволення, а рішення Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 10 березня 2020 року без змін (т.3 ас. 215-217). 
		- Копією протоколу та аудіо записом судового засідання Полтавського апеляційного суду від 18 червня 2020 року у справі № 541/2036/19. Згідно даних документів розгляд справи проводився без участі ОСОБА_8 в присутності його представника ОСОБА_13 з 10-22 год. до 10-39 год. (т.2 а.с. 206-208). 
		Крім вищевказаних документів наявність тривалих неприязних стосунків неприязних між сім`єю ОСОБА_8 та ОСОБА_10 , обумовлених тим, що обидві сім`ї претендують на вищевказану земельну ділянку, підтверджується наступними документами:
		- Вироком Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 30 вересня 2019 року, частково зміненим Постановою Верховного Суду від 16 червня 2020 (набрав законної сили 18 грудня 2019 року ), згідно якого ОСОБА_10 засуджено за ч.1 ст. 125 КК України до штрафу в розмірі 850 грн, а ОСОБА_11 за ч.2 ст. 125 КК України до штрафу у розмірі 1700 грн. за спричинення ними 20 вересня 2012 року тілесних ушкоджень ОСОБА_26 на ґрунті конфлікту пов`язаного з користуванням земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_2  (т.3 а.с. 202-203, 218-221).
		- Вироком Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 23 грудня 2015 року (набрав законної сили 20 квітня 2016 року), яким ОСОБА_27  (сина ОСОБА_8 ) засуджено за ст. 128 КК України до 240 годин громадських робіт за спричинення ним 06 березня 2014 тілесних ушкоджень ОСОБА_11 (т.3 а.с.205-209).
		- Матеріалами перевірок органами Національної поліції заяв та повідомлень ОСОБА_14 , ОСОБА_11 , ОСОБА_10 , ОСОБА_8 , ОСОБА_26 про протиправні дії даних сусідів по відношенню до інших (т.3 а.с.152-187). 
		- оглянутими судом речовими доказами по справі, які не були перелічені вище, зокрема важелем від гранати РГО, на якому відсутні механічні пошкодження, кільцем з чекою від гранати РГО, металевими та пластиковими рештками від гранати РГО, рештками 3 літрової скляної банки, одягом потерпілих з механічними пошкодженнями та слідами крові, сорочкою обвинуваченого чорного кольору з механічним пошкодження на спині та слідами крові. 
		До версії сторони захисту про те, що граната РГО, яка вибухнула на подвір`ї потерпілих належала саме потерпілим та потрапила до них від їх сина (брата)  ОСОБА_34 , який нібито декілька років тому (2-3) викрав декілька гранат разом з іншими речами з гаражу ОСОБА_35 , суд ставиться критично та вважає, що вона не повинна впливати на його висновки щодо винуватості ОСОБА_8 , виходячи з нижче вказаного. 
		Так, допитані судом свідки сторони захисту ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , ОСОБА_38 (кожній в різній мірі та з різною деталізацією) дійсно пояснили суду, що від малознайомого військового пенсіонера ОСОБА_39 вони чули, що з його гаража була викрадена металева буржуйка в середині якої ним було заховано дві гранати. До вказаної крадіжки був причетний ОСОБА_40 та ще одна особа, за що вони в подальшому були засуджені вироком суду. 
		Разом з тим, всі вищевказані свідки посилаються на слова особи, яка померла на час розгляду справи, що унеможливлює перевірку будь-яким чином достовірності наданих ними показань. 
		При цьому їх показання, хоча й стосуються однієї інформації, але мають різну інтерпретацію та повноту, в багатьох моментах є суперечливими та не узгоджуються між собою. 
		Так, свідок ОСОБА_36 взагалі не зміг вказати хто саме з родини ОСОБА_15 здійснив викрадення металевої буржуйки з гаража ОСОБА_35 , припускаючи, що це саме ті потерпілі, які перебувають в залі суду на момент його допиту. При цьому не зміг чітко вказати коли мала місце розмова між ним та ОСОБА_41 , вказуючи на те, що це було в 2020 році також не зміг назвати ім`я та по батькові ОСОБА_42 . 
		Свідок ОСОБА_38 вказав, що ОСОБА_36 також був потерпілим від протиправних дій ОСОБА_43 та його спільника і приймав участь у відповідних судових засіданнях, що суперечить показанням самого ОСОБА_44 . 
		При цьому з показань всіх свідків вбачається, що правоохоронні органи про факт зберігання гранат ОСОБА_45 та їх викрадення з його гаражу вони не повідомляли та взагалі «згадали» про вказану обставину лише після події 18.06.2020 року. При цьому допит свідків ОСОБА_46 та ОСОБА_47 був ініційований перед захисником обвинуваченого іншим свідком - ОСОБА_48 , який має дружні стосунки з обвинуваченим та його сином, зокрема має з сином обвинуваченого спільне хобі  пошук та колекціонування предметів старовини, а отже має явну зацікавленість у розгляді справи на корить обвинуваченого.
		На стадії досудового розслідування сторона захисту питання про допит вказаних свідків чомусь не ініціювала. 
		Як встановлено судом з вироку Миргородського районного суду Полтавської області від 08 листопада 2017 року ОСОБА_40 та ОСОБА_49 дійсно були визнані винними та засуджені за чисельними фактами здійснення крадіжок з гаражів у м. Миргороді (т.6 а.с. 187-197). Зокрема з описової частини даного вироку встановлено, що в період часу з 26 грудня 2016 року по 06 січня 2017 року вони викрали саморобну плиту пічного опалення вагою 112,8 кг. та ряд інших речей з гаражу № НОМЕР_6 в гаражному кооперативі «Вогник», який належить ОСОБА_50 (т. 6 а.с. 189). 
		Навіть якщо прийняти на віру показання вищенаведених свідків про знаходження гранат в середині металевої пічці, яка була викрадена ОСОБА_51 та ОСОБА_52 з гаража ОСОБА_53 , відсутні будь-які докази або інші данні про те, що ОСОБА_54 дійсно виявив там гранати, залив їх собі, а потім якимось чином передав своїм рідним. 
		Так, з вироку суду вбачається, що огляд вищевказаної пічки та її вмісту працівниками поліції не проводився, а проводилось лише її зважування. За вироком суду вона була повернута власнику ОСОБА_55 . При цьому є невідомим чи перебували у ній якість речі на момент вилучення працівниками поліції у обвинувачених та повернення потерпілим. 
		Потерпілі ОСОБА_10 , ОСОБА_14 та ОСОБА_11  пояснили суду, що зі своїм сином (братом) ОСОБА_51 вони практично не спілкуються, оскільки не підтримують стиль його життя, який полягає у вчиненні кримінальних правопорушень. Жодних вибухових предметів ОСОБА_56 їм не передавав. Під час проведення слідчих дій за фактами причетності ОСОБА_57 до ряду крадіжок у м. Миргороді в їх домоволодінні проводився обшук, але жодних предметів, які мають доказове значення вилучено не було.
		За таких обставин, суд приходить до висновку, що вищенаведена версія свого підтвердження не знаходить, а є виключно лінією захисту, яка виникла вже на стадії судового розгляду. 
		Враховуючи все вищевикладене, суд приходить до висновку про те, що вина ОСОБА_8 в обсязі пред`явленого йому обвинувачення є доведеною сукупністю досліджених та оцінених судом доказів поза розумним сумнівом. 
		Дії ОСОБА_8 суд кваліфікує за ч.1 ст. 163 КК України, як незаконне придбання та зберігання вибухового пристрою без передбаченого законом дозволу та за ч. 2 ст. 15 п.1 та п. 5 ч.2 ст. 115 України, як незакінчених замах на умисне протиправне заподіяння смерті двох або більше осіб, способом, небезпечним для життя багатьох осіб. 
		При цьому суд вважає необхідним виключити з обсягу обвинувачення посилання на незаконне носіння ОСОБА_8 вибухового пристрою, як про це вказано в обвинувальному акті, оскільки не отримано будь-яких доказів того, що останній придбав його за межами свого домоволодіння і в подальшому переніс до нього та/або здійснював дії по його переміщенню чи транспортуванню (до моменту застосування проти потерпілих) за межам свого домоволодіння, а отже його дії після набуття вибухового пристрою у володіння цілком охоплюються поняттям «зберігання» (п. 11 Постанови ПВСУ № 3 від 26.04.2002 «Про судову практику в справах про викрадення та інше незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами, вибуховими речовинами, вибуховими пристроями чи радіоактивними матеріалами»). 
		При призначенні покарання обвинуваченому суд керується загальними засадами призначення покарання, передбаченими ст. 65 КК України та призначає його відповідно до положень Загальної частини КК України, враховуючи ступінь тяжкості кожного з вчинених кримінальних правопорушень, особу винного, обставини, що обтяжують та пом`якшують покарання. 
		Обвинувачений судимостей не має. За місцем проживання обвинувачений характеризується задовільно, на обліку у лікаря нарколога не перебуває. Перебуває на обліку лікаря психіатра Миргородської ЦРЛ з 1976 року з діагнозом «наслідки органічного ураження ЦНС з вираженим астено-депресивним синдромом» (т.3 а.с 79-82, 84) 
		Обставин, що пом`якшують чи обтяжують покарання обвинуваченого судом не встановлено.
		Призначаючи покарання за незакінчене кримінальне правопорушення суд керується позицією висловленою Об`єднаною палатою Касаційного кримінального суду Верховного Суду у постанові від 02 грудня 2019 року (справа № 664/425/16-к) згідно якої «при призначенні покарання за вчинення замаху на злочин, за який найсуворішим покаранням є довічне позбавлення волі, застосуванню підлягає частина 4 статті 68 КК, а не частина 3 цієї статті. При цьому менш суворі, ніж довічне позбавлення волі, покарання можуть бути призначені в максимальному розмірі, визначеному санкцією статті (частини статті) Особливої частини КК, адже за таких умов вони завжди належать до числа менш суворих».
		Виходячи з викладеного, врахувавши конкретні обставини вчинених кримінальних правопорушень та їх наслідки, зокрема зухвалий характер та спланованість дій обвинуваченого під час вчинення кримінального правопорушення, спричинення тілесних ушкоджень різного ступня тяжкості відразу трьом потерпілим, суттєві пошкодження в наслідок вибуху їх майна, наявність реальної загрози спричинення тілесних ушкоджень іншим особам, на яких умисел обвинуваченого не був спрямований (іншим сусідам, випадковим перехожим), від скалкових поранень при вибуху гранати; особу обвинуваченого, зокрема його вік та характеристику за місцем проживання, відношення до обставин події, яка полягає у намаганні перекласти вину на самих потерпілих, демонстрації свого явно ворожого ставлення до потерпілих та свідків обвинувачення, висловлювання неприхованих погроз в їх бік, демонстрація виключно нігілістичного та неприховано ворожого ставлення до правоохоронних і судових органів та процедури судового розгляду; позицію потерпілих, які наполягали на суворій мірі покарання для обвинуваченого, суд вважає необхідним призначити ОСОБА_8 остаточне покарання у вигляді позбавлення волі в межах санкції ч.2 ст. 115 КК України, у розмірі, який не є мінімальним, що сприятиме виправленню обвинуваченого та запобігатиме вчиненню аналогічних злочинів, як обвинуваченим, так і іншими особами.
		При цьому, виходячи з вищевикладеного мотивування, суд вважає, що призначення обвинуваченому покарання у мінімальному розмірі, передбаченому санкцією ч.2 ст.115 КК України не відповідатиме меті кримінального покарання (ст. 50 КК України), оскільки не забезпечить виправлення обвинуваченого та не зможе запобігти вчиненню ним нових кримінальних правопорушень. 
		З метою забезпечення виконання обвинуваченим його процесуальних обов`язків, уникнення, передбачених ст. 177 КПК України процесуальних ризиків, як-то ухилення або переховування обвинуваченого від суду та органів на які покладається виконання вироку суду з огляду на тяжкість покарання яке призначено обвинуваченому, суд вважає необхідним до набрання вироком законної сили продовжити строк застосування відносно обвинуваченого ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. 
		Питання, заявленого потерпілими ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_14 до обвинуваченого ОСОБА_8  цивільного позову про відшкодування матеріальної і моральної шкоди завданої злочином (т.1 а.с. 60-65), суд вирішує у відповідності з вимогами ст. 129 КПК України та правилами цивільного судочинства, вважаючи його таким, що підлягає частковому задоволенню (в частині моральної шкоди), виходячи з наступного. 
		Відповідно до ч.1 ст. 1177 ЦК України шкода, завдана фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відшкодовується відповідно до закону.
		Згідно з ч. 4 ст. 1193 ЦК суд може зменшити розмір відшкодування шкоди, завданої фізичною особою, залежно від її матеріального становища, крім випадків, коли шкоди завдано вчиненням злочину.
		Потерпілими надано належні докази того, що внаслідок отриманих при вибуху травм, вони вимушені були проходити стаціонарне та амбулаторне лікування та відповідно понесли витрати на діагностику придбання медикаментів, медично-санітарних виробів тощо. Розмір витрат кожного потерпілого підтверджується наданими суду документами, зокрема чеками (т.1 а.с. 66-97). 
		Таким чином, позови потерпілих в частині стягнення матеріальної шкоди підлягають повному задоволенню.
		Розглядаючи питання стягнення моральної шкоди, суд виходив з наступного. 
		Згідно ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. 
		Моральна шкода полягає: 
		1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 
		2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 
		3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна. 
		Відповідно до ч. 3 ст. 23 ЦК України моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. 
		Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування (ч.4 ст. 23 ЦК). 
		Згідно ч.1, п.1 ч. 2 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала. 
		Відповідно до роз`яснень, наведених у п. 9 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31 березня 1995 року № 4 розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
		Виходячи з досліджених судом доказів суд вважає, що внаслідок злочинних дій обвинуваченого кожний з потерпілих пережив сильні фізичні, душевні та психологічні страждання, як безпосередньо після вибуху у вигляді сильного стресу обумовленого даною подією, так і після цього, що обумовлені отриманими ним тілесними ушкодженнями та супроводжуючими їх болісними відчуттями, необхідністю проходження тривалого стаціонарного та амбулаторного лікування, переживання за стан здоров`я інших потерпілих, участі в слідчих та судових діях, що примушують переживати вказані події ще не один раз. 
		В наслідок тривалого лікування кожен потерпілий зазнав вимушених негативних змін у повсякденному сталому житті, а також у вигляді неможливості здійснювати робочу діяльність на протязі певного періоду часу. Кожен з потерпілий вказав, що відчуває побоювання за своє життя до теперішнього часу та негативно реагує на будь-які побутові вибухи чи постріли. Отримані ОСОБА_11 тілесні ушкодження взагалі призвели до встановлення йому 3 групи інвалідності (т. 6 а.с. 10) . 
		В той же час суд вважає, що потерпілими дещо завищено розмір моральної шкоди, яка підлягає відшкодуванню.
		Виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, врахувавши ступінь тяжкості отриманих кожним з потерпілих тілесних ушкоджень, періоди їх лікування, наведені потерпілими дані щодо характеру та обсягу моральних страждань, а також висновки судово-психологічних експертиз в частині ступеня психотравмуючого впливу події на кожного з потерпілих, суд вважає, що на користь ОСОБА_10 необхідно стягнути моральну шкоду еквівалентну 25 мінімальним заробітним платам (станом на 01.01.2021), що складає 150000 грн., на користь ОСОБА_11  еквівалентну 30 мінімальним заробітним платам, що складає 180000 грн, а на користь ОСОБА_14 - еквівалентну 20 мінімальним заробітним платам, що складає 120000 грн. 
		Суд керуючись, вимогами ч. 2 ст. 124 КПК України вважає необхідним стягнути з обвинуваченого на користь держави судові витрати у розмірі 96004,21 грн на залучення експерта для проведення експертиз, а саме на проведення судової молекулярно-генетичної експертизи - 9509,26 грн. (т.4 а.с.45), на проведення судової комп`ютерно-технічної експертизи 2615,20 грн. (т.4 а.с.50), на проведення 8-ми судових вибухово-технічних експертиз - 16998,80 грн. (т.4 а.с.61, 73, 88, 98, 106, 117, 135, т. 5 а.с. 249), на проведення 4-х судово-психологічних експертиз - 14383,60 грн. (т.4 а.с.243, т.5 а.с. 5, 24, 41), на проведення 3-х експертиз холодної зброї - 2942,10 грн. (т.5 а.с.204, 212, 220), на проведення трасологічної експертизи - 1961,40 грн. (т.5 а.с 230), на проведення 14-ти судово-імунологічних експертиз - 40042,57 грн. (т. 5 а.с 66,75, 88,97, 109, 120,129,139,150,160, 170,179, 188,195), на проведення комплексної вибухово-технічної, трасологічної та судово-медичної експертизи  7551,28 грн. (т. 7 а.с.124). 
		Долю речових доказу у кримінальному провадженні слід вирішити керуючись приписами ст. 100 КПК України, а саме знищіти холодну зброю, рештки боєприпасів, а також речі, що не становлять цінності. Вилучений у обвинуваченого мобільний телефон та одяг  повернути останньому, інші речі зберігати при матеріалах кримінального провадження. 
		З урахуванням наведеного та керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України, суд,
		 
		УХВАЛИВ:
		 
		ОСОБА_8 - визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 263 КК України, ч.2 ст. 15 п.1 та п.5 ч.2 ст. 115 КК України та призначити йому покарання:
		- за ч.1 ст. 263 КК України у вигляді 4 (чотирьох) років позбавлення волі;
		- за ч.2 ст. 15 п.1 та п.5 ч.2 ст. 115 КК України у вигляді 11 (одинадцяти) років позбавлення волі.
		На підставі ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим покаранням, остаточно призначити ОСОБА_8 покарання у вигляді 11 (одинадцяти) років позбавлення волі. 
		Початок строку відбування покарання рахувати з моменту затримання ОСОБА_8 , а саме з 18 червня 2020 року. 
		Продовжити до набрання вироком законної сили строк застосованого до ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. 
		Стягнути з ОСОБА_8 на користь держави 96004 (дев`яносто шість тисяч чотири) грн. 21 коп. на погашення судових витрат, пов`язаних з залученням експерта. 
		Цивільні позови потерпілих ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_14 до обвинуваченого ОСОБА_8 в частині відшкодування завданої злочином матеріальної шкоди задовольнити в повному обсязі, а в частині відшкодування завданої злочином моральної шкоди  частково. 
		Стягнути з ОСОБА_8 на користь ОСОБА_10 15678 (п`ятнадцять тисяч шістсот сімдесят вісім) грн 85 коп. на відшкодування завданої злочином матеріальної шкоди та 150000 (сто п`ятдесят тисяч) грн на відшкодування завданої злочином моральної шкоди, а всього стягнути 165678 (сто шістдесят п`ять тисяч шістсот сімдесят вісім) грн. 85 коп. 
		Стягнути з ОСОБА_8 на користь ОСОБА_11 6583 (шість тисяч п`ятсот вісімдесят три) грн. 20 коп. на відшкодування завданої злочином матеріальної шкоди та 180000 (сто вісімдесят тисяч) грн на відшкодування завданої злочином моральної шкоди, а всього стягнути 186583 (сто вісімдесят шість тисяч п`ятсот вісімдесят три) грн. 20 коп. 
		Стягнути з ОСОБА_8 на користь ОСОБА_14 710 (сімсот десять) грн. 60 коп. на відшкодування завданої злочином матеріальної шкоди та 120000 (сто двадцять тисяч) грн на відшкодування завданої злочином моральної шкоди, а всього стягнути 120710 (сто двадцять тисяч сімсот десять) грн. 60 коп. 
		Долю речових доказів вирішити наступним чином:
		- багнет голчатого типу, багнет-ніж, кастет, спрацьований реактивний двигун гранати ПГ-22, макети 30 мм артилерійських пострілів 8 шт., хвостову частину 82 мм мінометної міни, неспоряджений корпус 50мм мінометної міни, уламок корпусу мінометної міни, уламок корпусу 82 мм мінометної міни, два неспоряджені корпуси 82 мм мінометної міни, неспоряджений корпус 76 мм артилерійського снаряду, використаний пусковий пристрій реактивної протитанкової гранати РПГ-22, фрагмент занавіски зі слідами РБК, змиви з порогу будинку, змиви з епіцентру вибуху та контроль до них, решки (осколки) скляної банки  знищити. 
		- металеве кільце з чекою, важіль від гранати з написом УДЗ 350, зразок бетону з епіцентру вибуху, рештки (осколки гранати) з епіцентру вибуху та тіл потерпілих, зразки крові обвинуваченого та свідків ОСОБА_26 , ОСОБА_27 і контрольний зразок до них, матеріальні носії інформації  зберігати при матеріалах кримінального провадження.
		- ніж зі слідами РБК  повернути потерпілій ОСОБА_14 ,
		- шкіряні чоловічі туфлі та джинсові штани повернути потерпілому ОСОБА_10 ,
		- шльопанці чоловічі, сорочку світлого кольору з коротким рукавом та джинсові шорти повернути потерпілому ОСОБА_11 ,
		- мобільний телефон Samsung» модель «DUOS GTE1182» у корпусі чорного кольору, задня кришка сіро кольору з сім карткою оператора мобільного зв`язку ТОВ «Лайфселл», сорочку чорного кольору, сорочку білого кольору, кепку білого кольору, спортивні штани (пакети експертної служби № 5389974, 5309585, № 5309586, 5309616, 5309614)  повернути обвинуваченому ОСОБА_8 . 
		Вирок може бути оскаржений до Полтавського апеляційного суду через Шишацький районний суд Полтавської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення з підстав, передбачених ст.394 КПК України.
		Обвинуваченому та прокурору копію вироку вручити негайно після його проголошення.
		 
		Головуючий суддя ОСОБА_1 
		Суддя ОСОБА_2 
		ОСОБА_58  ОСОБА_3 
		 ОСОБА_5 
		 ОСОБА_4

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...