Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 545/1614/19 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти встановленого порядку несення військової служби (військові кримінальні правопорушення); Перевищення військовою службовою особою влади чи службових повноважень.
Надіслано судом: 20.12.2021. Зареєстровано: 20.12.2021. Забезпечено надання загального доступу: 21.12.2021.
Дата набрання законної сили: 20.01.2025
Результат оскарження 20.01.2025 Полтавський апеляційний суд: скасовано вирок повністю з поверненням справи на новий судовий розгляд у суд першої інстанції
Номер судового провадження: 1-кп/545/30/21
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12019170300000271

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		 
		Справа № 545/1614/19 
		Провадження № 1-кп/545/30/21
		В И Р О К
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		"20" грудня 2021 р. Полтавський районний суд Полтавської області у складі головуючого - судді - ОСОБА_1 ,
		при секретарі - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
		з участю прокурорів - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
		з участю захисника - ОСОБА_8 ,
		представника потерпілого ( адвоката ) - ОСОБА_9 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтава в залі суду кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12019170300000271 відносно підсудного гр.  ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженеця смт. Артемівка Чутівського району Полтавської області, українця, громадянина України, офіційно не одруженого, має неповнолітню дитину ІНФОРМАЦІЯ_2 в цивільному шлюбі, в свідоцтві про народження зазначений батьком та не позбавлявся батьківських прав, з вищою освітою, військовослужбовця військової служби за контрактом, який проходить військову службу на посаді командира 3 патрульного взводу патрульної роти військової частини № НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 у військовому званні старший лейтенант, не інваліда, є учасником бойових дій в зоні АТО безстроково,  зареєстрованого по  АДРЕСА_1 ,     фактично проживаючого: АДРЕСА_2 (у матері ), раніше не судимого,
		в даний час інших кримінальних проваджень щодо його особи, тяжких хвороб, скарг на стан здоров`я не має, перебуває під вартою у даному провадженні з 04.06.2019 року,
		у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ст. 426-1 ч. 4 КК України, -
		В С Т А Н О В И В :
		 
		     Підсудний гр. ОСОБА_10  у військовому званні  старший лейтенант, будучи військовослужбовцем військової служби за контрактом у військовій частині НОМЕР_1 Національної гвардії України, проходячи військову службу в умовах особливого періоду, крім воєнного стану, у порушення вимог ст. 11, 16, 28-34, 49, 50, 58, 59, 119, 120 «Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України», затвердженого Законом України від 24.03.1999р. № 548 - XIV та ст. 3, 4, 5 «Дисциплінарного статуту Збройних Сил України», затвердженого Законом України від 24.03.1999р. № 551-XIV, дія яких поширюється у тому числі на Національну гвардію України відповідно до вступної частини статутів, 
		18 березня 2019 року близько о 14-00 год., перебуваючи на території військового полігону військової частини НОМЕР_1 в АДРЕСА_3 , у вагончику ( кунгу ) застосував насильство щодо підлеглого  потерпілого гр. ОСОБА_11 ( призначеного 29.12.2018 року згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України № 298 стрільцем 1-го відділення 3-го патрульного взводу патрульної роти ) у виді нанесення двох ударів пальцями правої руки, стиснутими в кулак, в середню ділянку грудної клітини, чим спричинив останньому фізичний біль та моральне приниження.
		Крім цього, в цей же день близько о 14-30 год. наніс потерпілому гр. ОСОБА_11 один удар лівою ногою, взутою у черевик військового зразка, в ліву частину тулубу ззаду, спричинивши потерпілому тілесні ушкодження у вигляді тупої травми живота з розривом селезінки та внутрішньочеревною кровотечею, які ускладнились видаленням селезінки та відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 277 від 16.04.2019р. кваліфікуються як тяжкі тілесні ушкодження по ознаці небезпеки для життя.
		Допитаний в судовому засіданні підсдуний свою провину по пред`явленому обсягу обвинувачення органом досудового слідства визнав повністю щодо застосування насильства відносно потерпілого гр. ОСОБА_11 у вигляді тілесного ушкодження внаслідок не стримання ним своїх емоцій через систематичне не виконання своїх функціональних обов`язків як солдата потерпілим, який є його підлеглим. Категорично заперечив пред`явлене йому звинувачення щодо вчинення насильства відносно потерпілого - солдата гр. ОСОБА_12 , т. я. останьому тілесних ушкоджень не спричиняв. Щодо наявних цивільних позовів у провадженні, то позов прокурора визнав у повному обсязі, тому добровільно його відшкодував згідно наданої суду квитанції, позов потерпілого ОСОБА_11 визнав частково у розмірі 70000 грн., але при його вирішенні поклався на розсуд суду, позов потерпілого ОСОБА_12 не визнав через безпідставність. Пояснив, що у 2018 році перед тим як їхати на КМБ, в воєнкоматі побачив ОСОБА_11 та його батьків і в ході розмови з`ясувалось, що його покійний батько допоміг матері ОСОБА_11 працевлаштуватися в органи Націонапльної поліції, тому в знак поваги до батька у нього виникла довіра до ОСОБА_11 і він пообіцяв узяти його собі у взвід по вибору. Він завжди коли потрібно було ОСОБА_11 увільнитися, то він йшов йому на поступки та дозволяв, іноді по-людськи його прикривав, коли останній з`явлвся із перегаром, тому в ході служби ОСОБА_11 почав зловживати його прихільністю та систематично не реагував на його законні накази як командира, що тягло за собою негативну тенденцію у інших підлеглих солдат та підривало його авторитет як командира. Це його ображало та принижувало і як людину. Тому, в черговий раз 18.03.2019 року він за наказом керівництва з особовим складом взводу був направлений до військового полігону ВЧ НОМЕР_1 в АДРЕСА_3 та області для виконання комплексних польових занять. При цьому, ОСОБА_11 не виконав його наказ узяти необхідну взводну документацію як писаря, бо її просто забув. На полігоні також продовжував не виконувати його законні накази як командира щодо переміщення дерев`яних споруд, по його черговості в період відпочинку взводу в стати йому на «фішку» ( чергування ), але і там його не виявив та став кликати. Оскільки, ОСОБА_12 знаходився поряд з ним, то наказав розшукати ОСОБА_11 . Після чого, ОСОБА_11 не поспішав з`являтися до нього, а вальяжно наближався… Таким чином вважає, що ОСОБА_11 всупереч вимогам уставу його не виконував, як і його законні накази. Пізніше він побачив, що ОСОБА_11 сидів на бревні, він знов його покликав до себе для дачі розпорядження, але останній знов не реагував на його накази, то його це дуже обурило, бо вже накопичились емоції щодо такої поведінки ОСОБА_11 , тому він підійшов та махнув ногою в сторону бревна де знаходився ОСОБА_11 , щоб «розрядитися» та можливо і наніс йому удар, бо кудись попав, але наміру наносити йому ушкодження в нього не було. Пізніше, коли виявили ОСОБА_11 в вагончику, який вказав, що йому погано та має сильний біль, то він доповів ротному, щоб викликали швидку допомогу, але за наказом останнього ОСОБА_11 спочатку відвезли до санчастини. Пізніше ОСОБА_11 по телефону повідомив його, що в нього все гаразд, він їде до лікарні і сказав, що він вдарився о дерев`яну споруду. Коли дізнався через час, що ОСОБА_11 прооперували, то він негайно виїхав до лікарні з коштами та водою. В лікарні вже були їх матері і вони до ранку просиділи у лікарні, бо він вважає себе винним у любому випадку як його командир, і його вина не мала. Він дуже жалкує, що саме так сталося, тому він допомагав і буде допомагати далі потерпілому, бо йому не байдуже його життя. Щодо ОСОБА_12 , то він вважає, що останній його омовляє, бо він недисциплінований, погано себе поводить і за нього він має 4 стягнення як командир, до того ж раніше він про цей випадок, як що він мав місце, не повідомляв нікому. Вважає, що даючи свідчення проти нього ОСОБА_12 має змогу піти на «контракт». Крім цього, він нікому із особового складу взводу не наносив тілесних ушкоджень. Висловив тверді наміри щодо вірного планування подальшого свого життя, жалкував про вчинене, в зв`язку з чим неодноразово вибачався перед потерпілим та його батьками, добровільно в ході всього судового слідства відшкодував моральну шкоду потерпілому, про що свідчать долучені квитанції, щиро каявся, наголошуючи, що це сталося без його умислу, а внаслідок нестримання накопичених обуренням емоцій. 
		Винність підсудного в судовому засіданні знайшла своє підтвердження в обсязі визнаним підсудним відповідно до пред`вленого обвинувачення та доводиться :
		- свідченнями потерпілого ОСОБА_11 , який суду пояснив, що 22.10.2018 року його було призвано на строкову військову службу та направлено на проходження курсу молодого бійця до м. Кривмй Ріг, де він познайомився із командиром ОСОБА_10 . Він був старший над призовниками по статуту, тому доповідав про нештатні ситуації. З грудня 2019 року вони разом прибули в м. Полтава і він був призначений стрільцем. Під час його служби командир ОСОБА_10 до нього неодноразово застосовував фізичну силу. Так, 18.03.2019 року на полігоні в/ч для тактичних підготовок в обідню перерву за наказом командира вони стояли по черзі на «фішці», тому коли прийшла його черга, то він лежів на траві і спостерігав за дорогою. Його покликав ОСОБА_10 та він підійшов до нього, разом з ним знаходився ОСОБА_12 , та ОСОБА_10 запитав його : «скільки тебе можна кликати» та вдарив його у грудну клітину 2 раза від чого він відлетів. Потім намагався вдарити його «під зад», але він ухилився. Під час того, як він сидів на бревні з ОСОБА_13 , то ОСОБА_10 підійшов та вдарив його у бік, будучи взутим у берці. Після чого він пішов у вагончик, але лягти комфортно не міг через виниклу біль у животі. Коли він лежав у кунгу до нього підходили інші солдати та ОСОБА_10 , який спитав чи потрібна йому «швидка допомога», став дзвонити вище стоячому керівнику, після чого повіз його до медсанчастини, де повідомив, що травмувався падінням через споруди. Додав, що в армії такі випадки є прийнятними. Не заперечував, що даний час він оскаржує в суді медичний висновок щодо своєї непрацездатності, бо він може займатися спортом та бігати легко, іноді вживати спиртне, але повинен бути на дієті, а також працевлаштований. Прохав суворого покарання;
		- свідченнями потерпілого ОСОБА_12 , який суду пояснив, що після даного випадку з підсудним перебуває у негативних стосунках, бо на службі визначали старших над молодими, тому він був призначений наглядати за ОСОБА_11 . Коли вони перебували на полігоні в/ч в с. В. Тростянець, то підсудний як командир зайшов у кунг, де він знаходився та запитав : «хто на фішці ?», він доповів, що ОСОБА_11 та підсудний наказав його покликати. Він піщов до ОСОБА_11 доповів йому, але він зреагував на третій раз. Коли ОСОБА_11 підійшов до підсудного той запитав чого він не чує та вдарив його двічі у грудну клітину, а потім вдарив і його, він спочатку присів а потім пішов. Таке буває в армії. Через де який час дізнався про операцію у ОСОБА_11 . По спричиненим йому тілесним ушкодженням за медичною допомогю не звертався, офіційних доказів їх спричинення не має, а позов подав, бо йому пів року не продовжували контракт і він був не працездатний та вважає це приниженням перед іншими військовослужбовцями. В засіданні демонстрував своє явно негативне відношення до підсудного. Прохав суворого покарння;
		- свідченнями свідка ОСОБА_14 , який суду пояснив, що є стрільцем в/ч НОМЕР_1 та під час знаходження полігоні в/ч по відпрацюванню технічних дій, де вони носили «їжаків» - дерев`яні споруди, близько о 14-00 год дізнався, що ОСОБА_11 стало погано, бо він впав і травмувався через споруду. А через 4 доби йому хтось повідомив, що його вдарив ОСОБА_10 . Раніше травмувань при перенесенні споруд не було;
		- свідченнями свідка ОСОБА_15 , який суду пояснив, що він у період із квітня 2018 року по квітень 2019 року проходив строкову військову службу у в/ч НОМЕР_1 на посаді стрільця 3-го патрульного взводу. ОСОБА_10 був командиром 3-го патрульного взводу. ОСОБА_12 та ОСОБА_11 також були бійцями 3-го патрульного взводу. Коли вони з ОСОБА_11 сиділи на лавці, то бачив, що ОСОБА_10 ззаду підійшов та вдарив чи голеностопом чи ногою в ліву частину тулубу ОСОБА_11 , бо бачив взмах, а деталі ні. Після ОСОБА_11 зігнувся та потім лежав в кунгу та пізніше відвезений в санчастину. Знає, що між ОСОБА_10 та ОСОБА_11 були неуставні відносини, бо ОСОБА_11 частише ходів у звільнення ніж решта, міг його вдарити просто так в жарт, бо вони дружили, не сварилися. Він ОСОБА_16 поважав, хоча той іноді був жорстокий; 
		- свідченнями свідка  ОСОБА_17 , який суду пояснив, що він є начальником військового стрільбища в/ч НОМЕР_1 в АДРЕСА_3 . 18.03.2019 року у патрульного взводу роти, командиром якого був ОСОБА_10 був виїзд на стрільбище. Після обіду, приблизно о 15-00 год. до нього підійшов ОСОБА_10 та прапорщик ОСОБА_18 , які попросили відвезти солдата ОСОБА_11 до в/ч, оскільки йому стало погано. Останнього посадили в автомобіль, він був зігнутий і нього щось боліло. На запитання в дорозі до військової частини, що трапилось, ОСОБА_11 відповів, що переносив бревно і вдарився об нього. Приїхавши у в/ч він відвів ОСОБА_11 до медичного пункту, де медсестра оглянувши останнього, сказала, що його необхідно везти до лікарні.
		- свідченнями свідка  ОСОБА_19 , який суду пояснив, що він проходить службу на посаді командира 4-го патрульного взводу патрульної роти в/ч НОМЕР_1 . Приблизно о 16-00 год. 18.03.2019 року його викликав командир патрульної роти капітан ОСОБА_20 , який сказав, що треба ОСОБА_11 доставити в лікарню та наказав зайти до начальника медичного пункту, щоб дізнатись в яку саме. Після чого, на цивільному транспорті - на автомобілі молодшого сержанта ОСОБА_21 , ОСОБА_11 відвезли до лікарні. В автомобілі ОСОБА_11 ліг на бік на заднє сидіння. По ньому було помітно, що він відчував велику біль. ОСОБА_19 поцікавився у ОСОБА_11 , що трапилось, на що останній відповів, що носили «бревно» на полігоні, яке впало на нього та отримав удар, після якого заболів живіт. Після огляду ОСОБА_11 лікарем-хірургом, встановлено попередній діагноз: розрив селезінки та необхідність зробити повторне ультразвукове дослідження у центральній районній лікарні. У подальшому ОСОБА_19 , знову поцікавився у ОСОБА_11 що трапилось, на що останній розповів, що ОСОБА_10 його ударив;
		- свідченнями свідка  ОСОБА_13 , який суду пояснив, що він є військовослужбовцем за контрактом в/ч НОМЕР_1 та 18.03.2019 року за наказом командира в/ч НОМЕР_1 3-й взвод патрульної роти виїхав на тактичні заняття на полігон в АДРЕСА_3 , де зранку проводились тактичні заняття. Після обіду приблизно о 15-00 год. стало відомо, що солдат ОСОБА_11 травмований і його відвезли у в/ч НОМЕР_1 до медичного пункту для обстеження на особистому автомобілі «ВАЗ-2171 Пріора» начальника полігону, в який ОСОБА_13 допомагав його садити. ОСОБА_11 тримався за живіт. Коли поцікавився, що трапилось, йому відповіли, що ОСОБА_11 травмувався коли переносив інженерні спорудження, чи можливо вони на нього впали, так і не зрозумів. На другий день від старшого сержанта ОСОБА_22 дізнався, що ОСОБА_10 признався, що він травмував солдата ОСОБА_11 . У подальшому дізнався, що ОСОБА_10 застосовував фізичне насильство і до солдата ОСОБА_12 ;
		- свічденнями свідка  ОСОБА_22 , який суду пояснив, що він є начальником військових нарядів - командиром 2-го відділення 3-го взводу патрульної роти в/ч НОМЕР_1 . Весною 2019 року особовий склад 3-го патрульного взводу на підставі розпорядження командира частини вибув на тактичні заняття на полігон в АДРЕСА_3 . ОСОБА_10 був командиром 3-го патрульного взводу, а ОСОБА_11 і ОСОБА_12 були військовослужбовцями строкової служби. В обов`язки ОСОБА_10 як командира входило дивитися за особистим складом, зброєю, за військовим обладнанням. Приблизно о 15-30 год. він побачив у кунзі якусь метушню, після чого дізнався, що ОСОБА_11 стало погано. У подальшому, ОСОБА_11 , який скаржився на біль в тулубі, посадили у автомобіль начальника стрільбища В`ячеслава та повезли у в/ч. Приблизно о 22-00 год. особовий склад на автобусі повернуся у розташування військової частини, де дізнався, що ОСОБА_11 знаходиться у лікарні.
		- свідченнями свідка  ОСОБА_23 , яка суду пояснила, що є матір`ю потерпілого та 18.03.2019 року приблизно о 20-30 год. дізналась, що її син знаходиться в ЦРЛ з тупою травмою живота і з підозрою на розрив селезінки. Крім цього, їй телефонувала фельдшер із в/ч ОСОБА_24 , яка також повідомила, що її син знаходиться в лікарні і їй необхідно туди приїхати. У лікарні лікар сказав, що потрібна терміново операція, оскільки у ОСОБА_25 розрив селезінки. Приблизно о 24-00 год. до лікарні прийшов ОСОБА_10 із товаришем. На запитання, що трапилось, ОСОБА_10 відповів, що на ОСОБА_11 впала колода. Тоді вона знову запитала у ОСОБА_10 , як колода може так впасти, що людина отримала такі травми. На що ОСОБА_10 відповів, так сталося, він не бачив, оскільки писав документацію у вагончику. Приблизно через 40 хв. у палату зайшла якась жінка, яка представилась матір`ю ОСОБА_10 та сказала, що співчуває, хотіла поговорити та пропонувала допомогу із ліками. Приблизно о 04-00 год. їй зателефолнував ОСОБА_10 , який попросив вийти на подвір`я та повідомив, що це він вдарив ОСОБА_11 . Приблизно о 07-00 год. коли ОСОБА_11 відійшов від наркозу розповів, що у вагончику ОСОБА_10 ударив ОСОБА_12 в грудну клітину та його, а в подальшому сидівши на лавці, відчув удар в ліву частину тулубу, від якого стало боляче та погіршився стан здоров`я;
		- свідченнями свідка  ОСОБА_24 , яка суду пояснила, що вона працює на посаді начальника медичного пункту в/ч НОМЕР_1 . 18.03.2019року приблизно о 16-00 год. до неї в кабінет зайшов солдат ОСОБА_11 , який тримався за бік і сказав, що в нього болять ребра. Обстеживши його, запитала що трапилось, на що він відповів, що з товаришем ніс колоду на тренувальні на військовому стрільбищі, послизнувся, впав і колода упала йому ліворуч на грудну клітину. Після огляду ОСОБА_11 , поставила попередній діагноз: забій грудної клітини і перелом ребер ліворуч та направила до спеціалістів травматологічного пункту 1-ї міської лікарні. Випадків травмування на полігоні під час несення колод, будівництва споруджень військовослужбовцями частини, за період час несення нею військовою служби не було. На її думку ОСОБА_11 відразу не говорив правду щодо його травмування, оскільки боявся осуду та тиску з боку інших військовослужбовців.
		- свідченнями свідка  ОСОБА_26 , який суду пояснив, що він проходить військову службу у в/ч НОМЕР_1 на посаді командира патрульної роти. Згідно наказу командиру частини №106 від 27.02.2019р. підготовлено та проведено комплексні польові заняття з підрозділами патрульної роти, тобто повзводно та поетапно взводи виїжджають на військове стрільбище військової частини в АДРЕСА_3 , де проводяться злагодження та комплексно-польовий вихід. Так як, ОСОБА_10 є командиром 3-го патрульного взводу, було призначено польовий вихід даного взводу з 18.03.2019 року по 23.03.2019 року, тобто на тиждень, та відповідав за особовий склад 3-го патрульного взводу. 18.03.2019 року приблизно о 15-30 год. до нього надійшла доповідь з мобільного телефону командира 3-го патрульного взводу старшого лейтенанта ОСОБА_10 про те, що військовослужбовець строкової служби на той час стрілець 1-го відділення 3-го патрульного взводу солдат ОСОБА_11 скаржиться на сильний гострий біль в області живота. Зі слів старшого лейтенанта ОСОБА_10 військовослужбовець переносив деякі саморобні інженерні загородження, під час чого спіткнувся та вдарився палкою чи колодою в область живота. Привізши ОСОБА_11 до в/ч та відразу направили до медичного пункту. Після медичного огляду ОСОБА_11 , йому зателефонувала старшина ОСОБА_24 , яка сказала, що ОСОБА_11 необхідно обов`язково оглянути в травмпункті, зробити ультразвукове дослідження та медичні знімки щоб встановити, точний діагноз. Наступної доби, вранці ОСОБА_26 зателефонувала мати ОСОБА_11 і сказала, що ОСОБА_10 знаходився з нею в ЦРЛ і говорив їй, що шкодує, що так трапилось, признає свою вину, нічого конкретного не пояснив та намагався надати якусь допомогу. Випадків травмування під час спорудження та перенесення інженерних перешкод на стрільбищі серед особового складу військової частини не було. Саме інженерне саморобне спорудження, які виготовляються на військовому стрільбищі із палок діаметром 10-15см., які не є колодами, тобто дані спорудження є як навчальний макет. Особовий склад не носив їх через перешкоди чи траншеї, в які можна було впасти і при падінні споруда могла упасти на тіло. Дані споруди могли лише перенести по рівній поверхні ліворуч на 40 метрів від мішенного поля. Вважає, що такі ушкодження як : перелом ребер, забій живота при падінні даного макета на людину не можна спричинити, оскільки вони по суті є не важкими, виготовлені з гілок, а не з колод;
		- свідченнями свідка  ОСОБА_27 , який суду пояснив, що він є військовослужбовцем за контрактом в/ч НОМЕР_1 . 18.03.2019 року у с. Великий Тростянець трапилася ситуація, при якій ОСОБА_11 травмувався на полігоні, а саме як пізніше стало відомо, що ОСОБА_11 був нанесений удар ОСОБА_10 , внаслідок чого у нього був розрив селезінки. В той період, приблизно з 15 - 18-00 год., коли ОСОБА_10 наніс удар ОСОБА_11 , він відпочивав в кунзі, це місце для тимчасового відпочинку особового складу в кількості приблизно 20 осіб. Прокинувшись, на курилці від товаришів дізнався, що ОСОБА_11 стало погано, його забрали у військову частину, а у подальшому до лікарні. В подальшому дізнався, що ОСОБА_10 наніс удар і ОСОБА_12 . Звичайною практикою для ОСОБА_10 було штовхати в потилицю ОСОБА_11 ;
		- свідченнями свідка  ОСОБА_18 , який суду пояснив, що він є військовослужбовцем за контрактом у військовій частині НОМЕР_1 Національної гвардії України. 18 березня 2019 року приблизно о 16-00 год., як сержант з матеріального забезпечення, ( в його обов`язки входило роздача їжі та підтримання порядку ), зайшов до кунгу, де звернув увагу, що солдат ОСОБА_11 лежав та був один у кунзі. Запитавши чого він лежить та що трапилось, останній відповів, що болить живіт. Після цього, про даний випадок, доповів командиру взводу ОСОБА_10 та запропонував відправити солдата ОСОБА_11 у в/ч. В першій половині дня у військовослужбовців строкової служби на полігоні були тактичні заняття, потім вони переносили скручені колоди, при цьому випадків травмування військовослужбовцями під час їх перенесення не було і навіть якби було, то він про це обов`язково б дізнався. У подальшому, під час проведення службового розслідування дізнався, що ОСОБА_10 вдарив ОСОБА_11 ;
		- свідченнями свідка ОСОБА_28 , яка суду пояснила, що є матір`ю підсудного та 18.03.2019 року її син пішов на службу, а ввечері зателефонував розстроєний, бо його солдат потрпив до лікарні із розривом селезінки, сказав, що сильно хвилюється за нього та попрохав також приїхати її до лікарні та підримати матір солдата.Всі разом вони провели у лікарні до ранку. Її покійний чоловік знав матір потерпілого, допоміг їй працевлаштуватись, їх сини дружили, до того ж як командир її син відповідає за кожного солдата щоб не сталося. Побачила, що її син дуже нервує та попрохала розповісти, що сталося, але йому ставало зле та підвищувався тиск;
		- рапортом оперативного чергового Полтавського районного відділення поліції Полтавського ВП ГУНП в Полтавській області від 18.03.2019 року, згідно якого 18.03.2019 року о 21-39 год. по лінії «102» надійшло повідомлення від чергового лікаря хірургічного відділення Полтавської ЦРЛ про те, що до вказаної медичної установи доставлений військовослужбовець строкової служби військової частини НОМЕР_1 - ОСОБА_11 , який під час несення служби на полігоні АДРЕСА_3 отримав травму ( а. с. 68 т. 3 );
		- витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань, згідно якого 18.03.2019 року зареєстровано кримінальне провадження №12019170300000271 за фактом отримання ОСОБА_11 тілесних ушкоджень на полігоні в с. Щербані ( а. с. 67 т. 3 );
		- рапортом оперативного чергового Полтавського районного відділення поліції Полтавського ВП ГУНП в Полтавській області від 19.03.2019 року, згідно якого 19.03.2019 року о 00-31 год. по лінії «102» з хірургічного відділення Полтавської ЦРЛ надійшло повідомлення про те, що ОСОБА_11 видалено орган ( селезінку ) ( а. с. 69 т. 3 );
		- матеріалами перевірки ЄО № 2324 від 27.03.2018 року по зверненню за медичною допомогою ОСОБА_11 щодо отримання ним тілесних ушкоджень в с. В.Тростянець, а саме рапортом старшого інспектора Полтавського районного відділення поліції Полтавського ВП ГУНП в Полтавській області від 27.03.2019 року, згідно якого до чергової частини із заявою звернувся ОСОБА_11 , про отримання ним тілесних ушкоджень в с. Тростянець Полтавського району ( а. с. 71 т. 3 );
		- рапортом ст. інспектора чергового Полтавського відділу поліції ГУНП в Полтавській області від 18.03.2019 року, згідно якого 18.03.2019 року о 20-50 год. по лінії «102» надійшло повідомлення про те, що до Полтавської ЦРЛ доставлений військовослужбовець строкової служби військової частини НОМЕР_1 - ОСОБА_11 , який під час несення служби на полігоні АДРЕСА_3 отримав травму ( а. с. 74 т. 3 );
		- постановою заст. начальника 3-го СВ СУ ТУ ДБР у м. Полтава про перкваліфікацію у кримінальному провадженні № 12019170300000271 від 18.03.2019 року за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 1 ст 122 КК України на ч. 4 ст 426-1 КК України ( а. с. 85  86 т. 3 );
		- наказом командира військової частини НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 № 106 від 27.02.2019 року «Про підготовку і проведення комплексного польового заняття з підрозділами частини», згідно якого у період з 18.03.2019 року по 22.03.2019 року необхідно провести комплексні польові заняття із особовим складом 3-го патрульного взводу патрульної роти, керівником проведення яких призначено командира 3-го патрульного взводу старшого лейтенанта - ОСОБА_10 ( а. с. 89  91 т. 3 );
		- списком особового складу 3-го патрульного взводу патрульної роти війкової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, задіяного для проведення комплексного польового виходу на військовому стрільбищі у період з 18.03.2019 року по 22.03.2019 року, згідно якого командиром 3-го патрульного взводу є ОСОБА_10 та стрільцями є ОСОБА_12 та ОСОБА_11 ( а. с. 92 т. 3 );
		- заявою про залучення до провадження як потерпілого ОСОБА_11 від 22.03.2019 року, згідно якої 18.03.2019 року під час перебування ним на військовому полігоні військової частини НОМЕР_1 в АДРЕСА_3 , командиром 3-го патрульного взводу йому нанесено два удари правою рукою в ділянку грудної клітини та один удар лівою ногою в ліву частину тулуба, у зв`язку із чим прохає визнати його потерпілим у даному кримінальному провадженні ( а. с. 93 т. 3 );
		- вилученою медичною документацією з хірургічного відділення Полтавської ЦРЛ на підставі ухвали слідчого судді Октябрського райсуду м. Полтава від 03.04.2019 року про тимчасовий доступ до речей та документів, що містять охоронювану законом таємницю, на ім`я хворого ОСОБА_11 , згідно яких потерпілому внаслідок отриманих тілесних ушкоджень на полігоні 18.03.2019 року лікарями Полтавської ЦРЛ було проведено оперативне втручання, в результаті якого видалено внутрішній орган - селезінку ( а. с. 94  172 т. 3 );
		- на підставі ухвали слідчого судді Октябрського райсуду від 09.04.2019 року відповідно до кола поставлених запитань висновком судово-медичної експертизи № 277 від 16.04.2019 року ( в частині підсумків в п. 1- 3 ), згідно якого у потерпілого ОСОБА_11 відповідно до наданої документації встановлені тілесні ушкодження у вигляді : тупої травми живота з розривом селезінки та внутрішньочеревною кровотечою, які ускладнились видаленням селезінки, і могли утворитись не менш ніж від однократної дії тупого(их) обмеженого(их) предмету(ів), якими могли бути пальці рук стиснуті в кулак, нога у взутті або інші предмети з подібними характеристиками, можливо в строк та при обставинах вказаних вище, кваліфікуються як тяжкі тілесні ушкодження по ознаці небезпеки для життя ( а. с. 126, 147  148 т. 3 );
		- матеріалами службового розслідування по з`ясуванню причин та обставин отримання стрільцем 1 відділення 3 патрульного взводу патрульної роти військової частини НОМЕР_1 солдатом строкової служби ОСОБА_11 тупої травми живота, що призвела до розриву селезінки, внутрішньочеревної кровотечі, згідно яких висновком комісії від 02.04.2019 року прийнято рішення про направлення висновку і матеріалів розслідування до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Полтава для приєднання до матеріалів досудового розслідування ( а. с. 171  203 т. 3 );
		- листом з Комунального некомерційного підприємства «Полтавська центральна районна клінічна лікарня» Полтавської районної ради від 20.05.2019 року на запит ТУ ДБР у м. Полтава, згідно якого вартість лікування потерпілого ОСОБА_11 становить 5 553 грн. ( а. с. 62  63 т. 4 );
		- витягом з наказу командира в/ч НОМЕР_1 від 02.03.2017 року № 53 про зарахування в списки частини лейтенанта ОСОБА_10 , який прибув для подальшого проходження служби із в/ч НОМЕР_2 АДРЕСА_4 та призначений наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 № 9о/с від 17.02.2017 року «По особовому складу» командиром 3-го патрульного взводу патрульної роти військової частини НОМЕР_1 ( а. с. 213 т. 3 );
		- контрактом про проходження громадянами України військової служби у Національній гвардії України на посадах осіб офіцерського складу, укладеним 26.03.2016 року між Міністерством внутрішніх справ України в особі начальника Національної академії Національної гвардії України та гр. ОСОБА_10 строком на 5 років ( а. с. 214 т. 3 );
		- функціональними обов`язками командира патрульного взводу патрульної роти військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, згідно яких ОСОБА_29 є прямим начальником усього особового складу взводу та зобов`язаний : проводити з особовим складом взводу заняття з бойової підготовки, подавати підлеглим приклад зразкового виконання військового обов`язку, з повагою ставитися до підлеглих, дбати про виховання рядових, сержантів і згуртування військового колективу, виховувати особовий склад взводу в дусі поваги до військової служби, неухильно стежити за додержанням військовослужбовцями військової дисципліни у взводі, піклуватися про підлеглих, дбати про їх здоров`я, вживати заходів щодо його зміцнення ( а. с. 232  233 т. 3 );
		- наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 № 9о/с від 17.02.2017 року «По особовому складу», згідно якого ОСОБА_10 призначено командиром 3-го патрульного взводу патрульної роти військової частини НОМЕР_1 ( а. с. 234  235 т. 3 );
		- довідкою медичної ( військово-лікарської ) комісії ДУ «ТМО МВС України по Полтавській області» № 43/В від 16.05.2019 року, згідно якої ОСОБА_10 визнаний придатним до військової служби ( а. с. 229 т. 3 );
		- медичною характеристикою із медичного пункту військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України від 04.04.2019 року, згідно якої ОСОБА_10 на обліку у лікарів : фтизіатра, нарколога, психіатра, дерматолога, венеролога не перебував ( а. с. 218 т. 3 );
		- наказом командира військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України № 298 від 29.12.2018 року, згідно якого солдата ОСОБА_11 ( призов 2 - 2018 ) призначено стрільцем 1-го відділення 3-го патрульного взводу патрульної роти військової частини НОМЕР_1 ( а. с. 215 т. 3 ):
		- оглянутим в ході судового розгляду диском з витягом із мережі інтернет загальнодоступних даних з фото таблицями до нього, з яких вбачається, що потерпілий ОСОБА_11 , після операції з видалення селезінки, не зважаючи на медичні приписи, веде досить активний образ життя відповідаючий його віку, а саме займається спортом в спортзалах, вживає спиртні напої, курить кальян ( а. с. 196  206, 219 т. 4, 189  202 т. 5 );
		- оглянутими в судовому засіданні офіційними документами, згідно яких ОСОБА_11 неодноразово притягався до адмінвідповідльності протягом ( а.с. 126  128, 130 - 138 т. 4 );
		- оглянутим в судовому засіданні витягом із мережі інтернет загальнодоступних даних з фото таблицями до нього щодо матері потерпілого ОСОБА_11 ОСОБА_30 , яка працює в поліції Полтавської області, з яких вбачається, що в друзях матері потерпілого ОСОБА_11 є ОСОБА_31 ( а. с. 208 т. 4 ), що підтверджує дані свідчення підсудного про знайомство та дружбу їх батьків ( а. с. 207  231 т. 4 );
		- квитанціями про відшкодування моральної шкоди потерпілому ОСОБА_11 та розпискою про отримання відшкодування моральної шкоди у розмірі 70000 грн. ( а. с. 79  81 т. 2, 36  37, 53 т. 3, 24 т. 6 ).
		В той же час, надані суду докази в матералах провадження, а саме : 
		- заява про залучення до провадження як потерпілого ОСОБА_12 від 18.04.2019, згідно якої 18.03.2019 року під час перебування ним на військовому полігоні військової частини НОМЕР_1 в АДРЕСА_3 , командиром 3-го патрульного взводу, йому завдано фізичного болю ударом правої руки в ділянку грудної клітини, у зв`язку із чим, просить визнати його потерпілим у кримінальному провадженні ( а. с. 204 т. 3 );
		- протокол проведення слідчого експерименту із фото-таблицею за участі потерпілого ОСОБА_12 від 18.04.2019 року, в ході проведення якого останній відтворив обставини та розповів, як ОСОБА_10 на полігоні у вагончику наніс два удари кулаком правої руки в середню ділянку грудної клітини ОСОБА_11 та продемонстрував як саме ОСОБА_10 наніс йому, ОСОБА_12 , один удар кулаком правої руки в середню ділянку грудної клітини, завдавши при цьому фізичного болю ( а. с. 205  209 т. 3 ) - не спростовують і не доводять належним чином заподіяння тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_12 підсудним, враховуючи, що порядок їх встановлення передбачений нормами КПК України, які в повній мірі не дотримані органом досувого слідства та відповідно до ст. 63 Конституції обвинувачення неможе ґрунтуватисяна припущенняхта усі сумнівищодо доведеностівини особитлумачаться наїї користь. 
		З огляду на те, що на підсдудного маються і інші характеристики, які є позитивними ( а. с. 94  96 т. 1 ) та він має нагороду Президента України і є учасником антитерористичної операції ( а. с. 91  93 т. 1 ), які відрізняються від характеристики в матеріалах справи, яка є сумнівною щодо можливості за вказаних в ній особистих рис призначення його командриром ( а. с. 173 т. 3 ), та навіть з врахуванням факту, що суду подано заяву про поруку від ГО «Учасників бойових дій та Миротворчих місій» ( а. с. 23 т. 6 ), то суд ставиться критично до даної характеристики та не приймає її як достовірний доказ.
		А також суд критично ставиться до наданої характеристики на потерпілого ОСОБА_11 ( а. с. т. 3 ), яка є позитивною, так як суду надано інші достовірні офіційні докази про неодноразові притягнення ОСОБА_11 до адміністративної відповідальності ( а. с. 126  128, 130  138 т. 4 ), що не може характеризувати особу позитивно та вказує на її схильності до недисциплінованості, тому суд також ставиться критично до даної характеристики та не приймає її як достовірний доказ.
		Щодо клопотання захисника підсудного заявленого в інтересах підсудного про визнання доказів недопустимими в порядку ст. 89 КПК України ( а. с. 25  27 т. 6 ), а саме наданого суду висновку судово медичної експертизи № 277 від 10.04.2019 року в частині відповіді на запитання 4-5 та протоколів слідчих експериментів з потерпілим ОСОБА_11 та свідком ОСОБА_32 від 11.04.2019 року ( а. с. 130 -140, 141  146, 147 - 148 т. 3 ) - підлягає задоволенню згідно ст. 89, 92 КПК України із підстав зазначених захисником в клопотанні. 
		Відповідно до ст. 89 ч. 1 КПК України суд вирішує питання допустимості доказів під час їх оцінки в нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення.
		Відповідно до ст. 92 ч. 2 КПК України обов`язок доказування належності та допустимості доказів … покладається на сторону, що їх подає.
		Відповідно до ст. 69 ч. 4 КПК України зазначено права та обов`язки експерта, згідно яких експерт не має права за власною ініціативою збирати матеріали для проведення експертизи.
		Так, щодо визнання недопустимим доказом висновку судово медичної експертизи № 277 від 10.04.2019 року в частині відповіді на запитання 4-5, то експерт обласного бюро СМЕ ДОЗ Полтавської РДА вийшов за межі своєї компетенції та дав відповідь на запитання, яке йому не ставилося в ухвалі суду ( а. с. т. 3 ), а оскільки був присутній згідно протоколу від 11.04.2019 року під час слідчого експерименту за участю потерпілого ОСОБА_11 , то самостійно дав відповідь, виявивши при цьому свою зацікавленість, що тягне за собою визнання такого доказу недопустимим.
		Щодо визнання в даному провадженнінедопустимими доказами  протоколів слідчих експериментів з потерпілим ОСОБА_11  та свідком ОСОБА_32  від 11.04.2019 року,то в  кримінальних провадженнях пов`язаних з заподіянням будь яких тілесних ушкоджень, одним з обов`язкових слідчих дій, спрямованих на встановлення істини у кримінальному провадженні, є проведення слідчого експерименту з метою подальшого призначення додаткової судово медичної експертизи. Що передбачає подальший процес оцінки результатів слідчого експерименту, який полягає в одній із позицій як : ….. 4) оцінка достовірності результатів експерименту та отримання висновків.
		По матеріалам провадження процес оцінки результатів слідчого експеременту щодо встановлення механізму спричинення тілесних ушкоджень та встановлення віповідності свідчень потерпілого та свідка, які надавалися під час слідчого експерименту завершений не був, бо не призначалась відповідна експертиза ( додаткова судово медична ).
		Тому, отримання від потерпілого, свідка відомостей під час проведення слідчого експерименту ( з дотриманням встановленого законом порядку ) є складовою належної правової процедури цієї процесуальної дії, що разом з іншими її сутнісними компонентами дозволяє досягнути її мети і вирішити поставлені завдання. При цьому відомості, які надаються під час слідчої ( розшукової ) дії - слідчого експерименту, не є самостійним процесуальним джерелом доказів, оскільки таким джерелом виступає протокол цієї слідчої ( розшукової ) дії, що в розумінні ч.2ст.84 та п.3ч.2ст.99КПК України є документом.
		При цьому, показання є самостійним процесуальним джерелом доказів лише в тому випадку, коли вони надаються під час допиту.
		Отже, приписи ч. 4 ст. 95 КПК України, що суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або які отримано в порядку, передбаченому ст. 225 цього Кодексу, мають застосовуватися лише до відомостей, що відповідають ознакам показань як самостійного процесуального джерела доказів згідно ст. 95 КПК України. Показання необхідно розмежовувати з іншим самостійним процесуальним джерелом доказів - протоколом слідчого експерименту.
		При цьому проведення слідчого експерименту у формі, що не містить ознак відтворення дій, обстановки, обставин події, проведення дослідів чи випробувань,    а    посвідчує    виключно    проголошення
		потерпілим, свідком свідчень щодо вчинення кримінального правопорушення з метою його процесуального закріплення, належить розцінювати як допит, що не має в суді доказового значення з огляду на зміст ч. 4 ст. 95 КПК України. 
		Відповідно до ст. 370, 373 КПК України судове рішення повинно бути законним, обгрунтованим і вмотивованим…… ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження….. на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відподно до ст. 94 цього Кодексу……..в якому наведені належні та достатні мотиви та підстави його ухвалення. Обвинувальний вирок не може грунтуватися на припущеннях і ухвалюється лише за умови доведення у ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення. 
		Суд, всебічно дослідивши всі обставини кримінального провадження та оцінивши кожний наданий доказ з точки зору належності, допустимості та достовірності, а сукупність наданих стороною обвинуваченнядоказів з точки зору достатності та взаємозв`язку, приходить до висновку, що дії підсудного необхідно кваліфікувати за ст. 426-1 ч. 4 КК України, як застосування насильства щодо підлеглого, що спричинило тяжкі наслідки, вчиненому в умовах особливого періоду, крім воєнного стану.
		Крім цього, ст.10 КПК України встановлює рівність всіх перед законом і судом.
		   Відповідно до ч. 2 ст. 62 Конституції України та аналогічна позиція Держави закріплена і у ч. 2ст. 17 КПК України, ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину ( кримінального правопорушення ) і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом, а, відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України та ч. 4 ст. 17 КПК України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.      
		Тож будь-які припущення, думки, догади, якими б вони привабливими не були і кому б вони не належали, при вирішенні питання про вину особи доказами не можуть бути і значення не мають. Вони можуть бути використані лише для висунення версій, але не для обґрунтування вини. Такі припущення лише підтверджують сумнів, а він має бути витлумачений тільки на користь обвинуваченої особи.
		З цих підстав, враховуючи, що органом досудово слідства не здобуто та не надано суду доказів щодо виностті підсудного у застосуванні насильства щодо потерпілого ОСОБА_12 , тому в цій частині підсудний підлягає виправданню.
		Призначаючи покарання, суд, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, обставини, які пом`якшують та обтяжують його покарання, стан його здоров`я, соціально-психологічні риси, ставлення до вчиненого ним діяння. Який, згідно долучених прокурором доказів характеризується задовільно, а згідно доказів наданих захисником  позитивно. Згідно медичних документів підсудний практично здоров, хоча має певні хронічні захворювання, які потребують періодичного лікування, перебуває на медичному обліку у лікаря невропатолога.
		Обставинами пом`якшуючими покарання підсудного є те, що він вперше притягається до кримінальної відповідальності, щире каяття, неодноразове вибачення перед потерпілим та його батьками, добровільне часткове відшкодування потерпілому моральної шкоди, а також висловлення бажання відшкодувати заподіяну шкоду потерпілому і в подальшому, є учасником бойових дій в зоні АТО безстроково та має нагороду від Президента України, надавав допомогу під час перебування у лікарні потерпілому. 
		Обставиною обтяжуючою покарання підсудного є вчинення кримінального правопорушення вчинення злочину щодо особи, яка перебувала в службовій залежностиі від винного.
		Аналізуючи зібрані докази по справі, враховуючи думку потерпілого ОСОБА_11 у провадженні з приводу покарання підсудного, попередження ним нових злочинів, суд вважає за наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного, можливо призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі встановленої в санкції статті КК України у вигляді реального позбавлення волі по наслідкам, які настали. 
		Додаткове покарання передбачене ст. 54 КПК України у вигляді позбавлення спеціального звання необхідно застосувати, враховуючи вчинення кримінального правопорушення при перебуванні підсудного на військовій службі, де в силу займаної посади він мав діяти відповідно до своїх функціональних обов`язків, оскільки така поведінка є недопустимою. 
		Позов потерпілого ОСОБА_11 про відшкодування моральної шкоди у сумі 1000000 грн., підлягає частковому задоволенню у сумі визначеній судом як адекватне відшкодування, з врахуванням тяжкості отриманого тілесного ушкодження, глибини та тривалості його моральних страждань, ступеню порушення нормального укладу його життя та матеріального стану підсудного на підставі ст. 1167 ЦК України.
		В позові прокурора військової прокурори в інтересах Держави ( Міністерства охорони здоров`я України ) в особі КПРП «Полтавська центральна районна клінічна лікарня» Полтавської районної ради про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого у сумі 5553 грн. необхідно відмовити в зв`язку із добровільним відшкодуванням даних витрат Державі підсудним.
		    В позові  ОСОБА_12 про відшкодування моральної шкоди у сумі 1000000 грн. необхідно відмовити за безпідставністю. 
		Речових доказів та судових витрат у провадженні не має.
		Керуючись ст. 373 - 374 КПК України, суд, - 
		 
		З А С У Д И В :
		 
		ОСОБА_10  визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ст. 426-1 ч. 4 КК України та призначити йому покарання на підставі ст. 69 КК України : 
		до 4 ( чотирьох ) років 3 ( трьох ) місяців позбавлення волі,
		Відповідно до ст. 54 КК України позбавити засудженого спеціального звання  старшого лейтенанта Національної гвардії України.
		Строк покарання засудженому відраховувати з моменту його затримання у даному провадженні - з 04.06.2019 року, за виключенням часу перебування його під домашнім арештом з 26.07.2019 року по 25.09.2019 року. 
		Запобіжний захід засудженому до вступу вироку в законну силу - залишити попередній тримання під вартою. 
		За ст. 426-1 ч. 4 КК України щодо застосування насильства відносно ОСОБА_12 - виправдати. 
		Цивільний позов потерпілого гр. ОСОБА_11 про стягнення моральної шкоди  задовольнити частково.
		Стягнути з ОСОБА_10 на користь потерпілого ОСОБА_11 в відшкодування моральної шкоди 100 000 ( сто тисяч ) гривень.
		В позовах прокурора військової прокурори в інтересах Держави ( Міністерства охорони здоров`я України ) в особі КПРП «Полтавська центральна районна клінічна лікарня» Полтавської районної ради про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого у сумі 5553 гривень - відмовити в зв`язку із добровільним відшкодуванням даних витрат Державі.
		В позові ОСОБА_12 про відшкодування моральної шкоди у сумі 1000000 гривень - відмовити за безпідставністю.
		 
		На вирок може бути подана апеляція до Апеляційного суду Полтавської області через Полтавський районний суд протягом 30 днів з моменту його проголошення.
		Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційних скарг, а у разі подавання апеляцій, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.
		Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку, а тим учасникам, які не були присутніми в судовому засіданні, копія вироку надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.
		Вирок надрукований в нарадчій кімнаті та є оригіналом.    
		 
		 
		 
		Суддя:  ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...