Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 922/4650/21 : Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів; Невиконання або неналежне виконання зобов’язань; купівлі-продажу; поставки товарів, робіт, послуг.
Надіслано судом: 20.12.2021. Зареєстровано: 20.12.2021. Забезпечено надання загального доступу: 21.12.2021.
Дата набрання законної сили: 17.12.2021
Номер судового провадження: 3744 Х

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		17 грудня 2021 року м. Харків Справа № 922/4650/21 
		 
		Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Бородіна Л.І., суддя Здоровко Л.М. , суддя Лакіза В.В., 
		за участю секретаря судового засідання Ісичко С.Е.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Завод "Електроважмаш", м. Харків,
		на ухвалу Господарського суду Харківської області від 01.12.2021 (суддя Прохоров С.А.), постановлену у приміщенні Господарського суду Харківської області в м. Харкові, повний текст якої складений 01.12.2021,
		у справі №922/4650/21
		за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЬФА-СТАЛЬ", м. Одеса, 
		до відповідача: Акціонерного товариства "Завод "Електроважмаш", м. Харків,
		про стягнення 11861594,11грн,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		26.11.2021 ТОВ «АЛЬФА-СТАЛЬ» звернулось до Господарського суду Харківської області із позовом до АТ "Завод "Електроважмаш" про:
		-зобов`язання відповідача виконати вимоги частини 2 статті 82 Закону України «Про акціонерні товариства» шляхом повного та негайного перерахування на рахунок ТОВ «Альфа-Сталь» 10731931,72грн боргу за договором поставки; 
		- стягнення з відповідача на користь позивача пені в розмірі 431500,23грн, суми нарахованого 1% річних в розмірі 70419,78грн, інфляційних втрат в розмірі 627742,38грн.
		В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідачем не виконані свої зобов`язання за договорами поставки від 14.06.2018 №238-16/144-ВК, від 02.10.2018 №238/04-252-ВК, від 12.12.2018 №238/04-344-ВК.
		01.12.2021 позивачем подано до місцевого господарського суду заяву про забезпечення позову, в якій він просив: 
		- заборонити комісії з припинення Акціонерного товариства «Завод «Електроважмаш» та іншим (в тому числі вищим) органам управління підприємства вчинення будь-яких дій, спрямованих на здійснення процедури припинення АТ Завод «Електроважмаш» шляхом його приєднання до АТ "Українські енергетичні машини";
		- накласти арешт на майно та грошові кошти АТ Завод Електроважмаш, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб, в межах суми позовних вимог;
		- заборонити АТ Завод Електроважмаш вчиняти будь-які дії, спрямовані на здійснення процедури припинення АТ Завод Електроважмаш шляхом його приєднання до АТ "Українські енергетичні машини"; 
		- заборонити будь-яким органам Державної реєстрації внесення до Державного реєстру Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань будь-яких записів щодо ліквідації чи припинення АТ Завод Електроважмаш (т.2, а.с.140-165).
		В обґрунтування своєї заяви позивач посилається на те, що відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань підтверджують припинення АТ «Завод «Електроважмаш». На думку позивача, така обставина дає чітке розуміння, що з 01.12.2021 буде підписано та затверджено передавальний акт, договір про приєднання та інші документи, необхідні для завершення процедури реорганізації відповідача, та до 28.12.2021 товариство планує завершити процедуру приєднання, при цьому будь-яких дій щодо захисту прав кредитора - ТОВ «Альфа-Сталь» здійснено не було; не надано жодної відповіді на дві кредиторські вимоги позивача та не забезпечено захисту прав кредитора в порядку статті 82 Закону України «Про акціонерні товариства». Позивач вважає, що в разі відмови у забезпеченні позову існує реальна загроза невиконання рішення суду в разі прийняття рішення на користь ТОВ «Альфа-Сталь», що унеможливлюватиме захист законних прав та інтересів позивача. 
		До вказаної заяви позивачем наданий витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 30.11.2021 щодо АТ «Завод «Електроважмаш».
		 
		Ухвалою Господарського суду Харківської області від 01.12.2021 у справі №922/4650/21 частково задоволено заяву ТОВ "АЛЬФА-СТАЛЬ" про забезпечення позову вх. №28313 від 01.12.2021.
		До вирішення спору по суті:
		- накладено арешт на грошові кошти АТ "Завод "Електроважмаш" (61089, м. Харків, пр. Московський, код ЄДРПОУ 00213121) в межах суми позовних вимог в розмірі 11861594,11 грн;
		- заборонено АТ "Завод "Електроважмаш" (61089, м. Харків, пр. Московський, код ЄДРПОУ 00213121) вчиняти будь-які дії, спрямовані на здійснення процедури припинення АТ "Завод "Електроважмаш" (код ЄДРПОУ 00213121); 
		- заборонено будь-яким органам Державної реєстрації внесення до Державного реєстру Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань будь-яких записів щодо ліквідації чи припинення Акціонерного товариства "Завод "Електроважмаш" (61089, м. Харків, пр. Московський, код ЄДРПОУ 00213121).
		В задоволенні решти заяви відмовлено.
		 
		Ухвала місцевого господарського суду із посиланням на статті 136, 137, 140 ГПК України в частині забезпечення позову мотивована тим, що предметом позову є зобов`язання відповідача виконати умови договорів поставки від 14.06.2018 №238-16/144-ВК, від 02.10.2018 №238/04-252, від 12.12.2018 №238/04-344-ВК. При цьому з відомостей з ЄДРПОУ вбачається, що відповідач знаходиться в стані припинення - шляхом реорганізації з 17.09.2019, а отже, зважаючи на характер та зміст позовних вимог, суд дійшов висновку про часткове задоволення заяви про забезпечення позову, оскільки заявником наведені обґрунтовані підстави, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду, ефективний захист та поновлення порушених прав та інтересів, а заходи забезпечення позову нерозривно пов`язані з предметом позову та спрямовані на запобігання можливим негативним наслідкам. 
		Крім того, місцевий господарський суд, відмовляючи у вжитті такого заходу забезпечення позову як накладення арешту на майно, зазначив, що арешт майна має стосуватись того майна, яке належить до предмету спору.
		Щодо відмови у задоволенні заяви позивача стосовно заборони комісії з припинення Акціонерного товариства ЗАВОД ЕЛЕКТРОВАЖМАШ та іншим (в тому числі вищим) органам управління підприємства вчинення будь-яких дій, спрямованих на здійснення процедури припинення АТ Завод Електроважмаш шляхом його приєднання до АТ "Українські енергетичні машини", суд зазначив про відсутність зв`язку між таким заходом забезпечення позову та предметом позовної вимоги, оскільки проведення процедури приєднання АТ ЗАВОД ЕЛЕКТРОВАЖМАШ до АТ "Українські енергетичні машини" не належить до предмету спору у справі №922/4650/21.
		 
		Акціонерне товариство "Завод "Електроважмаш" з ухвалою місцевого господарського суду не погодилося та 07.12.2021 звернулося до Східного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Харківської області від 01.12.2021 у справі №922/4650/21 в частині накладення арешту на грошові кошти АТ «Завод «Електроважмаш» в межах суми позовних вимог в розмірі 11861594,11грн; заборони АТ «Завод «Електроважмаш» вчиняти будь-які дії, спрямовані на здійснення процедури припинення АТ «Завод «Електроважмаш» та заборони будь-яким органам Державної реєстрації внесення до Державного реєстру Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань будь-яких записів щодо ліквідації чи припинення АТ «Завод «Електроважмаш» та у задоволенні заяви про забезпечення позову ТОВ "АЛЬФА-СТАЛЬ" в цій частині відмовити в повному обсязі (т.3,а.с.1-45). 
		 
		В обґрунтування вимог апеляційної скарги скаржник посилається на те, що накладення арешту на грошові кошти без конкретизації номерів банківських рахунків та зазначення банківських установ, в яких вони відкриті, обмежить права працівників на отримання заробітної плати та позбавить можливості відповідача сплачувати податки, збори та обов`язкові платежі до Державного бюджету України. Скаржник вважає, що судом першої інстанції не враховано та не надано правову оцінку ймовірності порушення у зв`язку із вжиттям заходів забезпечення прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу. Крім того, вказує на те, що підстави для накладення арешту не є достатньою мотивацією для повного блокування господарської діяльності стратегічного підприємства; АТ «Завод «Електроважмаш» внесено до переліку об`єктів державної власності, що підлягають приватизації у 2017-2020 роках; 08.06.2018 Фондом державного майна України прийнято рішення про приватизацію товариства. Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 17.11.2021 №1443-р АТ «Завод «Електроважмаш» віднесено до переліку об`єктів великої приватизації державної власності, а отже, вжиття заходів забезпечення позову впливає на ділову репутацію боржника, що призведе до економічних наслідків у вигляді упущеної вигоди для Держави Україна. Також, скаржник вважає, що позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження наявності обставин, які б могли призвести до зменшення обсягу майна та грошових коштів, наявних у боржника на момент розгляду заяви про забезпечення позову, не доведено, що відповідач вчиняє дії або має намір вчинити дії, які спрямовані на порушення прав позивача, а отже, на думку скаржника, заява позивача ґрунтується лише на припущеннях щодо можливого ухилення боржника від взятих на себе зобов`язань. Скаржник також вказує на те, що за приписами цивільного законодавства у разі реорганізації юридичної особи майно, права та обов`язки переходять до правонаступника, а отже відсутні правові підстави вважати, що вчинення будь-яких дій, спрямованих на здійснення процедури припинення товариства може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, зважаючи, у тому числі на те, що всі вимоги позивача включаються до передавального акту, про що повідомлено позивача. 
		 
		10.12.2021 та 13.12.2021 ТОВ «АЛЬФА-СТАЛЬ» подані клопотання, в яких позивач просив продовжити строк підготовчого провадження у справі і зобов`язати відповідача терміново надати позивачеві копію апеляційної скарги. 
		Вказані клопотання ТОВ «АЛЬФА-СТАЛЬ» не засвідчені електронним цифровим підписом, про що Східним апеляційним господарським судом складені акти від 10.12.2021 №09-29/492 та від 13.12.2021 №09-29/494 (т.3, а.с.50,53). 
		 
		Відповідно до частини 1 статті 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
		Згідно з частиною 1 статті 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги".
		Відповідно до частини 2 статті 170 ГПК України письмові заява, клопотання чи заперечення підписуються заявником чи його представником.
		Суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду (частина 4 статті 170 ГПК України).
		Враховуючи, що вказані клопотання ТОВ «АЛЬФА-СТАЛЬ» подані без додержання вимог частини 2 статті 170 ГПК України, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про залишення їх без розгляду. 
		 
		14.12.2021 позивачем втретє подано клопотання про продовження строку підготовчого провадження у справі і зобов`язання відповідача терміново надати позивачеві копію апеляційної скарги.
		Суд апеляційної інстанції відмовляє у задоволенні вказаного клопотання, оскільки: по-перше, відповідно до частини 1 статті 270 ГПК України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі. Згідно з частиною 2 статті 252 ГПК України підготовче засідання при розгляді справи у порядку спрощеного провадження не проводиться. А отже, зважаючи на те, що в суді апеляційної інстанції відсутня така стадія судового процесу, як підготовче провадження, відсутні правові підстави для її продовження; по-друге, з додатків до апеляційної скарги вбачається, що 06.12.2021 апеляційна скарга відповідача з додатками надіслана за юридичною адресою позивача, що визначена в Єдиному державному реєтстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, та з 09.12.2021 знаходилось в точці видачі, що підтверджується інформацією з офіційного сайту АТ «Укрпошта». Однак, станом на 12.12.2021 поштове відправлення не вручено. 
		У заяві від 16.12.2021, поданій суду апеляційної інстанції, відповідач, зокрема, зазначає, що 15.12.2021 позивачеві особисто вручено копії апеляційної скарги та ухвали про відкриття апеляційного провадження та призначення справи до розгляду від 08.12.2021. При цьому, у відзиві на апеляційну скагу, який надійшов до суду апеляційної інстанції 17.12.2021, вбачається, що 15.12.2021 позивачем отримано копію апеляційної скарги. 
		 
		Разом з тим, суд апеляційної інстанції, керуючись приписами частини 2 статті 119 ГПК України продовжує строк для подання відзиву та приймає його, зважаючи на стислі строки розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції, встановлені частиною 2 статті 273 ГПК України. 
		У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ «Альфа-Сталь» просить ухвалу Господарського суду Харківської області від 01.12.2021 у справі №922/4650/21 залишити без змін, апеляційну скаргу  без задоволення. При цьому, зазначає, що станом на 16.12.2021 позиція позивача по суті спору та необхідності його забезпечення не змінилась; позивач повністю погоджується з висновками суду першої інстанції. Також, скаржник вказує на те, що предметом позову є зобов`язання відповідача виконанти умови договорів від 14.06.2018 №238-16/144-ВК, від 02.10.2018 №238/04-252-ВК, від 12.12.2018 №238/04-344-ВК, розмір заборгованості за якими складає 10731931,72грн, на вимогу позивача про погашення заборгованості відповідач не надав відповіді. При цьому, з відомостей з ЄДРПОУ вбачається, що відповідач знаходиться у стані припинення шляхом реорганізації з 17.09.2019, а отже заходи забезпечення позову нерозривно пов`язані з предметом позову та спрямовані на запобігання можливим негативним наслідкам. 
		 
		17.12.2021 позивачем подано клопотання, у якому він просить продовжити строк та перенести розгляд справи по суті на іншу дату, після 21.12.2021, у зв`язку з підписанням передавального акту між АТ «Завод «Електроважмаш» та АТ «Українські енергетичні системи». Підставами для відкладення розгляду справи визначає невизнання ТОВ «Альфа-Сталь» кредитором АТ «Завод «Електроважмаш» в установленому законом порядку та відсутність підтвердження, що вимоги позивача будуть внесені до передавального акту.
		Вказане клопотання позивача не підлягає задоволенню з огляду на те, що нормами ГПК України не передбачена можливість продовження розгляду справи в суді апеляційної інстанції, а підстави для відкладення розгляду справи є необгрунтованими та такими, що грунтуються на припущеннях, оскільки не підтверджені будь-якими доказами. 
		В судовому засіданні апеляційної інстанції представник відповідача підтримав вимоги апеляційної скарги та просив скасувати ухвалу Господарського суду Харківської області від 01.12.2021 у справі №922/4650/21 з підстав, викладених в апеляційній скарзі. При цьому зазначив, що вимоги позивача розглянуті та включені до передавального акту АТ «Завод «Електроважмаш»; ТОВ «Альфа-Сталь» є кредитором відповідача; накладені заборони перешкоджають виконанню державних програм та Розпоряджень Кабінету Міністрів України. Крім того, зазначив, що відсутність визначення в резолютивній частині оскаржуваної ухвали номерів рахунків, на які накладений арешт, позбавляє можливості відповідача виконувати свої основні зобов`язання з виплати заробітної плати працівникам. 
		Представник позивача заперечила проти вимог апеляційної скарги відповідача, просила ухвалу місцевого господарського суду залишити без змін як законну та обгрунтовану, апеляційну скаргу  без задоволення. Зокрема, зазначила, що станом на момент розгляду справи вимоги позивача не визнані та не включені до передавального акту, у зв`язку з чим виникають побоювання у подальшій можливості стягнення цих коштів у разі задоволення позову. 
		 
		Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи та доказів на їх підтвердження, їх юридичну силу та доводи апеляційної скарги, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що ухвала місцевого господарського суду підлягає скасуванню з огляду на таке.
		 
		Відповідно до частини 1 статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
		Враховуючи вимоги процесуального законодавства, суд апеляційної інстанції здійснює перегляд ухвали Господарського суду Харківської області від 01.12.2021 у справі №922/4605/21 виключно у межах доводів та вимог апеляційної скарги, тобто в частині задоволення заяви позивача про забезпечення позову. 
		 
		Згідно з частиною 1 статті 11 ГПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.
		Відповідно до статті 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. 
		Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
		За змістом цієї норми обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову. Забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача. Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитися за кількістю або погіршитися за якістю на момент виконання рішення.
		Отже, з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
		 
		У рішенні Конституційного Суду України від 16.06.2011 №5-рп/2011 у справі N 1-6/2011 зазначено, що судочинство охоплює, зокрема, інститут забезпечення позову, який сприяє виконанню рішень суду і гарантує можливість реалізації кожним конституційного права на судовий захист, встановленого статтею 55 Конституції України.
		Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачам реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь особи, яка звернулась з позовом, в тому числі, але не виключно задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
		 
		Забезпечення позову по суті  це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача.
		Частиною 1 статті 137 ГПК України визначені заходи забезпечення позову. 
		Так, відповідно до пунктів 1, 2 частини 1 статті 137 ГПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії.
		 
		Суд апеляційної інстанції зазначає, що при розгляді заяви про забезпечення позову не вирішується питання про законність та обґрунтованість позовних вимог. До предмета доказування на цій стадії входить лише питання про те, чи може існуючий стан організації правовідносин ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення.
		При цьому, господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявність зв`язку між конкретним заходом щодо забезпечення позову і змістом позовних вимог та обставинами, на яких вони ґрунтуються, і доказами, які наведені на їх підтвердження, та положеннями законодавства, якими позивач обґрунтовує свої права, подаючи позов; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
		Таким чином, необхідною умовою вжиття заходів для забезпечення позову є наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду. Безпосередньою метою вжиття заходів є саме забезпечення виконання рішення суду. Інститут забезпечення позову в господарському процесі існує виключно з метою забезпечення гарантії виконання майбутнього судового рішення.
		Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 13.06.2018 у справі №911/3871/17.
		 
		Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків від заборони відповідачу вчиняти певні дії.
		 
		Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (частина четверта статті 137 Господарського процесуального кодексу України).
		Звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, позивач повинен обґрунтувати причини звернення з такою заявою та надати суду докази наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.
		При цьому обґрунтування необхідності забезпечення позову покладається саме на позивача та полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову. 
		У п.36 постанови від 22.11.2021 у справі №922/827/21 Верховний Суд зазначив, що сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність забезпечення позову, що полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 ГПК України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язань після пред`явлення позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
		При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд зобов`язаний здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів і дослідити подані в обґрунтування заяви докази та встановити наявність зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги.
		Єдиною підставою для забезпечення позову позивач визначає перебування відповідача в процедурі реорганізації шляхом приєднання та відсутність реагування відповідача на вимогу позивача, надану в порядку статті 82 Закону України «Про акціонерні товариства», щодо сплати коштів.
		Обранням належного заходу забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу забезпечення позову із вимогами позивача, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи.
		 
		З наявних в матеріалах справи документів вбачається, що Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 16.01.2019 № 36-р затверджений Перелік об`єктів великої приватизації державної власності, до якого увійшло, у тому числі АТ Завод Електроважмаш (т.3,а.с.13,14).
		Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 26.08.2021 №1005-р «Про погодження реорганізації акціонерного товариства Завод Електроважмаш шляхом приєднання до акціонерного товариства Турбоатом встановлено, відповідно до пункту 22 частини другої статті 5 Закону України Про управління об`єктами державної власності погодитися з пропозицією Фонду державного майна щодо реорганізації акціонерного товариства Завод Електроважмаш (код згідно з ЄДРПОУ 00213121) після завершення перетворення державного підприємства Завод Електроважмаш у процесі приватизації шляхом приєднання до акціонерного товариства Турбоатом (код згідно з ЄДРПОУ 05762269). Фонду державного майна здійснити комплекс заходів і процедур, пов`язаних із приєднанням акціонерного товариства Завод Електроважмаш до акціонерного товариства Турбоатом відповідно до вимог законодавства.
		Наказом Фонду Державного майна України від 08.09.2021 №1570 «Про припинення Акціонерного товариства «Завод «Електроважмаш» вирішено припинити АТ«Завод «Електроважмаш» шляхом приєднання до Акціонерного товариства «Українські енергетичні системи» (т.3,а.с.17).
		Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 17.11.2021 №1443-р «Про внесення змін до розпорядження Кабінету Міністрів України від 16.01.2019 №36 і від 06.10.2021 №1228» у додатку до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 16.01.2019 № 36 у розділі «Машино  та приладобудування»: 1) у підрозділі «Фонд державного майна»: доповнено підрозділ такою позицією: « 00213121 АТ «Завод «Електроважмаш» 100» виключити таку позицію: « 00213121 АТ «Завод «Електроважмаш» 100»; 2) підрозділ «Мінекономрозвитку» 00213121 Державне підприємтво «Електроважмаш» виключити (т.3,а.с.15,16).
		Пунктом 3 Розпорядження Кабінету Міністрів України від 06.10.2021 №1228-р «Деякі питання управління акціонерним товариством Українські енергетичні машини» встановлено Фонду державного майна забезпечити у тижневий строк після завершення процедури приєднання акціонерного товариства Завод Електроважмаш до акціонерного товариства Українські енергетичні машини (але не пізніше 28 грудня 2021 р.) передачу в управління Кабінету Міністрів України пакета акцій у розмірі 75,22407664 відсотка, що належить державі у статутному капіталі акціонерного товариства Українські енергетичні машини.
		З наведеного вище вбачається, що АТ Завод Електроважмаш перебуває в процедурі реорганізації, яка відбувається шляхом приєднання останнього до Акціонерного товариства Українські енергетичні машини.
		 
		Позивач стверджує, що існує реальна загроза невиконання рішення суду в разі його ухвалення на користь ТОВ «Альфа-Сталь», оскільки до ЄДРПОУ внесені відомості щодо припинення відповідача шляхом приєднання, яке відповідач планує завершити до 28.12.2021.
		З позовної заяви вбачається, що предметом позову є зобов`язання відповідача виконати вимоги частини 2 статті 82 Закону України «Про акціонерні товариства» шляхом перерахування коштів у сумі 10731931,72грн (боргу за договорами поставки) та стягнення пені, інфляційних втрат та річних. 
		 
		Суд апеляційної інстанції наголошує, що наявність обставин, з якими позивач пов`язує необхідність накладення арешту на майно, підлягає обґрунтуванню та доведенню на загальних підставах, визначених ГПК України.
		Відповідно до частини 1 статті 104 ЦК України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників.
		Крім того, відповідно до частин 2,3, 4 статті 107 ЦК після закінчення строку для пред`явлення вимог кредиторами та задоволення чи відхилення цих вимог комісія з припинення юридичної особи складає передавальний акт (у разі злиття, приєднання або перетворення) або розподільчий баланс (у разі поділу), який має містити положення про правонаступництво щодо майна, прав та обов`язків юридичної особи, що припиняється шляхом поділу, стосовно всіх її кредиторів та боржників, включаючи зобов`язання, які оспорюються сторонами.
		Передавальний акт та розподільчий баланс затверджуються учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про її припинення, крім випадків, встановлених законом.
		Порушення положень частин другої та третьої цієї статті є підставою для відмови у внесенні до єдиного державного реєстру запису про припинення юридичної особи та державній реєстрації створюваних юридичних осіб - правонаступників.
		Отже, в силу прямої вказівки закону підставою для відмови у внесенні до єдиного державного реєстру запису про припинення юридичної особи та державній реєстрації створюваних юридичних осіб  правонаступників є недотримання товариством приписів частин 2, 3,4 статті 107 ЦК України.
		 
		За приписами частини 1 статті 84 Закону України «Про акціонерні товариства» приєднанням акціонерного товариства визнається припинення акціонерного товариства (кількох товариств) з передачею ним (ними) згідно з передавальним актом усього свого майна, прав та обов`язків іншому акціонерному товариству - правонаступнику.
		З наведених положень цивільного законодавства вбачається, що все майно, права та обов`язки товариства, що ліквідується шляхом приєднання, переходять до правонаступника.
		Згідно вищенаведених приписів чинного законодавства вбачається, що передавальний акт містить інформацію щодо всіх прав та обов`язків особи, що припиняється шляхом приєднання, у тому числі щодо спірної заборгованості. 
		При реорганізації юридичної особи відбувається універсальне правонаступництво. При універсальному правонаступництві все майно особи як сукупність прав та обов`язків, які їй належать, переходить до правонаступника чи правонаступників, при цьому в цій сукупності переходять усі окремі права та обов`язки, які належали на момент правонаступництва правопопереднику незалежно від їх виявлення на той момент.
		 
		У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.06.2020 в справі №910/5953/17 (провадження № 12-98гс19) вказано, що при реорганізації в формі злиття немає значення, чи вказано в передавальному акті про правонаступництво щодо певного майна, прав чи обов`язків. Адже правонаступник лише один, що унеможливлює виникнення будь-яких спорів щодо переходу майна, прав чи обов`язків. Отже, лише при припиненні суб`єкта господарювання шляхом поділу в розподільчому балансі визначається правонаступництво. Внаслідок же злиття, приєднання або перетворення правонаступником є лише одна особа і будь-який розподіл прав та обов`язків при таких видах реорганізації неможливий. 
		 
		Позивачем не надано будь-яких доказів, які б свідчили, що внаслідок реорганізації шляхом приєднання обсяг майнових активів, що належали відповідачу буде або може бути зменшений, що може вплинути на права позивача, а саме неотримання грошових коштів у разі ухвалення судового рішення на його користь та задоволення позовних вимог. 
		У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18 висловлено позицію про те, що необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.
		У пункті 135 постанови Великої Палати Верховного Суду від 17.09.2020 у справі (провадження №11-5сап20) зазначено, що забезпечення позову допускається, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Разом з цим вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи, яка здійснює таку діяльність. При цьому не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.
		 
		Позивачем не обґрунтовано яким чином реорганізація відповідача шляхом приєднання може утруднити чи унеможливити виконання рішення у разі задоволення позову та не надано будь-яких доказів, які б свідчили, що відповідач вчиняє дії щодо реалізації майна чи підготовці до його реалізації, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо. 
		Колегія суддів зазначає, що позивачем при поданні заяви про забезпечення позову жодним чином не обґрунтовано підстав для забезпечення позову, а посилання на здійснення процедури припинення шляхом приєднання не свідчить про можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не може бути достатньою підставою для задоволення відповідної заяви. 
		Відповідна правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 21.02.2020 у справі №910/9498/19, від 25.05.2021 у справі №925/1441/20. 
		 
		Також, слід зазначити, що вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Такої ж правої позиції дотримується об`єднана палата Касаційного господарського суду Верховного Суду у постанові від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18.
		У п.133 постанови Великої Палати Верховного Суду від 17.09.2020 (провадження № 11-5сап20) зазначено, що вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені, у зв`язку із застосуванням відповідних заходів, оскільки обмеження можливості господарюючого суб`єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.
		Колегія суддів Східного апеляційного господарського суду погоджується з доводами відповідача про те, що накладення арешту на грошові кошти відповідача, без визначення рахунків та установ банків, в яких вони відкриті, обмежить права працівників на отримання заробітної плати та позбавить можливості відповідача сплачувати податки, збори та обов`язкові платежі до Державного бюджету України. 
		Суд апеляційної інстанції зауважує, що вжиття таких заходів забезпечення позову, як заборона відповідачу вчиняти будь-які дії, спрямовані на здійснення процедури припинення, перешкоджає діяльності останнього та позбавляє можливості реалізації відповідачем Розпорядження Кабінету Міністрів України від 06.10.2021 №1228-р «Деякі питання управління акціонерним товариством «Українські енергетичні машини», у тому числі шляхом виконання приписів Закону України «Про акціонерні товариства» та свідчить про втручання у господарську діяльність відповідача. 
		Отже, при ухваленні судового рішення місцевий господарський суд не забезпечив збереження балансу інтересів сторін та інших осіб, зокрема, держави, не обґрунтував співмірність заявлених позивачем вимог з заходами забезпечення позову, зважаючи на стратегічне значення підприємства відповідача для економіки та розвитку держави.
		 
		Важливо, щоб особа, яка заявляє клопотання про забезпечення позову, мала на меті не зловживання своїми процесуальними правами, порушення законних прав відповідного учасника процесу, до якого зазначені заходи мають бути застосовані, а створення умов, за яких не існуватиме перешкод для виконання судового рішення або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся (відповідна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.05.2021 у справі №914/1570/20).
		При цьому місцевим господарським судом не наведено фактичних обставин, які б свідчили про реальну ймовірність ускладнення чи унеможливлення ефективного захисту порушених прав позивача, саме за захистом яких він звернувся до суду, у разі задоволення позову, та обставин, які б підтверджували, що невжиття відповідних заходів забезпечення позову може істотно ускладнити виконання рішення суду або ускладнить чи унеможливить ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, які є предметом спору. 
		Отже, місцевим господарським судом в порушення частини 2 статті 136 ГПК України та частини 4 статті 137 ГПК України не досліджувалось питання наявності та доведеності позивачем дійсного потенційного істотного ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду та зменшення майна відповідача, за рахунок якого можливе виконання рішення у разі задоволення позову. 
		Відсутність достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття заявлених заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, виключає у розумінні приписів статей 136, 137 ГПК України необхідність вжиття таких заходів.
		 
		Враховуючи викладене, висновки місцевого господарського суду про співмірність і адекватність вжитих заходів забезпечення позову є передчасними, адже судом не встановлено обставин того, що відповідачем вчиняються дії, які вказують або могли б вказувати на можливість подальшого ухилення від виконання судового рішення у випадку задоволення позовних вимог .
		Таким чином, вжиті судом першої інстанції заходи забезпечення позову не відповідають вимогам статей 136, 137 Господарського процесуального кодексу України щодо розумності, обґрунтованості, адекватності, збалансованості інтересів сторін.
		Відповідно до вимог статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
		Статтею 76 ГПК України встановлено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
		Відповідно до статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
		Згідно із частиною 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
		З огляду на викладене, апеляційна скарга АТ "Завод "Електроважмаш" підлягає задоволенню, ухвалу Господарського суду Харківської області від 01.12.2021 у справі №922/4650/21 слід скасувати в частині задоволення заяви ТОВ «АЛЬФА-СТАЛЬ» про забезпечення позову як таку, що прийнята з порушенням норм процесуального законодавства, та прийняти в цій частині нове рішення, яким у задоволенні заяви ТОВ «АЛЬФА-СТАЛЬ» про забезпечення позову відмовити.
		Відповідно до статті 129 ГПК України судові витрати за подання апеляційної скарги покладаються на ТОВ «АЛЬФА-СТАЛЬ».
		Керуючись ст. ст.129, 269, 270, 271,п.2 ч.1 ст.275, п.4 ст. 277, ст.ст.281- 284 ГПК України, Східний апеляційний господарський суд
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		1.Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Завод "Електроважмаш" задовольнити.
		2.Ухвалу Господарського суду Харківської області від 01.12.2021 у справі №922/4650/21 скасувати з частині задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЬФА-СТАЛЬ» про забезпечення позову у справі №922/4650/21 та вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти Акціонерного товариства "Завод "Електроважмаш" (61089, м. Харків, пр. Московський, код ЄДРПОУ 00213121) в межах суми позовних вимог в розмірі 11861594,11грн, заборони Акціонерному товариству "Завод "Електроважмаш" вчиняти будь-які дії, спрямовані на здійснення процедури припинення Акціонерного товариства "Завод "Електроважмаш", заборони будь-яким органам Державної реєстрації внесення до Державного реєстру Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань будь-яких записів щодо ліквідації чи припинення Акціонерного товариства "Завод "Електроважмаш".
		Прийняти в цій частині нове рішення, яким у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЬФА-СТАЛЬ» про забезпечення позову від 01.12.2021 (вх. №28313) відмовити. 
		3. В решті ухвалу Господарського суду Харківської області від 01.12.2021 у справі №922/4650/21 залишити без змін. 
		4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЬФА-СТАЛЬ» (65033, Одеська обл., місто Одеса, вул.Василя Стуса , будинок 2Б, ідентифікаційний код 34220657) на користь Акціонерного товариства "Завод "Електроважмаш" (61089, Харківська обл., місто Харків, пр.Московський, будинок 299, ідентифікаційний код 00213121) 2270,00грн витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги. 
		Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок та строк оскарження в касаційному порядку встановлені статтями 286-289 ГПК України. 
		Повний текст постанови складений 20.12.2021. 
		 
		Головуючий суддя Л.І. Бородіна
		 
		Суддя Л.М. Здоровко 
		 
		Суддя В.В. Лакіза

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...