Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 127/24238/21 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах про недоговірні зобов’язання, з них; про відшкодування шкоди, з них.
Надіслано для оприлюднення: 20.12.2021. Зареєстровано: 21.12.2021. Забезпечено надання загального доступу: 22.12.2021.
Дата набрання законної сили: 10.03.2022
Номер судового провадження: 2/127/4127/21

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 127/24238/21 
		Провадження № 2/127/4127/21 
		 
		Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		09 грудня 2021 року Вінницький міський суд Вінницької області
		в складі: головуючого - судді Воробйова В.В.,
		за участю: секретаря Тріща Т.О.,
		позивача ОСОБА_1 ,
		представника позивача ОСОБА_2 ,
		представника відповідачів Ковальової Н.С.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Укртелеком», Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» Вінницька філія про стягнення моральної шкоди, -
		 
		В С Т А Н О В И В :
		 
		Позивач звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «Укртелеком», Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» Вінницької філії про стягнення моральної шкоди, мотивуючи позов тим, що 05.07.2016 року між  ОСОБА_1 та ПАТ«Укртелеком» булоукладено договірпро наданнятелекомунікаційних послуг№05000091006924301,за умовамиякогоУкртелеком надає абоненту загальнодоступні та інші телекомунікаційні послуги, супутні (додаткові) послуги згідно з переліком і в обсягах, замовлених абонентом, за встановленими значеннями показників якості, а абонент своєчасно оплачує отримані послуги відповідно до умов цього договору та додаткові роботи.
		ОСОБА_1 зазначає, що ним належним чином виконувались зобов`язання за договором щодо оплати послуг відповідача. Проте, відповідачем послуги належним чином не надавались, оскільки постійно були перебої у зв`язку, неодноразово не встановлювалось з`єднання послуги Інтернет, часті розриви з`єднання, нестабільне з`єднання Інтернету та взагалі не працювала послуга телефонії та Інтернет, також були обриви ліній комунікацій. Також, позивач неодноразово звертався з приводу повного відключення послуг відповідача. З огляду на викладені вище обставини, позивач вважає, що своїм неналежним виконанням умов договору щодо надання телекомунікаційних послуг, відповідач наніс йому моральні збитки. Моральна шкода полягала в порушенні сну, підвищенні артеріального тиску, постійними головними болями, запамороченні, після чого необхідно було звертатись за медичною допомогою. Так, у 2020 році у позивача відбувся нервовий зрив, після якого він був госпіталізований до Вінницького обласного госпіталю ветеранів війни Вінницької обласної ради та знаходився в стаціонарі з 15.01.2020 року по 07.02.2020 року з діагнозом гіпертонічна хвороба ІІ ступеня, 2 ст. за АТ, помірний ССР. Крім того, у позивача наявні супутні захворювання та з 10.08.2021 року по 20.08.2021 року він знаходився у стаціонарі з діагнозом хронічний гастродуоденіт, загострення. ГЕРХ. Ускладнення Езофагіт І ст. Розмір душевних страждань ОСОБА_1 оцінив у 30000,00 грн. Враховуючи викладене вище, позивач звернувся до суду з цим позовом та просив стягнути з ПАТ «Укртелеком» на його користь в рахунок відшкодування моральної шкоди суму в розмірі 30000,00 грн.
		Позивач та його представник в судовому засіданні позовні вимоги підтримали у повному обсязі та просили позов задовольнити з підстав викладених у ньому. Позивач додатково пояснив, що вся сім`я користувалась Інтернетом. Він втомився платити за "ніщо" та бажав розрвати договір, проте договором цього не передбачено і він вимушений був чекати закінчення терміну договору щоб його розірвати.
		 
		Представник відповідачів в судовому засіданні позов не визнала, надала відзив на позовну заяву та пояснила, що позивач користується телекомунікаційною послугою, яку надавав відповідач відповідно до договору №05000091006924301 від 05.07.2016 року. Твердження позивача щодо відсутності послуги телефонії, то воно спростовується витягом із системи обліку телефонних розмов « ОСОБА_3 », де зафіксовані з`єднання з іншими телефонними номерами. Протягом періоду, вказаного позивачем, по питанню неналежного надання/ненадання послуги телефонії він до відповідача не звертався. З приводу якості надання послуг, то представник зазначила, що 01.10.2019 року до них звернувся позивач через неможливість встановлення з`єднання з мережею Інтернет, для вирішення цього питання було надано консультацію та позивачем було переналаштовано/перезавантажено модем споживача. Наступне звернення  16.01.2020 року  відключення послуги. При цьому зверненні, позивачу було запропоновано тариф «Резервний», який передбачає абонентську плату 15,0 грн./міс.  у разі відсутності необхідності користування послугою доступу до мережі Інтернет, і 15,00 грн./добу  у разі користування такою послугою понад 50 Мбайт трафіку. ОСОБА_1 обрано запропонований тарифний пакет з 17.01.2020 року. Також представник звернула увагу на те, що надання послуг неодноразово блокувалася відповідачем у зв`язку з неналежним виконанням позивачем своїх зобов`язань в частині оплати послуг. Крім того, позивачем в обґрунтування розміру моральної шкоди перелічено діагнози захворювань, якими хворіє позивач. Останні носять хронічний характер і жодним чином дії відповідача не могли викликати їх чи вплинути на їх перебіг. Таким чином, взаємозв`язок між захворюваннями, душевними стражданнями позивачем не доведений. Просила в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.
		Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню з таких підстав.
		Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
		Правилами ст. 12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
		Згідно із ч. 5 ст. 81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
		Судом встановлено,що 05.07.2016 року між  ОСОБА_1 та ПАТ«Укртелеком» вособі Вінницябуло укладенодоговір пронадання телекомунікаційнихпослуг №05000091006924301,за умовамиякогоУкртелеком надає абоненту загальнодоступні (універсальні) та інші телекомунікаційні послуги, супутні (додаткові) послуги згідно з переліком і в обсягах, замовлених абонентом, за встановленими значеннями показників якості, а абонент своєчасно оплачує отримані послуги відповідно до умов цього договору та додаткові роботи (за умови їх виконання Укртелекомом згідно з додатком 1) (а.с. 3-6).
		Пунктами 5, 6 договору передбачено, що цей договір набирає чинності з дня його підписання Укртелекомом та Абоненнтом і діє протягом одного року. Якщо за тридцять днів до закінчення строку дії договору жодна зі сторін не повідомила письмово про його припинення, договір вважається продовженим на тих самих умовах на кожний наступний рік. Договір розривається достроково у випадках, передбачених Умовами та чинним законодавством.
		З матеріалів справи вбачається, що 09.09.2021 року позивач повідомив відповідача про бажання розірвати договір з 01.10.2021 року (а.с. 38).
		ОСОБА_1 звертався до відповідача з усними зверненнями №Д06703013 з приводу нестабільного з`єднання/частих розривів та відсутності з`єднання. Після надання консультації відповідачем, було перезавантажено модем (а.с. 7-8, 13-14, 15-16).
		Також в матеріалах справи міститься усне звернення №Д13495269 позивача відносно того, що не працює послуга. Причина відсутність проводів (а.с. 9-10). Проте, представник відповідача зазначив, що дане звернення було пов`язано з намір скасувати послугу, що і було здійснено відповідачем.
		Зі звернення під №Д07043386 від 16.01.2020 року вбачається, що позивача не влаштовувала якість послуг, відключення Інтернету «Вільний день» (а.с. 11-12). Однак, під час розгляду цього звернення, позивачу було запропоновано тариф «Резервний Інтернет», який передбачає абонентську плату 15,0 грн./міс.  у разі відсутності необхідності користування послугою доступу до мережі Інтернет, і 15,00 грн./добу  у разі користування такою послугою понад 50 Мбайт трафіку. Позивачем обрано запропонований тариф з 17.01.2020 року (а.с. 56-57). Цей факт також було підтверджено в судовому засіданні сторонами.
		Згідно пояснень позивача, він користувався інтернетом з метою перегляду фільмів та мультсеріалів  дітьми. З огляду на викладене, суд звертає увагу, що 50 Мбайт трафіку є досить незначним для перегляду фільмів та мультсеріалів, тому позивачу необхідно було доплачувати за перевищення трафіку у більшій кількості нвіж 50 Мбайт, шляхом внесення ним додаткової абонентської плати в розмірі 15,00 грн./добу. Тому у зв`язку з невнесенням додаткової плати та вичерпенням трафіку відповідачем припинялось надання послуг користування мережею Інтернет.
		З приводу перелічених вище звернень, суд звертає увагу, що більшість з них не мають дати, тому суд позбавлений можливості встановити період виникнення технічних проблем з інтернетом. Відповідач же заперечує звернення ОСОБА_1 щодо неналежного надання/ненадання послуг, окрім 01.10.2019 року, де було здійснено перезавантаження модему споживача.
		Суд не приймає до уваги роздруківки фотознімків стовпа, оскільки вони не є належними і допустимими доказами з огляду на те, що не містять дати, часу та місця їх здійснення.
		Суд звертає увагу, що станом на 01.07.2021 року ОСОБА_1 мав заборгованість за телекомунікаційні послуги в розмірі 12,22 грн (а.с. 41). Цей факт не заперечується в судовому засіданні позивачем.
		З приводу твердження позивача про відсутність послуги телефонії, то воно спростовується Витягом із системи обліку телефонних розмов « ОСОБА_3 », де зафіксовані з`єднання з іншими телефонними номерами протягом 2019 року (вхідні і вихідні дзвінки) (а.с. 52-54).
		Крім того, надання послуги двічі блокувалось відповідачем (10.12.2020 року та 13.05.2021 року), у зв`язку з неналежним виконанням позивачем своїх зобов`язань в частині оплати послуг, що підтверджується оборотною відомістю (а.с. 58).
		ОСОБА_1 на підтвердження факту неналежного надання послуг відповідачем за період з 2016 року по вересень 2021 року, суду не надано належних та допустимих доказів.
		Згідно із ч. 1 та ч. 5 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
		Згідно із ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
		Відповідно до ч. 1 і ч. 2 ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
		Згідно із ч. 2 ст. 78 ЦПК України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
		Відповідно до ч. 1 - ч. 3 ст. 83 ЦПК України, сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач повинен подати докази разом з поданням позовної заяви, а відповідач - разом з поданням відзиву.
		Позивачем у справі відповідно до ч. 4 ст. 83 ЦПК України, не було повідомлено про неможливість подання доказів у встановлений законом строк. 
		Суд вважає, що кожна із сторін по даній справі була належним чином поінформована про право надати суду будь-які докази для встановлення наявності або відсутності обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, а також прокоментувати їх. Крім того, сторони по справі не були позбавлені можливості повідомити суду й інші обставини, що мають значення для справи.
		Таким чином,матеріали справине містятьналежних доказів невиконання відповідачем зобов`язання належним чином, що унеможливлює застосування таких юридичних наслідків, як відшкодування моральної шкоди.
		Частиною 1 ст. 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
		Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, відшкодування моральної (немайнової) шкоди (п.9 ч. 2ст. 16 ЦК України).
		Згідно із ч.1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
		Згідно зі ст.ст. 22, 23 ЦК України, особа,якій завданозбитків урезультаті порушенняїї цивільногоправа,має правона їхвідшкодування.Особа маєправо навідшкодування моральноїшкоди,завданої внаслідокпорушення їїправ. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
		Відповідно до п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.1995 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.
		Відшкодування моральної шкоди провадиться у разі, коли неправомірні дії завдали моральної втрати громадянинові, призвели до порушення його нормальних життєвих зв`язків, вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Моральною шкодою визнаються страждання, заподіяні громадянинові внаслідок фізичного чи психічного впливу, що призвело до погіршення або позбавлення можливостей реалізації ним своїх звичок і бажань, погіршення відносин з оточуючими людьми, інших негативних наслідків морального характеру (постанова Верховного Суду від 27.03.2019 р. у справі 703/3912/16-ц).
		Як зазначено у пунктах 4, 9 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31.03.1995 р. №4, у позовній заяві про відшкодування моральної шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.
		Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
		Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
		Необхідно зазначити, що право на відшкодування моральної шкоди виникає за наявності передбачених законом умов відповідальності за заподіяну шкоду (загальні умови), а саме наявність моральної шкоди як наслідку порушення особистих немайнових прав або посягання на інші нематеріальні блага; неправомірні рішення, дії чи бездіяльність заподіювача шкоди; причинний зв`язок між неправомірною поведінкою і моральною шкодою; вина заподіювача шкоди. При цьому, обов`язок доведення наявності підстав для відшкодування моральної шкоди покладається на особу, що вимагає її відшкодування, що відповідає змісту ст.ст. 12, 81 ЦПК України.
		Згідно зі ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
		Статтею 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
		Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ст. 81 ЦПК).
		Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 80 ЦПК України).
		Згідно позовноїзаяви ОСОБА_1 вказував наспричинення йомуморальної шкодичерез неналежне виконання умов договору та надання телекомунікаційних послуг.
		Суд неприймає доуваги Випискиз історіїхвороб (а.с.23-25),надані позивачем,оскільки діагнози захворювань, які містяться в них, мають хронічний характер і причинний зв`язок між захворюваннями, душевними стражданнями позивача через надання послуг відповідачем неналежної якості суду не доведений.
		З аналізу всіх в сукупності встановлених обставин справи та наданих доказів, враховучи предмет та підставу заявленого  ОСОБА_1 позову про стягнення моральної шкоди у цій цивільній справі, суд дійшов висновку, що відсутні підстави для стягнення з відповідача моральної шкоди, оскільки позивачем згідно ст. 81 ЦПК України не було доведено свої позовні вимоги.
		Таким чином, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, встановивши правовий характер спірних правовідносин, шляхом дослідження всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно наявних у справі доказів, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у сукупності, з`ясувавши усі обставини по справі, які складають правову підставу позову, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову.
		Оскільки позивач звільненийвід сплатисудових витрат(а.с.26,30),то згідноіз ч. 6 ст. 141 ЦПК України, судовий збір слід компенсувати за рахунок держави.
		На підставі викладеного та керуючись ст.ст.15,16,22,23,1167 ЦК України, п.п. 3, 4, 9 Постанови ПленумуВерховного СудуУкраїни №4від 31.03.95«Про судовупрактику всправах провідшкодування моральної(немайнової)шкоди» ст.ст.3,12,13,76-81,89, 141, 263-265, 352, 354 ЦПК України, суд,-
		В И Р І Ш И В:
		 
		У задоволенні позову ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Укртелеком», Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» Вінницька філія про стягнення моральної шкоди  відмовити.
		Судовий збір компенсувати за рахунок держави.
		Рішення можебути оскарженешляхом подачіапеляційної скаргидо Вінницькогоапеляційного судупротягом тридцятиднів здня йогопроголошення.Якщо всудовому засіданнібуло оголошенолише вступнута резолютивнучастини судовогорішення,зазначений строкобчислюється здня складенняповного судовогорішення.Учасник справи,якому повнерішення судуне буловручене удень йогопроголошення абоскладення,має правона поновленняпропущеного строкуна апеляційнеоскарження якщоапеляційна скаргаподана протягомтридцяти днівз днявручення йомуповного рішеннясуду.
		Повний текст рішення суду складено 20.12.2021 року.
		 
		Суддя:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...