Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 922/1945/21 : Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів; Невиконання або неналежне виконання зобов’язань; оренди.
Надіслано для оприлюднення: 21.12.2021. Зареєстровано: 22.12.2021. Забезпечено надання загального доступу: 23.12.2021.
Дата набрання законної сили: 13.12.2021
Номер судового провадження: 3057 Х

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		13 грудня 2021 року м. Харків Справа № 922/1945/21 
		 
		Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
		головуючий суддя Тарасова І.В., суддя Білоусова Я.О. , суддя Пуль О.А.
		за участю секретаря Гончарова О.В.
		за участю представників сторін:
		від позивача у порядку самопредставництва- заступник начальника юридичного відділу Мамедова Н.Т., довіреність від 28.05.21 № 1 ;
		від відповідача у порядку самопредставництва на підставі витягу з ЄДРЮОФОП ГФ - керівник Назаров О.М.;
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача-Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області ( вх. №3057 Х/2 ) на рішення господарського суду Харківської області від 14.09.21 у справі № 922/1945/21 (ухвалене суддею Сальніковою Г.І. , повний текст складено 15.09.2021) 
		за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області, м. Харків
		до Товариства з обмеженою відповідальністю "Культурно-оздоровчий центр "Дозвілля", м. Харків
		про стягнення 63652,35 грн.
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській, Донецькій та Луганській областях звернулось до господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Культурно-оздоровчий центр "Дозвілля" про стягнення плати за суборенду майна у розмірі 63652,35 грн. 
		Позовні вимоги обґрунтовано зокрема, тим, що пунктами 3.6, 5.2. Договору оренди державного майна цілісного майнового комплексу закладу "Станція юних техніків Південної залізниці" від 30.03.2000 №434 укладеного між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Харківській області,правонаступником якого є позивач, та відповідачем , а також положеннями Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу , затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 № 786, на відповідача покладено обов`язок з перерахування щомісяця орендної плати безпосередньо до державного бюджету в розмірі 100%, а відповідно до пункту 174 Порядку передачі в оренду державного та комунального майна,затвердженого постановою кабінету Міністрів України від 03.06.2020 № 483 на відповідача покладено також обов`язок щодо сплати до державного бюджету різниці між платою за суборенду за договорами суборенди від 18.04.2000 та від 01.06.2004 , укладеними між відповідачем, орендарем, та суборендарями Товариством з обмеженою відповідальністю «Вектор» і Приватним підприємством «Вектор Атракціон» та орендною платою за наведеним договором оренди від 30.03.2000 №434. Разом з тим, відповідач у період з березня по травень 2020 року був звільнений від орендної плати на час дії карантину, що підтверджується рішенням господарського суду Харківської області від 07.09.2020 у справі № 922/2189/20 та отримав у цей період від суборендарів суборендну плату в розмірі 95355,69 грн., але сплатив до державного бюджету лише різницю між вказаною сумою суборендної плати та встановленим договором оренди розміром орендної плати в сумі 31703,34 грн. , в той час як решта отриманих від суборендарів коштів в розмірі 63652,35 грн. залишилась у відповідача, що суперечить вимогам законодавства, оскільки свідчить про отримання орендарем неправомірної вигоди. 
		Ухвалою господарського суду Харківської області від 26.05.2021 зазначену позовну заяву прийнято судом до розгляду та відкрито за нею провадження у справі № 922/1945/21. При цьому приймаючи до уваги малозначність справи в розумінні ч. 5 ст. 12 ГПК України, враховуючи ціну позову, характер спірних правовідносин та предмет доказування, господарським судом Харківської області вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
		Ухвалою господарського суду Харківської області від 21.07.2021 у справі № 922/1945/21 вирішено подальший розгляд справи № 922/1945/21 здійснювати в порядку (за правилами) загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 03.08.2021 о 12:00.
		Ухвалою господарського суду Харківської області від 03.08.2021 у справі № 922/1945/21 за заявою Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області (вх. №15140 від 29.06.2021) замінено позивача у справі №922/1945/21 - Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській, Донецькій та Луганській областях (61057, м. Харків, майдан Театральний, буд. 1, код ЄДРПОУ 43023403) на його правонаступника - Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській області (61057, м.Харків, майдан Театральний,1, код ЄДРПОУ 44223324).
		Рішенням господарського суду Харківської області від 14.09.2021 у справі № 922/1945/21 в позові відмовлено.
		В обґрунтування висновку про відмову в позові суд послався на необґрунтованість доводів позивача щодо наявності обов`язку відповідача сплатити йому плату за суборенду майна у розмірі 63653,35 грн.з огляду на те, що: положення Порядку передачі в оренду державного та комунального майна, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.06.2020 № 483 визначають, що плата за суборенду майна у частині, що не перевищує плати за договором оренди майна, що передається в суборенду, сплачується орендарю, який передає в суборенду орендоване ним майно і при цьому цим Порядком не передбачено обов`язку орендаря здійснювати плату, отриману ним за суборенду майна, на користь орендодавця, якого не визначено одержувачем плати за суборенду майна;відповідно до умов укладеного сторонами Договору оренди, у орендаря існує обов`язок сплачувати орендодавцю лише орендну плату за все орендоване майно, що знаходиться на його балансі, у тому числі за те, що передане у суборенду, а також різницю, яка виникає, між нарахованою платою за суборенду та платою за договором оренди.Платою за договором оренди є лише орендна плата, яка здійснюється коштами орендаря, якого у спірний період, на час дії карантину, звільнено від орендної плати, що підтверджується судом рішенням від 07.09.2020 у справі № 922/2189/20. 
		Позивач -Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській області подав на рішеня господарського суду Харківської області від 14.09.2021 у справі № 922/1945/21 до Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на нез`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права, просить це рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.
		В обгрунтування апеляційної скарги відповідач посилається на суперечність обставинам справи та положенням чинного законодавства висновку суду першої інстанції щодо відсутності обов`язку у відповідача-орендаря сплатити позивачу орендодавцю отриману від суборендарів протягом спірного періоду суборендну плату в розмірі 63653,35 грн., оскільки не врахував, що відповідно до положень п. 17, 18 Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу , затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 № 786, орендна плата за цілісні майнові комплекси державних підприємств спрямовується до державного бюджету , а суборендар отримує плату за суборенду майна, в частині , що не перевищує розміру орендної плати за передане в суборенду майно, а оскільки через звільнення відповідача у спірному періоді від орендної плати її розмір дорівнював нулю, а плата за суборенду у цей період склала 95355,69 грн., то різниця між суборендою платою та орендною платою , яку відповідач, як орендар, повинен був сплатити до державного бюджету, дорівнювала 95355,69 грн., з яких останнім сплачено лише 31703,34 грн. 
		Згідно з протоколом системи автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.10.2021 для розгляду судової справи № 922/1945/21 було сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя - доповідач Тарасова І.В., суддя Пуль О.В., суддя Шевель О.В. 
		Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 12.10.21 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області на рішення господарського суду Харківської області від 14.09.2021 у справі № 922/1945/21 та призначено справу до розгляду на 08.11.2021 р. о 14:00.
		Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.11.2021, у зв`язку з відпусткою судді Шевель О.В., для розгляду судової справи № 922/1945/21 було сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя - доповідач Тарасова І.В., судя Білоусова Я.О., суддя Пуль О.А.
		25.10.2021 від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу(вх. № 12203 від 25.10.21) , в якому він просить залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення без змін. 
		08.11.2021 в судовому засіданні було оголошено перерву до 13.12.2021 об 11:00 год., що зафіксовано в протоколі судового засідання.
		В судовому засіданні 13.12.2021 представник позивача підтримав апеляційну скаргу, а представник відповідача проти її задоволення заперечив.
		Відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. 
		Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. 
		Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
		Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та відзиві на неї, проаналізувавши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, з`ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами в межах, встановлених статтею 269 ГПК України, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, дійшла висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, зважаючи на наступне.
		Як вбачається з матеріалів справи, 30.03.2000 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Харківській області (Орендодавець, далі по тексту - позивач) та Позашкільним навчально-виховним закладом Культурно-освітній та оздоровчий центр Дозвілля (Орендар, далі по тексту - Відповідач) було укладено договір оренди № 434 державного майна цілісного майнового комплексу закладу Станція юних техніків Південної залізниці, (далі по тексту  Договір оренди).
		Згідно з п.1.1. Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування цілісний майновий комплекс - державний заклад Станція юних техніків Південної залізниці, розташований за адресою: м. Харків, вул. Залізнична, 24-А склад і вартість якого визначено відповідно до Акту оцінки та передавального балансу вказаного закладу, складеного станом на 01.10.1999р., становить 371,277 тис. грн, в тому числі:
		а/ Передається в оренду майно із нього:371,277 тис. грн
		Основні засоби за балансовою вартістю-371,277 тис. грн
		Основні засоби за залишковою вартістю-371,277 тис. грн
		Нематеріальні активи за залишковою вартістю-0 тис. грн
		Незавершені капітальні вкладення з вира хуванням вартості незавершеного будівництва - 0 тис. грн
		Незавершене будівництво /відновна вартість/0 тис. грн
		Відновна вартість устаткування, що підлягає монтажу-0 тис. грн
		Інше майно за балансовою вартістю-0 тис. грн
		б/ Передається на умовах довгострокового банківського кредиту:
		Грошові кошти та цінні папери з урахуванням дебіторської та кредиторської заборгованості на умовах, визначених у кредитному договорі, який підписується одночасно з цим договором-0 тис. грн
		в/ Орендар викуповує обігові матеріальні засоби /окрім 
		зазначених в п. І.І /б/ -13,087 тис.грн 
		Цільове призначення ЦМК - позашкільне виховання учнів та робітничої молоді шляхом організації гуртків науково-технічної творчості, спортивних, музичних та ін.
		Викуп оформляється Договором купівлі-продажу одночасно з під писанням цього Договору. Плата за придбані обігові матеріальні за соби вноситься Орендарем протягом 30 календарних днів з моменту нотаріального посвідчення Договору купівлі-продажу (абзаци 2 та 3 п.1.1. договору).
		Цей договір укладено строком на 5 років до 30 березня 2005 року.
		Відповідно до п.3.2. орендна плата за перший місяць оренди (березень 2000 р) розраховується згідно з додатком № 4 до цього Договору і складає 1 447,98 грн, а за 2 дні березня (з 30.03 до 01.04) -93,42 грн (без індексу інфляції за березень 2000 р. та ПДВ, які враховуються при сплаті).
		При нарахуванні орендної плати за наступні місяці повинні враховуватись відповідні індекси інфляції та ПДВ.
		Орендна плата з податком на додану вартість зараховується Орендодавцю на р/р 26005060111980 у Харківській філії КБ Фінанси та кредит, МФО 350697, код 23148337, щомісячно до 10 числа наступного місяця.
		Пунктом п.2.1. договору визначено, що право Орендаря на користування майном настає одночасно з підписанням сторонами Договору та Акту приймання  передачі вказаного майна.
		Відповідач отримав вказане майно у користування, про що свідчить підписаний сторонами акт приймання-передачі цілісного майнового комплексу державного закладу Станція юних техніків Південної залізниці від 30.03.2000, що є додатком до договору оренди. 
		Також, Додатковою угодою № 1 від 03.09.2004р. внесено зміни до договору оренди, зокрема розділ 4 доповнили пунктом 4.3. Амортизаційні відрахування Орендар накопичує на відповідному субрахунку рахунку 42 додатковий капітал" з обов`язковим використанням його на реновацію і капітальний ремонт орендованого майна. Також, вказаною додатковою угодою Розділ 5 "обов`язки орендаря" доповнено пунктом 5.14.: Щоквартально, до 12 числа місяця наступного за звітним кварталом, надавати Регіональному відділенню Фонду державного майна України по Харківській області інформацію про рух основних засобів, нарахування та використання амортизаційних відрахувань на орендовані основні засоби, згідно Додатків № 1, 2, 3, які є невід`ємною частиною цієї Додаткової угоди.
		Окрім того, Додатковою угодою № 2 від 13.03.2007р. до договору оренди внесено зміни в преамбулу, в Акті приймання-передачі цілісного майнового комплексу (Додаток №1) та Розрахунку орендної плати (Додаток №4,) після слів в особі директора читати у відповідних відмінках Новікова Валентина Іванівна.
		Також до тексту договору внесено зміни, а саме у преамбулу, в розділ 11. Платіжні та поштові реквізити сторін, в додаток №2, Акт приймання-передачі орендованого майна, в додаток №4 Розрахунок орендної плати за базовий місяць розрахунку орендної плати, замість слів Позашкільний навчально-виховний заклад Культурно-освітній та оздоровчий центр Дозвілля читати у відповідних відмінках Товариство з обмеженою відповідальністю Культурно-оздоровчий центр Дозвілля.
		Також внесено зміни до Розділу 11 Платіжні та поштові реквізити сторін а саме, викладено в новій редакції реквізити Орендаря, зокрема визначено: Товариство з обмеженою відповідальністю Культурно-оздоровчий центр Дозвілля 61040, м. Харків, вул. Залізнична, 24, корп. А, п/р НОМЕР_1 у ХОФ АКБ Укрсоцбанк м. Харкова, МФО 351016, код ЄДРПОУ: 30428038.
		Додатковою угодою № 3 від 30.03.2010 до договору оренди термін дії договору продовжено строком на два роки 11 місяців, тобто з 30.03.2010 року по 28.02.2013 року". 
		Додатковою угодою № 4 від 15.08.2011 до договору оренди, були внесені зміни до Розділу 4, які викладені в новій редакції: п.4.1: Амортизація основних засобів нараховується із застосуванням прямолінійного методу; п. 4.2. Поліпшення орендованого майна, здійснені за рахунок амортизаційних відрахувань, є власністю держави. п. 4.3. Амортизаційні відрахування Орендар накопичує на відповідному субрахунку 42 Додатковий капітал з обов`язковим використанням його на реновацію і капітальний ремонт орендованого майна; та до Розділу 5, доповнено пункт 5.15 такого змісту:  5.15. У разі отримання Орендарем від дебіторів державного підприємства, правонаступником якого є Орендар, коштів у погашення боргів, віднесених при укладанні договору оренди до сумнівних боргів і не врахованих в акті оцінки у сумі дебіторської заборгованості, орендар зобов`язується перерахувати ці кошти до державного бюджету.
		Додатковою угодою № 5 від 09.04.2014 до договору оренди, внесено зміни в Розділ 1, а саме, п. 1.1. викладено в такій редакції: Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування цілісний майновий комплекс - державний заклад Станція юних техніків Південної залізниці, розташований за адресою: м. Харків, вул. Залізнична, 24-А, (надалі - Підприємство) склад і вартість якого визначено відповідно до Акту оцінки, протоколу інвентаризації та передавального балансу Підприємства, складеного станом на 28.02.2013р. вартість, якого становить за незалежною оцінкою 1 747 900,00грн. без ПДВ. Викладено в новій редакції п. 3.1. оренда плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995р. № 786, зі змінами, і становить без ПДВ за базовий місяць перерахунку - лютий 2013р.  17,45 тис. грн. (з урахуванням індексу інфляції за лютий 2013 р) (розраховано згідно з додатком № 2 до цієї додаткової угоди).
		Також, пункт 3.5. викладено в такій редакції: "3.5. Орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, стягується до Державного бюджету, відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості, з урахуванням індексації, за кожний день прострочення, включаючи день оплати.". 
		Розділу 12 Юридичні адреси сторін викладено в новій редакції реквізити Орендодавця та Орендаря.
		Додатковою угодою № 6 від 09.04.2014 до договору оренди, термін дії договору подовжено строком на два роки та одинадцять місяців до 28.01.2016р.
		Додатковою угодою № 7 від 03.07.2017 до договору оренди, внесено зміни, п.1.1 викладено в новій редакції: Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування цілісний майновий комплекс - державний заклад Станція юних техніків Південної залізниці, розташований за адресою: м. Харків, вул. Залізнична, 24-А, (надалі - Підприємство) склад і вартість якого визначено відповідно до Акту оцінки, протокол інвентаризації та передавального балансу Підприємства, складеного станом на 31.03.2016 вартість, якого становить за незалежною оцінкою 2 952,4 тис. грн. без ПДВ. (з урахуванням індексу інфляції за березень 2016) (розраховано згідно з додатком № 2 до цієї додаткової угоди). Викладено в новій редакції п. 3.1.: оренда плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 № 786, зі змінами, і становить без ПДВ за базовий місяць перерахунку - березень 2016р.  29, 524 тис. грн.
		Додатковою угодою № 8 від 03.07.2017 до договору оренди, термін дії договору оренди подовжено до 28.12.2018р. внесено зміни до Розділу 11 Платіжні та поштові реквізити сторін а саме, викладено в новій редакції реквізити Орендодавця та Орендаря.
		Додатковою угодою № 9 від 03.10.2017 до договору оренди, викладено в новій редакції п. 3.6. договору, а саме Оренда плата перераховується до державного бюджету та Балансоутримувачу щомісячно, до 15 числа місяця, наступного за звітним, відповідно до діючої Методики, у співвідношенні: - безпосередньо до державного бюджету на рахунки, визначені фінансовими органами - у розмірі 100%. Та внесено зміни до Розділу 11 Платіжні та поштові реквізити сторін а саме, викладено а новій редакції реквізити Орендодавця та Орендаря.
		Додатковою угодою № 10 від 21.01.2019 до договору оренди, термін дії договору подовжено до моменту приватизації, але не більше ніж на 3 (три) роки, тобто до 28.12.2021р.
		Позивач звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Культурно-оздоровчий центр "Дозвілля" про стягнення заборгованості з орендної плати за договором оренди від 30.03.2000 №434 в сумі 91449,66 грн. за період з 25.06.2020 по 30.06.2020 та нарахованої на неї пені в сумі 179,90 грн. 
		Рішенням господарського суду Харківської області від 07.09.2020 у справі № 922/2189/20 у задоволенні позову відмовлено повністю.
		Зазначеним рішенням встановлено, що постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020р. № 211 Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 зі змінами та доповненнями на всій території України було запроваджено карантин, на час дії якого заборонено відвідування закладів освіти її здобувачами, а також закладів культури, спорту, тощо. На виконання вказаної постанови Кабінету Міністрів України Орендар своїми наказами від 12.03.2020 № 03, від 03.04.2020 № 04, від 24.04.2020 № 05, від 10.04.2020 № 06, від 23.05.2020 № 07 призупинив роботу ТОВ Культурно-оздоровчий центр Дозвілля, а працівникам були надані відпустки зі збереженням середньої заробітної плати. Орендар вказав, що поновив свою роботу з 01.06.2020.
		Крім того, вказаним судовим рішенням встановлено, що згідно зі Статутом підприємства та Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців видом діяльності ТОВ Культурно-оздоровчий центр Дозвілля є зокрема: освіта у сфері спорту та відпочинку, функціонування бібліотек і архівів. Форма власності Товариства - приватна.
		У період з 12.03.2020 по 31.05.2020 під час дії карантину орендар діяльності не здійснював. Згідно з сертифікатом № 6300-20-1363 від 30.07.2020 про форс - мажорні обставини (обставини непереборної сили) Харківської торгово-промислової палати засвідчено період дії форс - мажорних обставин Товариству з обмеженою відповідальністю Культурно-оздоровчий центр Дозвілля з датою настання 12.03.2020р. та датою закінчення 31.05.2020.
		Також, згідно з п.2 додатку № 1 до постанови Кабінету Міністрів України від 15.07.2020№ 611 Деякі питання сплати орендної плати за державне майно під час дії карантину визначено, що до орендарів, які звільняються від орендної плати, віднесено приватні заклади освіти, бібліотеки, заклади культури.
		Враховуючи викладене вище, під час розгляду справи № 922/2189/20 судом було установлено, що під час дії карантину, зокрема у період з 12.03.2020 по 31.05.2020, коли було заборонено відвідування закладів освіти її здобувачами, а також закладів культури, спорту, тощо і відповідача віднесено до орендарів, які звільняються від орендної плати, віднесено приватні заклади освіти, бібліотеки, заклади культури, у зв`язку з чим відмовив у задоволенні позову.
		Разом з тим, як зазначено вище, позивачем у позові наголошено про те, що за цей же період з 12.03.2020 по 31.05.2020 відповідач отримав від суборендарів - Товариства з обмеженою відповідальністю Вектор та Приватного підприємства Вектор Атракціон, що здійснюють виробничу діяльність на об`єкті оренди, плату за суборенду державного майна в повному обсязі в сумі 95355,69 грн., про що посилається на розрахунки, а сплатив тільки різницю, яка спрямовується Орендарем до державного бюджету в розмірі 31703,34 грн. Решта коштів між платою за суборенду Орендарю та різницею, що сплачена Орендарем до державного бюджету, склала 63652,35 грн. (від ТОВ Вектор - 5467,62 грн. та від ПП Вектор Атракціон 58184,73 грн.) та залишилася у Орендаря.
		На підставі наведеного, позивачем вказано, що отримання Орендарем неправомірної вигоди суперечить вимогам чинного законодавства.
		Регіональне відділення листами від 10.03.2021 за вих. № 11-03-03-02246 та від 23.04.2021 за вих. № 11-03-03-03966 зобов`язало ТОВ Культурно-оздоровчий центр Дозвілля сплатити решту коштів, що виникла як різниця між платою за суборенду Орендарю та різницею, що сплачена Орендарем до державного бюджету.
		Проте відповідач плату за суборенду майна у розмірі 63653,35 грн. позивачеві не сплатив.
		Такі обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку, що і стало підставою позову у даній справі ,предметом якого є стягнення з відповідача на користь позивача плати за суборенду майна у розмірі 63653,35 грн..
		Відповідач у відзиві на позов в обґрунтування своїх заперечень зазначив про те, що у період карантину встановленого Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" із змінами та доповненнями, зокрема з 12.03.2020 по 30.06.2020 діяльність зупинив. Згідно зі Статутом підприємства та Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців видом діяльності відповідача є зокрема: освіта у сфері спорту та відпочинку, функціонування бібліотек і архівів та є орендарем державного майна, які є звільненими від орендної плати згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 15.07.2020 № 611. Також, відповідачем наданий сертифікат № 6300-20-1363 від 30.07.2020 про форс - мажорні обставини (обставини непереборної сили) Харківської торгово - промислової палати засвідчено період дії форс - мажорних обставин Товариству з обмеженою відповідальністю "Культурно-оздоровчий центр "Дозвілля" датою настання: з 12.03.2020, датою закінчення: 31.05.2020. Питання стягнення заборгованості з орендної плати, яка виникла під час дії карантину з 12 березня 2020р. по 31 травня 2020р., вже розглядалося у господарському суді Харківської області за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській, Донецькій та Луганській областях (орендодавець) до ТОВ Культурно-оздоровчий центр Дозвілля (орендар) про стягнення заборгованості з орендної плати у розмірі 91629,56 грн. за час дії карантину з 12.03.2020 по 31.05.2020. Рішенням господарського суду Харківської області від 07.09.2020 у справі 922/2189/20 у задоволенні позову було відмовлено повністю. В цій справі позивач (орендодавець) просить стягнути заборгованість вже зі плати за суборенду у розмірі 63652,35 грн., яка, на думку орендодавця, виникла за той же час дії карантину з 12.03.2020 по 31.05.2020. Позивач безпідставно зазначає про наявність в діях відповідача (орендаря) неправомірної вигоди. Відповідно до Порядку передачі майна в оренду не передбачено обов`язок орендаря здійснювати плату, отриману ним за суборенду майна, на користь орендодавця, а орендодавця не визначено одержувачем плати за суборенду майна, у договорі оренди такий обов`язок також відсутній.
		Надаючи в процесі апеляційного перегляду оцінку обставинам справи, колегія суддів погоджується з висновком господарського суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову, зважаючи на наступні мотиви.
		Відповідно до статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.
		Основними видами господарських зобов`язань є майново-господарськізобов`язання таорганізаційно-господарські зобов`язання.
		Згідно зі статтею 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.
		Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
		Статею 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
		Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
		Зобов`язання має грунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
		Статтею 174 Господарського кодексу України серед підстав виникнення господарських зобов`язань передбачено господарські договори.
		Відповідно до ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексуУкраїни підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.
		Відповідно до статті 283 Господарського кодексу України, за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
		У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або єдиний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ).
		Згідно зі статтею 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
		Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).
		03.10.2019 Верховною Радою України було прийнято Закон України "Про оренду державного та комунального майна" №157-ІХ. 
		В зазначеному Законі в розділі "Прикінцеві та перехідні положення" було передбачено, що він набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та вводиться в дію з 1 лютого 2020 року (за виключенням окремих зазначених норм). 
		Водночас, пунктом 5 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" було визнано таким, що втратив чинність, Закон України "Про оренду державного та комунального майна" від 10.04.1992 № 2269-XII (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., N 30, ст. 416 із наступними змінами) з дня введення в дію цього Закону. 
		В такий спосіб, враховуючи опублікування тексту Закону від 03.10.2019 №157-ІХ в офіційному виданні "Голос України" 26.12.2019, останній набрав чинності 27.12.2019 і, відповідно до наведених вище приписів, введений в дію з 01.02.2020, а, отже, з цієї дати підлягають застосуванню його приписи (за виключенням норм зазначених в розділі "Прикінцеві та перехідні положення").
		При цьому, за загальним правилом, якщо прийнятим нормативним актом порівняно з попереднім змінюється правове регулювання відносин в тій чи іншій сфері, то нові норми застосовуються з дати набрання ними чинності, якщо інше не визначено в самому нормативному акті.
		В контексті зазначеного колегія суддів звертає увагу на те, що в пункті 2 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" передбачено, що договори оренди державного або комунального майна, укладені до набрання чинності цим Законом, продовжуються в порядку, передбаченому законодавством, яке діяло до дати набрання чинності цим Законом, до дати, яка наступить раніше: набрання чинності рішенням Кабінету Міністрів України чи рішенням представницького органу місцевого самоврядування (щодо договорів оренди комунального майна, розташованого в межах відповідної територіальної громади), передбаченим абзацом п`ятим частини другої статті 18 цього Закону, або 1 липня 2020 року.
		Після настання однієї з дат, яка відповідно до цього пункту наступить раніше, але у будь-якому випадку не раніше дня введення в дію цього Закону, договори оренди продовжуються в порядку, визначеному цим Законом.
		Договори оренди державного та комунального майна, укладені до набрання чинності цим Законом, зберігають свою чинність та продовжують діяти до моменту закінчення строку, на який вони були укладені.
		Таким чином, законодавець передбачив умови та порядок продовження дії договорів, які були укладені відповідно до приписів Закону від 10.04.1992 № 2269-XII.
		Разом з тим, інші дії, пов`язані з виконанням існуючих договорів, а також орендою державного та комунального майна з 01.02.2020 регулюються Законом України "Про оренду державного та комунального майна" №157-ІХ від 03.10.2019.
		Правова позиція з цього питання викладена в постанові Верховного Суду у справі № 914/785/20 від 06.07.2021, у справі №907/720/20 від 06.10.2021.
		Спірний Договір оренди укладений 30.03.2000 року, а Договори суборенди 18.04.2000 та 01.06.2004, тобто до введення 01.02.2020 в дію Закону України Про оренду державного та комунального майна №157-IX від 03.10.2019 , а тому ці Договори після набрання чиності цим Законом продовжили діяти до закінчення строку, на які їх його було укладено.Проте спірні правовідносини виникли вже після набрання чинності цим Законом, у зв`язку з чим його положення підлягають застосуванню до цих відносин. 
		Згідно з частинами 1, 5 статті 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.
		Згідно з ч. 1 статті 288 Господарського кодексу України , суборенда державного та комунального майна орендар має право передати окремі об`єкти оренди державного та комунального майна в суборенду, якщо інше не передбачено законом або договором оренди.
		Статтею 22 Закону України «Про оренду державного та комунального майна від 10.04.1992 № 2269-XII,який діяв на час укладення спірних Договорів до набрання чинності 01.02.2020 Законом України "Про оренду державного та комунального майна" №157-ІХ від 03.10.2019, було передбачено , що орендар має право передати в суборенду нерухоме та інше окреме індивідуально визначене майно (окремі верстати, обладнання, транспортні засоби, нежилі приміщення тощо), якщо інше не передбачено договором оренди. При цьому строк надання майна у суборенду не може перевищувати терміну дії договору оренди.
		Плата за суборенду цього майна, яку отримує орендар, не повинна перевищувати орендної плати орендаря за майно, що передається в суборенду.
		Різниця між нарахованою платою за суборенду і тією її частиною, яку отримує орендар, спрямовується до державного або місцевого бюджету.
		Відповідно до статті 17 Закону України Про оренду державного та комунального майна №157-ІХ від 03.10.2019, орендар, за користування об`єктом оренди, вносить орендну плату незалежно від наслідків провадження господарської діяльності, а порядок розподілу орендної плати для об`єктів, що перебувають у державній власності, між державним бюджетом, орендодавцем та балансоутрнмувачем визначається Порядком передачі майна в оренду.
		Пунктом 171 Порядку передачі в оренду державного та комунального майна,затвердженого постановою кабінету Міністрів України від 03.06.2020 № 483 передбачено, що надання орендарем майна в суборенду не звільняє його від виконання умов договору оренди, а п. 174 Порядку визначає, що плата за суборенду майна у частині, що не перевищує плати за договором оренди майна, що передається в суборенду, сплачується орендарю, який передає в суборенду орендоване ним майно, а різниця між платою за суборенду та платою за договором оренди спрямовується орендарем до державного або місцевого бюджету. Контроль за перерахуванням різниці, що спрямовується орендарем до державного або місцевого бюджету, здійснюється орендодавцем.
		Позивач в позовній заяві зазначає та відповідач підтверджує, що ним за спірний період за березень-травень 2020 року сплачено до державного бюджету різницю між встановленим Договорами суборенди розміром суборендної плати та встановленим Договором оренди орендною платою, яка склала 31703,34 грн. (95355,69 грн. суборендної плати - 63652,35 грн. орендної плати ).
		Разом з цим, як зазначено вище, предметом позову у даній справі є стягнення з відповідача - орендаря на користь позивача-орендодавця за Договором оренди, суборендної плати, отриманої відповідачем за березень-травень 2020 від суборендарів за Договорами суборенди в розмірі 63652,35 грн., який дорівнює встановленому Договором оренди розміру орендної плати за цей період, від якої відповідача було звільнено, у зв`язку з чим, на думку позивача, отримана відповідачем суборендна плата становить неправомірну вигоду орендаря та зумовлює його обов`язок сплатити її орендодавцю-позивачу .
		Як правомірно зазначив суд першої інстанції, доводи позивача щодо наявності обов`язку відповідача сплатити орендодавцю плату за суборенду майна у розмірі 63653,35 грн. не грунтуються на нормах законодавства та умовах Договору оренди, оскільки вищевказаним Порядком не передбачено обов`язку орендаря здійснювати плату, отриману ним за суборенду майна, на користь орендодавця, а орендодавця не визначено одержувачем плати за суборенду майна, а відповідно до умов укладеного сторонами Договору оренди, у орендаря існує обов`язок сплачувати орендодавцю лише орендну плату за все орендоване майно, що знаходиться на його балансі, у тому числі за те, що передане у суборенду, а також різницю, яка виникає, між встановленою Договорами суборенди платою за суборенду та встановленою Договором оренди платою за договором оренди, яку, як зазнаачено вище відповідачем у спірному періоді сплатив. 
		Методикою розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 № 786, яка була чинна у спірний період, на положення якої посилається позивач в апеляційній скарзі також не передбачено обов`язку орендаря здійснювати плату, отриману ним за суборенду майна, на користь орендодавця, а орендодавця не визначено одержувачем плати за суборенду майна.
		Разом з тим, платою за Договором оренди є саме орендна плата, яка здійснюється коштами Орендаря безпосередньо до державного бюджету, від сплати якої відповідача у спірному періоді було звільнено на час дії карантину, що підтверджується судом рішенням від 07.09.2020 у справі № 922/2189/20.
		До того ж, посилаючись в обґрунтування позову на отримання відповідачем від суборендарів у спірний період суборендної плати в розмірі 95355,69 грн., позивач не надав жодних доказів на підтвердження такої обставини, такі докази у матеріалах справи відсутні та відповідач не підтверджує вказану обставину.
		В судовому засіданні 13.12.2021 представник позивача пояснив, що у нього відсутні такі докази, а доводи щодо отримання відповідачем у спірний період від суборендарів суборендної плати в сумі 95355,69 ґрунтуються на припущенні, що сплачена відповідачем різниця між розміром суборендної плати та орендною платою в сумі 31703,34 грн. здійснена за рахунок отриманої від суборендарів суборендної плати. 
		Отже, господарський суд першої інстанції у відповідності до норм матеріального права та при дотриманні норм процесуального права дійшов висновку про відмову в позові.
		Зважаючи на наведене, оскаржуване рішення підлягає залишенню без змін як ухвалене з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а апеляційна скарга-без задоволення. 
		Витрати зі сплати судового збору за подання позову та апеляційної скарги відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на скаржника.
		Керуючись статтями 129, статтею 269, пунктом 1 статті 275, статтею 276, статтями 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Апеляційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області залишити без задоволення.
		Рішення господарського суду Харківської області від 14.09.21 у справі № 922/1945/21 залишити без змін.
		Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.Порядок і строк її оскарження передбачені статтями 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України. 
		Повний текст постанови складено 21.12.21
		 
		 
		Головуючий суддя І.В. Тарасова
		 
		Суддя Я.О. Білоусова 
		 
		Суддя О.А. Пуль

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...