Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 619/4592/21 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти статевої свободи та статевої недоторканості особи; Зґвалтування.
Надіслано для оприлюднення: 21.12.2021. Зареєстровано: 22.12.2021. Забезпечено надання загального доступу: 23.12.2021.
Дата набрання законної сили: 05.07.2022
Номер судового провадження: 1-кп/619/359/21
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12021226270000157

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		справа №619/4592/21 
		провадження №1-кп/619/359/21
		 
		ВИРОК
		іменем України
		 
		21 грудня 2021 року м. Дергачі
		 
		Дергачівський районний суд Харківської області  у складіголовуючого - суддіОСОБА_1 за участю:секретаря судового засіданняОСОБА_2     розглянув у закритому судовому засіданні кримінальне провадження №12021226270000157від 20.07.2021за обвинуваченням:    ОСОБА_3 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова Харківської області, громадянина України, освіта середня, не одруженого, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого: -16 грудня 2005 року Дергачівським районним судом Харківської області за ч. 1 ст. 185 КК України до 2 років позбавлення волі на підставі ст.75 КК України звільненого від призначеного покарання з іспитовим строком 2 роки; -18 квітня 2006 року Дергачівським районним судом Харківської області за ч. 2 ст. 185 КК України до 2 років позбавлення волі на підставі ст.71 КК України до 2 років 6 місяців позбавлення волі; -01 квітня 2010 року Дергачівським районним судом Харківської області за ч. 1 ст. 153, ч. 2 ст. 186 КК України на підставі ст. 70 КК України до 4 років позбавлення волі; -03 квітня 2013 року Дергачівським районним судом Харківської області за ч. 2 ст. 186 КК України до 4 років позбавлення волі; на підставі ухвали Харківського районного суду Харківської області від 19.11.2015 умовно-достроково звільненого на невідбутий строк 06 місяців 21 день; -15 квітня 2016 року Дергачівським районним судом Харківської області за ч. 2 ст. 186, ч. 1 ст. 187 КК України на підставі статей 70, 71 КК України до 6 років 1 місяця позбавлення волі; на підставі ухвали Орджонікідзевського районного суду міста Харкова від 02.06.2021 умовно-достроково звільненого на невідбутий строк 3 місяці 9 днів;у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 15 ч. 2 ст. 152 КК України,за участю сторін кримінального провадження та інших учасників судового провадження:  прокурораОСОБА_4   потерпілої ОСОБА_5   обвинуваченого ОСОБА_3   захисникаОСОБА_6 .
		Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.
		17 липня 2021 року приблизно о 21 год 30 хв ОСОБА_3 перебував на алеї «Вороновського», поблизу будинку № 3 по вул. Пушкіна в смт Солоницівка Харківського району Харківської області, де на лавці побачив раніше невідому ОСОБА_5 . Далі ОСОБА_3 під приводом отримання інформації стосовно розташування будинку АДРЕСА_2 звернувся до ОСОБА_5 та спілкувався з останньою близько 5 хвилин. Під час спілкування, у ОСОБА_3 виник прямий злочинний умисел, направлений на вчинення дій сексуального характеру стосовно ОСОБА_5 . Так, ОСОБА_3 , реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на зґвалтування, тобто на вчинення дій сексуального характеру, без добровільної згоди потерпілої, декілька разів проходив повз ОСОБА_5 та обравши момент, коли він знаходився за спиною останньої, здійснюючи психологічний тиск на ОСОБА_5 , почав подавляти її волю до опору, схвативши лівою рукою за шию, імітуючи удушення, а правою почав наносити удари в область тулубу. Продовжуючи подавлення волі ОСОБА_5 із застосуванням насилля, що виражалось у нанесенні ударів в область обличчя, голови та тулубу, ОСОБА_3 потягнув останню до стічної канави. В подальшому ОСОБА_3 , ігноруючи загальноприйняті норми моралі та поведінки у суспільстві, нехтуючи правом особи на статеву свободу та статеву недоторканість, діючи умисно, перебуваючи вже в положенні сидячи зверху на ОСОБА_5 , яка лежала на спині, лівою рукою почав душити останню, тим самим продовжуючи долати опір потерпілої, при цьому постійно висловлюючи наміри про вчинення дій сексуального характеру щодо неї, а правою рукою намагався зняти з останньої одяг, однак зробити вказані дії ОСОБА_3 не надавалось можливим, оскільки потерпіла продовжувала чинити опір. Продовжуючи свій злочинний умисел, направлений на зґвалтування, тобто на вчинення дій сексуального характеру без добровільної згоди потерпілої, ОСОБА_3 підвівся на ноги та тримаючи ОСОБА_5 під руки почав тягти останню по вказаній канаві в напрямку гаражів, розташованих неподалік будинку АДРЕСА_3 , продовжуючи висловлювати наміри на вчинення дій сексуального характеру стосовно потерпілої ОСОБА_5 . Протягнувши декілька метрів потерпілу, ОСОБА_3 кинув останню на землю на спину, а сам опинився в положенні сидячи зверху на ОСОБА_5 та почав продовжувати свій злочинний умисел, направлений на вчинення дій сексуального характеру без добровільної згоди потерпілої, при цьому продовжуючи подавляти волю ОСОБА_5 шляхом удушення та нанесення ударів по різним частинам тіла останньої. В подальшому ОСОБА_3 , знову намагався зняти одяг з потерпілої ОСОБА_5 та довести свій злочинний умисел до кінця, однак не встиг вчинити всіх дій, які вважав необхідними для доведення кримінального правопорушення до кінця, з причин, що не залежали від його волі, оскільки злочинні дії ОСОБА_3 було припинено свідком ОСОБА_7 . В результаті протиправних дій ОСОБА_3 потерпілій ОСОБА_5 були спричиненні тілесні ушкодження, а саме: синці в правій параорбітальній ділянці, на підборідді із переходом в ділянку передньої поверхні шиї, на передній шиї в нижній третині, на правій боковій поверхні шиї у середній третині та на правій щоці; крововиливи в бокову оболонку правого ока; садна в лівій виличній ділянці та в проекції обох ліктьових суглобів по розгинальним поверхням; забито-рвані рани в ділянці середньої частини правої брові, на підборідді ліворуч та з боку переддвер`я роту.
		Статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений.
		Дії обвинуваченого ОСОБА_3 , які виразилися у незакінченому замаху на зґвалтування, тобто незакінчений замах на вчинення дій сексуального характеру, пов`язаних із вагінальним проникненням в тіло іншої особи з використанням геніталій, без добровільної згоди потерпілої особи, вчинене повторно, суд кваліфікує за ч. 3 ст. 15 ч. 2 ст. 152 КК України.
		Докази на підтвердження встановлених судом обставин, а також мотиви неврахування окремих доказів.
		Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину не визнав та вказав, що 17 липня 2021 року приблизно о 21 годині він у смт Солоницівка йшов по алеї Вороновського та побачив жінку, яка сиділа на лавочці. У неї була сумка на плечі та тхір, потім сумка впала з тхором. Вона попрохала його, щоб він його впіймав. ОСОБА_3 допоміг їй його впіймати, але тхір почав пищати. Жінка почала ображати його, внаслідок чого у них виникла конфліктна ситуація та сварка. ОСОБА_3 схопив ОСОБА_5 за горло, та остання продовжувала його ображати. ОСОБА_3 її товкнув, але вона все одно продовжувала його ображати, і він знову її вдарив та почав бити, а вона почала кричати. ОСОБА_3 сказав їй щоб вона замовкла та продовжував її бити, проте ґвалтувати її він не хотів та не мав до неї ніяких намірів сексуального плану. Це було в канаві. Потерпіла почала знову ображати обвинуваченого, він побіг за нею, вдарив, вона впала та він почав наносити тілесні ушкодження. Коли ОСОБА_5 впала, то ОСОБА_3 нахилився над нею и почав її знову бити. Потім він зупинився і тут прийшов свідок ОСОБА_7 , ОСОБА_3 повернувся до нього. Свідок сказав, щоб ОСОБА_3 показав йому руки, що він і зробив та нікуди не тікав. ОСОБА_7 схопив ОСОБА_3 за руки, почав їх заламувати та кинув його на землю. При цьому ОСОБА_3 не чинив опору, він впав, а свідок почав волокти його через канаву до алеї. Потім підбіг раніше невідомий чоловік та вони били ОСОБА_3 по обличчю, а він намагався відвернутися. Потім приїхали працівники поліції та забрали його до поліції. Свою вину ОСОБА_3 визнає в тому, що наніс потерпілій тілесні ушкодження, за які готовий понести відповідальність.
		Повно, всесторонньо, об`єктивно проаналізувавши й оцінивши кожний доказ із точки зору належності, допустимості і достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для ухвалення обвинувального вироку у даному кримінальному провадженні, враховуючи, що дане провадження в цілому є справедливим, порушень кримінального процесуального закону під час досудового розслідування допущено не було, та дотримуючись загальних засад кримінального провадження, суд дійшов висновку, що дії обвинуваченого ОСОБА_3 , які виразилися у незакінченому замаху на зґвалтування, тобто незакінчений замах на вчинення дій сексуального характеру, пов`язаних із вагінальним проникненням в тіло іншої особи з використанням геніталій, без добровільної згоди потерпілої особи, вчинене повторно, необхідно кваліфікувати за ч. 3 ст. 15 ч. 2 ст.152 КК України.
		За змістом ст. 62 Конституції України під час розгляду кримінальних проваджень суд має суворо додержуватись принципу презумпції невинуватості, згідно з яким особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.
		Згідно з вимогами ст. 91 КПК України доказуванню у кримінальному провадженні підлягає, зокрема, подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), а також винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення. Обов`язок доказування зазначених обставин покладається на слідчого, прокурора та, в установлених КПК випадках,  на потерпілого.
		Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують Європейську конвенцію з прав людини та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. 
		Частиною 5 статті 9 КПК України передбачено, що кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. 
		Європейський суд з прав людини у п. 65 справи «Коробов проти України» (заява №39598/03, остаточне рішення від 21.10.2011) зазначив, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом» (див. рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), n.161, Series А заява №25). Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.
		Вина обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, не дивлячись на невизнання ним вини, доведена прокурором у повному обсязі і підтверджується встановленими судом фактичними даними, у розумінні вимог статей 84, 85, 86, 87, 94 КПК України, які містяться в:
		- показаннях потерпілої ОСОБА_5 , даними в ході судового розгляду про те, що 17.07.2021 приблизно о 21 год 00 хв, гуляючи зі своєю твариною  тхором, до неї підійшов невідомий їй чоловік, який запитав про місце знаходження будинку АДРЕСА_4 , який ще 5-7 хвилин стояв поруч з нею, мовчав та постійно оглядався, наче щось виглядав чи когось шукав. Приблизно через хвилин 10 вона позаду себе почула якісь кроки та хрипле дихання, злякавшись, обернувшись, в цей час вона побачила того незнайомця, який до неї підходив до цього, він протягнув до неї руку наче хотів схопити. Але вона здригнулась та в цей момент, у неї з рук впала клітка з твариною та вона спіткнулась та впала на асфальт. Він обійшов лавку нагнувся до неї та промовив «тихо-тихо, все не ори». Вона намагалася кричати, аби хтось прийшов на допомогу. В цей момент він підійшов ззаду, взяв рукою за шию, тобто імітував прийом удушення, вона в цей час кричала, а він кулаком правої руки наносив удари в область правого підребер`я у кількості не менше п`яти ударів. Вона весь час кликала хоча б когось на допомогу та він ще тримаючи лівою рукою за шию, правою рукою закрив їй рот. Потім ОСОБА_3 потягнув її до стічної канави, де, перебуваючи в положенні сидячи зверху на ній, лівою рукою почав душити останню, а правою  намагався зняти з останньої верхню одежу, однак зробити вказані дії не надалося можливим. Далі ОСОБА_3 підвівся на ноги та тримаючи ОСОБА_5 під руки почав тягти останню по вказаній канаві в напрямку гаражів, розташованих неподалік будинку АДРЕСА_3 . При цьому, потерпіла в нього запитувала «что ты хочешь, что тебе нужно от меня», на що він відповідав «я тебя сейчас трахну». Після чого ОСОБА_5 почала кричати, звати на допомогу, чинила опір. ОСОБА_3 сидів на потерпілій та лівою рокую тримав її за шию, а правою рукою бив по обличчю. ОСОБА_5 лівою рукою відчула домашню тварину та прижала її до себе, та в цей момент кричала обвинуваченому «отпусти меня, у меня хорёк в руках», на що він їй відповідав «какой хорёк, сейчас будем трахатся», після чого він ліг на неї, тримаючи лівою рукою за шию та неодноразово повторював «сейчас будем трахатся» та при цьому своїми губами притискався до шиї потерпілої з лівої сторони, та терся об неї своїм тілом, в цей момент він послабив руку, якою тримав за шию, і потерпіла змогла вдихнути небагато повітря, та почала знову кричати та звати на допомогу. Після чого ОСОБА_3 намагався в черговий раз зняти одежу з потерпілої ОСОБА_5 . Проте, внаслідок дій свідка ОСОБА_7 не вдалося ОСОБА_3 довести свій умисел до кінця;
		- показаннях свідка ОСОБА_7 , даними в ході судового розгляду про те, що ввечері 17 липня 2021 року він вийшов на прогулянку з собакою та почув хриплий жіночий голос, який прохав на допомогу, і перейшовши близько двох метрів в бік звуків, він дістав телефон, увімкнув ліхтарик та на відстані 2-3 метрів побачив, що на землі лежить жінка, у якої все обличчя в крові, і з неї встає чоловік, який обома руками підтягував свої шорти та пояс. Свідок сказав, щоб незнайомець відійшов від жінки та показав свої руки. Потім він впізнав свого знайомого ОСОБА_3 , з яким навчалися в одній школі, той спочатку сказав, що це його знайома і вона п`яна, а потім сказав, що не знає її та хотів їй допомогти. Свідок держав руками ОСОБА_3 , а жінка сіла на лавку. Остання була в розтріпаній одежі та в шоковому стані; 
		- протоколі пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 21.07.2021, в якому потерпілою ОСОБА_5 впізнала особу на фотознімку № 3, яким є ОСОБА_3 ;
		- протоколі проведення слідчого експерименту від 21.07.2021 з відповідними фототаблицями за участю потерпілої ОСОБА_5 , яка вказала на обставини вчинення злочину;
		- протоколі проведення слідчого експерименту від 21.07.2021 з відповідними фототаблицями за участю свідка ОСОБА_7 , який вказав на обставини вчинення злочину;
		- протоколіогляду місцяподії від21липня 2021року,а самеалеї «Вороновського»,що знаходитьсянавпроти першогопід`їзду будинку АДРЕСА_3 ,яким виявленота вилученосандаль сіро-блакитногокольору та фототаблицею до огляду місця події від 21 липня 2021 року за адресою: АДРЕСА_3 ;
		- протоколі огляду предметів від 22 липня 2021 року, в якому містяться дані щодо огляду сандаль сіро-блакитного кольору; 
		- протоколі огляду предметів від 22 липня 2021 року, в якому містяться дані щодо огляду жіночої сорочки білого кольору в синю смужку з биркою на зворотній частині з надписом «BIG DART», розмір: 44/ XXL, з пошкодженнями у вигляді розриву в районі верхньої частини сорочки с передньої сторони, в якій ОСОБА_5 перебувала на момент скоєння злочину 17.07.2021 та чоловічого сандаля сіро-блакитного кольору;
		- протоколі огляду предметів від 20 серпня 2021 року, в якому містяться дані щодо огляду жіночої сорочки білого кольору в синю смужку з биркою на зворотній частині з надписом «BIG DART», розмір: 44/ XXL, з пошкодженнями у вигляді розриву в районі верхньої частини сорочки с передньої сторони;
		- протоколі проведення слідчого експерименту від 13.08.2021 за участю потерпілої ОСОБА_5 , яка вказала на обставини вчинення злочину;
		-протоколі оглядувід 13серпня 2021року, заадресою:м.Харків,вул.Дмитрівська,14,де потерпіла ОСОБА_5 добровільно надалажіночу сорочкубілого кольорув синюсмужку збиркою назворотній частиніз надписом«BIGDART»,розмір:44/XXL,з пошкодженнямиу виглядірозриву врайоні верхньоїчастини сорочкис передньоїсторони, в якій вона перебувала 17.07.2021 в момент скоєння злочину;
		- висновках експертів № 09-1268/2021 від 19.08.2021, № 09-1406/2021 від 08.09.2021 з яких вбачається, що у ОСОБА_5 мали місце наступні тілесні ушкодження: синці в правій параорбітальній ділянці, на підборідді із переходом в ділянку передньої поверхні шиї, на передній поверхні шиї в нижній третині, на правій боковій поверхні шиї у середній третині та на правій щоці; крововиливи в білкову оболонку правого ока; садна в лівій виличній ділянці та в проекції обох ліктьових суглобів по розгинальним поверхням; забито-рвані рани в ділянці середньої частини правої брові, на підборідді ліворуч та з боку переддвер`я роту. Дані рани у своєї течії обумовили до хірургічного втручання - проведення ПХО та наложення шовного матеріалу. Ці ушкодження утворилися від травматичної дії тупих твердих предметів, за механізмом удар або удар-стиснення, за винятком саден, які утворилися за механізмом тертя-ковзання, та могли бути отримані: не пізніше дати звернення в лікувальний заклад, де й були встановлені - 17.07.2021 року у КНП «МКЛШНМД» ХМР та КНП «МКЛ № 30» ХМР. Цей висновок підтверджується характером ушкоджень, а також стадією загоєння саден і кольором синців. За ступенем тяжкості: забито-рванні рани, які потребували до хірургічного втручання - належать до легких тілесних ушкоджень, що спричинили за собою короткочасний розлад здоров`я тривалістю понад 6-ти днів, але не більше 3-х тижнів (21 дня); синці, садна та крововилив в білкову оболонку ока скороминущі наслідки, тривалістю не більше 6-ти днів, відносяться до легких тілесних ушкоджень; покази ОСОБА_5 викладені у наданій копії протоколу проведення слідчого експерименту від 13.08.2021 в цілому не суперечать об`єктивним судово-медичним даним в частині терміну та механізму утворення встановлених у неї тілесних ушкоджень.
		Вищенаведені докази в сукупності доводять вину ОСОБА_3 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15 ч. 2 ст. 152 КК України.
		Всі вищенаведені докази, досліджені в судовому засіданні, оцінені судом як належні та допустимі, містять інформацію щодо предмету доказування у даному кримінальному провадженні та в своїй сукупності є достатньо переконливими, чіткими і узгодженими між собою.
		Щодо клопотання сторони захисту про перекваліфікацію дій обвинуваченого.
		Захисник обвинуваченоговказує наступне.Стороною обвинуваченняне наданодоказів напідтвердження вчиненнязлочину,передбаченого ч. 3 ст. 15 ч. 2 ст. 152 КК України, крім показань потерпілої. До того ж, остання не повідомляла поліцію про вчинення щодо неї зґвалтування. Свідок ОСОБА_7 не бачив ніяких дій обвинуваченого, які б свідчили про намір ОСОБА_3 вчинити злочин, в якому він обвинувачується. Обвинувачений не тікав як в момент указаних подій, так і після, сам з`являвся в поліцію та на розгляд слідчим суддею клопотання про обрання запобіжного заходу. Між потерпілою та обвинуваченим виникла сварка, внаслідок якої останній спричинив потерпілій тілесні ушкодження. До того ж у потерпілої відсутні тілесні ушкодження в області таза та ніг, що фактично підтверджує відсутність дій обвинуваченого щодо зґвалтування потерпілої. 
		Суд відхиляє зазначені доводи сторони захисту з таких підстав.
		17 липня 2021 року о 23 год 50 хв уповноваженою особою був складений протокол прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію, відповідно до якого ОСОБА_5 заявила про вчинення щодо неї кримінального правопорушення, внаслідок якого їй спричинені тілесні ушкодження.
		Вказана інформація була зареєстрована в ІТС «Інформаційний портал Національної поліції України» (журнал єдиного обліку) ВП № 3 ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області 18.07.2021 за № 7321.
		18 липня 202 року ОСОБА_5 та ОСОБА_3 надали відповідні пояснення.
		Відповідно до вимог ст. 214 КПК України слідчим при внесенні відомостей до Єдиного реєстру досудового розслідування визначається попередня кваліфікація.
		20 липня 2021 року до ЄРДР були внесені відповідні відомстві з попередньою кваліфікацією кримінального правопорушення: ч. 3 ст. 15 ч. 2 ст. 152 КК України.
		21 липня 2021 року ОСОБА_5 була допитана в якості потерпілого.
		Отже, посилання сторони захисту, що потерпіла не повідомляла поліцію про вчинення щодо неї кримінального правопорушення, є безпідставними.
		Крім того, дії ОСОБА_3 після вказаних подій не спростовують показання потерпілої, які дані в судовому засіданні, та інші досліджені судом докази, які в сукупності доводять вину ОСОБА_3 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15 ч. 2 ст. 152 КК України.
		Суд вважає, що обрана обвинуваченим ОСОБА_3 у судовому засіданні позиція щодо невизнання своєї вини є тактикою його захисту та бажанням уникнути передбаченого законом покарання.
		Відповідно до ч. 1 ст. 337 КПК України, судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуто обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта.
		Згідно з ч. 1 ст. 368 КПК України, ухвалюючи вирок, суд, зокрема, повинен вирішити такі питання: чи мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується особа та чи винен обвинувачений у вчиненні цього кримінального правопорушення.
		Достовірність та об`єктивність досліджених доказів не викликає у суду сумніву, адже вони отримані без порушення закону, узгоджуються один з одним, відносні, допустимі та достатні, винуватість ОСОБА_3 в межах пред`явленого обвинувачення доведена і підстави для перекваліфікації його дій відсутні.
		Так, в судовому засіданні потерпіла впевнено впізнала ОСОБА_3 , як особу, яка відносно неї вчинила злочин при обставинах вказаних у вироку. Даних, які б давали підстави вважати показання потерпілої не правдивими, судом не встановлено. Потерпіла раніше до подій, вказаних у вироку, не була знайома з обвинуваченим, тому суд вважає, що підстав обмовлювати ОСОБА_3 немає. Зазначені показання потерпілої є послідовними та підтверджуються сукупністю усіх інших зібраних і досліджених у справі доказів.
		Крім того, потерпіла ОСОБА_5 була допитана в судовому засіданні, при можливості відмови від дачі показань, будучи попередженою про кримінальну відповідальність за введення воману суду,тобто завідомонеправдиве показанняпотерпілого, дала відповідні показання, які містять інформацію щодо предмету доказування у даному кримінальному провадженні та в своїй сукупності є достатньо переконливими.
		Таким чином, аналіз та оцінка доказів, які суд вважає належними та допустимими, свідчать про те, що даний злочин скоєно обвинуваченим ОСОБА_3 , а його показання щодо відсутності умислу на зґвалтування не відповідають фактичним обставинам справи, є надуманими.
		Обставини, які пом`якшують або обтяжують покарання.
		Обставин, які пом`якшують або обтяжують покарання, відповідно до статей 66, 67 КК України судом не встановлено.
		Мотиви призначення покарання.
		Вивченням даних про особу ОСОБА_3 , встановлено, що він раніше судимий, на обліку у лікаря психіатра і нарколога не перебуває, за місцем проживання характеризується посередньо.
		Відповідно до змісту статей 50, 65 КК Українипокарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами. Суд, при призначенні покарання, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
		Виходячи ззасадиспівмірностіпризначене покаранняза своїм видом ірозміром має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного. Привиборізаходу примусумають значенняйповинні братися до уваги обставини, які його пом`якшують і обтяжують.Без урахування й належної оцінки всіх цих обставин у своїй сукупності обрана міра покарання не може вважатися справедливою.
		Згідно ч. 6 ст. 368 КПК України, обираючи і застосовуючи норму закону України про кримінальну відповідальність до суспільно небезпечних діянь при ухваленні вироку, суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
		Верховний Суд у своїй постанові від 01 лютого 2018 року (справа № 634/609/15-к, провадження № 51-658 км17) зазначив, що підставами для судового розсуду при призначенні покарання виступають: кримінально-правові, відносно-визначені (де встановлюються межі покарання) та альтернативні (де передбачено декілька видів покарань) санкції;принципи права; уповноважуючі норми, в яких використовуються щодо повноважень суду формулювання «може», «вправі»; юридичні терміни та поняття, якіє багатозначними або не мають нормативного закріплення, зокрема «особа винного», «щире каяття» тощо; оціночні поняття, зміст яких визначається не законом або нормативним актом, а правосвідомістю суб`єкта правозастосування, наприклад, при врахуванні пом`якшуючих таобтяжуючих покарання обставин (статті66,67 КК України), визначенні «інших обставин справи».
		Відповідно до вимог ст. 65 КК України при призначенні покарання ОСОБА_3 суд бере до уваги ступінь тяжкості вчиненого злочину, ставлення до вчиненого та наслідків дій винного. 
		За таких обставин справи, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_3 покарання за ч. 3 ст. 15 ч. 2 ст. 152 КК України у виді позбавлення волі в межах санкції частини цієї статті, яке є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.
		При цьому суд враховує, що відповідно до ч. 3 ст. 68 КК України покарання за замах на злочин не може перевищувати двох третин максимального строку, передбаченого відповідною частиною статті КК України.
		Частиною 1 статті 71 КК України передбачено, що якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив новий злочин, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком.
		Враховуючи,що ОСОБА_3 вчинив злочину період умовно-дострокового звільнення, суд призначає йому покарання за правилами ст. 71 КК України та до покарання, призначеного за цим вироком частково приєднує невідбуту частину покарання за вироком Дергачівського районного суду Харківської області від 15 квітня 2016 року.
		Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, якими керувався суд.
		Відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України суд одночасноз ухваленнямсудового рішення,яким закінчуєтьсясудовий розгляд,вирішує питанняпро скасуванняарешту майна.Суд скасовуєарешт майна,зокрема,у випадкувиправдання обвинуваченого,закриття кримінальногопровадження судом,якщо майноне підлягаєспеціальній конфіскації,непризначення судомпокарання увиді конфіскаціїмайна та/абонезастосування спеціальноїконфіскації,залишення цивільногопозову безрозгляду абовідмови вцивільному позові.
		Ухвалою слідчогосудді Дергачівськогорайонного судуХарківської областівід 26липня 2021року (справа№ 619/3669/21 провадження №1-кс/619/868/21) було накладено арешт на чоловічій сандаль сіро-блакитного кольору.
		Ухвалою слідчого судді Дергачівського районного суду Харківської області від 20 серпня 2021 року (справа № 622/190/20 провадження № 1-кс/619/942/21) було накладено арешт на жіночу сорочку білого кольору в синю смужку з биркою на зворотній частині з надписом «BIG DART», розмір: 44/ XXL, з пошкодженнями у вигляді розриву в районі верхньої частини сорочки с передньої сторони.
		Відповідно до пункту 4 частини 9 статті 100 КПК України питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження. При цьому: майно, яке не має ніякої цінності і не може бути використане, знищується.
		Арештоване майно не має ніякої цінності і не може бути використане, у зв`язку з цим підлягає знищенню. 
		З урахуванням вимог статей 176, 177, 200, 377 КПК України у суду відсутні підстави для зміни запобіжного заходу, у зв`язку з цим до набрання вироком законної сили суд залишає незмінним запобіжний захід щодо обвинуваченого.
		Враховуючи викладене та керуючись статтями 368-371, 373-376, 392, 395 КПК України, суд
		ухвалив:
		ОСОБА_3  визнати винуватим у пред`явленому обвинуваченні у вчиненні злочину, передбачених ч. 3 ст. 15 ч. 2 ст. 152 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 6 (шість) років.
		На підставі ст. 71 КК України до призначеного покарання частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Дергачівського районного суду Харківської області від 15 квітня 2016 року та остаточно визначити покарання ОСОБА_3 у виді позбавлення волі на строк 6 (шість) років 01 (один) місяць.
		Строк відбування покарання ОСОБА_3 обчислювати з моменту фактичного затримання, тобто 23 липня 2021 року.
		Запобіжний захід ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили залишити незмінним  тримання під вартою.
		Речові докази по справі: чоловічій сандаль сіро-блакитного кольору; жіночу сорочку білого кольору в синю смужку з биркою на зворотній частині з надписом «BIG DART», розмір: 44/ XXL, з пошкодженнями у вигляді розриву в районі верхньої частини сорочки с передньої сторони, які знаходяться на зберіганні в камері речових доказів ВП № 3 ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області, - знищити.
		Вирок може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду через Дергачівський районний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а обвинуваченим ОСОБА_3 , в той же строк з моменту вручення йому копії вироку. 
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку не подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. 
		Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Учаснику судового провадження, який не був присутній в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.
		 
		        Суддя             ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...