Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 803/637/17 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; звернень органів доходів і зборів, у тому числі щодо.
Надіслано для оприлюднення: 21.12.2021. Зареєстровано: 22.12.2021. Забезпечено надання загального доступу: 22.12.2021.
Дата набрання законної сили: 21.12.2021
Номер судового провадження: К/9901/950/17

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		21 грудня 2021 року 
		м. Київ
		справа № 803/637/17
		адміністративне провадження № К/9901/950/17 
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: 
		судді-доповідача Пасічник С.С.,
		суддів: Васильєвої І.А.,  Юрченко В.П., 
		розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Ковельської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2017 року (суддя Валюх В.М.) та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 13 грудня 2017 року (головуючий суддя Кушнерик М.П., судді: Мікула О.І., Курилець А.Р.) у справі за позовом Ковельської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Арадер" про визнання установчих документів недійсними,
		 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		В травні 2017 року Ковельська об`єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Волинській області (далі - Інспекція, позивач) звернулась до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Арадер" (далі - Товариство, відповідач) про визнання установчих документів недійсними.
		 
		Обґрунтовуючи позовну заяву, Інспекція вказувала на те, що ТОВ «Арадер» (місцезнаходження: 44200 Волинська область, смт Любешів, вул. Брестська, 6) перебуває на обліку в Інспекції як платник податків й керівником товариства є ОСОБА_1 , яка під час здійснення заходів податкового контролю 30 серпня 2016 року надала пояснення про те, що вона не має відношення до створення зазначеного суб`єкта господарювання і його діяльності, ніколи не була директором, засновником або бухгалтером відповідача, особисте майно чи грошові кошти до установчого фонду Товариства не вносила, його статуту не затверджувала й довіреності іншій особі для здійснення таких дій не надавала; крім того, на ОСОБА_1 зареєстровані ще чотири суб`єкти господарювання (ТОВ «Феміда Пром Груп», ТОВ «Пірента», ТОВ «Брилтонюа» та ТОВ «Нессе»), до діяльності яких вона також жодного відношення немає.
		 
		Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 13 грудня 2017 року, в задоволенні позову відмовлено.
		 
		Приймаючи такі рішення, суди, дослідивши обставини справи, прийшли до висновку про відсутність правових підстав, з якими чинне законодавство пов`язує можливість визнання недійсними установчих документів суб`єкта господарювання - Товариства.
		 
		Не погоджуючись з прийнятими судами рішеннями, Інспекція звернулась до суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на ті ж доводи, обставини та мотиви, що вже наводились нею в позовній заяві, просила їх скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.
		 
		Відповідач своїм правом на подання письмових заперечень (відзиву) на касаційну скаргу не скористався.
		 
		Переглянувши судові рішення та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіривши правильність застосування норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд зазначає наступне.
		 
		Судами встановлено, що Товариство з 05 травня 2016 року зареєстроване як юридична особа, з лютого 2017 року перебуває на податковому обліку в Любешівському відділенні Інспекції, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
		 
		Так, 05 травня 2016 року проведені загальні збори Товариства, про що складено протокол №1, відповідно до якого зборами вирішено: з метою здійснення підприємницької діяльності створити Товариство з державною реєстрацією в Дніпровському районі міста Києва за адресою: 01004, м.Київ, вул.Пушкінська, 25Б, офіс 5; розпочати діяльність Товариства на підставі модельного статуту, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 листопада 2011 року №1182; сформувати статутний капітал у розмірі 200,00 грн.; розподілити частки в статутному капіталі таким чином: ОСОБА_2 володіє часткою 5%, що становить 10,00 грн., ОСОБА_3 володіє часткою 95%, що становить 190,00 грн.; призначити на посаду директора Товариства ОСОБА_3 з 05 травня 2016 року.
		 
		05 травня 2016 року державний реєстратор Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації Шентак Л.В. внесла до ЄДР запис за номером 10741020000059852 щодо державної реєстрації новоутвореної шляхом заснування юридичної особи на підставі поданої заяви про державну реєстрацію створення юридичної особи з додатками.
		 
		Згідно протоколу №22-06-16 проведення загальних зборів від 22 червня 2016 року вирішено вивести із складу Товариства учасника ОСОБА_3 у зв`язку із продажем в повному обсязі належної йому частки у розмірі 95% статутного капіталу, що складає 190,00 грн., ОСОБА_4 на підставі договору купівлі-продажу; вивести із складу Товариства учасника ОСОБА_2 у зв`язку із продажем в повному обсязі належної частки у розмірі 5% статутного капіталу, що складає 10,00 грн., ОСОБА_5 на підставі договору купівлі-продажу; затвердити ОСОБА_4 та ОСОБА_5 учасниками Товариства (розмір часток 95% та 5% відповідно); звільнити ОСОБА_3 з посади директора Товариства з 22 червня 2016 року та призначити на цю посаду ОСОБА_4 з 23 червня 2016 року; збільшити розмір статутного капіталу Товариства до 550 000,00 грн. за рахунок додаткових внесків та розподілити частки наступним чином: ОСОБА_4 - розмір внеску 534 600,00 грн., що становить 99%, ОСОБА_5 - розмір внеску 5 400,00 грн., що становить 1%.
		 
		24 червня 2016 року приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Незнайко Є.В. вніс до ЄДР запис за номером 10741070001059852.
		 
		Відповідно до протоколу №11-07-16 проведення загальних зборів Товариства від 11 липня 2016 року вирішено: вивести із складу Товариства учасника ОСОБА_4 у зв`язку із продажем в повному обсязі належної йому частки у розмірі 99% статутного капіталу, що складає 534 600,00 грн., ОСОБА_6 на підставі договору купівлі-продажу; затвердити ОСОБА_6 учасником Товариства, розмір частки якого складає 99% статутного капіталу, що становить 534 600,00 грн.; звільнити ОСОБА_4 з посади директора Товариства з 11 липня 2016 року та призначити на цю посаду ОСОБА_6 з 12 липня 2016 року.
		 
		13 липня 2016 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Незнайко Є.В. внесено до ЄДР відповідний запис за номером 10741070003059852.
		 
		Зміст протоколу №22/07/2016 загальних зборів Товариства від 22 липня 2016 року свідчить, що його учасниками вирішено: на підставі договору купівлі-продажу часток в статутному капіталі передати частку ОСОБА_5 , що складає 1% статутного капіталу вартістю 5 400,00 грн., ОСОБА_1 ; на підставі договору купівлі-продажу часток в статутному капіталі передати частку ОСОБА_6 , що складає 99% статутного капіталу вартістю 534 600,00 грн., ОСОБА_1 ; звільнити ОСОБА_6 з посади директора Товариства з 22 липня 2016 року та призначити на цю посаду ОСОБА_1 з 23 липня 2016 року; змінити місцезнаходження юридичної особи на АДРЕСА_1 ; продовжити діяльність Товариства на підставі модельного статуту; уповноважити новопризначеного керівника Товариства провести державну реєстрацію змін до ЄДР відповідно до чинного законодавства з правом залучення третіх осіб на свій власний розсуд.
		 
		26 липня 2016 року державний реєстратор Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області Маковецький С.Л. вніс до ЄДР запис за номером 10741070004059852 про внесення змін до відомостей про юридичну особу.
		 
		Крім того, суди з`ясували, що працівниками оперативного управління Головного управління ДФС у Хмельницькій області в ході виконання листів оперативного управління Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м.Києві згідно наказу ДФС України №543 від 28 липня 2015 року встановлювалося місцезнаходження ОСОБА_1 , яка є засновником та бухгалтером ТОВ «Пірента» та ТОВ «Феміда Пром Груп», а згідно із базами даних ДФС України також є засновником, директором та бухгалтером ТОВ «Арадер», ТОВ «Брилтонюа», ТОВ «Нессе», й в ході опитування ОСОБА_1 спростувала свою причетність до створення та здійснення фінансово-господарської діяльності зазначених суб`єктів господарювання, що підтверджується листом Головного управління ДФС у Хмельницькій області від 06 вересня 2017 року №12502/9/22-01-21-012 та копією пояснень ОСОБА_1 від 30 серпня 2016 року.
		 
		Також суди встановили, що з моменту взяття на облік в Любешівському відділенні Інспекції податкову звітність відповідач не подавав й податки не сплачував; інформація про наявність у нього податкового боргу відсутня, податкові перевірки за період 2016 - 2017 років не проводились, що підтверджується листом Любешівського відділення Інспекції від 11 вересня 2017 року №1038/08.
		 
		В частині 2 статті 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		 
		Підпунктом 20.1.37 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України (далі - ПК України) передбачено, що контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо припинення юридичної особи та припинення фізичною особою - підприємцем підприємницької діяльності та/або про визнання недійсними установчих (засновницьких) документів суб`єктів господарювання
		 
		Відповідно до пункту 67.2 статті 67 ПК України контролюючі органи в установленому законом порядку мають право звертатися до суду про винесення судового рішення щодо: припинення юридичних осіб або підприємницької діяльності фізичних осіб - підприємців; відміни державної реєстрації припинення юридичних осіб або підприємницької діяльності фізичних осіб - підприємців; скасування державної реєстрації змін до установчих документів.
		 
		Виходячи зі змістом статті 42 Господарського кодексу України (далі - ГК України), підприємництво як вид господарської діяльності - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
		 
		Мета одержання прибутку як одна з ознак (характерних рис) підприємництва, як правило, знаходить своє відображення в установчих документах суб`єкта підприємницької діяльності і простежується з характеру його діяльності.
		 
		Згідно зі статтею 56 ГК України суб`єкт господарювання - господарська організація, яка може бути утворена за рішенням власника (власників) майна або уповноваженого ним (ними) органу, а у випадках, спеціально передбачених законодавством, також за рішенням інших органів, організацій і фізичних осіб шляхом заснування нової господарської організації, злиття, приєднання, виділу, поділу, перетворення діючої (діючих) господарської організації (господарських організацій) з додержанням вимог законодавства.
		 
		За змістом статті 55-1 ГК України ознаки фіктивності, що дають підстави для звернення до суду про припинення юридичної особи або припинення діяльності фізичною особою - підприємцем, в тому числі визнання реєстраційних документів недійсними: зареєстровано (перереєстровано) на недійсні (втрачені, загублені) та підроблені документи; незареєстровано у державних органах, якщо обов`язок реєстрації передбачено законодавством; зареєстровано (перереєстровано) у органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління підставним (неіснуючим), померлим, безвісти зниклим особам або таким особам, що не мали наміру провадити фінансово-господарську діяльність або реалізовувати повноваження; зареєстровано (перереєстровано) та проваджено фінансово-господарську діяльність без відома та згоди його засновників та призначених у законному порядку керівників.
		 
		Частиною 3 статті 8 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» від 15 травня 2003 року №755-IV (далі - Закон №755) передбачалось, що установчі документи (установчий акт, статут або засновницький договір, положення) юридичної особи повинні містити відомості, передбачені законом. Відповідальність за відповідність установчих документів законодавству несуть засновники (учасники) юридичної особи.
		Відповідно ж до статті 27 Закону №755 невідповідність установчих документів вимогам частини 3 статті 8 цього Закону є підставою для відмови у проведенні державної реєстрації юридичної особи.
		 
		Отже, аналіз наведених вище нормативно-правових актів дає підстави для висновку, що у разі виявлення ознак фіктивності суб`єкта господарювання (підприємництва) податковий орган вправі звернутися до суду з позовом про визнання установчих документів недійсними.
		 
		В свою чергу, стаття 55-1 ГК України закріплює ознаки (критерії), за якими юридична особа чи діяльність фізичної особи-підприємця можуть бути визнані фіктивними, тобто такими, в яких зовнішня організаційно-правова форма не відповідає її суті та меті створення. Ознаки фіктивності мають бути доведені належними, допустимими і достовірними доказами. Відповідно до статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на час розгляду справи судами попередніх інстанцій) докази оцінюються та мають ґрунтуватися на безпосередньому, повному, всебічному та об`єктивному їх дослідженні. При цьому, норми матеріального закону не пов`язують визнання ознак фіктивності юридичної особи з обов`язковим встановленням вини в діях особи (осіб), яка зареєструвала таку особу, чи попереднього кримінального провадження і постановлення обвинувального вироку щодо осіб, які вчинили фіктивне підприємництво, тобто злочин, передбачений частиною 1 статті 205 Кримінального кодексу України.
		 
		Як вже вказувалось в цій постанові та встановлено судами, Інспекція як на підставу для визнання недійсними установчих документів Товариства посилається на пояснення ОСОБА_1 від 30 серпня 2016 року, у яких вона заперечує свою причетність до створення та діяльності ряду суб`єктів господарювання, в тому числі Товариства, відібрані у неї старшим оперуповноваженим ВОДПІ Головного управління ДФС у Хмельницькій області.
		 
		Проте, дослідивши останні, суди попередніх інстанцій вказали про неможливість прийняття їх до уваги, адже у них не відображено, на підставі якого саме документа встановлено особу, у якої відібрано пояснення; не допитано таку особу як свідка, підозрюваного або обвинуваченого, тобто не попереджено її про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих показань, а відтак достеменно не з`ясовано достовірність та щирість її показань про відсутність наміру створювати Товариство й займатися підприємницькою діяльністю.
		 
		Разом з тим, судом першої інстанції вживались заходи для допиту ОСОБА_1 як свідка (ухвала суду від 02 червня 2017 року), однак остання в засідання суду не з`являлась, про причини неявки не повідомляла.
		 
		Також з приводу пояснень ОСОБА_1 від 30 серпня 2016 року в частині того, що їй не відомо, на чиє ім`я зареєстровано Товариство, вона не є його директором та учасником, суди відмітили, що 26 липня 2016 року державним реєстратором Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області Маковецьким С.Л. внесено до ЄДР запис за номером 10741070004059852 про внесення змін до відомостей про юридичну особу на підставі поданої саме ОСОБА_1 заяви від 26 липня 2016 року, що передбачало встановлення реєстратором особи ОСОБА_1 , а в самій заяві зазначено відомості про дату її народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків, паспортні дані та адресу проживання.
		 
		Водночас суди застережили, що саме по собі неподання податкової звітності до контролюючого органу не може свідчити про фіктивність діяльності Товариства; до того ж, чинним законодавством не заборонено створення однією особою двох та більше юридичних осіб.
		 
		Крім того, суди врахували, що ОСОБА_1 не є засновником Товариства з самого початку його діяльності, а є четвертим за рахунком його директором; при цьому, відносно ОСОБА_1 чи інших осіб-директорів і учасників Товариства відсутні обвинувальні вироки, якими було б встановлено їх вину у здійсненні відповідачем фіктивної діяльності, як і відсутні судові рішення про визнання недійсним рішення загальних зборів, оформленого протоколом від 22 липня 2016 року №22/07/2016, про передачу часток у статутному капіталі Товариства ОСОБА_1 та призначення її директором, чи про визнання недійсними (фіктивними) договорів купівлі-продажу часток у статутному капіталі Товариства, що укладені між ОСОБА_1 ОСОБА_6 і ОСОБА_5 .
		 
		З огляду на наведені вище законодавчі приписи та встановлені у справі обставини, суди прийшли до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.
		 
		Що ж до доводів касаційної скарги Інспекції, то вони не спростовують мотивів, покладених судами в основу оскаржуваних рішень, як і не свідчать про неправильне застосування ними норм матеріального права або ж порушення процесуальних норм, а фактично зводяться лише до переоцінки встановлених обставин справи, що, в свою чергу, не відноситься до повноважень суду касаційної інстанції.
		 
		Відповідно до частин 1 та 4 статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
		 
		Згідно з частиною 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		 
		Керуючись статтями 327, 341, 345, 349, 350, 355 КАС України, Суд
		 
		П О С Т А Н О В И В:
		 
		Касаційну скаргу Ковельської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області залишити без задоволення, а постанову Волинського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2017 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 13 грудня 2017 року - без змін.
		 
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття і оскарженню не підлягає.
		 
		 
		СуддіС.С. Пасічник І.А. Васильєва   В.П. Юрченко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...