Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 922/553/21 : Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів; Розірвання договорів (правочинів); оренди.
Надіслано для оприлюднення: 22.12.2021. Зареєстровано: 23.12.2021. Забезпечено надання загального доступу: 24.12.2021.
Дата набрання законної сили: 13.12.2021
Номер судового провадження: 2847 Х

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		13 грудня 2021 року м. Харків Справа № 922/553/21 
		 
		Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Мартюхіна Н.О., суддя Бородіна Л.І., суддя Плахов О.В.,
		за участю секретаря судового засідання: Семенова О.Є.
		за участю представників сторін:
		від позивача: не з`явився;
		від відповідача: Кузнецова А.А., ордер АХ 1031908 від 01.12.2020;
		від третьої особи: не з`явився;
		розглянувши апеляційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області, м. Харків (вх. 2847 Х/2),
		на рішення Господарського суду Харківської області від 12.08.2021 (повний текст складено 19.08.2021) у справі № 922/553/21 (суддя Погорелова О.В.),
		за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області, м. Харків, 
		до відповідача Приватного підприємства "Ресторатор 2016", м. Харків
		за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача: Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна, м. Харків,
		про стягнення коштів, розірвання договору та зобов`язання вчинити певні дії,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській, Донецькій та Луганській областях звернулося до Господарського суду Харківської області з позовом до Приватного підприємства "Ресторатор 2016", в якому просило суд:
		- стягнути з відповідача на користь Державного бюджету України заборгованість з орендної плати у розмірі 67138,50 грн., пеню у сумі 2987,61 грн., штраф у сумі 4699,70 грн.;
		- розірвати договір оренди №6121-Н від 10.06.2016, укладений між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Харківській області та Приватним підприємством "Ресторатор 2016" щодо строкового платного користування державним окремим індивідуально визначеним майном: нежитловими приміщеннями - частини поверхні покрівлі підвального приміщення під навісом - 235,80 кв.м. та кім. №№ 76, 77, 79, 80-83, 85-92 - 153,8 кв.м. на першому поверсі різноповерхової (8/12) будівлі учбового корпусу №3, пам`ятка архітектури (інв. № 10310090, літ. А8/12), загальною площею 389,60 кв.м., за адресою: м. Харків, майдан Свободи, 6, що перебуває на балансі Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна;
		- зобов`язати Приватне підприємство "Ресторатор 2016" (61023, м. Харків, вул. Мироносицька, 81 А, квартира 11; ідентифікаційний код 40284179) вчинити певні дії, а саме: повернути Державне окреме індивідуально визначене майно - нежитлові приміщення - частину поверхні покрівлі підвального приміщення під навісом - 235,80 кв.м. та кім. №№ 76, 77, 79, 80-83, 85-92 - 153,8 кв.м. на першому поверсі різноповерхової (8/12) будівлі учбового корпусу №3, пам`ятка архітектури (інв. № 10310090, літ. А8/12), загальною площею 389,60 кв.м., за адресою: м. Харків, майдан Свободи, 6, шляхом підписання акту приймання-передавання з Балансоутримувачем - Харківським національним університетом ім. В.Н. Каразіна (61022, м. Харків, майдан Свободи, 4; ідентифікаційний код 02071205).
		Рішенням Господарського суду Харківської області від 12.08.2021 №922/553/21 замінено позивача у справі № 922/553/21 - Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській, Донецькій та Луганській областях на його правонаступника - Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській області; закрито провадження у справі №922/553/21 в частині позовних вимог про стягнення заборгованості з орендної плати у розмірі 67138,50 грн., пені у розмірі 2987,61 грн. та штрафу у розмірі 4699,70 грн.; в решті позовних вимог відмовлено.
		Не погодившись із вищевказаним рішенням, Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській області звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 12.08.2021 у справі №922/553/21 в частині відмови у задоволенні позовних вимог та ухвалити в цій частині нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити; в іншій частині рішення Господарського суду Харківської області від 12.08.2021 у справі №922/553/21 залишити без змін. 
		В обґрунтування вимог апеляційної скарги, скаржником зазначено наступне:
		- порушення строків сплати заборгованості з орендної плати, пені, штрафу та їх сплата у ході судового процесу по справі №922/553/21, доводять безпідставність позиції суду першої інстанції стосовно відмови у розірванні договору оренди №6121-Н від 10.06.2016;
		- факт систематичного порушення договору оренди щодо сплати орендних платежів є підставою для розірвання договору, незважаючи на те, чи виплачена вона в подальшому. Договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом;
		- за змістом ч.1 ст. 25 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» у разі припинення договору оренди орендар зобов`язаний протягом трьох робочих днів з дати припинення договору повернути орендоване майно в порядку, визначеному договором оренди;
		- принцип справедливості на який посилається суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні, не надає переваги над нормами матеріального права та як наслідок, над принципом верховенства права.
		Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.09.2021 для розгляду справи сформовано колегію суддів у наступному складі: головуючий суддя Мартюхіна Н.О., суддя Геза Т.Д., суддя Плахов О.В. 
		Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 20.09.2021: поновлено Регіональному відділенню Фонду державного майна України по Харківській області пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Харківської області від 12.08.2021 у справі №922/553/21, відкрито апеляційне провадження за вказаною апеляційною скаргою, встановлено учасникам судового процесу строк для подання відзиву з доказами його надсилання іншим учасникам в порядку ст. 263 ГПК України до 05.10.2021 та призначено справу до розгляду на 20.10.2021 о 12:15 год. 
		27.09.2021 на адресу апеляційного суду від Приватного підприємства "Ресторатор 2016" надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому відповідач заперечує проти доводів та вимог апеляційної скарги, просить суд залишити оскаржуване судове рішення без змін.
		06.10.2021 на адресу апеляційного суду від Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому третя особа підтримала доводи та вимоги апеляційної скарги, просила скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позову та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову. 
		Згідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу між суддями від 19.10.2021, у зв`язку з перебуванням на лікарняному судді Плахова О.В. для розгляду справи сформовано колегію суддів у наступному складі: головуючий суддя Мартюхіна Н.О., суддя Бородіна Л.І., суддя Геза Т.Д.
		Протокольною ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 20.10.2021 оголошено перерву у судовому засіданні до 16.11.2021 о 10:00 год. 
		Судове засідання у справі № 922/553/21, призначене на 16.11.2021 о 10:00 год., не відбулось у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю судді-доповідача Мартюхіної Н.О.
		Згідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу між суддями від 22.11.2021, у зв`язку з перебуванням на лікарняному судді Гези Т.Д., для розгляду справи сформовано колегію суддів у наступному складі: головуючий суддя Мартюхіна Н.О., суддя Бородіна Л.І., суддя Плахов О.В.
		Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 22.11.2021 у справі №922/553/21 розгляд справи №922/553/21 за апеляційною скаргою Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області на рішення Господарського суду Харківської області від 12.08.2021 призначено на "13" грудня 2021 р. о 15:00 год.
		Позивач в судове засідання 13.12.2021 не з`явився, причини неявки не повідомив..
		Відповідач в судовому засіданні 13.12.2021 заперечив проти задоволення апеляційної скарги, вважає рішення суду першої інстанції законним та таким, що підлягає залишенню без змін.
		Третя особа в судове засідання 13.12.2021 не з`явилась, через канцелярію суду надала клопотання про розгляд справи без участі її представника, яке було розглянуто та задоволено судом.
		 
		Перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази по справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, а також доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила наступне.
		Як вбачається із матеріалів справи, 10.06.2016 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Харківській області (далі - орендодавець) та Приватним підприємством Ресторатор 2016 (далі - орендар) було укладено договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №6121-Н (далі - договір), відповідно до умов п.1.1. якого (в редакції додаткової угоди №2 від 30.05.2019) орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне окреме індивідуально визначене майно: нежитлові приміщення - частина поверхні покрівлі підвального приміщення під навісом - 235,80 кв.м. та кім. №№ 76, 77, 79, 80-83, 85-92 - 153,8 кв.м. на першому поверсі різноповерхової (8/12) будівлі учбового корпусу, пам`ятка архітектури (інв. №10310090, літ. А8/12), загальною площею 389,60 кв.м., за адресою: м. Харків, майдан Свободи, 6, що перебуває на балансі Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна (балансоутримувач), вартість якого визначена згідно з висновком про вартість на 11.03.2019 і становить за незалежною оцінкою 1675000,00 грн.
		25.03.2019 між орендодавцем та орендарем було укладено додаткову угоду №1, якою передбачено, що майно передається в оренду з метою: розміщення кафе з літнім майданчиком, з правом продажу підакцизних товарів.
		Відповідно до п.2.1 договору, орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, вказаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акта приймання-передавання майна.
		В свою чергу, на виконання зазначеного пункту договору, 10.06.2016 сторонами було підписано акт приймання-передачі орендованого майна.
		Пунктом 3.1 договору (в редакції додаткової угоди №2 від 30.05.2019) передбачено, що орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 №786 (зі змінами), і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку (квітень 2019) - 21337,20 грн., орендна плата за перший місяць перерахунку - травень 2019 року, визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць оренди на індекс інфляції за травень 2019 року.
		Відповідно до п.3.6 договору орендна плата перераховується до державного бюджету та балансоутримувачу щомісячно, до 15 числа місяця, наступного за звітним, відповідно до вимог діючої Методики у співвідношенні: безпосередньо до державного бюджету на рахунки, визначені фінансовими органами - у розмірі 50%; на рахунок, визначений Балансоутримувачем - у розмірі 50%.
		Наказом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській, Донецькій та Луганській областях №01522 від 29.07.2020, на підставі заяви Приватного підприємства "Ресторатор 2016", було прийнято рішення про нарахування орендної плати за користування нерухомим державним майном у розмірі 50% нарахованої орендної плати за договором №6121-Н від 10.06.2016. На виконання зазначеного наказу забезпечено нарахування орендної плати з дати встановлення карантину у визначеному розмірі. Розмір орендної плати, який було зменшено на 50%, відображено у актах звіряння взаєморозрахунків, які направлялися відповідачу протягом дії договору.
		Згідно з положеннями п.5.3 договору, орендар зобов`язується своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату до державного бюджету та балансоутримувачу.
		Відповідно до п.3.7 договору, орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до державного бюджету та балансоутримувачу у визначеному п. З.6 співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати.
		Пунктом 3.8 договору передбачено, що на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж на три місяці, орендар також сплачує штраф у розмірі 7% від суми заборгованості.
		Відповідно до п. 8.2. договору орендодавець має право виступати з ініціативою щодо внесення змін до цього договору або його розірвання у разі погіршення стану орендованого майна внаслідок невиконання або неналежного виконання умов цього договору.
		Чинність цього договору припиняється внаслідок: закінчення строку, на який його було укладено, загибелі орендованого майна, достроково за взаємною згодою сторін або за рішенням суду, банкрутства орендаря, ліквідації орендаря  юридичної особи (п.10.6 договору).
		Згідно з положеннями п. 10.9. договору, у разі припинення або розірвання цього договору майно протягом трьох робочих днів повертається орендарем балансоутримувачу по акту приймання  передавання, погодженим з орендодавцем.
		Відповідно до п.10.10 договору оренди майно вважається поверненим балансоутримувачу з моменту підписання сторонами акту приймання-передавання.
		З огляду на неналежне виконання орендарем своїх зобов`язань щодо своєчасної сплати орендної плати, Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській, Донецькій та Луганській областях, звернулось до місцевого господарського суду з позовом до Приватного підприємства "Ресторатор 2016", в якому просило: 
		- стягнути з відповідача на користь Державного бюджету України заборгованість з орендної плати у розмірі 67138,50 грн., пеню у сумі 2987,61 грн., штраф у сумі 4699,70 грн.; 
		- розірвати договір оренди №6121-Н від 10.06.2016, укладений між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Харківській області та Приватним підприємством "Ресторатор 2016" щодо строкового платного користування державним окремим індивідуально визначеним майном: нежитловими приміщеннями - частини поверхні покрівлі підвального приміщення під навісом - 235,80 кв.м. та кім. №№ 76, 77, 79, 80-83, 85-92 - 153,8 кв.м. на першому поверсі різноповерхової (8/12) будівлі учбового корпусу №3, пам`ятка архітектури (інв. № 10310090, літ. А8/12), загальною площею 389,60 кв.м., за адресою: м. Харків, майдан Свободи, 6, що перебуває на балансі Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна; 
		- зобов`язати Приватне підприємство "Ресторатор 2016" (61023, м. Харків, вул. Мироносицька, 81 А, квартира 11; ідентифікаційний код 40284179) вчинити певні дії, а саме: повернути Державне окреме індивідуально визначене майно - нежитлові приміщення - частину поверхні покрівлі підвального приміщення під навісом - 235,80 кв.м. та кім. №№ 76, 77, 79, 80-83, 85-92 - 153,8 кв.м. на першому поверсі різноповерхової (8/12) будівлі учбового корпусу №3, пам`ятка архітектури (інв. № 10310090, літ. А8/12), загальною площею 389,60 кв.м., за адресою: м. Харків, майдан Свободи, 6, шляхом підписання акту приймання-передавання з Балансоутримувачем - Харківським національним університетом ім. В.Н. Каразіна (61022, м. Харків, майдан Свободи, 4; ідентифікаційний код 02071205).
		Як вже зазначалось вище, рішенням Господарського суду Харківської області від 12.08.2021 №922/553/21 замінено позивача у справі № 922/553/21 - Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській, Донецькій та Луганській областях на його правонаступника - Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській області; закрито провадження у справі №922/553/21 в частині позовних вимог про стягнення заборгованості з орендної плати у розмірі 67138,50 грн., пені у розмірі 2987,61 грн. та штрафу у розмірі 4699,70 грн.; в решті позовних вимог відмовлено.
		Із змісту апеляційної скарги Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області вбачається, що апелянт оскаржує вищевказане рішення виключно в частині відмовлених позовних вимог.
		При перегляді рішення місцевого господарського суду із врахуванням меж апеляційного перегляду згідно положень ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів апеляційного господарського суду виходить з наступного.
		 
		За приписами ст.11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.
		Відповідно до статті 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.
		Відповідно до ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
		Статтею 627 ЦК України встановлено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
		Відповідно до ст. 1 Закону України Про оренду державного та комунального майна орендою є речове право на майно, відповідно до якого орендодавець передає або зобов`язується передати орендарю майно у користування за плату на певний строк.
		Згідно ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).
		Згідно положень ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.
		Відповідно до положень ст. 286 ГК України орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі. 
		Відповідно до частини першої статті 638 Цивільного кодексу України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
		Орендна плата з урахуванням її індексації є однією з істотних умов договору оренди (частина перша статті 284 Господарського кодексу України).
		 Орендна плата встановлюється у грошовій формі і вноситься у строки, визначені договором. Орендар за користування об`єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків провадження господарської діяльності (стаття 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна».
		Як вбачається із матеріалів справи та не оспорюється жодним із учасників судового процесу, у Приватного підприємства "Ресторатор 2016" за договором оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №6121-Н від 10.06.2016 утворилась заборгованість з орендної плати за період з березня 2020 року по грудень 2020 року у розмірі 67138,50 грн.; розмір пені, нарахований позивачем на підставі п.3.7 договору за період з 25.07.2020 до 25.01.2021 становить 2987,61 грн.; розмір штрафу, нарахований на підставі п.3.8 договору, становить 4699,70 грн.; станом на 25.01.2021 загальна заборгованість відповідача перед державним бюджетом становила 74825,81 грн.
		Приватне підприємство "Ресторатор 2016" в процесі розгляду справи в місцевому господарському суді сплатило заборгованість з орендної плати, суму штрафу та пені в повному обсязі, про що свідчать наявні в матеріалах справи платіжні доручення № 583 від 31.05.2021 на суму 67 500,00 грн. та № 584 від 04.06.2021 на суму 7500,00 грн. Зазначена обставина стала підставою для закриття провадження у справі у відповідній частині на підставі п.2 ч.1 ст.231 ГПК України.
		На думку Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області факт несвоєчасної сплати орендної плати за період з березня 2020 року по грудень 2020 року, є істотним порушенням умов договору оренди та підставою для його розірвання.
		З цього приводу, судова колегія апеляційного господарського суду зазначає наступне.
		 
		Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.
		Згідно з частинами 1, 3 статті 291 ГК України одностороння відмова від договору оренди не допускається. Договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу.
		Відповідно до ст.783 Цивільного кодексу України наймодавець має право вимагати розірвання договору найму, якщо: 1) наймач користується річчю всупереч договору або призначенню речі; 2) наймач без дозволу наймодавця передав річ у користування іншій особі; 3) наймач своєю недбалою поведінкою створює загрозу пошкодження речі; 4) наймач не приступив до проведення капітального ремонту речі, якщо обов`язок проведення капітального ремонту був покладений на наймача.
		Відповідно до п.10.6 договору чинність цього договору припиняється внаслідок: закінчення строку, на який його було укладено, загибелі орендованого майна, достроково за взаємною згодою сторін або за рішенням суду, банкрутства орендаря, ліквідації орендаря  юридичної особи.
		Отже, спірний договір не передбачає можливості одностороннього розірвання договору, а тому суду при ухваленні рішення необхідно виходити з приписів законодавства, які регулюють спірні правовідносини.
		Згідно ч.2 ст. 24 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» договір оренди може бути достроково припинений за згодою сторін. Договір оренди може бути достроково припинений за рішенням суду та з інших підстав, передбачених цим Законом або договором.
		Відповідно до ч.2 ст.651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
		Застосування такого правового наслідку, як розірвання договору судом, саме з підстави істотності допущеного порушення договору, визначеної через іншу оціночну категорію - значну міру позбавлення того, на що особа розраховувала при укладенні договору, - відповідає загальним засадам цивільного законодавства, до яких згідно пункту 6 частини першої статті 3 ЦК України належать, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.
		Наявні в матеріалах справи документи свідчать, що Приватне підприємство "Ресторатор 2016" орендну плату за період з березня 2020 року по грудень 2020 року вносило несвоєчасно та остаточно сплатило заборгованість з орендної плати лише в травні 2021 року.
		Судова колегія апеляційної інстанції зауважує, що несвоєчасне внесення Приватним підприємством "Ресторатор 2016" орендних платежів за договором було зумовлено наявністю чинників, за які орендар не відповідав в повному обсязі.
		Так, Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 11.03.2020 року за №211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", згідно з якою на всій території України з 12.03.2020 установлено карантин. 
		Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» доповнено розділ "Прикінцеві та перехідні положення" пунктом 14 наступного змісту: «З моменту встановлення карантину, введеного постановою Кабінету Міністрів України "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" від 11 березня 2020 року №211 (з наступними змінами і доповненнями), і до його завершення в установленому законом порядку наймач може бути звільнений від плати за користування майном відповідно до частини шостої статті 762 цього Кодексу".
		Відповідно до ч.6 ст. 762 Цивільного кодексу України наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.
		Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" пункт 14 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України викладено в такій редакції: "Встановити, що на час дії відповідних обмежувальних карантинних заходів, запроваджених Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), обставинами, за які наймач (орендар) не відповідає відповідно до частини другої статті 286 Господарського кодексу України, частин четвертої та шостої статті 762 Цивільного кодексу України, також є заходи, запроваджені суб`єктами владних повноважень, якими забороняються певні види господарської діяльності з використанням орендованого майна, або заходи, якими забороняється доступ до такого майна третіх осіб".
		Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 року за №211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" було заборонено роботу суб`єктів господарювання, яка передбачає приймання відвідувачів, зокрема закладів громадського харчування (ресторанів, кафе тощо), торговельно-розважальних центрів, інших закладів розважальної діяльності, фітнес-центрів, закладів культури.
		В подальшому, постановою Кабінету Міністрів України від 15.07.2020 №611 "Деякі питання сплати орендної плати за державне майно під час дії карантину" установлено, що на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2: 1) звільняються від орендної плати орендарі за переліком згідно з додатком 1; 2) нарахування орендної плати за користування нерухомим державним майном, розрахованої відповідно до Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 4 жовтня 1995 р. № 786, здійснюється у розмірі: 50 відсотків суми нарахованої орендної плати для орендарів за переліком згідно з додатком 2; 25 відсотків суми нарахованої орендної плати для орендарів за переліком згідно з додатком 3.
		Згідно п.1 додатку 1 до постанови Кабінету Міністрів України від 15.07.2020 №611 встановлено перелік орендарів, які звільняються від орендної плати за користування нерухомим державним майном. До зазначених осіб, зокрема, віднесено орендарів, які орендують приміщення (в учбових корпусах) закладів освіти і науки державної форми власності з метою розміщення кафе, кафетеріїв, їдалень, буфетів, які не здійснюють продаж товарів підакцизної групи.
		Як вже зазначалось вище, Приватне підприємство "Ресторатор 2016" використовує об`єкт оренди з метою розміщення кафе з літнім майданчиком.
		Наказом Приватного підприємства "Ресторатор 2016" №01/03 від 12.03.2020 припинено діяльність підприємства з 12.03.2020 у зв`язку із введенням карантину.
		Наявним в матеріалах справи, сертифікатом №6300-20-1815 від 12.11.2020 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) встановлено, що карантин, встановлений Кабінетом Міністрів України є форс-мажорною обставиною (обставиною непереборної сили) а використання Приватним підприємством "Ресторатор 2016" об`єкту оренди за договором №6121-Н від 10.06.2016 було неможливим з 17.03.2020 по 09.06.2020.
		У зв`язку із внесенням вищевказаних змін в законодавство України через запровадження на території України карантину, Приватне підприємство "Ресторатор 2016" мало правомірні очікування, що останнє має право на звільнення від орендної плати за користування державним майном, що зумовило звернення із пропозицією до позивача про внесення змін до договору № 6121-Н від 10.06.2016 з 12.03.2020 шляхом підписання додаткової угоди. 
		Вищевказана пропозиція про звільнення орендаря від орендної плати була залишена позивачем без задоволення, що стало підставою для звернення Приватного підприємства "Ресторатор 2016" до Господарського суду Харківської області з позовом до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській, Донецькій та Луганській областях про визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди.
		Рішенням Господарського суду Харківської області від 22.03.2021 у справі №922/3734/20 позов Приватного підприємства "Ресторатор 2016" задоволено частково; визнано укладеною між Регіональним відділенням фонду державного майна України по Харківській, Донецькій та Луганській областях та Приватним підприємством РЕСТОРАТОР 2016 додаткову угоду про звільнення орендаря державного майна від сплати орендної плати у зв`язку з постановою Кабінету Міністрів України від 15.07.2020 за №611 Деякі питання сплати орендної плати за державне майно під час дії карантину щодо звільнення від сплати орендної плати з 12.03.2020 по дату закінчення карантину за договором оренди №6121-н від 10.06.2016.
		Постановою Східного апеляційного господарського суду від 18.05.2021 у справі № 922/3734/20, залишеною без змін постановою Верховного Суду від 16.09.2021: апеляційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській, Донецькій та Луганській областях задоволено; рішення Господарського суду Харківської області від 22.03.2021 у справі №922/3734/20 скасовано в частині задоволення вимог про визнання укладеною між Регіональним відділення Фонду державного майна України по Харківській, Донецькій та Луганській областях та Приватним підприємством Ресторатор 2016 додаткової угоди про звільнення орендаря державного майна від сплати орендної плати у зв`язку з постановою Кабінету Міністрів України від 15.07.2020 за №611 Деякі питання сплати орендної плати за державне майно під час дії карантину щодо звільнення від сплати орендної плати з 12.03.2020 по дату закінчення карантину за договором оренди №6121-н від 10.06.2016, в редакції, викладеній у рішенні господарського суду Харківської області від 22.03.2021 у справі №922/3734/20; прийнято в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог Приватного підприємства Ресторатор 2016 про визнання укладеною між Регіональним відділення Фонду державного майна України по Харківській, Донецькій та Луганській областях та Приватним підприємством РЕСТОРАТОР 2016 додаткової угоди про звільнення орендаря державного майна від сплати орендної плати у зв`язку з постановою Кабінету Міністрів України від 15.07.2020 за №611 Деякі питання сплати орендної плати за державне майно під час дії карантину щодо звільнення від сплати орендної плати з 12.03.2020 по дату закінчення карантину за договором оренди №6121-н від 10.06.2016 в редакції, викладеній у рішенні господарського суду Харківської області від 22.03.2021 у справі №922/3734/20  відмовлено повністю; в іншій частині рішення Господарського суду Харківської області від 22.03.2021 у справі №922/3734/20 залишено без змін.
		Наявні в матеріалах справи документи свідчать, що Приватне підприємство "Ресторатор 2016" після прийняття Східним апеляційним господарським судом постанови від 18.05.2021 у справі № 922/3734/20, сплатило заборгованість з орендної плати та штрафні санкції на підставі платіжних доручень №583 від 31.05.2021 на суму 67 500,00 грн. та №584 від 04.06.2021 на суму 7500,00 грн.
		На думку судової колегії апеляційного господарського суду, дії Приватного підприємства "Ресторатор 2016" щодо негайної сплати орендної плати за договором оренди державного майна після прийняття Східним апеляційним господарським судом постанови від 18.05.2021 у справі № 922/3734/20 відповідають фундаментальним принципам цивільного права як справедливість, добросовісність та розумність, передбачених статтею 3 Цивільного кодексу України.
		В даному випадку, зважаючи на положення ч.6 ст. 762 Цивільного кодексу України, запровадження на території України карантину у зв`язку із поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19 та внесенням до Цивільного кодексу України положень щодо можливості звільнення орендарів від сплати орендної плати (пункт 14 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України), приймаючи до уваги положення постанови Кабінету Міністрів України від 15.07.2020 №611, а також припинення роботи суб`єкта господарювання, Приватне підприємство "Ресторатор 2016" мало законні сподівання на звільнення його від орендної плати, у зв`язку із чим відповідачем вжито заходи щодо укладання відповідної додаткової угоди із позивачем.
		Лише після усвідомлення безперспективності ініційованого судового процесу в межах справи №922/3734/20 про визнання укладеною додаткової угоди про звільнення орендаря від сплати орендної плати, Приватне підприємство "Ресторатор 2016" сплатило заборгованість з орендної плати. 
		При цьому, наявні в матеріалах справи документи свідчать про те, що Приватне підприємство "Ресторатор 2016" взагалі тимчасово припинило свою діяльність з 12.03.2020, приймаючи до уваги встановлену нормативно-правовими актами заборону функціонування закладів громадського харчування (ресторанів, кафе тощо) та доступу до такого майна третіх осіб, що безумовно негативно вплинуло на платоспроможність орендаря.
		Як вже зазначалось вище, частиною 2 статті 651 Цивільного кодексу України визначено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
		В даному випадку, йдеться про таке порушення договору однією зі сторін, яке тягне для другої сторони неможливість досягнення нею цілей договору (аналогічна правова позиція викладена у п.116 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.02.2021 у справі 910/2861/18).
		Велика Палата Верховного Суду у п.п. 117-120 постанови від 16.02.2021 у справі 910/2861/18 зазначила, що оцінка порушення договору як істотного здійснюється судом відповідно до критеріїв, що встановлені вказаною нормою (ст.651 ЦК України). Оціночне поняття істотності порушення договору законодавець розкриває за допомогою іншого оціночного поняття - «значної міри» позбавлення сторони того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Істотність порушення визначається виключно за обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає розірвання договору. У такому випадку вина (як суб`єктивний чинник) сторони, що припустилася порушення договору, не має будь-якого значення і для оцінки порушення як істотного, і для виникнення права вимагати розірвання договору на підставі частини другої статті 651 ЦК України. Іншим критерієм істотного порушення договору закон визнає розмір завданої порушенням шкоди, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору. При цьому йдеться не лише про грошовий вираз завданої шкоди, прямі збитки, а й випадки, коли потерпіла сторона не зможе використати результати договору.
		Вирішальне значення для застосування зазначеного положення закону має співвідношення шкоди з тим, що могла очікувати від виконання договору сторона.
		У кожному конкретному випадку питання про істотність порушення повинне вирішуватися з урахуванням усіх обставин справи, що мають значення. Так, суди повинні встановити не лише наявність істотного порушення договору, але й причини та об`єктивні наслідки, що спричинили таке порушення, наявність шкоди, завданої цим порушенням другою стороною, яка може бути виражена у вигляді реальних збитків та (або) упущеної вигоди, її розмір, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору; а також установити, чи є дійсно істотною різниця між тим, на що має право розраховувати сторона, укладаючи договір, і тим, що в дійсності вона змогла отримати.
		Судова колегія апеляційного господарського суду зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази, які би свідчили про понесення Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Харківській області збитків внаслідок несвоєчасної сплати Приватним підприємством "Ресторатор 2016" орендної плати, а також про існування обставини, які би дали підстави вважати, що орендодавцем не досягнуто цілей договору або не отримано того, на що розраховував позивач, укладаючи спірний договір
		Також Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Харківській області не доведено настання для нього будь-яких інших негативних матеріальних наслідків з підстав недотримання відповідачем умов договору оренди щодо своєчасної сплати орендної плати саме в період, встановленого державою карантину.
		Колегія суддів вважає, що в разі розірвання договору оренди та повернення Приватним підприємством "Ресторатор 2016" орендованого майна на користь балансоутримувача, Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській області буде вимушене почати пошук іншого орендаря, що призведе до виникнення на деякий час простою в оренді державного майна та негативно вплине на надходження до бюджету відповідних грошових коштів. 
		За переконанням апеляційного господарського суду, правовідносини, що склались між сторонами в даній справі, із врахуванням запровадження на території України карантину, причини та дії орендаря, направлені на звільнення його від орендної плати, неможливістю відповідача використовувати орендоване майно протягом певного періоду часу, погіршення майнового стану відповідача та наявністю правомірних очікувань орендаря про звільнення його від сплати орендної плати за користування спірним об`єктом нерухомого майна, факт несвоєчасного внесення орендних платежів Приватним підприємством "Ресторатор 2016" не може вважатись істотним порушенням умов договору, та, як наслідок, підставою для розірвання договору оренди №6121-Н від 10.06.2016.
		З огляду на вищевикладене, судова колегія апеляційної інстанції погоджується із висновком суду першої інстанції щодо відмови в задоволенні позовних вимог Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області про розірвання договору оренди №6121-Н від 10.06.2016 та зобов`язання Приватного підприємства "Ресторатор 2016" повернути державне майно балансоутримувачу шляхом підписання акту приймання-передавання.
		Посилання апелянта, на правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 04.08.2021 у справі №908/2282/20 згідно якої факт систематичного порушення договору оренди щодо сплати орендних платежів є підставою для розірвання договору, незважаючи на те, чи виплачена вона в подальшому, не приймаються судовою колегією апеляційної інстанції, оскільки правовідносини, що склались між сторонами у справі №908/2282/20 та в даній справі №922/553/21 (із врахуванням вищевказаних обставин, спричинених запровадженням на території України карантину), не є подібними.
		Інші доводи апелянта були спростовані в даній постанові апеляційного господарського суду, крім того, судова колегія апеляційної інстанції зазначає, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
		У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод. У справі "Руїз Торіха проти Іспанії", ЄСПЛ вказав, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися у світлі обставин кожної справи.
		 
		З огляду на вищевикладене, апеляційна скарга Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області підлягає залишенню без задоволення, а рішення Господарського суду Харківської області від 12.08.2021 у справі №922/553/21 підлягає залишенню без змін з підстав, викладених в даній постанові.
		Відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.
		На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 129, 269, 270, 275, 276, 281, 282, 283, 284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Апеляційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області на рішення Господарського суду Харківської області від 12.08.2021 у справі №922/553/21  залишити без задоволення.
		Рішення Господарського суду Харківської області від 12.08.2021 у справі №922/553/21  залишити без змін.
		Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок та строки оскарження в касаційному порядку встановлені статтями 286-289 ГПК України.
		 
		 
		Головуючий суддя Н.О. Мартюхіна
		 
		СуддяЛ.І. Бородіна
		 
		СуддяО.В. Плахов
		 
		 (Повний текст постанови складено 21.12.2021 року).

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...