Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 904/6219/21 : Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на нерухоме майно (крім землі); про державну власність; щодо оренди.
Надіслано для оприлюднення: 21.12.2021. Зареєстровано: 23.12.2021. Забезпечено надання загального доступу: 24.12.2021.
Дата набрання законної сили: 13.06.2022
Результат оскарження 13.06.2022 Центральний апеляційний господарський суд: залишено рішення місцевого суду без змін, а скаргу без задоволення
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД 
		ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
		E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		08.12.2021м. ДніпроСправа № 904/6219/21
		Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Бєлік В.Г. за участю секретаря судового засідання Єпік А.М., розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні справу:
		за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях, м. Дніпро 
		до Приватного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний завод", м. Дніпро 
		про стягнення заборгованості у розмірі 581 638,96 грн. за договором оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 12/02-4411-ОД від 28.04.2011 року та виселення. 
		 
		Представники:
		від позивача: Конох Я.В., виписка з ЄДРЮОФОПГР , представник;
		від відповідача: Корсун С.О., довіреність № 100 від 21.12.2020 року, адвокат.
		 
		ПРОЦЕДУРА:
		Регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Приватного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний завод" заборгованість у розмірі 581 638,96 грн. за договором оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 12/02-4411-ОД від 28.04.2011 року та виселення.
		Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 08.07.2021 року прийнято позовну заяву до розгляду призначено підготовче судове засідання на 27.07.2021 року о 10:40 год.
		27.07.2021 року від представника відповідача до канцелярії Господарського суду Дніпропетровської області надійшло клопотання вих. № б/н від 27.07.2021 року про продовження строку на подання відзиву на позовну заяву.
		У підготовчому судовому засіданні 27.07.2021 року оголошено перерву до 07.09.2021 року о 10:00 год.
		25.08.2021 року від представника позивача до канцелярії Господарського суду Дніпропетровської області надійшла відповідь на відзив вих. № б/н.
		06.09.2021 року від представника відповідача до канцелярії Господарського суду Дніпропетровської області надійшло клопотання вих. № б/н від 06.09.2021 року про закриття провадження у справі, а саме в частині вимог щодо виселення відповідача з орендованого державного майна.
		Станом на 07.09.2021 року матеріали справи не містять відзиву на позовну заяву, але позивачем подано відповідь на відзив, тому суд вбачає підстави для відкладення підготовчого засідання для надання відповідачеві часу для надання відзиву до матеріалів справи.
		У відповідності до частини 3 статті 177 Господарського процесуального кодексу України, підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду по суті цей строк може бути продовжений не більше ніж на тридцять днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду.
		Також судом враховано, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
		Відповідно до частини 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України, суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
		Враховуючи необхідність забезпечення участі сторін у судовому засіданні, та їх право на належний захист своїх прав в суді першої інстанції, а також з огляду на положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, суд вважає за необхідне продовжити строк розгляду підготовчого провадження на 30 календарних днів та відкласти підготовче судове засідання з метою повного, об`єктивного та всебічного розгляду справи та належної підготовки справи для розгляду по суті.
		Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від продовжено строк розгляду підготовчого провадження до 08.10.2021 року включно та підготовче судове засідання відкладено на 05.10.2021 року о 10:00 год.
		20.09.2021 року від представника відповідача до канцелярії Господарського суду Дніпропетровської області надійшли письмові заперечення вих. № б/н від 17.09.2021 року на відповідь на відзив.
		04.10.2021 року електронною поштою від представника відповідача до канцелярії Господарського суду Дніпропетровської області надійшло клопотання вих. № б/н від 04.10.2021 року про долучення до матеріалів справи додаткових документів.
		05.10.2021 року у підготовчому судовому засіданні представниками сторін зазначено, що ними було надано всі можливі та допустимі докази по справі.
		Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 05.10.2021 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 04.11.2021 року о 10:00 год.
		01.11.2021 року від представника позивача до канцелярії Господарського суду Дніпропетровської області надійшли письмові пояснення вих. № б/н.
		У зв`язку з перебуванням судді Бєлік В.Г. з 03.11.2021 року у відпустці (самоізоляція), яка пов`язана з контактом із особою (мати) хворою коронавірусом SARS-CoV-2 до отримання результатів ПЛР-досліджень, та з метою запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, судове засідання 04.11.2021 року з розгляду справи по суті не відбулось.
		Судом враховано, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
		Відповідно до частини 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України, суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
		Приймаючи до уваги необхідність забезпечення участі сторін у судовому засіданні, та їх право на належний захист своїх прав в суді першої інстанції, а також з огляду на положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, суд вважає за необхідне призначити судове засідання з розгляду справи по суті. 
		Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 11.11.2021 призначено судове засідання з розгляду справи по суті на 30.11.2021 о 10:30 год.
		У призначеному судовому засіданні 30.11.2021 оголошено перерву до 08.12.2021. 
		В порядку статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у судовому засіданні 08.12.2021 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
		Дослідивши надані документи і матеріали, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
		 
		АРГУМЕНТИ СТОРІН
		Позиція позивача, викладена в позовній заяві
		Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 12/02-4411-ОД від 28.04.2011 року, а саме в частині своєчасної сплати орендної плати та невиконання п.5.20 щодо умов продовження договору, внаслідок чого термін дії договору закінчився, у зв`язку з чим позивач нарахував до стягнення з відповідача неустойку у розмірі 580 832,75 грн. та пеню у розмірі 812,50 грн.
		Також, позивач просив виселити відповідача з будівлі технічної бібліотеки площею 880,1 кв.м., розміщеного за адресою: м. Дніпро, вул. Квілінга, буд. 7, що перебуває на балансі ПрАТ Дніпровський металургійний завод.
		 
		Позиція відповідача, викладена у відзиві на позовну заяву
		Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує та зазначає, що Регіональне відділення звернулось до Орендаря з листом від 13.11.2019 за вих №11-02-06638, в якому, крім іншого, повідомило, що термін дії Договору спливає 27.01.2020, а відповідно до п.10.9. чинність цього договору припиняється внаслідок закінчення строку на який його було укладено, та у разі наміру продовжити його на новий строк, просило надати до Регіонального відділення про це заяву, до якої додати документи необхідні для оцінки орендованого майна.
		Орендар, листом від 14.01.2020 вих. №422/2019, який надійшов до Регіонального відділення 17.01.2020 (вх. № 11/00453 от 17.01.2020), звернувся до Регіонального відділення з проханням продовжити термін дії Договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 12/02-4411-ОД від 28 квітня 2011 року.
		До вказаного листа, Відповідачем було додано документи щодо проведення оцінки майна, як хто вимагав Позивач.
		Відповідно до абзацу 4 п.10.1 Договору, у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору, договір уважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені цим Договором.
		Так, протягом одного місяця після закінчення терміну дії Договору від Орендодавця письмове повідомлення про свій намір щодо завершення, припинення або розірвання Договору на адресу відповідача як Орендаря не надходило.
		Окрім того, Позивач, без пояснення причин, до теперішнього часу не надав додаткову угоду про продовження Договору оренди на новий строк відповідно до вимог вищевказаного Договору. За вказаних обставин договірвважається продовженим на новий строк на тих же умовах. зокрема з 28.01.2020 по 26.12.2022.
		Щодо листа заступника начальника Регіонального відділення від 18.02.2020 № 11-02-01044, який долучено позивачем до позовної заяви, відповідач зазначити, що вказаного листа не отримував, фіскальний чек від 18.02.2020 не є належним доказом повідомлення Відповідача про припинення дії Договору.
		 
		Позиція позивача, викладена у відповіді на відзив
		У відповіді на відзив на позовну заяву позивач зазначає, що з метою продовження договірних відносин, Регіональне відділення листом від 13.11.2019 запропонувало ПрАТ Дніпропетровський металургійний завод надати копію технічного паспорту, копію плана-схеми завіреного печаткою Балансоутримувача; довідку Балансоутримувача для проведення оцінки державного майна; інформацію про орендаря, а саме: копію виписки з ЄДРЮФОП, код ЄДРПОУ, код платника податку на додану вартість; реєстраційний номер свідоцтва платника податку, розрахунковий рахунок і назва банку, в якому відкритий рахунок МФО.
		Вищевказаним листом Регіональне відділення повідомляло Орендаря, що станом на 15.10.2019 ним не виконуються умови договору оренди в частині сплати орендної плати та страхування орендованого державного майна, а продовження дії договору можливе лише у разі повного виконання усіх його умов.
		Додатково Регіональне відділення інформувало, що якщо на момент закінчення терміну дії договору оренди органом управління державним майном не буд надано погодження щодо продовження терміну дії договору оренди від 28.04.2011 №12/02-4411-ОД буде припинений.
		Однак, в порушення вимог п.5.20. Договору, ПрАТ Дніпровський металургійний завод звернувся до Регіонального відділення з листом про продовження терміну дії договору лише 17.01.2020 (вхідний №11/00453), фактично за 10 днів до закінчення терміну дії договору, тоді як п.5.20. встановлено чіткий граничний строк на таке звернення - не пізніше ніж за місяць до закінчення терміну дії договору оренди, тим більше, враховуючи те, що Регіональне відділення повідомило ПрАТ Дніпровський металургійний завод про надання необхідних документів для продовження дії договору завчасно, листом від 13.11.2019 №11-02-06638.
		Щодо не отримання відповідачем листа про припинення договірних відносин позивач зазначив, що фіскальним чеком № 4900079841159 було підтверджено направлення саме листа від 18.02.2020 № 11-02-01044, яким останній звертався саме до ПрАТ Дніпропетровський металургійний завод на адресу: вул. Маяковського, 3, м. Дніпро, 49064., однак, вказаних дій задля підтвердження своїх слів стосовно неотримання зазначеного поштового відправлення Відповідач з невідомих причин не надав. 
		 
		Позиція відповідача, викладена у запереченнях на відповідь на відзив
		Відповідач зазначає, що оскільки Позивачем в порушення п. 7.4. п. 10.1 Договору , ч. 4 ст. 284 Господарського кодексу України, ст. 764 Цивільного кодексу України, ч. 2 ст. 17 Закону України Про оренду державного та комунального майна не пізніше ніж за ЗО (тридцять) діб не повідомлено Відповідача про свій намір щодо завершення, припинення Договору, а також протягом одного місяця після закінчення терміну ди договору договору, в діях ПрАТ ДМЗ орендованого майна, а отже відсутні підстави для нарахування неустойки. Позивачем не направлено Відповідачу заяву про припинення не вбачається порушення зобов`язання щодо повернення орендованого майна, а отже відсутні підстави для нарахування неустойки. 
		Відповідач також зауважив, що рішення про припинення Договору, яке оформлене Наказом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій, та Кіровоградській областях № 12/02-15-ПО прийнято 12.02.2020, тому, також незрозуміло, чому Позивач здійснив розрахунок неустойки починаючи з 28.01.2020.
		05.08.2021 Відповідач повернув Балансоутримувачу нерухоме майно, яке знаходилось в оренді у Відповідача згідно договору оренди № 12/02-4411-ОД від 28.04.2011 державного майна, а саме: будівлю технічної бібліотеки площею 907 кв.м., розміщене за адресою: м. Дніпро, вул. Квірінга, буд. 7.
		Вказане підтверджується Актом повернення з оренди нерухомого майна, що належить до державної власності, який підписано з боку Орендаря та Балансоутримувача та який спрямований на адресу Позивача. Супровідним листом за вих. № 16.7/1922а від 05.08.2021 Відповідачем копія Акту повернення з оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 05.08.2021 була направлена на адресу Позивача.
		 
		ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУТЬ
		Предметом цього судового розгляду є вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за договором оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 12/02-4411-ОД від 28.04.2011, а саме неустойки, пені та виселення відповідача з орендованого приміщення.
		Для правильного вирішення цього спору необхідно встановити, які саме правовідносини склались між сторонами, які взаємні права та обов`язки виникли між сторонами, чи мало місце порушення будь-яких зобов`язань (чи було порушено відповідачем зобов`язання з повернення орендованого майна у встановлені строки), які саме зобов`язання порушені боржником, яке право чи інтерес кредитора порушено, які наслідки порушення зобов`язань боржником. 
		Між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Дніпропетровській області, правонаступником якого є Регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях (надалі - орендодавець, позивач) та Публічним акціонерним товариством "Євраз-Дніпропетровський металургійний завод імені Петровського", правонаступником якого є, Приватне акціонерне товариство "Дніпропетровський металургійний завод" (надалі - орендар, відповідач) було укладено договір оренди майна, що належить до державної власності № 12/02-4411-ОД від 28.04.2011 (надалі - договір).
		Відповідно до пункту 1.1. договору, орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне окреме нерухоме майно будівлю технічної бібліотеки (далі - майно) площею 880,1 кв.м, розташоване за адресою: м. Дніпропетровськ (м. Дніпро), вул. Квірінга, 7 на 2-х, технічний поверсі(ах) будівлі 2-х поверх, що перебуває на балансі ПрАТ "Євраз-Дніпропетровський металургійний завод імені Петровського" (далі - балансоутримувач), вартість якого визначена згідно з висновком про вартість на 14.01.2011 і становить за незалежною оцінкою 3 241 001,00 грн.
		Згідно п. 10.1. договору, його було укладено на 2 роки 11 місяців , що діє з 28.04.2011 по 27.03.2014.
		Додатковою угодою від 10.04.2017 до договору оренди від 28.04.2011 №12/02-4411-ОД, його дію було продовжено з 28.02.2017 по 27.01.2020.
		Додатковою угодою від 10.04.2017 до договору оренди від 28.04.2011 №12/02-4411-ОД викладено у Розділі 1.Предмет договору площу і вартість орендованого майна у наступній редакції: ...площею 907 кв.м...., ...вартість якого визначена згідно з висновком про вартість на 10.04.2014 і становить за незалежною оцінкою 4 609 374,00 грн.
		Згідно пункту 1.2. договору, майно передається в оренду з метою використання будівлі но прямому цільовому призначенню, розміщення бібліотеки. Використання орендованого державного майна не за призначенням забороняється. 
		Відповідно до пункту 2.1. договору, орендар вступає у строкове платне користування державним майном у термін, указаний в договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору (у разі оренди нерухомого майна на строк не менше ніж три роки - не раніше дати державної реєстрації договору) та акта приймання - передачі майна.
		Згідно з п. 3.1. договору (в редакції додаткової угоди від 10.04.2017), орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.95 № 786 (далі Методика розрахунку), і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку березень 2014 р. 7 682,29 грн. 
		Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному законодавством (п. 3.2. договору).
		Відповідно до пункту 3.3. договору, орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.
		Пунктом 3.6. договору (в редакції додаткової угоди від 10.04.2017) передбачено, що орендна плата перераховується до державного бюджету та балансоутримувачу у співвідношенні:
		- 70 % - до державного бюджету по місцю реєстрації орендаря у податковій інспекції на рахунки, відкриті відділеннями казначейства у розмірі 5 377,61 грн;
		- 30% - балансоутримувачу у розмірі 2 304,68 грн.
		щомісяця не пізніше 15 числа місяця наступного за звітним незалежно від наслідків господарської діяльності орендаря протягом дії договору.
		Пунктом 3.11. договору оренди встановлено, у разі припинення (розірвання) договору оренди орендар сплачує орендну плату до дня повернення Майна за актом приймання-передавання включно. Закінчення строку дії договору оренди не звільняє орендаря від обов`язку сплатити заборгованість за орендною платою, якщо така виникла в повному обсязі, враховуючи санкції, до державного бюджету та балансоутримувачу.
		Розділом 5 Договору оренди встановлені обов`язки орендаря, зокрема:
		Орендар зобов`язаний своєчасно і у повному обсязі сплачувати орендну плату до державного бюджету та балансоутримувачу. (п. 5.3. Договору).
		Додатково угодою від 18.07.2018 до договору оренди від 28.04.2011 №12/02-4411-ОД п.5.6. договору було викладено у наступній редакції: Протягом місяця після укладення цього Договору застрахувати орендоване майно не менше, ніж на його вартість за актом оцінки (або висновку про вартість) на користь Балансоутримувача, який несе ризик випадкової загибелі чи пошкодження об`єкта оренди у порядку, визначеному законодавством, від пожежі, залиття, протиправних дій 3-х осіб, стихійних явищ, і надати Орендодавцеві та Балансоутримувачу копії страхового полісу і платіжного доручення. Розмір франшизи при укладанні договору страхування повинен становити 0%. У разі невідповідності договорів страхування вказаним вимогам, орендар бере на себе зобов`язання відшкодування збитків нанесених державі у разі настання страхового випадку.
		Постійно поновлювати договір страхування державного майна, що увесь строк оренди майно було застрахованим, з одночасним наданням копій договорів страхування та платіжних доручень Орендодавцю та Балансоутримувачу.
		Пунктом 7.4. договору передбачено, що орендодавець зобов`язаний письмово повідомити орендаря та балансоутримувача не пізніше, ніж за 30 (тридцять) діб про свій намір щодо завершення, припинення або розірвання договору.
		Пунктом 10.9. договору передбачено, що його чинність припиняється, зокрема, внаслідок закінчення строку, на який його було укладено.
		13.11.2019 позивач листом №11-02-06638 повідомив відповідача про таке:
		- що договір оренди від 28.04.2011 №12/02-4411-ОД припиняє свою дію 27.01.2020, у зв`язку з закінченням терміну його дії. 
		- відповідно до ст. 11 Закону України Про оренду державного та комунального майна у разі, якщо на момент продовження дії договору оренди остання оцінка об`єкта оренди була зроблена більше як три роки тому, для продовження договору оренди проводиться оцінка об`єкта оренди.
		- запропонував відповідачу надати копію технічного паспорту; копію плаиа-схеми завіреного печаткою балансоутримувача; довідку балансоутримувача для проведення оцінки державного майна; інформацію про орендаря, а саме: копію виписки з ЄДРЮОФОП, код ЄДРПОУ, код платника податку на додану вартість; реєстраційний номер свідоцтва платника податку, розрахунковий рахунок і назва банку, в якому відкритий рахунок, МФО.
		- станом на 15.10.2019 ним не виконуються умови договору оренди в частині сплати орендної плати та страхування орендованого державного майна, а продовження дії договору можливе лише у разі повного виконання усіх його умов. 
		- якщо на момент закінчення терміну дії договору оренди органом управління державним майном не буде надано погодження щодо продовження терміну дії договору оренди від 28.04.2011 № 12/02-4411-ОД буде припинений.
		Наказом від 12.02.2020 № 12/02-15-ПО дію договору оренди від 28.04.2011 № 12/02-4411-ОД було припинено з 28.01.2020, відповідач об`єкт оренди не повернув, у зв`язку із чим позивачем було нараховано відповідачу неустойку у розмірі 580 832,75 за період з 15.02.2020 по 15.06.2021 та пеню у розмірі 812,50 грн. 
		 
		ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ
		Щодо правовідносин сторін
		Статтею 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" (який діяв під час укладення договору та до 01.02.2020) орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.
		З огляду на наявний в матеріалах справи договір, між сторонами склались правовідносини оренди майна державної власності.
		 
		Щодо строку дії договору та вимог позивача про виселення
		Частиною 2 статті 26 Закону України Про оренду державного та комунального майна врегульовано, що договір оренди припиняється зокрема в разі закінчення строку, на який його було укладено.
		У разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендар зобов`язаний повернути орендодавцеві об`єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди (стаття 27 Закону України Про оренду державного та комунального майна).
		Згідно з частиною першою статті 763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором.
		Між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Дніпропетровській області (далі Регіональне відділення) та Приватним акціонерним товариством «Дніпровський металургійний завод» (далі - ПрАТ «Дніпровський металургійний завод» було укладено договір оренди від 28.04.2011 № 12/02-4411 -ОД нерухомого майна, що належить до державної власності (далі - Договір), а саме: будівлю технічної бібліотеки площею 880,1 кв.м., (далі - Майно), розміщене за адресою: м. Дніпро, вул. Квілінга, буд. 7, що перебуває на балансі ПрАТ «Дніпровський металургійний завод» (далі - Балансоутримувач).
		Згідно п. 10.1.Договору, з урахуванням редакції додаткової угоди від 10.04.2017, його було укладено на 2 роки 11 місяців, що діє з 28.04.2011 по 27.03.2014, у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення цього договору або зміну його умов після закінчення строку його чинності протягом одного місяця, договір уважається продовженим на той самий строк і та тих самих умовах, які передбачені цим договором.
		Договір неодноразово продовжувася сторонами. Зокрема, останній раз його дію було продовжено Додатковою угодою від 10.04.2017 до договору оренди від 28.04.2011 №12/02-4411-ОД, його дію було продовжено з 28.02.2017 по 27.01.2020.
		Статтею 17 Закону України Про оренду державного та комунального майна унормовано, що термін договору оренди визначається за погодженням сторін.
		У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором (частина 2 статті 17 цього Закону).
		13.11.2019 позивач листом № 11-02-06638 повідомив відповідача про таке:
		- що договір оренди від 28.04.2011 № 12/02-4411-ОД припиняє свою дію 27.01.2020, у зв`язку з закінченням терміну його дії. 
		- якщо на момент закінчення терміну дії договору оренди органом управління державним майном не буде надано погодження щодо продовження терміну дії договору оренди від 28.04.2011 № 12/02-4411-ОД буде припинений.
		Згідно з п. 5.20. договору, орендар у разі наміру продовжити строк дії договору оренди зобов`язаний не пізніше ніж за місяць до закінчення терміну дії договору оренди подати Орендодавцю про це заяву з документами щодо виконання умов договору оренди (дозвіл пожежників, копію договору страхування державного майна, платіжні доручення про сплату страхового платежу).
		Як вбачається з матеріалів справи, 17.01.2020 (вхідний № 11/00453) відповідач звернувся до позивача з листом про продовження терміну дії договору, тобто за 10 днів до закінчення терміну дії договору, що є порушенням порядку продовження договору визначеного сторонами у п. 5.20 договору. 
		Пунктом 5.10 договору встановлено, що у разі припинення договору орендар зобов`язаний повернути балансоутримувачу або підприємству/товариству, указаному орендодавцем, орендоване майно в належному стані, не гіршому, ніж на момент передачі його в оренду, з урахуванням нормального фізичного зносу, та відшкодування відповідно до вимог чинного законодавства збитки у разі погіршення стану або втрати (повної або часткової) орендованого майна з вини орендаря.
		Відтак, у разі наміру позивача припинити договір оренди у зв`язку із закінченням строку, на який його було укладено, він на виконання вимог, визначених частиною 2 статті 17 Закону України Про оренду державного та комунального майна повинен протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору зробити про це відповідну заяву.
		Аналогічна правова позиція викладена у Постанові Верховного Суду від 03 березня 2020 року у справі № 916/806/19, де зокрема зазначено, що якщо на дату закінчення строку договору оренди і протягом місяця після закінчення цього строку мали місце заперечення орендодавця щодо поновлення договору на новий строк, то такий договір припиняється.
		Наказом від 12.02.2020 № 12/02-15-ПО дію договору оренди від 28.04.2011 № 12/02-4411-ОД було припинено з 28.01.2020, про що відповідач був повідомлений листом від 18.02.2020 № 11-02-01044, докази направлення листа надані до матеріалів справи.
		Орендоване приміщення було повернуто балансоутримувачу за актом приймання-передачі від 05.08.2021, про що був повідомлений позивач листом № 16.7/1922а від 05.08.2021.
		Згідно з п.2 акта приймання-предачі майна із оренди, датою припинення договору оренди є: 28.01.2020. 
		Отже відповідач своїми діями визнав договір припиненим саме з дати, визначеної позивачем у наказі від 12.02.2020 № 12/02-15-ПО.
		Зазначене спростовує доводи відповідача, що ним не був повідомлений про припинення договору та вважає його автоматично пролонгованим.
		В той же час після повернення об`єкта оренди предмет спору в частині виселення відповідача вичерпано.
		Позивач звернувся до суду з позовом про виселення відповідача 05.07.2021, тобто станом на час звернення до суду з позовом спірне орендоване майно знаходилось у володінні відповідача. Повернення цього майна відбулось 05.08.2021 після відкриття провадження у справі № 904/6219/21.
		Пунктом 2 ч.1 ст.231 ГПК України передбачено, що господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
		Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду господарської справи без прийняття судового рішення у зв`язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов`язує неможливість судового розгляду справи.
		З огляду на викладене провадження у справи щодо виселення відповідача із займаного ним приміщення підлягає закриттю.
		 
		Щодо вимог позивача про стягнення неустойки
		Позивач просить стягнути з відповідача неустойку у розмірі 580 832,75 грн. за період з 15.02.2020 по 15.06.2021 обґрунтовуючи свої вимоги в цій частині з посиланням на умови договору та статтю 785 Цивільного кодексу України.
		Відповідно до пункту 10.11. договору, якщо орендар не виконує обов`язку щодо повернення майна після припинення договору, орендодавець має право вимагати від орендаря сплати неустойки у розмірі подвійної орендної плати за поточний місяць користування Майном за час прострочення.
		Якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором (стаття 764 Цивільного кодексу України).
		Статтею 785 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
		Якщо наймач не виконує обов`язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.
		Подібні за змістом правові приписи містяться і в Законі України "Про оренду державного та комунального майна" від 10.04.1992, чинного на час спірних правовідносин, де зазначено, що:
		- договір оренди вважається укладеним з моменту досягнення домовленості з усіх істотних умов і підписання сторонами тексту договору (частина перша статті 12 Закону України "Про оренду державного та комунального майна");
		- передача об`єкта оренди орендодавцем орендареві здійснюється у строки і на умовах, визначених у договорі оренди (частина перша статті 13 Закону України "Про оренду державного та комунального майна").
		Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" термін договору оренди визначається за погодженням сторін. Термін договору оренди не може бути меншим, ніж п`ять років, якщо орендар не пропонує менший термін.
		Матеріалами справи підтверджено, що договір оренди укладено на строк до 28.01.2020 (включно).
		Умовами договору передбачено, що обов`язок по складанню акта приймання-передачі покладається на відповідача.
		Таким чином договір оренди припинив свою дію і на новий строк не укладався..
		Отже, неповернення об`єкта оренди за договором у період після закінчення строку дії договору відбулося виключно з вини самого орендаря (відповідача), а тому існують усі правові підстави для застосування до відповідача відповідно до частини другої статті 785 Цивільного кодексу України неустойки за період з 15.02.2020 по 15.06.2021.
		З огляду на зміст ч.2.ст. 785 Цивільного кодексу України нарахування неустойки відноситься виключно до компетенції наймодавця (орендодавця) та не розповсюджуються на балансоутримувача. 
		Зазначене спростовує доводи відповідача про неправомірне нарахування неустойки за користування орендованим майном після спливу строку оренди в обсязі 100% без розподілу між ним та балансоутримувачем.
		За таких обставин, позивачем правомірно нараховано неустойку на 100% орендної плати, яка в подальшому підлягає стягненню до Державного бюджету за неправомірне використання державного майна без договору оренди
		 
		Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (частина 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).
		За частиною 2 статті 74 Господарського процесуального кодексу України у разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
		Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів (частина 4 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).
		Обов`язок доказування, а отже, і подання доказів відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України покладено на сторони та інших учасників справи, однак, не позбавляє суд, у випадку, передбаченому статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, витребувати у сторони ті чи інші докази.
		На підставі статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
		Отже, встановивши наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і, відповідно, ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачеві у захисті.
		Заперечення відповідача судом не приймається, оскільки вони є не обґрунтованими тане недоведеними, оскільки до заперечень не надано доказів, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення.
		 
		Щодо пені 
		Позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені за несоєчасну оплату орендної плати в сумі 812,50 грн.
		Відповідно до положень статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
		Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
		Стаття 549 Цивільного кодексу України визначає, що неустойка (пеня, штраф) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. 
		Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.
		Пунктом 3.8 Договору встановлено, що орендна плата, перерахована несвоєчасно або не вповному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету у визначеному в п. 3.6 співвідношенні шдповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати.
		Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, "припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.
		Згідно ст. 256 Цивільного кодексу України позовна давність це строк, у межах якого особа може звернулися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
		Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 Цивільного юдексу України).
		Зі змісту ч. 1 ст. 258 Цивільного кодексу України вбачається, що для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Відповідно до п.1 ч. 2 цієї ж статті позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).
		Згідно з частиною першою ст. 260 Цивільного кодексу України позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253-255 цього Кодексу.
		Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися іро порушення свого права про особу, яка його порушила (ч. 1 ст. 261 ЦК України).
		За зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (ч. 5 ст. 261 ЦК України).
		Сплив позовної давності є підставою для відмови у позові (ч. 4 ст. 267 ЦК України).
		З аналізу розрахунку пені, який долучений Позивачем до позовної заяви та з огляду звернення Позивача до суду лише в липні 2021 року, до позовних вимог щодо стягнення пені треба застосувати позовну давність в один рік, що є підставою для відмови у задоволенні вимоги про стягнення пені в сумі 812,50грн.
		На підставі викладеного, з урахуванням встановлених обставин справи, які підтверджені належними доказами, позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню. 
		 
		СУДОВІ ВИТРАТИ
		Щодо витрат, пов`язаних з відправкою поштової кореспонденції
		Щодо покладення на відповідача заявлених позивачем судових витрат, у тому числі 30,00грн. за пересилання поштової кореспонденції до суду, суд зазначає таке.
		Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 Господарського процесуального кодексу України).
		Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
		Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
		Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи ( ч. 1 ст. 124 ГПК України).
		За змістом частини другої статті 128 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат, пов`язаних з розглядом справи чи підготовкою до розгляду, встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.
		Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (ч. 8 ст. 129 ГПК України).
		На підтвердження цих витрат позивач суду надав фіскальний чек на суму 20,90 грн. (а.с. 22).
		 
		Щодо судового збору
		Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України на відповідача покладаються судові витрати пропорційно задоволеним позовним вимогам, а саме судовий збір у сумі 8 712,46 грн. та судові витрати, пов`язані з пересиланням поштової кореспонденції у сумі 20,87 грн.
		Частиною 4 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що в разі закриття провадження у справі суд вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.
		Господарський суд вважає за доцільне надати роз`яснення щодо повернення сплаченої суми судового збору за подання позовної заяви.
		Відповідно до частини 2 статті 123 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
		Стаття 7 Закону України "Про судовий збір" містить вичерпний перелік пунктів, за якими повертається сплачена сума судового збору.
		Так, відповідно до пункту 5 частини 1 статті 7 цього Закону сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду зокрема в разі закриття провадження. 
		Відтак, у позивача наявна можливість повернути судовий збір у загальному розмірі 2 270,00 грн.
		Керуючись статтями 2, 3, 20, 73 - 79, 86, 91, 123, 124, 129, 231, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
		 
		ВИРІШИВ:
		Позовні вимоги задовольнити частково. 
		Закрити провадження у справі в частині вимог про виселення відповідача з орендованого приміщення.
		Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний завод" (49064, м. Дніпро, вул. Маяковського, буд. 3; код ЄДРПОУ 05393056) на користь на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях (49000, м. Дніпро, вул. Центральна, буд. 6; код ЄДРПОУ 42767945) неустойку у розмірі 580 832,75 грн., витрати на відправлення поштової кореспонденції у розмірі 20,87 грн. та судовий збір у розмірі 8 712,49 грн. 
		У решті позовних вимог відмовити.
		 
		Накази видати після набрання рішенням законної сили.
		Рішення набирає законної сили у відповідності до статті 241 Господарського процесуального кодексу України.
		Рішення суду може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
		Повний текст рішення складено та підписано - 20.12.2021.
		 
		Суддя В.Г. Бєлік

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...