Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 420/19769/21 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; реалізації податкового контролю.
Надіслано судом: 21.12.2021. Зареєстровано: 23.12.2021. Забезпечено надання загального доступу: 24.12.2021.
Дата набрання законної сили: 21.04.2022
Результат оскарження 21.04.2022 П'ятий апеляційний адміністративний суд: залишено судове рішення без змін
Номер судового провадження: П/420/19822/21

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 420/19769/21 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		21 грудня 2021 року м. Одеса
		 
		Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Стефанова С.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовом приватного підприємства «НІККА» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення №100152 від 16 вересня 2021 року та зобов`язання вчинити певні дії, - 
		 
		В С Т А Н О В И В :
		 
		До Одеського окружного адміністративного суду 22 жовтня 2021 надійшов адміністративний позов приватного підприємства «НІККА» до Головного управління ДПС в Одеській області, в якому позивач просить:
		- визнати протиправним та скасувати Рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку №100152 від 16 вересня 2021 року;
		- зобов`язати Головне управління ДПС в Одеській області виключити приватне підприємство «НІККА» з переліку ризикових платників податку;
		- стягнути з Головного управління ДПС в Одеській області на користь приватного підприємства «НІККА» суму судового збору в розмірі 2 270 (дві тисячі двісті сімдесят) гривень 00 копійок.
		Позиція позивача обґрунтовується наступним
		Позивач не погоджується з оскаржуваним рішенням, вважає його необґрунтованим та таким, що підлягає скасуванню та зазначає, що позивачем були надані контролюючому органу інформація та копії документів, які повністю підтверджують невідповідність позивача критеріям ризиковості платника податків та були достатніми для винесення рішення про невідповідність критеріям ризиковості платника податку.
		Позивач звертає увагу, що в оскаржуваному рішенні не зазначено, яка саме податкова інформація про здійснення позивачем ризикових операцій наявна в контролюючого органу, спірне рішення не містить ані посилань на господарську операцію, яка на думку відповідача є ризиковою, ані на підстави, за яких така операція визнана ризиковою, що свідчить про формальність прийнятого рішення. 
		Таким чином, на переконання позивача, оскаржуване рішення не відповідає критеріям чіткості та зрозумілості акта індивідуальної дії та породжує його неоднозначне трактування, що, в свою чергу, впливає на можливість реалізації права або виконання обов`язку позивача виконати юридичне волевиявлення суб`єкта владних повноважень.
		Позиція відповідача обґрунтовується наступним
		ГУ ДПС в Одеській області не погоджується з позовними вимогами ПП «НІККА» та зазначає, що внесення до інформаційних баз даних ДПС та системи АІС «Податковий блок» податкової узагальненої інформації та інформації, щодо відповідності товариства критеріям ризиковості, є одним із заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а відтак, останні безпосередньо не порушують прав та законних інтересів платника податку.
		Крім того, відповідач звертає увагу, що формально оформлені (складені) первинні документи та/або сплата грошових коштів не може слугувати підставою для формування даних податкового обліку за відсутності факту придбання відповідних товарів (робіт/послуг). 
		Таким чином, на переконання відповідача, винесене рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податків стосовно ПП «НІККА» винесене відповідно до діючого законодавства  є таким, що відповідає критеріям, встановленим ч.2 ст.2 КАС України.
		Процесуальні дії та клопотання учасників справи
		Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2021 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження по справі. Справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами в порядку ст.262 КАС України. 
		15 листопада 2021 року від ГУДПС в Одеській області надійшов відзив на адміністративний позов (вхід. №ЕП/31658/21).
		Станом на 21 грудня 2021 року, будь-яких інших заяв по суті справи з боку сторін на адресу суду не надходило. 
		Відповідно до ч.2 ст.262 КАС України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі. 
		Вивчивши матеріали справи, дослідивши обставини, якими обґрунтовувалися позиції позивача та відповідача, перевіривши їх доказами, суд встановив наступні факти та обставини. 
		Обставини справи встановлені судом
		Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, приватне підприємство «НІККА» є юридичною особою (код ЄДРПОУ 32274344), основними видами діяльності якої є: 46.90 неспеціалізована оптова торгівля (основний); 16.23 виробництво інших дерев`яних будівельних конструкцій і столярних виробів; 16.29 виробництво інших виробів з деревини; виготовлення виробів з корка, соломки та рослинних матеріалів для плетіння; 23.69 виробництво інших виробів із бетону, гіпсу та цементу; 45.31 оптова торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів; 46.63 оптова торгівля машинами й устаткованням для добувної промисловості та будівництва; 46.69 оптова торгівля іншими машинами й устаткуванням; 32.99 виробництво іншої продукції, н.в.і.у. Підприємство зареєстроване за юридичною/податковою адресою: 65023, Одеська область, місто Одеса, пров. Маланова, будинок 6. 
		10 липня 2021 року позивач отримав рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Одеської області про відповідність/невідповідність платника податків на додану вартість критеріям ризиковості платника податків №92913 від 10 липня 2021 року (а.с.13).
		Підставою прийняття такого рішення визначено пункт 8 Критеріїв ризиковості платника податку, зміст якого був продубльований у графі «Податкова інформація»: «Наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі поточної діяльності при реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в подані на реєстрацію податковій накладній / розрахунку коригування».У подальшому позивачем було подано повідомлення про подання інформації та копій документів щодо невідповідності критеріям ризиковості №1 від 10 вересня 2021 року з 46 додатками, а саме:
		1. Штатний розпис від 01.07.2021 року;
		2. Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків  фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску за формою 4-ДФ з додатками від 05 серпня 2021 року з додатками;
		3. Договір оренди № М6/-16/1 від 01.01.2021 року;
		4. Повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за формою № 20-ОПП від 29.06.2020 року;
		5. Договір суборенди № СА-196 від 07.10.2020 року;
		6. Повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за формою № 20-ОПП від 14.10.2020 року;
		7. Договір оренди нежитлового приміщення №02/04/21 від 02.04.2021 року;
		8. Повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за формою № 20-ОПП від 28.05.2018 року;
		9. Договір поставки №028/1912 від 05.02.2020 року;
		10. Товарно-транспортна накладна №3 від 14.05.2021 року;
		11. Видаткова накладна №3 від 14.05.2021 року;
		12. Податкова накладна № 3 від 14.05.2021 року;
		13. Товарно-транспортна накладна № 1 від 03.06.2021 року;
		14. Видаткова накладна № 1 від 03.06.2021 року;
		15. Податкова накладна № 1 від 03.06.2021 року;
		16. Видаткова накладна № 1 від 19.07.2021 року;
		17. Податкова накладна № 1 від 19.07.2021 року;
		18. Товарно-транспортна накладна №2 від 03.06.2021 року;
		19. Видаткова накладна № 2 від 03.06.2021 року;
		20. Податкова накладна № 2 від 03.06.2021 року;
		21. Видаткова накладна № 3 від 18.06.2021 року;
		22. Податкова накладна № 3 від 18.06.2021 року;
		23. Договір № 02/01-20 від 02.01.2020 року;
		24. Товарно-транспортна накладна № 2 від 11.05.2021 року;
		25. Видаткова накладна № 2 від 11.05.2021 року;
		26. Податкова накладна № 2 від 11.05.2021 року;
		27. Товарно-транспортна накладна № 5 від 26.05.2021 року;
		28. Видаткова накладна № 5 від 26.05.2021 року;
		29. Податкова накладна № 6 від 26.05.2021 року;
		30. Договір надання транспортно-експедиторських послуг № 23/01 від 23.01.2021 року;
		31. Акт надання послуг № 10 від 31.05.2021 року;
		32. Акт надання послуг № 11 від 30.06.2021 року;
		33. Акт надання послуг № 9 від 31.07.2021 року;
		34. Товарно-транспортна накладна № 8 від 14.05.2021 року;
		35. Видаткова накладна № 8 від 14.05.2021 року;
		36. Договір-заявка на перевезення вантажів № 73 від 15.07.2021 року;
		37. Акт прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) № 73 від 16.07.2021 року;
		38. Акт надання послуг № 793 від 10.03.2021 року;
		39. Акт виконаних робіт (надання послуг) №ОУТ-234483 від 09.03.2021 року;
		40. Акт виконаних робіт (надання послуг) №ОУТ-234488/1 від 09.03.2021 року;
		41. Видаткова накладна №0206055 від 02.06.2021 року;
		42. Податкова накладна №285 від 25.05.2021 року;
		43. Видаткова накладна №9 від 05.05.2021 року;
		44. Товарно-транспортна накладна № 2 від 11.05.2021 року;
		45. Документи по зовнішньоекономічній діяльності підприємства;
		46. Інформація щодо невідповідності Позивачу критеріям ризиковості № 10/09 від 10
		вересня 2021 року (а.с.20-154).
		Подання вказаних документів підтверджується документами довільного формату №1-46 від 10 вересня 2021 року (а.с.155-200). Про прийняття контролюючим органом Повідомлення з додатками свідчить Квитанція №2 (а.с.201).
		16.09.2021 року Комісією з питань зупинення податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів прийнято Рішення про відповідність ПП «НІККА» критеріям ризиковості платника податку №100152 з підстав: п.8 Критеріям ризиковості платника податку: «Наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі поточної діяльності при реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в подані на реєстрацію податковій накладній / розрахунку коригування» (а.с.18).
		Позивач, не погоджуючись з прийнятим рішенням про відповідність ПП «НІККА» критеріям ризиковості платника податку, звернувся з даним адміністративним позовом до суду. 
		Релевантні джерела права та висновки суду
		Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Постановою Кабінету Міністрів України № 1165 від 11.12.2019 року затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, який визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів.
		Відповідно до п. 6 Порядку № 1165, у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
		Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.
		У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
		Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.
		Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).
		У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
		Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
		У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом сьомим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття (додаток 4).
		Інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі засобами електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України Про електронні документи та електронний документообіг, Про електронні довірчі послуги та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном.
		Документами необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути:
		договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;
		договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;
		первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні;
		розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;
		документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством;
		інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
		Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження та приймає відповідне рішення.
		За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття (додаток 4).
		У разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
		Комісія регіонального рівня постійно проводить моніторинг щодо відповідності/невідповідності платників податку критеріям ризиковості платника податку.
		Віднесення Комісією контролюючого органу товариства до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості є передумовою зупинення податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
		В подальшому відповідність критеріям ризиковості має бути спростовано платником податків шляхом подання на вимогу податкового органу переліку документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, і лише ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування або ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку або надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства є підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування.
		Аналіз викладених норм дає підстави для висновку, що законодавцем встановлена певна послідовність прийняття рішення про відповідність платника ПДВ Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість. Так, вирішенню Комісією регіонального рівня питання відповідності платника податку Критеріям ризиковості платника ПДВ має передувати складання та направлення таким платником податкової накладної/розрахунку коригування, потім моніторинг платника податку, податкової накладної/ розрахунку коригування.
		Крім того, встановленню наявності у контролюючих органах податкової інформації, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, яка стала відома контролюючому органу у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, має передувати моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування, поданої для реєстрації.
		Отже, питання відповідності позивача Критеріям ризиковості платника ПДВ має розглядатись Комісією регіонального рівня за наслідками подання Товариством для реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування та моніторингу платника податку і податкової накладної/ розрахунку коригування, що направлена для реєстрації.
		При цьому моніторинг проводиться в автоматизованому порядку.
		З огляду на спірне рішення №100152 від 16.09.2021 року суд встановив, що воно не містять мотивів та обґрунтувань віднесення позивача до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості. У графі «податкова інформація» відповідач вказав, що наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі поточної діяльності при реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в подані на реєстрацію податковій накладній / розрахунку коригування.
		Відповідно до ст.16 Закону України «Про інформацію», податкова інформація  сукупність відомостей і даних, що створені або отримані суб`єктами інформаційних відносин у процесі поточної діяльності і необхідні для реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій у порядку, встановленому Податковим кодексом України. Правовий режим податкової інформації визначається Податковим кодексом України та іншими законами.
		В оскаржуваному рішення відповідачем у рядку «Податкова інформація» не зазначено суть та характер наявної податкової інформації, що стала підставою для прийняття такого рішення, не ідентифіковано конкретні ризикові операції та/або податкові накладні платника, в яких були зафіксовані такі операції.
		Натомість контролюючим органом лише процитовано зміст п.8 Критеріїв ризиковості платника податків.
		Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення не містить обґрунтувань підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку.
		Вказана правова позиція повністю узгоджується з позицією Верховного Суду у постанові по справі №640/11321/20 від 05.01.2021 року.
		Також, враховуючи відсутність в оскаржуваному рішенні про відповідність ПП «НІККА» критеріям ризиковості платника податку податкової інформації, яка слугувала підставою для його прийняття, суд зазначає, що контролюючий орган мав право витребувати від платника документи на спростування наявних у органу ДПС сумнівів пов`язаних з легальністю діяльності юридичної особи, вказавши які саме аспекти належить висвітити платнику податків у своїх поясненнях, однак, не зробив цього.
		Верховний Суд у постанові від 23 жовтня 2018 року у справі №822/1817/18 зазначив, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. Вживання податковим органом загального посилання на пункт відповідних Критеріїв оцінки, без наведення відповідного підпункту, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд.
		Посилання контролюючого органу на наявну податкову інформацію не приймається судом, оскільки вказані докази не містять у собі встановлених обставин, які б свідчили про невиконання своїх договірних зобов`язань саме позивачем.
		Судова практика вирішення податкових спорів виходить з презумпції добросовісності платника, тобто з презумпції економічної виправданості дій платника, що мають своїм наслідком отримання податкової вигоди та достовірність відомостей у бухгалтерській та податковій звітності платника.
		Варто також зазначити, що поняття «добросовісний платник», яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов`язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а сам платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентами податкових зобов`язань. А відтак, платник не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу.
		Враховуючи не доведення податковим органом правомірності включення позивача до переліку ризикових платників податків, оскаржуване рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області №100152 від 16.09.2021 року про відповідність ПП «НІККА» критеріям ризиковості платника податку, на підставі пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку є необґрунтованими та протиправними, а тому підлягають скасуванню судом.
		Оскільки рішення про відповідність позивача критеріям ризиковості платника податків є протиправним та підлягає скасуванню, у суду наявні підстави для зобов`язання відповідача виключити ПП «НІККА» з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку. 
		На державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок («Лелас проти Хорватії», заява № 55555/08, п. 74, вiд 20 травня 2010 року, і «Тошкуце та iншi проти Румунії», заява № 36900/03, п. 37, від 25 листопада 2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах («Онер плдiз проти Туреччини», п.128, та «Беєлер проти Італії», п. 119).
		Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків («Лелас проти Харватії», п. 74).
		Орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навiвши обгрунтування своїх рішень (див. рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), N 37801/97, п. 36, вiд 1 липня 2003 року).
		Рішенням ЄСПЛ у Справі «Рисовський проти України» (заява № 29979/04), прийняте 20.10.2011 року (набуло статусу остаточного 20.01.2012 року) встановлено було наступне:
		1. Державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб, у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права,
		2. На державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси
		3. Принцип «належного урядування», як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, inter alia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам.
		4. Потреба виправити минулу «помилку» не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу. Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків.
		5. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися коштом осіб, яких вони стосуються.
		6. У контексті скасування помилково наданого права на майно принцип «належного урядування» може не лише покладати на державні органи обов`язок діяти невідкладно, виправляючи свою помилку, а й потребувати виплати відповідної компенсації чи іншого виду належного відшкодування колишньому добросовісному власникові.
		Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішенняу справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
		В пункті 42 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бендерський проти України» від 15 листопада 2007 року, заява № 22750/02, зазначено, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають у достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися в світлі обставин кожної справи.
		Згідно зі статтею 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
		Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
		У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
		Однак, відповідач як суб`єкт владних повноважень, не надав суду доказів на підтвердження правомірності прийнятих рішень. 
		Таким чином, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх рішень та доказів, наданих позивачем, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог.
		Розподіл судових витрат
		Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
		З огляду на зазначене та згідно із ст.139 КАС України судові витрати ПП «НІККА» в загальній сумі 2 270,00 грн., що сплачені згідно платіжного доручення №1013 від 19 жовтняч 2021 року підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Одеській області. 
		Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 173-183, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
		 
		В И Р І Ш И В:
		 
		Адміністративний позов приватного підприємства «НІККА» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення №100152 від 16 вересня 2021 року та зобов`язання вчинити певні дії  задовольнити. 
		Визнати протиправним та скасувати Рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку №100152 від 16 вересня 2021 року.
		Зобов`язати Головне управління ДПС в Одеській області виключити приватне підприємство «НІККА» з переліку ризикових платників податку. 
		Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Одеській області на користь приватного підприємства «НІККА» суму сплаченого судового збору в розмірі 2 270,00 грн. (дві тисячі двісті сімдесят гривень нуль копійок). 
		Рішення набирає законної сили згідно ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 та п.15-5 розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.
		Рішення може бути оскаржено, згідно ст.295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляд справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. 
		 
		Позивач: приватне підприємство «НІККА» (пров. Маланова, буд.6, м. Одеса, 65023, код ЄДРПОУ 32274344). 
		Відповідач: Головне управління ДПС в Одеській області (вул. Семінарська, 5, м. Одеса, 65044, код ЄДРПОУ ВП 44069166). 
		 
		Суддя С.О. Cтефанов

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...