Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 587/266/21 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із трудових правовідносин, з них; про поновлення на роботі, з них.
Надіслано для оприлюднення: 22.12.2021. Зареєстровано: 23.12.2021. Забезпечено надання загального доступу: 24.12.2021.
Дата набрання законної сили: 16.12.2021
Номер судового провадження: 22-ц/816/1564/21

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  
		 
		16 грудня 2021 року м.Суми
		Справа №587/266/21 
		Номер провадження 22-ц/816/1564/21
		 
		Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: 
		головуючого - Криворотенка В. І. (суддя-доповідач),
		суддів - Кононенко О. Ю. , Левченко Т. А. 
		за участю секретаря судового засідання - Чуприни В.І., 
		сторони:
		позивач   ОСОБА_1 ,
		відповідачі: Путивльська міська рада Путивльського району Сумської області, міський голова Путивльської міської ради Путивльського району Сумської області Гаврильчук Костянтин Миколайович, Комунальне некомерційне підприємство «Путивльська міська лікарня» Путивльської міської ради,
		розглянув увідкритому судовомузасіданні впорядку спрощеногопозовного провадженняапеляційну скаргуПутивльської міськоїради Путивльськогорайону Сумськоїобласті нарішення Сумськогорайонного судуСумської областівід 11серпня 2021року в складі судді Черних О.М., ухваленого в м. Суми, -
		 
		в с т а н о в и в :
		 
		11 лютого 2021 року ОСОБА_1 звернулась з позовом до Путивльської міської ради Путивльського району Сумської області (далі  Міська рада), міського голови Путивльської міської ради Путивльського району Сумської області (далі  міський голова) Гаврильчука К.М., Комунального некомерційного підприємства «Путивльська міська лікарня» Путивльської міської ради (далі  Міська лікарня) про визнання незаконним та скасування рішення Міської ради № 213-МР від 28 січня 2021 року «Про дострокове розірвання контракту з керівником Міської лікарні, визнати незаконним та скасування розпорядження міського голови Гаврильчука К.М. № 17-к від 28 січня 2021 року «Про звільнення ОСОБА_1 , визнання незаконним та скасування наказу Міської лікарні № 17-к від 01 лютого 2021 року «Про звільнення ОСОБА_1 », поновити на роботі ОСОБА_1 на посаді директора Міської лікарні, стягнення з Міської лікарні середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 01 лютого 2021 року по день ухвалення рішення, а також стягнення з відповідачів в солідарному порядку 450000 грн в рахунок відшкодування завданої моральної шкоди.
		Позов мотивовано тим, що заявницю з 13 березня 2020 року призначено на посаду директора лікарні за контрактом на три роки до 12 березня 2023 року. 28 січня 2021 року сесією Міської ради ухвалено рішення № 213-МР про дострокове розірвання контракту і на підставі цього рішення розпорядженням міського голови № 17-к від 28 січня 2021 року заявницю звільнено за наказом Міської лікарні № 17-к від 01 лютого 2021 року. Підставою дострокового розірвання контракту вказано нераціональне та неефективне використання коштів, проте, на думку позивачки, вказані рішення є незаконними, протиправними і такими, що підлягають скасуванню, оскільки порушень контракту не відбулось і вказівка про нераціональне та неефективне використання коштів є упередженим ставленням та розповсюдженням пліток міського голови.
		Рішенням Сумського районного суду Сумської області від 11 серпня 2021 року, у якому ухвалою цього ж суду від 16 серпня 2021 року виправлено описку, позов ОСОБА_1 задоволено частково.
		Визнано незаконним та скасовано рішення Путивльської міської ради Сумської області № 213-МР від 28 січня 2021 року «Про дострокове розірвання контракту з керівником Комунального некомерційного підприємства «Путивльська міська лікарня» Путивльської міської ради».
		Визнано незаконним та скасовано розпорядження Путивльського міського голови Гаврильчука К.М. № 17-к від 28 січня 2021 року «Про звільнення ОСОБА_1 », визнано незаконним та скасовано наказ Комунального некомерційного підприємства «Путивльська міська лікарня» Путивльської міської ради № 17-к від 01 лютого 2021 року «Про звільнення ОСОБА_1 ».
		Поновлено на роботі ОСОБА_1 на посаді директора Комунального некомерційного підприємства «Путивльська міська лікарня» Путивльської міської ради.
		Стягнуто з Комунального некомерційного підприємства «Путивльська міська лікарня» Путивльської міської ради на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 08 лютого 2021 року по 11 серпня 2021 року у розмірі 178816 грн, без урахування податків і зборів.
		Стягнуто з Путивльської міської ради Путивльського району Сумської області на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 2000 грн.
		Допущено негайне виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на роботі на посаді директора Комунального некомерційного підприємства «Путивльська міська лікарня» Путивльської міської ради.
		Додатковим рішенням Сумського районного суду Сумської області від 19 жовтня 2021 року стягнуто з Комунального некомерційного підприємства «Путивльська міська лікарня» Путивльської міської ради на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору в розмірі 5874,16 грн.
		Ухвалою Сумського районного суду Сумської області від 05 листопада 2021 року провадження у справі за заявою Управління Державної казначейської служби України у Путивльському районі Сумської області про встановлення способу і порядку виконання рішення Сумського районного суду Сумської області від 11 серпня 2021 року зупиненого до розгляду Сумським апеляційним судом даної справи.
		В апеляційній скарзі міська рада просить рішення суду в частині задоволених позовних вимог скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову у повному обсязі.
		Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що суд не навів мотивів відхилення доказів відповідача, не надав їм належної оцінки. Суд у порушення вимог процесуального закону прийняв заяву про збільшення позовних вимог після першого судового засідання. Позивачкою не забезпечено належне виконання вимог законодавства у сфері публічних закупівель, нераціонально та неефективно використано цільові бюджетні кошти, заявниця не виконала розпорядчі акти органу управління майном, що у цілому свідчить про систематичне порушення умов укладеного контракту. На думку відповідача, позивачкою не доведено спричинення їй моральної шкоди.
		У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 просить скаргу залишити без задоволення, а рішення суду  без змін. При цьому зазначає, що заяву про збільшення позовних вимог подано завчасно, а у зв`язку з виданням відповідачами нових наказів та розпоряджень зі зміною дати звільнення після звернення з позовом до суду, відповідно, змінились і позовні вимоги, проте предмет і підстави позову залишились незмінними. Зазначає, що процедуру закупівлі котлів, які є нерухомим майном, не порушувала, підтвердженням чого є висновок експертизи. Також вказує, що Міською радою були виділені кошти на оренду котлів, а тому відсутній факт їх нецільового використання для цієї мети. Вважає Акт позапланової ревізії неналежним доказом пред`явлених позивачці порушень, оскільки фактично його складено після звільнення та без залучення заявниці. Щодо будівельно-технічної експертизи позивачка вказує, що експертиза була замовлена в інтересах лікарні і після ухвалення Міською радою рішення про розірвання договорів оренди котлів, оскільки для реалізації цього рішення через суд потрібні були обґрунтовані підстави.
		Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника Путивльської міської ради  адвоката Брухна В.С., позивача ОСОБА_1 та її представника  адвоката АфанасієваР.В., дослідивши матеріали справи, перевіривши рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
		Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 26 грудня 2014 року ОСОБА_1 призначена головним лікарем комунальної установи Путивльської районної ради Сумської області «Путивльська центральна районна лікарня» з укладанням контракту на 5 років (т. 1 а.с. 54).
		26 грудня 2014 року між Путивльською районною радою в особі голови та ОСОБА_1 було укладено контракт про призначення на посаду головного лікаря комунальної установи Путивльської районної ради Сумської області «Путивльська центральна районна лікарня» на термін з 26 грудня 2014 року по 25 грудня 2019 року.
		Наказом комунальної установи Путивльської районної ради Сумської області «Путивльська центральна районна лікарня» № 246 від 26 грудня 2014 року ОСОБА_1 призначена на посаду головного лікаря, згідно контракту терміном на 5 років (т. 1 а.с. 55а).
		Розпорядженням голови Путивльської районної ради Сумської області № 10-ОД від 13 березня 2020 року ОСОБА_1 призначена на посаду директора комунального некомерційного підприємства «Путивльська центральна районна лікарня» з укладенням контракту на три роки (т. 1 а.с. 56).
		27 травня 2020 року рішенням 7-го скликання 6-ї сесії Путивльської районної ради Сумської області затверджено розпорядження від 13 березня 2020 року № 10-ОД «Про призначення ОСОБА_1 » (т. 1 а.с. 57).
		13 березня 2020 року між Путивльською районною радою в особі голови та ОСОБА_1 було укладено контракт про призначення на посаду директора комунального некомерційного підприємства «Путивльська центральна районна лікарня» на три роки до 12 березня 2023 року (т. 1 а.с. 59-65).
		01 вересня 2020 року між Комунальним некомерційним підприємством «Путивльська центральна районна лікарня» Путивльської районної ради Сумської області та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 укладено договір оренди двох котлів «СЕТ 800», призначених для теплопостачання з порядковим номером 5004800280115 та 1002800280115 (т. 1 а.с. 246-250).
		28 січня 2021 року сесією Міської ради ухвалено рішення № 213-МР «Про дострокове розірвання контракту з керівником Міської лікарні», яким було визнано нераціональне та неефективне використання директором Міської лікарні ОСОБА_1 коштів на оплату послуг за договором № 4 на проведення експертизи від 15 січня 2021 року в розмірі 10787,04 грн; висловлено їй недовіру; констатовано систематичність невиконання директором без поважних причин умов та обов`язків, визначених контрактом від 13 березня 2020 року; припинено дію контракту достроково з 01лютого 2021 року; доручено міському голові видати розпорядження про звільнення ОСОБА_1 (т. 1 а.с. 117-121).
		Розпорядженням голови Міської ради від 28 січня 2021 року № 17-к та наказом Міської лікарні № 17-к від 01 лютого 2021 року ОСОБА_1 звільнено (т. 1 а.с. 122-123).
		26 березня 2021 року рішенням шостої сесії восьмого скликання Путивльської міської ради Сумської області внесені зміни до п. 4 рішення четвертої сесії Путивльської міської ради восьмого скликання від 28 січня 2021 № 213  МР «Про дострокове розірвання контракту з керівником Міської лікарні» і датою дострокового розірвання контракту з ОСОБА_1 вирішено вважати 08 лютого 2021 року (т. 2 а.с.50-51).
		Розпорядженням голови Міської ради від 26 березня 2021 року № 56-К внесено зміни до розпорядження № 17-к від 01 лютого 2021 року про звільнення ОСОБА_1 щодо дати звільнення (т. 2 а.с. 67).
		26 березня 2021 року наказом Міської лікарні № 42-К внесені зміни до наказу про звільнення ОСОБА_1 , датою звільнення зазначено 08 лютого 2021 року (т. 2 а.с. 68).
		Наказом Міської лікарні від 08 лютого 2021 року № 20-к ОСОБА_1 переведена на 0,25 посади лікаря акушер-гінеколога терапевтичного відділення № 2 та 0,25 посади лікаря ультразвукової діагностики поліклінічного відділення (т. 2 а.с. 71-77).
		Також судом встановлено, що до Єдиного реєстру досудових розслідувань були внесені матеріали перевірки Глухівського МВ Управління СБУ в Сумській області про виявлення факту зловживання посадовими особами комунального некомерційного підприємства «Путивльська центральна районна лікарня» Путивльської районної ради Сумської області службовими повноваженнями під час взяття в оренду опалювальних котлів торгової марки «СЕТ 800» (т. 1 а.с. 66).
		Згідно висновку експерта № 1862 за результатами проведеної судової будівельно-технічної експертизи від 21 січня 2021 року об`єкт  окреме індивідуально визначене майно в комплекті, а саме: котел стальний водонагрівний, призначений для опалення та гарячого водопостачання житлових, виробничих та адміністративних будинків «СЕТ -800», порядковий номер 4133, інвентарний номер 5004800280115 (1 шт.); котел стальний водо нагрівний , призначений для опалення та гарячого водопостачання житлових , виробничих та адміністративних будинків «СЕТ  800», порядковий номер 4132, інвентарний номер 1002800280115 (1 шт.); пульт управління (1шт.); обшивка котла змонтована на котлі (2 шт.); комплект кріплення обшивки (2 шт.); фланці на подачі і зворотні патрубки котла (2 шт.); вентилятор (2 шт.); система аварійного охолодження (2 шт.); хімводоочистка (1 шт); підживлюючий насос SAER -97 ( 2шт.); циркулярний насос (2 шт.) лічильник води (1 шт.); монометри (12 шт.); група безпеки котла  взривні клапани (4 шт.); задвижки (14 шт.)фільтр сітчатий фланцевий (2 шт.); димохід; труба сталева 20 мм-10.5 мм, 150 мм- 18м, 100 мм  6,9 м, 80 мм-7м, яке встановлено в будівлі котельної комунального некомерційного підприємства «Путивльська центральна районна лікарня» Путивльської районної ради Сумської області, що розташоване за адресою: Сумська область, м. Путивль, вул.. Глухівська, 1 відноситься до нерухомого майна (т. 1 а.с. 67-88).
		Висновком судової економічної експертизи № 3 від 03 лютого 2021 року встановлено, що розрахунок зниження витрат Комунального неприбуткового підприємства «Путивльська центральна районна лікарня» Путивльської районної ради на опалення у період з 01 вересня 2020 року по 31 грудня 2020 року у порівнянні з аналогічним періодом 2019 року на суму 163795,25 грн у зв`язку з укладенням договору оренди опалювальних котлів № 40 від 01 вересня 2020 року підтверджується документами представленими на дослідження. Планова сума витрат на оренду котлів на період вересень 2020 року  серпень 2021 року у розмірі 996000 грн є документально обґрунтованою (т. 1 а.с. 89-109).
		Також судом першої інстанції допитувались свідки.
		Так, свідок ОСОБА_3 суду пояснила, що з ОСОБА_1 вона працює майже 30 років і може охарактеризувати як порядну людину і висококваліфікованого лікаря і гарного керівника. Вказала, що під її керуванням їх лікарня неодноразово отримувала гранти, завдяки яким їх лікарня могла придбати медичне обладнання і якось триматись, всі її поважали і прислуховувались. 01 лютого 2021 року до них на нараду «п`ятихвилинку» прийшов голова Міської ради ОСОБА_4 , який повідомив, що ОСОБА_1 з сьогоднішнього дня більше працювати в лікарні не буде, оскільки будучи головним лікарем вона допустила неправомірні дії з приводу питань опалення в лікарні, уклавши договір оренди котлів зі своїм родичем і витратила багато коштів на це, маючи більш нагальні проблеми в лікарні.
		Свідки ОСОБА_5 , ОСОБА_6 і ОСОБА_7 суду пояснили, що вони працюють лікарями, 01 лютого 2021 року на нараді від міського голови Гаврильчука К.М. вони дізнались, що з 02 лютого 2021 року ОСОБА_1 не буде працювати на посаді головного лікаря, оскільки вона нераціонально використовує бюджетні кошти, зокрема, договір оренди котлів уклала зі своїм родичем, експертизи були проведені за рахунок коштів лікарні в особистих інтересах.
		Вирішуючи спір, суд першої інстанції виходив з того, що перелічені в рішенні Міської ради порушення умов контракту є безпідставними, такими, що спростовуються доказами у справі. Зокрема, суд вважав звільнення позивачки незаконним, оскільки відповідачем не доведено систематичне невиконання обов`язків, покладених законодавством та умовами контракту. Таким чином, суд вважав звільнення позивачки незаконним та поновив її на займаній посаді, визнавши незаконними та скасувавши відповідне рішення Міської ради, розпорядження міського голови та відповідний наказ про звільнення. При цьому, суд вважав, що відповідати за позовом має Міська рада, оскільки міський голова та Міська лікарня діяли в межах закону, виконуючи відповідні рішення та розпорядження.
		Вирішуючи питання про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, суд вважав, що період вимушеного прогулу починається з 08 лютого 2021 року та становить 127 робочих днів, а з урахуванням середньоденного заробітку у розмірі 1408 грн, стягнув з Міської ради 178816 грн середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
		Крім того, суд, встановивши факт порушення трудових прав ОСОБА_1 , дійшов висновку про моральні страждання заявниці у зв`язку з втратою через звільнення нормальних життєвих зв`язків, необхідністю вжиття додаткових зусиль для організації свого життя, а тому урахувавши характер та обсяг страждань, яких зазнала позивачка, характер немайнових втрат, тяжкість вимушених змін у життєвих і виробничих стосунках, час та зусилля необхідні для відновлення попереднього стану, суд вважав справедливим визначити суму компенсації за заподіяну Міською радою моральну шкоду у розмірі 2000 грн.
		Колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду в частині задоволених вимог про поновлення позивачки на займаній посаді, скасування відповідного рішення, розпорядження та наказу, які передували звільненню та стягнення 2000 грн компенсації за завдану моральну шкоду.
		Відповідно до ч. 1 ст. 21 КЗпП України трудовий договір  це угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
		Згідно зі ст. 139 КЗпП України працівники зобов`язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.
		Особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов`язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України (ч. 3 ст. 21 КЗпП України).
		Контракт як особлива форма трудового договору повинен спрямовуватися на забезпечення умов для виявлення ініціативності та самостійності працівника, враховуючи його індивідуальні здібності та професійні навички, підвищення взаємної відповідальності сторін, правову і соціальну захищеність працівника (пункт 4 Положення про порядок укладання контрактів при прийнятті (найманні) на роботу працівників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 березня 1994 року № 170).
		Підставами припинення трудового договору є підстави, передбачені контрактом (п. 8 ч. 1 ст. 36 КЗпП України).
		У контракті можуть визначатися додаткові, крім встановлених чинним законодавством, підстави його розірвання. У разі розірвання контракту з ініціативи роботодавця з підстав, установлених у контракті, але не передбачених чинним законодавством, звільнення проводиться за п. 8 ст. 36 КЗпП України з урахуванням гарантій, встановлених чинним законодавством і контрактом (пункти 17 і 21 Положення про порядок укладання контрактів при прийнятті (найманні) на роботу працівників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 березня 1994 року № 170).
		Виходячи з особливостей зазначеної форми трудового договору, спрямованої на створення умов для виявлення ініціативності та самостійності працівників з урахуванням їх індивідуальних здібностей і професійних навичок, закон надав право сторонам при укладенні контракту самим установлювати їхні права, обов`язки та відповідальність, зокрема, як передбачену нормами КЗпП України, так і підвищену відповідальність керівника і додаткові підстави розірвання трудового договору (висновок Верховного Суду України, висловлений у постанові від 22 лютого 2017 року у справі № 757/42262/15-ц).
		Згідно з п. 24 укладеного 13 березня 2020 року з ОСОБА_1 контракту, останній може бути розірваний, а керівник звільнений з посади з ініціативи органу управління майном до закінчення строку його дії:
		- у разі систематичного невиконання керівником без поважних причин умов та обов`язків, визначених контрактом;
		- у разу одноразового грубого порушення керівником вимог законодавства чи обов`язків, передбачених контрактом, внаслідок чого підприємству завдано значних збитків;
		- у разі невиконання підприємством зобов`язань перед бюджетом та Пенсійним фондом України щодо сплати податків, зборів та інших обов`язкових платежів, а також зобов`язань щодо виплати заробітної плати працівникам чи недотримання графіка погашення заборгованості із заробітної плати з вини керівника;
		- у разі несплати реструктуризованої податкової заборгованості протягом трьох місяців з вини керівника;
		- за поданням службових осіб органів державного нагляду за охороною праці у разі систематичних порушень вимог законодавства з питань охорони праці; у разі допущення збільшення обсягу простроченої кредиторської заборгованості з вини керівника ;
		-у разі недотримання вимог фінансового та бюджетного законодавства, а також дій (бездіяльності) керівника, що призвели до невиконання в установлені строки законних вимог органів державного фінансового контролю;
		- на вимогу виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) у разі порушення вимог законодавства про працю, про колективні договори і угоди, Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності»
		Крім того, у п. 27 контракту зазначено, що у разі якщо розірвання контракту проводиться на підставах, встановлених у ньому, але не передбачених законодавством, звільнення керівника з посади здійснюється відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 36 КЗпП України.
		У п. 6 контракту передбачені обов`язки керівника лікарні, зокрема, забезпечувати належне виконання вимог законодавства у сфері публічних закупівель (п.п. 12); забезпечувати раціональне та ефективне цільове використання бюджетних коштів (п.п. 14); своєчасно і в повному обсязі виконувати нормативно-правові і розпорядчі акти органу управління майном, видані відповідно до законодавства (п.п. 24).
		Згідно з п. 7 контракту у разі невиконання обов`язків, визначених п. 6 контракту, керівник подає органові управління майном письмове пояснення причини.
		Обґрунтовуючи законність підстав для звільнення позивачки, Міська рада посилалась на порушення нею зобов`язань, передбачених п.п. 12, 14 та 24 п. 6 контракту. Зокрема, 01 вересня 2020 року між лікарнею та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 було укладено договір оренди котлів без проведення процедури закупівлі, без погодження з управителем майна вартості оренди котлів, що свідчить про неефективне та нераціональне використання бюджетних коштів, тобто порушення п.п. 14 п. 6 контракту. Також у порушення вказаного пункту контракту ОСОБА_1 витратила бюджетні кошти на проведення будівельно-технічної експертизи котлів, яка була необхідна для здійснення захисту її власних інтересів. Крім того, всупереч п.п. 24 п. 6 контракту позивачка не виконала рішення 3 сесії 8 скликання Міської ради від 14 січня 2021 року № 161 про розірвання договору оренди котлів від 01 вересня 2020 року. 
		Зазначене, на думку відповідача, свідчить про систематичне невиконання позивачкою обов`язків, покладених на неї контрактом (п.п. 1 п. 24 контракту).
		Процедура звільнення працівника за невиконання чи неналежне виконання обов`язків, передбачених контрактом, передбачає встановлення на підставі належних і допустимих доказів допущених працівником конкретних порушень умов контракту та посилання на встановлені порушення у наказі про звільнення.
		Матеріали справи не містять доказів про надання ОСОБА_1 письмових пояснень Міській раді з приводу невиконання обов`язків, визначених п.п. 12, 14 та 24 п. 6 контракту, що прямо передбачено п. 7 контракту. Тобто роботодавцем не отримано від працівника письмові пояснення з приводу невиконання посадових обов`язків до прийняття рішення про дострокове розірвання контракту.
		Крім того, у тексті наказу Міської лікарні № 17-к від 01 лютого 2021 року про звільнення ОСОБА_1 не зазначено, з якої саме підстави, визначеної в контракті, її звільнено. Застережень чи додатків з приводу рішення Міської ради від 28 січня 2021 року № 213-МР про дострокове розірвання контракту, а також розпорядження міського голови від 28 січня 2021 року № 17-к, наказ про звільнення не містить.
		Колегія суддів погоджується з висновками місцевого суду, що відповідачем не доведено, що в діях позивачки є порушення вимог п.п. 12, 14 та 24 п. 6 контракту.
		Констатація Міською радою тих чи інших порушень умов контракту, визнання нераціональним та неефективним використання коштів не свідчить про вину ОСОБА_1 у невиконанні посадових обов`язків за контрактом, оскільки перелічені в рішенні Міської ради від 28 січня 2021 року № 213-МР відповідні порушення та обставини не підтверджені жодними доказами. Зокрема, жодних рішень, службових перевірок чи актів, висновків комісій, фінансового аудиту, які б підтверджували порушення позивачкою визначених в контракті обов`язків матеріали справи не містять. Вина ОСОБА_1 у межах кримінального провадження не встановлена.
		У постанові від 30 серпня 2018 року у справі № 463/3091/15, провадження № 61-32076св18, Верховний Суд зазначив, що з урахуванням особливостей контрактної форми трудового договору, наявність чи відсутність вини не є визначальним для припинення дії контракту. Визначальним у даному випадку є сам факт порушення, а встановлена вина керівника лише додатково підтверджує законність оскаржуваного наказу.
		Проте, як суду першої інстанції, так і апеляційному суду не надано відповідні докази порушення позивачкою визначених п.п. 12, 14 та 24 п. 6 контракту обов`язків, тобто суд позбавлений можливості надати оцінку порушенням, про які вказує відповідач, встановити, чи взагалі мали місце такі порушення.
		Крім того, для висновку про вчинення керівником лікарні порушень у сфері публічних закупівель, а також порушень бюджетного законодавства суд не має необхідних для цього спеціальних знань, клопотання про дослідження цих питань відповідними експертами до суду не надходили, а наданими ОСОБА_1 висновками судової будівельно-технічної експертизи № 2701/2960 від 09 грудня 2021 року та № 1862 від 21 січня 2021 року, судової економічної експертизи № 3 від 03 лютого 2021 року спростовуються доводи Міської ради, які стосуються оренди та використання лікарнею опалювальних котлів.
		Путивльською міською радою не було спростовано доводи позивача про те, що Путивльською районною радою, правонаступником якої щодо лікарні стала Путивльська міська рада, 18 вересня 2000 року було прийнято рішення про затвердження фінансового плану лікарні, зокрема до видатків затверджено 996000 грн на оренду твердопаливних котлів. Тобто договір оренди котлів був погоджений попереднім власником майна лікарні.
		Слушними на думку колегії суддів є і посилання позивачки про те, що вона не мала можливості автоматично виконати рішення Міської ради про дострокове розірвання договору оренди котлів, оскільки дострокове припинення договору згідно умов останнього можливо лише за взаємною згодою сторін (т. 1 а.с. 246-250) або за рішенням суду. Тому з метою звернення до суду з відповідним позовом та подання доказів, діючи в інтересах лікарні, позивачка замовила експертизи.
		Доводи апеляційної скарги про порушення судом вимог процесуального закону щодо прийняття заяви про збільшення позовних вимог є безпідставними, оскільки відповідну заяву позивачка подала завчасно. Крім того, після відкриття провадження у справі 09 березня 2021 року відповідачами 26 березня 2021 року внесені зміни в оскаржувані рішення, розпорядження та наказ в частині зміни дати звільнення з 01 на 08 лютого 2021 року, тобто у заявниці у зв`язку з цим виникли підстави для зміни заявлених позовних вимог. При цьому, зміна предмету та підстав позову, як помилково вважає заявник апеляційної скарги, не відбулась.
		Решті доводів апеляційної скарги суд першої інстанції дав належну оцінку, з якою апеляційний суд погоджується.
		Отже, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про незаконність звільнення позивачки із займаної посади, оскільки відповідач не довів вчинення керівником лікарні порушень, які давали б підстави для звільнення її з роботи шляхом дострокового розірвання контракту. Відтак, рішення суду в частині визнання незаконними та скасування рішення Міської ради про дострокове розірвання контракту, розпорядження міського голови про звільнення ОСОБА_1 , наказу Міської лікарні про звільнення заявниці, а також поновлення позивачки на займаній посаді є законним.
		Погоджується колегія суддів і з сумою компенсованої позивачці за рахунок Міської ради моральної шкоди у розмірі 2000 грн. Вказана сума відповідає критеріям розумності та справедливості.
		Водночас, вирішуючи питання про стягнення на користь позивачки середнього заробітку за час вимушеного прогулу, суд першої інстанції помилково вважав, що період розрахунку починається з 08 лютого 2021 року, оскільки цей день був останнім робочим днем ОСОБА_1 .
		Так, з листка непрацездатності серії АЛГ № 231086 вбачається, що ОСОБА_1 мала стати до роботи з 06 лютого 2021 року, проте 06 і 07 лютого 2021 року були вихідними днями. У наказі про звільнення ОСОБА_1 від 01 лютого 2021 року № 17-к (з відповідними змінами) зазначено, що позивачка звільняється з посади директора Міської лікарні 08 лютого 2021 року.
		Отже, до розрахунку кількості робочих днів має братись не 127, а 126 робочих днів (з 09 лютого по 11 серпня 2021 року), тобто середній заробіток за час вимушеного прогулу становить 177408 грн (126 * 1408 грн), а не 178816 грн, як помилково вважав суд першої інстанції. Таким чином, рішення Сумського районного суду Сумської області від 11 серпня 2021 року на підставі п. 1 ч. 1 ст. 376 ЦПК України в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу підлягає зміні.
		Керуючись статтями 367, 374, 376, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд, -
		 
		п о с т а н о в и в :
		 
		Апеляційну скаргуПутивльської міськоїради Путивльськогорайону Сумськоїобласті задовольнити частково.
		Рішення Сумського районногосуду Сумськоїобласті від11серпня 2021рокув частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу змінити.
		Стягнути з Комунального некомерційного підприємства «Путивльська міська лікарня» Путивльської міської ради на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 09 лютого 2021 року по 11 серпня 2021 року у розмірі 177408 грн, без урахування податків і зборів.
		В іншій частині рішення суду залишити без змін.
		Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і на неї може бути подана касаційна скарга безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
		 
		 
		 
		Головуючий - В.І. Криворотенко
		 
		 
		 
		Судді: О.Ю. Кононенко
		 
		 
		 
		Т.А. Левченко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...