Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 910/15715/19 : Господарські справи (до 01.01.2019); Укладення, зміни, розірвання, виконання договорів (правочинів) та визнання їх недійсними, зокрема:; Визнання договорів (правочинів) недійсними; купівлі - продажу.
Надіслано для оприлюднення: 22.12.2021. Зареєстровано: 24.12.2021. Забезпечено надання загального доступу: 24.12.2021.
Дата набрання законної сили: 16.12.2021
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		16 грудня 2021 року 
		м. Київ
		 
		Справа №  910/15715/19 
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
		О. О. Мамалуй - головуючий, О. М. Баранець, В. І. Студенець
		за участю секретаря судового засідання - В.В. Шпорт,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Центр Білінгових Систем»
		на постанову Північного апеляційного господарського суду від 09.09.2021
		у складі колегії суддів: В. В. Сулім- головуючий, О. М. Коротун, Б. О. Ткаченко
		та на рішення Господарського суду міста Києва від 17.03.2020
		суддя: С. М. Мудрий
		за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Центр Білінгових Систем»
		до Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів
		про визнання недійсним договору купівлі-продажу активів №20 від 04.07.2019
		за участю представників учасників:
		позивача:            О. П. Басаргіна
		відповідача:  Д. С. Мартьола
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		1. Короткий зміст позовних вимог
		 
		Товариство з обмеженою відповідальністю «Центр Білінгових Систем» (далі - ТОВ «Центр Білінгових Систем», позивач)   звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (далі - АРМА, відповідач) про визнання недійсним договору купівлі-продажу активів №20 від 04.07.2019 на підставі ст. ст. 229, 230 Цивільного кодексу України.
		 
		Позивач наголошує на тому, що відповідачем умисно введено в оману ТОВ «Центр Білінгових Систем» шляхом повідомлення покупцю обставини, що не відповідають дійсності, зокрема, щодо можливості використання майна за цільовим призначенням, вартості майна та підстав його реалізації.
		 
		2. Короткий зміст рішення місцевого та постанови апеляційного господарських судів і мотиви їх прийняття
		 
		Рішенням Господарського суду міста Києва від 17.03.2020 у справі № 910/15715/19, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 09.09.2021, в задоволенні позовних вимог відмовлено.
		 
		Судові рішення мотивовані тим, що позивачем не було надано належних та допустимих доказів введення позивача в оману (наявність одночасно трьох складових, а саме: наявність умислу в діях відповідача, істотність значення обставин, щодо яких особу введено в оману, наявність обману) відповідачем шляхом повідомлення покупцю обставини, що не відповідають дійсності, зокрема, щодо вартості майна та підстав його реалізації.
		 
		3. Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів
		 
		Не погоджуючись із вказаними судовими рішеннями, товариство з обмеженою відповідальністю «Центр Білінгових Систем» звернулось з касаційною скаргою, в якій просить Суд скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 17.03.2020, постанову Північного апеляційного господарського суду від 09.09.2021 у справі №910/15715/19 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги позивача.
		 
		З касаційної скарги та доповнень до неї вбачається, що скарга подається на підставі п. 1 та п. 3 ч. 2 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України.
		 
		Позивач вказує на відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, зокрема в частині суб`єктивного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм, що виникли між АРМА та суб`єктом господарювання з підстав законності реалізації майна та його оцінки.
		 
		Також позивач посилається на правову позицію, викладену в постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.10.2021 у справі № 910/18647/19, щодо застосування тієї ж норми права, що застосована в оскаржуваних судових рішеннях судів попередніх інстанцій.
		 
		4. Позиції інших учасників справи
		 
		У відзиві на касаційну скаргу АРМА просить відмовити в задоволенні касаційної скарги позивача та залишити судові рішення судів попередніх інстанцій без змін.
		 
		Відповідач вказує на те, що відповідно до ст. 21 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів» та п. 4 Положення Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2018 № 613, АРМА визначає шлях управління активом (шляхом реалізації відповідного активу, передачі його в управління за договором або в інший спосіб, визначений законом) з метою здійснення управління на умовах ефективності, а також збереження та збільшення економічної вартості активу.
		 
		5. Обставини справи, встановлені господарськими судами попередніх інстанцій
		 
		Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 06.05.2019 у справі №757/21905/19-к передано Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, для здійснення заходів з управління з метою забезпечення збереження, в тому числі збереження його економічної вартості та заборони користування наступні речові докази у вигляді майна, а саме: пісок річковий середньої та дрібної крупності загальною вагою 2 589 200 т, який перебуває на території земельних ділянок із кадастровими номерами 3220881300:04:005:0010, 3220881300:04:005:0058, 3220881300:04:005:0063, 3220881300:04:005:0054, 3220881300:04:005:0059, 3220881300:04:005:0406, 3220881300:04:005:0403, 3220881300:04:005:0330, 3220881300:04:005:0060, 3220881300:04:005:0056, 3220881300:04:005:0057, 3220881300:04:005:0405, 3220881300:04:005:0402, 3220881300:04:005:0331, 3220881300:04:005:0055, 3220881300:04:005:0062, 3220881300:04:005:0061, 3220881300:04:005:0404, 3220881300:04:005:0401, 3220881300:04:005:0333, 3220881300:04:005:0339, 3220881300:04:005:0340, та у межах кадастрового кварталу 3220881300:04:005, які розташовані на території Вишеньківської сільської ради Бориспільського району Київської області.
		 
		20 червня 2019 року Державним підприємством «Сетам» оголошено проведення електронних торгів, реєстраційний номер лоту №358090, з реалізації майна: пісок річковий середньої та дрібної крупності загальною вагою 2 589 200 т.
		 
		Відповідно до протоколу № 415216 проведення електронних торгів 26.06.2019 з 09:00 год. до 18:00 год. відбулись електронні торги з реалізації майна: пісок річковий середньої та дрібної крупності загальною вагою 2 589 200 т, ціна продажу 27 391 405,72 грн. Переможцем торгів визнано товариство з обмеженою відповідальністю «Центр Білінгових Систем».
		 
		За результатами проведених електронних торгів, 04.07.2019 між Національним агентством України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (продавець) та товариством з обмеженою відповідальністю «Центр Білінгових Систем» (покупець) укладено договір купівлі-продажу активу №20, за умовами якого продавець зобов`язався передати, а покупець зобов`язався прийняти активи відповідно до Специфікації, що є невід`ємною частиною договору (додаток) і сплатити за них певну грошову суму.
		 
		Відповідно до п. 2 договору, місцезнаходження активів: земельні ділянки із кадастровими номерами: 3220881300:04:005:0019, 3220881300:04:005:0058, 3220881300:04:005:0063, 3220881300:04:005:0054, 3220881300:04:005:0059, 3220881300:04:005:0406, 3220881300:04:005:0403, 3220881300:04:005:0330, 3220881300:04:005:0060, 3220881300:04:005:0056, 3220881300:04:005:0057, 3220881300:04:005:0405, 3220881300:04:005:0402, 3220881300:04:005:0331, 3220881300:04:005:0055, 3220881300:04:005:0062, 3220881300:04:005:0061, 3220881300:04:005:0404, 3220881300:04:005:0401, 3220881300:04:005:0333, 3220881300:04:005:0339, 3220881300:04:005:0340, та у межах кадастрового кварталу 3220881300:04:005:005, які розташовані на території Вишеньківської сільської ради Бориспільського району Київської області.
		 
		Згідно з п. 3 договору реалізація активів здійснюється продавцем відповідно до положень ст. ст. 1, 9, 21 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів» і на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 06.05.2019 у справі № 757/21905/19-к.
		 
		Ціна договору за активи становить 27 391 405,72 грн відповідно до протоколу електронних торгів №415216 від 26.06.2019 року (п. 4 договору).
		 
		Згідно з п. 6 договору перерахування коштів за активи здійснюється покупцем у повному обсязі до моменту укладення цього договору.
		 
		Відповідно до п. 7 договору продавець передає покупцю активи за місцезнаходженням цих активів, що зазначене у п. 2 цього договору. Активи передаються покупцю після надходження від покупця коштів за придбані активи на рахунок продавця, зазначений в протоколі електронних торгів №415216 від 26.06.2019.
		 
		Пунктами 8, 9 договору передбачено, що до моменту укладення цього договору активи оглянуто покупцем, покупець заявляє, що володіє інформацією про активи, що передаються йому в власність, претензій до якості активів немає, недоліки, які перешкоджають використанню активів за його призначенням відсутні. Будь-які претензії до продавця щодо якісних та кількісних характеристик активів у покупця відсутні. Покупець повідомлений, що на момент укладення цього договору на активи ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 23.04.2019 у справі № 757/20387/19-к накладено арешт у кримінальному провадженні.
		 
		Згідно п. 12 договору право власності на активи переходять до покупця з моменту укладення цього договору.
		 
		Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору 03 - 04 липня 2019 року позивачем здійснено оплату активів за договором.
		 
		04 липня 2019 року між сторонами договору підписано акт приймання-передачі активів.
		 
		Позивач вказує на те, що 29.10.2019 йому стало відомо, що ухвалою Вищого антикорупційного суду від 19.09.2019 у справі №4910/125/19 встановлено, що службові особи відповідача та ДП «Сетам» за попередньою змовою з прокурорами Генеральної прокуратури України, під виглядом досудового розслідування кримінального провадження №62019100000000094, не маючи ухвали слідчого судді про дозвіл на реалізацію речових доказів, без письмової згоди власника майна, заволоділи чужим майном, а саме - річковим піском, загальною вагою 5  814 880 т, вартістю 465 190 400,00 грн, а саме здійснили його реалізацію за явно заниженою у вісім разів ціною.
		 
		Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 19.09.2019 у справі №4910/125/19 накладено арешт на майно, а саме: пісок річковий середньої та дрібної крупності, який перебуває на території земельних ділянках з кадастровими номерами: 3220881300:04:005:0010, 3220881300:04:005:0058, 3220881300:04:005:0063, 3220881300:04:005:0054, 3220881300:04:005:0059, 3220881300:04:005:0406, 3220881300:04:005:0403, 3220881300:04:005:0330, 3220881300:04:005:0060, 3220881300:04:005:0056, 3220881300:04:005:0057, 3220881300:04:005:0405, 3220881300:04:005:0402, 3220881300:04:005:0331, 3220881300:04:005:0055, 3220881300:04:005:0062, 3220881300:04:005:0061, 3220881300:04:005:0404, 3220881300:04:005:0401, 3220881300:04:005:0333, 3220881300:04:005:0339, 3220881300:04:005:0340, та у межах кадастрового кварталу 3220881300:04:005, які розташовані на території Вишеньківської сільської ради Бориспільського району Київської області, шляхом заборони користування та розпорядження ним третіми особами та товариству з обмеженою відповідальністю «Корпорація Віп Хауз» (ідентифікаційний номер 32708616).
		 
		Вказані обставини, за твердженням позивача, унеможливлюють подальше користування ним майном, придбаним у відповідача. Під час укладення договору купівлі-продажу активів №20 від 04.07.2019, відповідачем було умисно введено в оману товариство з обмеженою відповідальністю «Центр Білінгових Систем» щодо вартісної оцінки майна, а також щодо обставин та законності підстав реалізації відповідачем відповідного майна. 
		 
		Позивач зазначає, що право власності позивача обмежене шляхом користування набутим майном, у зв`язку з чим позивач позбавлений того, на що розраховував під час вчинення правочину.
		 
		6. Норми права та мотиви, з яких виходить Верховний Суд при прийнятті постанови
		 
		Згідно з ч. 1 ст. 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а за ч. 1 ст. 16 цього Кодексу кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права або інтересу.
		 
		Під способами захисту суб`єктивних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи охоронного характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав і вплив на правопорушника. Тобто це дії, спрямовані на запобігання порушенню або на відновлення порушеного, невизнаного, оспорюваного цивільного права чи інтересу, і такі способи мають бути доступними й ефективними.
		 
		Установивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, про захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту їх порушення або оспорення і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу в захисті, встановивши безпідставність та (або) необґрунтованість заявлених вимог.
		 
		Відповідно до ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є договори та інші правочини.
		 
		Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
		 
		Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
		 
		Частиною 1 ст. 215 ЦК України встановлено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
		 
		Відповідно до ч. 1 ст. 230 ЦК України, якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (частина перша статті 229 цього Кодексу), такий правочин визнається судом недійсним. Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування.
		 
		Відповідно до ч. 1 ст. 229 ЦК України істотне значення мають обставини щодо природи правочину, прав та обов`язків сторін, таких властивостей і якостей речі, які значно знижують її цінність або можливість використання за цільовим призначенням.
		 
		Для визнання недійсним правочину як укладеного під впливом обману необхідно, щоб сторона була введена в оману саме щодо обставин, які мають істотне значення. До таких обставин віднесено відомості стосовно природи правочину, прав та обов`язків сторін, таких властивостей і якостей речі, які значно знижують її цінність або можливість використання за цільовим призначенням.
		 
		У вирішенні спорів про визнання правочинів недійсними на підставі ст. 230 ЦК України господарські суди повинні мати на увазі, що відповідні вимоги можуть бути задоволені за умови доведеності позивачем факту обману.
		 
		Правочин може бути визнаний вчиненим під впливом обману у випадку навмисного цілеспрямованого введення іншої сторони в оману щодо фактів, які впливають на укладення правочину. Ознакою обману є умисел: особа знає про наявність чи відсутність певних обставин і про те, що друга сторона, якби вона володіла цією інформацією, не вступила б у правовідносини, невигідні для неї. Обман також має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування. Тобто обман має місце тоді, коли задля вчинення правочину або надається невірна інформація, або вона замовчується. Причому це робиться навмисно, з метою аби правочин було вчинено. Отже, обман - це певні винні, навмисні дії сторони, яка намагається запевнити іншу сторону про такі властивості й наслідки правочину, які насправді наступити не можуть.
		 
		Усі ці обставини (наявність умислу в діях відповідача, істотність значення обставин, щодо яких особу введено в оману, і сам факт обману) повинна довести особа, яка діяла під впливом обману (позивач).
		 
		Отже, позивач має довести наявність одночасно трьох складових, а саме: наявність умислу в діях відповідача, істотність значення обставин, щодо яких особу введено в оману, наявність обману. Якщо все інше, крім умислу, доведено, тоді вважається, що наявна помилка. Має бути встановлений причинно-наслідковий зв`язок між обманом та вчиненням правочину. Тільки той обман дозволяє оспорити правочин, який вплинув на рішення сторони вчинити цей правочин. 
		 
		Встановлення наявності умислу у недобросовісної сторони ввести в оману іншу сторону, щоб спонукати її до укладення правочину, є неодмінною умовою кваліфікації недійсності правочину відповідно до ст. 230 ЦК України.
		 
		Кожна сторона при укладенні правочину має поводити себе добросовісно, обачливо і розумно, об`єктивно оцінювати ситуацію. При встановленні наявності обману суд має враховувати стандарт поведінки розумного учасника обороту, який наділений схожими характеристиками зі стороною, яку ввели в оману.
		 
		Суди попередніх інстанцій вірно встановили, що в даному випадку факт обману, та істотність значення обставин, щодо яких особу введено в оману повинна довести особа, яка діяла під впливом обману, а саме товариство з обмеженою відповідальністю «Центр Білінгових Систем».
		 
		Закон України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів», в редакції на момент укладення договору, (далі - Закон) визначає правові та організаційні засади функціонування Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.
		 
		Управління активами відповідно до Закону - діяльність із володіння, користування та/або розпорядження активами, тобто забезпечення збереження активів, на які накладено арешт у кримінальному провадженні, та їх економічної вартості або реалізація таких активів чи передача їх в управління відповідно до цього Закону, а також реалізація активів, конфіскованих у кримінальному провадженні.
		 
		За приписами ст. 2 Закону Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, є центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері виявлення та розшуку активів, на які може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, та/або з управління активами, на які накладено арешт або які конфісковано у кримінальному провадженні.
		 
		Згідно з ч.ч. 1 - 5 ст. 21 Закону управління рухомим та нерухомим майном, цінними паперами, майновими та іншими правами здійснюється Національним агентством шляхом реалізації відповідних активів або передачі їх в управління.
		 
		Активи, зазначені у частині першій цієї статті, прийняті Національним агентством в управління, підлягають оцінці, яка здійснюється визначеними за результатами конкурсу суб`єктами оціночної діяльності, та передачі в управління визначеним за результатами конкурсу юридичним особам або фізичним особам - підприємцям у порядку, встановленому законодавством про державні (публічні) закупівлі.
		 
		Управління активами здійснюється на підставі договору, укладеного відповідно до глави 70 Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
		 
		Управління активами, зазначеними у частині першій цієї статті, здійснюється на умовах ефективності, а також збереження та збільшення їх вартості. Управитель має право на плату (винагороду), а також на відшкодування необхідних витрат, зроблених ним у зв`язку з управлінням активами, що відраховуються безпосередньо з доходів від використання прийнятих в управління активів. Управитель не має права відчужувати активи, прийняті ним в управління.
		 
		Дія договору про управління активами припиняється у разі скасування арешту прийнятих в управління активів або їх конфіскації, спеціальної конфіскації, іншого судового рішення про їх стягнення в дохід держави.
		 
		Ці та інші умови управління активами зазначаються в договорі між Національним агентством та управителем.
		 
		Майно, в тому числі у вигляді предметів чи великих партій товарів, зберігання якого через громіздкість або з інших причин неможливе без зайвих труднощів, або витрати із забезпечення спеціальних умов зберігання якого чи управління яким співмірні з його вартістю, або яке швидко втрачає свою вартість, а також майно у вигляді товарів або продукції, що піддаються швидкому псуванню, підлягає реалізації за цінами щонайменш не нижче ринкових. Примірний перелік такого майна визначається Кабінетом Міністрів України.
		 
		Активи, визначені частиною четвертою цієї статті, передаються для реалізації без згоди власника на підставі ухвали слідчого судді або суду, копія якої надсилається Національному агентству негайно після її винесення з відповідним зверненням прокурора. Передача для реалізації активів може також здійснюватися за згодою їх власника, копія якої надається Національному агентству з відповідним зверненням прокурора.
		 
		Реалізація здійснюється визначеними на конкурсних засадах юридичними особами. Порядок відбору таких юридичних осіб, порядок реалізації активів на прилюдних торгах (аукціонах) та/або електронних торгах визначаються Кабінетом Міністрів України.
		 
		Тобто відповідно до вищезазначеної статті управління рухомим та нерухомим майном, цінними паперами, майновими та іншими правами здійснюється АРМА шляхом реалізації відповідних активів або передачі їх в управління.
		 
		Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 100 Кримінального процесуального кодексу України речові докази, що не містять слідів кримінального правопорушення, у вигляді предметів, великих партій товарів, зберігання яких через громіздкість або з інших причин неможливо без зайвих труднощів або витрати по забезпеченню спеціальних умов зберігання яких співмірні з їх вартістю, а також речові докази у вигляді товарів або продукції, що піддаються швидкому псуванню передаються за письмовою згодою власника, а в разі її відсутності - за рішенням слідчого судді, суду для реалізації, якщо це можливо без шкоди для кримінального провадження.
		 
		Абзацом 7 ч. 6 зазначеної статті передбачено, що речові докази вартістю понад 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, якщо це можливо без шкоди для кримінального провадження, передаються за письмовою згодою власника, а в разі її відсутності - за рішенням слідчого судді, суду Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, для здійснення заходів з управління ними з метою забезпечення їх збереження або збереження їхньої економічної вартості, а речові докази, зазначені в абзаці першому цієї частини, такої самої вартості - для їх реалізації з урахуванням особливостей, визначених законом.
		 
		З огляду на зазначене, підставою для передачі АРМА активів для їх реалізації за відсутності згоди власника є відповідний процесуальний документ - ухвала слідчого судді або суду із зазначенням про передачу цих активів АРМА для їх реалізації.
		 
		Разом з цим, судами попередніх інстанцій встановлено, що наявність умислу в діях відповідача і сам факт обману позивача при укладенні договору спростовується матеріалами справи.
		 
		Судами попередніх інстанцій встановлено, що на підставі рішення тендерного комітету Національного агентства від 23.01.2019 №12 було обрано переможця ДП «Сетам», яке виступає організатором електронних торгів та здійснює реалізацію активів на електронних торгах відповідно до Порядку реалізації арештованих активів на електронних торгах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №719 від 27.09.2017.
		 
		Послуги з організації та проведення електронних торгів надаються ДП «Сетам»  відповідно до договору від 25.01.2019 №325 про надання послуг з організації та проведення електронних торгів, який укладений з відповідачем.
		 
		На підставі договору № 19-6/01/О від 19.06.2019, укладеного з ДП «Сетам», ТОВ Юніверсал Бізнес Солюшнс» здійснено оцінку майна.
		 
		20 червня 2019 року ДП «Сетам» було оголошено проведення електронних торгів, реєстраційний номер лоту №358090, з реалізації майна: пісок річковий середньої та дрібної крупності загальною вагою 2 589 200 т.
		 
		Відповідно до протоколу № 415216 від 26.06.2019 відбулися електронні торги з реалізації майна: пісок річковий середньої та дрібної крупності загальною вагою 2 589 200 т, ціна продажу 27 391 405,72 грн, переможцем яких визнано ТОВ «Центр Білінгових Систем».
		 
		За результатами проведених електронних торгів, 04.07.2019 між Національним агентством України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів та ТОВ «Центр Білінгових Систем»  укладено договір купівлі-продажу активу №20.
		 
		Пунктом 3 договору купівлі-продажу активів № 20 від 04.07.2019 передбачено, що реалізація активів здійснюється продавцем відповідно до положень ст. ст. 1, 9, 21 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів» і на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 06.05.2019 у справі №757/21905/19-к.
		 
		У пункті 9 зазначено, що покупець повідомлений, що на момент укладення цього договору на активи ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 23.04.2019 у справі №757/20387/19-к, накладено арешт у кримінальному провадженні.
		 
		Закон України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів» визначає правові та організаційні засади функціонування Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.
		 
		Тобто позивач, на час укладення договору, був обізнаним стосовно майна (пісок річковий) щодо порушення кримінального провадження, про визнання цього майна речовим доказом, про арешт майна, та підстав реалізації такого майна (ухвала слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 06.05.2019 у справі №757/21905/19-к).
		 
		Щодо вартості майна, то ТОВ «Сетам» здійснено заходи щодо визначення ринкової вартості активів, в результаті яких 23.05.2019 суб`єктом оціночної діяльності проведено оцінку активів (майна) та в подальшому, за визначеною вартістю, актив (майно) було реалізоване на електронних торгах.
		 
		Висновок Київського науково-дослідного інституту судових експертиз від 31.05.2021 № 1387/21-53 не спростовує висновок судів попередніх інстанцій про недоведеність позивачем введення його в оману відповідачем.
		 
		Відповідно до ст. 104 Господарського процесуального кодексу України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу.
		 
		Крім того, прийняття або не прийняття участі в аукціоні з продажу активу та винесення пропозиції щодо ціни активу є добровільною дією юридичної особи.
		 
		З огляду на зазначене, обставини встановлені судами попередніх інстанцій свідчать про наявність волі ТОВ «Центр Білінгових Систем» на укладення спірного правочину, обізнаність щодо майна на час укладення спірного правочину, підстав його реалізації та про відсутність умислу в діях відповідача. Факт обману позивача відповідачем при укладенні договору купівлі-продажу активів від 04.07.2019 позивачем не доведено, як не доведено, що відповідачем повідомлялись відомості, які не відповідають дійсності, або замовчувалися обставини, що мали істотне значення для укладення правочину.
		 
		Щодо доводів позивача про неможливість подальшого користування майном слід зазначити, що позивач був обізнаним про ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 23.04.2019 у справі №757/20387/19-к про накладення арешту на активи у кримінальному провадженні.
		 
		Ухвалою Вищого антикорупційного суду 19.09.2019 у справі № 4910/125/19 накладено арешт на майно, а саме пісок річковий, шляхом заборони користування та розпорядження ним третіми особами та ТОВ «Корпорація Віп Хаус».
		 
		Відповідно до ч. 1 ст. 170 Кримінального процесуального кодексу України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
		 
		Накладення арешту на майно, обмежує його використання власником, правомірність такого обмеження не є предметом дослідження у цій справі, і не може бути підставою для визнання спірного договору недійсним.
		 
		Щодо посилання на постанову Великої Палати Верховного Суду від 05.10.2021 у справі № 910/18647/19 слід зазначити наступне.
		 
		Предметом позову у справі № 910/18647/19 є визнання недійсним результатів електронних торгів, визнання недійсним договору купівлі-продажу, витребування земельної ділянки.
		 
		Велика Палата Верховного суду в зазначеній справі, погоджуючись з висновками суду першої інстанції про відмову в позові, вказала на те, що:
		« Якщо продавець продав товар, який належить іншій особі на праві власності, і при цьому продавець не мав права його відчужувати, то покупець не набуває права власності на товар, крім випадків, коли власник не має права вимагати його повернення. Зокрема, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у випадках, встановлених ст. 388 Цивільного кодексу України.
		 
		Таким чином, якщо позивач вважає, що покупець не набув права власності на отримане ним спірне майно, зокрема, тому, що покупець не є добросовісним набувачем, то він вправі скористатися передбаченими законодавством способами захисту права власності. Для застосування таких способів захисту немає потреби в оскарженні результатів електронних торгів або підписаного в подальшому договору купівлі-продажу. 
		 
		З огляду на наведене, задоволення заявлених позовних вимог про визнання недійсними результатів електронних торгів та визнання недійсним укладеного між відповідачами договору купівлі-продажу за їх наслідками не призведе до поновлення майнових прав позивача, що свідчить про обрання неефективного способу захисту.»
		 
		Крім того, Велика Палата зазначила, що відсутність у АРМА законних підстав для передачі спірного майна на реалізацію з електронних торгів є самостійною та достатньою підставою для висновку про незаконність торгів та відсутність підстав для укладення за їх наслідками договору.
		 
		Предметом спору у справі, що розглядається № 910/15715/19 не є питання законності електронних торгів та відсутності підстав для укладення за їх наслідками договору, а є визнання недійсним договору з підстав навмисного введення відповідачем позивача в оману, щоб спонукати його до укладення правочину.
		 
		Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачем не доведено одночасно наявності трьох складових (наявність умислу в діях відповідача, істотність значення обставин, щодо яких особу введено в оману, наявність обман) для встановлення обставин вчинення правочину під впливом обману.
		 
		З огляду на зазначене, та враховуючи, що позивачем в обґрунтування своїх позовних вимог не було наведено інших підстав для визнання недійсним оспорюваного договору, Верховний Суд погодився з тим, що суди попередніх інстанцій дійшли правомірного висновку про відмову в задоволенні позовних вимог позивача. 
		 
		7. Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги  
		 
		Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 300 Господарського процесуального кодексу України (далі -ГПК України) переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
		 
		Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
		 
		Суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення (п. 1 ч.1 ст. 308 ГПК України).
		 
		Згідно зі ст. 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		 
		Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
		 
		Верховний Суд, в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених судами попередніх інстанцій фактичних обставин, перевірив правильність застосування норм матеріального та процесуального права та дійшов висновку, що судові рішення судів попередніх інстанцій є законними та обґрунтованими, а тому касаційна скарга не підлягає задоволенню.
		 
		8. Судові витрати
		 
		Оскільки Суд відмовляє у задоволенні касаційної скарги та залишає без змін судові рішення, судовий збір відповідно до ст. 129 ГПК України покладається на заявника касаційної скарги.
		 
		Керуючись ст.ст. 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317  ГПК України, Верховний Суд 
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Центр Білінгових Систем» залишити без задоволення.
		 
		Рішення Господарського суду міста Києва від 17.03.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 09.09.2021 у справі № 910/15715/19 залишити без змін.
		 
		Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню не підлягає.
		 
		Головуючий суддя                                                                      О. О. Мамалуй
		 
		Суддя                                                                                          О. М. Баранець
		 
		Суддя                                                                                            В. І. Студенець

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...