Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 759/7382/16-ц : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; страхування, з них; позики, кредиту, банківського вкладу, з них.
Надіслано для оприлюднення: 23.12.2021. Зареєстровано: 24.12.2021. Забезпечено надання загального доступу: 28.12.2021.
Дата набрання законної сили: 31.05.2022 (частково)
Результат оскарження 31.05.2022 Апеляційний суд міста Києва: скасовано рішення частково та ухвалено нове рішення
Номер судового провадження: 2/759/3922/21

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД  М. КИЄВА   
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		ун. № 759/7382/16-ц
		 
		пр. № 2/759/3922/21
		06 грудня 2021 року Святошинський районний суд м. Києва в складі:
		головуючого - судді:        Шум Л.М.
		за участю секретаря:        Дмитришиної В.В.
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві позов Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,- 
		В С Т А Н О В И В:
		25.05.2016 року позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідачів боргу по кредитному договору. В обгрунтування позовних вимог посилався на те, що 30.01.2008року між відповідачем ОСОБА_1 та позивачем ПАТ Комерційним Банком ПАТ «ПРИВАТБАНК» було укладено договір про надання кредиту в розмірі 16946,78доларів США на термін дії до 28.01.2011року. Відповідач свої зобов`язання не виконав. Існує заборгованість перед банком на 23.03.2016р., в розмірі 80283,98доларів США., з яких:
		14782,64 дол.США-кредитна заборгованість; 22385,31доларів США. - заборгованість по сплаті відсотків за користування кредитом; 280,41доларів США. - заборгованість по комісії за користування кредитом, пеня 59103,46доларів США, 9,58 штраф фіксована частина, 3822,59 доларів США штраф процентна ставка. При цьому посилається на договір поруки, який був укладений між ОСОБА_2 та позивачем по справі. У зв`язку з чим просив стягнути зазначені суми з відповідачів, а також судові витрати по справі. 
		Заочним рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 13.09.2016 року було вищезазначений позов задоволено та стягнуто з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» борг в розмірі 14782,64 дол.США,кредитна заборгованість; 22385,31доларів США. - заборгованість по сплаті відсотків за користування кредитом; 280,41доларів США. - заборгованість по комісії за користування кредитом. В частині задоволення позовних вимог стягнення пені та штрафних санкцій відмовлено.
		Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» судові витрати 15715грн.59коп. (п`ятнадцять тисяч сімсот п`тнадцять грн..59коп.).
		Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» судові витрати 15715грн.59коп. (п`ятнадцять тисяч сімсот п`тнадцять грн..59коп.)(ас. 41-42).
		09.12.2020 представник ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою в якой просить поновити строк на подання заяви про перегляд заочного рішення та переглянути заочне рішення за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.(ас.60-62).
		Ухвалою суду від 22.03.2021 року скасовано заочне рішення Святошинського районного суду м. Києва від 13.09.2016 року та призначено в підготовче засідання на 21.09.2021 року (ас.141).
		Ухвалою суду від 21.09.2021 року закрито підготовче засідання та призначено справу до судового засідання(ас.196). 
		В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд задовольнити його, посилаючись на те, що при укладанні як кредитного договору так і договору поруки, було дотримано всі передбачені законом істотні умови договору, котрі були обумовлені згодою сторін, як узгоджені сторонами, так і прийняті ними. При цьому наголосив, що отримані відповідачем кошти до теперішнього часу банку не повернені, крім того, договір не є розірваним або припиненим, таким чином, згідно умов даний договір діє в обсязі наданих позичальникові коштів до повного виконання сторонами зобов"язань за кредитним договором. Також представник позивача зазачив, що звернувся до суду з позовом до відповідачів 20.05.2016 року до спливу строку позовної давності, а тому строк позовної давності позивачем дотримано при зверненні до суду.
		В судовому засіданні представник відповідачки ОСОБА_1 - ОСОБА_4 зазначив, що 30.01.2008 року між банком та його довірителькою було укладено кредитно-заставний договір №К2НСАА00000022 на суму в розмірі 16 946.78 доларів США на термін дії до 28.01.2011 року з метою придбання відповідачами легкового автомобіля.
		13.09.2016 року рішенням Святошинського районного суду м. Києва стягнуто з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» борг в розмірі 14782,64 дол.США,кредитна заборгованість; 22385,31доларів США. - заборгованість по сплаті відсотків за користування кредитом; 280,41доларів США. - заборгованість по комісії за користування кредитом. В частині задоволення позовних вимог стягнення пені та штрафних санкцій відмовлено. При цьому, позивач звернувся до суду із зазначеним вище позовом після спливу строку позовної давності, що є підставою для відмови в його задоволенні.
		Як передбачено умовами кредитного договору від 30.01.2008 року, укладено між банком та ОСОБА_1 , термін дії кредитного договору до 28.01.2011 року. Як зазначено у графіку заборгованості за кредитним договором, після 28.01.2011 року відповідачами не було здійснено жодного платежу. Врахоуючи ту обставину, що 28.01.2011 року, позивач фактично знав про своє порушене право, проте не заявляв про це, і саме з цього моменту і починається перебіг позовної давності, , як щодо основного зобов"язання так і до застосування відсотків за його користування та інших передбачених договором сум, тобто починаючи з 29.01.2014 року щодо вимог по кредитному договору строк позовної давності сплив, при цьому позивач звернувся до суду за захистом своїх прав лише 25.05.2016 року. 
		У зв"язку з неналежним виконанням умов договору змінився строк виконання основного зобов"язання, а тому банк мав право як мінімум з 28.01.2011 року й протягом трьох років від цієї дати звернутися до суду з позовом за захистом свого порушеного права.
		Окрім того, позивачем 05.06.2012 року було отримано заочне рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська, згідно якого було вирішено звернути стягнення на автомобіль в рахунок погашення заборгованості за кредитно-заставним договором від 30.01.2008 року № К2НСАА00000022. Згідно вказаного рішення суду було звернуто стягнення на автомобіль в рахунок погашення заборгованості за кредитно-заставним договором від 30.01.2008 року № К2НСАА00000022 у розмірі 321 608,24 грн., що станом на 05.06.2012 р. грошова сума у розмірі 321 608,24 грн. складала 40 251,34 дол. США. Таким чином, наявність судового рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 05.06.2012 р. про звернення стягнення на автомобіль у сумі заборгованості 40 251,34 дол. США та наявності оскаржуваного судового рішення за даною заявою свідчить про створення подвійної відповідальності відповідачів перед позивачем за кредитно- заставним договором від 30.01.2008 року № К2НСАА00000022. 
		В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_6 зазначив, що оскільки за умовами п.17.1.5. кредитно-заставного договору №К2НСАА00000022 остаточним днем погашення кредиту визначено 28.01.2011 р., то останнім днем строку звернення банку до суду з позовом до поручителя є 28.01.2016 р.. тоді як з позовом банк звернувся 25.05.2016 р., тобто поза межами п"ятирічного строку дії поруки, узгодженого сторонами у п.12 договору поруки №К2НСАА00000022. 
		Отже, зважаючи, що банком протягом п"яти років від дня настання строку повернення позичальником кредиту за кредитно-заставним договором №К2НСАА00000022 не було пред"явлено вимоги до поручителя, порука ОСОБА_2 за кредитними зобов"язаннями ОСОБА_1 за кредитно-заставним договором №К2НСАА00000022 припинилася, а отже припинився і обов"язок нести солідарну відповідальність перед банком разом з ОСОБА_1 за зобов"язаннями з повернення кредитних коштів за кредитно-заставним договором № К2НСАА00000022. 
		Заслухавши думку сторін та дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов до наступного висновку.
		В судовому засіданні належними доказами встановлено, що 30.01.2008року між відповідачем ОСОБА_1 та позивачем ПАТ Комерційним Банком ПАТ «ПРИВАТБАНК» було укладено кредитно- заставний договір №К2НСАА00000022 про надання кредиту в розмірі 16946,78доларів США на термін дії до 28.01.2011року (ас. 9-14).
		Крім цього, судом встановлено, що в забезпечення виконання зобов`язання за кредитним договором № К2НСАА00000022 між ПАТ «Приватбанк» та ОСОБА_2 було укладено договір поруки, згідно якого ОСОБА_2 зобов`язалася перед позивачем солідарно з ОСОБА_1 відповідати за виконання зобов"язання за кредитним договором (ас.17).
		Відповідач взяті на себе зобов`язання не виконала, а саме: не здійснював погашення заборгованості заборгованості за кредитом у встановленому договором порядку та строки, внаслідок чого виникла заборгованість, яка станом на 23.03.2016р., в розмірі 80283,98доларів США., з яких:14782,64 дол.США-кредитна заборгованість; 22385,31доларів США. - заборгованість по сплаті відсотків за користування кредитом; 280,41доларів США. - заборгованість по комісії за користування кредитом, пеня 59103,46доларів США, 9,58 штраф фіксована частина, 3822,59 доларів США штраф процентна ставка. (а.с. 3-4).
		Судом встановлено, що заочним рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 13.09.2016 року було вищезазначений позов задоволено та стягнуто з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» борг в розмірі 14782,64 дол.США,кредитна заборгованість; 22385,31доларів США. - заборгованість по сплаті відсотків за користування кредитом; 280,41доларів США. - заборгованість по комісії за користування кредитом. В частині задоволення позовних вимог стягнення пені та штрафних санкцій відмовлено.
		Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» судові витрати 15715грн.59коп. (п`ятнадцять тисяч сімсот п`тнадцять грн..59коп.).
		Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» судові витрати 15715грн.59коп. (п`ятнадцять тисяч сімсот п`тнадцять грн..59коп.)(ас. 41-42).
		Згідно до ст. 526, 530 ЦК України, зобов`язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, акту планування, договору, а при відсутності таких вказівок - відповідно до вимог, що звичайно ставляться.
		У відповідності до статтей 610, 611, 612 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
		За змістом ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем у строк та в порядку, що встановлені договором і згідно до ст. 1048 цього Кодексу позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, розмір і порядок одержання яких встановлюється договором.
		Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.
		Як встановлено в судовому засіданні, позивач просить стягнути солідарно з відповідачів заборгованість у розмірі 14782,64 дол.США,кредитну заборгованість; 22385,31доларів США. - заборгованість по сплаті відсотків за користування кредитом; 280,41доларів США. - заборгованість по комісії за користування кредитом .
		Відповідно до частини другої статті 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 («Позика») глави 71 («Позика. Кредит. Банківський вклад»), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
		Згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то у разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього кодексу.
		Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
		Після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.
		В судовому засіданні встановлено, що рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 05.06.2012 року цивільну справу за позовом ПАТ "Приватбанк" до ПАТ "Акцент-Банк", ОСОБА_1 про звернення стягнення задоволено частково. Звернено стягнення на рухоме майно за кредитно-заставним договором № К2НСАА00000022 від 30.01.2008 року, а саме: автомобіль Volkswagen, модель : Passat, рік випуску:2003, тип ТЗ, легковий, №кузова/шасі: НОМЕР_1 , реєстраційний номер: НОМЕР_2 , що належить на праві власності ОСОБА_7 , для задоволення грошових вимог ПАТ "ПриватБанк" за вказаним кредитно-заставним договором в розмірі 321 608,24 грн. 
		Позивач вказує на те, що відповідач кошти не повернув, договір не є розірваним або припиненим, а рішення не є підставою для припинення нарахування відсотків та пені за кредитом, а тому, на думку позивача, він має право на отримання процентів за користування кредитними коштами , оскільки заподіяння відповідачами матеріальних збитків та їх невідшкодування негативно впливає на фінансову діяльність кредитної установи, у зв`язку з чим, представник позивача звернувся до суду із даним позовом.
		Згідно висновку, викладеного у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц (провадження № 14-154цс18), наявність судового рішення про дострокове задоволення вимог кредитора щодо всієї суми заборгованості, яке боржник виконав не в повному обсязі, не є підставою для нарахування процентів та пені за кредитним договором, який у цій частині змінений кредитором.
		Звернення з позовом про дострокове стягнення кредиту, незалежно від способу такого стягнення, змінює порядок, умови і строк дії кредитного договору. На час звернення з таким позовом вважається, що настав строк виконання договору в повному обсязі. Рішення суду про стягнення заборгованості чи звернення стягнення на заставлене майно засвідчує такі зміни.
		Якщо за рішенням про стягнення кредитної заборгованості чи звернення стягнення на предмет застави заборгованість за кредитним договором указана в такому рішенні у повному обсязі, кредитор має право на отримання гарантій належного виконання зобов`язання відповідно до частини другої статті 625 ЦК України, а не у вигляді стягнення процентів за кредитним договором.
		У Постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 (провадження № 14-10цс18) також передбачено, що після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.
		Згідно ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
		Таким чином, кредитодавець має право нараховувати передбачені договором проценти лише впродовж строку дії кредитного договору або до звернення кредитора до суду з вимогою про дострокове стягнення заборгованості, після спливу такого строку нарахування відсотків є безпідставним.
		Викладене свідчить про те, що звернувшись до суду в 2012 році із позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки банк реалізував своє право на дострокове пред`явлення вимоги відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України, чим змінив строк виконання в повному обсязі кредитного зобов`язання і у позивача припинилося право нараховувати проценти за кредитом.
		Відповідно до частини четвертої статті 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки.
		Згідно п. 12 Договору поруки, укладеного між позивачем та відповідачем ОСОБА_2 , порука за цим договором припиняється після закінчення 5 (п"яти) років з дня настання терміну повернення кредиту за кредитним договором.
		Оскільки рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 05.06.2012 року звернено стягнення на предмет іпотеки та на підставі ч. 2 ст. 1050 ЦК України змінено строк виконання в повному обсязі кредитного зобов`язання, а позов до поручителя ОСОБА_2 пред"явлено 25 травня 2016 року, тобто вимога у вигляді позову була заявлена після спливу строку, передбаченого п. 12 Договору поруки, то порука на час пред`явлення позову була припинена, що є підставою для відмови в задоволенні позову відносно поручителя - відповідача ОСОБА_2 ..
		На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача про солідарне стягнення із ОСОБА_1 ,  ОСОБА_2 заборгованості станом на 23.03.2016р., в розмірі 80283,98доларів США., з яких:14782,64 дол.США-кредитна заборгованість; 22385,31доларів США. - заборгованість по сплаті відсотків за користування кредитом; 280,41доларів США. - заборгованість по комісії за користування кредитом, пеня 59103,46доларів США, 9,58 штраф фіксована частина, 3822,59 доларів США штраф процентна ставка є безпідставними, а тому в їх задоволенні слід відмовити.
		У відповідності із ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову -на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача.
		Таким чином, у відповідності до положень ст. 141 ЦПК України у задоволені вимог про стягнення з відповідачів судового збору слід відмовити.
		Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 526, 530, 553, 554, 1050 ЦК України, Постановою Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12; Постановою Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі№ 310/11534/13-цУкраїни, ст.ст. 12, 76, 141, 223, 247, 258-268 ЦПК України, суд,
		У Х В А Л И В:
		 
		В позовній заяві Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 ,  ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - відмовити.
		        Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		       У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		       Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня
		       Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів.
		      
		Суддя: Л.М. Шум

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...